Шляхи підвищення рівня техногенної безпеки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи підвищення рівня техногенної безпеки в Україні

Твердохлєбова Наталя Євгеніївна, РИ.Б, доцент, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» , Харків, Харківська область

Анотація

Глобалізація проблематики безпеки, тісне переплетення внутрішніх та зовнішніх небезпек ведуть до того, що на порядку денному гостро стоїть проблема розробки шляхів вдосконалення системи забезпечення від загроз сучасного світу. Для того, щоб оцінити справжній стан безпеки країни, необхідно виявити характер загроз та небезпек, з якими держава може зіткнутися у найближчі 3-5 років, а також у середньостроковій та довгостроковій перспективах. У статті зазначено, що для забезпечення належних превентивних заходів техногенної безпеки необхідно деталізувати механізми отримання достовірної інформації про загрози та узгодити оцінки, що проводяться на різних рівнях. Очевидно, що за швидкої глобалізації міжнародних відносин України необхідно впевнено та чітко відстоювати свої національні інтереси, вживати заходів щодо забезпечення національної безпеки. Адже наслідком для держави, яка не здатна відповісти адекватним чином на виклики та загрози, пов'язані з глобалізацією, може стати її неминуче ослаблення та деградація. Сформульовано основні передумови для досягнення гнучкого та швидкого прийняття рішень у разі виникнення небезпек. Важливим аспектом міжвідомчої координації дій органів у надзвичайних ситуаціях є здатність усіх зацікавлених сторін оперативно та ефективно діяти у кризових ситуаціях. Представлено ключові концепції стосовно захисту об'єктів економіки і територій у контексті процесів управління ризиками.

В умовах мінливої обстановки в осередку надзвичайної ситуації необхідна чітка організація оперативної взаємодії органів виконавчої влади з медичними, аварійно-рятувальними, комунально-технічними, військовими, комендантськими, правоохоронними та іншими службами території, що залучаються до участі у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Наведено приклади систем для досягнення безпеки об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, тощо.

Ключові слова: безпека, техногенна безпека, загроза, надзвичайна ситуація, вражаючі фактори, ризик.

Abstract

Tverdokhliebova Natalia Evgenievna, Ph.D., Associate Professor, National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, Kharkiv region

WAYS TO INCREASE THE LEVEL OF TECHNOGENIC SAFETY IN UKRAINE

The globalization of security issues, the close interweaving of internal and external dangers lead to the fact that the problem of developing ways to improve the security system against the threats of the modern world has arisen. It is necessary to identify the nature of the threats and dangers that the state may face in the next 3-5 years, as well as in the medium and long term to assess the current state of the country's security. The article states that it is necessary to detail the mechanisms for obtaining reliable information about threats and to coordinate the assessments carried out at different levels to ensure appropriate preventive measures for technogenic safety. Obviously, with the rapid globalization of international relations, Ukraine needs to confidently and clearly defend its national interests, take measures to ensure national security. After all, the consequence for a state that is not able to adequately respond to the challenges and threats associated with globalization may be its inevitable weakening and degradation. The main prerequisites for achieving flexible and quick decision-making in the event of hazards are formulated. An important aspect of interdepartmental coordination of bodies' actions in emergency situations is the ability of all interested parties to act quickly and effectively in crisis situations. The key concepts of protecting objects of the economy and territories in the context of risk management processes are presented. In the context of a changing situation in an emergency situation, it is necessary to clearly organize the operational interaction of executive authorities with medical, rescue, utility, military, commandant's, law enforcement and other services of the territory, which are involved in the elimination of an emergency consequences. Examples of systems for ensuring the safety of industrial facilities, transport, energy, etc. are given.

Key words: safety, technogenic safety, danger, emergency, damaging factors, risk.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається накопичення потенційних та реальних небезпек, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій з руйнівними наслідками для навколишнього середовища, стану здоров'я та життя людей. Сучасний розвиток суспільства супроводжується виникненням техногенних аварій, катастроф, природних стихійних лих, соціальних конфліктів, терористичних актів, збройних конфліктів, воєнних дій. Ці трагедії спричиняють розвиток надзвичайних ситуацій (НС), для яких є характерними такі ознаки:

- одномоментна поява значної кількості загиблих та померлих, постраждалих (уражених та хворих) з з різним ступенем тяжкості ушкоджень;

- виникнення складної санітарно-епідеміологічної обстановки, нерідко, обумовленої скупченням великих мас людей, що залишилися без житла, порушенням функціонування комунально-енергетичних систем (КЕС) життєзабезпечення населення, порушенням екологічної ситуації і, як наслідок, що призводить до можливого виникнення спалахової інфекційної захворюваності;

- у ряді випадків, дезорганізація управління лікувально-евакуаційними заходами (ЛЕМ) постраждалих в НС через недостатню підготовленість керівників та персоналу.

Сьогодні на порядку денному гостро стоїть проблема розробки шляхів вдосконалення системи забезпечення від загроз сучасного світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед зовнішніх факторів, що впливають на безпеку України, найбільш суттєвими на сьогоднішній день є такі [1]:

- прагнення інших держав втручатися у внутрішню політику України;

- порушення шляхів постачання життєво необхідних ресурсів;

- підтримка деструктивних сепаратистських політичних сил, а також створення несприятливих умов з метою зміни внутрішньої та зовнішньої політики держави;

- безпека виходів до моря та інших світових транспортних комунікацій;

- географічні умови існуючих та потенційних театрів військових дій;

- міграційні процеси, в тому числі нелегальні;

- наявність міжрегіональних, трансконтинентальних міжнародних економічних угруповань;

- рівень розвиненості та спрямованість взаємовідносин між різними релігійними угрупуваннями;

- активність та спрямованість діяльності в регіонах країни міжнародних терористичних організацій, незаконна торгівля зброєю,

а також цілий ряд інших факторів, що прямо чи опосередковано впливають на безпеку держави.

Виділено також внутрішні фактори, під впливом яких можуть посилюватися негативні наслідки надзвичайних ситуацій у найближчій перспективі:

- зміни відносин власності, коли водогосподарські та інші об'єкти опиняються в руках недержавних підприємств-власників;

- неприпустимо високого зносу технологічного, транспортного та очисного обладнання;

- повсюдних порушень технологічної дисципліни, що викликаються використанням некондиційної сировини та матеріалів, а також недоліком кваліфікованих кадрів;

- зниженням витрат природокористувачів на будівництво, реконструкцію та експлуатацію водогосподарських та природоохоронних споруд та обладнання, на вдосконалення технології;

- порушення структури управління, правил та норм технічної експлуатації у зв'язку з неукомплектованістю персоналом, зниженням якості регламентних та експлуатаційних робіт, нестачею фінансових та матеріальних ресурсів.

У сфері реагування на надзвичайні ситуації та відповідної міжвідомчої взаємодії серед основних проблем визначено низьку спроможність системи екстреної медичної допомоги своєчасно забезпечити достатній обсяг якісної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Так у Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги зазначено, що наявні в Україні алгоритми реагування на надзвичайні ситуації (у т. ч. плани реагування державного, регіонального рівня та плани реагування на рівні закладів охорони здоров'я) мають низку упущень [2]. Серед основних проблем визначено:

- недосконалу організацію раннього доступу до надання першої допомоги;

- недостатню швидкість прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події;

- незадовільну якість надання медичної допомоги на догоспітальному етапі;

- незадовільну якість та швидкість надання екстреної медичної допомоги на госпітальному етапі.

Метою даної статті є аналіз різних видів загроз безпеці в сучасній державі, визначення шляхів вдосконалення системи забезпечення техногенної безпеки та перспектив розвитку системи забезпечення регіональної безпеки населення та територій.

Виклад основного матеріалу

Природа загрози визначається природою інтересу, задоволенню якого дана загроза протидіє. Тому розрізняють загрози економічного, військового, інформаційного, екологічного та іншого характеру.

За видами розрізняють такі види загроз:

- пряму загрозу - створювану адресною нарочитою діяльністю суб'єкта, що розглядається як конкурент, супротивник чи ворог;

- непряму загрозу - спричинену деструктивними змінами ринкової кон'юнктури чи непередбачуваними політичними подіями, які руйнують системи економічної та політичної взаємодії країни.

Виникнення надзвичайних ситуацій характеризується появою вражаючих факторів механічного, термічного, фізичного, хімічного, біологічного характеру, що впливають миттєво або розтягнуто у часі на навколишнє середовище, людину, суспільство, завдаючи їм збитків (прямий, непрямий та сукупний). У людей вражаючі фактори викликають ізольовані, множинні, поєднані або комбіновані ушкодження або загострюють хронічні патологічні процеси в організмі.

При цьому змінюються пріоритети життєдіяльності людини, коли замість забезпечення комфорту чи високої ефективності праці необхідно вирішувати завдання щодо збереження життя та здоров'я, зниження матеріальних збитків від надзвичайних ситуацій, якнайшвидшої ліквідації їх наслідків та відновлення нормальної життєдіяльності на постраждалій території.

Забезпечення безпеки в умовах надзвичайної ситуації ґрунтується на визнанні необхідності здійснення превентивних інженерно -технічних заходів, що забезпечують можливість управління розвитком потенційно можливих сценаріїв розвитку ситуацій; на необхідності створення організаційно- економічного механізму взаємодії всіх зацікавлених суб'єктів господарювання; на прийнятності тільки екологосумісних та безпечних об'єктів, технологій та техніки; на визнанні пріоритету безпеки при організації будь -яких видів господарської діяльності.

Для забезпечення виявлення належних превентивних заходів безпеки система керування ризиками має деталізувати механізми отримання достовірної інформації про загрози та узгодити оцінки, що проводяться на різних рівнях [3]:

1) національний рівень. Метою національної оцінки ризику є отримання огляду загрози країни в цілому, її вразливість та наслідки успішної атаки. Важливим внеском загальнонаціональних оцінок і те, що вони показують, як кілька секторів взаємодіють один з одним.

Важливим аспектом міжвідомчої координації дій органів у надзвичайних ситуаціях є здатність усіх зацікавлених сторін оперативно та ефективно діяти у кризових ситуаціях. Вони повинні забезпечити безперебійну роботу у разі необхідності. Сформулюємо деякі основні передумови для досягнення гнучкого та швидкого прийняття рішень:

- чіткий розподіл ролей та обов'язків, наслідком чого є те, що рішення повинні прийматися на найнижчому відповідному рівні, а координація - на самому високому необхідному рівні.

- повне розуміння потенційних наслідків руйнування при аварії, наприклад, при плануванні перебою в питному водопостачанні;

- призначення координаторів у всіх установах, що беруть участь у ліквідації наслідків НС, з цілодобовою доступністю;

- створення адекватних систем управління інформацією для підтримки ефективного збору, аналізу та поширення даних на підтримку прийняття єдиних та міжвідомчих рішень, а також надання інформації населенню. Організація взаємодії повинна бути розроблена таким чином, щоб мінімізувати ситуації, коли приймаються суперечливі інструкції;

2) галузевий рівень. Оцінки ризику можуть проводитися у конкретних підсекторах окремої галузі і згодом повертатися у ширші профілі галузевих ризиків (наприклад, транспортний сектор може бути поділений на наступні підсектори: авіація, наземні пасажирські перевезення (включаючи мости та тунелі), наземні перевезення та морські перевезення (судноплавство та порти)).

3) рівень інфраструктури підприємства. Цей тип управління ризиками спрямований на виявлення ризиків для безперервності виробництва та вжиття заходів щодо їх пом'якшення. В результаті це може принести безпосередню користь інфраструктурам підприємств та підвищити їх стійкість.

Заходи та процедури безпеки повинні бути гнучкими та порівнянними з оцінкою ризику, яка може коливатися в залежності від різних факторів, що змінюються. Ця система повинна бути впроваджена своєчасно та ефективно, щоб підсумкова оцінка ризиків завжди була актуальною, точною та повною.

