Орієнтири європейського розвитку державного регулювання туризму

Аналіз питання розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу. Інфраструктурні вимоги до туристичного розвитку в ЄС. Планово-державні та юридично-приватні межі просування "туристичної пропозиції" серед країн-членів Союзу.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2022
Размер файла 31,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна Академія управління персоналом

ОРІЄНТИРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИЗМУ

Прокопенко Тетяна Петрівна здобувач

вищої освіти ступеня доктора філософії

м. Київ

Анотація

У публікації аналізуються питання розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу. Відзначено, що в країнах, де питання туристичної класифікації не врегульовано на законодавчому рівні (Німеччина, Австрія), готельні асоціації отримують більш широке коло нормативних повноважень відносно визначення стратегії «готельно-інфраструктурного» управління.

Відмічено, що інфраструктурні вимоги до туристичного розвитку в ЄС передбачають класифікацію галузевих компаній за об'єктно-характерними критеріями, застосовними для готелів, ресторанів та кафе (якість обслуговування, клієнтообіг, «місткість» надання готельних послуг. Готельний бізнес екстра-класу, водночас, повинен відповідати «особливим вимогам», якот кімнатна стандартизація, нормування якості послуг, сертифікація готельних приміщень та контекстного обладнання.

Юридичне поле «організаційної відповідальності» визначає нормативно-законне підґрунтя регулювання туризму в ЄС.

Підвид «планування туристичної пропозиції» визначає планово-державні та юридично-приватні межі просування «туристичної пропозиції» серед країн-членів Союзу. У даному секторі функціонує правове поле «покращення індивідуально-туристичної програми» як елемент розвитку туристичної сфери ЄС. туристичний державний регулювання європейський

Доведено, що державна політика ЄС щодо сприяння туризму окреслює відповідально-компетентних осіб за «рекламний розвиток» туризму в окремому регіоні (країні) Союзу. В рамках подібної ініціативи, Європарламент, Рада Європи та Єврокомісія сприяють розробленню маркетингових стратегій, що формують адаптивно-стратегічні цілі туристичного розвитку країн-членів ЄС.

Проаналізовано, що туристична інспекція країн-членів Союзу передбачає обов'язковість встановлення компетенції, планування, зобов'язань туристичних компаній щодо співпраці з незалежними контролерами, а також - санкціонування порушень внутрішнього та / або загальносоюзного туризмзаконодавства ЄС (наприклад, недоліки в наданні туристичних послуг, допущення «фальсифікованого» бронювання тощо).

Відзначено, що окремим концептом державного регулювання розвитку туризму в ЄС є створення «туристичного законодавства», що визначає права та обов'язки користувачів туристичних послуг. Дотримання зазначених вимог - запорука двосторонньої бізнес-клієнтської взаємодії на території Союзу.

Ключові слова: туризм, державна політика ЄС, туристичні пропозиції, туристичний розвиток країн-членів ЄС, покращення індивідуально-туристичної програми.

Abstract

Prokopenko Tetyana Petrovna Candidate of Higher Education, Doctor of Philosophy, Interregional Academy of Personnel Management, Kyiv

GUIDELINES OF EUROPEAN DEVELOPMENT OF STATE REGULATION OF TOURISM

The publication analyzes the development of state regulation of tourism in the European Union. It is noted that in countries where the issue of tourist classification is not regulated at the legislative level (Germany, Austria), hotel associations receive a wider range of regulatory powers to define the strategy of "hotel and infrastructure" management.

It is noted that the infrastructural requirements for tourism development in the EU include the classification of industry companies according to object-specific criteria applicable to hotels, restaurants and cafes (quality of service, customer turnover, "capacity" of hotel services). must meet "special requirements", such as room standardization, standardization of service quality, certification of hotel facilities and contextual equipment.

The legal field of "organizational responsibility" determines the legal basis for tourism regulation in the EU.

The subtype "tourist offer planning" defines the planning-state and legalprivate boundaries of the promotion of "tourist offer" among the member states of the Union. The legal field of "improving the individual tourism program" functions in this sector as an element of the development of the EU tourism sector.

It is proved that the state policy of the EU on tourism promotion outlines the persons responsible for the "advertising development" of tourism in a particular region (country) of the Union. As part of such an initiative, the European Parliament, the Council of Europe and the European Commission are promoting the development of marketing strategies that shape the adaptive and strategic goals of tourism development of EU member states.

It is analyzed that the Tourist Inspectorate of the Union member states stipulates the obligation to establish competence, planning, obligations of travel companies to cooperate with independent controllers, as well as to sanction violations of domestic and / or EU tourism legislation (eg shortcomings in tourism services, admission of "falsified" bookings, etc.).

It is noted that a separate concept of state regulation of tourism development in the EU is the creation of "tourism legislation", which defines the rights and responsibilities of users of tourism services. Compliance with these requirements is the key to bilateral business-client cooperation in the Union.

Keywords: tourism, EU state policy, tourism proposals, tourism development of EU member states, improvement of individual tourism program.

Постановка проблеми

Важливість аналізу змісту віхових орієнтирів розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу зумовлена необхідністю ґрунтовного вдосконалення процесів функціонування вітчизняних механізмів публічного адміністрування туристичною сферою, активне використання яких сприятиме формуванню сприятливих умов для розвитку рекреаційної та суміжних галузей промисловості в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу тривалий час залишається предметом наукових досліджень багатьох вітчизняних вчених. Разом з тим, можна підкреслити, що, наявні на сьогоднішній день, наукові дослідження сфери туризму, її основних змістовних конфігурацій та параметрів, понятійно-категоріального апарату механізмів реалізації державного розвитку туризму, а, також, проблематики економічного зростання даної індустрії у зарубіжних наукових колах, розкриті недостатньо повно.

Загальна мета даної статті полягає у аналізі та розкритті змісту віхових орієнтирів розвитку державного регулювання туризму на території Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу

Аналіз офіційного веб-сайту Єврокомісії дозволяє виділити віхові концепції туризму на території Європейського Союзу: це, в першу чергу, об'єднаність та нормативна кооперація туристичної галузі ЄС із процесами охорони НПС, захистом прав споживачів; по-друге - акцентуація на збереженні культурно-історичної спадщини [1].

Державне регулювання туристичного розвитку в ЄС є різноманітним, базуючись на п'яти незалежних «стовпах»: формуванні планів землекористування; розвиткові концепції «безпеки здоров'я та харчової промисловості»; культивації ідеї «праці»; концепті «навколишнє природнє середовище» (НПС) та категорії «споживачі».

Планування землекористування, відповідно до концепту Єврокомісії, передбачає моніторинг відповідності туристичного бізнесу місцевим та загальносоюзним вимогам законодавства щодо використання землі в прибережних, природно-заповідних або рекреаційних територіях.

Безпека здоров'я та туристичної промисловості, в свою чергу, передбачає нормування ресторанного, готельного та «кафе-господарства» до норм безпеково-продовольчих стандартів. Враховується «гігієнічність» та «чистота» здійснення туристичного бізнесу: задля цього, зокрема, залучається Європейський орган з безпеки харчових продуктів (EFSA) [2], що ідентифікує відповідність туристичної діяльності нормативно-документальному переліку ЄС, котрий буде розглянуто пізніше.

Ідея праці означає встановлення правил щодо обсягу, «розміру» та якості туристичної діяльності у країнах-членах ЄС - в першу чергу, відносно працівників та дотримання концепції забезпечення зайнятості. Людські ресурси туристичної компанії підлягають належному менеджменту в області зайнятості, соціального захисту, покращення загальновизнаних умов життя та праці.

Категорію НПС сформовано на вивченні Єврокомісією, Європарламентом та Радою Європи методології впливу туризм-бізнесу на природні ресурси держав-членів Союзу. Туризм ЄС відповідає переліку «екологічних вимог», що прямо або опосередковано мінімізують негативні наслідки для природніх ресурсів. У цьому контексті застосовними для виконання є Зелений пакт для Європи 2019 р. (European Green Deal, 2019), Стратегічний компас ЄС 2016 р. та Глобальна стратегія ЄС 2016 р.

