Управління інфокомунікаціями як передумова активізації конкурентоспроможного розвитку сучасного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

УПРАВЛІННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЯМИ ЯК ПЕРЕДУМОВА АКТИВІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Чернишова Лілія Іванівна

кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту, Національний університет «Одеська політехніка»

Дулгеру Алла Іванівна

здобувач вищої освіти 2-го року магістратури, Національний університет «Одеська політехніка»

Анотація

інфокомунікаційний технологія підприємство оперативний

Сучасний період розвитку суспільства характеризується різноманітністю інфокомунікаційних технологій, каналів, форм, засобів, які відіграють важливу роль у сфері отримання й використання оперативної та якісної інформації, синтезу здобутих знань, їх перетворень у продукт виробництва. Саме тому в сучасному діловому бізнес-середовищі виникає потреба ефективного використання інфокомунікацій. Їх дослідження, формування і впровадження дозолятиме укріплювати позиції в діловому середовищі, зміцнювати власні конкурентоспроможні позиції, запроваджувати новітні ідеї щодо оптимізації взаємовідносин із клієнтами та партнерами. Визначена тематика є актуальною для розвитку будь-яких установ, адже це джерело для відкриття нових перспектив, інноваційних ідей, стійких конкурентних позицій. Саме інфокомунікації здатні підвищити конкурентоспроможність підприємства, шляхом покращення внутрішніх зв'язків на підприємстві, поліпшення відносин із постачальниками, клієнтами, рекламодавцями, необхідними для підтримки репутації підприємства на ринку.

В роботі обґрунтовано визначення ролі інфокомунікацій в діяльності підприємства, сфокусована увага на змісті терміну. Зазначено, що інфокомунікації мають вагомий вплив на діяльність організацій, формують структурні складові та елементи, які визначають конкурентоспроможні позиції на ринку. Авторами наведені компоненти інфокомунікаційних мереж.

В процесі дослідження був змодельований процес вибору комунікаційних каналів на підприємстві під час передачі інформації. Зауважено, що при виборі тих чи інших каналів передачі може бути різний результат, виділено циклічний характер в деяких каналах. Авторами зазначено, що від вибору комунікаційного каналу залежить чи буде отримана інформація отримувачем і як швидко.

Зазначено, що аналіз стану інфокомунікаційної мережі можна визначити на підставі анкетного опитування керівників підприємств. Підкреслено, що ефективний інфокомунікаційний процес можливий тоді, коли буде сфокусована сукупність засобів комунікацій в єдиній інформаційній мережі, яка матиме стратегічну спрямованість, оскільки забезпечуватиме конкурентоспроможний розвиток організації у сучасному середовищі.

Ключові слова: інфокомунікації, управління інфокомунікаціями, комунікаційні канали, компоненти інфокомунікаційних мереж, конкурентоспроможний розвиток.

Abstract

Information communication management as a prerequisite for activating the competitive development of a modern enterprise. Chernyshova Liliia Ivanivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of Мanagement Department, Odessa Polytechnic National University. Dulheru Alla Ivanivna Graduate of the 2st year of master's degre, Odessa Polytechnic National University

The modern period of development of society is characterized by a variety of infocommunication technologies, channels, forms, means that play an important role in the field of obtaining and using operational and high-quality information, synthesizing the acquired knowledge, and transforming it into a product of production. That is why in the modern business environment, there is a need for effective use of infocommunications. Their research, formation and implementation will help to strengthen our positions in the business environment, strengthen our own competitive positions, and introduce the latest ideas for optimizing relationships with customers and partners. A certain topic is relevant for the development of any institutions, because it is a source for discovering new prospects, innovative ideas, and stable competitive positions. It is infocommunications that can increase the competitiveness of an enterprise by improving internal relations at the enterprise, improving relations with suppliers, customers, and advertisers necessary to maintain the company's reputation in the market.

The paper substantiates the definition of the role of infocommunications in the company's activities, focuses on the content of the term. It is noted that infocommunications have a significant impact on the activities of organizations, form structural components and elements that determine competitive positions in the market. The authors present the components of infocommunication networks.

In the course of the study, the process of selecting communication channels at the enterprise during information transmission was modeled. It is noted that when choosing certain transmission channels, there may be a different result, and a cyclical character is highlighted in some channels. The authors note that the choice of communication channel depends on whether the recipient will receive information and how quickly.

It is noted that the analysis of the state of the infocommunication network can be determined on the basis of a questionnaire survey of enterprise managers. It is emphasized that an effective infocommunication process is possible when a set of communication tools is focused in a single Information Network, which will have a strategic orientation, since it will ensure the competitive development of the organization in a modern environment.

Keywords: infocommunications, information communications management, communication channels, components of infocommunication networks, competitive development.

Постановка проблеми

Сфера комунікацій виступає одним із пріоритетних і важливих напрямів економіки України, оскільки підтримує інноваційну складову в соціально-економічному розвитку держави, забезпечуючи підвищення конкурентоспроможності економіки та інтеграції України у глобальне інформаційне суспільство, розширюючи можливості доступу до національних і світових інформаційних ресурсів.

Успішність роботи будь-якого підприємства залежить від його комунікацій. Це можуть бути комунікації як між співробітниками, так і між рекламодавцями і потенційними клієнтами. Упровадження інновацій у комунікаційну політику підприємства спричиняє потребу розвитку комунікацій на підприємстві, як всередині, так і ззовні. Інновації у формування системи інфокомунікацій дають поштовх для розширення клієнтської бази, стимулювання збуту.

Конкуренція на ринку спонукає підприємців вдосконалювати свої комунікаційні канали для стійкого становища в бізнес-просторі, просування своєї професійної репутації, своєї продукції до клієнтів, доведення певної інформації до потрібних людей в діловому середовищі. Тому для успішної управлінської діяльності важливо розробляти інструментарій, який виступить запорукою побудови конкурентоспроможної стратегії розвитку та дозволятиме уникати зайвих витрат ресурсів.

Використання комунікацій як інструменту впливу на зовнішнє та внутрішнє середовище може слугувати засобом вдосконалення процедур та механізмів загального організаційного управління, забезпечуючи ефективне функціонування в умовах нестабільної економіки та епідемії COVID19. Безумовно, питання формування інфокомунікаційних зв'язків стоїть гостро для всіх підприємств України, оскільки хвилі карантину в умовах пандемії не тільки загальмували комунікативні контакти з клієнтами, а й послабили зв'язки між внутрішніми підрозділами. З огляду на це, визначена проблематика набуває актуальності в умовах сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями формування інфокомунікаційних зв'язків підприємства займались такі науковці, як Почепцова Г.І., Орлова Т.М., Соколов А.В. Вивчення комунікації в діяльності підприємства в різних галузях займалась Панфілова О.П., соціальний вклад комунікації та роль її на підприємстві досліджував Соколов А.В. Методологією оцінки комунікаційних каналів займались такі вчені, як Зозульова О.І., Полторак К.О., Михайлов О.О., Рева В.Е., Гіляревський Р.К. Але варто звернути увагу не те, що ця тематика є дуже динамічною, тому дослідження цієї проблематики вимагає постійного вдосконалення та доопрацювання.

Мета статті полягає у дослідженні особливостей інфокомунікацій, визначені їх стратегічного впливу на управління організацією, рівень його конкурентоспроможних позицій та розробці рекомендацій щодо їх ефективного впровадження задля активізації розвитку установ.

Виклад основного матеріалу

Комунікації виступають ключовим аспектом соціальних та виробничих взаємовідносин, одними з найбільших загальних характеристик будь-якої діяльності, включаючи управлінську. Без них неможливо існування ніякої організованої групи людей, оскільки вони є засобом, за допомогою якого єдине ціле об'єднується в організовану діяльність, модифікується поведінка, інформація набуває ефективності, реалізовується мета діяльності. В той же час сучасні комунікації неможливо розглядати без поняття «інформації» та «інформаційних потоків», які формують сучасне цифрове середовище. Раніше передача інформації та комунікаційні зв'язки використовувались як окремі поняття. Але розвиток технологій, нестабільні ринкові технології і епідемія COVID19 виявили потребу в ефективніших процесах обміну інформацією.

В свою чергу, якщо розглядати поняття інформації, можемо зауважити, що це дані, які несуть у собі новизну і корисність. Інформація - це основна умова стратегічної конкурентної спроможності організації. Достовірна, точна, оперативна, надійна та своєчасна інформація формує основу якісного управлінського процесу, а від її досконалості багато в чому залежить ефективність управління підприємством.

Нині під інформацією більшість дослідників розуміють все, що має значення і цінність для людини і потрібне їй для ефективного вирішення виникаючих завдань. В свою чергу, успішне функціонування будь-яких організацій безумовно залежить від зв'язків між окремими внутрішніми змінними, а також від прямого і зворотного впливу ситуаційних факторів, які надходять із зовнішнього середовища, реалізації функцій управління. І це все не можливе без відповідних інформаційних потоків.

Слід зазначити, що трактування поняття «інфокомунікації», на яке спрямоване наше дослідження, також еволюціонувало одночасно з появою і розвитком в економічному просторі таких понять, які інформація, комунікації, технології, телекомунікації, інформаційна взаємодія, інформаційні технології, тощо. Це відносно новий термін, який виник із розвитком мережі Інтернет та внаслідок міжгалузевого процесу взаємного проникнення комп'ютерних і телекомунікаційних мереж в діяльність організацій.

У Інтернеті інформаційні і комунікаційні технології виступають як єдине ціле, що дозволяє споживачеві отримувати готовий інформаційний продукт, в якому сполучені і дані, аудіо та мультимедіа. Глобальні сервіси інтернет- компаній, працюючих в Мережі (Google, Apple, Skype, і багато інших), надають голосовий і відео зв'язки, мультимедіа, обмін даними і інші інформаційні продукти в режимі реального часу без обмежень по простору і часу [1].

За словником, «інфокомунікація - це сукупність засобів комунікації в єдиній інформаційній мережі, яка забезпечує доступ до інформації та її опрацювання, зберігання й накопичення» [2].

Інфокомунікація означає передачу інформації за допомогою комунікацій з телекомунікаційними елементами. Іншими словами інфокомунікації це поєднання телекомунікацій з комп'ютерними технологіями та радіотехнологіями.

Отже, інфокомунікація - являє собою нерозривний зв'язок інформаційних і телекомунікаційних елементів інформаційного обміну, які розвиваються в процесі конвергенції [3]. Таким чином можна визначити, що роль інфокомунікацій на підприємстві полягає в ефективній передачі інформації. Саме вони здійснюються за допомогою інфокомунікаційної мережі.

Крім того, слід зазначити, що інфокомунікації виконують всі ролі та задачі комунікацій та походять від них, розширюють їх значення, але вже у більш сучасній інтерпретації. Приймання, переробка й передача інформації виступає ключовою ланкою координованої діяльності, яка вкрай необхідна для ефективного функціонування будь-якої організації. Для того, щоб наступні дії були також цілеспрямованими і продуктивними, потрібне правильне і точне розуміння переданого, синхронізація інформації.

Таким чином, сучасні інфокомунікації являють собою мережеву інфраструктуру, що поєднує увесь комплекс комунікацій, які можуть бути сформовані в організації відповідно до виробничо-господарських потреб (телекомунікаційні, мобільні, комп'ютерні і інші комунікаційні мережі, інтернет-комунікації, тощо), можуть використовуватися для доставки співробітникам, партнерам та споживачам необхідних інформаційних продуктів та працювати в режимі реального часу.

Беззаперечно, для кожного підприємства характерні свої інфокомунікаційні мережі в залежності від роду діяльності підприємства. Вони допомагають ефективно комунікувати як із внутрішнім середовищем підприємства, так і з зовнішнім. Для того, щоб інфокомунікація відбулась, потрібні такі складові: інформаційний привід, відправник інформації, канал інформації та отримувач інформації. Важливо зазначити, що між відправником та отримувачем може відбуватись обмін однією і тією ж інформацією декілька разів, що обов'язково слід враховувати.

Переваги, які надає інфокомунікації компаніям:

- підтримка конкурентоспроможності;

- вихід на нові сегменти ринку;

- нарощування трудових кадрів;

- збільшенні швидкості прийняття рішень.

Для більш детального розуміння інфокомунікаційних мереж розглянемо їх компоненти ( рис. 1).

Рис. 1. Компоненти інфокомунікаційних мереж

Отже, управління інфокомунікаціями - це запорука формування сприятливої основи для діяльності підприємства в системі економічних відносин, засіб заручитися підтримкою громадськості для захисту інтересів і репутації, як суб'єкта економічної діяльності. Тому ключові аспекти формування інфокомунікаційних потоків обов'язково мають враховуватися під час розробки стратегії розвитку організації.

Основою формування управлінського рішення для побудови матриці вибору інфокомунікаційної стратегії має стати інформація щодо поточного рівня використання компонентів інфокомунікаційних мереж, стану рівня результативності комунікаційної діяльності за звітний період, можливостей зміцнення комунікаційного потенціалу досліджуваного підприємства та визначення стану комунікаційних каналів.

Управлінську схему реалізації інфокомунікаційного процесу всередині організації можна представити у вигляді сукупності методів і принципів, які визначають процес передачі інформації від відправника до отримувача за допомогою комунікаційних каналів та мережі зв'язку. Це може бути процес передачі інформації між підприємством та співробітником і навпаки, між співробітниками, відносини з партнерами, тощо. Слід зазначити, для підвищення конкурентоспроможності підприємства потрібно регулярно проводити аналіз фактичного стану підприємства, виявляти всі фактори і резерви, які обумовлюють той чи інший рівень розвитку. І для визначення цих факторів на підприємстві обов'язково обрати канал, який визначить можливості передачі інформації для аналізу. Типову модель вибору комунікаційних каналів на підприємстві наведено на рис. 2.

Рис. 2. Типова модель вибору комунікаційних каналів на підприємстві

Діяльність з управління будь-якою організацією являє собою не що інше, як постійні комунікативні акти, учасників яких не два, а різноманітна безліч. Час передачі та вирішення поставленого питання залежить від налагодженості комунікаційної системи та вибору каналу. Кожна установа формує свою мережу каналів, які призначені для збору, аналізу та систематизації інформації. Саме інфокомунікація служить засобом включення організації в зовнішнє середовище, забезпечує їй необхідний рівень взаємодії з ключовими, цільовими аудиторіями, без яких неможливе і безглузде існування організації. Виходячи з цього, можна сказати, що інформація на вході, це те, що потрібно проаналізувати. Далі, для аналізу використовують зовнішні або внутрішні канали. При цьому, можуть бути використані різні канали зв'язку та підходи. Якщо це кумулятивний, то інформація буде передаватись доти, доки не буде отримано результату на запит. Якщо використовується процесний підхід, то інформація буде передана, і не буде передаватись ще, навіть якщо запит не буде вирішений. Під час передачі використовуються асиметричні канали передачі. При використанні адаптивного підходу, якщо з 1 запиту прийшла відповідь, то інформація не буде передаватись від відправника до отримувача і навпаки, при цьому використовується тільки симетричний канал передачі. Якщо при передачі буде використовуватись процесний підхід, то інформація буде передаватись від відправника до отримувача, при чому можуть використовуватись різні канали передачі.

Технології або методи розподілу інформації між учасниками проекту можуть значно розрізнятися залежно від параметрів проекту і вимог системи контролю [4]. Вибір технологій взаємодій визначається: мірою залежності успіху проекту від актуальності даних або детальності опису; доступністю технологій; кваліфікацією і підготовленістю кадрів.

Управління інфокомунікаціями здійснюється за допомогою 2-х систем, це зовнішні зв'язки та внутрішні. Існувати окремо ці системи на мають можливості та їхня діяльність ефективна лише у складі єдиної системи.

Також на підприємствах існують різні системи прийняття та полегшення управлінських рішень, які активно сприяють інфокомунікативному процесу та конкурентоспроможному розвитку підприємства:

- по-перше, це управлінська інформаційна система, тобто комп'ютерна інформаційна система, яка акумулює повсякденну інформацію, систематизує її та постачає менеджерам середнього і нижчого рівнів. Спрямування - поточні та операційні напрямки діяльності в плануванні, прийнятті рішень, контролюванні. Як правило, система підсумовує інформацію з операційно- виконавчих систем для підготовки поточних звітів, що використовується менеджерами для оперативного керування процесами.

- по-друге, система підтримки рішень, тобто комп'ютерна інформаційна система, яка підтримує процес прийняття управлінських рішень в ситуаціях, які не досить добре структуровані. Такі системи загалом не вказують, які рішення є оптимальними. Проте вони роблять спробу спрямувати процес прийняття рішень у правильне русло з допомогою спеціальних прийомів, які допомагають менеджерам більш детально аналізувати ситуацію. Спеціалізованим типом інформаційної системи підтримки рішень, який знаходить все більше використання, є експертна система, яка використовує реальні знання експерта для вирішення спеціальних проблем [5].

Зазначимо, що аналіз стану інфокомунікаційної мережі можна визначити на підставі анкетного опитування керівників підприємств (представники вищого і середнього рівня управління, рідше технічного) за наступними напрямками:

- відповідність наявної інформаційної системи підприємства вимогам його успішної діяльності на ринку та внутрішнім бізнес-процесам;

- поточний стан системи забезпечення комунікацій:

а) програмне забезпечення;

б) апаратне забезпечення;

в) інформаційне забезпечення;

г) оцінювання комунікаційних характеристик персоналу.

- ефективність автоматизації окремих управлінських процесів та визначення ключових показників діяльності підприємства, на які вплинуло впровадження конкретних інформаційних систем або програмних пакетів.

Після збору та узагальнення отриманої інформації можна розробити інфокомунікаційний профіль підприємства й обґрунтовувати імовірність якісного комунікаційного розвитку підприємства на основі раніше проаналізованих показників.

Таким чином, формування та управління інфокомунікаційними зв'язками має здійснюватися безперервно: після визначення ефективності комунікаційних заходів слід повторювати етап оцінки і корегувати в залежності від цього інфокомунікаційну стратегію. На кожному етапі управління підприємствам рекомендується створювати сукупність власних методів та інструментів, що дозволятимуть проводити аналіз і оцінку різних складових комунікаційних процесів підприємства та формувати якісні інфокомунікаційні потоки.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що ефективна інфокомунікація в організації буде тоді, коли в установі буде сфокусована сукупність засобів комунікації в єдиній інформаційній мережі, будуть обрані підходящі безпечні канали передачі інформації й забезпечений доступ до опрацювання, зберігання й накопичення інформації, а також налагоджений зворотній зв'язок, тобто відправник показуватиме розуміння ідеї інформації, яка передається. І в цьому випадку вона саме матиме стратегічну спрямованість, оскільки забезпечуватиме конкурентоспроможний розвиток організації у сучасному бізнес-середовищі. При цьому, використання інформаційних технологій підвищуватиме можливість успішної передачі інформації, що виступатиме великою стратегічною перевагою.

Література

1. Редька К.Ю. Інфокомунікації як чинник соціального та науково-технічного розвитку України. / К.Ю. Редька. - Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal). - 2018. - № 3. - С. 44-47. - Режим доступу: https://kerivnyk.info/2012/04/patskun.html

2. Інфокомунікація 2010-2022. Словари онлайн. Словник української мови у 20 томах \\ [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://1677.slovaronline.com/164430-%D1%96% D0%BD%D1%84%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA% D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

3. Бондарчук А.П., Срочинська Г.С., Твердохліб М.Г. Основи інфокомунікаційних технологій: навч. посібник [Електронний ресурс] / А.П. Бондарчук, Г.С. Срочинська, М.Г. Твердохліб. - Київ, 2015. - 76с. - Режим доступу: https://dut.edu.ua/uploads/l_840_37756081.pdf.

4. Ковшун Н.Е. Аналіз та планування проектів: навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 344 с.

5. Пацкун Т.Н., Миронов Ю.И. Інформаційні технології в управлінні комунікаціями на підприємстві [Електронний ресурс] / Т.Н.Пацкун, Ю.И. Миронов // Менеджмент. - 2011. - Т. 1, № 4. - С. 55-66. - Режим доступу: https://kerivnyk.info/2012/04/patskun.html.

References

1. Redka K. Yu. (2018) Infokomunikatsii yak chynnyk sotsialnoho ta naukovo-tekhnichnoho rozvytku Ukrainy [Infocommunications as a factor of social and scientific-technological development of Ukraine]. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal), 3, 44-47 [in Ukrainian].

2. Infokomunikatsiia 2010-2022. Slovary onlain. Slovnyk ukrainskoi movy u 20 tomakh [Infocommunication 2010-2022. Dictionaries Online. Dictionary of the Ukrainian language in 20 volumes] (n.d.). 1677.slovaronline.com Retrieved from https://1677.slovaronline.com/164430- %D 1 %96%D0%BD%D 1 %84%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D 1 %83%D0%BD%D 1 % 96%D0%BA%D0%B0%D 1%86%D 1%96%D 1%8F [in Ukrainian].

3. Bondarchuk A.P., & Srochynska H.S., & Tverdokhlib M.H. (2015) Osnovy infokomunikatsiinykh tekhnolohii: navch. posibnyk [Osnovy infocommunication tekhnologii]. Kyiv. Retrieved from: https://dut.edu.ua/uploads/l_840_37756081.pdf. [in Ukrainian].

4. Kovshun N.E. (2008) Analiz ta planuvannia proektiv: navch. Posibnyk [Analysis and planning of projects]. Kiyv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

5. Patskun T.N., & Myronov Yu.I. (2011) Informatsiini tekhnolohii v upravlinni komunikatsiiamy na pidpryiemstvi [Information technologies in enterprise communication management]. Menedzhment, 4, vols. 1 Retrieved from: https://kerivnyk.info/2012/04/patskun.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru