Стимулювання експортоорієнтованості української економіки в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

кафедра економічної теорії, факультет аграрного менеджменту

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Філія «Кременчуцький інститут вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля»

кафедра міжнародних економічних відносин та адміністрування

СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Власенко Юрій Григорович кандидат економічних наук, доцент,

Тарнавская Оксана Богдановна аспірант кафедри маркетингу

асистент кафедри філософії та педагогіки

Заволока Юлія Миколаївна кандидат економічних наук, доцент

Київ, Львів, Кременчук

Анотація

експортоорієнтований економічний європейський конкуренція

Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів формування та реалізації ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України в умовах європейської інтеграції і посиленні міжнародної конкуренції. Важливість формування ефективної експортоорієнтованої стратегії підтверджує структурна перебудова економіки та розширення експорту країн світу. Інтеграція до ЄС відкриває для зовнішньоекономічної діяльності України такі можливості: залучення іноземних інвестицій та зарубіжних інноваційних технологій; вихід на світові ринки; стимулювання процесу підвищення конкурентоспроможності українських підприємств, а також можливість вільного пересування товарів, робочої сили, капіталу в межах ЄС; перейняття традицій господарювання розвинених країн ЄС і забезпечення співробітництва з ними. Орієнтування розвитку економіки в напрямку експорту сприятиме підвищенню конкурентоспроможності держави на світовому рівні, стимулюванню інвестиційно- інноваційного розвитку. Основними стимуляційними чинниками експортоорієнтованої економіки є: 1) здатність економіки виробляти високо інноваційні товари; 2) високий рівень сировинної імпортозалежності внутрішнього товарного ринку; 3) звуження місткості вітчизняного ринку тощо. Визначено, що гарантією підвищення міжнародної конкурентоспроможності та стабільного економічного зростання держави є системний підхід до використання інструментів стимулювання експорту. Досліджено особливості експортоорієнтованого розвитку України на сучасному етапі, проаналізовано рівень її торговельної відкритості та експортної структури. Узагальнено концептуальні основи щодо формування моделі експортоорієнтованої економіки в умовах євроінтеграційних процесів. Визначено, що впровадження низки макроекономічних заходів з формування інфраструктури розвитку експорту в цілому сприятиме забезпеченню ефективного розвитку національного експортного потенціалу.

Ключові слова: експортний потенціал, експортоорієнтована економіка, євроінтеграція, конкурентоспроможний експорт, зовнішньоторговельна стратегія.

Abstract

Vlasenko Yurii Hryhorovych PhD (Economics), Associate Professor, Department of Economic Theory, Faculty of Agrarian Management, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Tarnavska Oksana Bohdanovna Post-graduate Student of the Department of Marketing, Assistant of the Department of Philosophy and Pedagogy, Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Lviv

Zavoloka Yuliia Mykolaivna PhD in Economic Sciences, Associate Professor of the Department of International Economic Relations and Administration, Affiliate «Kremenchuk institute of Higher Educational Establishment «Alfred Nobel University», Kremenchuk

STIMULATING THE EXPORT ORIENTATION OF THE UKRAINIAN ECONOMY IN THE CONDITIONS OF EURO INTEGRATION

The article is devoted to the research of theoretical aspects of formation and realization of effective export-oriented model of economic development of Ukraine in the conditions of euro integration and strengthening of international competition. euro integration and strengthening of international competition. Euro integration opens the following opportunities for Ukraine's foreign economic activity: attracting foreign investment and foreign innovative technologies; access to world markets; stimulating the process of competitiveness of Ukrainian enterprises, as well as the possibility of free movement of goods, labor, capital within the EU; adopting the management traditions of developed EU countries and ensuring cooperation with them. Orientation of economic development in the direction of export will help increase the competitiveness of the state at the world stage, stimulate investment and innovative development. The main stimulating factors of export-oriented economy are: 1) the ability of the economy to produce highly innovated goods; 2) high level of raw material import dependence of the domestic commodity market; 3) narrowing the capacity of the domestic market, etc. It is determined that the guaranty of increasing international competitiveness and stable economic growth of the state is a systematic approach to the use of export promotion instruments. The peculiarities of export-oriented development of Ukraine at the present stage are studied, the level of its trade openness and export structure is analyzed. The conceptual bases for the formation of model of export-oriented economy in the conditions of euro integration processed are generalized. It is determined that the implementation of a number of macroeconomic measures to form the infrastructure of export development in general will contribute to the effective development of national export potential.

