Трансформування міжнародної торгівлі в умовах глобалізації і цифрорізації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформування міжнародної торгівлі в умовах глобалізації і цифрорізації економіки

Кононенко Леся Віталіївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри «Аудит, облік та оподаткування», Центральноукраїнський національний технічний університет

Назарова Галина Борисівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри «Аудит, облік та оподаткування», Центральноукраїнський національний технічний університет

Шишкіна Тетяна Миколаївна кандидат педагогічних наук, директор Кропивницького фахового коледжу, Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань»

Анотація

Сучасне світове господарство характеризується процесами глобалізації та цифрорізації, які призводять до трансформування всієї системи міжнародної торгівлі. З'ясовано, що основна товарна структура зовнішньої торгівлі України за останні роки є достатньо стабільною. Суттєвих змін зазнала зовнішня торгівля продукцією інтелектуальної власності та послугами у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг. Застосування цифрових інновацій призвело до появи нових технологій, науково-дослідних розробок, інформатизації, широкого розповсюдження мережі Інтернет.

Інтернет став найбільш поширенішою і доступною формою цифрових технологій. Зазначено, що його використання дозволило «віртуалізувати ринок», що дало можливість підприємствам малого та середнього бізнесу стати активними суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності.

Процеси глобалізації і цифрорізації призводять до трансформації форм міжнародного бізнесу, до змін у споживанні у різних країнах та впливають на соціокультурні параметри. Глобалізація призводить до універсалізації та становлення єдиних світових структур, зв'язків і відносин між соціально- економічними системами, інтенсифікації процесів інтернаціоналізації.

Застосування цифрових інновацій обумовлює появу нових технологій, науково-дослідних розробок, інформатизації, широкого розповсюдження мережі Інтернет.

У статті зазначено, що глобалізація та цифрорізація економіки обумовлюють виникнення різноманітних контрактних форм бізнесу міжнародних компаній, які передбачають субпідрядні угоди щодо постачання продукції і послуг, угоди про спільне виробництво, маркетингову, рекламну або науково-дослідницьку діяльність, управлінські, лізингові, консультаційні.

Глобалізаційні процеси обумовлюють орієнтацію міжнародного бізнесу на соціальну відповідальність. Зазначено, що ефективне функціонування соціально відповідального бізнесу можливо лише за умови тісної і продуктивної підтримки держави та суспільства.

Ключові слова: міжнародні відносини, інтелектуальна власність, інтернаціоналізація бізнесу, глобалізація, сталий розвиток, інновації, digital- технологій, соціальна відповідальність бізнесу

Kononenko Lesya Vitaliivna Ph. D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of audit, account and taxation, Central Ukrainian National Technical University

Nazarova Halyna Borisivna Ph. D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of audit, account and taxation, Central Ukrainian National Technical University

Shishkina Tetyana Mykolayivna Ph. D. in Sciences, director of Kropyvnytskyi vocational college, Private Higher Education Institution «University of Modern Knowledge»

TRANSFORMATION OF INTERNATIONAL TRADE IN THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION AND DIGITALIZATION OF THE

ECONOMY

Abstract. The author characterizes modern world economy by processes of globalization and digitalization, which cause the transformation of the entire system of international trade. The main commodity structure of Ukraine's foreign trade in recent years is quite stable. Foreign trade in intellectual property and telecommunications, computer and information services has changed significantly. The use of digital innovations has led to the emergence of new technologies, research and development, informatization, widespread use of the Internet.

The Internet has become the most widespread and accessible form of digital technology. It is noted that its use has allowed to «virtualize the market» that gave an opportunity for small and medium-sized business to become active actors in international business.

The processes of globalization and digitalization are leading to the transformation of forms of international business, to changes in consumption in different countries and affect sociocultural parameters. Globalization leads to the universalization and formation of unified world structures, connections and relations between socioeconomic systems, intensification of internationalization processes.

The use of digital innovations leads to the emergence of new technologies, research and development, informatization, widespread use of the Internet.

The article specifies that globalization and digitalization of the economy lead to the emergence of various contractual forms of business of international companies, which provide subcontracts of the supply of products and services, joint production agreements, marketing, advertising or scientific research, management, leasing, consulting.

Globalization processes determine the orientation of international business to social responsibility. It is noted that the effective functioning of socially responsible business is possible only with the close and productive support of the government and society.

Keywords: international affairs, intellectual property, internationalization of business, globalization, sustainable development, innovations, digital technologies, corporate social responsibility

Постановка проблеми

Найважливішою ознакою розвитку сучасного світового господарства є розгортання процесів глобалізації та цифрорізації. Глобалізаційні процеси формуються у контексті розроблення «нової моделі світового порядку, сформованої під впливом цивілізаційного розвитку продуктивних сил у результаті домінування інформації та технологій в економічній системі» [1]. Людство знаходиться біля витоків Четвертої промислової революції, основою якої є цифрова (digital) економіка. Ця революція за масштабом, обсягом та складністю є безпрецедентною. Четверта промислова революція призводить до трансформації світової економіки, відбувається свого роду її сепарація [2]. При цьому інновації у одній сфері обумовлюють виникнення інновацій у інших, тобто виникає цифровий вихор, який затягує у воронку галузь за галуззю (спостерігається синергетичний ефект). В цих умовах відбуваються розвиток сучасних світових глобальних процесів, які набувають все більших масштабів та торкаються практично усіх сфер суспільного життя. Спостерігається перетворення світового господарства у цілісну глобальну систему, відбуваються суттєві зміни всієї системи міжнародних відносин, посилюється їх взаємовплив та взаємозалежність. Глобалізаційні процеси обумовлюють ускладнення характеру міжнародних економічних відносин між економічними суб'єктами різних країн і здебільшого глобалізація міжнародного бізнесу проявляється у активізації діяльності транснаціональних корпорацій. Транснаціональні корпорації глобально організують виробництво і розподіляють ресурси відповідно до принципу максимізації прибутку [1].

Процеси глобалізації і цифрорізації визначають тенденції переформатування міжнародних економічних відносин, що обумовлює актуальність дослідження трансформування міжнародної торгівлі в цих умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Міжнародний бізнес становить значний інтерес як для наукової спільноти так і для практиків, тому йому присвячено безліч праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Зокрема у праці Разінькової М.Ю. досліджуються проблеми міжнародного розвитку бізнесу та шляхи їх вирішення [3]. Дослідження Давидюк Л.П. і Кліщук Ю.О. присвячені тенденціям розвитку міжнародного бізнесу в Україні [4]. Напрацювання Полуяктової О. В. та Матюк Т. В. зосереджені на дослідженні міжнародного економічного співробітництва України в умовах глобалізації [5]. Нікітіна А. В. та Шершенюк О. М. зосередили свої дослідження на вивченні впливу глобалізаційних процесів на розвиток корпоративного середовища міжнародних IT-компаній [1]. Праці Томашук І. В., Томчук О. Ф. та Гиренко Ю. В. спрямовані на дослідженні розвитку міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації [6]. Ярмак О. В. та Черняєва А. О. вивчали сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі та глобалізації [7]. Литвин О. досліджувала місце і роль України в системі міжнародних економічних відносин в умовах інституціоналізації та глобальної конвергенції [8]. Проте, віддаючи належне науковій та практичній значущості праць згаданих вчених, необхідно зазначити, що питання трансформування міжнародної торгівлі в умовах глобалізації і цифрорізації економіки потребують подальших досліджень.

Мета статті - встановлення основних напрямів трансформування міжнародної торгівлі в умовах глобалізації і цифрорізації економіки.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах глобалізації міжнародна торгівля дедалі набуває більш складного характеру, що обумовлює певні труднощі та суперечності у відносинах. Сьогодні міжнародна торгівля є невід'ємною частиною глобалізації. Ведення «міжнародної торгівлі це постійне акумулювання знань, культури регіонів з подальшим виробленням і пошуком найбільш адаптованої моделі поведінки, визначення проблем і шляхів їх розв'язання» [9].

Товарна структура зовнішньої торгівлі України за останні три роки є відносно стабільною: найбільша питома вага експорту припадає на продукти рослинного походження і недорогоцінні метали та вироби з них, а експорту - на мінеральні продукти і машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання. Проте, структура зовнішньої торгівлі послугами за видами з 2000 року зазнала суттєвих змін [10]. Процеси глобалізації і цифрорізації суспільства призводять до зростання таких сегментів міжнародної торгівлі як торгівля продукцією інтелектуальної власності та послуг у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних (рис.1, 2).

У 2020 році по відношенню до 2000 р. міжнародна торгівля роялті та іншими послугами, які пов'язані з використанням інтелектуальної власності зросла більш ніж у 70 разів (експорт) та більш ніж у 31 раз (імпорт) [10].

Процеси глобалізації і цифрорізації суспільства призводять до зростання такого сегменту міжнародної торгівлі як торгівля продукцією інтелектуальної власності, тобто продукцією яка є результатом розумової діяльності.

Рис. 1. Динаміка зовнішньої торгівлі основними послугами за видами з

2000 року -- експорт, тис. дол. США (згруповано авторами на підставі [10])

* Інформація за 2015, 2020 рр. наведена без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Рис. 2. Динаміка зовнішньої торгівлі основними послугами за видами з

2000 року -- імпорт, тис. дол. США (згруповано авторами на підставі [10])

* Інформація за 2015, 2020 рр. наведена без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Ринок продукції інтелектуальної власності є специфічним сегментом світового ринку. Класифікація прав інтелектуальної власності здійснюється на підставі Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка є результатом переговорів на Уругвайському раунді 1986-1994 рр. і набула чинності 1 січня 1995 року [11].

Ця Угода складається із 7 частин та містить 73 статті. Частина ІІ містить стандарти щодо наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності. Вимоги Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності базуються на дотриманні країнами національного режиму та режиму найбільшого сприяння в торгівлі продукцією інтелектуальної власності.

У відповідності з Угодою про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності права інтелектуальної власності представлені:

- авторськими правами та суміжними правами;

- товарними знаками;

- географічними зазначеннями;

- промисловими зразками;

- патентами;

- компонуванням (топографії) інтегральних мікросхем;

- захистом конфіденційної інформації;

- контролем за практикою антиконкурентних дій у договірних ліцензіях [11].

Торгівля продукцією інтелектуальної власності складається з торгівлі патентами і ліцензіями та науково-технічними (інжиніринговими) послугами. Механізм передачі продуктів реалізується або через купівлю-продаж, або через підписання угод про тимчасове використання продукції інтелектуальної власності.

Міжнародна торгівля послугами у сфері телекомунікації, комп'ютерними та інформаційними послугами у 2020 році по відношенню до 2000 р. зросла більш ніж у 33 рази (експорт) та більш ніж у 5 разів (імпорт) [10].

У сучасних умовах найбільш поширенішою і доступнішою формою цифрових технологій є Інтернет. Його використання дозволило «віртуалізувати ринок» (перенести економічні процеси у віртуальне середовище). Найпоширенішим проявом віртуалізації ринку є «Інтернет-комерція» - торгівля між різними суб'єктами економіки, за якої зв'язок здійснюється за допомогою Інтернету. Окрім відомих лідерів - Google, Yahoo, Ebay і Amazon, є величезна кількість компаній, що торгують різноманітними товарами та послугами. Сама ж сфера Інтернет-комерції стрімко зростає [12].

Процеси глобалізації і цифрорізації обумовлюють трансформацію форм міжнародного бізнесу. Насамперед це пов'язано з тим, що глобалізація призводить до універсалізації та становлення єдиних світових структур, зв'язків і відносин між соціально-економічними системами. Крім того, спостерігається інтенсифікація процесів інтернаціоналізації, тобто відбувається процес розвитку стійких економічних взаємозв'язків між країнами, відбувається підвищення їх взаємозалежності шляхом збільшення руху капіталів, товарів, робочої сили. Застосування цифрових інновацій призводить до появи нових технологій, науково-дослідних розробок, інформатизації, широкого розповсюдження мережі Інтернет. Процеси глобалізації і цифроризації обумовлюють зміни у споживанні у різних країнах та впливають на соціокультурні параметри [4].

У цілому на сьогодні діяльність міжнародних компаній характеризується такими тенденціями:

- зберігається висока концентрація (понад 50% торгівлі та 80% інвестицій припадає на 500 найбільших компаній);

- стрімко зростає технологічний бізнес, Інтернет-компанії (Apple Inc., Alphabet Inc., Microsoft Corp) та компанії, що діють у межах моделі «на вимогу» за рахунок ІКТ (наприклад, Uber, DidiChuxing);

- збільшується кількість компаній із країн, що розвиваються, зокрема у технологічному секторі (наприклад, DidiChuxing, Xiaomi);

- зростає кількість малих та середніх компаній, які діють на міжнародному рівні;

- збільшується частка нематеріальних активів [13].

Четверта промислова революція дає можливість підприємствам малому та середньому бізнесу стати активними суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності, не вкладаючи прямі іноземні інвестиції чи займаючись транскордонною спільною діяльністю. «Нові форми інвестицій» - це різноманітні контрактні форми бізнесу міжнародних компаній, які передбачають субпідрядні угоди щодо постачання продукції і послуг, угоди про спільне виробництво, маркетингову, рекламну або науково-дослідницьку діяльність, управлінські, лізингові, консультаційні.

З'являються нові інноваційні форми міжнародного бізнесу, саме: міжнародне ліцензування, франчайзинг, інжиніринг, аутсорсинг, субконтрактинг та офшоринг. Ці форми міжнародного бізнесу орієнтовані на інтернаціоналізацію бізнесу в межах науково-технічної, виробничої та маркетингової діяльності [14].

Процеси глобалізації призводять до зростання транснаціональних корпорацій (ТНК), що сприяє розширенню міжнародної інвестиційної діяльності і руху капіталу у міжнародному просторі. На сьогодні найбільші сто транснаціональних корпорацій мають у своєму розпорядженні світові активи на загальну суму понад 3,1 трильйона доларів, контролюють близько 90% прямих капіталовкладень за кордоном [4]. Транснаціональні корпорації з метою підвищення інноваційної активності здійснюють нарощування інвестицій у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Рейтинг світових компаній за витратами на науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи свідчать про те, що лідерами є транснаціональних корпорацій, які працюють у галузях автомобілебудування, програмного забезпечення та комп'ютерних послуг, електроніки та електротехнічного обладнання, технологій, апаратури, фармацевтики та біотехнологій. Географічна структура компаній представлена такими країнами, як Німеччина, США, Південна Корея, Китай, Швейцарія, Японія [15].

Глобалізаційні процеси обумовлюють створення та функціонування міжнародних спільних підприємств, які є найбільш ефективним видом міжнародного підприємництва. Міжнародне спільне підприємство являє собою форму співробітництва партнерів різних країн стосовно інвестування, управління, виробництва продукції, реалізації товарів та послуг, розподілу прибутків та ризиків. На сучасному етапі міжнародні спільні підприємства здебільшого займаються внутрішньою торгівлею, харчовою промисловістю та машинобудуванням і металообробкою (рис.3).

Рис. 3. Основні галузі функціонування міжнародних спільних підприємств Побудовано авторами самостійно на підставі даних [16]

Найбільша кількість міжнародних спільних підприємств зосереджена у м. Києві, Львівській, Одеській, Дніпропетровській, Закарпатській областях [16]. діджиталізація економіка міжнародна торгівля

Процеси глобалізації і діджиталізації економіки обумовлюють розвиток форм міжнародної торгівлі, змінюється сам ритм ведення бізнесу - ритм, за якого натискання на декілька клавіш в одній країні може означати початок економічного процесу на відстані багатьох тисяч кілометрів. Основні акценти сучасної міжнародної торгівлі такі:

- орієнтація на якість продукції та послуг, на задоволення вимог споживачів;

- ситуаційний підхід до управління, визнання важливості швидкості та адекватності реакції, що забезпечує адаптацію до умов існування фірми, за яких раціоналізація виробництва стає завданням другого порядку;

- головне джерело додаткової вартості - люди, що володіють знаннями (когнітаріат);

- підприємство - це відкрита система, що розглядається в єдності з факторами внутрішнього та зовнішнього середовища;

- система управління, орієнтована на збільшення ролі організаційної культури та нововведень, мотивацію робітників і стиль керівництва.

Крім того, на фоні глобалізаційних процесів спостерігається орієнтація міжнародного бізнесу на соціальну відповідальність [17]. Так, до недавнього часу загальноприйнятим був підхід за якого основною метою створення і функціонування міжнародного бізнесу була стабілізація та збільшення обсягу і норми прибутку. Проте на сьогодні дія глобальних об'єктивних чинників поступово призвела до того, що міжнародні компанії дійшли висновку щодо необхідності побудови системи соціальної відповідальності бізнесу. Таким чином, спостерігається процес неприйняття принципу, що до створення і функціонування будь-якого бізнесу лише з метою отримання прибутку. Але ефективне функціонування соціально відповідального бізнесу можливо лише за умови тісної і продуктивної підтримки держави та суспільства.

Висновки

Сучасне світове господарство характеризується процесами глобалізації та цифрорізації. Суттєвих змін за період з 2000 року зазнала зовнішня торгівля України продукцією інтелектуальної власності та послугами у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг.

Інтернет став найбільш поширенішою і доступною формою цифрових технологій, що дало можливість підприємствам малого та середнього бізнесу стати активними суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності. Застосування цифрових інновацій обумовило появу нових технологій, науково-дослідних розробок, інформатизації, широкого розповсюдження мережі Інтернет.

Глобалізація та цифрорізація економіки обумовлюють виникнення різноманітних контрактних форм бізнесу міжнародних компаній та орієнтацію міжнародного бізнесу на соціальну відповідальність. Проте, ефективне функціонування соціально відповідального бізнесу можливо лише за умови тісної і продуктивної підтримки держави та суспільства. Саме на цьому напрямі будуть зосереджені перспективи подальших досліджень.

Література:

1. Нікітіна А. В., Шершенюк О. М. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток корпоративного середовища міжнародних IT-компаній. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. Вип. 4. С. 3-8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2020_4_3 (дата звернення: 07.05.2022).

2. Кононенко Л.В., Назарова Г.Б., Куц В.І. Трансформація форм бухгалтерського обліку в умовах розвитку digital-технологій. Економічний простір: Збірник наукових праць. № 168. Дніпро: ПДАБА, 2021. С. 132-137 URL: http://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/ journal/article/view/869 (дата звернення: 07.05.2022).

3. Разінькова М. Ю. Міжнародний розвиток бізнесу: проблеми та шляхи їх вирішення. Економічний простір. 2019. № 151. С. 91-100. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ecpros_2019_151_10 (дата звернення: 07.05.2022).

4. Давидюк Л.П., Кліщук Ю.О. Тенденції розвитку міжнародного бізнесу в Україні. Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Випуск 37. 2019, c. 31-36 URL: http://www.market-infr.od.Ua/journals/2019/37_2019_ukr/7.pdf (дата звернення: 07.05.2022).

5. Полуяктова О. В., Матюк Т. В. Міжнародне економічне співробітництво України в умовах глобалізації. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. Вип. 2. С. 11-14. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2020_2_4 (дата звернення: 09.05.2022).

6. Томашук І. В., Томчук О. Ф., Гиренко Ю. В. Розвиток міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2021. № 2. С. 197-212. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efmapnp_2021_2_16 (дата звернення: 17.05.2022).

7. Ярмак О. В., Черняєва А. О. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі та глобалізації. Інфраструктура ринку. 2020. Вип. 43. С. 35-38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ifrctr_2020_43_9 (дата звернення: 07.05.2022).

8. Литвин О. Україна в системі міжнародних економічних відносин в умовах інституціоналізації та глобальної конвергенції. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. 2019. Вип. 1. С. 36-40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_mv_2019_1_10 (дата звернення: 08.05.2022).

9. Доронін А. В., Либа В. О., Ревенко Д. С. Роль міжнародного менеджменту у формуванні сучасних підходів до міжнародного бізнесу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 11. С. 43-46. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2017_11_11 (дата звернення: 03.05.2022).

10. Сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 15.05.2022).

11. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_018#Text (дата звернення: 05.05.2022).

12. Батлер В.Е. Основні риси відкритого акціонерного товариства і американської корпорації. Держава і право. 2014. № 7. 79-86 с.

13. Поляков М.В. Особливості розвитку міжнародного бізнесу в умовах становлення глобальної економіки знань. Економічний простір. 2017. № 121.С. 47-57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecpros_2017_121_6 (дата звернення: 12.05.2022).

14. Прушківська Е.В. Основи розвитку новітніх форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. Економічний вісник Національного гірничого університету.2018. № 2. 119-125 с. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2018_2_15 (дата звернення: 13.05.2022)

15. Шевченко Ю.О. Роль та місце транснаціональних корпорацій у сфері послуг. Сталий розвиток економіки. 2013. 122-128 с.

16. Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір: монографія. К. : КНЕУ, 2018. 420 с.

17. Кононенко Л.В., Юрченко О.В. Социальная составляющая интегрированной отчетности. The VIII International Science Conference «Problems and tasks of modernity and approaches to their solution», March 02 - 05, 2021, Tokyo, Japan. Pp. 43 - 46 URL: https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=4AAiEAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA43&dq=inf o:BTmBRmHADt0J:scholar.google.com&ots=3O4pZOBoi_&sig=3Z1U_URdOiu7sjAmiDls_8yM n4A&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 12.05.2021).

References:

1. Nikitina, A. V. & Shersheniuk, O. M. (2020) Vplyv hlobalizatsiinykh protsesiv na rozvytok korporatyvnoho seredovyshcha mizhnarodnykh IT-kompanii [The impact of globalization processes on the development of the corporate environment of international IT companies]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia - Eastern Europe: Economy, Business and Governance, 4, 3-8. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2020_4_3 [in Ukrainian].

2. Kononenko, L.V., Nazarova, H.B. & Kuts, V.I. (2021) Transformatsiia form bukhhalterskoho obliku v umovakh rozvytku digital-tekhnolohii [Transformation of forms of accounting in the development of digital technologies]. Ekonomichnyi prostir: Zbirnyk naukovykh prats - Economic space: Collection of scientific works, 168, 132-137. Retrieved from http://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/869 [in Ukrainian].

3. Razinkova, M. Yu. (2019) Mizhnarodnyi rozvytok biznesu: problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [International business development: problems and ways to solve them]. Ekonomichnyi prostir - Economic space, 151, 91-100. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecpros_2019_151_10 [in Ukrainian].

4. Davydiuk, L.P. & Klishchuk Yu.O. (2019) Tendentsii rozvytku mizhnarodnoho biznesu v Ukraini [Progress of international business trends are in Ukraine]. Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny - World economy and international economic relations, 37, 31-36. Retrieved from http://www.market-infr.od.ua/journals/2019/37_2019_ukr/7.pdf [in Ukrainian].

5. Poluiaktova, O. V. & Matiuk, T. V. (2020) Mizhnarodne ekonomichne spivrobitnytstvo Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [International economic cooperation of Ukraine in the context of globalization]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia - Eastern Europe: Economy, Business and Management, 2, 11-14. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2020_2_4 [in Ukrainian].

6. Tomashuk, I. V., Tomchuk, O. F. & Hyrenko, Yu. V. (2021) Rozvytok mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn v umovakh hlobalizatsii [Development of international economic relations in the context of globalization]. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky - Economy. Finances. Management: current issues of science and practice, 2, 197212. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efmapnp_2021_2_16 [in Ukrainian].

7. Yarmak, O. V. & Cherniaieva, A. O. (2020) Suchasni tendentsii rozvytku mizhnarodnoi torhivli ta hlobalizatsii [Current trends in international trade and globalization]. Infrastruktura rynku - Market infrastructure, 43, 35-38. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ifrctr_2020_43_9 [in Ukrainian].

8. Lytvyn, O. (2019) Ukraina v systemi mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn v umovakh instytutsionalizatsii ta hlobalnoi konverhentsii [Ukraine in the system of international economic relations in the conditions of institutionalization and global convergence].Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny - Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. International relations, 1, 36-40. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_mv_2019_1_10 [in Ukrainian].

9. Doronin, A. V., Lyba, V. O. & Revenko, D. S. (2017) Rol mizhnarodnoho menedzhmentu u formuvanni suchasnykh pidkhodiv do mizhnarodnoho biznesu [The role of international management in shaping modern approaches to international business]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and the World Econom, 11, 4346. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2017_11_11 [in Ukrainian].

10. Sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Website of the State Statistics Service of Ukraine]. mmi.fem.sumdu.edu.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

11. Uhoda pro torhovelni aspekty prav intelektualnoi vlasnosti [Agreement on Trade- Related Aspects of Intellectual Property Rights]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/981_018#Text [in Ukrainian].

12. Batler V.E. (2014). Osnovni rysy vidkrytoho aktsionernoho tovarystva i amerykanskoi korporatsii [Basic lines of open corporation and American corporation]. Derzhava і pravo - State and right, 7, 79-86 [in Ukrainian].

13. Poliakov, M.V. (2017) Osoblyvosti rozvytku mizhnarodnoho biznesu v umovakh stanovlennia hlobalnoi ekonomiky znan [Features of international business development in the context of the global knowledge economy]. Ekonomichnyi prostir - Economic space, 121, 47-57. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ ecpros_2017_121_6 [in Ukrainian].

14. Prushkivska, E.V. (2018) Osnovy rozvytku novitnikh form mizhnarodnoho biznesu v umovakh hlobalizatsii [Fundamentals of development of the newest forms of international business in the conditions of globalization]. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu - Economic Bulletin of the National Mining University, 2, 119-125. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2018_2_15 [in Ukrainian].

15. Shevchenko Yu.O. (2013) Rol ta mistse transnatsionalnykh korporatsii u sferi posluh [The role and place of transnational corporations in the service sector]. Stalyi rozvytok ekonomiky - Sustainable economic development, 122-128 [in Ukrainian].

16. Global economy of ХХІ of century: human measuring: monograph [The global economy of the XXI century: the human dimension] (2018). Kyiv [in Ukrainian].

17. Kononenko, L.V. & Yurchenko, O.V. (2021) Sotsyalnaia sostavliaiushchaia yntehryrovannoi otchetnosty [Social component of integrated reporting]. The VIII International Science Conference «Problems and tasks of modernity and approaches to their solution», March 02 - 05, Tokyo, Japan. Pp. 43 - 46 Retrieved from https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=4AAiEAAAQBAJ&oi =fnd&pg= PA43&dq=info:BTmBRmHADt0J: scholar.google.com&ots=3O4pZOBoi_&sig=3Z 1 U_URdOiu7 sj AmiDl s_ 8yM n4A&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.

Размещено на Allbest.ru