Адміністративно-правове забезпечення іпотечних відносин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративно-правове забезпечення іпотечних відносин в Україні

Атаманчук Н. І.

доктор юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем взаємодії держави та громадянського суспільства Київського регіонального центру Національної академії правових наук України

м. Київ, Україна

В умовах сьогодення врегулювання іпотечних відносин між державою та суб'єктом, що надає такі фінансові послуги набуває особливого значення. Оскільки, іпотечні відносини є водночас публічними та приватними правовідносинами, регулювання яких здійснюється різними галузями права (адміністративним, цивільним, банківським, фінансовим та господарським), що свідчить про комплексність та складність цих відносин. Тому, наукові розробки інституту адміністративно-правового регулювання іпотечних відносин сприятимуть усуненню прогалин у правовій регламентації, виведуть дані суспільні відносини на якісно новий рівень розвитку.

Не зважаючи на те, що іпотечні правовідносини постійно розвиваються і перебувають на стадії реформування, серед основних причин низької активності іпотечного кредитування в Україні банки зазначають: високу вартість існуючої ресурсної бази; відсутність джерел довгострокових ресурсів для фінансування іпотеки; суттєві законодавчі та нормативні обмеження і недостатня захищеність прав кредитора як щодо існуючих іпотечних кредитів, так і на видачу нових у поєднанні з високим рівнем неповернення кредитів та інші [1].

Слушною є думка О. Артем'євої про те, що «в період сьогодення, основною метою створення системи іпотечного кредитування в Україні є формування ефективних ринкових механізмів залучення довгострокових фінансових ресурсів у фінансово-кредитну сферу та забезпечення функціонування на цій основі ринку довгострокового іпотечного кредитування із застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів, які дають змогу поступово знизити вартість іпотечних кредитів для населення та суб'єктів господарювання і збільшити строки кредитування» [2].

Тому вирішення існуючих проблем в даній сфері можливе, перш за все, шляхом внесення змін до низки законодавчих та підзаконних нормативних актів. Дійсно, запорукою розвитку іпотечних правовідносин є наявність адекватного законодавства, яке повинно захищати інтереси як кредитора, так і позичальника, а також здійснювати стимулювання розвитку іпотечних відносин у нашій державі.

Зосереджуючи увагу на адміністративно-правовому регулюванні відносин іпотечного кредитування, зазначимо, що йдеться про комплекс заходів з боку держави (прийняття правових норм, встановлення юридичних фактів, надання певних адміністративних послуг, регламентація адміністративних процедур, застосування засобів примусу тощо) щодо врегулювання та нагляду за діяльністю учасників цих відносин з метою захисту їхніх прав та задоволення інтересів, а також для виконання соціального призначення держави.

Поділяємо думку Я. Авраменко про те, що роль держави у сфері іпотечного кредитування, насамперед, полягає у забезпеченні правового регулювання цих правовідносин, стимулювання розвитку інституту іпотеки, а також забезпечення максимально ефективної взаємодії усіх суб'єктів іпотечних правовідносин. Публічне управління в цій сфері формує державні стандарти процедур оформлення і виконання іпотечних прав та зобов'язань, що в кінцевому результаті створює достатні правові передумови для функціонування ефективного іпотечного ринку. Якість та ефективність публічного управління у сфері іпотечного кредитування знаходиться у прямій залежності від ефективності функціонування системи управління фінансами та розвитку економіки, що вимагає врахування не лише особливостей предмета іпотеки, але й функцій та завдань іпотечного ринку [3, с. 12]. іпотечне кредитування законодавчий підзаконний

Суб'єктами публічного управління іпотечної сфери є:

- Кабінет Міністрів України, що розробляє державні програми та політику їх реалізації у сфері кредитних правовідносин через профільні міністерства та спеціалізовані державні установи;

- Національний банк України, який здійснює опосередкований вплив на стимулювання розвитку суб'єктів первинного та

вторинного ринку іпотечних кредитів за рахунок наглядової діяльності за фінансовими установами;

- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка забезпечує державний нагляд, контроль, претензійно-позовну роботу, інформаційну, захисну, дозвільну діяльність при супроводженні процедур ринків іпотечного кредитування;

- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, що здійснює державний нагляд та регуляторну діяльність для належного та ефективного функціонування цінних паперів, захист інвесторів та публічного інтересу держави в цій сфері;

- Державна іпотечна установа, яка забезпечує управління кредитним боргом та рефінансування іпотечних кредиторів, у тому числі за рахунок коштів, що надійшли від розміщення цінних паперів;

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що адмініструє однойменну діяльність та виводить неплатоспроможні банки з фінансового ринку;

- Органи нотаріату, виконавчого провадження, що беруть участь у реалізації політики іпотечного кредитування у процедурах погашення іпотечних боргів.

Основними завданнями суб'єктів публічного управління у цій сфері є створення сприятливих умов для р озвитку ринку іпотечного кредитування, що загалом впливає на бізнес процеси та збільшення валового внутрішнього доходу держави; захист інвесторів та інших сторін іпотечного кредитування; утвердження прозорості та єдиних правил надання фінансових послуг; соціальна підтримки населення тощо.

Сучасне публічне управління у сфері іпотечним кредитуванням - це сукупність інструментів, засобів та форм впливу на підтримку та розвиток ринку іпотечних правовідносин, забезпечення прав та інтересів учасників, а також реалізації суміжних функцій держави, зокрема, соціальної. Реалізація таких завдань покладається на систему суб'єктів публічного управління іпотечним кредитуванням.

В умовах євроінтеграційних процесів, які відбуваються в Україні, під час розбудови іпотечного ринку, посилення впливу держави на процеси кредитування іпотеки доцільно врахувати досвід країн, які мають розвинений іпотечний ринок. І хоча кожна країна створює свою модель іпотечної системи, є загальні тенденції, які притаманні сфері іпотечного кредитування за будь- якої моделі його організації [4, с. 129]. Незважаючи на принципово різний підхід до процесу мобілізації кредитних ресурсів у різних країнах, загальною для них є наявність державної підтримки їх практичного функціонування, включаючи систему правового, фінансового регулювання даної діяльності, надання державних гарантій тощо [4, с. 130].

Зауважимо, що потребують подальшого вивчення, з метою можливості впровадження в Україні, такі методи публічного регулювання іпотечного кредитування як: встановлення відсоткової ставки за іпотекою з подальшою можливістю її регулювання у визначених законом випадках; перегляд кредитно - грошової та податкової політик; надання державних гарантій; запровадження державних програм для окремих категорій (багатодітні сім'ї, молоді сім'ї тощо); орієнтація на довгострокове іпотечне кредитування (15-25 років); розширення сфер іпотечного кредитування: освіта, медицина тощо.

Усунення прогалин правової регламентації іпотечних правовідносин, напрацювання чітких і зрозумілих програм та державних гарантій для всіх учасників відносин сприятимуть розвитку ефективного ринку іпотечного кредитування в Україні.

Література:

1. Проблемні питання іпотечного кредитування, усунення законодавчих перешкод на шляху ефективного стягнення заборгованості за іпотечними кредитами. URL: https://nabu.ua/ua/ problemni-pitannya-ipotechnogo-kredituvannya-usunennya.html. (дата звернення: 14.09.2021).

2. Артем'єва О. Сучасні тенденції розвитку ринку іпотечного кредитування в умовах трансформаційних процесів економіки України. Економіка та суспільство. 2021. № 25. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-32. (дата звернення: 14.09.2021).

3. Авраменко Я. П. Адміністративно-правове забезпечення

іпотечного кредитування в Україні: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Тернопільський національний економічний університет. Тернопіль, 2020. 20 с.

4. Авраменко Я. Формування інфраструктури іпотечного ринку як функція державного управління у сфері іпотечного кредитування. Підприємство, господарство і право. 2018. № 9. С.126-131.

5. Селевко В. Б., Федосенко Н. А. Щодо прогалин в іпотечних правовідносинах у реалізації предмета іпотеки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «ПРАВО». 2020. Випуск 29. С. 145-151.

6. Кушнір С., Кікош В. Аналіз іпотечного кредитування в Україні. Економіка та суспільство. 2021. № 24. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-2 (дата звернення: 14.09.2021).

7. Колотуха С., Гвоздей Н. Сучасні умови розвитку земельних відносин та іпотечного кредитування аграрних підприємств. Підприємництво та інновації. 2020. № 11-2. С 98-104.

8. Сіщук Л. В. Визнання договору іпотеки недійсним: новели судової практики. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей. 2019. Вип. 49. С.134-144.

Размещено на Allbest.ru