Keywords: export potential, export-oriented economy, euro integration, competitive export, foreign trade strategy.

Постановка проблеми

В сучасних умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів великого значення набуває міжнародна торгівля як складова економічного розвитку країни. Позиції держави у сучасній світогосподарській системі визначаються насамперед її здатністю та можливістю створювати умови для постійного нарощування національного експортного потенціалу. Стимулювання експорту є важливою складовою торговельної політики багатьох країн, це полягає насамперед в проведенні активної зовнішньоторговельної політики. Враховуючи світовий досвід, стимулювання експорту відбувається двома шляхами: через формування сприятливого інвестиційного клімату та створення для виробників і експортерів необхідних стимулів для експорту. Це залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників, ефективна взаємодія яких здійснюється через залучення до міжнародної економічної інтеграції. Важливість формування ефективної експортоорієнтованої стратегії підтверджує структурна перебудова економіки та розширення експорту країн світу.

Ефективна модель експортоорієнтованої вітчизняної економіки є вкрай важливою, як індикатор економічного зростання і передумова інтеграції у сучасну систему світогосподарських зв'язків. Так як зовнішньоекономічна політика держави направлена на євроінтеграцію та просування продукції українських виробників на ринок країн Європейського союзу, збільшення рівня експортного потенціалу може здійснюватися за рахунок раціоналізації й вдосконалення виробничих процесів та відповідності якості до стандартів та вимог, що висуває країна-імпортер відповідного виду продукції. Протягом багатьох років актуальним питанням для українського уряду є підтримка вітчизняних експортерів з метою посилення їх конкурентної позиції на зарубіжному ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематику торговельно- економічних відносин України в контексті розвитку експортного потенціалу присвячено доволі багато праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема: Л. Абалкіна, В. Андрійчука, З. Бойко, В. Будкіна, Є. Волкодавової, В. Геєця, Т. Гордєєвої, О. Євдоченко, В. Капіцина, А. Кредісова, В. Леонтьєва, А. Мазаракі, В. Мельника, А. Панагарія, Я. Притули, В. Разінкова, Ю. Солодковського, Т. Циганкової та інших.

Однак, попри вагомий внесок даних учених, враховуючи тенденції світового ринку та євроінтеграційні процеси, доцільним є детальніший розгляд питання щодо стимулювання експортного потенціалу вітчизняної економіки.

Метою статті є дослідження формування ефективної експортоорієнтованої економіки в контексті поглиблення процесів євроінтеграції.

Виклад основного матеріалу

Базою зовнішньоекономічної діяльності країни є її зовнішня торгівля, яка здійснюється у двох основних формах: експорт та імпорт. Просування конкурентоспроможної продукції та послуг на зовнішні ринки, оновлення за допомогою сучасних техніко -технологічних винаходів виробничих потужностей є ключовими важелями впливу експорту на зовнішньоекономічну діяльність держави.

Державна політика стимулювання експорту є важливим аспектом формування зовнішньоекономічної стратегії, що набуває особливого значення у сучасних умовах інтеграції України до загальноєвропейського торговельного простору.

На сьогоднішній день найбільш популярним та найбільш доцільним є напрямок інтеграції української економіки до Європейського Союзу. Одна з найважливіших об'єктивних тенденцій у сучасному економічному просторі України - євроінтеграція, під якою розуміється формування та поступове зміцнення взаємовідносин з країнами Європи на всіх рівнях економічних зв'язків (міждержавний, міжрегіональний, внутрішній між окремими економічними суб'єктами). На даний час євроінтеграційні процеси є стратегічним вектором України. В 2014 році в контексті євроінтеграційних процесів відбулися суттєві зміни у зовнішньоекономічній політиці та зовнішній торгівлі нашої країни. Зокрема, це стосується того що було підписано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, згідно з якою для України розпочав свою дію «автономний преференційний торговельний режим» з 23 квітня 2014 р. [1]. Проголошений курс на євроінтеграцію це першочергове завдання вітчизняної зовнішньої політики. Україна має ряд стратегічних характеристик, зокрема, вигідне геополітичне положення та географічне розташування як значний потенціал для розвитку експортних послуг, одного з перспективних напрямів євроінтеграційних намірів. Це визначає важливість та особливість виконання міжнародної зовнішньоекономічної діяльності, що є ключовим фактором в євроінтеграційному процесі, створює фундамент для розвитку соціально - економічних складових держави та окремих підприємств.

Здійснення політики експортної орієнтації, як показує, світова практика, пов'язано з позитивним ефектом для процесу економічного розвитку:

• завдяки експортній орієнтації долаються обмеження, що пов'язані з вузькістю внутрішнього ринку країни;

• формуються механізми стабільного притоку валютних надходжень;

• підприємства вступають у міжнародну конкуренцію, а це створює стимули для зменшення витрат, сприяють підвищенню якості продукції, впровадженню нових технологій;

• крани, що здійснюють експортну орієнтацію, зазвичай, не тільки мають крупні валютні резерви, але й мають порівняно легкий доступ до ресурсів світового ринку капіталів.

Серед вчених поширеним є трактування експортоорієнтованої стратегії як концептуальної основи розвитку економіки, яка спрямовується на залучення інвестицій і підвищення рівня конкурентоспроможності галузей виробництва на світовому ринку для збільшення експорту.

Експортоорієнтована модель економічного розвитку чинить стимулюючий вплив на економічне зростання країни, шляхом ефективного перерозподілу ресурсів, послаблення валютних обмежень, використання позитивного ефекту економії на масштабах, посиленні конкуренції, що забезпечує збільшення обсягу високотехнологічного експорту, підвищення продуктивності факторів виробництва, поліпшення міжнародної валютної ліквідності та високий рівень конкурентоспроможності країни [2].

В національних економіках, що володіють конкурентними перевагами і є стабільними в довгостроковому періоді, передбачено відмову від дешевої і некваліфікованої праці на користь підготовки кваліфікованої робочої сили як джерела конкурентоспроможності; для підвищення ефективності використання факторів виробництва впроваджуються та поширюються технологічні інновації. З метою забезпечення стійкого соціального, економічного і технологічного прогресу та створення передумов для отримання довгострокового ефекту розвиток економічного потенціалу вимагає постійного удосконалення і модернізації експортних секторів економіки.

В 2019 р. ЄС став головним торговельним партнером України. Загальний обсяг торгівлі товарами склав понад 46 млрд дол США або майже 42% від загального обсягу торгівлі України [3]. Зокрема, експорт товарів до країн ЄС становив 20,8 млрд дол США (рис.1). За перше півріччя 2020 р. експорт товарів та послуг до країн ЄС склав 10,5 млрд дол США (40,8% від загального обсягу торгівлі України).

Рис. 1 Динаміка експорту з країнами ЄС, млрд дол США

Джерело: побудовано за [3]

В 2019 р. структура експорту представлена такими частками товарних груп (рис.2). Найбільшими покупцями українських товарів у 2019 р. серед країн ЄС були Польща, Італія, Німеччина, Нідерланди, Угорщина та Іспанія [4].

Рис. 2 Основні товарні групи українського експорту до країн Європейського союзу в 2019 р.

Джерело: побудовано за [5]

Основним завданням українських експортерів є збереження на ринках країн ЄС частки української продукції металургійної та металообробної промисловості. Європейський ринок є перспективним для нарощування обсягів експорту продукції сільського господарства за умов наявності відповідних сертифікатів та відповідності стандартам європейського внутрішнього ринку. Оцінюючи продуктивність української промисловості, слід зазначити, що всі сектори потребують модернізації та інновацій, адже без цього країні не вийти на конкурентний світовий ринок.

Для розвитку експорту Україні необхідно мати достатні умови: стабільну політичну та економічну ситуацію, вдосконалену технічну оснащеність підприємств, доступ до імпорту технологій [6].

Традиційним підходом до визначення експортної орієнтації та торговельної відкритості економіки є визначення її через питому вагу експорту товарів і послуг у валовому внутрішньому продукті країні (експортна квота країни). За показником відношення експорту товарів і послуг до ВВП (рис. 3) економіка України є відносно відкритою. Показник експортної квоти свідчить як про сталу участь України в міжнародному поділі праці, так і про конкурентоспроможність виробленої нею продукції.

Рис. 3 Динаміка експортної квоти України за 2011-2018 рр., %

Джерело: побудовано за [7]

В результаті аналізу виявлено, що експортна квота держави з 2011до 2018 рр. перевищує 40%, що вказує на експортозалежність; основними товарними групами українського експорту виступають: чорні та кольорові метали та вироби з них - 15,2%; зернові культури - 12,7%; машини та обладнання - 11,1%, це вказує на сировинну спрямованість українського товарного експорту.

Традиційний підхід до визначення експортної орієнтації, характеризуючи місце країни у експорті товарів і послуг, не повною мірою відображає сучасний стан та тенденції розвитку світового господарства. Визначаючи експортну орієнтацію країни у сучасних умовах, важливим аспектом стає орієнтованість на експортну діяльність у подальшому, її перспективи і ті зусилля, які країна спрямовує на створення конкурентних переваг на міжнародних ринках і забезпечення стабільного попиту на експорт країни. Експортну орієнтацію необхідно розглядати як певний напрямок зовнішньоекономічної діяльності та домінування в експорті країни певних видів товарів і послуг.

Отже, визначаючи сутність експортної орієнтації необхідно враховувати не тільки обсяги експорту товарів і послуг, а, насамперед, спрямованість національної економіки на експортну діяльність, зростання обсягів експорту і підтримку екпортноорієнтованих галузей і окремих підприємств. Експортна орієнтація на макроекономічному рівні відображає не реальні обсяги експорту, а саме стратегічні напрями її розвитку і зацікавленість у певних експортних виробництвах. Визначена експортна орієнтація національної економіки на певний момент у подальшому через певний час знаходить свій прояв у обсягах експорту і змінах у його структурі.

Експортна орієнтація національної економіки розглядається як прояв інтересів країни у зовнішньоекономічній діяльності, а також як комплекс дій держави, що передбачають підтримку потенційно конкурентоспроможних галузей національної економіки. Держава повинна приділяти значну увагу і прикладати максимум зусиль на подолання проблем, які існують у сфері розвитку експортного потенціалу.

Основними методами державного управління щодо сприяння розвитку експортного потенціалу є [8]:

• тарифні методи, за допомогою яких регулюється імпорт, перш за все вони спрямовані на захист національного товаровиробника від конкуренції з іноземними товарами;

• нетарифні методи, що спрямовані на регулювання імпорту та експорту, роблять вітчизняну продукцію більш конкурентоспроможною та допомагають більше виводити її на світовий ринок.

З метою вдосконалення заходів щодо підтримки експортерів необхідно подолати чинники, що гальмують процес формування ефективної системи державної фінансової підтримки [9]:

• недосконала законодавчо-нормативна база;

• необхідність сплачувати страхові внески за рахунок прибутку;

• складність оформлення кредитної операції;

• необхідність додаткових інструментів щодо гарантій;

• тривалий час процедури.

Отже, на сучасному етапі розвитку світового господарства експортна орієнтація національної економіки визначається як певна спрямованість дій на макроекономічному рівні, які передбачають підтримку потенційно конкурентоспроможних на міжнародних ринках галузей і конкретних підприємств, що у подальшій стратегічній перспективі будуть формувати конкурентні переваги національної економіки на міжнародному рівні і формувати структуру експорту країни.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробило “Експортну стратегію України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017-2021” [10]. Основним завданням даної стратегії є перехід України до експорту наукомісткої продукції з метою стійкого розвитку та успіху на світових ринках через:

• створення сприятливих умов щодо стимулювання торгівлі та інновацій;

• розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі з метою підвищення конкурентоспроможності підприємств;

• зміцнення компетенцій і навичок підприємств, зокрема малого та середнього бізнесу, що необхідні для участі в міжнародній торгівлі [10].

Експортоорієнтована стратегія вимагає не тільки покращення макроекономічних показників, а створення сприятливого клімату для інвестиційної і підприємницької діяльності та переведення економіки на якісно новий рівень, за рахунок створення сприятливих умов, проведення ефективних заходів з боку українського уряду, структурної реорганізації промисловості (рис.4).

Рис. 4 Модель формування експортоорієнтованої економіки України Джерело: розроблено за [10]

Отже, основними критеріями вибору схеми стимулювання експорту є:

• вибір стратегічного вектору політики експорту (державне регулювання, спеціальні заходи зі стимулювання експорту) на основі загальної макроекономічної політики країною;

• ідентифікація внутрішніх обмежень та зовнішніх бар'єрів на шляху розвитку експорту;

• визначення найбільш перспективних для експорту секторів економіки;

• встановлення можливостей для загального стимулювання експорту;

• залежно від фінансової спроможності країни порівняння переваг і витрат від стимулювання експорту в перспективі;

• визначення конкретних методів та інструментів підвищення обсягу експорту.

Важливе значення для України має технологічний та інноваційний розвиток, вдосконалення відповідної системи державного регулювання. Пріоритетним завданням є подолання негативних тенденцій технологічної деградації ряду провідних галузей економіки України, вихід на провідні позиції в конкурентній боротьбі за тими напрямами наукомісткого виробництва, за якими вона має переваги. Цього можна досягти за умов налагодження широких програм співробітництва, виробничої кооперації, що сприятиме зростанню обсягів субрегіональної торгівлі, збільшенню експорту, розвитку конкурентного середовища [11].

Наразі перед урядом України постають завдання щодо забезпечення країни стратегією розвитку в умовах євроінтеграції, в основі якої, насамперед, обґрунтовані проблеми, що заважають інтеграції та економічному розвитку країни, надані рекомендації щодо їх усунення, враховані конкурентоспроможні галузі країни, можливості та ризики зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки

При проведенні політики стимулювання експорту освоюється виробництво значно більшої кількості нових товарів, ніж при проведенні політики імпортозаміщення. Значна частина нових товарів спочатку продається на внутрішньому ринку, а лише потім експортується. З цієї причини зовнішньоторговельна стратегія - представляє собою сукупність всіх заходів економічної політики, яка в комплексі створює стимули для розширення експорту та інтеграції економіки у світовий простір або для скорочення імпорту та ізоляції економіки від світового ринку.

Модель експортоорієнтованої економіки держави - це економіко-політична система державних і ринкових заходів та інструментів щодо стимулювання експорту конкурентоспроможних секторів економіки з метою стійкого економічного розвитку країни на основі сприятливого інституційного середовища.

Ефективність експортоорієнтованої економіки полягає у визначених на основі аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища цілях та їх реалізації за допомогою ринкових або державних методів та інструментів. Таким чином, необхідно застосовувати державні форми підтримки національних експортерів, зокрема:

• підтримувати розвиток інноваційних та високотехнологічних експортоорієнтованих виробництв з кредитно-страхових питань;

• проводити довгострокове експортне кредитування;

• надавати податкові пільги виробникам-експортерам інноваційної продукції, здійснювати належний валютний контроль;

• у межах спеціально створених фондів розробляти та фінансувати програми розвитку пріоритетних експортоорієнтованих проектів;

• проводити організаційно-адміністративну підтримку національних виробників шляхом створення торговельно -промислових палат, бізнес-центрів і представництв у країнах ЄС;

• координувати єдині принципи страхування та диверсифікації ризиків;

• надавати інформаційні послуги в галузі експортної діяльності та сприяти виставково-ярмарковій діяльності вітчизняних фірм за кордоном з метою залучення майбутніх імпортерів.

Загалом, стратегія зовнішньоекономічної діяльності України повинна ґрунтуватися, насамперед, на пріоритеті національних економічних інтересів і гарантувати національну безпеку держави. Спільна торговельна та інвестиційна політика з ЄС має особливе значення для України, оскільки дає можливість більш ефективно використовувати її можливості з метою сприяння сталому розвитку країни та інтеграційному зближенню з Європейським Союзом.

Література

1. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення 25.11.2020)

2. Давидович О. І. Роль експорту в економічному зростанні. Формування ринкової економіки. 2005. Вип. 14. С. 181-189.

3. Зовнішньоекономічна діяльність. Державна служба статистики України, 2020. URL: http://www. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm (дата звернення 26.11.2020).

4. Україна-ЄС: тенденції торгівлі агропродовольчими товарами у 2019 році. URL: http://loga.gov.ua/sites/ default/files/ collections/ tendenciyi_torgivli.pdf (дата звернення 26.11.2020).

5. Товарна структура зовнішньої торгівлі. Державна служба статистики України, 2020. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt1219_u.htm (дата звернення 25.11.2020).

6. Бубенко І. В. Управління експортною діяльністю підприємств. Економічний простір: зб. наук. пр. 2007. №8. С. 129-134.

7. Експорт та імпорт України. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp/ (дата звернення: 27.11.2020).

8. Киреев А. П. Международная экономика. Москва: Международные отношения, 2001. 416 с.

9. Державна підтримка українського експорту. URL: http://www. ukrexport.gov.ua (дата звернення: 26.11.2020).

10. Експортна стратегія України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017 - 2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1017-2017-%D1%80#n13 (дата звернення: 26.11.2020).

11. Грущинська Н. М. Геоекономічні трансформації в Центрально-Східному регіоні Європи в контексті національних пріоритетів України: автореф. дис.... канд. екон. наук: 08.05.01. Київ, 2003. 18 с.

References

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2006), The Law of Ukraine “Association Agreement between Ukraine and the European Union”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (Accessed 25 November 2020) [in Ukrainian]..

2. Davidovich, O. I. (2005), “The role of export in economic growth”, Formuvannya rinkovoyi ekonomiki, vol. 14, pp. 181-189 [in Ukrainian]..

3. Economic statistics (2020), “Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny” [State Statistics Service of Ukraine], available at: http://www. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ zed.htm (Accessed 26.11.2020) [in Ukrainian]..

4. Luhansk Regional State Administration (2019), “Ukraine-EU: trends in trade in agri-food products in 2019” [Ukrayina: tendentsiyi torhivli ahroprodovol'chymy tovaramy u 2019], available at: http://loga.gov.ua/sites/ default/files/ collections/ tendenciyi_torgivli.pdf (Accessed 26.11.2020) [in Ukrainian]..

5. Commodity structure of foreign trade (2020), “State Statistics Service of Ukraine” [Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny], available at: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt1219_u.htm (Accessed 25.11.2020) [in Ukrainian]..

6. Bubenko, I. V. (2007), “Management of export activity of enterprises”, Ekonomichnij prostir, vol. 8, pp. 129-134 [in Ukrainian]..

7. The Ministry of Finance of Ukraine (2020), “Exports and imports of Ukraine” [Eksport ta import Ukrayiny], available at: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp/ (Accessed 27 November 2020) [in Ukrainian].

8. Kireev, A. P. (2001), Mezhdunarodnaya ekonomika [International Economy], Mezhdunarodnye otnosheniya, Moscow, [in Russia].

9. State support of Ukrainian exports [Derzhavna pidtrymka ukrayins'koho eksportu] (2020), available at: http://www. ukrexport.gov.ua (Accessed 26.11.2020) [in Ukrainian]..

10. The Verkhovna Rada of Ukraine (2020), The Law of Ukraine “Export strategy of Ukraine: Roadmap for Strategic Trade Development 2017-2021”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2017-%D1%80#n13 (Accessed 26 November 2020) [in Ukrainian].

11. Grushinska, N. M. (2003), “Geoeconomic Transformation in the Central-East Region of Europe in the Context of the National Priorities of Ukraine”, Abstract of Ph.D. Thesis, World Economy and International Economic Relations, Institute of World Economy and International Relations National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru