Значення теорії інноваційного підприємства Й. Шумпетера в умовах поведінкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка»

Прикарпатський інститут ім. М. Грушевського

ВНЗ «Дрогобицький механіко-технологічний фаховий коледж»

Значення теорії інноваційного підприємства Й. Шумпетера в умовах поведінкової економіки

Щербан Ореста Ярославівна кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів, обліку і аналізу

Орлова Олена Миколаївна кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри менеджменту організацій, економіки та підприємництва

Квасній Оксана Романівна кандидат економічних наук, викладач

Анотація

У статті доведено, що досвід країн з високим рівнем економічного розвитку підтверджує тезу про те, що інновації є джерелом успіху багатьох компаній, які працюють у сучасній економіці. Метою статті є дослідження теорій інноваційного підприємства, зумовлених впливом глобальних змін, враховуючи особливості поведінкової економіки. Акцентовано увагу на тому, що інновації сприяють підвищенню ефективності економічного процесу за рахунок зниження витрат та/або примноження ефектів. Досвід країн з високим рівнем економічного розвитку підтверджує тезу про те, що інновації є джерелом успіху багатьох компаній, які працюють у сучасній економіці. Проаналізовано основні риси підприємців при впровадженні інновацій в підприємницьку діяльність. Акцентовано увагу на тому, що підприємець, за визначенням Й. Шумпетера одночасно є бізнесменом і менеджером, котрий ризикує, виводячи на ринок інновації у вигляді нових продуктів або технологій Проведено дослідження теорій інноваційного підприємства, зумовлених впливом глобальних змін, враховуючи особливості поведінкової економіки. Обґрунтовано, що інновації, які впроваджуються на підприємствах, значно залежать від внутрішніх та зовнішніх факторів. Сформульовано синтетичне трактування теорії інноваційного підприємства Й. Шумпетера. Таким чином, у науковій статті розкрито не лише ключові аспекти теорії інновацій Й. Шумпетера, а й доведена її актуальність в умовах поведінкової економіки. Зроблено акцент на тому, що доцільно враховувати, що підприємець прагне максимізувати капітал, однак не раз він стикається з ситуацією, коли ринки перенасичені і не можна отримати дохід на наявний капітал. Тому підприємець повинен виявити ринковий розрив або створити попит на послуги чи продукти, яких ще не існує. Сформульовано визначення інновації як нове відкриття, а також будь-які зміни, які підвищують корисність вже наявних на ринку продуктів або створюють нову корисність. Доведено, що підприємство вважається інноваційним, якщо воно створює, шукає та використовує на практиці власні або чужі ідеї, дослідження, рішення чи винаходи. На основі аналізу викладені власні міркування та сформульовано власне визначення інноваційності підприємства як його здатності шукати, впроваджувати та поширювати інновації.

Ключові слова: теорія Й. Шумпетера, поведінкова економіка, промислові зміни, глобальний розвиток, інноваційне підприємство.

Abstract

Shcherban Oresta Yaroslavivna Сапбібаїе of Economic Sciences, Associate Professor of the Department of Finance, Accounting and Analysis of the Educational and Scientific Institute of Entrepreneurship and Advanced Technologies of the National University "Lviv Polytechnic"

Orlova Elena Nikolaevna Сandidate of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of Management, Organizations, Economics and Entrepreneurship, Mykhailo Hrushevsky Precarpathian Institute

Kvasnii Oksana Romanivna Сaпdidate of Economic Sciences, Lecturer, Drohobych Mechanical and Technological Vocational College