У контексті процесів управління ризиками стосовно захисту об'єктів економіки і територій важливо мати чітке розуміння ключових концепцій, які часто (і помилково) взаємозамінні, а саме:

- загроза: все, що використовує вразливість об'єкта;

- вразливість: слабкість об'єкта, яка може бути використана загрозою;

- ризик: ймовірність шкоди, пошкодження, руйнування чи втручання у здатність об'єкта внаслідок вразливості, що використовується загрозою.

Не існує унікального чи універсального стандарту для управління ризиками.

Важливо підтримувати створення процесів управління ризиками, що охоплюють, як мінімум, такі елементи:

- встановлення контексту - обсяг та параметри оцінки ризику;

- оцінка ризику (визначення, аналіз, оцінка) - перетворення даних ризику на інформацію для прийняття рішень;

- зниження ризику - перетворення інформації про ризик у рішення та дії щодо зниження ризику;

- комунікація та консультації протягом усього процесу - визначення методів комунікації, що використовуються всіма зацікавленими сторонами, залученими до процесу;

- моніторинг та перевірка - проведення регулярної перевірки або нагляду для покращення управління ризиками, виявлення змін у контексті існуючих ризиків та виявлення нових ризиків.

Необхідно зазначити, що у сучасному світі пріоритет віддається стратегіям вдосконалення системи забезпечення від загроз, які відповідають наступним критеріям:

- наявність і впровадження єдиної та ефективної системи комплексного аналізу та всебічного моніторингу загроз національній безпеки;

- довгостроковий розвиток, який потенційно впливає на національну безпеку, з аналізу багатьох прогностичних проектів та аналізу тенденцій;

- системна оцінка національних ризиків (можливість і наслідки кожного з них);

- планування, засноване на можливостях, які необхідно задіяти для запобігання та протистояння загроз.

Для досягнення зовнішньої безпеки мають визначальне значення:

- наявність та розвиненість міжнародних інститутів, що затверджують загальні нормативно-правові акти у різних сферах безпеки;

- ефективність діяльності організацій типу ДСНС по запобіганню екологічних криз, природних та техногенних катастроф;

- розвиненість інститутів міжнародної та регіональної безпеки.

Для досягнення безпеки об'єктів промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, критично важливих об'єктів, будівель та споруд, об'єктів міської інфраструктури, а також машин та обладнання, транспортних засобів повсюдно застосовують пов'язані з безпекою системи. Цікавими прикладами є:

- системи постійного моніторингу біологічних (віруси, бактерії) загроз та гігієнічних ризиків (небезпечні води, повітря та продукти харчування);

- датчик, який допомагає спостерігати в онлайн режимі за рівнем води в річках та прогнозувати розвиток повеней;

- магнітні сорбенти із відходів, головною перевагою яких є магнітокерованість і плавучість, що дозволяє притягувати нафтову плівку у водоймах та керувати нею для ефективної ліквідації розливів;

- сучасні сканери багажу і шкідливих речовин (пристрої, які допоможуть покращити якість зображення у сканерах багажу, а також детектуватимуть шкідливі речовини в повітрі);

- системи контролю для визначення рівня концентрації уваги та ступеня втоми пілотів та водіїв;

- антихакерськиймодуль для будь-яких машин, що перешкоджає як дистанційному, так і прямому втручанню в управління автомобілем;

- методи дистанційного виявлення вибухових речовин;

- технології розпізнавання обличчя та 3D-лічильник відвідувачів у режимі реального часу, які дозволяють визначати особистість з точністю до 95% та фільтрувати відвідувачів навіть у щільному потоці, ігноруючи сторонні об'єкти;

- автоматичні детектори вірусів і бактерій, які оперативно, зокрема без участі людини, виявляють небезпечні патогени;

- роботизований медичний асистент для роботи у відділеннях з високим ризиком зараження, що особливо важливо під час пандемії, оснащений веб - камерою, датчиками та програмним керуванням.

Розвиток систем безпеки нерозривно пов'язаний з процесами широкої автоматизації та інтеграції, які стосуються не тільки систем безпеки, але й усіх інших систем, призначених для автоматизації управління життєзабезпеченням та функціонуванням житлової будівлі, офісу, підприємства чи іншого об'єкта [4, 5]. Логічним розвитком такої інтеграції може стати створення інтегрованих систем безпеки (ІСБ) з широкими можливостями, що дозволяють автоматизувати управління інженерними системами будівлі або об'єкта.

Висновки

Необхідність розгляду поточного ситуаційного контексту загроз національним інтересам, визначення їх специфіки та проведення класифікаційного аналізу сприятиме встановленню періоду, протягом якого забезпечується відносна стабільність реалізації національних цілей держави. Треба мати на увазі, що різні суб'єкти, ймовірно, матимуть різні пріоритети щодо аспектів забезпечення безпеки, а також потенційно різні судження щодо того, що може бути відповідним допуском ризику. Тут важливо не лише визнати наявність різних установок та підходів зацікавлених сторін, а й зрозуміти, як вони можуть вплинути на загальний процес встановлення спільних пріоритетів.

Література

1. ШипіловаЛ. М. Загрози національним інтересам України: спроба класифікації / Л. М. Шипілова // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. К. : Укр. центр політ. менеджменту, 2010. Вип. 20. С. 114-122.

2. Про схвалення Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги/ Розпорядження від 22 травня 2019 р. № 383-р Київ.

3. Організація системи забезпечення національної стійкості на регіональному і місцевому рівнях : аналіт. доп. / [Резнікова О. О., Войтовський К. Є. Лепіхов А. В.] ; за заг. ред. О. О. Резнікової. - Київ : НІСД, 2021. - 140 с.

4. Твердохлєбова Н.Є., Євтушенко Н.С. Забезпечення безпеки умов праці на хімічних підприємствах для запобігання професійних захворювань. Актуальные научные исследования в современном мире. - Переяслав, 2021. Вып. 12 (80) Ч. 9. С. 152-156.

5. Твердохлєбова Н.Є., Ягожа Ю.О. Щодо важливості питання радіаційної безпеки на АЕС. Збірник доповідей ХІІІ Міжнародної науково-методичної конференції та 147 Міжнародної наукової конференції Європейської Асоціації наук з безпеки (EAS) "БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ", 2 - 3 грудня 2021 р., НТУ «ХПІ»,- Харків, 2021. - 248 с. С.133-134.

References

1. Shypilova L. M. (2010). ZahrozynatsionalnyminteresamUkrainy: sprobaklasyfikatsii [Threats to Ukraine's national interests: an attempt at classification]. Suchasnaukrainskapolityka. Politykyipolitolohy pro nei, 20, 114-122 [in Ukrainian].

2. Pro skhvalenniaKontseptsiirozvytkusystemyekstrenoimedychnoidopomohy [On approval of the Concept for the development of the emergency medical care system]. (2019). Order from May 22 2019, № 383[in Ukrainian].

3. Reznikova O. O., Voitovskyi K. Ye., Lepikhov A. V. (2021). Orhanizatsiiasystemyzabezpechennianatsionalnoistiikostinarehionalnomuimistsevomurivniakh : analit. dop. [Organization of a system for ensuring national sustainability at the regional and local levels]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].

4. TverdokhliebovaN.Ie., & Yevtushenko N.S. (2021) Zabezpechenniabezpekyumovpratsinakhimichnykhpidpryiemstvakhdliazapobihanniaprofesiinykhzakhvoriuvan [Ensuring the safety of working conditions at chemical enterprises to prevent occupational diseases]. Pereiaslav, 12 (80), 152-156. [in Ukrainian]

5. TverdokhliebovaN.Ie., &YahozhaYu.O. Shchodovazhlyvostipytanniaradiatsiinoibezpekyna AES [Regarding the importance of the issue of radiation safety at nuclear power plants]. XIII Mizhnarodnanaukovo-metodychnakonferentsia "Bezpekaliudyny u suchasnykhumovakh" - The Thirteenth International Scientific and Methodological Conference «Human Security in Modern Conditions». (pp.133-134). Kharkiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru