Методичні аспекти оцінки та формування інноваційного потенціалу морського порту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонська державна морська академія

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ТА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОРСЬКОГО ПОРТУ

Стовба Тетяна Анатоліївна кандидат

економічних наук, доцент

кафедри економіки та морського права

м. Херсон

Анотація

Портова галузь здатна відігравати важливу роль у зростанні української економіки. Інноваційний розвиток морських портів України забезпечить зростання якості життя громадян, скоротить відставання від розвинутих країн світу, дозволить уникнути інформаційної та економічної ізоляції від світової економіки та світового співтовариства, забезпечить розвиток процесів міжнародної інтеграції та ін.

З метою забезпечення ефективності функціонування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку однією з першочергових задач керівництва стає оцінка та формування інноваційного потенціалу морського порту. Інноваційний потенціал визначає можливість економічної системи щодо генерації результатів, які становлять вихідну характеристику інноваційної системи і мають значущість для конкурентоспроможності морського порту.

Запропоновано виділяти у структурі загального потенціалу підприємства портової галузі такі складові: фінансовий потенціал, клієнтський потенціал, потенціал внутрішніх бізнес-процесів, потенціал навчання і розвитку персоналу, а їх оболонкою слугуватиме інноваційний потенціал.

Розроблено методику інтегральної оцінки інноваційного потенціалу морського порту, що враховує як складові інноваційного потенціалу підприємства, так і можливості розвитку галузі у певному регіоні.

Формування потенціалу морського порту - це пошук сукупності характеристик, показників і властивостей, що дозволяють у достатній мірі описати виробничу систему й оцінити її можливості щодо забезпечення відповідної суспільної потреби у послугах на перспективу і можливості досягнення поставлених цілей. На підставі розробленої методики інтегральної оцінки інноваційного потенціалу порту, підприємство здатне діагностувати власний інноваційний потенціал. У разі незадоволеності існуючим рівнем для переходу на вищий щабель показники вищого стану слугуватимуть підприємству портової галузі в якості стратегічних цілей, яких слід досягнути.

Ключові слова: морський порт, інноваційний розвиток, інноваційний потенціал морського порту, оцінка інноваційного потенціалу морського порту, формування інноваційного потенціалу морського порту.

Abstract

Stovba Tetyana Anatoliyivna Candidate of Economic Sciences, associate professor of Economics and Maritime Law Department, Kherson State Maritime Academy, Kherson

METHODOLOGICAL ASPECTS OF EVALUATION AND FORMATION OF SEAPORT INNOVATIVE POTENTIAL

The port industry plays an important role in the growth of the Ukrainian economy. Innovative development of Ukrainian seaports will increase the quality of citizens' life, reduce the gap with developed countries, avoid information and economic isolation from the world economy and the world community and ensure the development of international integration processes and others.

In order to ensure the efficiency of functioning and strengthening of competitiveness in the market, one of the priority tasks of the management is to assess and formation the seaport innovative potential. Innovation potential determines the ability of the economic system to generate results that are the initial characteristics of the innovation system and are important for the competitiveness of the seaport.

It is proposed to allocate the following components in the structure of the general potential of the port industry: financial potential, customer potential, potential of internal business processes, potential of training and development of personnel, and their shell will be innovative potential.

A method of integrated assessment of the innovation potential of the seaport has been developed, which takes into account both the components of the innovation potential of the enterprise and the opportunities for the development of the industry in a particular region.

Formation of seaport innovative potential is a search for a set of characteristics, indicators and properties that allow sufficiently describing the production system and assessing its ability to meet the relevant public need for services in the future and the ability to achieve goals. Based on the developed methodology of integrated assessment of the seaport innovation potential, the company is able to diagnose its own innovation potential. In case of dissatisfaction with the existing level for the transition to a higher level, the indicators of higher status will serve the port industry as a strategic goal to be achieved.

Keywords: seaport, innovative development, innovative potential of the seaport, evaluation of the innovative potential of the seaport, formation of the seaport innovative potential.

Постановка проблеми

Портова галузь України налічує 18 морських портів [1], з яких 13 розташовані на підконтрольній частині (Білгород- Дністровський, Бердянський, Ізмаїльський, Маріупольський, Миколаївський, Одеський, Ольвія, Південний, Ренійський, Скадовський, Усть -Дунайський, Херсонський, Чорноморський) та 5 - на тимчасово непідконтрольній частині держави (Севастопольський, Євпаторійський, Феодосійський, Ялтинський, Керченський), які мають протяжність причального фронту майже 40 км, а довжина підхідних каналів яких становить майже 125 км, що є потужним стимулом для активного розвитку морської транспортної системи.

Вітчизняна морська транспортна система, спираючись на вдале геостратегічне розташування України - на шляхах міжнародних транспортних коридорів, має значний потенціал для розвитку транспортних маршрутів та вантажопотоку. Проте портова галузь не спроможна забезпечити збільшення обсягів вантажообігу через велику кількість проблем, що негативно позначаються на конкурентоспроможності морської інфраструктури.

Основними проблемами українських морських портів є зношеність основних засобів, відсутність глибоководних підходів та якірних місць, застарілі технології обробки суден, неузгодженість розвитку перевантажувальних потужностей та припортових автомобільних та залізничних під'їзних шляхів, низький рівень використання електронних систем для оформлення вантажів/суден та технологій взаємодії з контролюючими органами, неефективність митно -тарифної політики, втрата транзитних вантажопотоків, невідповідність портових потужностей структурі сучасних вантажопотоків, відсутність гарантії збереження вантажів та їх своєчасної переробки, відсутність компетентностей щодо можливостей розвитку морських портів [1].

Конкурентоспроможність сучасних морських портів визначається низкою чинників: розташуванням порту щодо основних морських шляхів, свободою виходу на океанські комунікації, відсутністю на морських шляхах до порту ділянок зі складним трафіком; глибинами біля причалів порту, а також глибинами і габаритами підхідних каналів, котрі визначають лінійні розміри суден, що заходять у порт і, отже, розмір суднової партії, яка може бути сформована для відправки через даний порт; довжиною та кількістю причальної лінії, їх адаптованістю для обробки певних типів суден і вантажів; вантажопідйомністю і продуктивністю обладнання порту; швидкістю виконання технологічних, комерційних та адміністративних операцій у порту; існуючими складськими потужностями та наявністю резервних територій для розвитку порту; пропускною здатністю існуючих транспортних комунікацій, порту та хінтерланду; кількістю та якістю регулярних судноплавних ліній та потенціалом інтермодальних перевезень до пунктів хінтерланду; ціною та комплексом основних і додаткових послуг порту; рівнем інформаційного забезпечення порту тощо [1].

У глобальній економіці аби залишатися конкурентоспроможним підприємство має бути інноваційним лідером у технологічній сфері. У світовій економіці фінансування корпораціями наукових розробок зростає, бо віддача багаторазово перевищує інвестиції в основний капітал та фінансові інвестиції. Сільченкова О. наводить такі пропорції розвинутих країн: «якщо на фундаментальні наукові дослідження виділяється певна сума, то на науково- технологічні розроблення, спрямовані на використання отриманого наукового знання, потрібно передбачити у 2-2,5 рази, а на виробничі інновації - у 10 разів більші кошти. Зате в кінцевому результаті реалізація інноваційної продукції може дати прибуток, який, принаймні, вдесятеро перевищить суму витрат на науку, розроблення та інновації разом узяті» [2, с.5].

Інноваційний розвиток вітчизняних морських портів, які у перспективі можуть стати полюсами економічного відродження України, забезпечить зростання якості життя громадян, скоротить відставання від розвинутих країн світу, забезпечить розвиток процесів міжнародної інтеграції.

Тому оцінка існуючого стану й формування потужного інноваційного потенціалу морських портів є однією із першочергових задач керівництва, вирішення якої сприятиме їх ефективному функціонуванню і зміцненню конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Різні підходи щодо оцінки рівня потенціалу підприємства розкриті у роботах В. Верби, А. Воронкової, А. Гриньова, С. Ілляшенка, І. Новікової, О. Олексюк, І. Рєпіної, О. Федоніна, Н. Чухрай та ін., але існуючі методики не враховують особливостей розвитку портової галузі, що водночас викликає необхідність адаптації вітчизняних оціночних критеріїв до міжнародних стандартів.

Метою статті є розробка методичних положень щодо інтегральної оцінки інноваційного потенціалу морського порту, яка враховуватиме як критерії, необхідні для реалізації стратегії інноваційного розвитку, так і можливості розвитку галузі у певному регіоні, що дозволить встановити індикатори бажаного стану та спрямовуватиме зусилля на їх досягнення.

Виклад основного матеріалу

Розвиток вітчизняних морських портів має відбуватись на інноваційних засадах. Тому особливої уваги в умовах глобальної економіки потребує саме інноваційний потенціал, який характеризує можливості підприємства у сфері розробки та впровадження інновацій.

Слід відзначити, що серед фахівців відсутнє єдине уявлення щодо місця інноваційного потенціалу в структурі загального потенціалу підприємства. Одні автори вважають, що інноваційний потенціал підприємства (ІПП) займає рівнозначну позицію серед різновидів, інші стверджують, що інноваційний потенціал є серцевиною загального потенціалу підприємства. Приєднуємось до думки, що інноваційний потенціал є оболонкою складових загального потенціалу підприємства, який визначає реальну потенційну можливість економічної системи щодо генерування конкурентоспроможних результатів.

Оскільки реалізацію стратегії інноваційного розвитку доцільно здійснювати за допомогою збалансованої системи показників Р. Каплана і Д. Нортона [3, 4], тому вважаємо за доцільне у структурі загального потенціалу підприємства також виокремити відповідно фінансовий потенціал, клієнтський потенціал, потенціал внутрішніх бізнес-процесів, потенціал навчання і розвитку персоналу, де оболонкою слугуватимуть інновації. Тобто інновації мають пронизувати усі складові загального потенціалу підприємства портової галузі.

Аналізуючи зміст окремих елементів ІПП можна зробити висновок про те, що процес інноваційної діяльності розвивається за складною траєкторією і динамікою при одночасному впливі на нього всієї сукупності складових загального потенціалу підприємства.

На підставі проведеного аналізу пропонуємо у загальному вигляді ІПП представити функціональною залежністю:

інноваційний потенціал морський порт

IPp= f (Rф, Rк, Rвбп, Rнр),

де ІРр - інноваційний потенціал морського порту;

Яф- фінансовий потенціал порту;

R_k - клієнтський потенціал порту;

Я_вбп - потенціал внутрішніх бізнес-процесів;

R_hp - потенціал навчання і розвитку персоналу підприємства портової галузі.

У процесі оцінювання ІПП достатньо важливим завданням є визначення системи показників та їх граничних меж. Наявність нормативів полегшує процес оцінювання ІПП і водночас, у разі незадоволеності існуючою оцінкою, слугує орієнтирами для поліпшення існуючого стану.

Турбулентність економічного оточення унеможливлює встановлення конкретних значень для оцінки поточної ситуації, адже вони можуть не відповідати дійсності та надавати застарілу інформацію. Тому для оцінювання ІПП нормативні значення індикаторів варто розробляти на основі загальнонаціональних тенденцій розвитку портової галузі та статистичних даних, які на даному етапі розвитку економіки України можуть використовуватись переважно в якості граничних критеріїв кризового стану.

Запропонована методика оцінювання ІПП містить мінімальний та, на нашу думку, оптимальний набір показників, які є універсальними для всіх морських портів. Внаслідок того, що окремі підприємства портової галузі мають індивідуальні бачення, місію та стратегічні цілі для більш ґрунтовного аналізу можливо адаптувати методику, конкретизувавши запропоновані показники шляхом встановлення додаткових індикаторів, які враховуватимуть можливості розвитку галузі у певному регіоні.

Показники відбирались шляхом експертного опитування, де експертам пропонувалось оцінити вагомість впливу кожної складової ІПП - фінансового потенціалу, клієнтського потенціалу, потенціалу внутрішніх бізнес-процесів, потенціалу навчання і розвитку персоналу та визначити перелік показників, які варто діагностувати. Інтервали оцінювання визначено на основі наступних міркувань. Окремі показники мають межі відповідно до загальновизнаних критеріїв економічного та фінансового аналізу. Водночас, деякі показники загалом не мають визначених обмежень, оскільки для кожного порту можуть бути встановлені індивідуальні значення індикаторів, а також, складно передбачити, яким чином вони змінюватимуться внаслідок дії певних заходів.

У таблиці 1 представлена запропонована методика інтегральної оцінки інноваційного потенціалу морського порту.

Таблиця 1

Методика інтегральної оцінки інноваційного потенціалу морського порту