Вимушена міграція та її вплив на ринок праці в Україні
Аналіз тенденцій вимушеної міграції в Україні в регіональному контексті крізь призму аналізу їх впливу на ситуацію на вітчизняному ринку праці. Систематизація даних щодо тенденцій вимушеної міграції в умовах війни з проекцією цих процесів на ринок праці.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.08.2022 |
| Размер файла | 35,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вимушена міграція та її вплив на ринок праці в Україні
Комарницька Ганна Омелянівна доктор економічних наук, доцент, завідувачка кафедри публічного адміністрування та управління
бізнесом, Львівський національний університет імені Івана Франка
Ястремська Наталя Миколаївна кандидат економічних наук,
доцент кафедри державно-правових дисциплін,
Донецький державний університет внутрішніх справ
Павленко Наталія Вікторівна кандидат економічних наук,
доцент кафедри соціальних та економічних дисциплін,
Харківський національний університет внутрішніх справ
Анотація
Вимушена міграція виступає неконтрольованим явищем, так як часто в умовах небезпеки для життя та здоров'я у людини немає можливості повністю оцінити напрямок її переміщення та можливості для повноцінної організації свого життя на новому місці. Вперше Україна стикнулась із поняттям вимушеної міграції у 2014 році через анексію Автономної Республіки Крим та військово-політичного конфлікту на сході країни. Проте, у цьому випадку ситуацію вдалось оперативно взяти під контроль. Події останніх декількох місяців спричинили багатомільйонну хвилю вимушених мігрантів, які хаотично розмістились на півночі, центрі та заході України. У таких умовах закономірним є критичний вплив на всю економічну, соціальну, медичну та освітню сфери. Одним із найбільших викликів є її вплив на ринок праці в Україні, як джерело для отримання фінансових ресурсів громадян для забезпечення їх життєдіяльності. Відтак, у науковій статті розглянуто масштаби вимушеної міграції в 2014 році та ключові проблеми, якими вона супроводжувалась. Проведено порівняльну характеристику вимушеної та добровільної міграції. Досліджено статистику вимушеної міграції внаслідок збройної агресії держави-окупанта. Наведено класифікацію населених пунктів у країні, яка знаходиться в стані війни. Вивчено кількість населення до початку війни і після міграційної хвилі. Встановлено рівень заощаджень громадян на момент початку війни. Проаналізовано проблему вимушеної міграції, пов'язану із диспропорціями у рівні оплати праці та кількості робочих місць на ринку праці у регіонах походження та регіонах переміщення громадян. Проаналізовано для цих цілей середню заробітну плату в таких регіонах за 2019-2021 роки. Досліджено кількістю вакансій у регіональних центрах зайнятості та рівень безробіття у регіонах, куди прибуло найбільше вимушених мігрантів. Наведено основні проблеми на ринку праці України в умовах війни та окреслено шляхи їх вирішення. Встановлено перспективи зміни попиту на спеціалістів на ринку праці у поточних умовах.
Ключові слова: ринок праці, внутрішньо переміщені особи, вимушена міграція, рівень безробіття, середня заробітна плата, вакансії.
Komarnytska Hanna Omelyanivna Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Head of Department of Public administration and Business management, Ivan Franko National University of Lviv
Yastremska Natalia Mykolayivna PhD of in Economics, Associate Professor of the Department of State and Legal Disciplines, Donetsk State University of Internal Affairs
Pavlenko Nataliya Viktorivna Ph.D. in Economics, associate professor, assistant professor of Social and Economic Disciplines Department, Kharkiv National University of Internal Affairs
FORCED MIGRATION AND ITS IMPACT ON THE LABOR MARKET IN UKRAINE
Abstract
Forced migration is an uncontrollable phenomenon, as often in conditions of danger to life and health a person is not able to fully assess the direction of its movement and the opportunity to fully organize their lives in a new place. Ukraine first encountered the notion of forced migration in 2014 due to the annexation of the Autonomous Republic of Crimea and the military-political conflict in the east of the country. However, in this case the situation was quickly brought under control. The events of the last few months have caused a multimillion-dollar wave of forced migrants to settle chaotically in northern, central and western Ukraine. In such conditions, a critical impact on the entire economic, social, medical and educational spheres is natural. One of the biggest challenges is its impact on the labor market in Ukraine, as a source of financial resources for citizens to ensure their livelihoods. Thus, the scientific article examines the scale of forced migration in 2014 and the key problems that accompanied it. A comparative characterization of forced and voluntary migration is carried out. The statistics of forced migration due to the armed aggression of the occupying power are studied. The classification of settlements in a country at war is given. The population before the war and after the migration wave was studied. The level of savings of citizens at the time of the war has been established. The problem of forced migration related to disparities in the level of wages and the number of jobs in the labor market in the regions of origin and regions of movement of citizens is analyzed. For these purposes, the average salary in such regions for 2019-2021 is analyzed. The number of vacancies in regional employment centers and the unemployment rate in the regions with the largest number of forced migrants were studied. The main problems in the labor market of Ukraine during the war are presented and ways to solve them are outlined. Prospects for changing the demand for specialists in the labor market in the current conditions have been established.
Keywords: labor market, internally displaced persons, forced migration, unemployment rate, average salary, vacancies.
Вступ
Постановка проблеми. Протягом не одного сторіччя люди у пошуках кращого життя покидали свої домівки та переїжджали до інших країн. Критеріями вибору напрямку міграції, як правило, виступала можливість працевлаштування з гідною оплатою праці. З великою хвилею еміграції Україна, як незалежна держава, вперше стикнулась після розпаду Радянського Союзу. Великі масштаби міграції зберігались аж до 2008-2009 років, після чого почали зменшуватись. Так, згідно із всеукраїнським дослідженням трудової міграції, у період з 2005 року до 2008 року близько 1,5 млн. українських громадян працювали за кордоном, в той час як у 2010-2012 роках цей показник зменшився до 1,2 млн. [1]. Основою причиною скорочення була глобальна економічна криза, і як наслідок, зменшення пропозиції робочих місць для іноземних заробітчан. При цьому, спочатку найбільш популярними країнами для еміграції були Росія, Італія та Чехія. З роками фокус українських заробітчан перемістився ще й на Польщу. У довоєнний період вибір країн для переміщення відбувався за раціональним підходом і носив переважно економічний характер. Більше того, до 2014 року українці практично не подавали заяви про надання статусу біженців у країнах Європейського Союзу (ЄС).
Вперше незалежна України стикнулась із поняттям вимушеної міграції у 2014 році, коли в умовах розгортання конфлікту на сході, громадяни у пошуках безпеки, покинули свої домівки. Проте, в той час необхідність вимушеної міграції торкнулась лише декількох областей східної частини України і не набула значних масштабів. Так, згідно з оцінкою, проведеною Німецькою консультативною групою в Україні, у 2017 році, порівняно із 2012, міграція з України зросла на 7% [2]. Очевидно, що описані процеси значно не впливали на ринок праці в Україні, який вже тривалий час перенасичений спеціалістами з вищою освітою.
24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії держави-окупанта і її повномасштабного вторгнення, в Україні Указом Президента України було введено воєнний стан [3]. В перший день війни Україна піддалась інтенсивному ракетному обстрілу як з боку держави-окупанта, так і з території Республіки Білорусь. В умовах реальної загрози життю та здоров'ю значна велика частина громадян внутрішньо перемістилась або виїхала за кордон. Відтак, ця ситуація створює значний вплив на регіональні ринки праці як в Україні, так і за її межами. З урахуванням вищенаведеного, дослідження практичних форм прояву впливу вимушеної міграції на процеси на вітчизняному трудовому ринку набувають значної актуальності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення впливу міграційних процесів на ринки праці є темою, яка не втрачає своєї актуальності не одне десятиліття. Зокрема, вагомий вклад у розкриття даної тематики здійснили Пуйо Г. [4], Анреєв В., Борисов О. [5], Чернобай Л., Ясінська Т., Кузів О. [6], Скаршевський В., Міщенко С., Купрій О, Кушнаренко О., Безтелесна Л., Колот А., Маршавін Ю. та інші.
В контексті вивчення впливу вимушеної міграції, в тому числі в умовах воєнного стану, на ринок праці значний вклад зробили Пономаренко С., Філіпчук Л., Ломоносова Н., Сирбу О., Кабанець Ю. [7], Гелетій М., Лібанова Е., Філатов В., Швець І, Следь О. та ін. Проте, не применшуючи вклад зазначених авторів, вважаємо, що на поточний момент відсутнє дослідження, яке б проводило систематизацію даних щодо тенденцій вимушеної міграції в умовах війни з проекцією на вплив цих процесів на ринок праці.
Мета статті - полягає у вивченні тенденцій вимушеної міграції в Україні в регіональному контексті крізь призму аналізу їх впливу на ситуацію на вітчизняному ринку праці.
Виклад основного матеріалу
Вперше для України, як незалежної держави, проблема вимушеної міграції постала внаслідок подій у Автономній Республіці Крим та на сході країни, коли число внутрішньо переміщених осіб згідно офіційних даних сягнуло близько 1,5 млн. громадян. Внаслідок військово-політичного конфлікту в країні, зокрема у її східній частині, відбувся значний занепад економіки, розподіл суспільства і формування окремого прошарку внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Згідно із офіційними статистичними даними, станом на 01.01.2014 року кількість громадян України складала 45,3 млн., з них пів мільйона тих громадян, які протягом року переважно перебувають за кордоном. Анексія Автономної Республіки Крим зменшила кількість громадян на 2 млн. на підконтрольній Україні території та спричинила переміщення 3,6 млн. громадян в зону окупації. Офіційно, на контрольовану Україною територію з цих 5,6 млн. осіб повернулось близько 1,5 млн. Це найбільша кількість вимушено переміщених осіб починаючи з 1991 року.
Для повноти відображення дослідження, зазначимо, що згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» до таких осіб відносяться громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України законно та мають право на постійне місце проживання, яких змусили залишити або покинуте своє звичне місце проживання у результаті або переслідуючи мету уникнення впливу на них наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного або техногенного походження [8].
Ключовими проблемами, які спровокувало зростання кількості ВПО внаслідок вимушеної міграції, є збільшення навантаження на місцеві ринки праці, проблеми із недостатністю житла та зростання ціни на нього, забезпечення для таких осіб безперешкодного доступу до медичних послуг, освітніх та громадських послуг, а також, при потребі, надання психологічної допомоги. З іншого боку, вважається, що високі темпи переміщення громадян всередині країни, є вагомим поштовхом для формування потенціалу соціального, економічного та гуманітарного розвитку на довгострокову перспективу. Це пов'язується із тим, що зростання кількості населення в певному регіоні є поштовхом для зміни мережі розселення людей, розвитком інфраструктури для забезпечення їх потреб, а також провокує соціальне та культурне єднання вітчизняного суспільства.
Погіршує ситуацію також і той факт, що проблеми вимушеної міграції до подій 2014 року в Україні взагалі не виникало, а отже були відсутні будь-які напрацювання в цьому напрямку. Так, аналіз міжнародного досвіду існування поняття вимушеної міграції та його впливу на економіку країни, наштовхує нас на прояви аналогічних процесів у таких країнах як Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, проте повною мірою впровадити такий досвід у вітчизняну практику не можливо. Причиною цьому є виникнення численної кількості вимушених мігрантів, територіальна протяжність їх розселення, довга тривалістю збройного конфлікту в умовах гібридної війни, соціальний та політичний розподіл суспільства, а також низька здатність держави оперативно та ефективно реагувати на проблеми, утворені внаслідок масового переміщення людей.
Вимушена міграція, на відміну від добровільної, спричинює відчутне погіршення добробуту громадян, а також зменшення або повну втрату всіх джерел надходжень. При цьому, проблему вимушеної міграції можна оцінювати з позиції кількісного, часового та географічного виміру. У переважній більшості випадків переміщення громадян відбувається у райони, які близькі до місця їх постійного проживання, що зумовлене очікуваннями швидкого повернення до них. Так, у 2014 році регіонами для переміщення людей зазвичай були Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області. Оцінка наслідків зростання кількості громадян у цих регіонах, з урахуванням ВПО, показує, що попри обмежені можливості по прийому людей, кількість переселенців, особливо у перші місяці збройного протистояння практично не зменшувалась. Подальший аналіз обсягів вимушеної міграції в Україні у період з 2014 року і до 2018 року дозволяє сформувати висновки, що кількість переселенці поступово стабілізувалась. Це дозволило оперативно зменшити навантаження на ринок праці, житловий сектор і соціальну сферу у регіонах прийому переселенців без критичного впливу на них.
24 лютого 2022 року через збройну агресію держави-окупанта розпочалась повномасштабна російсько-українська війна, яка спричинила не бачену до цього часу масштабну міграцію населення і утворення феномену багатомільйонних вимушених мігрантів, ВПО, біженців, переселенців, шукачів притулку та мігрантів.
Згідно з даних, опублікованих на офіційних джерелах Організації Об'єднаних Націй (ООН), а саме Управлінням Верховного комісара у справах біженців, за півтора місяці з моменту початку активної фази воєнних дій свої домівки були вимушені покинути близько 11,4 млн. українських громадян. Окрім того, очікується, що в підсумку ця цифра може досягнути 16,0 млн, а в умовах реалізації найгіршого сценарію близько 25 млн. людей можуть потребувати гуманітарної допомоги до кінця 2022 року [9].
Станом на 1 травня 2022 року межі України покинуло 5,563 млн. українців. Окрім того, згідно з аналізом, проведеним Міжнародною організацією з міграції ООН ще близько 7,7 млн. українців стали ВПО. У своєму повідомленні Міністерство освіти і науки України зазначило, що за статистичною оцінкою, орієнтовно четвертина з усіх вимушених переселенців є школярами або студентами [9]. Проте, у цій статистиці не було враховано громадян інших країн, які на момент початку війни проходили навчання у вітчизняних ЗВО. Зусиллями посольств країн-походження таких студентів вдалось забезпечити їх переміщення за межі території України.
Виконавчий директор Асоціації міст України Слобожан О. провів класифікацію всіх типів населених пунктів у воюючій країні, розподіливши їх наступним чином: тилові міста, міста на лінії фронту, міста в облозі та окуповані громади. Відповідно до такого розподілу до першої групи віднесено Львівську, Тернопільську, Волинську, Чернівецьку, Закарпатську, Івано-Франківську, Рівненську та донедавна Дніпропетровську області. Саме сюди перемістилось найбільше громадян. Проведено аналіз зростання кількості населення у зазначених областях на основі табл. 1.
Таблиця 1
Кількість населення у тилових регіонах до та після збройної агресії держави-окупанта, тис. осіб
|
Область |
Населення станом на 01.02.2022 |
Кількість офіційно зареєстрованих ВПО з 24.02 |
Кількість ВПО згідно з оцінкою мобільних операторів з 24.02 |
|
|
Вінницька |
1507,7 |
55,0 |
142,0 |
|
|
Волинська |
1020,8 |
52,4 |
61,0 |
|
|
Дніпропетровська |
3093,2 |
55,0 |
140,0 |
|
|
Закарпатська |
1243,7 |
110,0 |
до 380,0 |
|
|
Івано-Франківська |
1350,6 |
35,0 |
42,0 |
|
|
Львівська |
2476,1 |
311,0 |
350,0 |
|
|
Полтавська |
1350,6 |
579,54 |
до 100,0 |
|
|
Рівненська |
1140,9 |
450,0 |
52,0 |
|
|
Тернопільська |
1021,0 |
66,0 |
75,0 |
|
|
Хмельницька |
1227,5 |
33,0 |
до 150 (з урахуванням транзиту) |
|
|
Чернівецька |
889,9 |
100,0 |
дані відсутні |
Джерело: власна розробка авторів на основі [10].
вимушена міграція ринок праця
З табл.1 можемо побачити, що найбільше ВПО було зареєстровано у Полтавській та Рівненській областях. Окрім того, офіційна статистика зазначає, що у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях зареєстровано майже 600 тис. переселенців і приблизно оцінюється така ж кількість не зареєстрованих. Їх кількість опосередковано оцінюється за даними активності, зафіксованими мобільними операторами. Найбільша кількість ВПО припадає на обласні центри.
Переважна більшість ВПО потребують не лише безпеки, а й можливості здійснювати трудову діяльність. Згідно дослідження, проведеного порталом Work.ua більше половини українців (54%) не мають ніяких заощаджень; 19% - мають у розпорядженні «фінансову подушку» на місяць; 15% - накопичення на термін від 2 до 4 місяців; 11% - на термін 6 місяців і більше. Таким чином, не важко дійти висновку, що за 115 днів війни ресурси більшості українців майже повністю вичерпані.
Складність у ситуації, яка виникла, полягає в тому, що хвиля міграції прямує з тих регіонів, де найвищі середні заробітні плати та найбільше робочих місць, до тих регіонів, де ці показники є менш привабливими (табл. 2).
Таблиця 2
Середньомісячна заробітна плата в Україні в регіональному розрізі
|
Область |
2019 |
2020 |
2021 |
|
|
Вінницька |
10661 |
12251 |
15472 |
|
|
Волинська |
10333 |
11625 |
14568 |
|
|
Дніпропетровська |
12084 |
13163 |
15791 |
|
|
Закарпатська |
11005 |
13106 |
15776 |
|
|
Івано-Франківська |
9625 |
12088 |
13988 |
|
|
Львівська |
10415 |
12518 |
15262 |
|
|
Полтавська |
10906 |
12711 |
15990 |
|
|
Рівненська |
11552 |
14088 |
17202 |
|
|
Тернопільська |
9651 |
11945 |
14384 |
|
|
Хмельницька |
10844 |
12951 |
16194 |
|
|
Чернівецька |
9608 |
11853 |
14323 |
|
|
Харківська |
10410 |
11969 |
14843 |
|
|
Миколаївська |
12833 |
14605 |
18414 |
|
|
Запорізька |
12249 |
13620 |
16867 |
|
|
Луганська |
10195 |
12765 |
15783 |
|
|
Донецька |
13177 |
14720 |
17191 |
|
|
Київська |
13259 |
14300 |
17409 |
|
|
Херсонська |
9828 |
11586 |
14253 |
Джерело: власна розробка авторів на основі [11].
Винятковими із зазначеної тенденції є Дніпропетровська область. Окрім того, за словами дослідників Work.ua до випадків виключення слід віднести також і Вінницю, де кількість вимушених переселенців корелює з відносно активним, навіть в умовах воєнного стану, ринком праці. З іншого боку, всі західні регіони за виключенням Львова у довоєнний час характеризувались низькою активністю ринку праці та наявністю вакантних пропозицій по працевлаштуванню.
Описана тенденція перекликається і з опублікованою статистикою регіональних центрів зайнятості, і з дослідженнями проведеними порталом Mind. Так, в областях з найбільшою кількістю переселенців кількість вакансій подекуди обчислюється сотнями (табл. 3).
Таблиця 3
Тенденції на ринку праці в регіонах з найбільшою кількістю ВПО
|
Область |
Середня зарплата за січень 2022, грн. |
Рівень безробіття працездатного населення на 01.01.2022, % |
Кількість вакансій, офіційно зареєстрованих у Державному центрі зайнятості, шт. |
|
|
Вінницька |
12555 |
11,4 |
1704 |
|
|
Волинська |
11735 |
13 |
745 |
|
|
Дніпропетровська |
14479 |
9,1 |
3392 |
|
|
Закарпатська |
12115 |
11,5 |
581 |
|
|
Івано-Франківська |
11827 |
9,2 |
755 |
|
|
Львівська |
12936 |
7,9 |
2824 |
|
|
Полтавська |
13412 |
12,8 |
1859 |
|
|
Рівненська |
13358 |
10,5 |
896 |
|
|
Тернопільська |
11455 |
12,3 |
775 |
|
|
Хмельницька |
12352 |
10,8 |
1161 |
|
|
Чернівецька |
11326 |
10,5 |
594 |
Джерело: розробка авторів на основі [10].
Аналізуючи табл. 3 у сукупності із даними табл. 1, можемо побачити, що у Чернівецькій області на 100 тисяч переміщених осіб центром зайнятості запропоновано лише 600 вакансій. При цьому, середня заробітна плата у цьому регіоні є однією із найнижчих по всій Україні. В Івано-Франківській області ситуація із середньою заробітною платою ще гірше, проте співвідношення по кількості переміщених осіб та наявних робочих місцях складає 40 тисяч до 755. Навіть у Дніпропетровській та Вінницькій областях, які вважаються більш благополучними, на близько 140 ВПО наявні 1704 та 3392 вакантні місця відповідно.
Підтвердженням описаної тенденції є статистика, опублікована регіональними Державними центрами зайнятості. Так, зокрема до Хмельницької служби зайнятості із 567 ВПО, які звернулись з метою пошуку роботи, було працевлаштовано лише 26 осіб (4,5%); 196 особам надано статус безробітного (35%). У Чернівецькій області до служби зайнятості звернулося близько 700 ВПО, з них працевлаштовано лише 99 (14,1%) [10].
Проте, часто невелика кількість вакансій компенсується тим, що небагато громадян звертаються до Центрів зайнятості у пошуках роботи. З іншого боку, більшість затребуваних професій вимагають наявності у працівника відповідних навичок, які у переважній більшості випадків відсутні.
Найбільший попит на ринку праці в досліджених регіонах відстежується на такі професії як швачка, водій, кухар, фармацевт, працівник готельно-ресторанного бізнесу, менеджер (адміністратор), бухгалтер, працівник охорони, тракторист, працівник у сфері благоустрою, інженер, токар, замішувач тіста тощо. Таким чином, можемо побачити, що обсяги пропозиції універсальних робочих місць є мізерно низькими навіть в обласних центрах, не враховуючи навіть менші міста та села, де у довоєнний час високий рівень безробіття стимулював відтік трудових ресурсів за кордон.
Складність у врівноваженні попиту та пропозиції на наявні вакансії на фоні масштабної вимушеної міграції зумовлюється наступними факторами. В першу чергу це те, що громадяни, які приймають рішення про міграцію, у переважній більшості випадків обирають напрямок без аналізу можливостей працевлаштування, а керуючись лише наміром перемістити себе та свою родину у безпечне місце. Більшість з них сподіваються, що їх проживання на новому місці буде не тривалим.
З іншого боку, навіть якби ВПО мали можливість проаналізувати географію розміщення вакантних посад, систематизована статистика у регіональної та загальнодержавної влади щодо таких вакансій з урахуванням актуальних оновлень відсутня. Представники місцевої влади у деяких регіонах для вирішення ситуації запровадили анкетування тих, хто приїхав, з метою отримання повної інформації про ВПО та їх професійні навички. В подальшому така інформація вноситься до єдиної бази. Проте, і в цьому випадку перешкодою виступає той факт, що не всі переміщені особи офіційно реєструють своє нове місце проживання, а отже не можуть бути враховані у загальному аналізі.
Поруч із цим, при аналізі впливу міграції на ринок праці необхідно також враховувати той факт, що обсяги та географія міграції не є сталими величинами, вони змінюються у прямій залежності від напрямків розгортання воєнних дій. Таким чином, в той час, як частина ВПО повертається до Києва та Київської області, Чернігівської та Сумської областей, все більше мігрантів перемішується із Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей, тобто регіонів, де бойові дії перебувають у найбільш активній фазі.
Настільки мінливе зовнішнє середовище повністю усуває можливість для органів місцевого самоврядування по формуванню напрямків економічного зростання та працевлаштування громадян навіть на найближчу перспективу.
З іншого боку, під впливом нових умов, в яких живе країна уже не один місяць, зростає попит і на професії, які потребують концептуально нових навичок. Зокрема, професійні військові (офіцери), психологи, у тому числі військові психологи, медичні працівники, працівники сфери будівництва та архітектури, енергетики, працівники сфери оборони [12]. Так, без професійних військових неможливо ефективно захищати країну, тому закономірно, що працівники цієї професії користуватимуться високою потребою. Протягом останніх років психологи вже почали користуватись високим попитом, проте в умовах війни їх роль значно зростає. Пандемія коронавірусу ще до моменту початку війни забезпечила вихід професії медичного працівника на принципово новий рівень. В умовах війни потреба у працівниках медицини зумовлює значне зростання рівня оплати їх праці та зростання обсягів інвестицій не лише у медичну інфраструктуру, а й у навчання та науку.
Відбудова країни після наслідків агресивної війни РФ обов'язково почнеться. В цьому випадку очікується зростання попиту на будівельників та архітекторів. Проте, зростатимуть і вимоги до їх професійної кваліфікації. Зокрема, це зумовлено тим, що відновлення країни не відбуватиметься шляхом ремонту старих будівель. Очевидно, що в подальшому з боку державних органів, та і самих громадян, буде покладено вимогу будувати будинки повністю пристосовані до умов ведення війни: із придатними для використання у ролі бомбосховищ підвалами, обов'язкової наявності аварійних сходів та обмеженнями щодо висоти таких будинків. Окрім того, в умовах обмеження робочої сили із наявною необхідною кваліфікацією, зросте попит на автоматизацію будівництва. Все це формує собою необмежені можливості для підприємців, які втратили свій бізнес і працівників, які зацікавлені в отриманні високооплачуваної роботи.
Найбільший поштовх у післявоєнний час отримає оборонна промисловість. Так, для формування дієздатного та ефективного оборонного комплексу очікується зростання попиту на висококваліфікованих розробників, інженерів, науковців та підприємців, адже найбільш ефективним власником вважається приватний.
При цьому варто розуміти, що оперативно ситуація на ринку праці в Україні не зміниться. Створення робочих місць це тривалий та трудомісткий процес, який крокує поруч із розвитком самих регіонів. Проте, на активний притік інвестицій для їх розвитку до моменту закінчення військових дій розраховувати не варто.
Висновки
Підсумовуючи проведене дослідження, можемо сформувати висновки, що категорія вимушеної міграції для України є поняттям досить новим. Так, вперше країна стикнулась із масштабним її проявом у 2014 році внаслідок військово-політичного конфлікту на сході країни та в результаті анексії Кримського півострова. Проте, в цьому випадку ситуацію вдалось швидко взяти під контроль і негативних наслідків як для економіки країни, так і для ринку праці, вдалось уникнути.
У лютому 2022 року розпочалась російсько-українська війна. Її наслідком стала наймасштабніша хвиля міграцій за всю історію незалежності України. Як наслідок, утворився вагомий прошарок внутрішньо-переміщених осіб, яким для забезпечення свого життя необхідна робота. Підтверджує потребу в працевлаштуванні й дослідження, проведене порталом Work.ua, згідно з яким стає очевидним, що всі заощадження, які були у розпорядженні громадян до війни практично вичерпані. В такій ситуації об'єктивно виникає ряд проблем.
Однією із них є те, що хвиля міграції прямує з регіонів з високим рівнем оплати праці та найбільш трудомістким ринком праці, у регіони, які по цих показниках значно відстають. Окрім того, проблемою виступає відсутність у розпорядженні органів державної влади актуальної статистики по ВПО, так як близько половини з них, через надію на швидке повернення на місця їх постійного проживання, не реєструються на нових місцях.
Дещо врівноважує ситуацію той факт, що не всі зареєстровані ВПО звертаються до Державних центрів зайнятості у пошуках роботи. Проте, навіть ті, хто звертаються, не завжди можуть її отримати, так як наявні вакансії потребують від кандидатів на них відповідного рівня кваліфікації, чого часто не можливо забезпечити. Зокрема, найбільшим попитом користуються такі професії як швачка, водій, кухар, фармацевт, працівник готельно-ресторанного бізнесу, менеджер (адміністратор), бухгалтер, працівник охорони, тракторист, працівник у сфері благоустрою, інженер, токар, замішувач тіста тощо. У найближчій перспективі очікується зростання попиту на такі професії як професійні військові, військові психологи, медики, працівники сфери будівництва, енергетики. При цьому, важливо розуміти, що найближчим часом явної стабілізації ринку праці досягнути не вдасться, тому що навіть створення нових робочих місць є тривалим процесом, який потребує додаткового вкладення коштів, чого в умовах війни досягнути неможливо.
Література
1. Дрбохлава Д., Ярошевич М. Українська міграція в часи кризи: вимушена і трудова мобільність. Прага: Карлів університет, 2017. 169 с. URL: https://europewb.org.ua/wp- content/uploads/2016/12/Migr-mobility-ukr.pdf
2. Заха Д., Луке М. Кінця-краю не видно: трудова міграція з України може сповільнитися, проте, швидше за все, триватиме. Вокс Україна. 2020. URL: https://voxukraine.org/kintsya-krayu-ne-vidno-trudova-migratsiya-z-ukrayini-mozhe-spovilnitisya- prote-shvidshe-za-vse-trivatime/
3. Про введення воєнного стану в Україні. Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року. URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397
4. Пуйо Г. Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Закарпатської області). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. 2010. №14. С. 231-236.
5. Вплив трудової міграції українських працівників на ринки праці України і ЄС (на прикладі будівельників) / упоряд. В. Андреєв, О. Борисов. Київ: Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України. 2018. 32 с. URL: https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Vplyv-trudovoyi-migratsiyi- ukrayinskyh-pratsivnykiv-na-rynky-pratsi-Ukrayiny-i-YES-na-prykladi-budivelnykiv-1.pdf
6. Чернобай Л., Ясінська Т., Кузів О. Дослідження ринку праці в Україні та країнах - реципієнтах українських трудових мігрантів в контексті сталого розвитку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2021. №36. С. 164-168.
7. Філіпчук Л., Ломоносова Н., Сирбу О., Кабанець Ю. Вимушена міграція і війна в Україні (24 лютого - 24 березня 2022 року). Gedos. 2022. URL: https://cedos.org.ua/ researches/vymushena-migracziya-i-vijna-v-ukrayini-24-lyutogo-24-bereznya-2022/
8. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 28.12.2014 №1. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text
9. Рендюк Т. Вимушена міграція в умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України. Національна академія наук України. 2022. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=9149
10. Кравченко В. Куди переселився - там і знадобився: чи можуть ВПО знайти роботу. Mind. 2022. URL: https://mind.ua/publications/20240690-kudi-pereselivsya-tam-i- znadobivsya-chi-mozhut-vpo-znajti-robotu
11. Середня заробітна плата. Мінфін. 2022. URL: https://index.minfin.com.ua/labour/ salary/average/2021/
12. Філатов В. Як зміниться ринок праці в Україні через війну. Економічна правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/04/1/685047/
References
1. Drbokhlava, D., & Yaroshevych, M. (2017). Ukrainska mihratsiia v chasy kryzy: vymushena i trudova mobilnist [Ukrainian migration in times of crisis: forced and labor mobility]. Praha: Karliv universyteto europewb.org.ua. Retrieved from https://europewb.org.ua/wp- content/uploads/2016/12/Migr-mobility-ukr.pdf [in Ukrainian].
2. Zakha, D., & Luke, M. (2020). Kintsia-kraiu ne vydno: trudova mihratsiia z Ukrainy mozhe spovilnytysia, prote, shvydshe za vse, tryvatyme [The end of the region is not visible: labor migration from Ukraine may slow down, but is likely to continue]. Voks Ukraina - Vox Ukraine. voxukraine.org. Retrieved from https://voxukraine.org/kintsya-krayu-ne-vidno-trudova-migratsiya- z-ukrayini-mozhe-spovilnitisya-prote-shvidshe-za-vse-trivatime/ [in Ukrainian].
3. Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini. Ukaz Prezydenta Ukrainy №64/2022 vid 24
liutoho 2022 roku [On the imposition of martial law in Ukraine. Decree of the President of Ukraine №64 / 2022 of February 24, 2022]. www.president.gov.ua. Retrieved from
https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 [in Ukrainian].
4. Puio, H. (2010). Vplyv trudovoi mihratsii na funktsionuvannia rehionalnoho rynku pratsi (na prykladi Zakarpatskoi oblasti) [The impact of labor migration on the functioning of the regional labor market (on the example of the Transcarpathian region)]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Politolohiia, Sotsiolohiia, Filosofiia - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: Political Science, Sociology, Philosophy, 14, 231-236 [in Ukrainian].
5. Andreiev, V., & Borysov, O. (Eds). (2018). Vplyv trudovoi mihratsii ukrainskykh pratsivnykiv na rynky pratsi Ukrainy i YeS (na prykladi budivelnykiv) [The impact of labor migration of Ukrainian workers on the labor markets of Ukraine and the EU (on the example of builders)]. Kyiv: Profspilka pratsivnykiv budivnytstva i promyslovosti budivelnykh materialiv Ukrainy. www.civic-synergy.org.ua. Retrieved from https://www.civic-synergy.org.ua/wp-
content/uploads/2018/04/Vplyv-trudovoyi-migratsiyi-ukrayinskyh-pratsivnykiv-na-rynky-pratsi- Ukrayiny-i-YES-na-prykladi-budivelnykiv-1.pdf [in Ukrainian].
6. Chernobai, L., Yasinska, T., & Kuziv, O. (2021). Doslidzhennia rynku pratsi v Ukraini ta krainakh-retsypiientakh ukrainskykh trudovykh mihrantiv v konteksti staloho rozvytku [Labor market research in Ukraine and recipient countries of Ukrainian labor migrants in the context of sustainable development]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: International Economic Relations and the World Economy, 36, 164-168 [in Ukrainian].
7. Filipchuk, L., Lomonosova, N., Syrbu, O.,& Kabanets Yu. (2022). Vymushena mihratsiia i viina v Ukraini (24 liutoho - 24 bereznia 2022 roku) [Forced migration and war in Ukraine (February 24 - March 24, 2022)]. cedos.org.ua. Retrieved from https://cedos.org.ua/researches/vymushena-migracziya-i- vijna-v-ukrayini-24-lyutogo-24-bereznya-2022/ [in Ukrainian].
8. Zakon Ukrainy Pro zabezpechennia prav i svobod vnutrishno peremishchenykh osib:
vid 28.12.2014 №1. [Low on Ukraine on ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons from December 28 2014 №1]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text [in Ukrainian].
9. Rendiuk, T. (2022). Vymushena mihratsiia v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny ta yii nehatyvni naslidky dlia henofondu Ukrainy [Forced migration in the Russian-Ukrainian war and its negative consequences for the gene pool of Ukraine]. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy - National Academy of Sciences of Ukraine. www.nas.gov.ua. Retrieved from https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=9149 [in Ukrainian].
10. Kravchenko, V. (2022). Kudy pereselyvsia - tam i znadobyvsia: chy mozhut VPO znaity robotu [Where he moved - there he needed: can IDPs find work]. mind.ua. Retrieved from https://mind.ua/ publications/20240690-kudi-pereselivsya-tam-i-znadobivsya-chi-mozhut-vpo-znajti-robotu [in Ukrainian].
11. Serednia zarobitna plata [Average salary]. (2022). Minfin - Ministry of Finance. index.minfin.com.ua. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/labour/salary/average/2021/ [in Ukrainian].
12. Filatov, V. (2022).Yak zminytsia rynok pratsi v Ukraini cherez viinu [How will the labor market in Ukraine change due to the war]. Ekonomichna pravda - Economic Truth. www.epravda.com.ua. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/04/1/685047/ [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аспекти міграції в європейському просторі. Види міграції, функції та регулювання міжнародних міграційних процесів. Показники, що характеризують міграцію. Європейські міграційні потоки, рух людського капіталу. Інтернаціоналізація світового ринку праці.
курсовая работа [77,1 K], добавлен 19.07.2010Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.
реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010Економічне зростання як передумова для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Якість пропозиції робочої сили. Тенденції розвитку ринку праці в Україні. Характеристика попиту і пропозиції на ринку праці в Україні.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 17.06.2015Ринок праці - важлива складова ринкової системи. Виділено чотири напрями підходів до визначення ринку праці. Ринок праці - є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, яка, з одного боку, залежить, від інших ринків, з іншого - впливає на них.
реферат [24,5 K], добавлен 14.02.2009Поняття ринку праці. Суб’єкт ринку праці, працездатний член суспільства. Проблеми зайнятості, безробіття, рівня заробітної плати. Властивості конкурентного ринку праці. Співвідношення обсягів попиту і пропозиції праці. Двостороння монополія і ринок праці.
реферат [220,4 K], добавлен 17.12.2008Поняття, структура та економічна природа ринку праці як елемента ринкової економіки. Напрями державного регулювання трудових відносин в Україні, його переваги та недоліки. Основні проблеми та шляхи покращення розвитку сучасного ринку праці в Україні.
курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.07.2010Теоретичні аспекти, необхідність та форми регулювання ринку праці в сучасних умовах. Державне та правове регулювання. Діяльність Державної служби зайнятості в Україні. Проблеми функціонування ринку праці, державна стратегія та ефективність регулювання.
контрольная работа [31,3 K], добавлен 19.02.2009Ринок праці як динамічна система та комплекс соціально-трудових відносин з приводу умов наймання. Сукупність соціально-трудових відносин щодо умов зайнятості та використання працівників у суспільному виробництві. Проблеми на сучасному ринку праці.
статья [14,6 K], добавлен 04.06.2009Суть, зміст та структура ринка праці. Безробіття, його види і показники. Функції та сегментація ринку праці. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 11.08.2009Теоретичні засади функціонування ринку праці: сутність, інфраструктура, нормативно-правове забезпечення. Показники економічної активності та рівня зайнятості населення Україні. Аналіз показників безробіття. Оцінка попиту та пропозиції на ринку праці.
курсовая работа [201,9 K], добавлен 18.04.2011Ринок праці в системі ринкової економіки. Особливості робочої сили як товару. Функції, види ринку праці. Попит та його структура. Пропозиція робочої сили, характеристика. Загальні показники зайнятості. Державні гарантії зайнятості населення в Україні.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 05.10.2008Визначення поняття ринку праці. Методологічний аналіз дослідження проблеми формування ринку трудових ресурсів в сучасних умовах. Зміст, форми і проблеми впливу соціального аспекту на розвиток робочої сили, рекомендації щодо зменшення цього впливу.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 10.12.2010Ринок праці як соціально-економічна підсистема, що базується на збалансованості попиту й пропозиції робочої сили, основним важелем регулювання якої є ціна робочої сили. Напрями прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці в Україні.
контрольная работа [20,0 K], добавлен 25.02.2011Підходи до визначення поняття ринку праці, структура, фактори і механізм його функціонування (попит на працю, пропозиція праці та ринкова рівновага). Стан ринку праці в Україні на сучасному етапі, ефективність державного регулювання неповної зайнятості.
курсовая работа [310,2 K], добавлен 05.01.2014Основні проблеми ринку праці: економічна активність населення, дисбаланс між пропозицією та потребою у робочій силі, низький кваліфікаційний рівень незайнятого та працюючого населення, зайнятість молоді та інвалідів. Досягнення на ринку праці в Україні.
реферат [616,0 K], добавлен 14.05.2014Стан і тенденції розвитку ринку праці в Україні: особливості, функції. Впровадження регуляторної політики ринкової організації праці, диференціація безробіття. Розрахунок заробітної плати, нарахувань на загальний ФОП. Визначення продуктивних витрат часу.
контрольная работа [41,1 K], добавлен 30.01.2011Аналіз зайнятості населення в умовах ринку. Сутність, види, форми та забезпечення ефективної зайнятості населення. Аналіз ринку праці по регіонах та в Україні в цілому. Стан ринку праці в місті Кривий Ріг. Шляхи формування ефективної зайнятості в Україні.
курсовая работа [386,6 K], добавлен 16.04.2011Економічна природа і теоретичні аспекти еволюції депозитних операцій. Моніторинг грошово-кредитного ринку в Україні, аналіз тенденцій в його розвитку. Розробка рекомендацій щодо регуляторної політики Національного банку України на депозитному ринку.
научная работа [220,6 K], добавлен 01.05.2009Основні визначення моделей ринку праці. Модель конкурентного ринку праці. Аналіз попиту та пропозиції робочої сили у 2010-2014 роках. Аналіз зайнятості та безробіття населення. Аналіз працевлаштування зареєстрованих безробітних. Механізм дії ринку праці.
курсовая работа [230,2 K], добавлен 10.12.2015Розгляд сутності ринку праці та основних підходів до аналізу його функціонування. Застосування державою заходів, направлених на подолання стану безробіття. Структура та функції Центру зайнятості. Система показників ринку праці Держкомстату України.
курсовая работа [135,6 K], добавлен 10.09.2010
