Фінансова стійкість пенсійного забезпечення під час пандемії Ковід-19

В.Я. Швець,

доктор економічних наук, професор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Стаття присвячена дослідженню показників фінансової стійкості пенсійного забезпечення країн світу під час Ковід-19. Запропоновано рекомендації з метою покращання стану пенсійного забезпечення на найближчі роки. На підставі аналізу літературних джерел виявлено, що головною причиною зменшення споживання та зростання безробіття є не Ковід-19, а рішення урядів про його блокування.

Визначено три головних канали передавання економічних шоків: зменшення споживання товарів і послуг; непрямий вплив через фінансові ринки, їх вплив на реальну економіку та доставка. Для десяти країн світу наведено показники стійкості пенсійного забезпечення: поточні пенсійні витрати у відсотках до ВВП, рівень зайнятості населення у віковій групі 55-64 років та кількість робочого стажу, а також пораховані та порівняні синтетичні показники стійкості пенсійного забезпечення за 2010, 2015 та 2020 рр. Можна побачити, що показники стійкості пенсійного забезпечення аналізованих країн у цьому дослідженні зменшуються, що говорить про погіршення рівня фінансової стійкості пенсійного забезпечення.

Запропоновано три сценарії впливу локдауну на рівень зростання ВВП країн світу, що, у свою чергу, має вагомий вплив на пенсійну систему. Визначені заходи, які були прийняті урядами країн для згладжування тиску на фінансову стабільність пенсійного забезпечення: короткотермінові заходи, спрямовані на нейтралізацію економічних потрясінь; забезпечення постійної операційної діяльності та сприяння їй; забезпечення політики субсидій; обмеження продажу недержавних пенсійних фондів та забезпечення платоспроможності пенсійних рахунків. Розглянуто динаміку рівня зайнятості у віковій групі 55-64 років у зазначених десяти країнах протягом періоду 2018-2020 рр.

Виявлено способи впливу Ковід-19 на фінансову стійкість пенсійного забезпечення, а саме через зростання кількості людей, які залишають ринок праці та скорочення робочих місць та заробітної плати, що призводить до зменшення пенсійних доходів.

КЛЮЧОВІ слова: пенсійне забезпечення, пенсійна система, фінансова стійкість пенсійного забезпечення, Ковід-19, економічний шок.

Актуальність проблеми

Пандемія коронавірусу (Ковід-19) завдала удару по пенсійним системам у всьому світі, посилюючи тиск на уряди щодо впровадження реформ, щоб уникнути погіршення пенсійної кризи, яка вже тривала десятиліттями. Значне збільшення рівня безробіття призведе до зменшення податкових надходжень, що використовуються для фінансування державних пенсій та зменшення внесків до недержавних пенсійних фондів, що проводяться роботодавцями та приватними особами.

Складено за даними [15].

Поточні пенсійні витрати у відсотках до ВВП вимірюють частку ВВП, витраченого на пенсійні виплати і вказують на макроекономічну цінність пенсійної системи. На сьогоднішній день тривалість локдауну, а також як буде відбуватися відновлення, досі невідомо. Тому було запропоновано три сценарії впливу локдауну на рівень зростання ВВП. Як результат, на рис.1 можна побачити медіанне зниження зростання ВВП у 2020 р, якщо локдаун триватиме 1,5 місяця, 3 місяці та 4,5 місяця.

Рис. 1. Орієнтовне медіанне зниження зростання ВВП у 2020 р. за трьома сценаріями

Отже, з рис. 1 можна побачити, що зростання ВВП може знизитися до 10,3% у середньому для багатьох країн.

Рівень зайнятості у віковій групі 55-64 років вимірює побічні ефекти пенсійної системи на ринку зайнятості. Пенсійна система може впливати на ринок зайнятості в різних напрямах, хоча вплив є різним для молодого та старшого покоління. Однак ясно, що пенсійна система впливає на рішення людей, коли потрібно залишати ринок зайнятості. Кількість робочого стажу вимірює очікувану кількість робочих років для особи протягом життя.

Ще незрозуміло, який вплив Ковід-19 матиме на світову геополітику, економіку, навколишнє середовище чи соціальні відносини. Пенсійні системи не є винятком, беручи до уваги вже критичне майбутнє, спричинене деякими демографічними змінами, пенсійним системам багатьох країн та- кож доведеться боротися з економічними шоками, спричиненими пандемією. Рівень зайнятості та безробіття мають велике значення для пенсійних систем. Економічний спад, спричинений пандемією, призвів до скорочення ринку зайнятості та різкого зростання безробіття в усіх вікових категоріях [10]. Не є винятком і старше покоління, на добробут якого особливо впливає вірус.

По-перше, старші люди перебувають у групі ризику з медичної точки зору, а по-друге, економічна та фінансова криза торкнулася і пенсійних фондів, які забезпечують майбутні доходи пенсіонерів. Разом із загальним зростанням рівня безробіття серед населення пенсійного віку спостерігаються ще більші темпи зниження зайнятості.

Наприклад, лише на першому етапі пандемії в США рівень безробіття для вікової групи старше 55 років зріс з 3,3 до 13,6% за один місяць, квітень 2020 р. Кількісно він становить близько 3,7 млн людей [2; 3]. Розглянемо рис. 1, який показує динаміку рівня зайнятості населення у віковій групі 55-64 років у зазначених десяти країнах з початком Ковід-19.

Рис. 2. Рівень зайнятості населення віком 55-64 роки за 2018-2020 рр.

У зв'язку з приєднанням до пенсійної системи великою кількісті пенсіонерів уряди в рамках різних антикризових виплат знизили податки у багатьох країнах, що логічно зменшує внески до пенсійних схем. Подібні події впливають як на стійкість, так і на адекватність витрат на пенсійну систему, що може посилити фіскальний тиск унаслідок кризи та загрожувати фінансовій стійкості пенсійних систем.

Для згладжування тиску на фінансову стабільність пенсійного забезпечення урядами зазначених країн було запропоновано такі заходи:

* Короткотермінові заходи, спрямовані на нейтралізацію економічних потрясінь, що несуть потенційні ризики в довгостроковій перспективі;

• Захист від шахрайства та кібератак, попередження учасників пенсійних недержавних планів або схем та запровадження захисних механізмів;

• Забезпечувати та сприяти постійній операційній діяльності;

• Політика субсидій, наприклад, субсидії на заробітну плату для збереження робочих місць;

• Обмеження матеріалізації, наприклад, продаж пенсійного фонду, щоб уникнути короткострокових інвестиційних втрат;

• Забезпечення платоспроможності пенсійних рахунків [5].

Деякі пенсійні системи дозволяють достроковий вихід на пенсію, залежно від різних обставин, на основі тривалого досвіду роботи або індивідуального вибору. Однак у багатьох випадках дострокова пенсія відрізняється від звичайної допомоги. Норми соціального забезпечення, як правило, вимагають, щоб через достроковий вихід на пенсію щомісячна норма відрахувань на пенсію не перевищувала 0,3-0,6%, що в реальному вираженні означає зменшення пенсій на 3,6-7,2% щорічно. Це означає, що через низькі пенсійні доходи достроковий вихід на пенсію може призвести до збільшення рівня бідності та нерівності серед пенсіонерів.

Вклади до недержавних пенсійних фондів, які розміщені у фондах, також мають негатив вплив під час кризи, а саме низьку рентабельність інвестицій. Це у свою чергу зменшує обсяг активів та може призвести до фіскальних ризиків у зменшенні приватних пенсійних пільг або посилення фінансового тиску на роботодавців для співфінансування пенсійних фондів (табл. 2).

Таблиця 2

Синтєтичні показники стійкості пенсійного забезпечення за роками