Методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону

Кондратенко Наталія Олегівна, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту і публічного адміністрування, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетові. Оболонцева Лариса Володимирівна, доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри туризму і готельного господарства, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

У статті запропоновано методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону на основі визначення інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності готельних послуг за групами задоволеності споживачів. З'ясовано, що розвиток сфери туризму та готельного господарства сьогодні є важливим фактором розвитку регіональних економічних систем. Сектор готельної індустрії на сьогоднішній день - найбільш затребуваний та динамічний сектор економіки України, здатний приносити реальний прибуток. Зроблено висновок, що запропонований методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону дозволяє визнчити як рівень конкурентоспроможності окремого підприємства по відношенню до інших підприємств, так і може бути застосований при оцінці рівня конкурентоспроможності готельного господарства будь якого регіону по відношенню до іншого.

Ключові слова: оцінка,, рівень, методичний підхід, конкурентоспроможність, готельне господарство, регіон.

Кондратенко Наталья Олеговна, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры менеджмента и публичного администрирования, Харковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н. Бекетові. Оболонцева Лариса Владимировна, доктор экономических наук, доцент, заведующий кафедры туризма и гостиничного хозяйства, Харковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н. Бекетові. МЕТОДИЧЕСКИЙ ПОДХОД К ОЦЕНКЕ УРОВНЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ГОСТИНИЧНОГО ХОЗЯЙСТВА РЕГИОНА

Nataliya Kondratenko, Doctor of Economics, Professor, Professor of Management and Public Administration Department, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. Larysa Obolontseva, Doctor of Economics, Associate Professor, Head of the Department of Tourism and Hospitality, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. METHODICAL APPROACH TO ESTIMATING THE HOTEL'S COMPETITIVENESS LEVEL IN THE REGION

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток готельного господарства на рівні країни та її регіонів вивчалися багатьма науковцями та практиками. Серед них: О. Азарян [2], С. Байлик [3], Н. Бунтова [4], Я. Остапенко [5], О. Погоріляк [6], П. Подлепіна [7], В. Семенов [8], І. Чорна [9] та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Готельне господарство є вагомою складовою сфери послуг та тісно пов'язане з розвитком туризму у регіонах країни, оскільки забезпечує споживачів послугами з проживання та відпочинку.

У свою чергу, готельний бізнес кожного окремого регіону України має певні особливості, які пов'язані із економіко-географічним положенням, ступенем розвитку транспортної інфраструктури, природнокліматичними умовами та наявністю архітектурних та історичних пам'ятків.

За останній період значно змінилася стратегія та тактика розвитку готельного господарства регіонів України. Аналіз фахової вітчизняної та зарубіжної літератури показав, що існуючи методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств готельного господарства регіонів країни не дають уявлення про сучасний стан та тенденції його розвитку та потребують систематизації та вдосконалення.

Загальною тенденцією сьогодення є те, що завантаження готелів в більшості регіонів України є сезонним (в областях, що не належать до активних туристичних зон, влітку вона найнижча, в курортних же зонах - влітку та взимку вона найвища). Також завантаження готелів протягом року, як правило, ще нерівномірне і за днями тижня - на вихідних воно знижується, зростаючи в будні за рахунок тих осіб, яких перебувають у відрядженні. Суттєву конкуренцію підприємствам готельного господарства, у т. ч. великим готелям, створюють фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які переважно утримують невеличкі готелі та є власниками приватних будинків і квартир [10].

Конкурентоспроможність готельного господарства на регіональному рівні визначається наданням послуг більш високої якості порівняно з конкуруючими аналогами [11].

До основних туристських ресурсів регіону відносяться:

- географічне положення та високий рівень транспортного та логістичного освоєння території;

- наявність високорозвинутих природних ресурсів;

- наявність у регіоні інформаційного середовища;

- інфраструктурне забезпечення розвитку інновацій;

- збалансована регіональна фінансова система;

- гарантії для підприємницької та інвестиційної діяльності з боку законодавства;

- кадровий потенціал;

- маркетингові інновації;

- підтримка органів державної регіональної влади;

- підтримка суспільства регіону.

Конкурентоспроможність готельного господарства регіону залежить від якості надання готельних послуг. Тобто, перинною ланкою регіонального готельного комплексу є підприємство гостинності, від рівня якості надання послуги якого залежить імідж регіону, його фінансово-економічне становище та якість життя суспільства.

По відношенню до готельного підприємства чинники, що впливають на його конкурентоспроможність поділяються на зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні). Внутрішні чинники, звісно, мають величезний вплив на рівень конкурентоспроможності готельного підприємства, оскільки вони формують його прибутковість та ефективність фінансово-економічної діяльності.

У свою чергу внутрішні чинники розподіляються на три групи: чинники, які характеризують готельне підприємство; чинники, що характеризують готельну послугу; чинники, що характеризують якість обслуговування споживачів (рис. 1).

готельний регіональний туристський інфраструктурний

Рис. 1. Структура внутрішніх чинників, що забезпечують конкурентоспроможність підприємств готельного бізнесу [12]

З точки зору регіональної економіки оцінку рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону доцільно проводити за умови об'єднання показників оцінки конкурентоспроможності готельних послуг в наступні групи:

- економічні, які характеризують фінансову діяльність підприємств гостинності;

- організаційні, які характеризують якість надання готельних послуг;

- класифікаційні, що відображають певні види послуг;

- нормативні, які характеризують відповідність тій чи іншій послуги умовам певних нормативів та стандартів;

- соціальні, які характеризуються відповідність послуги соціальним потребам людини;

- естетичні, які характеризуються відповідність послуги до естетичного та емоційного задоволення людини.

Оцінку рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону можливо проводити за допомогою інтегрального показника, який визначає міру привабливості готельних підприємств регіону для споживачів послуг.

Економічний зміст інтегрального показника рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону доводить, що проаналізувати та оцінити конкурентоспроможність готельних послуг необхідно орієнтуючись на задоволення потреб споживачів та загальних показників оцінки конкурентоспроможності готельних послуг.

У загальному вигляді коефіцієнт конкурентоспроможності готельного підприємства регіону визначається як:

Imax - максимальне значення інтегрованого показника конкурентоспроможності по підприємству-конкуренту певного регіону.

Дуже важливим для визначення рівня конкурентоспроможності готельного підприємства регіону є завантаження номерного фонду. Готельний коефіцієнт завантаження обчислюється як:

Кзав = Пі / Псер (2)

На думку авторів, найбільш вдалою для оцінки рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону може стати використання методичного підходу, який ґрунтується на основі визначення інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності готельних послуг за групами задоволеності споживачів, який представлений у наступному вигляді:

де Кі - показники конкурентоспроможності окремих сторін діяльності готельного господарства регіону; Wi - вагомість окремих факторів готельних послуг за групами задоволеності споживачів в загальній сумі.

Вагомість факторів готельних послуг за групами задоволеності споживачів визначається за формулою:

Запропонований методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності готельного господарства регіону дозволяє визначити як рівень конкурентоспроможності окремого підприємства по відношенню до інших підприємств, так і може бути застосований при оцінці рівня конкурентоспроможності готельного господарства будь якого регіону по відношенню до іншого.

Перспективою подальших досліджень має бути розробка економіко-математичної моделі управління конкурентоспроможності готельного господарства регіону.

1. Кондратенко Н.О. Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку готельного бізнесу в регіонах України. Проблеми економіки. № 4 (42), 2019. С. 72-80.

2. Азарян О. М. Науково-практичний підхід до оцінювання конкурентного стану підприємства на ринку готельних послуг. Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. Вип. 36; гол. ред. О. О. Шубін. Донецьк: Дон- НУЕТ, 2013. С. 111-119.

3. Байлик С. И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: [науч. издание]. К.: Да- кор, 2008. 288 с.

4. Бунтова Н. В. Стратегічні орієнтири розвитку готельного бізнесу в Україні. Ефективна економіка. 2013. № 12. URL: http: // www.economy.nayka.com.Ua/?n=12&y = 2013.

5. Остапенко Я. О. Статистичний аналіз підприємств готельного господарства та прогнозування його розвитку. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 8. С. 1216-1221.

6. Погоріляк О. О. Готельний комплекс як складова регіональної економічної інфраструктури. Вісник Львівського університету. Серія економічна. 2013, 50. С. 236-243.

7. Подлепіна П. О. Функціонування готельного господарства України в контексті сучасних тенденцій розвитку економіки. Туризм і гостинність в Україні: стан, проблеми, тенденції, перспективи розвитку: матер. І Міжнар. Наук-практич. Конф. - Черкаси: Брама-Україна, 2012. С. 370-374.

8. Семенов В. Ф. Регіональний вимір рекреаційно-туристичної діяльності: кол. моногр. Одеса: Вид-во «Optimum», 2008. 201 с.

9. Чорна І. В. Діагностика діяльності підприємств готельного господарства. URL: http://knowledge.allbest.ru/sport/2c0b65625b3ac68b4d43b88421206d37_1.html.

10. Будя О. П. Інноваційні напрямки розвитку маркетингу в сфері туризму і гостинності. Зовнішня торгівля: право та економіка. 2008, 6. С. 142-149.

11. Кузнецова Н.М. Регіональний вимір розвитку туристичного та готельного бізнесу: кол. моногр. Одеса: Астропринт, 2010. 256 с.

12. Бортник Л.В. Організаційні та економічні засади забезпечення конкурентоспроможності підприємств готельного бізнесу. автореф. дис. канд. екон. наук., спец. 08.00.04., Одеса, 2014, 21 с.