Формування матеріально-технічної бази фермерських господарств

Незначна питома вага електродвигунів та електроустановок у структурі енергетичних потужностей фермерських господарств (від 2,8 до 4,8 %) засвідчує обґрунтований раніше висновок щодо слабкого розвитку тваринництва у фермерських господарствах та фактично відсутнього (недоцільного) розвитку первинної переробки продукції.

Показники оснащеності фермерських господарств технічними засобами та енергетичними потужностями значною мірою показують рівень відтворення виробничого потенціалу. Утримування технічного потенціалу на оптимальному рівні та ефективна організація його використання - вирішальний чинник забезпечення відтворювальних процесів виробничого потенціалу фермерських господарств, а відтак - зростання конкурентоспроможності.

Приватний аграрний бізнес насправді є дуже складною системою правових, економічних і організаційних відносин, яка може бути означена як внутрішньогосподарський механізм. Фермерство - це потужний уклад в аграрній сфері України, на який суспільство покладає завдання як забезпечення продовольчої безпеки держави, так і захисту соціальних інтересів селян. Тому, поряд із цілковитим усвідомленням економічної вагомості чинника приватної власності, досить істотним для досягнення і підтримання конкурентоспроможності є рівень техніки і технологій у фермерських господарствах. Тим більше, що фермерські господарства утримують тенденцію до укрупнення. Тобто вимоги до технічного забезпечення постійно зростають, а у трудомістких видах діяльності цей чинник завше посідає провідне місце.

Доцільно зауважити, що навіть сьогодні фермерські господарства в контексті їх матеріально-технічної бази і технологій, що використовують, загалом не відповідають індустріальній моделі аграрного виробництва. Натомість в економічно високоро- звинених країнах уже кілька десятиліть функціонує і відтворюється на інтенсивно- інноваційних засадах якісно нова модель сільського господарства - постіндустріальна. Її основа - високотехнічна і технологічна оснащеність. У нас навпаки: вітчизняному аграрному сектору та фермерському укладу нині притаманний критичний стан матеріально-технічної бази, який у свою чергу негативно впливає на продуктивність і ефективність використання землі й трудових ресурсів. Проявом цього є порушення наявних і затримка із впровадженням новітніх технологій вирощування сільськогосподарських культур, занедбання земельних угідь і тим самим вилучення їх із сільськогосподарського обробітку.

Розрахунки показують, що найвищий рівень оснащеності фермерських господарств необоротними активами спостерігаємо у господарствах із площею ріллі до 50 га (табл. 3), а машинами та обладнанням - у фермерських господарствах до 10 га, а також у великих фермерських господарствах із площею ріллі від 100 до 500 га.

Отже, фермерські господарства із розміром землекористування до 10 га за ознакою оснащеності машинами та обладнанням на 100 га сільськогосподарських угідь мають рівноцінний потенціал як великі фермерські господарства площею ріллі від 100 до 500 га. Разом таких фермерських господарств близько 35%.

Озброєність праці у фермерських господарствах показує дещо іншу закономірність. Найвищі показники вартості необоротних активів у розрахунку на одного працівника бачимо у більших фермерських господарствах із розміром землекористування від 20 до 500 га (55,6% господарств). Тобто кращі показники озброєності праці необоротними активами у досліджуваних групах фермерських господарств сформувалися під визначальним впливом більшої вартості необоротних активів.

Щодо озброєності машинами і обладнанням, найвищий рівень цього показника у двох останніх групах фермерських господарств, які, як правило, є моногалузевими, - від 100 і більше 500 га ріллі (25,5 % господарств).

Очевидно, що всі вони добре оснащені технікою, яка необхідна для обробітку великих земельних масивів. Вищі показники озброєності вказують на інноваційний підхід у підборі системи технічних засобів для забезпечення вищої технологічності виробничого процесу. Як відомо, високі технології не потребують використання великих обсягів живої праці, що у свою чергу вказує на зниження рівня соціальної відповідальності у фермерських господарствах такого розміру.

Бачимо, що стосовно необоротних активів, фондовіддача вища у фермерських господарств чотирьох груп - найдрібніших та найбільших за площею ріллі. Тобто у 29,4 % фермерських господарств, охоплених дослідженням, 2016 року було вироблено від 0,61 до 1,23 грн. на кожну використовувану гривню необоротних активів.

Щодо машин та обладнання, то їх ефективніше використовують у середній ланці груп фермерських господарств (81,7 % господарств). На кожну використовувану гривню вартості машин і обладнання у них було вироблено продукції і надано послуг від 2,07 до 2,74 грн. Більше значення досліджуваного індикатора у цієї ланки фермерських господарств вказує на більшу завантаженість техніки. Але зростання показника має межу: якщо основні засоби завантажені на 100%, то підвищувати обсяг виробництва і збуту можна тільки за рахунок закупівлі нової техніки, а це призведе до певного спаду фондовіддачі в короткостроковій перспективі.

Фондомісткість характеризує потребу фермерських господарств у необоротних активах та техніці для забезпечення виробництва одиниці продукції або виконання одиниці робіт чи послуг. Оскільки фондомісткість - обернений показник до фондовіддачі, то її найкраще значення спостерігаємо у фермерських господарствах, де фондовіддача вища. Таким господарствам для забезпечення отриманого звітного року рівня чистого доходу необхідно менше необоротних активів та техніки, ніж іншим групам господарств. отже, найефективніше техніку використовує середня ланка фермерських господарств із площею землекористування від 5 до 100 га ріллі. Ефективну операційну діяльність та належне відтворення виробничого потенціалу вони забезпечують за рахунок меншої кількості техніки у грошовому вимірі і через виробництво більшої кількості продукції й надання послуг на одиницю вартості цих активів. Стосовно ефективності використання необоротних активів загалом, то кращий рівень спостерігаємо у малих господарствах (до 1 га ріллі), або у великих (від 100 до 500 га ріллі). У великих фермерських господарствах рослинницького напрямку на збільшення показників ефективності використання необоротних активів суттєво впливає вирощування високорентабельних культур.

Джерело: розраховано і побудовано згідно даних Держкомстату України

Висновки

Інколи, незважаючи на економічну недоцільність, фермери купують зазвичай вживану техніку. Причому останнім часом усе більше надають перевагу потужним тракторам і комбайнам, які використовують передусім у власному господарстві і тільки для власних потреб. При цьому треба зауважити, що фермери надто часто не дотримуються норм, стосовно безпеки та охорони навколишнього середовища. Надмірне технічне оснащення фермерських господарств призводить до неповного, а відповідно і нераціонального, використання техніки і формує високий рівень собівартості сільськогосподарської продукції. Відзначимо, що в інших країнах є добрий і виправданий спосіб зниження витрат на механізацію. Ідеться про такі способи використання сільськогосподарської техніки як їх колективне використання, міжсусідські, спеціальні послуги тощо, які набули особливого поширення в Німеччині, Франції, Австрії. На жаль, в Україні, за виключенням отримання механізованих послуг, ці форми виявилися неприйнятними. Переконати фермерів використовувати так технічні засоби, незважаючи на їх економічну доцільність, дуже складно, здебільшого через ментальність. Основними мотивами фермерів щодо виконання робіт власними засобами механізації є: терміни виконання робіт, кращі експлуатація і консервація власних технічних засобів, велика ймовірність конфліктів за спільного використання техніки. Відзначимо, що велика часка фермерів вважає доцільним володіти власними основними знаряддями, а щодо дорогих спеціальних - брати їх в оренду або отримувати послуги, однак меншою мірою - спільно їх використовувати.

Література:

1. Андрійчук В.Г. Економіка підприємств агропромислового комплексу: підручник. Київ: КНЕУ, 2013. 779 с.

2. Бланк И.А. Управление формированием капитала. Київ: "Ника-Центр", 2000. 512 с.

3. Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past (Библиотека "Экономической школы", вып. 42) Москва:. СПб.: Экономикус, 2008. 352 с.

4. Эффективность использования производственных фондов в сельском хозяйстве. Москва: Колос, 1980. 144 с.

5. Экономико-статистическое изучение производственных фондов колхозов и совхозов. Москва: Статистика, 1972.

6. Саблук П.Т. Економічний інтерес у розвитку аграрного виробництва: монографія. Київ: ННЦ "ІАЕ", 2014. 356 с.

7. Могилова М.М. Оптимізація методів та норм амортизації основних засобів сільського господарства. Економічний аналіз. 2015. Вип. 19, т. 3.

8. Матеріально-технічне забезпечення сільського господарства України: посібник. [Лупенко Ю.О., Захарчук О.В., Вишневецька О.В. та ін.]; за ред. Ю.О. Лупенка та О.В. Захарчука. Київ: НнЦ ІАЕ, 2015. 144 с.

9. Захарчук О.В. Проблеми матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств України. Економіка АПК. 2014. № 7. С. 92- 99.

10. Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК в Україні. Київ: ДОД ІАЕ, 2003. С. 25.

11. . Формування ринків матеріальних ресурсів АПК ; за ред. Г. М. Підлісецького. Київ : ІАЕ УААН, 2001.428 с.

12. Pryor F. L. Market economic systems. Journal of Comparative Economics. Vol. 33, 2005, P 25-46.

References:

2. Blank, Y.A. (2000) Upravlenye formyrovanyem kapytala [Management of capital formation], Nyka-Tsentr, Kyiv, Ukraine.

3. Blauh, M. (2008) 100 velykykh ekonomystov do Kejnsa [Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one handred great economists of the past], Ekonomykus, St.Pitersburg, Russia.

4. Kolyvanov, H.N. (1980) Effektyvnosf yspol'zo- vanyia proyzvodstvennykh fondov v sel'skom khoziajstve [The effectiveness of the use of production assets in agriculture], Kolos, Moscow, Russia.

5. Pokyn'chereda, A.P. (1972) Ekonomyko-statys- tycheskoe yzuchenye proyzvodstvennykh fondov kol- khozov y sovkhozov [Economic-statistical study of productive assets collective and state farms], Statystyka, Moscow, Russia.

6. Sabluk, P.T. (2014) Ekonomichnyj interes u rozvyt- ku ahrarnoho vyrobnytstva [Economic interest in the development of agricultural production], NNTs "IAE", Kyiv, Ukraine.

7. Mohylova, M.M. (2015) "Optimization methods and depreciation rates of fixed assets an agriculture", Eko- nomichnyj analiz, vol. 19, no. 3.

8. Lupenko, Yu.O. Zakharchuk, O.V. and Vysh- nevets'ka,O.V.(2015) Material'no-tekhnichnezabezpe- chennia sil's'ko- ho hospodarstva Ukrainy [Material and technical support of Agriculture of Ukraine], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine.

9. Zakharchuk, O.V. (2014), "Problemsmaterial and technicalsupportfarmsUkraine",EkonomikaAPK,vol.7, pp. 92--99.

10. Bilous'ko, Ya.K. Bojko, V.I. and Hukov, Ya.S. (2003) Formuvannia i realizatsiia derzhavnoi polityky rozvytku materi- al'no-tekhnichnoibazyAPKvUkraini[The formation andimplementationof statepolicy development of the material and technical base agribusiness in Ukraine], DOD IAE, Kyiv, Ukraine.

11. Pidlisetskyi, H.M. (Ed.) (2001) Formuvannia rynkiv materialnykh resursiv APK [Formation of the markets of the material resources of the agroindustrial complex]. Kyiv: IAE UAAN [In Ukrainian].11.

12. Pryor, F.L. (2005) Market economic systems. Journal of Comparative Economics, 33, pp. 25-46 [In English].

Размещено на Allbest.ru