Макроекономічна нерівновага та форми її прояву в економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Макроекономічна нерівновага та форми її прояву в економіці

Дмитренко Олександр Володимирович кандидат економічних наук, доцент

Булик Артем Олександрович студент

Анотація

Метою статті є систематизація впливів змін зовнішнього та внутрішнього макроеконо - мічного середовища та аналіз наукових можливостей їх подальшої теоретичної розробки. Перманентна актуальність вивчення рівноважних станів в економіці обумовлюється розвит - ком форм організації економічних відносин та зміною соціально-економічного середовища їх реалізації. Особливої актуальності дана проблема набирає в умовах світової фінансової кри - зи, яка характеризується відхиленням базових макроекономічних показників від їх рівно - важних значень. Проведене дослідження засвідчило посилення впливу цінових факторів на збалансованість попиту та пропозиції на всіх основних ринках економіки України і, насам - перед, на ринку кінцевих продуктів та послуг. Аналітична оцінка впливу окремих цінових факторів на динаміку сукупного попиту та пропозиції дозволила визначити особливості цього впливу у сучасних умовах, характерних для економіки України, зокрема те, що високий рі - вень експортоорієнтованості промисловості та суттєва залежність кінцевого споживання від імпорту сприяють домінуванню впливу зовнішньоекономічних факторів на встановлення рівноваги на ринку кінцевих товарів та послуг. Серед цих факторів найвпливовішим став валютний курс. Водночас одним із вагомих чинників інфляції залишається динаміка індиві - дуальних середніх витрат як основний формуючий фактор цін виробників. Економіка України є ресурсомісткою, що є наслідком недосконалої структури виробництва, обтяженої капіта - ломісткими та сировинними виробничими осередками, та застарілих технологій. І саме це виступає основною перешкодою ефективній адаптації пропозиції українських товаровиробників до змін у сукупному попиті. Економічна ситуація в Україні у 2014-2018 рр. і у короткостроковій перспективі визначається переважно політичними чинниками, подальший розви - ток економічних процесів значною мірою не прогнозований і визначатиметься насамперед тим, чи припиняться бойові дії.

Ключові слова: макроекономічна нерівновага, сукупний попит та пропозиція, безробіт- тя, інфляція.

Аннотация

МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОЕ НЕРАВНОВЕСИЕ И ФОРМЫ ЕГО ПРОЯВЛЕНИЯ В ЭКОНОМИКЕ

Дмитренко Александр Владимирович кандидат экономических наук, доцент

Булик Артем Александрович студент

Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

Целью статьи является систематизация воздействий изменений внешней и внутренней макроэкономической среды и анализ научных возможностей их дальнейшей теоретической разработки. Перманентная актуальность изучения равновесных состояний в экономике определяется развитием форм организации экономических отношений и изменением соци - ально-экономической среды их реализации. Особую актуальность данная проблема приобре - тает в условиях мирового финансового кризиса, который характеризуется отклонением базо - вых макроэкономических показателей от их равновесных значений. Проведенное исследова - ние показало усиление влияния ценовых факторов на сбалансированность спроса и предло - жения на всех основных рынках экономики Украины и, прежде всего, на рынке конечных продуктов и услуг. Аналитическая оценка влияния отдельных ценовых факторов на динами - ку совокупного спроса и предложения позволила определить особенности этого влияния в со - временных условиях, характерных для экономики Украины, в частности то, что высокий уровень экспортоориентированности промышленности и существенная зависимость конеч - ного потребления от импорта способствуют доминированию влияния внешнеэкономических факторов на установление равновесия на рынке конечных товаров и услуг. Среди этих фак - торов наиболее влиятельным стал валютный курс. В то же время одним из весомых факторов инфляции остается динамика индивидуальных средних затрат как основной формирующий фактор цен производителей. Экономика Украины характеризуется высоким уровнем ресур - соемкости, что является следствием несовершенной структуры производства, отягощенной капиталоемкими и сырьевыми производственными центрами, и устаревших технологий. И именно это выступает основным препятствием эффективной адаптации предложения укра - инских товаропроизводителей к изменениям в совокупном спросе. Экономическая ситуация в Украине в 2014-2018 гг. и в краткосрочной перспективе определяется преимущественно политическими факторами, дальнейшее развитие экономических процессов в значительной мере не прогнозируемо и будет определяться прежде всего тем, прекратятся ли боевые действия.

Ключевые слова: макроэкономическое неравновесие, совокупный спрос и предложе - ние, безработица, инфляция.

Abstract

MACROECONOMIC IMBALANCE AND FORMS OF ITS MANIFESTATION IN ECONOMY

Oleksandr Dmytrenko PhD in Economics, Associate Professor

Artem Bulik Student V.N. Karazin Kharkiv National University

The purpose of the article is to systematize the effects of changes in the external and internal macroeconomic environment and to analyze the scientific possibilities of their further theoretical development. Permanent relevance of the study of equilibrium states in the economy is conditioned by the development of forms of organization of economic relations and changes in the socio-economic environment of their realization. This problem is of particular relevance in the context of the global financial crisis, which is characterized by a deviation of b asic macroeconomic indicators from their equilibrium values. The study showed that the influence of price factors on the balance of supply and demand in all major markets of Ukraine's economy and, above all, in the market of final products and services, has increased. Analytical assessment of the influence of individual price factors on the dynamics of aggregate supply and demand has allowed to determine the features of this influence in the current conditions, characteristic for the economy of Ukraine, in particular, that the high level of export orientation of the industry and a significant dependence of final consumption on imports contribute to the dominance of the influence of external factors market of final goods and services. Among these factors, the most influential was the exchange rate. At the same time, one of the important factors of inflation is the dynamics of individual average costs as the main factor shaping producer prices. The economy of Ukraine is resource intensive, which is the result of an imperfect structure of production, burdened with capital and raw material production centers, and outdated technologies. And this is the main obstacle to the effective adaptation of Ukrainian producers' supply to changes in aggregate demand. The economic situation in Ukraine in 2014-2018 and in the short term is mainly determined by political factors, the further development of economic processes is largely unpredictable and will be determined primarily by whether the fighting will cease.

Keywords: Macroeconomic Imbalance, Aggregate Supply and Demand, Unemployment,

Постановка проблеми

Світова економіка майже десять останніх років заходилася у кризовому (2008-2009 рр.) та післякризо- вому стані. Спроби подолати кризові явища та відновити економічне зростання довгий час були безупішними. Так звана нетрадиційна грошово-кредитна політика, що була націлена на стрімке нарощування ефективного попиту, довгий час не давала очікуваних результатів. Низька ефективність традиційних і нетрадиційних інструментів ан - тикризової політики дає підстави для припущення, що справа не лише в інструментах, а ще й в змісті самої нерівноваги в нових ринкових, інституційних та технологічних умовах, що склалися у світовій економіці сьогодні. Тому питання аналізу змісту та форм прояву макроекономічної рівноваги є актуальним як з теоретичної, так і практич - ної точки зору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасні науковій літературі проблеми макроекономічної нерівноваги розглядаються частіше за все з позицій адаптації фундаментальних досягнень неокласичної та кейн - сіанської шкіл до нової реальності, що скла - лася у світовій економіці на початку XXI ст. (Савченко, 2010; Сапир, 2011; Скрипничен- ко, 2015). На цьому шляху досягнуті значні наукові результати, що надають можливість суттєво поширити концептуальні підстави державної антикризової політики.

В той же час залишаються без належної уваги такі питання, як роль суб'єктивних чинників та суб'єктивних уявлень в специфічних реакціях господарської системи на впливи змін зовнішнього та внутрішнього макроекономічного середовища, включаючи шоки та розриви.

Метою даної статті є систематизація впливів змін зовнішнього та внутрішнього макроекономічного середовища та аналіз наукових можливостей їх подальшої теоре - тичної розробки.

Основні результати дослідження

Стан економічної рівноваги характеризуєть - ся тим, що жоден із економічних суб'єктів не виявляє зацікавленості у його зміні за допо - могою засобів, якими він володіє.

Таке розуміння природи рівноваги виникло не відразу, а в результаті досить три - валої еволюції.

У роботах багатьох економістів можна знайти окремі положення щодо макроеконо- мічної рівноваги. Систематизацію теорій економічної рівноваги виконав Т. Г. Савченко: «Використовуючи три основні принципи: хронологія виникнення наукових концепцій; рі - вень врахування суб'єктивної природи індивідуумів; можливість віднесення наукових кон- 34 цепцій до певної школи або течії» (Савченко, 2012, с. 199).

На думку Т. Г. Савченка: «Рівновага є одним із основних атрибутів суспільних (в тому числі економічних), природних та штучних систем. Як наслідок, теорії (концепції) рівноваги набули широкого застосу - вання у суспільних та гуманітарних науках (економіка, психологія, філософія і т. д.) ; природничих науках (фізика, хімія, математика і т. д.); технічних науках (механіка, будівництво і т. д.). Визначення рівноважних станів у природничих та технічних науках є досить об'єктивним: ґрунтується на підтверджених експериментально закономірностях, що формалізуються за допомогою математичного апарату» (Савченко, 2010, с. 198).

Будь-який предмет досліджень у сус- пільних науках зводиться до вивчення поведінки окремих суб'єктів та різноманітних способів взаємодії між ними. Тобто теорії економічної рівноваги повинні враховувати суб'єктивні фактори, які визначають економічну поведінку суб'єктів.

Адекватність розкриття змісту теорій економічної рівноваги можна забезпечити лише їх дослідженням у контексті формування відповідних наукових шкіл та течій , що дозволить зрозуміти методологічну осно - ву та передумови формування концепцій економічної рівноваги. Це дозволить також встановити взаємозв'язки між ними.

Збалансоване, рівноважне економічне зростання є, по суті, моделлю ідеального варіанта розвитку економіки. Реальна економічна ситуація завжди так чи інакше відхи - ляється від цієї моделі.

Невід'ємною характеристикою нормаль - ного стану національної економіки є динамічна рівновага різноспрямованих сил у суспільстві та тенденцій, незмінність господар - ських моделей та внутрішніх норм поведін - ки. Тому дослідження економічного зростан - ня та розвитку економічних систем скоріше представляє собою оцінку зміни один одним нормальних станів економіки.

У теоретичному плані це означає доціль - ність додатково з вивченням «ідеального» стану рівноваги національного продукту і характеристик загальної збалансованості де - тально аналізувати і досліджувати часткові нормальні стани рівноваги, стійкі відхилен - ня макроекономічних параметрів від зазна - ченого «ідеального» стану. Останнє передбачає аналіз механізмів і форм пристосування при переході економічної системи з одного стану часткової економічної рівноваги в ін - ший, а також виявлення в кожному кон - кретному періоді «критично важливих» залежностей і точок зростання національного продукту (Злупко, 2006, с. 24).

Таким чином, при наближенні економіки до рівноважного стану з'являється більше можливостей ефективного вирішення про - блем збалансованості національного продук - ту і переходу відтворювальних процесів з одного стану часткової нерівноваги в інший.

Динамічний розвиток відповідає певній інституційно обумовленій послідовності «нормальних» нерівноважних точок траєкто - рії, які наближаються та відхиляються від стану «ідеальної» динамічної рівноваги.

Рівновага усіх ринків значною мірою залежить від ціни на товари та послуги. В сис - темі параметрів макроекономічних балансів чільне місце займає рівень інфляції. Оціню - ючи сучасну кризову економічну ситуацію, можна відзначити, що більшість чинників, що впливають на зміни ціни, характеризуються значним ступенем невизначеності. Це зумовлює високу вірогідність порушення гармонічного протікання цінових процесів. Зміна орієнтації цінових процесів та поява суттєвих зсувів макроекономічних балансів внаслідок реалізації цінових шоків можуть призвести до дестабілізації вітчизняної еко - номіки, що обґрунтовує необхідність їх сис - темного дослідження.

У загальному вигляді поняття «макро - економічна рівновага» означає, що вся су - купність ринків характеризується станом рівноваги попиту та пропозиції .

Встановлена рівновага на ринку кінце - вих товарів та послуг проявляється у задово - ленні інтересів як виробників (максимізація доходів), так і споживачів (максимізація ко - рисності одержаних товарів та послуг) за рівноважною ціною. Сукупний попит та су - купна пропозиція визначається за результатами функціонування саме такого ринку. Коло макроекономічних агентів, що пред'являють попит на товари та послуги, є необмеженим (держава, фізичні та юридичні особи резиденти та нерезиденти, міжнародні суб'єкти тощо), а коло суб'єктів, що забезпечують пропозицію, обмежене виробниками товарів та послуг.

Досягнення балансу на ринку факторів виробництва означає, що всі виробничі ре - сурси, які надійшли на ринок, знайшли сво - го покупця, а граничний дохід власників ре - сурсів, який формує попит, дорівнює граничному продукту кожного ресурсу, що фор - мує пропозицію.

Рівновага грошового ринку проявляється у балансі між кількістю вільних коштів та потребою у цих коштах з боку домогоспо- дарств та підприємницького сектору. На об - сяги грошового попиту впливають наступні фактори: рівень цін на товарному ринку та ринку послуг, рівень депозитних та кредитних ставок, швидкість обертання грошових коштів.

Якщо вважати, що ринок праці є сукуп - ністю методів, механізмів та інститутів, які забезпечують залучення працездатного насе - лення у народногосподарський оборот та ви - користання їхньої робочої сили як товару, рівноважна ціна і кількість якого визначається взаємодією попиту та пропозиції, то баланс на ринку праці означає, що вартість робочої сили відповідає її ціні (Скрипничен- ко, 2015, с. 195).

У реальній економіці абсолютної збалансованості на жодному з ринків не буває і са - ме це є джерелом її подальшого розвитку. Проте за певних умов формуються загрозли - ві дисбаланси, що не тільки дестабілізує економічний розвиток, але й може зумовити виникнення кризових явищ.

Таким чином, рівновага всіх основних ринків здебільшого залежить від цін на то - вари та послуги, вплив яких реалізується че - рез низку цінових факторів.

Необхідно дослідити конкретні цінові фактори в контексті їх впливу на встановлення рівноваги ринку кінцевих товарів та послуг внаслідок їх можливості підвищити достовірність моделювання реального секто - ру економіки, а також його складових - сукупного попиту та сукупної пропозиції. Зазначені фактори можна згрупувати за пріоритетністю впливу на попит або пропозицію (Приходько, 2010).

Сучасна економічна наука вирізняє такі цінові фактори, які є головними у формуванні сукупного попиту:

реальні грошові залишки;

відсоткова ставка;

імпорт.

Можна визначити наступні цінові фак - тори впливу на сукупну пропозицію: залежність середніх витрат від зміни обсягів виробництва, структурні зміни економіки, природні фактори, інституційне середовище, світова кон'юнктура та ін.

Встановлення рівноваги між попитом та пропозицією має циклічний характер внаслідок різноспрямованого впливу цінових факторів на агреговані попит та пропозицію. Механізм підвищення ціни на кінцеві товари та послуги провокує падіння попиту, і, як наслідок, зменшується сукупна пропозиція. Це провокує підвищення цін виробників, так як підвищуються середні індивідуальні витрати.

Збільшення середніх індивідуальних витрат також провокує необхідність додатко - вих витрат виробників на адаптацію до змін у структурі сукупного попиту. Відсутність можливостей вітчизняних виробників задовольнити всі потреби зміненої структури по - питу покривається за рахунок зростання імпорту. Сукупний вплив цих факторів зумовлює прискорення інфляції, зниження плато - спроможного попиту та подальше скорочення пропозиції.

Однак, стабілізація цінових змін можлива лише при умові приведення у відповід - ність пропозиції до змін агрегованого попиту. Це приведе до задіяння цінових факторів впливу на попит, що проявиться у започат - куванні нового циклу балансування.

Модель реального сектору економіки базується на ринку кінцевих товарів та послуг, а взаємозв'язок всіх ринків пояснює взаємо - доповнення секторальних моделей одна од - ною.

Балансування агрегованого попиту та пропозиції відбувається у моделі реального сектора, що містить базові макроекономічні тотожності, на основі яких формуються складові ВВП. Ця модель пов'язана з іншими секторальними моделями низкою прямих та зворотних зв'язків і поєднується у систему економетричних моделей прогнозування економіки України (Геєць & Скрипниченко, 2013).

Одним із найвпливовіших чинників інфляції є динаміка індивідуальних середніх витрат, що є ключовим формуючим фактором цін виробників. Насамперед, зростанню цін виробників сприяє підвищення витрат виробництва у зв'язку з подорожчанням сировини, матеріалів, комплектуючих тощо, це, в свою чергу, призводить до зростання цін на товари та послуги для кінцевих спо - живачів та формування майбутніх негативних інфляційних очікувань. В основу стабілізації цінових процесів повинно бути покладене прогнозування зміни виробничих цін.

При побудові моделей для цілей прогнозування динаміки цін необхідно врахувати наступні фактори:

вплив екзогенних факторів (кон'юн - ктура світового ринку, зміни валютного курсу тощо);

можливість проявів монопольного характеру встановлення цін (рівень монополізації ринку, природні монополії тощо);

взаємопов'язаність цін різних галу - зей промисловості тощо.

Так, наприклад, ціни виробників авто - мобілів, транспортного устаткування, суднобудівників, електротехнічного обладнання, у будівництві значною мірою залежать від цін на чорні метали. Ціни в автомобільній та аерокосмічній промисловості залежать від цін виробників кольорових металів, у виробництві фармацевтичної продукції - від цін у базових галузях хімічної промисловості.

Загалом за особливостями формування ціни виробників можна умовно поділити на дві групи:

Ціни на товари, що торгуються, тоб - то ті, які йдуть переважно на експорт. Ці ці - ни значною мірою залежать від світових цін на відповідні товари. У періоди стабільного розвитку світової економіки такі ціни змінюються дуже плавно і здебільшого стабільні в часі, а тому у вітчизняній промисловості приріст відповідних індексів цін є незнач - ним. Проте у кризові періоди, наприклад, такі, які є характерними для сучасного етапу розвитку, ціни на згадані товари можуть змінюватися різко, їхня волатильність знач - но підвищується, що відповідно відображується на динаміці цін вітчизняних товаровиробників.

Ціни на товари, що не торгуються, а реалізуються на внутрішньому ринку. Такі ціни не мають єдиної тенденції змін. Однак, можна зауважити, що індекс цін виробників промислового сектору в середньому перевищує рівень інфляції. На динаміку цін впли - вають як екзогенні чинники, так і ендогенні (наприклад, взаємозалежність між галузевими індексами цін).

При цьому слід зазначити, що немає ви - дів діяльності, за якими виробляється тільки один тип товарів, тому можуть спостерігатися обидва види ефектів.

Серед методів прогнозування цін вироб - ників найбільш цікавим, на нашу думку, є система моделей, запропонована С. Мурашо- вим (Мурашов, 2011), а також підходи до визначення впливу світових цін на ціни ви - робників, запропоновані Ж. Сапіром (Сапир, 2011). Ці методи дозволяють прогнозувати ціни виробників з урахуванням взаємозв'язку між видами діяльності та динамікою світових цін на базові матеріальні ре - сурси, насамперед паливно-енергетичні.

Проведена аналітична оцінка впливу ок - ремих цінових факторів на динаміку сукупного попиту та пропозиції дозволила визна - чити особливості цього впливу у сучасних умовах, характерних для економіки України.

На ринку кінцевих продуктів та послуг визначальним є сукупний попит, оскільки саме необхідність задовольнити попит формує пропозицію.

За 2017 р. товарний експорт України скоротився на 9 % (Державний комітет статистики України, n.d.). Тому серед цінових факторів впливу на обсяг сукупного попиту найпотужнішими стають реальні грошові залишки - ефект багатства, бо саме цей фактор є визначальним для попиту внутрішньо - го ринку України.

Згідно з офіційною статистикою НБУ: «Депозити домашніх господарств тільки у 2014 році скоротилися на 31,2 %, у 2015 році - ще на 22,1 %. За два з половиною роки нового керівництва НБУ валютні депозити в українських банках скоротилися з

24 млрд дол. США до 14 млрд дол. США. Сукупні втрати внесків юридичних осіб на кінець 2016 року оцінюють у 78 млрд грн. Ці втрати стали основною причиною закриття сотень малих і середніх фірм, які відразу втратили свої депозити й оборотний капітал» (Національний банк України, n.d.).

Інший ціновий фактор - відсоткова ставка - хоча й збільшилася з прискоренням інфляції, проте не компенсує знецінення вкладів унаслідок зростання споживчих цін - девальвації гривні. І цей процес лише поглиблюватиметься, тож сукупний попит у ко - роткостроковій перспективі скорочуватиметься і надалі, що зумовлюватиме відповід - не скорочення й сукупної пропозиції.

Вітчизняна економіка, і, як наслідок, вітчизняні виробники, в значній мірі підпадають під вплив зовнішньоекономічних факторів. Це пов'язано з тим, що виробництво є максимально експортоорієнтованим, і в окремих галузях економіки понад 70 % реалізованої продукції відвантажено у митному режимі експорту. В структурі споживчих то - варів близько 40 % забезпечується за рахунок імпортних операцій, а його частка має сталу тенденцію до підвищення (Державний комітет статистики України, n.d.). В структурі реалізації товарів проміжного споживання на імпорт приходиться близько 30 %, а в структурі забезпечення паливно - енергетичними ресурсами - дві третини. Такий стан речей обумовлює надзвичайну впливовість зовнішньоекономічних чинників на встановлення рівноваги на ринку кінце - вих товарів та послуг.

Всі фактори беруть участь у формуванні сукупної пропозиції. Їх вплив на цінові про - цеси в Україні здійснюється за трьома основними напрямами:

в умовах відкритої економіки на рі - вень інфляції впливає динаміка світових цін на споживчі товари, оскільки вітчизняні ви - робники мають змогу виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки, а це зумовлює певне урівноваження внутрішніх цін та цін світових ринків, що впливає на збалансованість попиту та пропозиції цих товарів на внутрішньому ринку;

досить вагома частина потреби внутрішнього ринку України у споживчих товарах покривається за рахунок імпорту, який впливає на рівень інфляції, а крім того грає вирішальну роль у конкуренції з вітчизняними виробниками;

ціни виробників залежать від динаміки цін на імпортоване обладнання та сировинні ресурси, що впливає на цінову конкурентоспроможність продукції та собівартість виробництва.

Девальвація гривні може впливати на темпи інфляції як безпосередньо (через пря - ме подорожчання імпортних споживчих то - варів), так і опосередковано (через зростай - ня цін виробників унаслідок подорожчання імпортних товарів проміжного споживання).

Так, різке зростання курсу долара США та євро у квітні 2014 р. призвело до стрибка споживчих цін, насамперед на ті товари та послуги, де суттєвою є частка імпорту. Це транспортні послуги, ціни на які за квітень збільшилися на 10,1 % загалом, при цьому ціни на паливно-мастильні матеріали підвищилися більш ніж на 18 %. На 4,2 % за квітень 2014 р. підвищилися ціни на продовольчі товари загалом, а на ті продукти, час - тка імпорту у споживанні яких є значною, приріст цін становив 14-15 %. Загалом за сі- чень-квітень 2014 р. індекс інфляції становив 106,4 %, а за перше півріччя він уже підвищився до 111,6 %. Черговий стрибок курсу у вересні 2014 р. мав такі ж наслідки: прискорилося зростання транспортних послуг, імпортних товарів, житлово-комунальних тарифів (Державний комітет статистики України, n.d.).

Ще відчутніший був вплив девальвації гривні на динаміку цін виробників. За кві - тень 2014 р. вони підвищилися на 6,1 %, при цьому ціни виробників продуктів нафтопе- рероблення зросли більш ніж на 17 %. Почали різко зростати ціни у постачанні електроенергії, газу та пари: у квітні вони зросли на 2 %, у травні - ще на 6,1 %, а у червні - ще на 9,3 %.

Загалом за перше півріччя 2018 р. ціни виробників збільшилися на 18 % . При цьому ціни виробників харчових продуктів збільшилися на 14,4 %, що зумовило прискорення темпів зростання споживчих цін на продовольчі товари у другому півріччі.

Ціни ви - робників нафтопродуктів збільшилися на 32,1 %, у постачанні електроенергії, газу та пари - на 16,5 %. Таке значне зростання цін на згадані продукти також стало додатковим чинником прискорення цінової динаміки не лише на споживчому ринку, але й за усіма іншими видами діяльності. Дуже значне під - вищення цін виробників нафтопродуктів за підсумками 10 місяців 2018 р. (на 42,6 %) та у постачанні електроенергії, газу та пари (на 25,5 %) несе в собі значний інфляційний потенціал майбутнього (Державний комітет статистики України, n.d.).

Для України у таких економічних умовах єдиним шляхом збереження досягнутого рівня виробництва є забезпечення адекватного платоспроможного попиту, якому достане потенціалу нівелювати такий стрибок цін.

