Державне регулювання малого та середнього бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне регулювання малого та середнього бізнесу

Гбур Зоряна Володимирівна доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика

Завада Оксана Григорівна завідувач навчальним кабінетом кафедри ракетних військ факультету ракетних військ і артилерії, Національна академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного

Анотація

В контексті створення оптимального соціально-економічного середовища для сталого зростання держави особливе значення займає порядок, інструменти та напрями реалізації державного регулювання діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання. В структурі підприємницького сектору значна частка припадає на одиниці малого та середнього бізнесу (далі - МСБ), що пов'язано із їхньою властивістю швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, високим ступенем гнучкості, можливістю збереження добросовісної конкуренції в галузях, а також здатністю оперативного реагування в контексті перманентних змін вимог і потреб споживачів. Таким чином, у науковій статті розкрито не лише ключові аспекти державного регулювання сектором МСБ, а і визначено важливість збалансованості діяльності приватного та державного секторів в контексті максимізації результативності їх роботи.

Наукова стаття являє собою оригінальне дослідження ключових методів, сучасних напрямів і цілей, а також загальної специфіки реалізації державного регулювання малого та середнього бізнесу в умовах перманентної трансформації вітчизняного соціально-економічного середовища.

Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу та узагальнення, а також табличного і графічного моделювання.

В науковій роботі було детерміновано цілі і напрями державного регулювання МСБ, особливості трансформації регуляторного механізму під тиском чинників соціального, економічного та політичного характеру, зокрема в умовах обмеження соціальної взаємодії, що викликана пандемією Covid-19. Авторами було охарактеризовано ознаки сучасної політики підтримки сектору МСБ, визначено недоліки діючої системи регулювання та окреслено пріоритети на майбутні періоди. Авторами було доведено, що з метою вдосконалення системи державно регулювання малого та середнього підприємництва (далі - МСП) необхідно реалізувати такі оптимізаційні заходи, як забезпечення вищого рівня доступності суб'єктів господарювання до фінансових ресурсів, необхідних для фінансування їх діяльності, проведення державних регуляторних заходів щодо підтримки збутової активності суб'єктів МСБ, стимулювання інноваційної активності, проведення заходів щодо підвищення рівня підприємницької культури і якості освіти серед населення України.

Ключові слова: малий та середній бізнес, державне регулювання, Національна економічна стратегія до 2030 року, підприємництво, фінансування, ринкова економіка.

Abstract

STATE REGULATION OF SMALL AND MEDIUM-SIZED BUSINESS

Hbur Zoriana Volodymyrivna Doctor of Sciences in Public Administration, Full Professor, Professor of the Department of Healthcare Management and Public Administration, Shupyk National Healthcare University of Ukraine

Zavada Oksana Hryhorivna Chief of Department of Rocket Forces of Faculty of Rocket Forces and Artillery of Petro Sahaidachny National Academy of Ground Forces, Master of Public Administration

In the context of creating an optimal socio-economic environment for sustainable growth of the state, the order, tools and directions of implementation of state regulation of domestic economic entities are of particular importance. In the structure of the business sector, a significant share falls on small and medium-sized businesses (hereinafter - SMEs), which is due to their ability to respond quickly to changes in market conditions, high flexibility, the ability to maintain fair competition in industries and operational ability. responding in the context of permanent changes in consumer requirements and needs. Thus, the scientific article reveals not only the key aspects of state regulation of the SME sector, but also identifies the importance of balancing the private and public sectors in the context of maximizing their effectiveness.

Goals, as well as the general specifics of state regulation of small and medium¬sized businesses in the conditions of permanent transformation of the domestic socio¬economic environment.

The scientific work determined the goals and directions of state regulation of SMEs, features of the transformation of the regulatory mechanism under the pressure of social, economic and political factors, in particular in the context of limiting social interaction caused by the Covid-19 pandemic. The authors described the features of the current policy to support the SME sector, identified the shortcomings of the current regulatory system and outlined priorities for future periods. The authors proved that in order to improve the system of state regulation of small and medium enterprises (hereinafter - SMEs) it is necessary to implement such optimization measures as ensuring a higher level of access of economic entities to financial resources needed to finance their activities, state regulatory measures support sales activities of SMEs, stimulate innovation, take measures to improve the level of entrepreneurial culture and quality of education among the population of Ukraine. державне регулювання бізнес

Keywords: small and medium business, government regulation, National Economic Strategy until 2030, entrepreneurship , financing, market economy.

Постановка проблеми

Інтеграційні процеси, глобалізація, розвиток інновацій і екологічно-орієнтованого підприємництва, безпрецедентне обмеження соціальної взаємодії в наслідок пандемії Covid-19, а також підвищення ролі прибутковості виробничо-господарської діяльності як чиннику, що визначає рівень розвитку, платоспроможності і конкурентоздатності національної економіки країни, сприяють вдосконаленню сучасних концепцій управління приватним сектором господарювання. Окреслені тенденції виступають стимулами до трансформації підходів державного регулювання бізнес-процесів та діяльності суб'єктів МСП, зокрема.

В умовах динамічних змін державне регулювання МСБ це - симбіоз заходів щодо поліпшення бізнес-клімату секторів мікро-, малого та середнього підприємництва, що в сукупності являють собою специфічний набір цілей, інструментів та показників, що вимірюють результативність регуляторних заходів. В контексті посткризової стабілізації діяльності суб'єктів МСБ, а також забезпечення сталого соціально-економічного зростання України, вдосконалення механізму державного регулювання підприємництва має стати основним вектором сучасної регуляторної політики. Визначено, що запропоновані в науковій роботі реформаційні заходи є необхідними на етапі підтримки розвитку МСБ та управління постпандемічними наслідками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Порядку, механізмам, підходам та інструментам державного регулювання МСБ, проблемам зниження ефективності державної регуляторної політики, дестабілізації малого і середнього підприємництва в Україні, а також створенню умов для перманентного збільшення масштабів неофіційного сектору господарювання в постпандемічних умовах присвячено праці багатьох науковців, зокрема таких, як В. Бодров [1], З. Варналій [2], О. Ватаманюк, Л. Воротіна, Л. Ганущак-Єфіменко, Д. Гаркуша [3], В. Гейць, В. Гура, С. Дрига, Я. Кондратюк [4], І. Мазур [5], К. Нікітенко [6], А. Шегда та ін.

В. Бодров дослідив державне регулювання бізнес-процесів України в контексті сучасних трансформацій, зокрема становлення інформаційного суспільства, діджиталізації, а також динамічних технологічних змін. Автор визначає, що ефективне державне регулювання та публічний менеджмент здатні обмежити вплив бюрократії на діяльність МСП, а також значно знизити руйнівний вплив посередницьких структур на процеси прийняття та практичного втілення бізнес-рішень. Отже, в сукупності це допоможе на шляху досягнення цілей інклюзивного розвитку [1, с. 29]. З. Варналій визначив, що державне регулювання МСБ ефективним є за умови проведення перманентних заходів щодо детінізації бізнесу. В умовах добросовісної конкуренції симбіоз ефективної державної регуляторної політики сектором МСБ та політики детінізації «сприятиме збільшенню національного інвестиційного потенціалу, рівня його реалізації, забезпечить позитивний ефект для бюджетної сфери, довгострокову стабільність і зорієнтованість національної економіки на стратегічний розвиток, зміцнення економічної безпеки держави» [2, с. 68]. Л. Ганущак-Єфіменко, Д. Гаркуша та ін. досліджують методи державної підтримки МСБ в Україні. Дослідники визначають, що сучасні інструменти державної допомоги доцільно спрямовувати на поліпшення технологічного рівня виробництва, зокрема інноваційність та енергоефективність діяльності [3, с. 34]; це допоможе максимізувати результативність державної регуляторної політики у довгостроковій перспективі. Л. Воротіна, О. Ватаманюк, С. Дрига та ін. дослідили об'єктивну потребу у застосуванні фінансових та кредитних інструментів впливу на розвиток суб'єктів МСБ України, визначили важливість поширення фінансових механізмів регулювання підприємницької діяльності в структурі державної регуляторної політики. І. Мазур, В. Гура, Я. Кондратюк та ін. дослідили механізм підприємницької мотивації в контексті реалізації державного регулювання; науковці визначили чинники і мотиви, що стимулюють розвиток МСБ [5, с. 20], а також фактори дестимулювання підприємницької діяльності, які в умовах низько ефективного державного регулювання сприяють тінізації національної економіки [5, с. 22; 4, с. 84]. К. Нікітенко в своїх науковій роботі зазначила, що «в наслідок ефективної реалізації фінансового механізму в структурі державного управління МСБ можливо досягнути потужного товарно-споживчого, інвестиційно- інноваційного та інституційно-соціального ефектів» [6, с. 771].

Теоретичні основи державного регулювання діяльності МСП, а також методичні аспекти реалізації державної регуляторної політики та політики підтримки МСП в контексті забезпечення сталого економічного зростання аналізують у своїх працях такі зарубіжні вчені, як С. Брю, П. Друкер, Х. Міленбуш, С. Паркер, Дж. Стігліц, Д. Сторі, А. Хоскінг та ін.

Метою статті є дослідження сучасних напрямів, цілей, а також загальної специфіки реалізації державного регулювання МСБ в умовах перманентної трансформації вітчизняного соціально-економічного середовища. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження було сформовано та вирішено важливі наукові та практичні завдання, зокрема:

- охарактеризувати сутність, цілі та напрями реалізації державного регулювання МСП в Україні;

-проаналізувати динаміку розвитку сектору МСБ під впливом державної регуляторної політики;

-визначити перспективні шляхи підвищення ефективності державного регулювання підприємництва в контексті формування оптимального для сталого економічного зростання України бізнес-середовища.

Виклад основного матеріалу

В умовах динамічних змін сектор малого та середнього бізнесу отримує додаткові пріоритети, серед яких є значний рівень гнучкості та мобільності діяльності, пристосовуваність до мінливості потреб споживачів та держави, як ключових суб'єктів економічних відносин, вища адаптованість виробничо-господарської діяльності до трансформацій у національній економіці держави в порівнянні із великими підприємствами та корпораціями. В сукупності ці ознаки стверджують про необхідність підтримки сектору МСП, а також створення сприятливих умов та оптимального бізнес - клімату для сталого розвитку суб'єктів малого і середнього бізнесу. Таким чином, сьогодні активізація діяльності МСБ повинна стати основним вектором державної регуляторної політики в контексті проведення структурних змін, модернізації національного господарства та виходу із постпандемічної кризи.

В контексті сприяння діяльності суб'єктів МСБ державне регулювання доцільно трактувати як самостійний вектор економічної політики країни, об'єктивними цілями якого є:

-по-перше, запровадження правил та формалізованого порядку взаємодії між суб'єктами бізнес-середовища. Індикатором результативності запропонованих органами влади правил є створення реальних можливостей передбачувати тактику дій суб'єктів бізнес-простору та зменшувати ризики, пов'язані з невизначеністю поведінки учасників економічних відносин (регулювання контрактів, прав власності, визначення припустимих інструментів конкуренції тощо);

-по-друге, забезпечення стабільного росту не лише приватних доходів суб'єктів МСБ, а і доходів держави, необхідних для виконання покладених на органи влади функцій, збереження конкурентоздатності країни, а також підвищення фінансової стійкості у довгостроковій перспективі;

-по-третє, забезпечення державного впливу на структурні зміни в економіці країни (співвідношення мікро, малого, середнього та великого бізнесу, галузеву структуру, стан конкуренції тощо) та корегування результатів діяльності окремих видів бізнесу. Задля досягнення даної цілі держава може підтримувати суб'єктів МСБ через управління витратами бізнес-одиниць (наприклад, організація кредитування на пільгових умовах) або підвищення доходів (здійснення державних замовлень, надання компенсацій, зокрема в умовах постпандемічної кризи, яка стала безпрецедентним явищем для вітчизняної економіки та мала виключно руйнівний вплив на недостатньо стабільну діяльність суб'єктів сектору МСБ) [7].

В контексті окреслених цілей державна політика регулювання і підтримки діяльності МСБ реалізовується у таких напрямах (рис. 1):

Рис. 1. Напрями державної політики в контексті регулювання діяльності суб'єктів МСБ

Джерело: складено автором за даними [8].

Першопричиною для вдосконалення державного регулювання МСБ в Україні є значні обсяги та стабільне збільшення частки сектору у структурі національного господарства, ріст прибутковості, кількості зайнятих осіб, а також підвищення інноваційності і ефективності функціонування сектору, що має значний вплив на загальний рівень конкурентоздатності національної економіки України. Окрім того, важливість сектору МСБ в контексті сталого економічного зростання держави пов'язана із його здатністю до насичення національного споживчого ринку якісними товарами/послугами, задоволення мінливого індивідуального попиту та стимулювання сукупного попиту загалом, підвищення рівня добробуту населення та скорочення бідності, пом'якшення соціальної напруги у суспільстві, демократизації ринкових відносин, забезпечення соціально-економічної та політичної стабільності, а також надання сучасній економіці конкурентного характеру й послаблення монопольних тенденцій [9].

За результатами 2019 року визначено, що кількість суб'єктів великого підприємництва становила 518,0 од. (або -0,0%), суб'єктів середнього підприємництва - 18 129,0 од. (або 0,9%) та суб'єктів малого підприємництва (з урахуванням мікропідприємництва) - 1 922 978,0 од. (або 99,1%) [10, с. 19]. Проаналізований в роботі період (2015-2019 рр.) відображає результати діяльності суб'єктів МСБ до порушення макроекономічної стабільності, спричиненої пандемією Covid-19 та жорсткими для вітчизняного бізнесу карантинними обмеженнями. В контексті аналізу ефективності державного регулювання МСБ було проаналізовано динаміку таких показників, як додана вартість за витратами виробництва суб'єктів МСП, їх частка у структурі вітчизняного підприємництва в цілому, кількість суб'єктів МСП, чисельність зайнятих у секторі та кількість малих і середніх підприємств на 10 тис. населення, обсяг реалізованої продукції, (товарів, послуг), а також чистий прибуток (збиток) суб'єктів МСП за відповідний період (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка розвитку малого і середнього бізнесу в Україні

(2015-2019 рр.)