Державні та ринкові шляхи регулювання системи енергетичної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Державні та ринкові шляхи регулювання системи енергетичної безпеки

Матійчук Любомир Павлович кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри комп'ютерних наук

Новосад Оксана Володимирівна кандидат економічних наук, докторант кафедри економіки та природокористування

Павлова Олена Миколаївна доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки та природокористування

Анотація

В статті підсумовано необхідність державного регулювання у забезпеченні подальшого господарського розвитку та втамування найнеобхідніших енергетичних потреб споживачів. Особливо гострим це питання стоїть за умов військових дій на території України. Доведено, що синтезовані форми управління потребують створення та удосконалення методів та моделей забезпечення енергетичної безпеки, які ґрунтуються на новому типі внутрішньогалузевих та міжгалузевих ринкових відносин, нарощуванні нових якісних параметрів енергетичних продуктів, розробці теоретичних основ щодо структурних трансформацій енергетичної сфери. Конкретизовано вектори диверсифікації енергетичного спрямування: внутрішньоструктурні енергетичні баланси, експортну диверсифікацією географічного та товарного характеру, розгалуженість енергетичної інфраструктури, потенціал резервних запасів, остійність та спрямованість інвестиційного забезпечення, дотримання норм безпеки енергетичної системи, досягнутий рівень енергоефективності, дотримані екологічні норми та межі інтегрування в енергетичне середовище інших країн. З огляду на експортний потенціал країни, окремо слід виділити такі чинники, як: надійність та безпечність транзиту енергетичних ресурсів, контрактність та щільність відносин. При оцінці енергетичної безпеки важливе значення має рівневий вимір результату. Для цього ми пропонуємо розглядати методи державного (макроекономічного) та методи ринкового (мікроекономічного) рівнів.

За умов макроекономічного методологічного підходу особлива увага приділяється узагальненню та порівнянню макроекономічних показників, що характеризують енергетичний стан країни. Методологічним підґрунтям ефективності мікроекономічного підходу в контексті регулювання діяльності енергетичних підприємств пропонуємо розуміти: соціально-поведінковий, суб'єктний, організаційно-управлінський, галузево-мережевий, державно- забезпечуючий та індикативний принципи. діяльності трудового потенціалу. Результативність зазначеного дозволяє нам запропонувати алгоритм управління енергетичної діяльності персоналу підприємств. Тому пропонуємо збагатити науковий термінологічний обіг новою категорією «системно-трансформаційний методологічний підхід», який ґрунтується на вдосконаленні системи енергетичної безпеки, шляхом змішаного типу регулювання через державні та ринкові важелі впливу на засадах підвищення щільності зв'язків між компонентами енергетичної безпеки, орієнтованих на галузеву цілісність корпоративного, територіального та інноваційно-технологічного характеру. Запропоновано модель інноваційної компоненти запровадження системно- трансформаційного методологічного принципу при структурній модернізації енергетичного сектору України, яка розв'язує найважливіше питання регулювання державних та ринкових важелів впливу на відтворення енергетичної безпеки .

Ключові слова: енергетика, енергетична безпека, енергетичний ринок, державне регулювання, система енергетичної безпеки

Abstract

Matiychuk Lyubomyr Pavlovych Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Computer Science, Ternopil National Technical University named after Ivan Pulyuy

Novosad Oksana Volodymyrivna Candidate of Economic Sciences, Doctoral Student, Department of Economics and Nature Management, Lesya Ukrainka Volyn National University

Pavlova Olena Mykolayivna Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Economics and Nature Management, Lesia Ukrainka Volyn National University

STATE AND MARKET WAYS OF REGULATING THE ENERGY SECURITY SYSTEM

The article summarizes the need for state regulation to ensure further economic development and meet consumers' most necessary energy needs. This issue is especially acute in the context of hostilities on the territory of Ukraine. It has been proved that the synthesized forms of management require the creation and improvement of methods and models of energy security based on a new type of intraindustry and intersectoral market relations, increasing new quality parameters of energy products, and developing theoretical foundations for structural transformations of energy. The vectors of diversification of energy direction are specified: internal structural energy balances, export diversification of geographical and commodity nature, diversification of energy infrastructure, the potential of reserve reserves, stability and direction of investment provision, observance of energy system safety norms, achieved energy efficiency and energy efficiency. Other countries. Given the country's export potential, it is necessary to single out such factors as reliability and security of transit of energy resources, contractivity, and density of relations. When assessing energy security, the level measurement of the result is essential. To do this, we propose considering the methods of state (macroeconomic) and market (microeconomic) levels.

Under the macroeconomic methodological approach, special attention is paid to the generalization and comparison of macroeconomic indicators that characterize the energy state of the country. We propose to understand the methodological basis for the microeconomic approach's effectiveness in regulating the activities of energy enterprises: socio-behavioral, subjective, organizational and managerial, industry-network, government-providing, and indicative principles. Labor potential activities. The effectiveness of this allows us to propose an algorithm for managing the energy activities of enterprise personnel. Therefore, we propose to enrich scientific terminology with a new category of "system-transformational methodological approach", which is based on improving the energy security system through a mixed type of regulation through government and market levers based on increasing the density of links between energy security components. Corporate, territorial, and innovation-technological nature. The model of the innovative component of the introduction of the system-transformational methodological principle in the structural modernization of the energy sector of Ukraine is proposed, which solves the most critical issue of regulating state and market levers of influence on the reproduction of energy security.

Keywords: energy, energy security, energy market, state regulation, energy security system

Постановка проблеми

Внутрішнє та зовнішнє середовище країни спонукає по-різному активізувати державний вплив на енергетичні процеси. Хронічні кризи, загрози та військове протистояння суверенних цінностей України потребують надто активного державного впливу в енергетичну сферу.

Це передусім пов'язано з нагальною потребою державного регулювання у забезпеченні подальшого господарського розвитку та втамування найнеобхідніших енергетичних потреб споживачів. Окрім того, військова криза поставила на порядок денний держаний пріоритет у ринковому ціноутворенні, що проявляється у формуванні конкурентоспроможного середовища товарів та послуг, враховуючи ту обставину , що ціна будь-якого товару включає також витрати на електро та енергопостачання [3]. Отже, соціально-економічні виклики вітчизняної енергетичної системи вимагають об'єктивного та прозорого регулювання в напрямі поєднання функцій державного та ринкового впливу на структурну модернізацію енергетики. Державне регулювання енергетичною сферою частково відзеркалює закон М.Портера щодо підвищення конкурентоспроможності регіонів та галузей. Внаслідок чого, державою створюються передумови для розвитку пріоритетних ресурсів та чинників безперебійного виробничого процесу. При кожному циклі виробництва нагромаджується нерозподілений енергетичний потенціал, який формує енергозбереження. Держава може застосовувати ці енергетичні запаси в межах наступних цілей: активізації ринкового механізму саморегулюючого зростання, збільшення регулюючих процесів суб'єктів енергетичного ринку, стимулювання заходів відносно збільшення енергетичних резервів. Ефективність досягнення бажаного результату можливе за рахунок забезпечення рівномірного та оптимального енергетичного балансу між ринковими та державними важелями впливу [11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати дослідження проблем регулювання відносин між учасниками енергетичних ринків віддзеркалено в наукових працях таких вітчизняних вчених: С. Галянт, М. Коротя, В. Купчак, В. Лагодієнко, О. Новосад, В. Павлов, К. Павлов, Р. Романюк, Г. Саркісян [4-10].

Про те, на сьогодні й досі залишаються не достатньо дослідженими питання, що стосуються інструментарію та підходів щодо регулювання систем енергетичної безпеки в Україні, як на державному рівні, так і ринкового саморегулювання.

Мета статті полягає в дослідженні можливих напрямів для реалізації регуляторних заходів відносно системи енергетичної безпеки в нашій державі.

Виклад основного матеріалу

Наслідки фінансово-економічної кризи внаслідок військовий дій для України чинять вплив на деструкцію чинників та зусиль поетапної та планомірної реструктуризації енергетичної сфери. Виходячи з цього, стимулювання структурних трансформацій енергетики відбувається виключно за умов чіткого дотримання системи енергетичної безпеки [2].

Сучасні події України не дозволяють в повній мірі реалізувати антикризове регулювання енергетичної сферою, а в основному вирішують локальні проблеми пов'язані з енергопостачанням. Повноцінне функціонування регулюючих важелів державно-ринкового забезпечення можливе буде за умов обмеження зовнішньої агресії. Проте актуальним залишається проведення аналізу основних неузгодженостей, які пов'язані з впровадженням ефективної системи структурної модернізації, пошук інноваційних технологічних рішень, тощо. З приводу останніх, слід відмітити, що їх відсутність спричинила системну дестабілізацію та негативні наслідки на суміжні галузі, породивши свого роду міжгалузевий негативний ефект на усю економічну систему.

На противагу цим процесам відбувається переосмислення досі незаперечної ролі ринку, як саморегулюючої системи, яка самотужки спроможна забезпечити рівновагу між попитом та пропозицією. Це пов'язано насамперед з змінами міжнародних та національних взаємовідносин та зростання конкуренції на світових енергетичних ринках [1, 2].

Відмінності сучасної глобалізаційної ринкової економіки інформаційного типу від усталених досі рис класичного ринкового товарообігу зосереджені за таких умов: мінливості принципів та методів діяльності суб'єктів господарювання, де за основу беруться інноваційні підходи управлінської та виробничої діяльності; затираються класові протиріччя, надається перевага трудовому потенціалу, здатному продукувати інноваційні результати; зміщення уваги з процесів капіталізації активів до процесів відтворювальних заходів щодо збільшення у часі та просторі сталості виробничого капіталу та якості і надійності матеріального базису; збільшення частки нематеріального капіталу на виробництві промислових підприємств дозволяють глибше, ніж матеріальний капітал здійснювати процеси сек'юритизації, тобто прогнозувати оцінку майбутніх доходів в напрямі максимізації основних показників; з посилення інтеграційних процесів ринків, які переходять від регіональних до міжнаціональних масштабів, з'являються лобісти глобалізованого регулювання та пріоритети зміщуються до незначної чисельності транснаціональних компаній; детінізація економічних процесів, соціалізація незахищених верств населення та сталість економічного розвитку на сьогодні є прерогативою політичних амбіцій розвинених країн, що в свою чергу є підґрунтям до виникнення нових теорій, гіпотез та рішень щодо дієвості синтезованого типу управління галузями економіки.

Все це створює передумови зміни ефективної системи управління енергетичної сфери від ринкової типу до змішаного, де частка державних важелів впливу є більшою, аніж за звичай. Окрім того, не відкидається і стихійне ринкове саморегулювання у відповідних межах, які потребує енергетична система на даному етапі. Тому синтезовані форми управління потребують створення та удосконалення методів та моделей забезпечення енергетичної безпеки, які ґрунтуються на новому типі внутрішньогалузевих та міжгалузевих ринкових відносин, нарощуванні нових якісних параметрів енергетичних продуктів, розробці теоретичних основ щодо структурних трансформацій енергетичної сфери [5, 6].

Методи та моделі виміру енергетичної безпеки, як правило започатковані зарубіжними країнами, потенційними імпортерами енергетичних ресурсів обмежувалися виключно економічним аналізом шляхом математичного та статистичного моделювання прогнозованих економічних процесів. Водночас при державному оцінюванні рівня енергетичної безпеки країни, економічний аналіз, я метод виміру не носить настільки системний характер та застосовується лишень при локальних енергетично-безпекових ситуаціях. Державне регулювання на разі неспроможне оцінити об'єктивно рівень енергетичної безпеки у зв'язку з відсутністю кількісних критеріїв та показників. Це затрудняє також чіткість поставлених цілей та функціонального призначення енергетичної політики. Тому, при застосування методів та моделей виміру енергетичної безпеки слід відштовхуватися від країн, які є потенційними експортерами енергетичних ресурсів. Також самі методи оцінки мають мати більш формалізовані індикатори прояву [1]. господарський енергетичний потреба безпека

Опираюсь на транзитний характер нашої країни, її географічне розташування, дослід та наявність виробництва та переміщення енергетичних ресурсів, рівень магістрального та мережевого сполучення, а також зовнішні загрози з боку росії слід виділити низку компонентів в СЕБ, якими слід аналізувати. Насамперед, це є вектори диверсифікації енергетики. Конкретизація векторів диверсифікації енергетичного спрямування включає: внутрішньоструктурні енергетичні баланси, експортну диверсифікацією географічного та товарного характеру, розгалуженість енергетичної інфраструктури, потенціал резервних запасів, остійність та спрямованість інвестиційного забезпечення, дотримання норм безпеки енергетичної системи, досягнутий рівень енергоефективності, дотримані екологічні норми та межі інтегрування в енергетичне середовище інших країн. З огляду на експортний потенціал країни, окремо слід виділити такі чинники, як: надійність та безпечність транзиту енергетичних ресурсів, контрактність та щільність відносин. При оцінці енергетичної безпеки важливе значення має рівневий вимір результату. Для цього ми пропонуємо розглядати методи державного (макроекономічного). та методи ринкового (мікроекономічного) рівнів. За умов макроекономічного методологічного підходу особлива увага приділяється узагальненню та порівнянню макроекономічних показників, що характеризують енергетичний стан країни. Як правило це є індексні моделі, об'єктом аналізу яких виступають диверсифікаційні процеси. Застосування індексних моделей двох видів (простих та агрегованих індексних значень) дають змогу відображати різні стани енергетичної безпеки та способи таргетування енергетичної політики. Зокрема до простих індексних моделей відносяться уже відомі залежності: Херфіндаля-Хіршмана, Шеннона -Вінера, Джині, Лернера, індекси політичної стабільності, індекси ресурсного потенціалу та RPR, ціни енергетичних носіїв та їх волативність, індекси незалежності та вразливості, індекси чистої імпортозалежності (NID), прості та модифіковані індекси концентрації енергетичного ринку (BSMS). Агреговані індекси представлені Шенноном-Вінером, ціновим індексом енергобезпеки МЕА, індекс нафтової уразливості. Окрім того, макроекономічний рівень передбачає оцінку поточних показників державницької активності: еластичності ВВП, експорту енергоносіів, тощо. Стосовно мікроекономічної активності, то слід розглядати енергетичну безпеку з теоретичної концепції невизначеності за прогнозного сценарію споживачів готових до ризику. Як правило, даний підхід підпорядковується ринковому способу господарювання та залежить від доходів споживачі, частки ціни енергоресурсів в сукупному доході, частки конкурентоспроможності в регіоні енергетичних підприємств, наявності умов виробництва та транспортування енергетичних ресурсів, рівня енергоефективності та енергоошадності, розміру інвестиційних можливостей та застосування інноваційних технологій на підприємствах, об'єми споживання та об'єми експорту [3].

Однак, особливе значення при мікроекономічному підході приділено управлінню персоналу енергетичних підприємств. Процес ефективного управління орієнтовано на підвищення енергоефективності та енергоощадності виробничих процесів та базується в основному на класичних принципах, але певним чином диференціюються відносно специфіки кожного виду енергетичного продукту.

Методологічним підґрунтям ефективності мікроекономічного підходу в контексті регулювання діяльності енергетичних підприємств пропонуємо розуміти: cоціально-поведінковий, суб'єктний, організаційно-управлінський, галузево-мережевий, державно-забезпечуючий та індикативний принципи. Метою даної взаємозалежності є стимулювання активності трудових ресурсів в напрямі ефективності та енергозбереження трудової діяльності мікроекономічного рівня для досягнення бажаних рівнів економічних та енергетичних параметрів системи.

Серед запропонованих принципів регулювання діяльності трудового потенціалу енергетичних підприємств відображено різні умови взаємовідносин між суб'єктами ринку, цінового взаємозв'язку між цінами та технологіями енергетичних ресурсів.

Вихідним постулатом з наведеного принципового підходу регулювання діяльності трудового потенціалу пропонуємо розглядати алгоритм управління енергетичної діяльності персоналу підприємств, який базується на перелічених вище принципах та відображено на рисунку 1.

Рис. 1. Алгоритм управління енергетичною діяльністю персоналу підприємств

Отож при дослідженні регулюючих процесів змішаного типу СЕБ, слід притримуватися системно-трансформаційного методологічного підходу, який реалізується на засадах докорінної перебудови. Зрозуміло що за даного підходу слід відмовитися від розуміння спонтанності та логічної послідовності ринкового саморегулювання, а надавати перевагу державним важелям управління в основному націлених на промислову модернізацію [2].

Суть системно-трансформаційного методологічного підходу зосереджується на моніторингу та контролю збоку держави в напрямі підвищення ефективності регулюючих процесів економіко-правового базису, відновлення інфраструктурного енергетичного середовища, підвищення системоутворюючих безпекових функцій ПЕК.

Тому пропонуємо збагатити науковий термінологічний обіг новою категорією «системно-трансформаційний методологічний підхід», який ґрунтується на вдосконаленні системи енергетичної безпеки, шляхом змішаного типу регулювання через державні та ринкові важелі впливу на засадах підвищення щільності зв'язків між компонентами енергетичної безпеки, орієнтованих на галузеву цілісність корпоративного, територіального та інноваційно -технологічного характеру/

В межах запропонованого підходу слід виокремити ряд напрямів обов'язкових до виконання: фінансового інвестування, ефективного та енергоощадного планування, організаційно-кон'юнктурного забезпечення.

Кожен з напрямів охоплює системні цілі та заходи, які мають комплементарний характер.

Фінансово-інвестиційний напрям включає:

в першу фінансування об'єктів найбільш стратегічних галузей економіки;

ініціатива побудови комплексних об'єктів з метою заощадження фінансово-матеріальних ресурсів;

фінансування найбільш пріоритетних проєктів та пришвидшення їх реалізації з збільшенням іноземної інвестиційної участі;

збільшення видатків з державного бюджету в об'єкти енергетичної інфраструктури;

запровадження системи тарифно-цінової політики з додатковим фінансуванням для забезпечення прогнозованого розвитку важливих мереж галузей ПЕК за умов зростаючого навантаження;

поєднання різних джерел інвестування (державного та іноземного характеру) з метою реконструкції, модернізації та спорудження нових енергетичних об'єктів;

зміна умов Податкового Кодексу в частині податкових преференцій при оподаткуванні майнових об'єктів енергетики та енергетичної інфраструктури;

збільшення умов доступності планування та реалізації інвестиційних проектів шляхом доступності позикових коштів через субсидування державою частини банківських процентних ставок та державного гарантування позик;

підвищення державного та регіонального бюджетування пріоритетних напрямів ВДЄ;

цільове бюджетне фінансування наукових досліджень в енергетичній сфері з подальшою комерціалізацією науково-технічних нововведень;

створення фінансового фонду для забезпечення резервних потужностей, підземних сховищ, запасів устаткування у випадку великомасштабних аварійних траплень чи форс-мажорних наслідків;

Ефективне та енергоощадне планування включає наступні цілі та заходи:

енергоефективне та ощадливе застосування енергетичних активів для реалізації вітчизняних, іноземних проектів;

запровадження платних послуг за підключення до інфраструктури задля погашення експлуатаційних витрат енергетичних об'єктів;

модернізація комплексів ЖКГ з метою підвищення рівня їх енергоефективності, ринкового ціноутворення;

уточнення повноважень державних органів влади щодо зменшення наслідків загроз марного інвестиційного залучення суб'єктами господарювання та цільового направлення коштів на експлуатацію з недержавних джерел;

стимулювання власного виробництва техніки та обладнання для галузей ПЕК з одночасним обмеженням аналогічної імпортної продукції;

Організаційно-кон'юнктурне забезпечення включає такі цілі та заходи: економічне, виробниче та технологічне поєднання інфраструктури галузей ПЕК з подальшою координацією; спеціалізація на підвищенні конкурентного середовища міжгалузевих корпоративних енергетичних структур; створення спільного механізму консолідації зусиль генеруючих, мережевих та збутових підприємницьких структур в напрямі спільних модернізаційних програм; зміни умов організаційно-правової політики та методів розвитку різних видів енергетичних підприємств; адаптація об'єктів енергетичної інфраструктури до процесів землекористування та землевідведення; обов'язкове представництво серед адміністрації енергетичних підприємств члена державної виконавчої влади; розробка системи документів, які регламентують нормативно-технічну діяльність з метою підвищення рівня безпеки та охорони навколишнього середовища на засадах енергоощадних технологій та ВДЕ; обмеження економічних та адміністративних бар'єрів для розширення конкуренції енергетичних підприємств з формуванням механізмів оптової та роздрібної торгівлі;

Державно-ринкове регулювання охоплює такі цілі та заходи: зміни в митній політиці держави відносно експорту найбільш енергоємної продукції з метою виокремлення від неї прихованої електроенергетичної доданої вартості з подальшим її перетворенням в інвестиції державної форми власності; державне регулювання діяльності відомчих інституційних структур ( Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Держтехнагляд) та застосування санкцій проти компаній які загрожують перебоям енергопостачання та загрозам обороноздатності; державна підтримка програм розвитку енергетичних підприємств, які потребують відтворення технологічних та бізнес-процесів з метою підвищення обороноздатності та СЕБ; державне стимулювання якісних генеруючих потужностей на засадах інтинсифікації електроенергетичних технологій та обладнання; імплементація державними органами влади стандартів та норм енергетичної безпеки ЄС до вітчизняних реалій; державна підтримка комерціалізації державних та комунальних підприємств енергетичної інфраструктури за умов регіональних особливостей; пом'якшення системи ліцензування діяльності енергетичних підприємств та введення практики добровільної сертифікації; державна підтримка малого та середнього підприємництва, як гнучких адаптивних форм, надання переваги структурами по запровадженню ВДЕ; державна підтримка щодо формування угрупувань вітчизняних енергетичних компаній з іноземними з метою формування енергетичних союзів та альянсів; державна підтримка в системі створення контролю за функціонуванням вітчизняних енергетичних підприємств на міжнародних ринках та їх участі в міжнародних енергетичних проєктів.

За результатами проведеного теоретичного та практичного аналізу слід запропонувати модель інноваційної компоненти запровадження системно- трансформаційного методологічного підходу при структурній модернізації енергетичного сектору України, що відображено нами на рисунку 2.

Рис. 2. Модель інноваційної компоненти запровадження системно- трансформаційного методологічного принципу при структурній модернізації енергетичного сектору України

На сьогодні світові тенденції наштовхують на застосування шостого технологічного способу управління, що відповідає прогресивним курсам розвитку світових енергетичних систем на засадах принципово нових постіндустріальних та інформаційних конкурентоспроможних сценаріїв. В цілому запропоновано модель, яка розв'язує найважливіше питання регулювання державних та ринкових важелів впливу на відтворення енергетичної безпеки нашої країни.

Висновки

Отже, враховуючи системно-трансформаційний методологічний підхід та кризу повоєнного стану економіки країни, структурна модернізація енергетичної системи країни охоплює ряд необхідних для реалізації системних ланцюгових кроків: 1.Фінансового забезпечення модернізаційних процесів. Мабуть найважливіша частина стратегії реструктуризації енергетичної системи, яка повинна бути спроможною віддзеркалювати міжнародні стандарти та бути лабільною до процесів безперервності фінансових потоків та створювати підґрунтя до запровадження інноваційної моделі розвитку економічної системи загалом. 2. Раціональне господарювання. Цей крок торкається ефективного державного регулювання у частині розробки правової, методологічної та практичної складових по реалізації інноваційних видів діяльності енергетичних підприємств, яких потребують сучасні виклики споживчих потреб та запитів. Досягнення цього зосереджується в підвищенні стратегії конкурентоспроможності. 3.Особистісне корпоративне управління. Даний крок переосмислює існуючі досі практики корпоративного управління енергетичних підприємств з посилення особистого самовираження відповідальності та мотивації. Цей крок передбачає тривалі послідовні дії по створенню корпоративного галузевого середовища (форми власності, організаційні рівні управління, форми корпоративних структур, тощо) в процесі їх укрупнення або злиття. 4.Просторова трансформація. Цей крок націлений на врахування важливості та специфіки адміністративно-територіальної сегментації з урахуванням географічних, політичних, тарифно-цінових та соціально-економічних особливостей регіонів. Це в свою чергу є підґрунтями до реалізації намічених рішень щодо модернізації, реструктуризації об'єктів енергетики враховуючи також і транскордонне розміщення територіальних угрупувань. 5. Технологічна інноваційність. Крок, який є необхідним в процесі структурної модернізації, оскільки синергетичний ефект досягається швидше за умови узгодженості та системності технологічних бізнес-процесів усієї енергетичної системи, незалежно від територіальної обставини.

Література

1. Бар. аннікВ. О. Цінові індикаториенергетичндї безпеки деожави.Регіональний філіал Національного інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську.

2. Довідськче А.А. Енергозбереження та екологічні проблеми енергетики. Вісник НАН України. 2006. №2. С. 24-32.

3. Купчак В.Р. Павлова О.М., Павлов К.В., В.В. Лагодієнко. Формування та регулювання регіональних енергетичних систем: теорія, методологія та практика: монографія.-Луцьк: СПД Гадяк Ж.В., друкарня «Волчдьполігваф», 2019. 346 с.

4. Лагодієнко В.В., Саркісян Г.А. та інші. Інноваційна діяльність на регіональних туристичних ринках: модернізація та регулювання: монографія. Луцьк : СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф», 2022. 402 с.

5. Стрішенець О.М. Світові тенденції розвитку економіки енергетики у XXI ст. адаптація до українських реалій. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, № 1(5), С.73-79.

6. Стрішенець О.М., Павлов К.В. Особливості конкурентних відносин на регіональних ринках нерухомості. Науковий вісник ужгородського університету. Серія «Економіка». Збірник наукових праць. Випуск 1 (47). Том 2. Ужгород, 2016. С. 35-38.

7. Pavlov K., Korotia M. et al. (2020) Determination and Management of Gas Distribution Companies' Competitive Positions. In: Mrugalska B., Trzcielinski S., Karwowski W., Di Nicolantonio M., Rossi E. (eds) Advances in Manufacturing, Production Management and Process Control. AHFE 2020. Advances in Intelligent Systems and Computing, vol. 1216. Springer, Cham.

8. Pavlov, K., Pavlova O., Romaniuk R., Pysanko S. Prospects of implementation of a new model of functioning of the electric power industry south-east region of Ukraine. Znanstvena misel journal. Vol.1, №50/2021. Ljubljana, Slovenia. P.21-27.

9. Pavlov K., Pavlova O., Romanyuk R. Features of development and prospects of transformation of the electricity industry of the region // International scientific journal "Internauka". Series: Sciences". -- 2021. -- №1.

10. Pavlov, K., Novosad, O., Perevozova, I., Obelnytska, K., & Popadynet, N. et al. (2021). Integral estimation of the competitiveness level of the western Ukrainian gas distribution companies.Accounting, 7(5), 1073-1084.

11. World Energy Outlook 2007. China and India Insight. - Paris: IEA Publications. 2007. 672с.

References

1. Barannik V. O. Tsinovi indykatory enerhetychnoyi bezpeky derzhavy. [Price indicators of energy security of the state]. Rehional'nyy filial Natsional'noho instytutu stratehichnykh doslidzhen' v m. Dnipropetrovs'ku. [Regional branch of the National Institute for Strategic Studies in Dnepropetrovsk].

2. Dolinsky, A.A. (2006). Energozberezhennja ta ekologkhm problemi energetiki [Energy saving and environmental problems of energy]. Visnyk NAN Ukrayiny - Bulletin of the NAS of Ukraine, 2, 24-32 [in Ukrainian].

3. Kupchak, V.R., Pavlova, O.M., Pavlov, K.V., Lahodiyenko, V.R. (2019). Formuvannya ta rehulyuvannya rehional'nykh enerhetychnykh system: teoriya, metodolohiya ta praktyka. [Formation and regulation of regional energy systems: theory, methodology and practice]. Hadyak Zhanna Volodymyrivna, drukarnya «Volyn'polihraf». Lutsk. Ukraine [in Ukrainian].

4. Lahodiyenko, V.V., Sarkisyan, H.A. et. al. (2022). Innovatsiyna diyal'nist' na rehional'nykh turystychnykh rynkakh: modernizatsiya ta rehulyuvannya. [Innovative activity in regional tourist markets: modernization and regulation]. SPD Hadyak Zhanna Volodymyrivna, drukarnya «Volyn'polihraf». Lutsk. Ukraine [in Ukrainian].

5. Strishenets, O. (2016). Svіtovі tendencn rozvitku ekonomіki energetiki u XXI st. adaptacija do ukrams'kih realij [World trends in the development of the energy economy in the XXI century: adaptation to Ukrainian realities]. Ekonomichnyy chasopys Skhidnoyevropeys'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky - Economic Journal of the Lesia Ukrainka East European National University. Lutsk, № 1, pp.73-79 [in Ukrainian].

6. Strishenets, O.M., Pavlov K.V. (2016). Osoblivosti konkurentnih vidnosin na regional'nih rinkah neruhomosti [Features of competitive relations in regional real estate markets]. Naukovyy visnyk uzhhorods'koho universytetu. Seriya «Ekonomika». Zbirnyk naukovykh prats - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. "Economics" series. Collection of scientific works, 1 (47), 2, 35-38 [in Ukrainian].

7. Pavlov K., Korotia M. et al. (2020) Determination and Management of Gas Distribution Companies' Competitive Positions. In: Mrugalska B., Trzcielinski S., Karwowski W., Di Nicolantonio M., Rossi E. (eds) Advances in Manufacturing, Production Management and Process Control. AHFE 2020. Advances in Intelligent Systems and Computing, vol. 1216. Springer, Cham.

8. Pavlov, K., Pavlova O., Romaniuk R., Pysanko S. Prospects of implementation of a new model of functioning of the electric power industry south-east region of Ukraine. Znanstvena misel journal. Vol.1, №50/2021. Ljubljana, Slovenia. P.21-27 [in English].

9. Pavlov K., Pavlova O., Romanyuk R. Features of development and prospects of transformation of the electricity industry of the region // International scientific journal "Internauka". Series: "Economic Sciences". -- 2021. -- №1.

10. Pavlov, K., Novosad, O., Perevozova, I., Obelnytska, K., & Popadynet, N. et al. (2021). Integral estimation of the competitiveness level of the western Ukrainian gas distribution companies.Accounting, 7(5), 1073-1084.

11. World Energy Outlook 2007. China and India Insight. - Paris: IEA Publications. 2007. 672с. [in English].

Размещено на Allbest.ru