Висновки

Проведене дослідження засвідчило посилення впливу цінових факторів на збалансованість попиту та пропозиції на всіх основних ринках економіки України і, насамперед, на ринку кінцевих продуктів та послуг. Аналітична оцінка впливу окремих цінових факторів на динаміку сукупного по - питу та пропозиції дозволила визначити особливості цього впливу у сучасних умовах, характерних для економіки України, зокрема те, що високий рівень експортоорієнтова- ності промисловості та суттєва залежність кінцевого споживання від імпорту сприяють домінуванню впливу зовнішньоекономічних факторів на встановлення рівноваги на рин - ку кінцевих товарів та послуг. Серед цих факторів найвпливовішим став валютний курс. макроекономічний попит пропозиція

Водночас одним із вагомих чинників інфляції залишається динаміка індивідуальних середніх витрат як основний формуючий фактор цін виробників. Економіка України є ресурсомісткою, що є наслідком недосконалої структури виробництва, обтяженої капіталомісткими та сировинними виробничими осередками, та застарілих технологій. І саме це виступає основною перешкодою ефективній адаптації пропозиції українських то - варовиробників до змін у сукупному попиті.

Так, зважуючи на те, що ситуація у 2014-2018 рр. і у короткостроковій перспективі визначається переважно політичними чинниками, подальший розвиток економічних процесів значною мірою не прогнозований і визначатиметься насамперед тим, чи припиняться бойові дії.

Якщо буде досягнуте мирне врегулювання у найближчий час економічна ситуація може кардинально змінитися. Необхідність відновлення зруйнованої інфраструктури означатиме розширення попиту, що сприятиме зростанню виробництва насамперед у реальному секторі.

Література

1. Савченко Т. Г. Генезис теорій економічної рівноваги. Економіка і регіон. 2010. № 1. С. 198-206.

2. Моделі ідентифікації макроекономічних дисбалансів в Україні : монографія / за ред. М. І. Скрипниченко ; НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». К., 2015. С. 195-2 19.

3. Сапир Ж. Согласование внутренних и мирових цен на сырьевые продукты в стратегии экономического развития России. Проблемы прогнозирования. 2011. № 6. С. 3-16.

4. Савченко Т. Г. Банківська система у формуванні та підтриманні рівноважних станів в економіці : монографія. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. 368 с.

5. Перехідна економіка: Сучасна Україна / за ред. С. М. Злупко. К. : Знання, 2006. 155 с.

6. Приходько А. В. Макроэкономика - особый раздел экономической теории. 2010.

7. Геєць В. М., Скрипниченко М. І. Макроекономічне моделювання за секторами національної економіки у програмно-аналітичному інструментарії «Макропрогноз економіки України». Математичне моделювання в економіці. 2013. Вип. 1. С. 116-129.

8. Мурашов С. Прогнозирование динамики цен производителей по видам экономической деятельности. Экономист. 2011. № 4. С. 62-71.

9. Державний комітет статистики України Національний банк України

References

1. Savchenko, T. H. (2010). Genesis of theories of economic equilibrium. Economy and region, 1, 198-206. (in Ukrainian)

2. Skrypnychenko, M. I. (Ed.). (2015). Models for identification of macroeconomic imbalances in Ukraine. Kiev. (in Ukrainian)

3. Sapir, Zh. (2011). Coordination of domestic and world prices for raw materials in the strategy of economic development of Russia. Forecasting Problems, 6, 3-16. (in Russian)

4. Savchenko, T. H. (2012). The banking system in the formation and maintenance of equilibrium states in the economy. Sumy: DVNZ «UABS NBU». (in Ukrainian)

5. Zlupko, S. M. (2006). Transition Economy: Modern Ukraine. Kiev: Znannia. (in Ukrainian)

6. Prixod'ko, A. V. (2010). Macroeconomics - a special section of economic theory.

7. Heiets, V. M., & Skrypnychenko, M. I. (2013). Macroeconomic modeling by sectors of national economy in

8. software and analytical tools “Macro forecast of economy of Ukraine”. Mathematical modeling in economics, 1, 116-129.

9. Murashov, S. (2011). Forecasting the dynamics of producer prices by type of economic activity. Economist, 4, 62-71. (in Russian)

10. State Statistics Service of Ukraine (n.d.). National Bank of Ukraine (n.d.).

Размещено на Allbest.ru