Оцінка результатів господарювання та напрями управління економічним потенціалом підприємств сільських територіальних громад (на прикладі Волинської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка результатів господарювання та напрями управління економічним потенціалом підприємств сільських територіальних громад (на прикладі Волинської області)

Савош Л.В., к.е.н., доцент, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин; Павлюк Л.В., к.е.н., доцент кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності Луцький національний технічний університет

Анотація

У статті відмічено, що процес формування економічного потенціалу підприємств сільських територіальних громад зорієнтований на максимальну взаємодію із зовнішнім середовищем, врахування вимог ринку і часу та спрямований на забезпечення економічного зростання реалізації поставлених цілей. Звернута увагу, що на управління економічним потенціалом сільських територіальних громад впливає їх елементний склад, джерела надходження та фактори впливу на його розвиток. Наголошено, що об'єднані територіальні громади, завдяки децентралізації влади і об'єднанню ресурсів і зусиль, мають великі можливості для нарощення економічного потенціалу та зростання добробуту громад. Вагомим є те, що система управління прибутком підприємств буде оптимальною тільки в тому разі, коли цілі кожної підсистеми визначатимуться пріоритетними цілями розвитку сільської територіальної громади.

Ключові слова: економічний потенціал, підприємства, сільська територіальна громада, стратегія розвитку, конкурентоспроможність.

Abstract

The article notes that the process of forming the economic potential of enterprises of rural territorial communities is focused on maximum interaction with the external environment, taking into account market and time requirements and aimed at ensuring economic growth of the goals. Attention is drawn to the fact that the management of the economic potential of rural territorial communities is influenced by their elemental composition, sources of income and factors influencing its development. The basic principles of cash flow management of enterprises are highlighted. It is emphasized that the management of cash flows of enterprises of rural territorial communities is to ensure their effective use in the process of expanded reproduction of production activities, taking into account the socioeconomic development of the territorial community.

It is emphasized that the achievement of the maximum possible economic result under such conditions is possible in the presence of: equity, the amount of which ensures the fulfillment of liquidity conditions; opportunities to raise capital; effective system of own resources management. It is emphasized that the united territorial communities, due to the decentralization of power and the pooling of resources and efforts, have great opportunities to increase the economic potential and increase the well-being of communities.

Territorial communities of the studied region are trying to create favorable conditions for the development of entrepreneurship, especially agricultural cooperatives, which will create new jobs, generate income that will be used for the benefit of community residents. It is a systematic approach to profit management, in particular of agricultural enterprises, involves the study of ways to organize subsystems into a single whole and the impact of the functioning of the system as a whole. It is important that the system of enterprise profit management will be optimal only if the goals of each subsystem will be determined by the priority goals of the development of the rural territorial community.

Key words: economic potential, enterprises, rural territorial community, development strategy, competitiveness.

Вступ

Проблема ефективного використання власного ресурсного потенціалу підприємств сільських територіальних громад є високоактуальною, що пов'язано із раціональним використання власних і залучених фінансових ресурсів, формуванням інструментів та побудовою методичних підходів до нарощування фінансового потенціалу. Для підприємств територіальних громад, більшість яких є дотаційними, система економічної безпеки повинна функціонувати постійно і бути спрямованою на зміцнення економічного потенціалу, забезпечувати сталий розвиток сільських територіальних громад.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У різних аспектах питання формування економічного потенціалу досліджували такі відомі вітчизняні науковці, як К.В. Васьківська [1, с. 5-10], Г.В. Возняк [4, с. 43-56], В.Б. Прокопишак [11], П.А. Стецюк [14] та інші. Однак чимало проблем, які стосуються функціонування підприємств сільських територіальних громад та зміцнення їх економічного потенціалу в умовах децентралізації, залишаються не вивченими. Незважаючи на значний науковий доробок українських учених, фрагментарність теоретичних і практичних питань зумовлює необхідність продовження комплексного дослідження даної проблеми.

Формування цілей статті

Основними цілями наукового дослідження є виявлення особливостей функціонування підприємств сільських територіальних громад та обґрунтування напрямів розвитку економічного потенціалу.

З цього випливає ряд завдань:

- уточнити суть економічного потенціалу сільських територіальних громад;

- виокремити основні напрями управління економічним потенціалом підприємств сільських територіальних громад;

- дослідити розвиток територіальних громад;

- обґрунтувати напрями управління економічним потенціалом територіальних громад.

Результати дослідження

Процес формування економічного потенціалу підприємств сільських територіальних громад зорієнтований на максимальну взаємодію зі зовнішнім середовищем, врахування вимог ринку і часу та спрямований на забезпечення економічного зростання реалізації поставлених цілей. Розрізняють екзогенні та ендогенні фактори формування фінансового потенціалу підприємств. До екзогенних слід віднести економічні, екологічні, соціальні, політичні, правові та географічні фактори. Крім того, важливим екзогенним фактором є також ринкові умови, на зміну яких підприємства повинні швидко реагувати розширенням ринків збуту за рахунок своєчасного виявлення слабких позицій конкурентів.

До ендогенних факторів належать, насамперед, стратегія підприємства, для реалізації якої формується економічний потенціал, досвід і навички менеджерів, забезпечення покупців сільськогосподарською продукцією вищої якості, одержання прибутку й дотримання інтересів акціонерів, відмова від довгострокових фінансових зобов'язань для розвитку підприємств, інноваційні ідеї працівників, заробітна плата.

Отже, основою економічного потенціалу підприємств сільських територіальних громад є наявні власні ресурси громади, а результатом реалізації його на нижньому рівні - виробництво продукції, а на загальному - стійкий фінансовий стан. Процес формування економічного потенціалу сільських територіальних громад враховує взаємозв'язок і взаємодію його структурних компонентів, які змінюються відповідно до вимог ринку і часу.

На управління економічним потенціалом сільських територіальних громад впливає їх елементний склад, джерела надходження та фактори впливу на його розвиток. Досягнення максимально можливого економічного результату за таких умов можливе при: наявності власного капіталу, обсяг якого забезпечує виконання умов ліквідності; можливості залучення капіталу; ефективної системи управління власними ресурсами. Економічний потенціал у структурі стратегічного потенціалу підприємств сільських територіальних громад відіграє визначальну роль:

- впливає на виробничий потенціал з точки зору вільних економічних, фінансових ресурсів, достатності коштів на технологічні інновації;

- впливає на управлінський потенціал через стабільний фінансовий стан для нарощування стратегічного потенціалу, забезпечення прибутковості та рентабельності бізнесу, реалізації ефективних виробничих стратегій;

- впливає на ринковий потенціал через економічні можливості для здійснення маркетингових досліджень, забезпечення гнучкої цінової політики, значної ринкової частки, низьких витрат на збут та доведення продукції до споживача;

- впливає на поповнення дохідної частини місцевого бюджету територіальної громади.

Використавши весь можливий інструментарій управління економічним потенціалом підприємств сільських територіальних громад, можна сформувати та застосувати відповідну економічну стратегію. Зростання ринкової вартості підприємств вимагає безперервного надходження капіталу та формує інвестиційну привабливість, що характеризує їх стійкий фінансовий стан у недалекій перспективі [11, с. 31-35].

Детальніше розглянемо основні напрями управління економічним потенціалом підприємств сільських територіальних громад - це, зокрема, управління грошовими потоками, що впливає на формування прибутку. До основних принципів управління грошовими потоками слід віднести:

- інформативну достовірність (своєчасне та якісне забезпечення інформаційною базою даних);

- збалансованість (оптимізація грошових потоків як за структурою компонентів, так і за обсягом із врахуванням сезонності);

- ефективність (забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових активів підприємства, що вивільняються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);

- ліквідність підприємств (забезпечення достатнього рівня ліквідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошових потоків у часі).

Управління грошовими потоками підприємств сільських територіальних громад полягає в забезпеченні їх ефективного використання в процесі розширеного відтворення виробничої діяльності, з урахуванням соціально-економічного розвитку територіальної громади. Саме прибуток забезпечує процес розширеного відтворення та соціально-економічний розвиток, як підприємства, так і громади в цілому. Щодо управління прибутком, то це вже багаторівнева система, яка охоплює підсистеми: формування, розподіл, використання, кожній з них властиві конкретні цілі, критерії, механізми.

У рамках реформ із децентралізації влади, в Україні активно створюються об'єднані територіальні громади, особливістю яких є спільне бачення перспектив розвитку та спільна відповідальність за їх реалізацію.

Стратегічним завданням проведення реформи з децентралізації влади є, насамперед, «розвиток місцевого самоврядування, передача ресурсів, повноважень на місця, підвищення фінансової спроможності, економічної, інвестиційної привабливості територій для якісного й комфортного проживання людей на них» [9, с. 38-50].

Об'єднані територіальні громади (ОТГ), завдяки децентралізації влади і об'єднанню ресурсів і зусиль, мають великі можливості для нарощення економічного потенціалу та зростання добробуту громад.

Для оцінки діяльності кожного регіону розраховуватимуться такі два важливі індекси: «індекс регіонального людського розвитку, який є важливим і базується на таких основних складових, як здоров'я та довголіття, доступність освіти, гідний рівень життя та індекс конкурентоспроможності регіонів, який визначає здатність регіону створювати привабливе середовище для розвитку бізнесу та інвестицій» - зазначив у виступі Віце-прем'єр-міністр, Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на розширеній урядовій нараді з питань децентралізації та регіонального розвитку [2].

Волинська область, в числі інших регіонів України, активно включилась у процес децентралізації влади. «У рамках впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади протягом 2015-2019 років у Волинській області створено 54 ОТГ, (що покривають 59 % площі області), з них у 2015 році - 5 ОТГ, у 2016 році - 10 ОТГ, у 2017 році - 25 ОТГ, у 2018 - 10 ОТГ, у 2019 - 4 ОТГ, причому цей процес триває» [3].

Передача ресурсів, повноважень і відповідальності об'єднаним територіальним громадам, стала основним важелем соціально-економічного розвитку громад.

Проаналізуємо результативність діяльності найбільших сільських громад Волинської області за останні два роки (табл. 1).

Отож, в цілому, по об'єднаних територіальних громадах області, власні доходи загального фонду за останні два роки зросли на 15,88%, що свідчить про високу ефективність роботи сільських громад. Найбільших результатів досягла Боратинська ОТГ, яка наростила свої доходи із 131,5 млн грн у 2018 році до 142,9 млн грн у 2019 році, тобто на 8,66%.

Для оцінки функціонування громад Міністерство з питань регіонального розвитку України рекомендує використовувати коефіцієнт фінансової спроможності.

Таблиця 1. Динаміка доходів діяльності найбільших громад Волинської області за 2018-2019 рр.*

*Джерело: побудовано на основі джерела [10].

Він розраховується на основі показника про власні доходи на одного мешканця; рівня дотаційності бюджету (не більше 30% від суми власних доходів); капітальних видатків на одного мешканця без субвенцій з держбюджету; питомої ваги видатків на утримання апарату управління [9, с.43-46].

Якщо проаналізувати рівень фінансової спроможності об'єднаних територіальних громад Волинської області, то усі вони мають високий і середній рівень, зокрема, 23 із 54 ОТГ (42,59%) мають високий рівень спроможності, а 31 ОТГ (57,41%) - середній [6]. Це свідчить про ефективне господарювання і використання потенційних можливостей процесу децентралізації влади громадами області.

Зростанню спроможності громад сприяє ефективне стратегічне управління розвитком ОТГ, залучення інвестицій, підтримка місцевого бізнесу.

Для розвитку економічного потенціалу сільських громад важливе значення має сільськогосподарська кооперація Сільськогосподарська кооперація, яка набула широкого розвитку в ОТГ, «сприяє:

- зростанню рівня самозайнятості населення;

- спільному використанню виробничої інфраструктури (елеваторів, складських приміщень), транспортних засобів, спеціальної техніки та обладнання, що знижує собівартість продукції й супутніх витрат;

- впровадженню нових технологій, модернізації основних фондів і раціональному використанню наявних ресурсів, збільшенню обсягів виробництва й рівня рентабельності» [9, с. 48].

Сільськогосподарські кооперативи бувають двох видів:

- виробничі - провадять господарську діяльність, основною метою якої є отримання прибутку;

- обслуговуючі - створюються для організації обслуговування діяльності сільськогосподарських виробників.

В залежності від виду діяльності, обслуговуючі кооперативи можуть бути переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, багатофункціональні тощо [13].

У Волинській області у 2018 році було зареєстровано 27 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, з них функціонувало 15.

Найуспішнішими є молочарські обслуговуючі кооперативи: «Степ» Горохівського та «Родина» Рожищенського районів. «СОК «Родина» реалізовує цільне молоко населенню у містах Луцьк, Ківерці, Рожище, СОК «Степ» молокопереробному підприємству та соціальній сфері».

Окрім цього, розпочали свою діяльність такі сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи:

- садівничий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив з ініціативною групою сільгоспвиробників сіл Ковбань, Скобелка, Пірванче Горохівського району;

- обслуговуючий кооператив виробників фундука (Луцький, Любомльський, Іваничіський, Любешівський райони);

- обслуговуючий кооператив виробників картоплі (Локачинський, Луцький, Рожищенський райони) [12].

Громади, на території яких розміщено історико-культурні та рекреаційні об'єкти, як правило, впроваджують туристичні та рекреаційні проекти.

На території Голобської громади Волинської області розміщені пам'ятки природи, культури та історії, тому одним із основних напрямів стратегії її розвитку є впровадження проектів, з ефективним використанням природних і туристично-рекреаційних ресурсів.

Програма розвитку туризму Голобської громади включає такі основні напрями роботи: розробка екскурсійної програми по території Голобської громади «Пам'ятки історії», «Активний відпочинок», «Вихідний день у Голобській громаді», «Екологічні тури»; розробка та інформаційна підтримка інтернет-сторінки «Голобська громада закохує»; проведення культурно-масових заходів на території ОТГ, що популяризують народні традиції; розвиток співпраці з народними умільцями для організації ярмарок, художніх і мистецьких заходів, виставок виробів майстрів декоративно- ужиткового мистецтва, сувенірної продукції; залучення учнівської молоді до організації і проведення туристичних екскурсійних програм; популяризації туристично-рекреаційних ресурсів громади через участь у всеукраїнських і міжнародних виставках, фестивалях і конкурсах, видання інформаційних матеріалів про видатні місця громади тощо [8; 9].

Кожна сільська громада для залучення інвестицій та зростання економічного потенціалу розробляє інвестиційний паспорт із пропозиціями напрямів співпраці із можливими інвесторами.

Так, найуспішніша Боратинська громада Волинської області в інвестиційному паспорті сформувала інвестиційні пропозиції за такими напрямами:

- сільськогосподарський ринок;

- відпочинкові комплекси;

- промислова пасіка;

- туристичні маршрути;

- вода;

- іподром і кінний туризм;

- альтернативна енергетика та інші [7].

Для підтримки проведення реформ з децентралізації влади та зростання їх ефективності у Волинській області діє сім міжнародних програм і проектів:

- Програма «Підтримка реформи децентралізації в Україні/U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку» (сума допомоги 153,2 млн EUR);

- Проект «Підтримка децентралізації в Україні - Фаза ІІ» (SKL) (сума допомоги 41,7 млн SEK);

- Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (Пульс) (сума допомоги 8,2 млн USD);

- Електронне урядування задля підзвітності влади і участі громади (EGAP) (сума допомоги 9,4 млн CHF);

- Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» (сума допомоги 1,9 млн EUR);

- Проект Корпусу миру США «Розвиток громад» (Peace Corps) (сума допомоги 5 млн USD);

- Проект «Гендерно-орієнтоване бюджетування» (GRB) (сума допомоги 70,5 млн SEK) [5].

Висновки

Отож, очікуваним результатом створення і функціонування ОТГ є, насамперед, економічне зростання територій, і, як наслідок їх соціальний розвиток та загальне зростання добробуту. Керівники ОТГ націлені на підготовку і впровадження інвестиційних проектів, реалізація яких передбачає найбільш повне використання ресурсів громад і забезпечує податкові надходження у місцевий бюджет.

Відповідно, територіальні громади намагаються створити сприятливі умови для розвитку підприємництва, особливо, сільськогосподарських кооперативів, що забезпечить створення нових робочих місць, отримання прибутків, які будуть використовуватися на благо мешканців громади. Системний підхід до управління прибутком, зокрема сільськогосподарських підприємств, передбачає дослідження способів організації підсистем в єдине ціле і впливу процесів функціонування системи в цілому. Вагомим є те, що система управління прибутком підприємств буде оптимальною тільки в тому разі, коли цілі кожної підсистеми визначатимуться пріоритетними цілями розвитку сільської територіальної громади. В умовах децентралізації економічний потенціал сільської територіальної громади може бути визначений як основа функціонування фінансово стійких, конкурентоспроможних підприємств, тому перспективним напрямом подальших досліджень є напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємств сільських територіальних громад.

економічний сільський громада кооперація

Список використаної літератури

1. Васьківська К.В., Науменко В.В., Довбенко А.Я., Шуєва Д.Д. Активізація підприємницької діяльності об'єднаних територіальних громад в умовах різноукладності. Вісник ЛНАУ: економіка АПК. 2019. № 26. С. 5-10.

2. Виступ Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка на розширеній урядовій нараді з питань децентралізації та регіонального розвитку. 5.04.2018 року.

3. Звіт про здійснення Волинською обласною державною адміністрацією у 2019 році покладених на неї повноважень та стан розвитку Волинської обл.

4. Козоріз М.А., Людкевич О.М., Возняк Г.В. та ін. Концептуальні засади формування і оцінки фінансового потенціалу регіону. НАН України Інститут регіональних досліджень. Львів, 2011. 99 с.

5. Міжнародна співпраця. Портал «Децентралізація».

6. Офіційний сайт Волинської ОДА.

7. Офіційний сайт Боратинської ОТГ Волинської області

8. Офіційний сайт. Голобська громада. Волинська область.

9. Пальчук В. Розвиток економічного потенціалу громад у рамках реформи з децентралізації. Україна: події, факти, коментарі. 2018. №11. С. 38-50.

10. Портал «Децентралізація»

11. Прокопишак В.Б. Формування фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств: Монографія. Львів: Видавництво: Ліга-Прес, 2013. 259 с.

12. Про розвиток обслуговуючої кооперації. Управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації.

13. Світлана Андрієнко Все про сільськогосподарські кооперативи. Kurkul.

14. Стецюк П.А. Теорія і практика управління фінансовими ресурсами сільськогосподарський підприємств: монографія. К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2008. 386 с.

Размещено на Allbest.ru