Особливості використання неформальних форм інвестування аграрними підприємствами в умовах цифрового сільського господарства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості використання неформальних форм інвестування аграрними підприємствами в умовах цифрового сільського господарства

Стукан Тетяна Миколаївна, аспірант, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

У статті розкрито суть та досліджено стан інноваційного забезпечення аграрних підприємств через використання неформальних форм інвестування. Проаналізовано стан новітніх технологій та інноваційних рішень щодо покращення виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Досліджено сильні та слабкі сторони впровадження інновацій агроформуваннями. Проаналізовано стан впровадження цифрових технологій як одного із механізмів, що впливає на ефективність, результативність, вартість та якість виробничо-господарської діяльності підприємства. Доведено, що цифровізація для агроформувань є індустріальною платформою, яка дає можливість створити високотехнологічне виробництво, модернізувати процеси за допомогою інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій. Розглянуто сутність однієї із форм неформального залучення інвестиційних коштів через бізнес-ангелів. Розкрито значення п'яти видів бізнес-ангелів, що найчастіше зустрічаються в практиці: підприємницькі, професійні, корпоративні, ентузіасти, мікроменеджери. Визначено способи та критерії, за якими бізнес-ангели обирають суб'єкта господарювання для фінансування його діяльності. Описано найуспішніші проекти, які отримали інвестування від бізнес-ангелів та перетворилися на найбільші корпорації світу.

Ключові слова: інноваційне забезпечення, розвиток, неформальні форми інвестування, бізнес-ангели, цифрове сільське господарство, цифровізація.

Стукан Татьяна Николаевна, аспирант, ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет». ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НЕФОРМАЛЬНЫХ ФОРМ ИНВЕСТИРОВАНИЯ АГРАРНЫМИ ПРЕДПРИЯТИЯМИ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВОГО СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА

Tatyana Stukan, Ph.D. student, Kherson State Agrarian University. FEATURES OF USE OF INFORMAL FORMS OF INVESTMENT BY AGRICULTURAL ENTERPRISES IN DIGITAL AGRICULTURE

Аналіз основних досліджень і публікацій

Дослідженням та вивченням основ венчурного фінансування та однієї з неформальних форм інвестування, як-от бізнес-ангели, займались як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, серед яких П. Ромер, Ф. Кук, Р. Мартін, П. Санлей, Д. Тьорнер, О. О. Дагаєв, М. М. Фо- нштейн, М. М. Іванов, Н. І. Іванова, А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк та ін.

Ринкові умови ведення бізнесу в наш час вимагають від підприємств розробки ефективних заходів щодо швидких змін зовнішнього та внутрішнього середовища, в якому функціонує суб'єкт господарювання. Інтенсивний розвиток інноваційних процесів довів свою ефективність у різних сферах господарювання та став основним механізмом для аграрного виробника у нарощенні обсягів виробництва та завоюванні своїх конкурентних позицій на ринку. Інновації сьогодні є та будуть утримувати позицію основного чинника, який спроможний підвищити конкурентні позиції аграрного підприємств в умовах ринкових відносин. Для агровиробництва впровадження інновацій сприятиме підвищенню продуктивності праці, скороченню витрат, нарощенню обсягів виробництва, економії ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інтелектуальних), тому пріоритет на сьогодні для аграрних підприємств - це пошук можливостей та активне впровадження результатів інноваційного розвитку у свою виробничу діяльність на основі впровадження цифрових технологій.

Ринок для підприємств сільського господарства пропонує безліч новітніх технологій та інноваційних рішень щодо покращення якості обробітку ґрунту, органічного землеробства, застосування нових методів селекції, використання нано- та ресурсозберігаючих технологій. З цього переліку можна виділити декілька дієвих нововведень, які можуть допомогти аграрним підприємствам підвищити економічну та технологічну ефективність їх роботи: моніторинг стану посівів, руху техніки, виконання робіт; базові технології точного землеробства; автоматизовані системи менеджменту - це те, що можуть застосовувати практично усі господарства [3].

Використання таких інноваційних технологій призводить до покращення сортових якостей культур, що вирощує господарство, підвищує пристосованість до ґрунтово-кліматичних умов і шкідників, сприяє збільшенню врожайності, зниженню витрат і собівартості, економії ресурсів. Основними труднощами впровадження інновацій нами визначено: нестача власних коштів, слабка державна підтримка, неготовність агроформувань до впровадження інновацій, висока необхідність у залучених коштах, дотаціях, потреба у висококваліфікованих кадрах та перекваліфікація тих, хто вже працює, недостатня поінформованість стосовно ринків збуту.

Визначення слабких та сильних сторін застосування інновацій підприємствами, що призводить до отримання економічного ефекту, представлено на рис. 1.

Зважаючи на всі перешкоди, що існують для впровадження інновацій, все ж таки в своїй більшості агроформування приходять до того, що введення у виробництво інноваційного продукту є позитивним ефектом. На сьогодні ринок інновацій пропонує для аграріїв автоматизацію виробництва АПК на всіх рівнях: smart-землеробство та тваринництво, GPS-моніторинг та навігацію, дрони та роботехніку, сільгосптехніку нового покоління, інновації в селекції та харчових технологіях, біоінженерії АПК, вертикальне фермерство, smart-логістику, smart-пакувальні технології, технології blockchain, big-data, енергоефективні технології та ін. Впровадження цифрових технологій дає змогу сільгоспвиробнику здійснювати ефективно процес управління у галузі рослинництва, віддалено контролювати та завчасно попереджувати всі форс-мажорні ситуації, які можуть виникнути на полі, фермі, лабораторіях, цехах для того, щоб кінцевий споживач зміг отримати високоякісну, безпечну і доступну за ціною продукцію [4].

Водночас освоєння інновацій передбачає залучення додаткових коштів через внутрішні та зовнішні джерела фінансування, це може бути краудфандинг, венчурні фонди, бізнес-інкубатори, бізнес-ангели. Оновлення виробничих процесів вимагає пошуку інноваційних та неформальних форм інвестування в інноваційну діяльність підприємств. Новим джерелом у вітчизняній економіці, яке можна залучити для освоєння підприємствами інноваційних проектів, є використання грошових коштів бізнес-ангелів. Це одна з складових венчурного інвестування, яка є неформальною формою венчурного капіталу, що представлена приватними інвесторами, які володіють достатньою кількістю накопичених фінансових ресурсів і готові вкладати в практичні, швидкоокупні ідеї, які згодом перетворяться у прибуткові бізнес-проекти [1, с. 1]. Сутність фінансування через бізнес-ангелові інституції полягає у стимулюванні розвитку інноваційних структур та диверсифікації виробництва шляхом інвестування та передачі управлінського досвіду новоствореним компаніям та стартапам.

Приватні інвестори (бізнес-ангели), на відміну від банків, надають кредити як на розвиток бізнесу, так і на його відкриття. Тому основною перевагою ангелів бізнесу над банківськими установами є те, що перші готові завжди йти на ризики, а другі звикли додатково їх страхувати. Залучення капіталу через бізнес-ангелів в інноваційну діяльність підприємств є альтернативою стандартним формам інвестування.

В економіці виділяють п'ять видів бізнес-ангелів: підприємницькі, професійні, корпоративні, ентузіасти, мікроменеджери [5, с. 56-57]. Підприємницькі бізнес-ангели - активні інвестори, що характеризуються ефективною виробничо-господарською діяльністю і розширюють її за рахунок поглиблення спеціалізації та проведення диверсифікації бізнесу, розширення товарного асортименту з метою завоювання ринків, залучення нових споживачів. Професійні бізнес-ангели не інвестують у невідомі сегменти бізнесу, вони здійснюють свою фінансово-інвестиційну діяльність лише в межах своєї компетенції. Вони цінують свою репутацію як інвестора. Корпоративні бізнес-ангели мають на меті очолити та здійснювати управлінські функції в монопроектах, що фінансуються. Корпоративні - топ-менеджери, які звільнилися з підприємства, де працювали, та мають певну суму грошей, яку готові інвестувати, їх головна мета - вкласти в обіг кошти та зайняти керівну посаду в профінансованій компанії, при цьому на паралельні проекти вони в жодному разі не готові витрачатися. Ентузіасти не володіють особливими професійними навичками у фінансуванні проектів, це для них лише хобі, після того, як вони вклали свої кошти, не збираються брати участь в інвестиційному управлінні. Мікроменеджери - такий вид бізнес-ангелів, який одночасно вкладає кошти в три-чотири бізнес ідеї, в управлінні прагнуть займати керівні посади та безпосередньо впливати на всі процеси і на кожну компанію, де залучені їх гроші.

Метою бізнес-ангела, який готовий вкладати власні кошти в діяльність підприємства, є нарощення прибутків за рахунок збільшення вартості компанії, а після трьох-семи років - продаж своєї частки в бізнесі для того, щоб зайнятися іншим інноваційним проектом, який потребує його грошових активів і буде більш вигідний, ніж попередній.

Бізнес-ангели шукають проекти для інвестування трьома способами [2, с. 108-109]:

- через особисті контакти, знайомих, які мають зв'язки з керівниками компаній, друзів, колег, членів сім'ї, родичів, які посідають керівні посади на підприємствах;

- через рекомендації юристів, співробітників фінансових та банківських установ, в яких вони обслуговуються, організації, що надають дорадчі послуги, формальні та неформальні бізнес-асоціації, члени яких між собою знайомі і вони володіють інформацією про те, хто шукає капітал для залучення в свою компанію;

- через відвідування форумів, бізнес-зустрічей, у рамках яких налагоджуються ділові контакти та нові інвестиційні зв'язки, формуються нові фінансові потоки.

Основною характеристикою бізнес-ангелів є те, що вони не афішують свою діяльність та схильні до повної анонімності, підтримують в основному малий та середній бізнес, вкладають 80% власних коштів на початковому етапі ведення бізнесу, більшість їх інвестицій спрямована на новітні технології і на все, що з ними пов'язано, їх середній розмір інвестицій становить від 5 до 10 тис. дол. США, а в окремих випадках може досягати понад 150 тис. дол. США. На сьогодні найуспішніші проекти, які отримали інвестування від бізнес-ангелів та перетворилися на набільші корпорації Google та Apple і компанії світу - Polo та Amazon.com. Економічний ефект, який отримали приватні інвестори після виходу з цих проектів, є вражаючим, тому що їх початкові вкладення були перевищені у 1000 разів.

Аграрним підприємствам сьогодні необхідно впроваджувати та використовувати цифрові технології, адже це дасть їм змогу орієнтуватися на існуючі потреби ринку, впливати на його формування, що сприятиме підвищенню продуктивності в сільському господарстві, швидкому усуненню форс-мажорних ситуацій в ризикових умовах його ведення, призведе до скорочення витрат часу на процес прогнозування, планування, впровадження та контролю за ходом виробництва. Цифровізація агросектору також позитивно вплине і на цифровізацію сільської інфраструктури, зможе стати одним з факторів, що призведе до зростання якості й умов життя у сільській місцевості. Тому постійне та системне впровадження інновацій забезпечить якісний розвиток українського сільського господарства.

Своєю чергою на сьогодні Україна потребує створення міцної мережі неформальної форми інвестування у різні види інноваційних діяльності, що сприятиме покращенню економічного клімату в країні, допоможе уникнути певних кризових ситуацій та стане допоміжним етапом на шляху до підвищення рівня розвитку підприємницького сектору в нашій державі у порівнянні з провідними країнами світу.

Отже, розвиток цифрових технології в агросфері - необхідність, адже це загальносвітовий тренд. Саме впровадження інноваційного підходу через активну цифровізацію та неформальні форми інвестування дасть змогу підвищити ефективність господарської діяльності підприємств аграрної сфери, а відтак слугуватиме рушійним фактором в досягненні їх стратегічних цілей. Це також дасть змогу підвищити рівень їхньої конкурентоспроможності, зміцнити позиції на міжнародному ринку аграрних товарів та покращити ефективність виробничо-господарської діяльності загалом.

1. Александрова Л. Бізнес-ангели інвестиційних проектів. Фінансовий ринок України. 2012. № 2. С. 24.

2. Погріщук Г. Б., Руденко В. В. Інвестування: навч. посіб. Тернопіль: Економічна думка, 2014. 277 с.

3. Розпорядження Кабінет Міністрів України № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації» від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovo yi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi. (дата звернення 17.10.2019).

4. Цифрове землеробство спричинить революцію в сільському господарстві. URL: https://propozitsiya.com/ua/cyfrove-zemlerobstvo-sprychynyt-revolyuciyu-v-silskomu-gospodarstvi. (дата звернення 18.10.2019).

5. Шевченко О. М. Неформальний ринок венчурного капіталу в економічно-розвинутих країнах та його особливості в Україні. Scientific Journal «ScienceRise». 2016. № 2/1 (19). С. 54-60.