Категорія «споживачі» та регулювання туризму базується на концепції захисту прав останніх під час оформлення туризм-угод. Для цього Європарламентом, Єврокомісією та Радою Європи створено спеціальне «соціальне законодавство», що гарантує персональну схоронність прав клієнтів. На рівні ЄС також визначається статус компанії - туристичного агентства та агентства-посередника. Відповідно до ст. 169 Угоди про функціонування ЄС 2007 р. [3], захист прав споживачів відбувається у контексті здоров'я, безпеки та інтересів останніх (усі галузі - включно із туризмом).

Крім вищезазначеного, туризм ЄС зазначає податкового регулювання, а також - нормування статусу культурної спадщини як супутнього об'єкта туристично-рекреаційних ітерацій Союзу.

Туризм ЄС, поміж тим, структурується за наявним масивом прав та обов'язків окремих компаній / підприємств / установ / організацій. Зокрема, туристичне підприємство, що провадить діяльність на території Союзу, зобов'язується інформувати користувача (потенційного клієнта) про умови надання послуг та детально прописувати процедуру укладення / зміни / розірвання т. зв. «туристичного договору».

Нормативно-контекстна класифікація туристичного бізнесу ЄС формується відповідно до специфіки компанії та «країни законодавства» - існують правила, що розповсюджуються на територію усіх 27 країн-членів та окремо - партикулярно-національні «концепції туристичного управління» окремого єврозаконодавства. Законодавчий базис ЄС також враховує готельні, інфраструктурно-послугові та локаційні рейтинги задля визначення «коефіцієнту туристичної привабливості».

Відзначу, що в країнах, де питання туристичної класифікації не врегульовано на законодавчому рівні (Німеччина, Австрія), готельні асоціації отримують більш широке коло нормативних повноважень відносно визначення стратегії «готельно-інфраструктурного» управління [4].

Інфраструктурні вимоги до туристичного розвитку в ЄС передбачають класифікацію галузевих компаній за об'єктно-характерними критеріями, застосовними для готелів, ресторанів та кафе (якість обслуговування, клієнтообіг, «місткість» надання готельних послуг. Готельний бізнес екстракласу, водночас, повинен відповідати «особливим вимогам», як-от кімнатна стандартизація, нормування якості послуг, сертифікація готельних приміщень та контекстного обладнання.

Підвид «планування туристичної пропозиції» визначає планово-державні та юридично-приватні межі просування «туристичної пропозиції» серед країнчленів Союзу. У даному секторі функціонує правове поле «покращення індивідуально-туристичної програми» як елемент розвитку туристичної сфери ЄС.

Державна політика ЄС щодо сприяння туризму окреслює відповідально-компетентних осіб за «рекламний розвиток» туризму в окремому регіоні (країні) Союзу. В рамках подібної ініціативи, Європарламент, Рада Європи та Єврокомісія сприяють розробленню маркетингових стратегій, що формують адаптивно-стратегічні цілі туристичного розвитку країн-членів ЄС.

Туристична інспекція країн-членів Союзу передбачає обов'язковість встановлення компетенції, планування, зобов'язань туристичних компаній щодо співпраці з незалежними контролерами, а також - санкціонування порушень внутрішнього та / або загальносоюзного туризм-законодавства ЄС (наприклад, недоліки в наданні туристичних послуг, допущення «фальсифікованого» бронювання тощо).

Окремим концептом державного регулювання розвитку туризму в ЄС є створення «туристичного законодавства», що визначає права та обов'язки користувачів туристичних послуг. Дотримання зазначених вимог - запорука двосторонньої бізнес-клієнтської взаємодії на території Союзу [5].

Відтак, громадяни ЄС наділені правом вільного пересування територією 27 країн-членів (включно із правом подорожувати, працювати та жити у будь-якій країні Союзу). Громадяни «Шенгенських країн» (більшість країн-членів ЄС, а саме - Австрія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція та Швейцарія) також отримують абсолютне право на вільні подорожі до інших Шенген-країн (The border-free Schengen area) без обов'язкового прикордонного контролю. Відзначу, що громадяни ЄС не зобов'язані демонструвати власне національне посвідчення особи або паспорт під час «безкордонних» подорожей між країнами-членами ЄС. Однак, на практиці деякими країнами Союзу та / або Шенгенської зони можуть встановлюватися національні правила, що зобов'язуватимуть демонструвати відповідну документацію (паперовий або електронний формат) під час перебування на конкретній державній території.

Загальна візова політика ЄС (common visa policy) дозволяє здійснювати туристичні переміщення шляхом короткочасного або транзитного перебування в Шенгенській зоні (90-денний термін у 180-денний період). Дозвіл на в'їзд в одну країну Шенгенської зони означає автоматичне набуття права на подорож в будь-яку Шенген-країну без необхідності пред'явлення проїзного документу.

До країн «Нешенгенської зони» (Non-Schengen area) належить Болгарія, Хорватія, Республіка Кіпр, Ірландія та Румунія. Під час поїздки в країну, що не входить до Шенгенської зони, за загальним правилом також необхідно надавати дійсне посвідчення особи або паспорт.

Статус громадянина ЄС надає право на користування єдиноначальними для всіх правами пасажирів (стосовно подорожей повітряним, залізничним, автобусним або морським транспортом в межах ЄС або за межі Союзу). Подорожі з домашніми тваринами дозволяються за умови дотримання правил паспортизації останніх (pet passports - паспорти домашніх тварин). На рівні Союзу також встановлюються обмеження щодо правил вивезення алкоголю, тютюну та готівки в межах країн-членів ЄС або за межі даного політико-економічного союзу [6].

Туристична політика ЄС нерідко передбачає застосування «відмови у в'їзді» (entry refusal). Подібні рішення приймаються з міркувань державного порядку, громадської безпеки та громадського здоров'я. Для цього органам влади (зокрема, міграційним службам або Секретаріатам / Міністерствам з питань туризму країн-членів ЄС) необхідно довести наявність факту «справжньої, реальної та реально-серйозної загрози» для громадської безпеки. Особа, що подорожує (турист), має право на оскарження зазначеного рішення у письмовій формі.

Окремі правила в ЄС встановлюються щодо подорожей громадян ЄС із членами родини-негромадянами Союзу (дружина, діти, батьки на утриманні). Наприклад, право тимчасового безвізового перебування, спрощений розгляд запиту на отримання візи тощо [7].

Паспортні та візово-туристичні вимоги до «негромадян ЄС» потребують наявність паспортного документа, дійсність котрого завершується як мінімум через 90 днів після планового від'їзду із країни Союзу та, за певних умов, візи (залежно від наявності / відсутності договору про безвізовий режим між певною країною та окремими країнами-членами Союзу). У деяких випадках, прикордонними службами Союзу може вимагатися лист-запрошення, підтвердження проживання, зворотній квиток (підтвердження факту подорожі в туристичних цілях). Умови в'їзду до Ірландії базуються на національному законодавстві країни та відрізняються від загальних правил ЄС [8].

Втрата паспорту або закінчення строку чинності останнього не дозволяє подорожувати країнами ЄС. Для моніторингу дійсності «туризм-документів» (паспортів) для громадян Союзу функціонує Публічний реєстр автентичних проїзних та ідентифікаційних документів онлайн (Public Register of Authentic travel and identity Documents Online - PRADO) [9; 10].

Висновки

Отже, контекстно-галузеве регулювання туристичної діяльності в ЄС здійснюється посередництвом нормативного регулювання (Директиви Європарламенту та Ради Європи, Положення / Рекомендації Єврокомісії тощо). При цьому, юридичне поле «організаційної відповідальності» визначає нормативно-законне підґрунтя регулювання туризму в ЄС.

Література

1. European Commission: The regulation of tourism activity in Europe // Режим доступу:https://ec.europa.eu/growth/sectors/tourism/business-portal/understanding-legislation/regulationtourism-activity-europe_en#:~:text=Tourism%20regulations%20have%20always%20been,any% 20type%20of%20intermediary%20agency.

2. EFSA: Trusted Science for Safe Food // Режим доступу: https://www.efsa.europa.eu/en

3. European Parliament: Treaty of Lisbon, 2007: Fact Sheets of the EU // Режим доступу: https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/ sheet/ 5/the-treaty-of-lisbon

4. Laimer, P. The German and the Austrian travel habits: NIT (New Insights for Tourism), 2014. 23 p. // Режим доступу: https://www.mlit.go.jp/kankocho/naratourismstatisticsweek/ global/pdf/presentation/21.pdf

5. European Union: Travelling in the EU // Режим доступу: https://europeanunion.europa.eu/live-work-study/travelling-eu_en

6. European Union: Travel documents for EU nationals // Режим доступу: https://europa.eu/youreurope/citizens/travel/entry-exit/eu-citizen/index_en.htm

7. European Union: Travel documents for non-EU family members // Режим доступу: https://europa.eu/youreurope/citizens/travel/entry-exit/non-eu-family/index_en.htm

8. European Union: Travel documents for non-EU nationals // Режим доступу: https://europa.eu/youreurope/citizens/travel/entry-exit/non-eu-nationals/index_en.htm

9. Public Register of Authentic identity and travel Documents Online (PRADO) // Режим доступу: https://www.consilium.europa.eu/prado/en/prado-start-page.html

10. Непомнящий О. М. Децентралізація державного регулювання будівельної діяльності: закордонний досвід для України / О. М. Непомнящий // Державне будівництво. 2014. № 1. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_1_30. (дата звернення 10.10.2018).

References

1. European Commission: The regulation of tourism activity in Europe // Режим доступу:https://ec.europa.eu/growth/sectors/tourism/business-portal/understanding-legislation/regulationtourism-activity-europe_en#:~:text=Tourism%20regulations%20have%20always%20been,any% 20type%20of%20intermediary%20agency.

2. EFSA: Trusted Science for Safe Food // Режим доступу: https://www.efsa.europa.eu/en

3. European Parliament: Treaty of Lisbon, 2007: Fact Sheets of the EU // Режим доступу: https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/ sheet/ 5/the-treaty-of-lisbon

4. Laimer, P. The German and the Austrian travel habits: NIT (New Insights for Tourism), 2014. - 23 p. // Режим доступу: https://www.mlit.go.jp/kankocho/naratourismstatisticsweek/ global/pdf/presentation/21.pdf

5. European Union: Travelling in the EU // Режим доступу: https://european-union. europa.eu/live-work-study/travelling-eu_en

6. European Union: Travel documents for EU nationals // Режим доступу: https://europa.eu/youreurope/citizens/travel/entry-exit/eu-citizen/index_en.htm

7. European Union: Travel documents for non-EU family members // Режим доступу: https://europa.eu/youreurope/citizens/travel/entry-exit/non-eu-family/index_en.htm

8. European Union: Travel documents for non-EU nationals // Режим доступу: https://europa.eu/youreurope/citizens/travel/entry-exit/non-eu-nationals/index_en.htm

9. Public Register of Authentic identity and travel Documents Online (PRADO) // Режим доступу: https://www.consilium.europa.eu/prado/en/prado-start-page.html

10. Nepomnjashhij, O. M. (2014). Decentralizacija derzhavnogo reguljuvannja budivel'not dijal'nosti: zakordonnij dosvid dlja Ukratni [Decentralization of state regulation of construction activities: foreign experience for Ukraine]. Derzhavne budivnictvo - State Construction, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_1_30 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність та особливості туризму як виду господарсько-економічної діяльності та складової економіки регіону. Цілі, завдання та необхідність державного регулювання туристичної галузі в Україні. Оцінка впливу туризму на економічний розвиток країни.

    курсовая работа [763,5 K], добавлен 06.02.2013

  • Теоретичні аспекти становлення будівельної індустрії. Концесія як механізм державного регулювання економічного розвитку країни. Аналіз основних тенденцій розвитку будівельної галузі країн ЄС. Організація фінансово-економічної безпеки підприємства.

    дипломная работа [429,2 K], добавлен 23.04.2013

  • Вивчення зарубіжного досвіду державного регулювання соціально-економічного розвитку. Застосування в країнах з ринковою економікою підприємствами, організаціями та товаровиробниками ринкових механізмів. Умови залучення країн до міжнародного поділу праці.

    реферат [25,8 K], добавлен 20.10.2010

  • Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.

    статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017

  • Визначення сутності регіонального розвитку. Загальна характеристика соціально-економічного стану Золочівського району та стратегічний аналіз можливостей його розвитку. Особливості регіональної політики в країнах Європейського Союзу та в Україні.

    магистерская работа [946,3 K], добавлен 15.07.2014

  • Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.

    статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011

  • Сутність та особливості підприємницької діяльності як основи туристичного бізнесу, сучасний стан туризму в Україні. Роль та місце малого бізнесу у розвитку туризму, перешкоди розвитку та фактори, що впливають на розвиток малого туристичного бізнесу.

    дипломная работа [530,6 K], добавлен 13.09.2010

  • Пропозиції щодо формування інструментів державного регулювання у напрямі створення умов для синхронізації стратегій розвитку товаровиробників із стратегічними програмами держави. Ефективне функціонування і економічна стійкість інтегрованим формування.

    статья [210,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Сутність, необхідність і загальні причини обмеженості державного регулювання. Розроблення і виконання державних цільових програм. Проблеми системи податкового регулювання економіки і шляхи їх вирішення. Регулювання розвитку будівельної індустрії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 18.07.2011

  • Політика державного регулювання економіки. Форми та функції державного регулювання економіки. Національні особливості державного регулювання. Основні форми державного регулювання. Становлення економічних функцій Української держави.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 10.04.2007

  • Аналіз основних теоретико-методологічних підходів до визначення соціально-економічного розвитку України за умов системних трансформацій. Кконкретизація пріоритетів та завдань державного регулювання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

    курсовая работа [215,9 K], добавлен 20.03.2009

  • Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010

  • Основи формування державного замовлення та контракту в системі державного регулювання економіки. Розрахунки по виконанню державного контракту та замовлення. Відповідальність за невиконання державних контрактів на поставку продукції для державних потреб.

    контрольная работа [24,3 K], добавлен 03.09.2010

  • Базові методологічні засади дослідження господарської системи економістами німецької історичної школи. Періодизація господарського розвитку як основа аналізу капіталістичної системи господарства. Значення державного регулювання для розвитку економіки.

    курсовая работа [99,3 K], добавлен 15.06.2013

  • Теоретичне осмислення державного регулювання економіки. Визначення методів впливу держави на економіку та підприємництво зокрема. Шляхи удосконалення впливу держави на розвиток підприємництва за допомогою Маневицького районного центру зайнятості.

    дипломная работа [150,9 K], добавлен 11.03.2011

  • Розгляд особливостей сучасного рівня розвитку туризму як сегмента економіки. Аналіз частки прямих надходжень від туристичної сфери до ВВП України. Порівняння зміни кількості туристичних потоків, продажу готельних послуг і послуг з організації подорожей.

    статья [20,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Ціна як основний інструмент економіки. Аналіз теорій, що визначають цінність товару. Державне регулювання ціноутворення в Україні. Повноваження органів державного регулювання цін. Дослідження практики державного регулювання цін у США, Греції та Франції.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.06.2014

  • Поняття державного замовлення і державного контракту на прикладі оборонної промисловості і ракетно-космічної галузі. Наукова основа та типи. Порядок фінансування та надання пільг виконавцям. Державне замовлення як інструмент регулювання виробництва.

    курсовая работа [34,7 K], добавлен 20.03.2009

  • Теоретичне узагальнення, науково-методичне обґрунтування економічних інтересів господарчих суб'єктів для стимулювання економічного розвитку. Визначення економічної ролі держави в ринковій економіці. Планомірність як форма розвитку економічної системи.

    курсовая работа [524,1 K], добавлен 16.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.