Платоспроможність суб’єкта господарювання: сутність, економічний аналіз та напрями підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія статистики, обліку та аудиту

Платоспроможність суб'єкта господарювання: сутність, економічний аналіз та напрями підвищення

Новіченко Людмила Степанівна,

кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку, аудиту та оподаткування

м. Київ

Анотація

Стабільний та безперервний розвиток підприємства залежить від рівня його платоспроможності. В сучасних умовах нестабільного стану економіки, розширення видів ризиків, які негативно впливають на ефективність функціонування суб'єкта господарювання зумовлюють потребу розвитку методичних положень економічного аналізу платоспроможності та пошуку напрямів її підвищення. Забезпечення належного рівня платоспроможності підприємства є основоположним чинником, що забезпечує реалізацію стратегічних завдань його функціонування.

У статті досліджено економічний зміст понять «ліквідність» та «платоспроможність», обґрунтовано спільні та відмінні ознаки даних дефініцій, доведено неправомірність їх ототожнення. Під поняттям «платоспроможність» слід розуміти здатність підприємства в повному обсязі та у визначений термін здійснювати планові платежі та розрахуватися за зобов'язаннями наявними грошовими коштами та високоліквідними активами з метою забезпечення безперервної господарської діяльності. Економічний зміст терміну «ліквідність» полягає у спроможності підприємства оперативно перетворити активи в грошові кошти без втрати їх вартості з метою здійснення розрахунків за зобов'язаннями підприємства, в тому числі погашення прострочених боргів.

Розглянуто основні причини виникнення неплатоспроможності підприємства та основні методологічні положення її оцінки. Виокремлено та наведено перелік основних показників платоспроможності та доцільність їх застосування в процесі здійснення аналітичних досліджень діяльності підприємства. Систематизовано та окреслено основні напрями підвищення платоспроможності підприємства, використання яких забезпечить належний рівень фінансової стійкості та зростання рентабельності діяльності.

Ключові слова: платоспроможність, підприємство, показники платоспроможності, фінансовий потенціал підприємства, оцінка, економічний аналіз.

Abstract

Solvency of the business entity: meaning, economic analysis and directions of increase

Novichenko Lyudmila Stepanivna, PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting, Auditing and Taxation, National Academy of Statistics, Accounting and Auditing, 04107, Kyiv

Stable and continuous development of the enterprise depends on the level of its solvency. In the current conditions of unstable state of the economy, the expansion of the types of risks that negatively affect the efficiency of the business entity necessitate the development of methodological provisions for economic analysis of solvency and finding ways to increase it. Ensuring the proper level of solvency of the enterprise is a fundamental factor that ensures the implementation of strategic objectives of its operation.

The article examines the economic meaning of the con cepts of «liquidity» and «solvency», substantiates the common and distinctive features of these definitions, proved the illegality of their identification. The term «solvency» should be understood as the ability of the company in full and in a timely manner to make scheduled payments and settle liabilities with cash and highly liquid assets in order to ensure business continuity. The economic meaning of the term «liquidity» is the ability of the enterprise to quickly convert assets into cash without losing their value in order to settle the obligations of the enterprise, including the repayment of overdue debts.

The main causes of insolvency of the enterprise and the main methodological provisions of its assessment are considered. The list of the basic indicators of solvency and expediency of their application in the course of realization of analytical researches of activity of the enterprise is allocated and resulted. The main directions of increasing the solvency of the enterprise are systematized and outlined, the use of which will ensure the appropriate level of financial stability and increase profitability.

Key words: solvency, enterprise, solvency indicators, financial potential of enterprise, estimation, economic analysis.

Основна частина

Постановка проблеми. Забезпечення сталого розвитку підприємства та належного рівня фінансової стійкості, підвищення рентабельності діяльності в умовах нестабільного розвитку економіки країни належать до переліку ключових завдань обліково-аналітичної системи підприємства. Оперативне управління в частині ефективного використання майнового потенціалу підприємства базується на використанні показників платоспроможності. В сучасних умовах невизначеності та ризиків, вплив макроекономічної ситуації на діяльність суб'єктів господарювання, призводять до несвоєчасного погашення дебіторської заборгованості, ускладнення виконання зобов'язань за укладеними договорами та погашення кредиторської заборгованості. Забезпечення належного рівня платоспроможності діяльності підприємства є необхідною передумовою реалізації стратегії діяльності та розвитку фінансового потенціалу.

«Аналіз і оцінка платоспроможності компанії, яка проведена своєчасно, дає змогу знизити внутрішні витрати компанії, а також зберегти гнучкість під час прийняття управлінських рішень. В умовах сучасної економіки підприємствам необхідно сформувати найбільш оптимальну систему аналізу й оцінки платоспроможності, що дає можливість визначити ефективність управління фінансовими ресурсами, майном компанії і його структурою, а також підтримувати продуктивні взаємини з партнерами» [10, с. 117]. Тому в сучасних умовах актуальними є питання встановлення напрямів уникнення випадків неплатоспроможності підприємства, формування системи показників та шляхів підвищення платоспроможності підприємства в умовах нових викликів сучасних економічних умов функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання оцінки та управління платоспроможністю підприємства, розвитку організації та методики її оцінки присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених та науковців. Зокрема, зазначені питання досліджені в працях Л.І. Бровко, Н.О. Власової, І.В. Дворник, О.В. Майборода, О.О. Непочатенко, П.В. Смірнова, І.М. Парасій-Вергуненко, Т.С. Пічугіної, М.П. Тюхтій, С.М. Халатур, О.С. Харченко та інших. Проблемні питання розвитку та удосконалення управління платоспроможністю присвячені праці науковців О.О. Августова, Г.М. Азаренкова, А.П. Дорошенко, Є.Є. Іоніна, В.В. Сопко, О.В. Фоміна та інших.

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні змісту понять «платоспроможність» та «ліквідність», встановленні концептуальних засад оцінки та економічного аналізу платоспроможності підприємства, окреслення шляхів її підвищення.

Виклад основного матеріалу. Складні умови функціонування суб'єктів господарювання, сповільнення інвестиційних процесів, вимагають пошуку ефективних організаційно-економічних механізмів управління діяльністю підприємства. Збалансованість грошових потоків, зростання прибутковості господарської діяльності підприємства, забезпечення своєчасності здійснення розрахунків з кредиторами можливо забезпечити при розробці відповідного організаційно-методичного забезпечення аналізу платоспроможності, вивчення причинно-наслідкових зав'язків та напрямів її зростання.

Побудова належної системи аналізу та оцінки платоспроможності базується на встановленні економічного змісту поняття «платоспроможність». На сьогодні в різних наукових джерелах наводяться трактування понять «платоспроможність» та «ліквідність». При цьому окремими авторами дані терміни ототожнюються, а іншими авторами звертається увага на необхідність чіткого їх розмежування.

Зокрема, «основні відмінності між ліквідністю підприємства та його платоспроможністю полягають у наступному:

- ліквідність підприємства визначається розміром та складом поточних активів, а платоспроможність наявністю поточних активів у певній (грошовій, високоліквідній) формі;

- ліквідність підприємства припускає співвідношення всіх поточних активів та їх груп з поточними зобов'язаннями, а платоспроможність - високоліквідних активів із найбільш терміновими зобов'язаннями» [2, с. 13-14]. За результатами вивчення різних підходів авторів до трактування зазначених дефініцій, систематизовані спільні та відмінні ознаки зазначених понять (рис. 1).

-

Рис. 1. Спільні та відмінні ознаки між термінами «платоспроможність» та «ліквідність»

Представлені на рис. 1 спільні та відмінні ознаки між поняттями «платоспроможність» та «ліквідність» засвідчують спорідненість даних понять. Проте наявність відмінних ознак свідчить про неправомірність ототожнення зазначених термінів. Під поняттям «платоспроможність» слід розуміти здатність підприємства в повному обсязі та у визначений термін здійснювати планові платежі та розрахуватися за зобов'язаннями наявними грошовими коштами та високоліквідними активами з метою забезпечення безперервної господарської діяльності. Економічний зміст терміну «ліквідність» полягає у спроможності підприємства оперативно перетворити активи в грошові кошти без втрати їх вартості з метою здійснення розрахунків за зобов'язаннями підприємства, в тому числі погашення прострочених боргів.

Підтримуємо позицію авторів, що «платоспроможність є однією з основних передумов виробництва продукції та відтворення задля нормального функціонування підприємства. Це обумовлено тим, що платоспроможність із позиції фінансового менеджменту характеризує рівень реалізації функцій управління платоспроможністю і фінансовим станом у процесі виробництва і реалізації продукції» [7, с. 119].

Розробка шляхів підвищення платоспроможності повинна базуватися на встановленні причинно-наслідкового зв'язку між причинами втрати платоспроможності та факторами, які впливають на підвищення показників платоспроможності. Науковцями виокремлюється різний перелік причин виникнення неплатоспроможності підприємства.

Непочатенко О.О. [5, с. 366] серед основних причин виникнення неплатоспроможності підприємства виокремлює такі: «1) помилки у розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості; 2) невиконання замовлень; 3) неконтрольоване зростання собівартості продукції; 4) втрата каналів реалізації та постійних замовників; 5) неплатоспроможність покупців і замовників; 6) брак власних джерел фінансування; 7) інфляційні процеси; 8) значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість й у надлишкові виробничі запаси; 9) низька якість фінансового планування на підприємстві; 10) низька оборотність оборотних коштів».

Ширший перелік причин виникнення неплатоспроможності підприємства наводять Халатур С.М., Бровко Л.І., Моруга Т.О. Зокрема, автори зазначають, що «основними причинами неплатоспроможності можуть бути: прорахунки у вивченні міжнародних ринків продукції, яка пропонується підприємством; невиконання зовнішньоекономічних контрактів за строками поставок продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості; підвищення собівартості продукції; втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників в умовах міжнародної конкуренції; неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин; невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства; неврахування процесів глобалізації і, як наслідок тиску конкурентів, зміни попиту та інфляційних процесів; неврахування змін податкової політики; значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси; низьке обертання оборотного капіталу» [11, с. 59].

До причин, що зумовлюють виникнення неплатоспроможності на мікрорівні автори також відносять «помилкове визначення плану виробництва; втрату ефективних каналів збуту; неефективне використання трудових і матеріальних ресурсів; низьку забезпеченість підприємства власними оборотними активами; інфляційні процеси; податкову політика» [4, с. 257]. Слід звернути увагу, що всі вищенаведені причини виникнення неплатоспроможного стану діяльності підприємства належать до внутрішніх або факторів мікрорівня, які виникають на рівні суб'єкта господарювання.

Вважаємо, що найбільш повний перелік факторів, що зумовлюють низьку платоспроможність виокремила Парасій-Вергуненко І.М., яка запропонувала виділяти внутрішні і зовнішні чинники. «До першої групи входять: невчасна оплата покупцями отриманої продукції, відсутність контролю грошових потоків, необґрунтованість інвестиційної політики, зростання прострочених зобов'язань дебіторів, невисока ліквідність активів підприємства, зменшення обсягів продажу внаслідок неефективного маркетингу та порушення договорів поставок, низька конкурентоспроможність продукції, надлишкові запаси та збої в постачанні; відсутність фінансового планування й прогнозування грошових надходжень і витрат. До другої групи входять чинники, котрі загалом негативно впливають на макроекономічні показники та розвиток усіх суб'єктів господарювання, а саме: зростання інфляції, що не стимулює утримання активів у грошовій формі; збільшення заборгованості дебіторів у зв'язку з їх фінансовою нестабільністю; високий рівень оподаткування; зміна кон'юнктури ринку та зменшення попиту на продукцію підприємства; нарощення заборгованості держави перед ним; збільшення витрат у зв'язку з підвищенням цін на сировину й матеріали» [6, с. 93].

Аналіз представлених причин виникнення неплатоспроможності слід враховувати при ухваленні тактичних оперативних управлінських рішень та при формуванні стратегії розвитку підприємства. Урахування даних внутрішніх і зовнішніх чинників дозволить здійснити реалізацію профілактичної функції в частині запобіганню випадків несвоєчасного здійснення платежів, виникнення прострочених боргів.

Ефективне управління підприємством залежить від своєчасного отримання показників ліквідності та платоспроможності, які формуються за результатами проведення фінансового аналізу. «Основними завданнями аналізу платоспроможності є:

- своєчасна та об'єктивна діагностика платоспроможності підприємства;

- встановлення порушень і вивчення причин їх утворення;

- пошук резервів поліпшення платоспроможності підприємства;

- розроблення конкретних рекомендацій, які спрямовані на більш ефективне витрачання фінансових ресурсів і підвищення платоспроможності підприємства» [1, с. 28].

Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється за наступними етапами:

- проведення аналізу оцінки збалансованості платіжного календаря підприємства;

- проведення коефіцієнтного аналізу для кількісної оцінки платоспроможності підприємства;

- аналіз грошових потоків підприємства;

- використання інтегрального методу та проведення оцінки ліквідності балансу.

На сьогодні відсутній єдиний перелік відносних показників, які обчислюються для проведення аналізу платоспроможності. Результати дослідження наукового доробку авторів засвідчують доцільність застосування комплексного підходу до розрахунку показників платоспроможності підприємства. Зокрема, вважаємо за доцільне здійснювати розрахунок абсолютних показників платоспроможності та застосовувати коефіцієнтний підхід з використанням відносних показників в розрізі статичної, динамічної та перспективної платоспроможності. За результатами систематизації напрацювань вчених та науковців систематизовано наступний перелік показників платоспроможності (рис. 2).

Рис. 2. Система абсолютних та відносних показників платоспроможності підприємства

Використання запропонованої системи показників платоспроможності дозволяє здійснити комплексне аналітичне дослідження платоспроможності підприємства. Показники статичної платоспроможності здійснюється на певну дату і характеризує здатність підприємства виконувати платіжні зобов'язання за рахунок наявних грошових коштів. Розрахунок показників динамічної платоспроможності передбачає проведення аналізу грошового обороту підприємства за певний проміжок часу. Показники перспективної платоспроможності дозволяють оцінити здатність підприємства виконувати платіжні зобов'язання у майбутніх періодах. Проведення аналізу платоспроможності та детальне опрацювання розрахованих показників повинні забезпечити формування напрямів підвищення платоспроможності підприємства.

Дворник І.В. до «напрямів підвищення рівня платоспроможності відносить такі:

- забезпечення збалансованості активів і пасивів, збільшення обсягів продажу та зменшення витрат, координація планів виробництва та продажу, забезпечення безперебійної роботи підприємства, залучення довготермінових позик на фінансування капітальних витрат;

- раціональне управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів;

- контроль за відвантаженням продукції, складання картотеки дебіторів;

- управління дебіторською заборгованістю, проведення інкасації дебіторської заборгованості у наступному періоді, використання сучасних форм рефінансування» [3, с. 30]. Наведений перелік шляхів підвищення платоспроможності підприємства засвідчує, що особливу увагу управлінському персоналу підприємства слід приділяти розробці ефективних управлінських рішень в сфері збалансованості надходження та витрачання грошових коштів, оптимального планування платіжного календаря підприємства та оптимального співвідношення обсягів продажу та дебіторської заборгованості.

Заслуговує на увагу думка Н.Б. Теницької, Ю.С. Гришко, які «серед багатьох різних заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності, виділяють такі:

1) зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

2) інвентаризація активів підприємства;

3) оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства;

4) продаж незавершеного будівництва;

5) обґрунтування необхідної кількості персоналу;

6) продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів;

7) реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості на довгострокові позики або іпотеки;

8) запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

9) удосконалення організації праці;

10) проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування» [9, с. 367]. Запропоновані авторами підходи збільшення платоспроможності є рекомендаціями, які не враховують галузевої специфіки діяльності суб'єктів господарювання.