THE SIGNIFICANCE OF THE THEORY OF THE INNOVATIVE ENTERPRISE OF J. SCHUMPETER IN THE CONDITIONS OF BEHAVIORAL ECONOMY

The article proves that the experience of countries with a high level of economic development confirms the thesis that innovation is a source of success for many companies operating in today's economy. The aim of the article is to study the theories of innovative enterprise due to the impact of global change, taking into account the peculiarities of behavioral economics. Emphasis is placed on the fact that innovations help to increase the efficiency of the economic process by reducing costs and / or increasing the effects. The experience of countries with a high level of economic development confirms the thesis that innovation is a source of success for many companies operating in today's economy. Analyzes the main features of entrepreneurs in the implementation of innovations in business. The subject of this article is the theory of innovative enterprise in the context of behavioral economics. The research of theories of the innovative enterprise caused by influence of global changes, considering features of behavioral economy is carried out. It is substantiated that the innovations implemented in enterprises significantly depend on internal and external factors. Emphasis is placed on the fact that an entrepreneur, according to J. Schumpeter, is both a businessman and a manager who takes risks by bringing innovations to the market in the form of new products or technologies. A synthetic interpretation of J. Schumpeter's theory of innovative enterprise is formulated. Thus, the scientific article is revealed not only key aspects of J. Schumpeter's theory of innovation, but also proved its relevance in a behavioral economy. Emphasis is placed on the fact that it is advisable to take into account that the entrepreneur seeks to maximize capital, but more than once he is faced with a situation where markets are oversaturated and you can not get income on available capital. Therefore, the entrepreneur must identify a market gap or create demand for services or products that do not yet exist. The definition of innovation as a new discovery, as well as any changes that increase the usefulness of existing products on the market or create new usefulness.It is proved that an enterprise is considered innovative if it creates, seeks and uses in practice its own or others' ideas, research, solutions or inventions. Based on the analysis, one's own considerations are presented and one's own definition of enterprise innovation as its ability to seek, implement and disseminate innovations is formulated.

Keywords: J. Schumpeter's theory, behavioral economics, industrial change, global development, innovative enterprise.

Вступ

Постановка проблеми. Практика функціонування підприємств свідчить, що перманентні зміни умов зовнішнього макро - і мікросередовища підвищують ступінь невизначеності бізнесу і потребують від нього адаптаційних дій, мета яких полягає в забезпеченні відповідності внутрішніх можливостей розвитку теорії Й. Шумпетера, який порушив парадигму ринкової рівноваги, що панувала на той час, але уособив компанію, яка працює на ринку, з підприємництвом та інноваціями. На думку автора, підприємець, який є центральною постаттю підприємства та його рушійною силою, має велике значення в економічному та соціальному розвитку. Підприємець, за визначенням Й. Шумпетера одночасно є бізнесменом і менеджером, котрий ризикує, виводячи на ринок інновації у вигляді нових продуктів або технологій.[1] При цьому ці люди приносять прибуток собі і суспільству в цілому. Тому джерела економічного зростання слід вбачати в діяльності підприємців, які виглядають далекоглядно і несуть ризики, пов'язані з інноваціями, а не підприємці-послідовники. зовнішнім. Розгляд інноваційної теорії підприємства слід почати з викладу

Підсумовуючи, можна констатувати, що інновації виникають у результаті ведення підприємницької діяльності. [2] Теорія інноваційної компанії знаходить своє втілення і у період сучасних змін, спричинених змінами в поведінці як споживачів, так і товаровиробників. Тому предметом дослідження цієї статті є теорія інноваційного підприємства у контексті поведінкової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За словами цього автора, найважливішою характеристикою підприємця є те, що він не дотримується звичних правил поведінки. Всупереч зовнішності, це дуже складно, тому що вихід за рамки звичного шаблону поведінки пов'язаний зі страхом перед чимось новим і невідомим. Тому підприємець має характеризуватися сильною психічною стійкістю, коли йдеться про інноваційні дії. Він також повинен бути людиною, стійкою до критичних реакцій оточення. Серед зарубіжних економістів, які представляють досить широкий підхід до інновацій, слід віднести: Дж.А. Аллен, Ф. Котлер, М. Портер і Е. Роджерс. Це пов'язано з тим фактом, що інновації можуть стосуватися продуктів і технологій, а також процесів і організацій. За словами Дж.А. Аллена інновація - це впровадження нових продуктів, процесів або методів для широкого використання. Ф. Котлер, у свою чергу, відноситься до будь-якого товару, який сприймається кимось як новий. За визначенням Є.М. Роджерс, інновацію слід розуміти як ідею, досвід чи об'єкт, який сприймається особою чи юридичною особою як інноваційний. У контексті викладеного, на нашу думку, потребує дослідження саме поведінкова теорія інноваційного підприємства,

Метою статті є дослідження теорій інноваційного підприємства, зумовлених впливом глобальних змін, враховуючи особливості поведінкової економіки.

Виклад основного матеріалу

На основі дослідження вважаємо за доцільне зазначити, що соціальна опозиція спробам втілення нових ідей є серйозним обмеженням, як і політична чи юридична перешкода. Особливо сильну опозицію складають люди, яким безпосередньо спричинятимуть зміни інновації. Важливою функцією, яку виконує підприємець, є функція лідерська, реалізація якої можлива завдяки сильній волі підприємця. Виконуючи цю функцію, підприємець чинить тиск на середовище, в якому він працює, і змушує інших йти за ним.[3] Описані особливості чітко вказують на унікальність підприємця і фактично дають йому змогу впроваджувати на ринок інновації, які приносять вимірну вигоду. інноваційний підприємство шумпетер

Й. Шумпетер рішуче підкреслює роль підприємця в розвитку суспільства і приписує йому величезну роль у створенні та розвитку підприємств в економіці. Його думку поділяють сучасні економісти, які вказують на те, що інновації, що впроваджуються на підприємствах, значно залежать від внутрішніх факторів.

Детальний аналіз факторів, що стосуються природи підприємця та його досвіду проводить Я. Мар'янська. [4] Підприємець є ключовим елементом конкретної економічної діяльності, і в основному від його характеру та досвіду залежить, чи будуть впроваджені інновації. Підприємцю -новатору повинні бути притаманні такі риси, як: креативність, готовність йти на ризик, готовність впроваджувати інновації, готовність виділитися серед конкурентів.

Згідно з теорією Й. Шумпетера, завданням підприємця було революціонізувати виробництво, використовуючи раніше невикористані технологічні можливості.

Поєднання підприємництва та інновацій вважається основним рушієм динамізму ринкової економіки. Інновації, які впроваджуються фізичними особами-підприємцями, накопичують і запускають економічний розвиток. Процес створення та поширення інновацій полягає у творчому руйнуванні старих продуктивних сил і постійному створенні нових, які будуть більш ефективними. [5]

К. Мередик дає таке визначення технічного прогресу: «(...) саме така зміна техніки (способу) виробництва призводить до підвищення ефективності» [6]. Далі автор виділяє два види технічного прогресу, а саме: прогрес заміщення та самостійний прогрес. Джерелом першого з помітного прогресу є процес заміни живої праці капіталом. З іншого боку, джерелом самостійного прогресу є поведінка та ставлення людей у процесі управління. К. Мередик слушно стверджує, що практичними носіями технічного прогресу є інновації, під якими він розуміє нові продукти або нові способи виробництва цієї продукції. На думку автора, інновації сприяють підвищенню ефективності економічного процесу за рахунок зниження витрат та/або примноження ефектів. Досвід країн з високим рівнем економічного розвитку підтверджує тезу про те, що інновації є джерелом успіху багатьох компаній, які працюють у сучасній економіці. Крім того, безперечно, що «інвестування в інновації продуктів і послуг є рухомим механізмом не лише для окремих підприємств, а й для всієї економіки» [7].

Й. Шумпетер критикував стабільну теорію чистої і досконалої конкуренції, підкреслюючи важливість підприємництва та інновацій. Він також довів, що динамічна економіка не вільна від коливань розвитку, про що свідчить виникнення економічних коливань. Додатково автор пояснює бізнес-цикли, засновані на інноваціях, акцентуючи увагу на тому, що впровадження, а потім поширення інновацій відбувається нерівномірно, тому ця діяльність викликає різноманітні наслідки, переважно економічні коливання різної тривалості та інтенсивності.

Й.Шумпетер пояснює економічні коливання двома способами. По-перше, час дозрівання інновацій, а також поглинання їх ефектів варіюється в залежності від типу інновації. По-друге, особливо великі інновації впроваджуються поетапно, і їх вплив на економіку стає очевидним через більш тривалий період часу. На думку автора, циклічність економічного розвитку є похідною від інновацій, які впроваджуються на ринок.

Інновації за Й. Шумпетером є причиною фази розширення. Ця фаза досягається завдяки підприємцям - інноваторам, які впроваджують нові рішення, не обов'язково власні. Таким чином, вони сподіваються отримати більший прибуток. Підприємці та новатори здійснюють інвестиції, створюють нові робочі місця, що призводить до підвищення рівня виробництва. Далі йде імітація нововведень, які вже впроваджують інші підприємці, які також бачать у них джерело збільшення свого прибутку. Наростаюча хвиля наслідування починає процес збільшення інвестицій, зайнятості та виробництва. Й.Шумпетер зазначає, що приплив підприємців-послідовників знижує прибутки. Якщо попит на даний продукт насичений, можливості, які відкриває інновація, вичерпуються, що в свою чергу викликає депресію.

Отже, нове розширення починається лише тоді, коли з'являються нові інновації.

Автор описав інновації, перерахувавши окремі, специфічні види діяльності суб'єкта господарювання таким чином:

- виробництво та поширення нових продуктів і послуг,

- використання інноваційних технологій виробництва,

- пошук і освоєння нових ринків,

- пошук і використання нових джерел постачання сировини у виробництві,

- створення нових організаційних рішень в економіці - як всередині компаній, так і між ними.

Слід враховувати, що підприємець прагне максимізувати капітал. Однак не раз він стикається з ситуацією, коли ринки перенасичені і не можна отримати дохід на наявний капітал. Тому підприємець повинен виявити ринковий розрив або створити попит на послуги чи продукти, яких ще не існує. Тому під інновацією слід розуміти нові відкриття, а також будь-які зміни, які підвищують корисність вже наявних на ринку продуктів або створюють нову корисність.

Портер вважає, що інновації повинні включати технологічні вдосконалення, кращі методи та способи виконання. Це відображається у змінах продуктів і процесів, нових підходах до маркетингу або нових формах дистрибуції [8]. З іншого боку, експерти ОЕСР розглядають інновації як впровадження нового або значно покращеного продукту (товару чи послуги) чи процесу, новий маркетинговий метод чи новий організаційний метод в економічній практиці, нову організацію робочого місця чи зміни у відносинах із зовнішнім середовищем [9].

Зміни, які вносяться на ринок, часто носять імітаційний характер, оскільки не всі підприємства можуть впроваджувати нові продукти, оскільки це пов'язано з величезними фінансовими витратами.

Таким чином, під інноваційністю підприємства слід розуміти його здатність шукати, впроваджувати та поширювати інновації.

Підприємство вважається інноваційним, якщо воно створює, шукає та використовує на практиці власні або чужі ідеї, дослідження, рішення чи винаходи. Експерти ОЕСР вважають інноваційною компанію, яка просто впровадила інновацію в аналізований період [9].

У сучасній економіці, що динамічно змінюється, інноваційність підприємств - це можливість впоратися з конкуренцією і загалом утримати позиції на ринку. A. H. Jasinski перелічує діяльність компаній, яку можна вважати інноваційною: [11]

- проведення масштабних науково-дослідних робіт або розробка проектів нових продуктів або технологій,

- виділення відносно великих фінансових коштів на вищезгадані види діяльності,

- систематичне впровадження нових науково-технічних рішень на підприємстві,

- представлення підприємством великої частки новинок, у тому числі продуктів і технологій, в обсязі продукції та послуг,

- постійне впровадження на ринок інновацій.

Ф. Котлер зауважує, що підприємства рідко впроваджують інновації. Однак на ринку є група компаній, які постійно впроваджують інновації: Sony, 3M, Charles Schwab, Dell Computer, Oracle, Microsoft. Ці підприємства припускали, що інновації певним чином становитимуть основу їхньої діяльності.

Синтетична інтерпретація теорії інноваційного підприємства Й. Шумпетера представлено в таблиці.

Таблиця 1 Синтетична інтерпретація теорії інноваційного підприємства Й. Шумпетера

Джерело: Власне дослідження на основі [12]

Інноваційне підприємство повинно впроваджувати інновації, але щоб досягти ефективності, доцільно застосовувати модель інноваційного процесу. У новітній літературі з цього питання описано чотири основні складові (стадії) інноваційного процесу. Перший етап стосується пошуку інноваційних ідей. Другою складовою інноваційного процесу є відбір особливих ідей, які забезпечать найкращий розвиток компанії в строго визначених умовах середовища, в якому вона працює. Наступний етап стосується реалізації обраної ідеї. Цей етап вимагає ефективного управління всіма ресурсами, які є в розпорядженні компанії. Останнім елементом інноваційного процесу є досягнення інноваційним підприємством вигод. Тут слід зазначити, що ці вигоди для підприємства бувають двох видів. Перші стосуються матеріальних вигод, пов'язаних з успіхом на ринку. Другі пов'язані з набутим підприємством досвідом у сфері впровадження інновацій та збагачення капіталу знань [13]. Капітал знань нині виступає одним із ключових ресурсів підприємств. Тому кожне інноваційне підприємство має постійно збагачувати цей вид капіталу, оскільки він лежить в основі ефективного здійснення інноваційного процесу.

Висновки

Нині в літературі підкреслюється важливість і значення інновацій в економічному розвитку та постулюється необхідність інноваційності підприємств. На нашу думку, вміння, що полягають у створенні та використанні на практиці результатів наукових досліджень, а також нових концепцій та винаходів, визначають зростання та економічний розвиток у сучасній економіці. Крім того, джерелом конкурентної переваги є інноваційні продукти чи процеси. Вважаємо за доцільне наголосити, що сьогодні на ринку мають значення компанії, здатні створювати та розвивати нові комерційні продукти, які активно та вправно реагують на всі зміни навколишнього середовища, удосконалюють свою організацію та техніку роботи відповідно до змін, що відбуваються. Підтримуємо наукову думку Ф. Котлера, що сьогодні кожне підприємство має впроваджувати інновації, бо саме так воно може успішно формувати своє майбутнє. Збереження та збільшення продажів компанією можливе лише за рахунок введення в пропозицію нових або вдосконалених продуктів, які замінюють продукцію, пропоновану зараз на ринку. Такі дії необхідні, оскільки клієнти постійно чекають на нові продукти, а конкуренція докладає всіх зусиль, щоб вивести їх на ринок.

Нині інноваційність визначає ефективність функціонування даного підприємства на ринку і є його творчою силою в конкурентній боротьбі. Тому вона повинна бути постійно включена в планування діяльності підприємства.

Література

1. Kelley, D., Singer, S., Herrington, M. (2011) Global Report, The Global Entrepreneurship Monitor, s. 7.

2. Schumpeter, J.A. (2008) Konjunkturzyklen: Eine Theoretische, Historische Und Statistische Analyse Des Kapitalistischen Prozesses, Vandenhoeck & Ruprecht, Gottingen, s. 110.

3. Glapinski, . A. (2003) Kapitalizm, demokracja i kryzys panstwa podatkow. Wokol teorii Josepha Aloisa Schumpetera, Szkola Glowna Handlowa. Oficyna Wydawnicza, Warszawa, s. 116-117.

4. Marjanska, J., Zakrzewska-Bielawska, A. (2011) Innowacyjnosc w dzialalnosci malych i srednich przedsiebiorstw w Polsce, Wyzwania rozwojowe malych i srednich przedsiebiorstw. Innowacje, technologie, kryzys. Difin, Warszawa, s. 30-31.

5. Koziol-Nadolna, K., Mikula, B. (2012) Modele zarz^dzania innowacjami w XXI wieku. Historia i perspektywy nauk o zarzqdzaniu. Fundacja Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, Krakow, s. 296.

6. Meredyk, K.( 2007) Innowacje i postep techniczny. Ekonomia ogolna. Wydawnictwo Uniwersytetu w Bialymstoku, Bialystok, s. 271.

7. Goszczynski, T., Zakrzewska-Bielawska, A. (2011) Innowacyjne projektowanie produktu. Wyzwania rozwojowe malych i srednich przedsiebiorstw. Innowacje, technologie, kryzys. Difin, Warszawa, s. 187.

8. Porter, M. (1990) The competitive Advatage of Nations, The Macmillan Press Ltd., London, s. 45.

9. Oslo Manual (2005) The measurement of scientific and technological activities. Guidelines for collecting and interpreting innovation data, OECD i Eurostat. Paryz, s. 46-47.

10. Francik, A. (2003) Sterowanie procesami innowacyjnymi w organizacji. Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Krakowie. Krakow, s. 69.

11. Jasinski, A. (2006) Innowacje i transfer techniki w procesie transformacji, Difin, Warszawa, s. 41.

12. Noga, A. Teorie przedsiebiorstw..., op.cit., s. 147-149.

13. Котлер Ф.(2006) Маркетинг менеджмент: пер. с англ. / Под ред. С.Г. Божук. СПб.: Питер,464 с.

References

1. Kelley, D., Singer, S., Herrington, M. (2011) Global Report, The Global Entrepreneurship Monitor, s. 7.

2. Schumpeter, J.A. (2008) Konjunkturzyklen: Eine Theoretische, Historische Und Statistische Analyse Des Kapitalistischen Prozesses, Vandenhoeck & Ruprecht, Gottingen, s. 110.

3. Glapinski, . A. (2003) Kapitalizm, demokracja i kryzys panstwa podatkow. Wokol teorii Josepha Aloisa Schumpetera, Szkola Glowna Handlowa. Oficyna Wydawnicza, Warszawa, s. 116-117.

4. Marjanska, J., Zakrzewska-Bielawska, A. (2011) Innowacyjnosc w dzialalnosci malych i srednich przedsiebiorstw w Polsce, Wyzwania rozwojowe malych i srednich przedsiebiorstw. Innowacje, technologic, kryzys. Difin, Warszawa, s. 30-31.

5. Koziol-Nadolna, K., Mikula, B. (2012) Modele zarzadzania innowacjami w XXI wieku. Historia i perspektywy nauk o zarzqdzaniu. Fundacja Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, Krakow, s. 296.

6. Meredyk, K. (2007) Innowacje i postep techniczny. Ekonomia ogolna. Wydawnictwo Uniwersytetu w Bialymstoku, Bialystok, s. 271.

7. Goszczynski, T., Zakrzewska-Bielawska, A. (2011) Innowacyjne projektowanie produktu. Wyzwania rozwojowe malych i srednich przedsiebiorstw. Innowacje, technologie, kryzys. Difin, Warszawa, s. 187.

8. Porter, M. (1990) The competitive Advatage of Nations, The Macmillan Press Ltd., London, s. 45.

9. Oslo Manual (2005) The measurement of scientific and technological activities. Guidelines for collecting and interpreting innovation data, OECD i Eurostat. Paryz, s. 46-47.

10. Francik, A. (2003) Sterowanie procesami innowacyjnymi w organizacji. Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Krakowie. Krakow, s. 69

11. Jasinski, A. (2006) Innowacje i transfer techniki w procesie transformacji, Difin, Warszawa, s. 41.

12. Noga, A. Teorie przedsiebiorstw., op.cit., s. 147-149.

13. Kotler F. (2006) Marketynh menedzhment, [Marketing Management], SPb, Piter, [in Russian].

Размещено на Allbest.ru