Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в посткризовий період на прикладі Китаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ПІІ В ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД НА ПРИКЛАДІ КИТАЮ

Біла Ірина Сергіївна,

аспірантка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 18031, м. Черкаси, б-р. Шевченка

Анотація

криза іноземний інвестиція макроекономічний

У статті досліджено та проаналізовано зв'язок між фінансово- економічною кризою, яка почалася у 2008 році та потоками прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Проаналізовано динаміку ПІІ за останні десять років. З'ясовано, що криза мала серйозний макроекономічний вплив на переформатування світових потоків ПІІ як у країнах з розвиненою економікою, так і у країнах, що розвиваються. Визначено, що наслідки кризи значно уповільнили теми економічного зростання багатьох країн світу, зокрема, значно погіршились позиції країн-лідерів у світовій економіці. Доведено значущість залучення ПІІ до економіки країн для швидкого виходу із кризового стану. Проаналізовано економічні показники країн, які досягли значних позитивних результатів посткризового відновлення економіки, змогли не допустити інвестиційного обвалу в період кризи та зберегли свою інвестиційну привабливість. Обґрунтовано, що Китай став один з найбільших отримувачів ПІІ у світі у посткризовий період та одним із найперспективніших напрямків для надходження ПІІ. Тому у дослідженні розглянуто зовнішню і внутрішню політику Китаю та її вплив на приплив ПІІ. У дослідженні виявлено та проаналізовано фактори економічного зростання Китаю, що значно вплинули на рівень залучення ПІІ від іноземних інвесторів. З'ясовано, що на макроекономічному рівні стійкість країни до зовнішніх чинників в умовах кризи значною мірою залежить від здатності не допустити інвестиційного обвалу, зберегти інвестиційну привабливість для інвесторів та запобігти скороченню інвестиційних ресурсів. Китай зміг забезпечити інвестиційну стійкість, як наслідок, його значимість для світової економіки суттєво збільшилась. На прикладі Китаю відзначено, що сприятливий політичний клімат та економічне зростання позитивно впливають на рівень залучення ПІІ. Дане дослідження є корисним для країн, що прагнуть залучити більше ПІІ з метою вирішення проблем посткризового відновлення економіки шляхом підтримки регуляторного середовища.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, країни, що розвиваються, розвинені країни, фінансово-економічна криза, фактори припливу ПІІ, країни-інвестори, країни-отримувачі, регулювання, економічне зростання.

Abstract

Features of fdi attraction in the post-crisis period in china's example. Bila Iryna Serhiivna, postgraduate student, The Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy. The relationship between the financial and economic crisis in 2008 and foreign direct investment (FDI) flows are analyzed in the research. The dynamics of FDI during last ten years was analyzed. The crisis has had a significant macroeconomic impact on the reformatting of global FDI flows in developed and developing countries. The consequences of the crisis have significantly slowed down the economic growth of many countries, in particular, significantly worsened the position of leading countries in the world economy. The importance of attracting FDI for a quick way out of the crisis has been proved. The economic indicators of the countries that have achieved significant positive results of post-crisis economic recovery and were able to prevent investment collapsed during the crisis and retain their investment attractiveness are analyzed. China has become one of the most promising areas for FDI inflows. China's foreign and domestic policy and its impact on FDI inflows are discussed. The factors of China's economic growth that significantly influenced the level of FDI attraction from foreign investors were identified and analyzed. At the macroeconomic level, the country's resilience to external factors in a crisis largely depends on the ability to prevent investment collapse, maintain investment attractiveness for investors and prevent the reduction of investment resources. As a result, China has been able to ensure investment sustainability and its importance to the world economy has increased significantly. The example of China shows that a favorable political climate and economic growth have a positive effect on the level of FDI involvement. This study is useful for countries seeking to attract more FDI to address post-crisis economic recovery by maintaining a regulatory environment.

Key words: foreign direct investment, developing countries, developed countries, financial and economic crisis, FDI inflows, investor countries, recipient countries, regulation, economic growth. 

Постановка проблеми

Капітал є життєво важливим компонентом економічного зростання, але, оскільки більшість країн не можуть задовольнити свої загальні потреби у фінансуванні економіки лише за рахунок внутрішніх ресурсів, вони звертаються до іноземних інвесторів [1]. У часи глобалізації прямі іноземні інвестиції (ПІІ) - дуже важливий фінансовий інструмент у бізнесі та економіці. ПІІ допомагають розширити бізнес на глобальній платформі, забезпечують мінімізацію витрат і максимізацію прибутку, допомагають покращити розвиток інфраструктури та загальний соціальний розвиток, особливо в країнах, що слабо розвинені або розвиваються. Країни світу ведуть гостру конкурентну боротьбу за іноземні інвестиції. Перевагу отримують ті, хто здатні запропонувати більш привабливі, стабільні й досконалі фінансові механізми регулювання руху інвестицій у межах визначеної національної фінансової та загальної економічної політики. ПІІ можуть бути залучені шляхом отримання довгострокового інтересу іноземних інвесторів або розширення бізнесу в іншій країні. Тому, актуальним є дослідження об'єктивних факторів, які характеризують та визначають можливість заручення ПІІ для відновлення та розвитку економіки країн, що розвиваються, країн з перехідною економікою та країн, що постраждали від наслідків фінансово- економічної кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню питань залучення та впливу прямих іноземних інвестицій на економіку приймаючої країни в умовах глобальних змін світового економічного простору присвячені праці таких зарубіжних вчених, як М. Бенгоса, Р. Бруно, Р. Джімбріна, Н. Кампоса, Л. де Мело, П. Ніколовова, О. Онарана, К. Олофсодоттера, Б. Санчеса-Роблеса. У своїх працях вчені дослідили теоретичні та практичні питання позитивного та негативного впливу ПІІ на економічне зростання приймаючої країни. Зокрема, відмітили важливість стоврення спиятливих умов в країні, особливо, впровадження реформ у сфері інституційного забезпечення, щодо захисту прав власності та спрощення бюрократичної системи. Вагомий внесок в дослідження питань залучення ПІІ, антикризового регулювання економіки в умовах криз та розвитку інтеграційних глобальних процесів початку XXI сторіччя зробили такі українські вчені, як О. Барановський, Л. Данилишина, І. Іващук, В. Пилипів, А. Філіпенко, К. Штепенко та інші.

Незважаючи на те, що багато наукових праць присвячено даній проблематиці, подальшого дослідження потребують питання взаємовідносин між країною- отримувачем та країною-інвестором. А саме, удосконалення інвестиційної політики в контексті створення сприятливих умов країною-отримувачем для іноземного інвестора. Адже, ризики останнього достатньо високі в країнах, що розвиваються та в країнах з перехідною економікою.

Метою статті є дослідження процесу переформатування світових потоків ПІІ на початку XXI ст., яке відбулося внаслідок глобальної фінансово-економічної кризи 2008-2009 років та ознаменувалося всесвітнім обвалом вартості нерухомості, фондових ринків, виробництва, доступу до кредитів та світової торгівлі. Для досягнення мети було проведено аналіз впливу кризи на потоки ПІІ країн- отримувачів, виявлено фактори стрімкого економічного розвитку Китаю та проаналізовано їх вплив на показник притоку ПІІ в посткризовий період. Окрім вищезазначеного, визначено передумови залучення ПІІ до країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою в умовах обмеженості власного капіталу та зовнішньої конкуренції, оскільки, ці країни найбільш зацікавлені в отриманні ПІІ від інвесторів.

Виклад основного матеріалу

Інвестиції є потужним інструментом у розвитку економічних відносин між різними країнами світу. За останні два десятиліття глобальні потоки ПІІ швидко зросли. Світові потоки ПІІ у 2007 році досягли свого історичного максимуму і склали близько 2 трлн дол. США - сума, еквівалентна більш ніж 16% світового валового накопичення основного капіталу станом на 2007 рік. Проте, у 2008 році світові потоки ПІІ скоротилися на 16% і у 2010 році склали трохи вище 1 трлн дол. США, внаслідок фінансово-економічної кризи, що ознаменувалася всесвітнім обвалом вартості нерухомості, фондових ринків, виробництва, доступу до кредитів та світової торгівлі [2].

Загальний обсяг ВВП країн Євросоюзу протягом 2009 року зменшився на 4,2%, Сполучених Штатів Америки (США) - на 2,5 %. Водночас, в багатьох країнах, що розвиваються, особливо в тих, що мають потужний внутрішній ринок, економічне зростання взагалі не переривалося кризою: ВВП Китаю зріс в 2009 р. на 8,7%, Індії - на 5,6% [3].

Фінансово-економічна криза змінила світові позиції лідерів країн-отримувачів ПІІ. Глобальне скорочення ПІІ по-різному проявилося в трьох групах країн: розвинених країнах, країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою. Інвестиції в країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою різко збільшилися, водночас відбулося їх значне скорочення до розвинених країн. В 2008 році у глобальних потоках ПІІ частка країн, що розвиваються досягла 40%, а розвинених країн скоротилася на 12% (рис. 1) [4].

У першому півріччі 2008 року країни, що розвиваються, вийшли з фінансової кризи швидше, ніж розвинені країни, оскільки їхні фінансові системи були не так тісно пов'язані з постраждалими банківськими системами США та Європи. Темпи їх економічного зростання виявилися міцнішими, частково завдяки підвищенню цін на сировинні товари. Приплив ПІІ продовжував збільшуватися, але значно повільнішими темпами, ніж у попередні роки: він виріс на 17% і досяг 621 млрд дол. США [4]. Різкі зміни в структурі потоків ПІІ за 2008 рік викликали зміни у загальних позиціях найбільших за показниками потоків ПІІ приймаючих країн та країн базування. Якщо США в 2008 році зберегли позиції найбільшої приймаючої країни та країни базування, то багато країн, що розвиваються, і країни з перехідною економікою перетворилися на великих реципієнтів та донорів: у 2008 році на них припало відповідно 40% і 25% глобального припливу та відтоку ПІІ (таблиця 1).

Рис.1. Динаміка світового притоку ПІІ за групами країн, 2007-2020 рр.

Джерело: складено автором за даними [5]

Ряд європейських країн змістився на нижчі позиції за показниками припливу і відпливу ПІІ. Об'єднане Королівство Великої Британії втратило свої позиції найбільшого джерела та одержувача ПІІ серед європейських країн [4,6].

Таблиця 1 - Розподіл річних обсягів загальносвітових потоків ПІІ між групами країн

Джерело: складено автором за даними [5]

Варто відзначити, що вперше у 2012 році країни, що розвиваються, отримали ПІІ більше, ніж розвинуті країни. Приплив ПІІ до країн, що розвиваються, становив 703 млрд дол. США (з 1,35 трлн дол. США світових), або 52% глобальних обсягів, перевищивши приплив у розвинуті країни на 142 млрд дол. США [4,7]. При цьому три країни, що розвиваються (Китай, Гонконг та Сінгапур), увійшли до десятки найбільших світових одержувачів ПІІ, що також вказує на зміну структури глобальних потоків ПІІ, зокрема, у порівнянні з періодом розгортання кризи (таблиця 2) [4].

Такий географічний зсув у розподілі глобальних потоків ПІІ, мав позитивні перспективи зростання в таких країнах, як Китай та Індія, та став потужним стимулом для ТНК, що мають необхідні засоби, для інвестування, особливо за рахунок ПІІ.

Таблиця 2 - Рейтинг країн-лідерів у залученні ПІІ, млрд дол. США

Джерело: складено автором за даними [5]

Економіка Китаю друга після економіки США за своїми розмірами, але ПІІ у відсотках від ВВП становлять 1,31% для Китаю та 1,64% для США за показниками 2019 р. Станом на 2020 рік Китай став провідним одержувачем ПІІ у світі, отримавши приплив ПІІ у розмірі 163 млрд дол. США у порівнянні з 134 млрд дол. США, залученими США. Ця цифра суттєво змінилася у порівнянні з 2019 р., коли приплив ПІІ до США склав 251 млрд дол. США, а до Китаю - 140 млрд дол. США. Обсяг залучених ПІІ до Китаю в середньому становив 488,86 млн дол. США з 1997 по 2021 рр., досягнувши історичного максимуму 1734,80 млн дол. США у 2021 р. та рекордно низького рівня у 18,32 млн дол. США у січні 2000 року [8] (рис. 2).

Рис. 2. Порівняння динаміки річного притоку ПІІ США та Китаю, 1997-2020 рр.

Джерело: складено автором за даними [5]

Відтік ПІІ в США в середньому склав 161 млрд дол. США з 1997 по 2020 рр., досягши рекордного рівня в 318 млрд дол. США у 2012 році та рекордно низького рівня в - 194 млрд дол. США у 2018 році. У Китаї відтік ПІІ в середньому склав 81,44 млрд дол. США з 1997 по 2020 рр., досягши найвищого рівня в 147 млрд дол. США у 2018 році та найнижчого рівня в 4 млрд дол. США у 2000 році. Відтік ПІІ у Китаї у 2008-2009 рр. був незначним відповідно 56 млрд дол. США та 57 млрд дол. США, натомість у США він був суттєво більшим та склав відповідно 308 млрд дол. США та 288 млрд дол. США [5] (рис.3).

Рис. 3. Динаміка річного відтоку ПІІ США та Китаю протягом 1997-2020 років

Джерело: складено автором за даними [5]

На міжнародному ринку привабливість Китаю для закордонних інвесторів зумовлена низкою таких конкурентних переваг: політична стабільність, швидкий темп зростання ВВП, низькі ставки заробітної плати, невисока вартість виробництва, добре розвинена інфраструктура, податкові пільги, необхідна освіта та кваліфікація робочої сили, простота комунікації, стабільний обмінний курс та інші.

У Китаї вже багато десятиліть забезпечується політична стабільність. Починаючи з 1978 року керівник країни Ден Сяопін разом із соратниками розпочав реалізацію політики реформ, націленої на відкритість зовнішнього світу, побудову соціалістичної ринкової економіки, дотримуючись принципу відкритості та забезпечуючи соціальну справедливість. У березні 1986 року уряд прийняв «Програму 863», яка визначила пріоритетні галузі розвитку науки та високих технологій: мікроелектроніка, інформатика, космос, оптико-волоконні технології, генна інженерія та біотехнології, енергозберігаючі технології та медицина.

У 1979 році було відновлено дипломатичні відносини зі США, а у 2001 р. відбувся вступ до Світової організації торгівлі. Китай став відкритим для міжнародної торгівлі та залучення ПІІ. Тарифи та обмеження на торгівлю з іншими країнами знизилися, і китайські товари почали продаватися по всьому світу, а американські корпорації почали активно інвестувати в китайську економіку, бувши зацікавленими дешевою робочою силою та низькими витратами [9,10].

Економіка Китаю стрімко розвивається, за період 1970-2020 років ВВП у поточних цінах збільшився у 159 разів, мінімальний розмір був у 1970 році 92,6 млн дол. США, максимальний у 2020 році - 14 722,8 млрд дол. США. У 2020 році у порівнянні з 2019 роком ВВП збільшився на 2,3%, питома вага у галузі промисловості склала 1,2 трлн дол. США, приріст становив 3%, в обробній промисловості - 5,9 трлн дол. США, у сфері послуг - 8,5 трлн дол. США. Середньорічний приріст ВВП Китаю становив 10,7% - 292,6 млрд дол. США. Середньорічний приріст ВВП Китаю у постійних цінах склав 8,6% [5,11].

Порівняно з країнами лідерами у 2020 році обсяг ВВП Китаю був більшим. Так, відносно Японії - у 2,9 рази (5 057,8 млрд дол. США), Німеччини - у 3,8 рази (3 846,4 млрд дол. США), Великої Британії - у 5,4 рази (2 764,2 млрд дол. США), Південної Кореї - у 9 разів (1 637,9 млрд дол. США), Індії - у 5,5 рази (2 664,7 млрд дол. США), Росії - 9,9 разів (1 483,5 млрд дол. США), проте був нижчим ніж ВВП США на 30% (20 893,7 млрд дол. США) [5,11].

За 1970-2020 роки ВВП на душу населення у Китаї зріс у 91,3 рази із 112 дол. США до 10 229 дол. США. Середньорічний приріст ВВП на душу населення у поточних цінах був на рівні 202,3 дол. США, або 9,4%. У порівнянні з іншими країнами у 2020 році ВВП на душу населення в Китаї перевищував цей показник стосовно Індії в 5,3 рази (1 931 дол. США), але був меншим, ніж в США на 83,8% (63 123 дол. США), Німеччини - на 77,7% (45 909 дол. США), Великої Британії - на 74,9% (40 718 дол. США), Японії - на 74,4% (39 990 дол. США), Південної Кореї - на 68% (31 947 дол. США) [5,11].

У 2020 році у порівняні з 2019 роком обсяги виробництва промисловості Китаю зросли на 2,8%. Показники росту високотехнологічного виробництва склали 7,1%, виробничої галузі - 3,4%, виробництво електроенергії - 2%, видобувна промисловість - 0,5%. Стосовно сфери послуг, найвищий показник приросту у галузі інформації, програмного забезпечення та інформаційних технологій - 16,9%, а у галузі фінансового посередництва - 7% [5,11].

У 2020 році порівняно до попереднього року обороти зовнішньої торгівлі Китаю збільшилися на 1,9 %, близько 4,96 трлн дол. США, показники експорту зросли на 4,0% майже до 2,76 трлн дол. США, а імпорту, навпаки, зменшилися на 0,7%, приблизно до 2,19 трлн дол. США, сальдо від зовнішньої торгівлі мало позитивне значення близько 0,57 трлн дол. США [5,11,12,13].

Варто відзначити, що китайський уряд сприяв інвестиціям у комерційну та підприємницьку діяльність, надаючи привабливі фінансові стимули у вигляді податкових пільг, грантів, дешевих державних позик та субсидій, звільнення від податків на декілька років та інші.

Висновки

У ході проведеного дослідження було визначено, що фінансово- економічна криза 2008-2009 років мала потужний негативний вплив на економіку розвинених країн, які піддалися соціальним потрясінням та процесам політичної нестабільності. Криза розкрила негативні сторони надмірного накопичення капіталу та неефективність окремих інструментів політики управління. Як наслідок, більшість розвинених країн, що були лідерами за показниками притоку ПІІ до 2007 року, поступилися своїм місцем країнам, що розвиваються. Успіх останніх був зумовлений рядом факторів, за допомогою яких країни змогли вирішити проблеми недостатнього обсягу залученого прямого іноземного капіталу та стали лідерами по притоку ПІІ в посткризовий період. Ці тенденції збереглися і у 2021 році.

Аналіз показників економіки Китаю, засвідчив, що існує ряд вагомих факторів, які є вирішальними в прийнятті рішення інвесторів про залучення ПІІ. Політична стабільність, високий рівень інституційного забезпечення, соціальна безпека, доступність ресурсів, низькі ставки заробітної плати, невисока вартість виробництва, добре розвинена інфраструктура, податкові пільги, рівень освіти та кваліфікації робочої сили, простота комунікації, хороший обмінний курс та інші фактори є необхідними для залучення ПІІ.

Отже, країни, що зацікавлені в надходженні ПІІ з розвинених країн, повинні створити ряд таких привабливих передумов. Активна політика уряду спрямована на забезпечення інвесторам законодавчих гарантій безпеки ведення бізнесу, ефективне використання ресурсів, раціональний розподіл доходів від діяльності та грамотне ними управління стимулює економіку країни-отримувача ПІІ, підвищує соціальний добробут населення, прискорює темпи зростання ВВП, впровадження новітніх технологій у виробництво, стимулює розвиток підприємств, організацій не лише у межах країни, а й виходить на світовий ринок.

Надалі планується розширення бази дослідження та врахування наслідків криз іншої природи. Буде проаналізовано місце України у загальносвітових потоках ПІІ та можливість використання досвіду країн, що розвиваються для України.

Література

1. Фінансова енциклопедія. ПІІ та ІПІ: розуміння всього цього. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ua.nesrakonk.ru/foreign-investment-routes-fdi-and-fpi/ (дата звернення: 18.06.2021).

2. Світова економіка. Прямі іноземні інвестиції, млрд доларів - Рейтинг країн. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.theglobaleconomy.com/rankings/fdi_dollars/ (дата звернення: 01.07.2021).

3. Олефір В. Кон'юнктура зовнішніх ринків у 2010 році. Київ: Економіст, 2012. № 5. с. 18-20.

4. Доклад про світові інвестиції ЮНКТАД 2009 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2009.pdf (дата звернення: 10.07.2021).

5. Прямі іноземні інвестиції: вхідні та вихідні потоки та запаси, річні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://unctadstat.unctad.org/wds/TableViewer/tableView.aspx?ReportId=96740 (дата звернення: 10.08.2021).

6. Торгова економіка. Сполучені Штати - прямі іноземні інвестиції, чистий притік (% ВВП). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tradingeconomics.com/united-states/foreign- direct-investment-net-inflows-percent-of-gdp-wb-data.html (дата звернення: 10.08.2021).

7. Юрчишин В., Україна від кризи до кризи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://docplayer.net/30859923-Ukrayina-vid-krizi-do-krizi-vasil-yurchishin-direktor-ekonomichnih-program- centru-razumkova.html (дата звернення: 10.08.2021).

8. Торгова економіка. Китай - прямі іноземні інвестиції, чистий притік (% ВВП). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tradingeconomics.com/china/foreign-direct-investment-net-inflows-percent- of-gdp-wb-data.html (дата звернення: 10.08.2021).

9. Харрісон В., Палумбо Д., Китайське економічне чудо: пояснюємо в графіках і цифрах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bbc.com/russian/features-49885983 (дата звернення: 07.07.2021).

10. Ковальчук О., Стрельбіцька Н., Слободян А., Прямі іноземні інвестиції та їх вплив на економічний розвиток. Молодий вчений. 2017. №5. С. 596-602.

11. Профіль країни. Валовий внутрішній продукт (ВВП). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://unstats.un.org/unsd/snaama/CountryProfile?ccode=156 (дата звернення: 15.08.2021).

12. Прямі іноземні інвестиції у світі. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.business.ua/uk/node/11190 (дата звернення: 15.08.2021).

13. Доклад про світові інвестиції ЮНКТАД 2020 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2020_overview_ru.pdf (дата звернення: 15.08.2021).

References

1. Financial encyclopedia. FDI and FDI: understanding all this. [Electronic resource]. - Access mode: https://ua.nesrakonk.ru/foreign-investment-routes-fdi-and-fpi/ (access date: 18.06.2021).

2. The world economy. Foreign direct investment, billion dollars -Rating countries. [Electronic resource]. - Access mode: https://www.theglobaleconomy.com/rankings/fdi_dollars/ (access date: 01.07.2021).

3. Olefir V. The situation in foreign markets in 2010. Kyiv: Economist, 2012. № 5. p. 18-20.

4. UNCTAD World Investment Report 2009. [Electronic resource]. - Access mode: https://www.un.org/ru/development/surveys/docs/investments2009.pdf (access date: 10.07.2021).

5. Foreign direct investment: inflows and outflows and stocks, annual. [Electronic resource]. - Access mode: https://unctadstat.unctad.org/wds/TableViewer/tableView.aspx?ReportId=96740 (access date: 10.08.2021).

6. Trade economy. United States - foreign direct investment, net inflow (% of GDP). [Electronic resource]. - Access mode: https://tradingeconomics.com/united-states/foreign-direct-investment-net- inflows-percent-of-gdp-wb-data.html (access date: 10.08.2021).

7. Yurchyshyn V., Ukraine from crisis to crisis. [Electronic resource]. - Access mode: https://docplayer.net/30859923-Ukrayina-vid-krizi-do-krizi-vasil-yurchishin-direktor-ekonomichnih- program-centru-razumkova.html (access date: 10.08.2021).

8. Trade economy. China - foreign direct investment, net inflow (% of GDP). [Electronic resource]. - Access mode: https://tradingeconomics.com/china/foreign-direct-investment-net-inflows- percent-of-gdp-wb-data.html (access date: 10.08.2021).

9. Harrison W., Palumbo D., China's economic miracle: explained in graphs and figures. [Electronic resource]. - Access mode: https://www.bbc.com/russian/features-49885983 (access date: 07.07.2021).

10. Kovalchuk O., Strelbitska N., Slobodyan A., Foreign direct investment and their impact on economic development. Young scientist. 2017. №5. P. 596-602.

11. Country profile. Gross domestic product (GDP). [Electronic resource]. - Access mode: https://unstats.un.org/unsd/snaama/CountryProfile?ccode=156 (application date: 15.08.2021).

12. Foreign direct investment in the world. [Electronic resource]. - Access mode: https://www.business.ua/uk/node/11190 (access date: 15.08.2021).

13. UNCTAD World Investment Report 2020. [Electronic resource]. - Access mode: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2020_overview_ru.pdf (access date: 15.08.2021).

Размещено на Allbest.ru