Досить узагальнені напрями підвищення платоспроможності пропонують застосовувати Е. Соколова, Г. Чернявська Автори стверджують, що «платоспроможність можна підвищити на підприємстві, якщо регулярно проводити різноманітні заходи, які сприяють підвищенню ліквідності активів і усувають причини зниження платоспроможності. Це зростання у складі активів підприємства частки оборотних активів, прискорення оборотності активів, підвищення частки ліквідних оборотних активів» [8, с. 335].

Підсумовуючи вищенаведені пропозиції науковців щодо напрямів підвищення платоспроможності, можна зробити висновок, що основними шляхами забезпечення платоспроможності є збалансованість активів та пасивів підприємства, ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, взаємоузгодженість планів виробництва та продажу продукції з урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємства та міжнародного досвіду.

Висновки. Умови національних трансформацій в економіці країни, зростаюча динаміка інфляційних процесів та поглиблення кризових явищ, зумовлюють актуалізацію забезпечення стабільного розвитку суб'єкта господарювання через оцінку платоспроможності підприємства. За результатами дослідження обґрунтовано економічний зміст понять «платоспроможність» та «ліквідність», встановлені спільні та відмінні ознаки даних понять. Доведено неправомірність ототожнення зазначених категорій, а також запропоновано їх трактування. З метою удосконалення методичних підходів до проведення економічного аналізу платоспроможності запропоновані його етапи та система показників платоспроможності. Систематизація причин виникнення неплатоспроможного стану підприємства дозволила встановити основні напрями підвищення платоспроможності, використання яких є інструментом забезпечення безперервності діяльності підприємства.

Література

1. Вдовенко Л. Платоспроможність підприємств: сутність та методика розрахунку показників // Економічний аналіз: збірник наукових праць Тернопільського національного економічного університету. 2012. Вип. 10. Ч. 2. С. 27-29.

2. Власова Н.О., Пічугіна Т.С., Смірнова П.В. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємств роздрібної торгівлі: монографія. Харківський державний університет харчування та торгівлі. Харків, 2010. 222 с.

3. Дворник І.В. Методичні аспекти оцінки платоспроможності й ліквідності сільськогосподарських підприємств // ЕКОНОМІКА. ФІНАНСИ. ПРАВО. 2020. №3. С. 27-32.

4. Майборода О.Є., Косарєва І.П., Лесняк А.О. Платоспроможність підприємства та формування системи її забезпечення. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип. 18. С. 256-260.

5. Непочатенко О.О., Мельничук Н.Ю. Фінанси підприємств: підручник. К.: Центр учбової літератури, 2013. 504 с.

6. Парасій-Вергуненко І.М. Статичний і динамічний підходи до аналізу ліквідності та платоспроможності суб'єктів господарювання. Фінанси України. 2017. №2. С. 81-95.

7. Пономарьов І.Ф., Полякова Е.І., Легченко О.А. Удосконалення механізму управління політикою платоспроможності підприємства // Економіка промисловості. 2007. №1. С. 119-132.

8. Соколова Е., Чернявська Г. Проблеми управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства // Збірник наукових праць ДЕТУТ. Серія «Економіка і управління», 2016. Вип. 35. С. 330-338.

9. Теницька Н.Б., Гришко Ю.С. Підвищення платоспроможності підприємства шляхом оптимізації дебіторської заборгованості // Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. №8. С. 366-369.

10. Тюхтій М.П., Сотченко Ю.К., Воробйов О.П. Сутність та методика оцінки платоспроможності суб'єктів господарювання України // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2018. Вип. 4 (16). С. 116-120.

11. Халатур С.М., Бровко Л.І., Моруга Т.О. Методологія оцінки ліквідності та платоспроможності сільськогосподарських підприємств // Економіка та держава. 2017. №12. C. 56-60.

12. Харченко О.С. Управління платоспроможністю підприємства в системі економічної безпеки // Інвестиції: практика та досвід. 2012. №1. С. 55-59.

References

1. Vdovenko, L. (2012). Platospromozhnist pidpryiemstv: sutnist ta metodyka rozrakhunku pokaznykiv [Solvency of enterprises: the essence and methods of calculating indicators]. Ekonomichnyi analiz: zbirnyk naukovykh prats Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu. - Economic analysis: a collection of scientific papers of Ternopil National Economic University. Vol. 10. P. 2, 27-29 [in Ukrainian].

2. Vlasova, N.O., Pichuhina, T.S., Smirnova, P.V. (2010). Otsinka likvidnosti ta platospromozhnosti pidpryiemstv rozdribnoi torhivli: monohrafiia [Estimation of liquidity and solvency of retail enterprises: monograph]. Kharkivskyi derzhavnyi universytet kharchuvannia ta torhivli. Kharkiv, 222 p. [in Ukrainian].

3. Dvornyk, I.V. (2020). Metodychni aspekty otsinky platospromozhnosti y likvidnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv [Methodical aspects of assessing the solvency and liquidity of agricultural enterprises]. EKONOMIKA. FINANSY. PRAVO. - ECONOMICS. FINANCES. RIGHT. Vol. 3, 27-32 [in Ukrainian].

4. Maiboroda, O. Ie., Kosarieva, I.P., Lesniak, A.O. (2017). Platospromozhnist pidpryiemstva ta formuvannia systemy yii zabezpechennia [Solvency of the enterprise and the formation of its support system]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. - Global and national economic problems. Vol. 18, 56-260 [in Ukrainian].

5. Nepochatenko, O.O., Melnychuk, N. Iu. (2013). Finansy pidpryiemstv: pidruchnyk [Enterprise finance: a textbook]. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 504 p. [in Ukrainian].

6. Parasii-Verhunenko, I.M. (2017). Statychnyi i dynamichnyi pidkhody do analizu likvidnosti ta platospromozhnosti subiektiv hospodariuvannia [Static and dynamic approaches to the analysis of liquidity and solvency of economic entities]. Finansy Ukrainy. - Finance of Ukraine. Vol. 2, 81-95 [in Ukrainian].

7. Ponomarov, I.F., Poliakova, E.I., Lehchenko, O.A. (2007). Udoskonalennia mekhanizmu upravlinnia politykoiu platospromozhnosti pidpryiemstva [Improving the mechanism of enterprise solvency policy management]. Ekonomikapromyslovosti. - Industrial Economics. Vol. 1, 119-132 [in Ukrainian].

8. Sokolova, E., Cherniavska, H. (2016). Problemy upravlinnia likvidnistiu ta platospromozhnistiu pidpryiemstva [Problems of liquidity management and solvency of the enterprise]. Zbirnyk naukovykh prats DETUT. - Collection of scientific works DETUT. Vol. 35, 330-338 [in Ukrainian].

9. Tenytska, N.B., Hryshko, Yu.S. (2015). Pidvyshchennia platospromozhnosti pidpryiemstva shliakhom optymizatsii debitorskoi zaborhovanosti [Increasing the solvency of the enterprise by optimizing receivables]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. - Global and national economic problems. Vol. 8, 366-369 [in Ukrainian].

10. Tiukhtii, M.P., Sotchenko, Yu.K., Vorobiov, O.P. (2018). Sutnist ta metodyka otsinky platospromozhnosti subiektiv hospodariuvannia Ukrainy [The essence and methods of assessing the solvency of economic entities of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii - Economic Bulletin of the Zaporozhye State Engineering Academy. Vol. 4 (16), 116-120 [in Ukrainian].

11. Khalatur, S.M., Brovko, L.I., Moruha, T.O. (2017). Metodolohiia otsinky likvidnosti ta platospromozhnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv [Methodology for assessing the liquidity and solvency of agricultural enterprises]. Ekonomika ta derzhava. - Economy and State. Vol. 12, 56-60 [in Ukrainian].

12. Kharchenko, O.S. (2012). Upravlinnia platospromozhnistiu pidpryiemstva v systemi ekonomichnoi bezpeky [Solvency management of the enterprise in the system of economic security]. Investytsii: praktyka ta dosvid. - Investments: practice and experience. Vol. 1, 55-59 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru