Цифрова трансформація в країнах ЄС на 2021 рік

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ В КРАЇНАХ ЄС НА 2021 РІК

Андрощук Г.О.

кандидат економічних наук, доцент, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України

Індекс цифрової економіки та суспільства

Європейська Комісія (ЄК) 12 листопада 2021 р. опублікувала результати Індексу цифрової економіки та суспільства (The Digital Economy and Society Index (DESI) на 2021 рік, який з 2014 року відстежує прогрес, досягнутий у державах-членах ЄС у галузі цифрової конкурентоспроможності та в галузях людського капіталу, зв'язку, інтеграції цифрових технологій підприємствами та цифрових технологій, громадські послуги [1]. Щороку DESI включає профіль країн, які підтримують країни-члени у визначенні сфер, що потребують пріоритетних дій, а також тематичні розділи, які пропонують європейсько-рівневий аналіз у ключових цифрових сферах, необхідний для підтримки політичних рішень [2]. У звітах DESI 2021 представлені дані за перший або другий квартал 2020 р., що дає уявлення про ключові події у цифровій економіці та суспільстві протягом першого року пандемії. Проте вплив COVID-19 на використання та надання цифрових послуг та результати політики, реалізованої з тих пір, не відображаються у даних та будуть більш помітними у виданні 2022 року. Усі держави-члени досягли прогресу в галузі цифровізації, але загальна картина країн-членів неоднозначна. Попри деяку конвергенцію, розрив між лідерами ЄС і країнами з найнижчими оцінками DESI залишається великим. Незважаючи на ці покращення, усім державам-членам необхідно докласти узгоджених зусиль для досягнення цілей на 2030 рік, встановлених у Європейському десятилітті цифрових технологій (Europe's Digital Decade: digital targets for 2030) [3]. цифровий економіка електронний управління

Виконавчий віце-президент за програмою «Європа, придатна для цифрової епохи» Маргрет Вестагер заявила: «Індекс цього року позитивний, всі країни ЄС досягли певних успіхів у забезпеченні більш цифрових технологій та підвищення конкурентоспроможності, але можна зробити ще більше. Тому ми працюємо з державами-членами, щоб гарантувати, що ключові інвестиції будуть зроблені через Фонд відновлення та стійкості, щоб надати найкращі із цифрових можливостей усім громадянам та підприємствам».

Комісар з внутрішнього ринку Тьєррі Бретон додав: «Постановка цілей на період до 2030 року була важливим кроком, але тепер ми маємо виконати їх. Сьогоднішній DESI демонструє прогрес, але також і в тому випадку, коли нам необхідно колективно стати кращими, щоб європейські громадяни та підприємства, зокрема малі та середні підприємства, могли отримати доступ та використовувати передові технології, які зроблять їхнє життя кращим, безпечнішим та екологічнішим» [1].

DESI 2021 був адаптований для відображення Компасу цифрового десятиліття, в якому викладаються амбіції Європи щодо цифрових технологій, викладаються бачення цифрової трансформації та конкретні цілі на 2030 рік за чотирма основними напрямками: навички, інфраструктура, цифрова трансформація бізнесу та державних послуг. Програма політики «Шлях до цифрового десятиліття», запропонована 15 вересня 2021 року, встановлює нову форму управління з державами-членами через механізм щорічної співпраці між інститутами ЄС та державами-членами для забезпечення їхнього спільного досягнення цілей. При цьому моніторинг цільових показників Digital Decade буде покладено на DESI. В результаті індикатори DESI тепер структуровані довкола 4 основних точок Digital Decade Compass. Звіти DESI за країнами включають короткий огляд цифрових інвестицій та реформ у планах відновжння 22 планів, які вже схвалено. Держави-члени зобов'язалися витратити не менше 20% своїх національних ресурсів з Плану відновлення та стійкості на цифрові технології, і поки що держави-члени досягають або значно перевищують цю мету.

Показники країн-членів ЄС у галузі цифрових технологій за даними DESI 2021. Найбільший прогрес порівняно з минулим роком спостерігається в Ірландії та Данії, за якими йдуть Нідерланди, Іспанія, Швеція та Фінляндія. Результати цих країн також значно перевищують середні показники DESI у ЄС, виходячи з їх оцінок у DESI 2021. Нижче наведено показники Індексу цифрової економіки і суспільства - прогрес держав-членів, 2016-2021 рр. та Індекс цифрової економіки і суспільства, 2021 р.

Індекс цифровї економіки і суспільства - прогрес держав-членів, 2016-2021 рр.

В цілому, Данія, Фінляндія, Швеція і Нідерланди мають найбільш розвинену цифрову економіку в ЄС, за ними слідують Ірландія, Мальта і Естонія. Румунія, Болгарія і Греція мають найнижчі оцінки DESI.

Індекс цифрової економіки і суспільства, 2021 р.

Джерело: DESI 2021, Європейська комісія.

Згідно дослідження можна сформулювати основні висновки DESI 2021 за 4 напрямками [1]: Людський капітал. В рамках зобов'язань, сформульованих у Цифровому компасі ЄС на період до 2030 р., цільовий показник цифрових навичок націлений на те, щоб до 2030 року базові цифрові навички мали не менше 80% громадян ЄС. Тоді як у 2019 р. Інтернетом регулярно користувалися лише 56%. Значна частина населення ЄС не має цифрових навичок, але є відмінності в конкретних країнах: Нідерланди та Фінляндія лідирують у цій сфері, а Болгарія та Румунія відстають. Більше того, 56% населення, яке має цифрові навички, - це лише незначне збільшення (2%) з 2015 р., що відповідає щорічному приросту всього на 0,9%. Ці темпи зростання необхідно втричі збільшити, щоб досягти мети 2030 р. на 80%. Згідно з повідомленням про цифровий компас 2030 р., кількість фахівців у галузі ІКТ у ЄС має досягти не менше 20 млн до 2030 р. порівняно з 8,4 млн у 2020 р. (що відповідає 4,3% робочої сили). Хоча з 2013 р. спостерігається стійке зростання, для досягнення мети потрібне прискорення. Помітними лідерами у цій категорії є Фінляндія з 7,6% та Швеція з 7,5% робочої сили, відповідно, які мають найвищу частку фахівців у галузі ІКТ у робочій силі. ЄК 12.11.21 також опублікувала дані про жінок на цифровому табло (Women in Digital Scoreboard 2021), яке підтверджує, що все ще існує значний гендерний розрив у спеціалізованих цифрових навичках [4].

Жінки становлять лише 19% фахівців у галузі ІКТ та близько третини випускників факультетів природничих наук, технологій, інженерії та математики. Прогресу немає, оскільки останні кілька років ці показники є стабільними. Цифровий компас поставив за мету, щоб до 2030 року в ЄС було 20 мільйонів найнятих фахівців у галузі ІКТ, з урахуванням зближення жінок та чоловіків. Значно менший розрив для використання Інтернету та навичок користувачів Інтернету. 85% жінок регулярно користувалися Інтернетом у 2020 році порівняно з 87% чоловіків. Різницю в 4% можна спостерігати в показниках цифрових навичок: 54% жінок мають принаймні базові цифрові навички (58% чоловіків), 29% вище базових цифрових навичок (33% чоловіків) і 56% принаймні базові навички програмного забезпечення (60% чоловіків) станом на 2019 рік. Жінки найбільш цифрові у Фінляндії, Швеції, Данії, Естонії та Нідерландах. Усі ці країни також дуже добре працюють у DESI. Жінки в Румунії, Болгарії, Польщі, Угорщині та Італії мають найнижчі результати щодо участі жінок у цифровій економіці та суспільстві.

Зв'язок. Цифровий компас 2030 також встановлює мету, що гігабітні мережі повинні бути доступні для всіх до 2030 року. За даними 2020 р., тільки 59% сімей можуть отримати вигоду зі стаціонарної мережі дуже високої пропускної здатності (VHCN). Сільські VHCN також покращилися - з 22% у 2019 р. до 28% у 2020 році. Водночас залишається великий розрив між сільськими та національними показниками. Мальта, Люксембург, Данія та Іспанія є європейськими лідерами із загального охоплення VHCN (понад 90% будинків). Проте, у Греції менше 1 з 5 домогосподарств мають доступ до VHCN. До 2030 р. ЄС прагне забезпечити покриття 5G у всіх населених пунктах. Станом на середину 2020 р. розгортання комерційних мереж 5G розпочалося у 13 державах-членах, а покриття досягло 14% на рівні ЄС. Нідерланди та Данія є найбільш просунутими країнами в цій галузі з 80% охопленням. Попередньою умовою для комерційного запуску 5G є виділення спектру 5G у кожній країні, і до 31 серпня 2021 року 25 держав-членів уже виділили спектр 5G як мінімум в одній із трьох перших смуг 5G.

Інтеграція цифрових технологій

Ціль Цифрового компасу ЄС полягає в тому, щоб до 2030 р. не менше 90% малих та середніх підприємств (МСП) у ЄС використовували цифрові технології на рівні підприємств. У 2020 р. лише 60% МСП запровадили цифрові технології. Данія та Фінляндія вже дуже близькі до цільового показника ЄС (88%), а Болгарія та Румунія відстають (33%). Друга мета на наступні десять років: до 2030 року щонайменше 75% компаній повинні використовувати передові цифрові технології, такі як штучний інтелект (ШІ), хмарні технології та технології великих даних. DESI 2021 демонструє це, хоча підприємства стають все більш цифровими, використання передових цифрових технологій залишається низьким; наприклад, лише одна з чотирьох компаній використовує ШІ чи хмарні обчислення, а 14% використовують великі дані. У цій галузі лідирують за використанням хмарних технологій Фінляндія та Швеція, А Мальта та Нідерланди - за великими даними, Чехія та Австрія - за ШІ. Цифрові державні послуги. Цифровий компас встановлює мету, що всі ключові державні послуги для громадян і бізнесу повинні бути повністю онлайн, 2030. Такі основні послуги охоплюють широкий діапазон від вивчення до, покупки автомобіля та для початку бізнесу, серед інших речей. DESI стежить за наданням державних послуг у режимі онлайн, виставляючи кожній державі-члену оцінку того, чи можливо повністю виконати кожен етап надання ключових послуг у режимі онлайн. Найвищі оцінки цифрових державних послуг у DESI мають Естонія, Данія, Фінляндія та Мальта, а найнижчі - Румунія та Греція. У 2020 р. 64% інтернет-користувачів взаємодіяли з державним управлінням у режимі онлайн порівняно з 58% у 2015 році. За останнє десятиліття доступність державних послуг в Інтернеті неухильно зростала та значно прискорилася внаслідок пандемії COVID-19, під час якої цифрова взаємодія стала переважаючою. Ряд держав-членів вже близькі до цієї мети, але прогрес йде нерівномірно в державах-членах і всередині них, при цьому послуги для громадян з меншою ймовірністю будуть доступні в Інтернеті, порівняно з послугами для підприємств.

Висновки

Щорічний Індекс цифрової економіки та суспільства DESI вимірює прогрес держав-членів ЄС у напрямку цифрової економіки та суспільства на основі даних Євростату та спеціалізованих досліджень і методів збору. Він допомагає державам-членам визначити пріоритетні галузі, які потребують цільових інвестицій та дій. DESI також є ключовим інструментом для аналізу цифрових аспектів у європейському семестрі. З бюджетом у 723,8 млрд євро Фонд відновлення та підвищення стійкості (RRF), ухвалений у лютому 2021 року, є найбільшою програмою в рамках наступного покоління ЄС. Пандемія значною мірою сприяла розвитку цифрових навичок. Перехід до дистанційного навчання збільшив потребу у додатковому обладнанні та зажадав створення чи модернізації цифрових платформ, а також навчання. Аналіз показує, що нестача працівників із просунутими цифровими навичками відчувається у всьому ЄС - до 55% минулого року. Компанії ЄС мають труднощі із набором персоналу. У 2020 р. у галузі ІКТ в ЄС було зайнято 8,4 млн фахівців. ЄС прагне до 2030 р. збільшити кількість професіоналів у галузі цифрових технологій до 20 млн.

Для досягнення цифрових цілей та завдань ЄК прискорюватиме запуск багатокраїнних, великомасштабних проектів, які жодна держава-член ЄС не може розробити поодинці. Ці проекти спрямовані: об'єднати інвестиції з бюджету ЄС, у т.ч. з Фонду відновлення та стійкості, від держав-членів та приватного сектору; усунути прогалини у виявлених критичних можливостях ЄС; підтримувати взаємопов'язаний, функціонально сумісний та безпечний єдиний цифровий ринок. Комісія визначила первісний список багатокраїнних проектів. Він включає такі області для інвестицій, як: інфраструктура даних, малопотужні процесори, зв'язок 5G, високопродуктивні обчислення, безпечний квантовий зв'язок, державне управління, блокчейн, центри цифрових інновацій та цифрові навички. ЄС може розгорнути мережу операційних центрів безпеки, що працюють на базі ШІ, для прогнозування, виявлення та реагування на кібератаки на національному рівні та рівні ЄС. Європейський консорціум цифрової інфраструктури - це новий інструмент, який допоможе зацікавленим державам-членам прискорити та спростити реалізацію багатокраїнових проектів.

Цифрова трансформація призвела до багатьох змін у виробництві, способі життя та управлінні, вона має довгостроковий вплив на світовий економічний, політичний та науково-технічний прогрес. Україна має вигідне географічне положення, якісні освітні та наукові ресурси, розвинуту сферу ІТ та сприятливі умови для розвитку цифрової економіки. Вона першою запровадила систему електронних паспортів, запустила Цифрограм для держслужбовців, реалізує проект eSignature - систему електронного обміну документами (електронні підписи) між компаніями з України та ЄС, планує запустити 100 офлайн-пунктів підтримки «Дії» у 20 областях України і здобула першість у багатьох напрямах цифрових технологій серед країн Європи. Водночас, згідно експертного дослідження поточного стану розгортання цифрової трансформації на приватному та державному рівнях - Індекс цифрової трансформації, вперше проведеного в цьому році. Європейською Бізнес Асоціацією, основними бар'єрами розвитку цифрової трансформації в бізнесі є: зарегульованість та неефективне законодавство - 45%, недостатнє фінансування-31%, відсутність цифрової грамотності-31%, застаріла ІТ- інфраструктура-28%, проблеми з кібербезпекою та конфіденційністю -25% [5]. Цифрова трансформація України має прискоритись. Відповідний законопроект 28.10.21 схвалив Кабінет Міністрів України. Законопроект містить зміни до Закону України «Про Національну програму інформатизації» який не змінювався з 1998 року. Про- єкт закону містить положення щодо: подолання цифрової нерівності; безпеки інформаційної діяльності та кіберзахисту; інтеграції України в світовий цифровий простір; застосування новітніх технологій в державному управлінні. Прийняття законопроекту має прискорити вирішення питань координації, моніторингу, оцінки результатів та ефективності виконання проектів із цифровізації та електронного урядування. Цифровізація української економіки та суспільства є одним з важливих складників не лише обраного Україною вектору європейської інтеграції, а й розвитку країни загалом. Наближення законодавства і стандартів України до законодавства і стандартів ЄС зменшить регуляторні розбіжності між Україною та ЄС у цифровій сфері та прискорить цифровий розвиток України. Згідно з дослідженням «Інтеграція України у єдиний цифровий ринок ЄС: потенційні економічні переваги» [6], поступове наближення регуляторного середовища та цифрового розвитку України до рівня ЄС у рамках інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС вплине на двосторонню торгівлю між Україною та ЄС: зростання експорту з України до ЄС товарів - на 11,8-17% (2,4-3,4 млрд дол. США), послуг - на 7,6-12,2% (302,5-485,5 млн дол. США). Також це вплине на продуктивність та економічне зростання України: зростання ВВП України - на 2,4-12,1% (3,1-15,8 млрд дол. США), добробуту громадян - на 3,6-7,8%.

Література

1. Digital Economy and Society Index 2021: overall progress in digital transition but need for new EU-wide efforts.

2. Андрощук Г. О. Цифрова трансформація європейської економіки: аналіз технологічних трендів. // Парламентський контроль в умовах децентралізації державної влади та цифрової трансформації в Україні: стан і проблеми: матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ, 30 березня 2021 р. / упор.: В. М. Фурашев, С. О. Дорогих. - Київ, 2021. - С.88-95.

3. Europe's Digital Decade: digital targets for 2030.

4. Women in Digital Scoreboard 2021.

5. Європейська Бізнес Асоціація. Індекс цифрової трансформації 2021.

6. Економічні переваги від інтеграції в Єдиний цифровий ринок ЄС: названі реальні цифри.

Размещено на Allbest.ru