Інвестиційні процеси в економіці України

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

Інвестиційні процеси в економіці України

Бражник Людмила Василівна, кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри фінансів і кредиту

Анотація

Стаття присвячена теоретичним і практичним питанням формування, оцінки джерел інвестування та визначення векторів реалізації державної інвестиційної політики.

У статті виокремлено та обґрунтовано основні ідеології представників різних течій механізму інвестування, а також представлено зарубіжні практики ведення інвестиційної діяльності.

Розглянуто тенденції стану капітальних інвестицій, зокрема структура за джерелами фінансування, динаміка та структура , темпи приросту, здійснено оцінку їх співвідношення до ВВП та порівняння результатів з рекомендованими нормативами, що свідчать про його низький рівень економічного зростання в Україні.

Метою статті є дослідження еволюції інвестиційних моделей та процесів на вітчизняному інвестиційному ринку.

Наукова новизна. Обґрунтовано тенденції у сфері інвестування та визначено рівень забезпечення капіталовкладеннями для умов ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення, що дозволило запропонувати пріоритетні вектори реформування державної інвестиційної політики у контексті специфічних неспроможностей трансформаційної економіки.

Висновки. Аналіз показав, що основним джерелом фінансування інвестицій залишаються власні кошти підприємств, є потреба у нарощуванні обсягів фінансових інвестицій шляхом розвитку фінансового посередництва, та найбільш привабливою сферою інвестування є промисловість. Спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі, невтішний прогноз у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві, оскільки потенційні інвестори зайняли позицію очікування прийняття закону обігу земель. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано інвестиційні процеси в країні, розкрито проблеми сьогодення та приділено увагу питанням реалізації державної інвестиційної політики у контексті загальносвітових тенденцій.

Ключові слова: інвестування, інвестиційна діяльність, інвестиційна політика, інвестиційний процес, капітальні інвестиції.

Abstract

У процесі розвитку суспільства механізми інвестиційної діяльності та джерела її фінансування досліджували представники різних течій, шкіл та ідеологій. Кожен із них по-своєму сприймав та пояснював джерела надходження коштів та фактори, що сприяють активізації інвестиційних процесів. економічний фінансовий інвестиція

Представники такого напряму економічної думки, як меркантилізм, що сформувався одночасно зі світовим ринком, мали декілька власних концепцій щодо джерел створення інвестиційних ресурсів. Ті, що належали до раннього меркантилізму, ототожнювали гроші й капітал. Вони вважали єдиним засобом збагачення країни реальні гроші, які одночасно мали бути основою для розвитку виробництва та збільшення обсягів торгівлі.

Для них механізм зростання багатства - це приплив грошей у країну, нагромадження скарбів. Представники пізнього меркантилізму джерелами інвестицій вважали постійний рух грошей, який мав забезпечувати їхній приріст за умови активного сальдо торгового балансу країни, підтримувати дисбаланс міжнародної торгівлі. Згідно з їхньою теорією джерелом фінансування вважалися гроші, які необхідно вкладати у розвиток вітчизняних мануфактур експортно-забезпечуючих галузей.

У період зародження та становлення ринкової економіки вільної конкуренції, капіталізму В. Петті - фундатор школи англійської класичної політичної економії - в якості основного джерела інвестицій вважав прибуток, який, своєю чергою, залежав від величини заробітної плати та розмірів ренти. Інший представник цього ж періоду - засновник класичного напрямку економічної науки у Франції - П. Буагільбер - основним джерелом інвестицій визначав доходи від виробництва, а не від зовнішньої торгівлі [1].

Синтез класичних вчень здійснив Дж. Мілль, який обґрунтував інвестиційний попит, пов'язуючи його з динамікою доходів, процентною ставкою та станом міжнародної торгівлі. З того часу інвестиційні процеси розглядають як стабілізатор економічного розвитку, а Дж. Кейнс запропонував доктрину державного регулювання економіки, яка би збільшувала відповідний попит. Він по-новому вбачав роль держави у сфері інвестиційної політики [2].

Дослідження еволюції світових моделей макроекономічного регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринку показали, що за більш ніж 400-літню історію державна політика у сфері інвестування зводилася до регулювання діяльності основних інвесторів залежно від стану економіки: так, у фазі стабілізації - переважно непрямими методами та із застосуванням механізмів державного управління, у кризовій фазі - переважно прямими методами.

Згідно з вимогами Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development - OECD) [3] і рекомендаціями для країн світу міжнародної організації Конференція ООН по торгівлі і розвитку (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD) [4], комплекс заходів для реалізації державного стимулювання інвестиційної діяльності відповідно до стратегії стійкого розвитку повинен забезпечувати чітку побудову державної інвестиційної політики та ефективне функціонування сфер економіки. На етапі визначення концепції інвестиційної політики країни передбачається системне зміцнення та розвиток інституцій- них основ, пошук нових форм і способів залучення коштів, шляхом встановлення транспарентних правил здійснення інвестиційної діяльності, що стимулюють приплив капіталу в економіку та зростання підприємницької ініціативи.

Серед досліджень велике значення має структура капітальних інвестицій, реалізація інвестиційного процесу потребує консолідації усіх джерел надходження коштів (Рис. 1).

Рис. 1. Структура джерелами фінансування капітальних інвестицій в Україні *Джерело: складено на основі даних Державної служби статистики України [5]

Сьогодні основним джерелом фінансування інвестицій в економіці України залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2019 році освоєно 68,1 % капіталовкладень, що на 8,9 відсоткових пунктів більше, ніж на початку аналізованого періоду. Це цілком зрозуміло, оскільки саме суб'єкти підприємницької діяльності є основною ланкою будь-якої економіки та «рушієм» інвестування у власний бізнес і національне господарство в цілому. За досліджуваний період у нашій країні відбулося різке скорочення частки інвестицій комерційних банків та інших позик, їх питома вага коливалася від 16,1 % до 7,0 %.

Для поліпшення процесу інвестування необхідно визначити подальші вектори залучення коштів. В умовах обмеженості фінансових ресурсів велике сподівання покладається на можливість залучення коштів іноземних інвесторів, проте їхня частка у загальній структурі інвестицій упродовж 2012-2019 років була порівняно незначною та має тенденцію до зниження (з 1,1 % до 0,6 % відповідно), що підтверджує проблемність залучення фінансових ресурсів із-за кордону в національну економіку. Також зменшилася частка коштів населення на будівництво житла з 8,3 % у 2012 році до 5,6 % у 2019році, що обґрунтовується невигідними умовами фінансування. Аналогічна ситуація простежується при фінансуванні за рахунок коштів державного бюджету. Позитивною динамікою є зростання частки коштів залучення інвестицій через місцеві бюджети (з 3,2 % у 2012 році до 9,6 % у 2019 році), що пов'язано із процесами бюджетної децентралізації, відображає високу інвестиційну активність та спроможність місцевих органів влади вкладати кошти у проекти.

Приплив інвестицій, як національних, так й іноземних, є життєво важливим для досягнення середньострокових цілей - виходу із сучасної суспільно-економічної кризи, подолання спаду виробництва та покращення якості життя населення.

Основні тенденції капіталовкладень представлено на Рис. 2.

Рис. 2. Динаміка капітальних інвестицій та ВВП України

* Джерело: складено на основі даних Державної служби статистики України [5]

У процесі дослідження основних тенденцій інвестування виявлено зниження активності інвесторів, що свідчить про посилення економічних дисбалансів та неефективність інвестиційної політики. Темп приросту капітальних інвестицій з 2011року по 2014рік різко скоротився, певне пожвавлення спостерігалося у наступних роках, проте за 2019 рік значення цього показника опустилось до 1 %.

Доцільно відзначити, що найчастіше освоєння інвестицій здійснюється двома шляхами - через фінансові та реальні інвестиції. В обох цих випадках вони проходять стадію капіталізації та шляхом освоєння перетворюються на капітальні активи.

Для покращення інвестиційної динаміки необхідно нарощувати обсяги фінансових інвестицій, які в Україні зараз ще незначні - 3,6 % загальної сукупності, шляхом розвитку фінансового посередництва у державі.

За останні 9 років спостерігався хвилеподібний тренд питомої ваги інвестицій до ВВП в Україні, що пояснюється зниженням інвестиційної привабливості через військові, політичні та економічні проблеми у державі.

За результатами 2019 року цей показник становив лише 14,7 %, що характеризує низькі умови для ефективної економіки та можливості функціонування розширеного відтворення. Максимальне значення цього показника становило 19,4 % у 2012 році.

Для підйому економіки та підтримання на ефективному рівні виробничих потужностей і соціальних об'єктів необхідно підвищити норму інвестицій як мінімум до 25-30%.

У країнах, що швидко розвиваються, цей показник сягає 40 % [6].

Таблиця 1 Динаміка та структура капітальних інвестицій за видами економічної діяльності в Україні, 2011-2019рр.

*Джерело: складено на основі даних Державної служби статистики України [5]

Дані Табл. 1 показують, що у структурі галузевого розподілу капітальних інвестицій пріоритетною сферою в Україні є промисловість, їх частка за досліджуваний період зросла на 7,1 відсоткових пунктів та у 2019році склала 39,7 %, що безумовно є позитивним фактором, інші ж види діяльності набагато менше викликають зацікавленість серед інвесторів. На сьогоднішній день спостерігаються негативні явища інвестиційних процесів в аграрному секторі.

Так, динаміка вкладень у сільське, лісове та рибне господарство спочатку була зростаючою, проте за підсумками 2019року простежувався спад.

Невтішні прогнози у короткостроковій перспективі щодо активізації інвестиційної активності у сільському господарстві зазначив М. Кісіль, висловивши думку про відкладення потенційними інвесторами реалізації своїх проектів в очікуванні прийняття закону щодо обігу земель [7].

Схожа ситуація простежувалася і в інших галузевих складових економіки країни, лише сфера будівництва утримала позитивну тенденцію, що сумарно вплинуло на зростання капітальних інвестицій у цілому за 2019 рік порівняно з 2018роком.

Таким чином, незважаючи на деякі позитивні явища, зараз немає підґрунтя для збільшення обсягу капітальних інвестицій через нестабільну ситуацію в країні та пандемію COVID-19, що стала викликом для світової економіки протягом останнього року. Ці несприятливі явища вплинули на інвестиційну політику в цілому.

Висновки

Таким чином, серед основних проблем інвестиційного процесу в Україні можна виділити наступні: значний дефіцит власних джерел інвестиційних ресурсів у підприємств, відсутність ефективного механізму довгострокового кредитування підприємств, недостатньо розвинутий ринок капіталів. У рамкам інвестиційної політики держави UNCTAD розробила практичні рекомендації з використанням шести інструментів сприяння капіталовкладенням, спрямованим на досягнення цілей сталого розвитку країни.

Вектори реформування державної інвестиційної політики у колі розширення потенційних джерел фінансування інвестиційної діяльності повинні охопити наступні питання:

1. Основними інвестиційними джерелами повинні бути кошти підприємств та організацій у вигляді прибутку, амортизаційних відрахувань, також існує необхідність запровадження податкових стимулів для інвестиційної діяльності та розвитку малого підприємництва.

2. Необхідність надходження бюджетних інвестицій у галузі, що вважаються малопривабливими для приватних підприємців, але які є важливими для ефективного функціонування економіки.

3. Розширення цільового банківського кредитування пріоритетних галузей і виробництв, інформування та роз'яснення суб'єктам підприємницьких структур щодо реалізації таких проектів і перехід банківського сектору на рівень довгострокового кредитування, при цьому необхідно передбачити відповідний контроль за поточною діяльністю підприємства-позичальника.

4. Необхідність усунення штучно створених переваг банківського капіталу перед промисловим, кредитна й процентна політика не повинна підтримувати вищу норму прибутку в банківській сфері.

5. Визначення коштів населення як важливого складника інвестиційних ресурсів при умові підвищення рівня реальних доходів, створення заощаджень, акумулювання тимчасово вільних грошових ресурсів населення на інвестиційні потреби.

6. Подальший розвиток фондового ринку, розгалуження його інфраструктури, вдосконалення правової бази.

7. Створення сприятливих умов для залучення іноземного капіталу.

У трансформаційних умовах уряд повинен використати всі можливості для виведення інвестиційних процесів економіки на європейський рівень. Приток нових глобальних інвестиційних проектів також буде сприяти вирішенню вищезазначених питань.

Список використаних джерел

1. Титаренко Н. О., Поручник А.М. Теорії інвестицій : навч. посібник. Київ : КНЕУ 2000. 160 с.

2. Мазурок П.П. Історія економічних учень у запитаннях і відповідях : навч. посібник. Київ : Знання, 2006. 477 с.

3.OECD. (2015). Policy Framework for Investment. Paris : Organisation for Economic Cooperation and Development, р. 133. URL: https://www.oecd.org/investment/investment- policy/Policy-Framework-for-Investment-2015 CMIN2015-5.pdf (Дата звернення: 16.04.2020).

4. UNCTAD. (2015). Investment Policy Framework for Sustainable Development. United Nations Conference on Trade and Development, р.157. URL: http://unctad.org/ en/PublicationsLibrary/diaepcb2015d5_en.pdf (Дата звернення: 16.04.2020).

5. Державна служба статистики України / Офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat. gov.ua (Дата звернення: 16.04.2020).

6. ГриньоваВ.М., КоюдаВ.О., Лепей- коТ. І., Коюда О.П. Інвестування: підручник. Київ : Знання, 2008. 458 с.

7. Кісіль М. Подальше поглиблення негативних інвестиційних процесів у сільському господарстві України може викликати загальний спад в національній економіці. Новини Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» від 28 лютого 2020 р. URL: http://www.iae.org. ua/presscentre/archnews/2 761-podalshe- pohlyblennya-nehatyvnykh-investytsiynykh- protsesiv-u-silskomu-hospodarstvi-ukrayiny- mozhe-vyklykaty-zahalnyy-spad-v-natsionalniy- ekonomitsi-mykola-kisil.html (Дата звернення: 16.04.2020).

References

1. Tytarenko, N. O., Poruchnyk,A. M. (2000). Teorii investytsii [Theories of investment]. Kyiv : KNEU [in Ukrainian].

2. Mazurok,P. P. (2006). Istoriia ekonomichnykh uchen u zapytanniakh i vidpovidiakh [History of economic students in questions and answers]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

3.OECD. (2015). Policy Framework for Investment. Paris / Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: https:// www.oecd.org/investment/investment-policy/ Policy-Framework-for-Investment-2 015 CMIN2015-5.pdf (Last accessed: 16.04.2020).

4. UNCTAD. (2015). Investment Policy Framework for Sustainable Development / United Nations Conference on Trade and Development. URL: http://unctad.org/en/ PublicationsLibrary/diaepcb2015d5_en.pdf (Last accessed: 16.04.2020).

5. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2020). / Ofitsiinyi sait. URL: http://ukrstat.gov. ua (Last accessed 16.04.2020) [in Ukrainian].

6. Hrynova, V. M., Koiuda, V. O., Lepeiko, T I., Koiuda, O. P. (2008). Investuvannia [Investment]. Kyiv : Znannia [in Ukrainian].

7. Kisil,M. (2020). Podalshe pohlyblennia nehatyvnykh investytsiinykh protsesiv u silskomu hospodarstvi Ukrainy mozhe vyklykaty zahalnyi spad v natsionalnii ekonomitsi [Further deepening of negative investment processes in Ukrainian agriculture may cause a general downturn in the national economyinvestment]. URL: http://www.iae.org.ua/presscentre/ archnews/2 761-podalshe-pohlyblennya- nehatyvnykh-investytsiynykh-protsesiv-u- silskomu-hospodarstvi-ukrayiny-mozhe- vyklykaty-zahalnyy-spad-v-natsionalniy- ekonomitsi-mykola-kisil.html (Last accessed: 16.04.2020) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru