Параметричні методи в ціноутворенні: практика застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економіки та підприємництва

Параметричні методи в ціноутворенні: практика застосування

Непран Андрій,

У ціноутворенні, зокрема на продукцію виробничо-технічного призначення, дедалі ширше застосовуються параметричні методи. Використання цих методів базується не лише на складеній калькуляції; з'являється можливість зіставити та перевірити заплановані витрати зі зміною технічних параметрів та споживчих властивостей виробів.

Метою статті є визначення за допомогою параметричних методів цін на однотипну, функціонально однорідну продукцію виробничо-технічного призначення в умовах багато- позиційного виробництва.

Методи. Використано загальнонаукові методи дослідження, а також статистичні методи кореляційно-регресійного аналізу.

Результати дослідження. Для встановлення нових цін розроблено рівняння регресії, параметри яких розраховано за методом найменших квадратів. За допомогою регресійних рівнянь розроблено нові ціни на однорідну продукції виробничо-технічного призначення як всередині параметричного ряду, так і поза ним. Це дасть змогу оперативно приймати управлінські рішення в сфері ціноутворення, підвищити ефективність цінової політики підприємства.

Висновки. З використанням параметричних методів, зокрема регресійного аналізу, можна швидко і точно встановлювати ціни на однотипні, функціонально однорідні товари, ціни на товари, що входять до параметричного діапазону і на нові товари, які є продов- женням параметричного ряду. Крім того, цей метод ефективний під час перегляду всіх однотипних, функціонально однорідних продуктів.

Ключові слова: параметричні методи, регресійний аналіз, параметричний ряд, ціноутворення, ціна, техніко-економічні параметри, регресійна модель.

Nepran Andrey,

Practice in the application of parametric methods in pricing

Introduction. Recently, parametric methods have been increasingly used in pricing, in particular for industrial and technical products. The application of these methods is based not only on the compiled calculation; it is possible to compare and verify the planned costs with changes in technical parameters and consumer properties of products.

The aim of the article is to determine with the help of parametric methods the prices for the same type, functionally homogeneous products of industrial and technical purpose in the conditions of multi-item production.

Methods. General scientific research methods are used, as well as statistical methods of correlation and regression analysis.

Results. To establish new prices, regression equations were developed, the parameters of which were the method of least squares. With the help of regression equations developed new prices for homogeneous products for industrial and technical purposes, both within the parametric range and outside it. This will allow you to quickly make management decisions in the field of pricing, increase the effectiveness of pricing policy of the enterprise.

Conclusions. The use of parametric methods, in particular regression analysis, allows you to quickly and accurately set prices for the same type, functionally homogeneous products. You can set prices for products that are within the parametric range, and for new products that are a continuation of the parametric series. In addition, this method is effective when viewing all the same type, functionally homogeneous products.

Keywords: parametric methods, regression analysis, parametric series, price adjustment, price, technical and economic parameters, regression model.

Вступ

Для багатьох промислових підприємств в умовах багато- номенклатурного виробництва однією з проблем є визначення ціни на однотипну, функціонально однорідну продукцію. Ціна на продукцію повинна не тільки найбільш об'єктивно враховувати всю багатогранність якості, але й стимулювати її подальше підвищення. Встановлення ціни традиційними (витратними) методами потребує калькулювання за всією номенклатурою (асортиментом) продукції, що супроводжується певними труднощами. По-перше, відсутність на підприємствах калькуляцій за всіма окремими найменуваннями товарів, що особливо актуально для підприємств машинобудування та хімічної промисловості, номенклатура виробництва яких становить сотні або тисячі найменувань продукції. По-друге, проведення калькуляцій та встановлення собівартості продукції потребує значних витрат робочого часу та грошових коштів, що робить їх здійснення за всією номенклатурою продукції дуже затратним для підприємства. По-третє, втрата точності в розрахунках через значні зміни цін на сировину, матеріали, введення нового обладнання, зміни технології та організації виробництва. Все це призводить до неможливості застосування витратних методів ціноутворення для встановлення цін на однотипну, функціонально однорідну продукцію.

Проблема

Останнім часом у ціноутворенні, зокрема на продукцію виробничо-технічного призначення, дедалі ширше застосовуються параметричні методи. Особливо актуальним є застування параметричних методів ціноутворення на підприємствах з широкою номенклатурою продукції. Застосування цих методів базується не лише на складеній калькуляції; з'являється можливість зіставити та перевірити заплановані витрати зі зміною технічних параметрів та споживчих властивостей виробів. Застосування параметричних методів надає можливість формувати ціну не лише з позицій виробника, а й одночасно враховувати інтереси споживача, зміни споживчих якостей та властивостей виробу. Правильне визначення ціни з урахуванням техніко-економічних параметрів сприятиме послідовній реалізації цінової політики підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нині майже відсутні публікації українських науковців стосовно досліджуваної проблематики, хоча окремі з них присвятили свої праці питанням використання параметричних методів ціноутворення при встановленні цін на продукцію, зокрема, це праці В. Постової, Л. Ларки, В. Павленко, В. Божкової, І. Рябченко, О. Жегуса [1-4] та ін. Серед іноземних дослідників різних років слід відзначити дослідження Р. Долана [5], С. Боргса, Дж. Чаєса, Д. Чікерінга [6], Дж. Дейлі [7] та ін. Зокрема, В. Постова доводить ефективність застосування параметричних методів при встановленні цін на послуги ресторанного бізнесу [1]. До переваг параметричного методу Л. Ларка відносить можливість застосування під час ціноутворення нових товарів залежно від зміни рівня техніко-економічних параметрів та розрахунку цін серійних товарів підприємств, коли попит значно перевищує пропозицію [2, с. 106]. "Параметричні методи ціноутворення, - як зазначають В. Божкова та І. Рябченко, - передбачають урахування залежності між техніко-економічними параметрами виробу і його ціною шляхом введення поправок на техніко- економічне порівняння: сучасності конструкції, продуктивності, комплектності, економічності експлуатації, рівня організації технічного обслуговування" [3, с. 78]. Проте, відмічаючи переваги параметричних методів, автори часто не розкривають їх сутність та особливості застосування для промислових підприємств при багатономенклатурному виробництві. Прихильники використання параметричних методів обмежуються застосуванням бального методу, який не завжди є придатним для використання на практиці в конкретних галузях, зокрема за великої номенклатури продукції, а також при випуску однорідної продукції з різними техніко-економічними параметрами. Досить рідко зустрічається використання регресійних моделей для встановлення цін. Крім того, стає незрозумілим, як визначити ціну на продукцію одного параметричного ряду, як встановити ціну на нову продукцію або ціну під час перегляду цін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Попри наявність наукових досліджень з питань параметричних методів ціноутворення, залишаються невирішеними та потребують подальших досліджень методика та порядок (алгоритм) визначення цін на функціонально однорідну продукцію з використанням кореляційно-регре- сійного аналізу (КРА).

Метою роботи є обґрунтування методичних рекомендацій щодо визначення оптової відпускної ціни підприємства на однотипну, функціонально однорідну продукцію виробничо-технічного призначення із застосовуванням кореляційно-регресійного аналізу.

Методи

Інформаційною базою слугували публікації вітчизняних та зарубіжних науковців за темою дослідження, статистичні матеріали та інтернет-джерела. Використано методику кореляційно-регресійного аналізу як основного методу визначення залежності ціни від техніко-економічних параметрів продукції. Для визначення рівняння регресії застосовано графічний метод, для оцінки міри тісноти та надійності обчислено коефіцієнти кореляції.

Результати дослідження

В сучасних умовах значна кількість підприємств, що спеціалізуються на виробництві продукції машинобудування, готових металевих виробів, будівельних матеріалів, хімічних речовин та хімічної продукції тощо, випускають велику кількість найменувань однорідної продукції. Однотипна, функціонально однорідна продукція - це продукція, схожа за конструкцією, хімічним складом або структурою виготовлення і призначенням з раніше освоєною, але не призначена для її заміни. Таку продукцію використовують для продовження або доповнення вже існуючих видів продукції. На однотипну, функціонально однорідну продукцію ціни можуть визначатися за параметричними методами.

Нормативно-параметричні методи використовують, встановлюючи ціни на нові товари залежно від зміни їх техніко-економічних параметрів. Як відмічали Ж. Дерій та ін., вони дуже ефективні при призначенні ціни на новий товар на стадії проєктування і конструювання, коли точні витрати невідомі, але визначені основні параметри виробу, а також існує чітка залежність між ціною і параметрами аналогічних виробів, що їх беруть за основу [8, с. 59]. Ціна виступає як функція зростаючих техніко-економічних параметрів нового товару [9, с. 43].

Параметричні методи поділяють на певні підвиди. Зокрема, О. Мазур виділяє такі методи: агрегатний; структурної аналогії; кореляційно- регресійного аналізу; питомої ціни; простий бальний; бальний з урахуванням вагових індексів; розподілу 100 балів; рангового оцінювання параметрів товару; комплексний бальний з використанням товару- еталону [10, с. 221].

Параметричні методи використовують за наявності двох основних умов [9, с. 43]: широкого асортименту однотипної продукції, що розрізняється одним чи кількома якісними параметрами; існування суттєвої залежності економічної цінності товару (а часто і витрат на його виробництво) від таких параметрів. Відсутність цих умов унеможливлює ефективне використання параметричного методу ціноутворення.

Група виробів з однаковою номенклатурою техніко-економічних показників (параметрів) та із закономірним зв'язком витрат на їх виробництво (цін) та параметрів є параметричним рядом. Залежність собівартості цін від техніко-економічних параметрів у межах параметричних рядів спостерігається за багатьма видами продукції як виробничо-технічного призначення, так і товарів широкого вжитку.

За методом КРА ціни на однорідну, однотипну продукцію підприємства встановлюються за емпіричними формулами залежності між цінами продукції, яка фактично випускається (що є параметричним рядом), та її техніко-економічними параметрами й визначення на основі рішення виведених рівнянь нових значень цін. Застосування кореляційних розрахунків у ціноутворенні дає змогу вирішити такі завдання: вирівняти параметричні ряди, тобто визначити економічно доцільні ціннісні співвідношення у межах групи однорідних виробів; встановити нові ціни як у межах параметричного ряду, так і поза ним; визначити новий рівень ціни на весь параметричний ряд продукції у випадку перегляду цін [8, c. 59].

Розрахунок цін на однотипну, однорідну за функціональним призначенням продукцію шляхом кореляційних розрахунків можна умовно поділити на три етапи: визначення наявності кореляційного зв'язку між цінами та техніко-економічними параметрами продукції та відбір основних, необхідних для розрахунку параметрів; вибір функції, що найкраще відображає характер досліджуваного зв'язку, встановлення відповідних коефіцієнтів (параметрів) рівнянь регресії та вимірювання їх точності; визначення з урахуванням рішення виведених рівнянь регресії шуканих цін нову продукцію [11, c. 109].

Коефіцієнти рівняння регресії знаходять шляхом розв'язання системи нормальних рівнянь, одержуваних за способом найменших квадратів. Точність отриманої регресійної моделі вимірюється шляхом порівняння між собою фактичних та розрахункових цін. Основним показником, що характеризує відповідність фактичних та розрахункових цін, є коефіцієнт відхилення (Ko), який розраховується за формулою:

Прийнятним є значення коефіцієнта відхилень у межах не вище ±8-10 %. У випадку перевищення встановлених меж, тобто у разі значних відхилень розрахункових цін від фактичних досліджують причини цих відхилень. Серед основних причин перевищення встановлених меж відхилень є помилковий вибір основних техніко-еконо- мічних параметрів, відсутність їх стійкого зв'язку із цінами.

Вирівнювання цін або встановлення економічно доцільних ціннісних відносин у межах параметричного ряду відбувається шляхом підставлення у виведене рівняння регресії фактичних значень техніко- економічних параметрів виробів та розв'язання цього рівняння. Шляхом підставлення у виведене рівняння регресії нових техніко-економічних параметрів та його розв'язання визначають оптові (роздрібні) ціни на нову продукцію як у межах параметричного ряду, так і поза ним.

Дослідження параметрів вимагає визначення форми зв'язку ціни з техніко-економічними параметрами продукції. При цьому слід мати на увазі, що будь-яка форма зв'язку є лише тим чи іншим ступенем наближення до дійсності. Однак кожна з них має свої особливості, які необхідно знати під час їх використання. Практично достатньо розглянути три основні форми залежності - лінійну, статичну та наближення за допомогою багаточленів.

У багатьох випадках зв'язок між техніко-економічними параметрами та ціною може бути досить точно відображений лінійною залежністю. Про це свідчить коефіцієнт кореляції між досліджуваними параметрами та ціною. В загальному вигляді при врахуванні багатьох факторів лінійна залежність виражається формулою [12, c. 260]:

Лінійна форма показує величину ціни як лінійного розкладання за складовими, що відповідають впливу кожного з техніко-економічних параметрів. У сумі вона показує загальний вплив усіх параметрів, що порівнюються, так як до коефіцієнта увійдуть всі параметри, які безпосередньо не враховуються при середньому значенні собівартості та техніко-економічних параметрів.

Розроблення рівня цін починається на стадії проєктування нової продукції. На цій стадії такі ціни дають змогу конструкторам відмовитися від економічно невигідних технічних проєктів, змушують їх шукати та знаходити найбільш економічно обґрунтовані рішення технічних завдань та створювати тільки нову техніку, яка б сприяла зниженню витрат живої та уречевленої праці.

Пояснимо на конкретному прикладі. Харківський підшипниковий завод (ХПЗ) спеціалізується на випуску підшипників різних марок та модифікацій (понад 30 видів), кожен з яких, в свою чергу, має значну кількість найменувань. Зокрема, підшипники шарикові радіальні однорядні мають близько 50 найменувань, підшипники радіальні шарикові сферичні дворядні - близько 20 найменувань. Продукція підприємства використовується у верстатобудуванні, для елеваторів та зернооброб- ної техніки, вантажних автомобілів, тракторів, сільськогосподарської техніки і т. п. Кожен вид підшипників можна віднести до однотипної, функціонально однорідної продукції, яка відрізняється розмірами, вагою та іншими техніко-економічними параметрами. Їх великий асортимент унеможливлює калькуляцію за кожним видом. Тому для встановлення цін доцільним є застосування параметричних методів, зокрема КРА.

Визначимо ціну на прикладі радіальних шарикових сферичних дворядних підшипників, що випускаються ХПЗ. Основними техніко- економічними показниками підшипників є внутрішній та зовнішній діаметр, вага, вантажопідйомність, гранична частота обертання.

Маються на увазі підшипники радіальні шарикові сферичні дворядні, які являють собою параметричний ряд і характеризуються такими даними (табл. 1).

Таблиця 1

Основні техніко-економічні параметри й оптові ціни¹ на підшипники шарикові сферичні дворядні згідно з [13; 14]