Оновлення основних засобів виробництва як механізм забезпечення економічного зростання
Моделювання темпів зростання основних засобів з врахуванням ряду параметрів - строків служби ОЗ, їх рентабельності, амортизації, частки прибутку, що використовується для капіталізації ОЗ. Закономірності динаміки інноваційного оновлення ОЗ виробництва.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2022 |
| Размер файла | 348,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оновлення основних засобів виробництва як механізм забезпечення економічного зростання
Войцеховський В.Б., Д.е.н., проф., «Львівський інститут менеджменту»; Войцеховська Ю.В., к.е.н., доц. НУ «Львівська політехніка
Анотація
В статті розглядаються кількісні закономірності динаміки оновлення основних виробничих засобів. Спочатку моделюються темпи зростання ОЗ з врахуванням ряду параметрів - строків служби ОЗ, їх рентабельності, нормативу амортизації, частки прибутку, що використовується для капіталізації ОЗ. Для темпів отримане рівняння, яке не розв'язується аналітично, а тільки числовими ітераційними методами.
На другому етапі досліджень враховується структура виробничих фондів за частками основних і оборотних в їх загальній сумі. Отримане відповідне рівняння, але більш складне, для визначення темпів зростання всіх виробничих фондів. Розробляється формула для наближеного визначення темпів зростання виробничих фондів з врахуванням їх структури та ряду ресурсних параметрів.
Також розробляється рівняння для визначення темпів зростання у варіанті інноваційного оновлення обладнання зі зміною показника фондовіддачі. Зроблені відповідні висновки щодо якісних і кількісних характеристик тенденцій динаміки інноваційного процесу. Всі аналітичні результати інтерпретуються на конкретних числових прикладах, зокрема, це стосується як моделей для темпів, так і отриманих наближених результатів розв'язання відповідних рівнянь.
Ключові слова: закономірності динаміки, основні виробничі засоби, оборотні фонди, інновації, оновлення, строки служби, темпи зростання.
Annotation
The article considers the quantitative patterns of the dynamics of renewal of fixed assets. First, the growth rate of health is modeled taking into account a number of parameters - the service life of health, their profitability, depreciation rate, the share of profits used to capitalize health. For rates the equation which is not solved analytically, and only by numerical iterative methods is received.
In the second stage of research, the structure of production assets by shares of fixed and current in their total amount is taken into account. The corresponding equation is obtained, but more complex, to determine the growth rate of all production assets. A formula is developed for an approximate determination of the growth rate of production assets, taking into account their structure and a number of resource parameters.
An equation is also being developed to determine the growth rate in the variant of innovative equipment upgrade with a change in return on assets. Relevant conclusions are made on the qualitative and quantitative characteristics of trends in the dynamics of the innovation process. All analytical results are interpreted on concrete numerical examples, in particular, it concerns both models for rates, and the received approximate results of the decision of the corresponding equations.
A study was conducted on the share of investments in their total amount, which is aimed at increasing fixed assets, rather than replacing the disposal of fixed assets. An appropriate formula for calculating this fraction is proposed. This takes into account the growth rate of fixed assets and their service life. Analytical analysis, as well as numerical, showed that for higher rates and service life of fixed assets is greater. It is concluded that the economic practice of updating fixed assets to some extent justifiably focuses on longer service life of equipment, including in comparison with regulatory deadlines. The transition to innovative development will necessarily lead over time to the feasibility of reducing the time of use of equipment in the manufacturing sector. For all the developed dependencies, the corresponding numerical calculations are given, which confirm the logic and practice of real interdependencies that take place in the production activities of enterprises.
Key words: patterns of dynamics, fixed assets, working capital, innovation, renewal, service life, growth rate.
Вступ
Економіка України, як відомо, має в основному сировинно-експортний характер. Однак, як показують відповідні дослідження, така модель функціонування національної економіки не може забезпечити достатніх темпів економічного зростання. Темпи зростання ВВП за останні роки були змінними, але в середньому становили приблизно 3% за рік ( згідно даних Світового банку). На ці темпи впливає цілий ряд факторів, в тому числі і велика залежність від світової кон'юнктури на продукцію таких галузей, як металургія, сільське господарство, хімічна промисловість. Зважаючи на це, а також на прогнози щодо майбутньої рецесії світової економіки, такі чи навіть нижчі темпи зростання є недостатніми для вирішення соціально - економічних проблем та поступового скорочення розриву щодо рівня економік розвинених країн . Для цього потрібні щорічні темпи зростання ВВП не нижче 6-8%.
За таких умов джерелами підйому економіки України мають стати внутрішні резерви - зростання конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств, збільшення її виробництва та продажів на зовнішніх та внутрішніх ринках.
Одним з основних чинників виробництва конкурентоспроможної продукції виступають основні засоби промислових підприємств як головна складова їх виробничого потенціалу. Саме станом та структурою основних засобів визначається технологічний та технічний розвиток виробництва, який є передумовою та фундаментом розвитку економіки. Саме основні засоби визначають можливості підприємств щодо випуску конкурентоспроможної продукції.
В економічній літературі постійно приділялась значна увага проблемам оновлення основних виробничих засобів. Дослідження суті та особливостей функціонування основних засобів, процесів їх зношування та оновлення здійснювали ряд закордонних та вітчизняних вчених, таких як Дж. Хедлі, М. Стар, Д.М. Палтеровіч, І.Г. Ансофф, В.Г. Захаров, В.В. Новожилов, С.Ф. Покропивний, А.А. Довгалевський, Д.О. Баюра, Я.Б. Кваша, А. Файоль, А.Н. Цигічко, Р.З. Акбердин, А.Г. Гончарук, Н.Ф. Приступа, Г. Шмален, Ю. Блех і У. Гетце, Дж. Фрідман і Нік. Ордуей, Б.В. Наконечний, Д.В. Розов, Г. Бірман і С. Шмідт, В.Г. Герасимчук, Ю.В. Колесник, Г.М. Тарасюк та ін.
Однак, складні тенденції в сучасних умовах господарювання, перехід до інноваційного типу розвитку зумовлюють необхідність подальшого дослідження цієї проблеми з метою створення більш досконалих методів аналізу та вибору оптимальних варіантів оновлення основних виробничих засобів на підприємствах.
Ціль дослідження передбачає знаходження закономірностей динаміки інноваційного оновлення основних засобів виробництва, яка визначається темпами зростання відповідних техніко-економічних показників.
Результати дослідження
Основні засоби складаються з активної частини (ті ОЗ, які безпосередньо в процесі виробництва впливають на предмети праці), і пасивної частини, яка служить для забезпечення належних умов здійснення виробничих процесів.
Однією з найважливіших умов розвитку економіки України є технічний та технологічний рівень основних виробничих засобів.
З метою оцінки їх динаміки та поточного стану звернемося до відповідних даними статистики [1].
В останні роки обсяги інвестицій в основний капітал зростають, і це можна вважати позитивною тенденцією (табл. 1).
Таблиця 1. Капітальні інвестиції підприємств України у 2010 - 2018 роках
|
Рік |
Капітальні інвестиції (всього, млн. грн.) |
В тому числі з них |
||||
|
у землю (млн. грн.) |
у будівлі і споруди (млн. грн.) |
у машини та обладнання |
||||
|
(млн. грн.) |
частка в загальн. інвест. |
|||||
|
2010 |
45124,835 |
174,328 |
19271,33 |
23539,102 |
0,522 |
|
|
2011 |
76599,646 |
365,506 |
35926,72 |
37737,861 |
0,493 |
|
|
2012 |
106802,464 |
366,559 |
49640,6 |
51987,860 |
0,487 |
|
|
2013 |
105292,801 |
91,050 |
51890,56 |
47201,319 |
0,448 |
|
|
2014 |
85174,872 |
305,484 |
43281,81 |
37655,228 |
0,442 |
|
|
2015 |
87961,431 |
181,142 |
43966,24 |
39427,558 |
0,448 |
|
|
2016 |
114656,763 |
283,722 |
53567,15 |
55676,245 |
0,486 |
|
|
2017 |
144184,086 |
242,536 |
59450,15 |
76197,219 |
0,528 |
|
|
2018 |
200908,467 |
420,109 |
90970,02 |
101051,070 |
0,503 |
Однак, якщо порівняти ці обсяги інвестицій з аналогічними обсягами в інших країнах (до прикладу, в сусідній з Україною Польщі) в перерахунку на співставні ціни, то простежується різниця в 10-15 і навіть більше разів (табл. 2) [2].
Безумовно, недостатні обсяги інвестицій негативно позначаються на загальному стані та розвитку основних виробничих засобів.
У табл. 3 показана динаміка зносу основних засобів за 2000-2018 р. [1].
Таблиця 2. Інвестиційні витрати економіки Польщі у 2014-2018 роках (в поточних цінах)
|
Рік |
Інвестиційні витрати (всього, млн.зл.) |
В тому числі з них |
|||
|
у будівлі і споруди (млн.зл.) |
у машини і обладнання |
||||
|
(млн.зл.) |
частка в загальн. інвест. |
||||
|
2014 |
250776,4 |
143509,2 |
105171,4 |
0,419 |
|
|
2015 |
271839,3 |
149169,6 |
119680,3 |
0,440 |
|
|
2016 |
244429,0 |
131727,7 |
110161,9 |
0,451 |
|
|
2017 |
257880,7 |
133346,1 |
122635,1 |
0,476 |
|
|
2018 |
302675,2 |
161929,8 |
138361,2 |
0,457 |
Таблиця 3. Вартість та знос основних засобів (ОЗ) у 2000-2018 роках
|
Рік |
У фактичних цінах на кінець року, млн.грн |
ступінь зносу, у % |
||
|
первісна (переоцінена) вартість |
залишкова вартість |
|||
|
2010 |
6648861 |
1731296 |
74,9 |
|
|
2011 |
7396952 |
1780059 |
75,9 |
|
|
2012 |
9148017 |
2135987 |
76,7 |
|
|
2013 |
10401324 |
2356962 |
77,3 |
|
|
2014 |
13752117 |
2274922 |
83,5 |
|
|
2015 |
7641357 |
3047839 |
60,1 |
|
|
2016 |
8177408 |
3428908 |
58,1 |
|
|
2017 |
7733905 |
3475242 |
55,1 |
|
|
2018 |
9610000 |
3783494 |
60,6 |
Як видно з таблиці, починаючи з 2010 року, зношеність основних засобів плавно наростала аж до 2014 року, після чого цей показник дещо зменшився. Це можна пояснити суттєвим впливом на економіку змін у соціально-політичній ситуації в країні. З 2014 року почався економічний підйом, і ця обставина змінила на краще ситуацію з основними фондами. Однак загалом доводиться констатувати, що матеріально-технічна база української економіки має дуже високий ступінь зносу - на рівні 50 -70 % в залежності від галузі. Це багато не лише по абсолютній величині, а навіть в порівнянні з такими країнами як Китай, Бразилія, ПАР, Індія, де цей показник коливається на рівні 34-36%.
З високим ступенем зносу основних виробничих засобів корелюється їх вікова структура, що характеризується значною часткою так званого старого обладнання, строк служби якого перевищує 10, 15 і 20 років. Звичайно, ця частка значною мірою залежить від галузі, оскільки нові або галузі з високою інноваційною активністю характеризуються «молодшими» фондами. До прикладу, частка ОЗ віком до 10 років в США становить 65% , а середній вік обладнання - приблизно 7 років .
Однак дослідження практики діяльності промислових підприємств показали, що використовувати устаткування віком понад 20 років по ряду причин є взагалі не доцільним. Світовий досвід свідчить, що раціональною слід вважати таку структуру парку обладнання : обладнання віком до п'яти років - приблизно третина всього обладнання; друга третина обладнання віком до десяти років; решта обладнання може мати вік понад десять років. Обладнання віком понад 20 років має становити або дуже малу частку, або (що краще) зовсім не використовуватись.
Нераціональна вікова структура парку обладнання в кінцевому результаті призводить до відставання у технічному прогресі та до зниження конкурентоспроможності української промисловості на світових ринках.
Крім того, високий ступінь фізичної зношеності обладнання може призводити до травматизму, збільшення аварійних та форс мажорних ситуацій на виробництві, особливо це стосується шкідливих та небезпечних виробництв, таких як хімічне, металургійне тощо. Ці проблеми виникли в результаті постійного недостатнього оновлення основних виробничих засобів промислових підприємств.
Проаналізуємо коефіцієнти оновлення основних засобів загалом і у промисловості у період з 2013 по 2016 роки (табл. 4) [1].
основні засоби прибуток інноваційний амортизація
Таблиця 4 Статистика основних засобів (2013-2016)
|
Показники |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
||
|
Основні засоби (у факт. цінах, млн. грн.) |
Всього |
10401324 |
13752117 |
7641357 |
8177408 |
|
|
Промисловість |
1749110 |
1937821 |
3842517 |
3072954 |
||
|
Темпи росту ОЗ (ланцюгові) |
Всього |
- |
1,3222 |
0,5557 |
1,0701 |
|
|
Промисловість |
- |
1,1079 |
1,9829 |
0,7997 |
||
|
Введення в дію нових ОЗ (млн. грн.) |
Всього |
165769 |
126162 |
216697 |
202120 |
|
|
Промисловість |
67103 |
51703 |
55930 |
66488 |
||
|
Ступінь зносу ОЗ (%) |
Всього |
77,3 |
83,5 |
60,1 |
58,1 |
|
|
Промисловість |
56,9 |
60,3 |
76,9 |
69,4 |
||
|
Коефіцієнт оновлення ОЗ (%) |
Всього |
1,59 |
0,92 |
2,84 |
2,47 |
|
|
Промисловість |
3,84 |
2,67 |
1,45 |
2,16 |
Як показують дані табл. 4, загалом у промисловості протягом досліджуваного періоду коефіцієнти оновлення ОЗ вищі, ніж загалом по народногосподарському комплексу. Однак для об'єктивної оцінки цього показника слід порівняти його з аналогічними в інших країнах. Візьмемо для порівняння економіку сусідньої з Україною Польщі. У таблиці 5 приведені значення коефіцієнтів оновлення ОЗ за даними польської економіки [2].
Таблиця 5. Статистика оновлення ОЗ польської економіки
|
Рік |
Вартість ОЗ (млн.зл.) |
Капітальні інвестиції (млн.зл.) |
Коефіцієнт оновлення |
|
|
2014 |
3258955 |
250776,4 |
0,0770 |
|
|
2015 |
3471801 |
271839,3 |
0,0783 |
|
|
2016 |
3660942 |
244429,0 |
0,0668 |
|
|
2017 |
3831950 |
257880,7 |
0,0673 |
|
|
2018 |
4029717 |
302675,2 |
0,0751 |
В середньому коефіцієнт оновлення (капітальні інвестиції / ОЗ) за даними табл. 5 становить: (0,077+0,0783+0,0668+0,0673+0,0751)/5=0,0729 (7,29 %).
В табл. 6 показані результати дослідження динаміки коефіцієнта оновлення основних засобів вітчизняного народногосподарського комплексу [2].
Таблиця 6 Статистика оновлення ОЗ української економіки
|
Рік |
Вартість ОЗ (млн.грн.) |
Капітальні інвестиції (млн.грн.) |
Коефіцієнт зростання ОЗ |
Коефіцієнт оновлення ОЗ |
|
|
2010 |
6648861 |
45125 |
- |
0,0068 |
|
|
2011 |
7396952 |
76600 |
1,1125 |
0,0104 |
|
|
2012 |
9148017 |
106802 |
1,2367 |
0,0117 |
|
|
2013 |
10401324 |
105293 |
1,1370 |
0,0101 |
|
|
2014 |
13752117 |
85175 |
1,3222 |
0,0062 |
|
|
2015 |
7641357 |
87961 |
0,5557 |
0,0115 |
|
|
2016 |
8177408 |
114657 |
1,0702 |
0,0140 |
|
|
2017 |
7733905 |
144184 |
0,9458 |
0,0186 |
|
|
2018 |
9610000 |
200908 |
1,2426 |
0,0209 |
Середній коефіцієнт оновлення (капітальні інвестиції / ОЗ) за даними таблиці 1.6 за 2014 - 2018 роки становить: (0,0062 + 0,0115 + 0,0140 + 0,0186+0,0209) /5 = 0,01424 (1,42 %). Як видно з аналізу табличних даних, коефіцієнти оновлення різняться більш ніж в 5 разів.
Коефіцієнти оновлення основних засобів у таких країнах, як Південна Корея, Китай, Бразилія становлять величини від 10 до 15 відсотків. У високорозвинених країнах цей показник перевищує 15 відсотків. Ці дані свідчать про порівняно дуже низькі значення показника коефіцієнта оновлення вітчизняних підприємств. Можна виділити кілька причин такої ситуації. Першою з них слід вважати недостатні обсяги прибутку підприємств, котрі спрямовуються на придбання нового обладнання, особливо враховуючи той факт, що часто воно є імпортним і купується за валюту. Нестача відповідних коштів могла би бути компенсована кредитами, однак високі банківські кредитні ставки не дозволяють підприємствам цього зробити. Також, як правило, не приносять великих прибутків корпоративні цінні папери - акції та обл.. І, звичайно, нестача зовнішніх інвестиційних ресурсів, в тому числі з боку держави.
В перспективі слід прагнути збільшення величин коефіцієнтів оновлення основних виробничих засобів до середнього світового рівня. Без цього неможливо буде забезпечити достатні темпи заміни основних засобів для того, щоб переламати стійку закономірність зношеності та технічного відставання промислової бази. Вибір раціональної стратегії для умов інноваційного економічного розвитку потребує, крім оцінки необхідних обсягів інвестиційних ресурсів, розробки нових наукових підходів та методів щодо аналізу цього процесу. Досліджувана проблема полягає в тому, що прийняті методи економічного аналізу процесів оновлення основних засобів є недостатніми і потребують розширення відповідного аналітичного апарату. Це, зокрема, стосується визначення чинників та показників, що обумовлюють темпи інноваційного розвитку виробництва.
В економічній літературі є ряд кількісних методик та моделей, які в певній мірі враховують параметри інноваційного розвитку виробництва. Наприклад, виробничу функцію Кобба-Дугласа, яка, взагалі кажучи, відноситься до моделювання статики, а не динаміки виробництва, можна застосувати і для визначення взаємозв'язку темпів зростання продукції з темпами зростання виробничих факторів. Ця функція має в загальному випадку вигляд степеневої залежності від двох змінних:
де a - сталий коефіцієнт; F - вартість основних засобів; N - чисельність працюючих; а, Я- сталі числа (степені).
Найбільш типовою є модель Кобба-Дугласа, коли а + Я=l.
В повній мірі розглянута залежність корелюється з залежністю між фондоозброєністю праці та її продуктивністю. Характер такої залежності, який визначається параметрами а, Я , може визначати особливості впливу інноваційних змін на розвиток виробництва.
Безпосередньо перехід до темпів здійснюється, коли залучати статичні значення факторів у двох часових інтервалах. В результаті одержимо наступний взаємозв'язок між темпами:
де зр - темпи зростання продукції - темпи зростання вартості основних засобів (03) та чисельності працюючих.
Але залежності типу виробничої функції Кобба-Дугласа в більшій мірі слід віднести до макромоделювання економічних процесів в цілому. Для багатостадійних виробничих систем підприємств потрібно врахувати по кожній дискретні зміни параметрів діючої та інноваційної техніки, строки служби обладнання, обсяги вибуття та оновлення техніки, розмір інвестицій і т.д.
Через це моделювання оновлення потребує врахування багатьох факторів і специфіки цього процесу.
До досить значимих методів відноситься метод приведених затрат. Згідно цього методу мінімізується зважена сума капітальних і поточних затрат при виробництві одних і тих же обсягів продукції:
де K - капітальні затрати; C - поточні затрати; En - норматив приведення.
Цей метод спрямований на максимізацію рентабельності ОЗ і розрахований на оцінку вартості заміщення капіталом поточних витрат. Метод не розрахований на аналіз оновлення обладнання, а на вибір варіантів нових інвестицій. Метод не дозволяє аналізувати інші, теж важливі техніко- економічні показники. Ця методика зорієнтована на розв'язання важливої, але часткової задачі.
Пряме відношення до оновлення ОЗ мають формули американського економіста Домара, що дозволяють визначати коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів. Ці коефіцієнти розраховуються за темпами зростання та строками служби ОЗ наступним чином:
де Коп, Kvyb -коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів; ц - темпи зростання основних засобів; T - строки служби ОЗ.
Ці коефіцієнти, зокрема коефіцієнт оновлення, суттєво використовуються в більш поглибленому аналізі (моделювання) процесів оновлення ОЗ.
Проведені нами дослідження показали, що темпи зростання ОЗ можна визначити за рівнянням:
де а - частка прибутку, що використовується на нагромадження ОЗ; r - рентабельність ОЗ; ан - норматив амортизації.
В зв'язку з тим, що такі рівняння високих степенів не розв'язуються в аналітичному вигляді, вони можуть розв'язуватись чисельним ітераційним способом. Як виявилось, досить добрим наближенням для визначення темпів зростання ОЗ є наступне:
Якщо, наприклад, а <г=0,04, то маємо р= 1,064.
Потрібно зауважити, що темпи практично не залежать від термінів T, коли ті змінюються в досить широких межах. Це важливо для господарської практики, де існує ціла система термінів T. Досить важливим є врахування крім основних, також і оборотних фондів. На багатьох підприємствах їх частка може навіть прервищувати частку основних фондів.
В цьому варіанті рівняння для визначення темпів ускладнюється і набуває вигляду:
Де г1- частка основних фондів; г2 - частка оборотних фондів.
В альтернативних варіантах це рівняння перетворюється в прості вирази. У випадку відсутності оборотних фондів, тобто при г1= 1, г2= 0 рівняння стає еквівалентним розглянутому раніше рівнянню для основних засобів.
У випадку незначних основних фондів рівняння стає наступним:
Тобто маємо відразу значення темпів.
Порівняння альтернативних структур виробничих фондів показує, що темпи приросту виробничих фондів відрізняються в 1,6 рази. Це можна віднести до впливу амортизаційних нарахувань. На оборотні фонди амортизація не нараховується. Цей вплив проявляється в обороті амортизаційних коштів. Адже вони нараховуються від початку введення нових основних фондів до кінця періоду Т. На цьому інтервалі амортизаційні кошти можуть використовуватись, інакше кажучи йдуть у фінансовий оборот.
Рівняння з параметрами структури виробничих фондів має наступний наближений розв'язок:
Якщо, наприклад, , то отримаємо наступне значення темпів - П = 1,052
Цей темп більший від 1,04 (де г1 = 1) і менший від 1,064 (де г2 = 0).
Як вже зазначалось, в разі використання нових інноваційних ОЗ, різні техніко-економічні показники , як правило, будуть мати різну динаміку змін.
Нами встановлено, що, приміром, темпи зростання продукції підпорядковуються рівнянню:
В цьому рівнянні введені два нових показники: темпів зростання продукції і показник інноваційності який визначається наступним чином:
де f1 - фондовіддача, розрахована для діючих ОЗ; f2 - фондовіддача для інноваційних ОЗ.
При однаковості обох фондовіддач коефіцієнт інноваційності дорівнює нулю, а темпи зростання продукції співпадуть з темпами зростання ОЗ. Фактори зростання ОЗ були вже розглянуті в попередньому тексті цієї статті.
Аналіз рівняння показує, що темпи зростання продукції будуть більшими від темпів зростання фондів при умові більшої фондовіддачі для нової техніки. В противному разі результати будуть якісно іншими.
Для кількісного прикладу розглянемо два варіанти зміни фондовіддачі:
При цьому строки служби ОЗ приймаються рівними 7=10 (років), а темпи зростання ОЗ - П=1,1 (10% річного приросту).
У двох варіантах коефіцієнт оновлення розраховується згідно визначення і дорівнює .
Тоді у першому варіанті оновлення отримаємо:
У другому варіанті оновлення в результаті розрахунків одержимо:
Таким чином, зниження фондовіддачі суттєво зменшує темпи зростання продукції і вони будуть навіть меншими від темпів зростання ОЗ. Це є негативною динамікою. Але така техніка може бути ефективною щодо інших показників - прибутку, продуктивності праці і т.д.
Висновки
Визначення в кількісному вимірі закономірностей динаміки інноваційного розвитку виробництва слід вважати перспективним напрямком досліджень, які мають суттєве теоретичне і практичне значення. Важливим результатом проведеного дослідження є те, що загальноприйняті техніко-економічні показники слід розширити кількісно аналогічними показниками, які характеризують зміну інших ресурсних витрат в результаті оновлення основних засобів. В статті приведений приклад такого показника, який характеризує зміну фондовіддачі. Визначення аналогічних показників для інших ресурсних факторів потребує проведення додаткових досліджень. Це дасть змогу визначати темпи зростання собівартості продукції, прибутку, продуктивності праці і т.д.
Список використаних джерел
1. Державний комітет статистики України
2. Roczniki statystyczne
3. Domar E. Essays in the Theary of Economic Growth. New York, 1967.
4. Кириченко О.А. Інвестування: підручник./ О.А. Кириченко, С.А. Єрохін. - К.: Знання, 2009.-573с.
5. Збірник наукових праць. Економічні науки. ПВНЗ «Буковинський університет», Вип. 11.- Чернівці:Книги - ХХІ, 2015.-210с.
6. Денисенко М.П. Провайдинг інновацій: підручник/Денисенко М.П., Гречан А.П., М.В. Гаман та ін. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. - 448 с.
7. Жихор О.Б. Інноваційна політика розвитку регіонів: теорія та практика формування, механізми реалізації: [монографія ] - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2009. -544 с.
8. Кириченко О.А. Інвестування: підручник./ О.А. Кириченко, С.А. Єрохін. - К.: Знання, 2009.-573с.
9. Денисенко М.П. Провайдинг інновацій: підручник/Денисенко М.П., Гречан А.П., М.В. Гаман та ін. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008.- 448 с.
10. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права: [зб.наук.пр./гол.ред. Л.А. Янковська]. Вип.16 - Львів, Галицька видавнича спілка, 2016.- 184с.
11. The Economic Journal, Volume 129, Issue 620, May 2019, Pages 1731-1781
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Недоліки моделі економічного зростання Китаю: капіталомістка промисловість, уповільнення темпів зростання продуктивності праці, низький рівень енергоефективності виробництва. Шляхи відновлення балансу економічного зростання Японії на початку 1970-х рр.
реферат [426,1 K], добавлен 21.03.2013Зміст і значення виробничих засобів та теоретичні аспекти їх відтворення. Дослідження ефективності використання та оновлення обладнання на автотранспортному підприємстві. Шляхи підвищення ефективності та пропозиції щодо оновлення основних засобів.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 13.10.2010Суть та зміст амортизації основних засобів. Недоліки діючої амортизаційної політики. Аналіз практики амортизаційних відрахувань та забезпечення власних фінансових ресурсів відтворення основних засобів на прикладі підприємства ДКП "Харківкомуночиствод".
дипломная работа [405,8 K], добавлен 20.07.2011Інформаційне забезпечення оцінки використання основних засобів та нематеріальних активів. Оцінка динаміки, складу структури основних засобів. Аналіз руху і технічного стану основних засобів. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності.
контрольная работа [67,6 K], добавлен 23.12.2015Економічна суть основних засобів, їх класифікація та оцінка. Методичні підходи та джерела інформації для аналізу забезпечення та ефективного використання основних засобів. Обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.
курсовая работа [200,1 K], добавлен 10.01.2015Динаміка основних техніко-економічних показників ВАТ "СВЗ". Аналіз виробництва і реалізації продукції, ефективності використання основних засобів. Аналіз прибутку та рентабельності продукції, її собівартості, стану та використання праці на підприємстві.
курсовая работа [106,8 K], добавлен 08.08.2010Техніко-технологічний стан підприємства та показники його оцінки. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва. Розрахунок собівартості і ціни нового виробу. Визначення економічного ефекту. Паушальний та змішаний платіж (комбінований спосіб).
курсовая работа [458,8 K], добавлен 21.04.2013Економічна сутність та класифікація виробничих потужностей підприємства. Фінансування оновлення виробничих потужностей підприємства. Визначення первісної та ліквідаційної вартості об'єкта основних засобів. Методи розрахунку амортизаційних відрахувань.
курсовая работа [280,4 K], добавлен 09.03.2019Дослідження сутності прибутку - форми додаткової вартості, в якій виражаються відносини між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу його створення та привласнення. Виробничі фактори прибутку. Проблеми забезпечення рентабельності.
курсовая работа [340,3 K], добавлен 07.03.2011Зміст, предмет та задачі економічного аналізу. Методики оцінки основних показників діяльності підприємств: прибутку, рентабельності, випуску та реалізації, використання основних засобів, трудових показників та витрат на виробництво; комплексний аналіз.
курс лекций [276,8 K], добавлен 11.01.2011Шляхи забезпечення вирішення проблеми економічного зростання в Україні і в Західних країнах. Використання фондозберігаючих і працезберігаючих форм інтенсифікації виробництва. Збільшення притоку закордонних інвестицій. Відтворення системи продуктивних сил.
курсовая работа [99,0 K], добавлен 12.04.2016Методика оцінки стану та ефективності використання основних засобів. Аналіз обсягу, структури та динаміки основних засобів. Узагальнення результатів аналітичного дослідження та визначення факторів та резервів зміни стану матеріальних активів підприємства.
курсовая работа [107,7 K], добавлен 27.11.2015Аналіз динаміки та структури основних видів економічної діяльності сектору ринкових та неринкових послуг української економіки. Тенденції в співвідношенні темпів зростання продуктивності праці та її оплати. Передумови зростання ролі сектору послуг.
статья [171,4 K], добавлен 22.02.2018Економічна суть існування основних засобів. Методика аналізу ефективності використання основних фондів. Аналіз виробничих основних засобів на прикладі ТОВ "Альянс". Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів.
дипломная работа [79,3 K], добавлен 14.10.2002Теоретико-методологічне обґрунтування економічного росту в Україні. Складові політики економічного зростання. Моделі державного регулювання економічного зростання економіки України. Кон’юнктурні дослідження циклічністі економічного зростання України.
курсовая работа [294,7 K], добавлен 20.03.2009Аналіз доцільності реалізації проекту по освоєнню виробництва електрокамінів і реалізації їх на ринку. Розрахунок витрат виробництва, грошових потоків по роках життєвого циклу проекту. Визначення амортизації основних засобів та точки беззбитковості.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 17.04.2012Основні засоби як найважливіша частина національного багатства. Склад основних засобів, їх класифікація та види оцінки. Статистичний аналіз стану, використання, руху та динаміки основних засобів за допомогою абсолютних, відносних та середніх величин.
курсовая работа [469,2 K], добавлен 16.10.2011Ресурси виробництва та ефективність їх використання. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва. Типи ефективності виробництва та фактори її зростання. Економічні і соціальні показники ефективності виробництва.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 19.11.2003Причини переходу від неокласичної теорії економічного зростання до сучасної. Теоретичні моделі ендогенного зростання. Емпіричне дослідження економістів Росса Левіна та Девіда Ренелта. Вплив технологічних та фінансових інвестицій на зростання економіки.
презентация [441,9 K], добавлен 15.04.2014Розрахунок та обґрунтування потреби підприємства в основних та оборотних виробничих фондах. Планування поповнення амортизаційного фонду для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва. Методи формування чисельності персоналу підприємства.
практическая работа [497,4 K], добавлен 17.10.2012
