Редевелопмент промислових підприємств (на прикладі м. Умань Черкаської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

РЕДЕВЕЛОПМЕНТ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ М. УМАНЬ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Браславська Оксана Володимирівна доктор педагогічних наук,

професор, кафедра географії та методики її навчання

Герасименко Оксана Володимирівна кандидат педагогічних наук,

доцент, кафедра географії та методики її навчання

м. Умань

Анотація

редеволопмент промисловість умань черкаський

За останні десятиріччя скорочення виробництва на промислових підприємствах набуло широкого розголосу. Як наслідок з'явились площі та території промислових об'єктів, що не використовуються. У статті приділено увагу редевелопменту як зміні функціональних або технічних параметрів роботи промислового підприємства, або не використовуваної території, для яких характерні адаптивні та деструктивні трансформації через реабілітацію міського простору (реконструкцію, реставрацію, ревіталізацію). Метою дослідження було визначення поняття «редовелопмент», а також актуалізація, використання вітчизняних та закордонних практик редовелопменту промисловості міст. Пошук заходів перетворення промислових підприємств середніх та малих міст України (на прикладі міста Умані Черкаської області). Проаналізовано адаптивні та деструктивні постіндустріальні редевелопментні зміни виробничих територій на прикладі міста Умань Черкаської області, центру територіальної громади. Визначено типи постіндустріальних змін: перший - спрямований на зміну виробничої сфери, пов'язану з розвитком торгівлі, кредитно-банківської сфери, туристичних агенцій, розважальних комплексів, рекламної діяльності тощо; другий - спрямований на зміну виробничої сфери, що пов'язана з заміщенням житловою забудовою. Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід редевелопментних перетворень.

Ключові слова: міста, промисловість, постіндустріалізація, постіндустріальні зміни, редевелопмент, ревіталізація.

Annotation

Braslavska Oksana Volodymyrivna DSc (Pedagogy), Professor of the Department of Geography and Methods of its Training, Рауіо Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Herasymenko Oksana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Geography and Methods of Teaching, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

REDEVELOPMENT OF INDUSTRIAL ENTERPRISES (ON THE EXAMPLE OF THE CITY OF UMAN OF CHERKASY REGION)

In recent decades, the decline in production at industrial enterprises has become widely known. As a result, areas and territories of unused industrial facilities have appeared. The article focuses on redevelopment as a change in functional or technical parameters of an industrial enterprise or unused area, which is characterized by adaptive and destructive transformations through the rehabilitation of urban space (reconstruction, restoration, revitalization). The purpose of the study was to define the concept of «redesign», as well as the actualization, use of domestic and foreign practices of redevelopment of urban industry. Search for measures to transform industrial enterprises in medium and small cities of Ukraine (on the example of the city of Uman, Cherkasy region). Adaptive and destructive postindustrial redevelopmental changes of production territories are analyzed on the example of the city of Uman of Cherkasy region, the center of the territorial community. The types of post-industrial changes are identified: the first - aimed at changing the manufacturing sector, related to the development of trade, credit and banking, travel agencies, entertainment complexes, advertising, etc.; the second is aimed at changing the production sphere associated with the replacement of housing. International and domestic experience of redevelopmental transformations is analyzed. The article reveals the problematic issues of obstacles to the implementation of redevelopment in Ukraine, successful examples of redevelopment changes in some countries. Redevelopment of industrial enterprises has a positive result due to the expediency of using unused premises and territories. in urban infrastructure of cities.

Keywords: cities, industry, post-industrialization, post-industrial changes, redevelopment, revitalization.

Постановка проблеми

Сьогодні актуальною науковою проблемою суспільної географії є вивчення та розв'язання проблем міського розвитку. За останні десятиріччя скорочення виробництва на промислових підприємствах набуло широкого розголосу. Як наслідок з'явились площі та території не використовуваних промислових об'єктів. У внутрішній структурі міського простору важливим є вивчення редевелопменту промислових підприємств. Для дослідження ми обрали місто Умань, - промисловий центр Черкаської області. Просторова організація промисловості міста Умань змінювалась, розширюючись за рахунок нових напрямів територіального розвитку, що дозволяє розкрити редевелопментні зміни у формуванні та трансформації промисловості через призму категорій простору й часу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Багато наукових розвідок учених присвячено дослідженню міст, зокрема редевелопменту промислових підприємств. Розвиток урбаністичних досліджень в Україні, трансформації міського простору висвітлено в колективній монографії «Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін» за редакцією К. Мезенцева, Я. Олійника, Н. Мезенцевої [2], проблемам міського розвитку присвячені праці А. Мозгового - «Конфлікти міського розвитку в Україні» [3], Г. Підгрушного, М. Бикової - «Виробничі території Києва: сучасний стан і напрямки трансформації» [6] та ін.

Редевелопментним аспектам розвитку міст присвячені праці у періодичних і подовжуваних виданнях І. Макарчук, Ю. Колодич, К. Шевчук «Редевелопмент промислових територій як спосіб створення нових засобів туристичної зацікавленості» [1], А. Пандаса, С. Крижановського «Редевелопмент як перспективний механізм розвитку промислової зони»[5] та ін.

Для нашого дослідження цікавими були наукові розвідки закордонних вчених. У посібнику Р. Пейзера «Professional Real Estate Development» описано економічне обґрунтування редовелопменту всіх видів нерухомості, у тому числі промислових підприємств [10]. Дж. Ванґ у статті «Report on the Revitalization of Industrial Buildings» [9] розглядає шляхи використання промислових будівель у зв'язку з суспільно-географічними змінами на прикладі Гонконгу. Чж. Ян, Ш. Лі у праці «Intensive Evaluation and High-Quality Redevelopment of Enterprise Land Use: A Case Study in China» [11] вивчають редевелопмент міських промислових земель Китаю та визначення стратегій реконструкції матеріальних просторів в старих промислових районах.

Аналіз соціально-економічних досліджень українських та закордонних учених дав змогу виявити відсутність цілісного і всебічного дослідження редевелопментних змін промислових підприємств України. Спостережено класичну методологічну систему дослідження, яка характеризує в цілому Україну або найбільші міста держави (Київ, Харків, Одесу, Дніпро, Донецьк). Соціально-економічним змінам промисловості середніх та малих міст приділялось мало уваги, тому вивчення редевелопменту промислових підприємств (на прикладі м. Умань Черкаської області) є актуальною науковою проблематикою.

Мета статті: визначення поняття «редовелопмент», а також актуалізація, використання вітчизняних та закордонних практик редовелопменту промисловості міст; пошук заходів перетворення промислових підприємств середніх та малих міст України (на прикладі міста Умані Черкаської області).

Основними методами дослідження були: експедиційний із фотофіксацією досліджуваних об'єктів; картографічний, коли для ознайомлення з територією та вибором об'єктів використовували як паперові так і електронні носії, опитування, аналізу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Побіжний аналіз наукових географічних, економічних, соціологічних публікацій підтверджує, що проблеми розвитку міст висуваються на перший план. Сучасний етап розвитку України характеризують потужні зміни, що охопили практично всі сфери життєдіяльності суспільства. Останнім часом все більше увага дослідників прикута до різнобічних галузей науки та практики, до проблем міського розвитку. У сучасних містах спостерігається концентрація населення, капіталу, соціальної та промислової інфраструктури [3, с. 39].

В останні десятиріччя для розвитку промисловості характерні істотні зміни, її сучасний розвиток відбувається в складних фінансових умовах на тлі деіндустріалізації, що набула в Україні гіпертрофованих масштабів. Одним з недоліків міст спостерігається необґрунтованість планувальної забудови, відсутність єдиного задуму в архітектурно-просторовій організації. Основні промислові об'єкти створювались у ХХ ст. за часів індустріалізації.

У містах збереглась промислова забудова, яка практично не використовується. Для таких територій характерними є редевелопментні зміни. З англійської «redevelopment» означає перепрофілювання невикористовуваних в існуючому стані об'єкту нерухомості або нераціонально використовуваних територій. І. Макарчук, Ю. Колодич, К. Шевчук визначають редевелопмент промислових територій як «...перепрофілювання застарілих промислових та адміністративних будівель у відповідності до потреб сучасного ринку та суспільного розвитку.» [1, с. 7].

На нашу думку, редевелопмент - це виконання робіт, в результаті яких відбувається зміна функціональних або технічних параметрів роботи промислового підприємства, або не використовуваної території, для яких характерні адаптивні та деструктивні зміни через реабілітацію міського простору (реконструкцію, реставрацію, ревіталізацію) (рис.1).

Виникнення нових форм організації промислового виробництва, включення у виробничий процес дослідницької, дистриб'юторської та інших невиробничих функцій, а також скорочення його негативного впливу на навколишнє середовище визначають вимоги і можливості розміщення виробничих об'єктів у багатофункціональних кварталах і комплексах. Зміна функцій окремих міських територій зумовлена еволюцією технічних систем і принципів організації системи взаємного розміщення місць прикладання праці і місць праці і проживання населення в результаті впровадження інновацій у виробництво, будівництво та транспорт шляхом забезпечення людей якісним та сприятливим середовищем життя, забезпечення можливостей творчого та професійного зростання, активної соціалізації та культурного розвитку.

Рис. 1 Змістова характеристика поняття «редевелопмент»

Розвиток просторової організації промисловості на мікротериторіальному рівні тісно пов'язаний зі структуруванням міста, тому найбільш актуальні проблеми розвитку міських територій зосереджені у сфері реконструкції міст, унормуванні розвитку міських агломерацій, комплексного перетворення середовища життя людини, її екологізації, гуманізації на основі регіоналізму, який враховує містоутворюючі фактори, що в загальному вигляді сприяють реабілітації міського простору.

На нашу думку, невикористовувані промислові підприємства мають свої особливості, які є цінними матеріальними та емоційними ресурсами для розвитку постіндустріального суспільства. Це вільний земельний ресурс, просторі промислові будівлі, в основному приміщення з високими стелями (близько 5 м), розвинуті інженерні комунікації (електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення, холодильне обладнання, власні котельні та трансформаторні підстанції). Підведених потужностей повинно вистачити для підтримки насичених функційних програм у випадках ревіталізації об'єктів. Незвичний індустріальний ландшафт зі своїми особливостями рельєфу та величезною кількістю артефактів: обладнання, агрегатів та механізмів (наприклад, крани, підйомники, контейнери та ін.). В процесі благоустрою все це може бути використане для створення унікальних, емоційно насичених та привабливих для містян суспільних та туристичних об'єктів. Для закинутих промислових підприємств характерна транспортна доступність (підведені залізничні колії, дороги з твердим покриттям, налагоджені маршрути громадського транспорту). Розміри, незвичність і відокремленість промислових об'єктів від міського середовища свідчать, що їх можна використовувати як нестандартні форми відпочинку або проводити заходи, які з різних причин не можна в центральній частині міста (екстремальні види спорту, нестандартні форми відпочинку, сучасне мистецтво, кустарне креативне виробництво).

Аналіз динаміки виробничої забудови дає змогу констатувати, що її скорочення спостерігається великих, середніх, малих містах України та світу В. Нудельман зазначає «частина малих міст відзначається сприятливими природними умовами, географічним розташуванням, має значний історико- культурний потенціал та є осередками місцевих систем розселення» [2, с. 431] Для дослідження ми обрали місто Умань Черкаської області, центр територіальної громади.

На думку Г. Підгрушного, М. Бикової, постіндустріальним трансформаціям притаманна низка специфічних рис, що регламентують перспективний розвиток міст, неможливий без детального дослідження трансформацій, що відбуваються в них. Розрізняють адаптивні та деструктивні трансформації промислових зон міст. Під адаптивними трансформаціями розуміємо «повну або часткову зміну їх функцій згідно з кон'юнктурою ринку» [6, с. 35].

В основі деструктивних трансформацій виробничих територій міста лежить неможливість набуття ними нових функцій чи відновлення старих після закриття підприємств, які тут функціонували. Внаслідок цього утворюються великі ділянки, з не використовуваними та закинутими виробничими будівлями, технологічними спорудами та іншими об'єктами. Такі ділянки мають високий рівень забруднення і потребують значних інвестицій на рекультивацію та відновлення прибуткового і безпечного використання У закордонній науковій літературі вживають декілька термінів на позначення деструктивних територій: brownfield (пер. з англ. «коричневе поле»), abandoned land (пер. з англ. «закинута земля») та інші [9].

Найбільше деструктивних змін в місті Умані відбулося у віддалених від центру, недостатньо привабливих в інвестиційному відношенні виробничих територіях, зокрема на вулицях Енергетична та Дерев'янка.

Уманський м'ясокомбінат (провул. Леванєвського, 4) було засновано в 1958 р. Станом на травень 2022 р., за даними інформаційного видання «Регіонінфо», підприємство має такі види діяльності: розведення свиней, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах - фактично не працює, виробничі приміщенння пустують.

За даними інформаційної системи YouControl, ТДВ «Уманський плодоовочевий комбінат» (вул. Залізняка, 6), в основному здає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно, частково виробляє олію та тваринні жири, продукти борошномельно-круп'яної промисловості та неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Основні виробничі приміщення Уманського плодоовочевого заводу були розміщені на вул. Дерев'янка, 2. Через складне соціально-економічне становище країни, ринки збуту продукції втратили свою актуальність, основні цехи підприємства протягом років стоять закинуті (фото 1,2)

Фото 1, 2 Виробничі приміщення Уманського плодоовочевого комбінату

На нашу думку, редевелопментні постіндустріальні перетворення у місті Умані можна розподілити на два типи: перший - спрямований на зміну виробничої сфери, пов'язану з розвитком торгівлі, кредитно-банківської сфери, туристичних агенцій, розважальних комплексів, рекламної діяльності тощо; другий - спрямований на зміну виробничої сфери, пов'язану із заміщенням житловою забудовою.

Постіндустріальні адаптивні зміни першого типу відбулись на машинобудівних і підприємствах оборонного комплексу та поліграфії. Так, на територіях ПрАТ «Уманський оптико-механічний завод» (вул. Велика Фонтанна, 2/38) працює будівельний супермаркет «Євродім», у колишніх цехах та на території Машзаводу (вул. Велика Фонтанна, 31 а) знаходяться супермаркети «Фуршет», «Фокстрот», «Ельдорадо», «Comfy» та офісні приміщення рекламних і туристичних компаній. Цехи ливарного заводу переоснащено під ресторанно-готельний комплекс «Фортеця» (вул. Фортечна, 52). На території колишньої військової бази 220, назва якої змінювалась з «Ремонтно-механічний завод» (1944 р.) на «559 Ремонтний завод» (1963 р.), «В/ч 13847» (1994 р.), ДП «Агат» (2004 р.), ДП «Рубін» (2005 р.) (вул. Європейська, 57) працюють розважально-спортивний комплекс «Амарант», лікарня «Первинка» та ін. Уманське комунальне видавничо- поліграфічне підприємство Черкаської обласної ради (вул. Шевченка, 26/2) здає приміщення в аренду для підприємств оптової торгівлі. Виробничі приміщення Уманського молокозаводу реконструйовано в Український аграрний ліцей (вул. Гонти, 3), на його ж території зареєстровано філію «УМАНЬ-МОЛОКО» приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод», який за інформацією ЄДР займається оптовою торгівлею молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. На території колишнього підприємства «Буддеталь», а згодом Уманської продбази, розбудовується швейна фабрика. Сучасні технології виробництва в цехах: швейному, машинної та ручної вишивки, закрійному - і висококваліфіковані працівники забезпечують випуск якісної продукції (фото 3, 4).

Фото 3, 4 Швейна фабрика (територія колишньої промбази)

Постіндустріальні адаптивні зміни другого типу відбулись на території ЗАТ «Уманський завод продтоварів» (вул. Грушевського, 18), де побудовано сучасний житловий квартал (рис.2)

Рис. 2 Редевелопментні зміни на прикладі промислових підприємств міста Умань Черкаської області

Сучасні українські реалії показують крайню нерівномірність редевелопментних ревіталізаційних процесів. Відсутні високоефективні інфраструктурні кластери. Тому для редевелопменту промислових об'єктів міста Умані Черкаської області пропонуємо скористатись фінським досвідом ревіталізації Kaapelitehdas (Гельсінкі). Корпуси і прилеглу територію викуплено містом та перетворено на різноманітнофункційний культурний центр. Тут працюють три музеї, шість майданчиків для суспільних заходів, репетиційні зали, радіостанції, кав'ярні та ін. Об'єкт експлуатується компанією, заснованою муніципалітетом Гельсінкі

Редевелопмент використання земель промислових підприємств в зоні забудови дає позитивну оцінку в Пекіні, Тяньцзіні в частині створення індустріальних парків з урахуванням показників землекористування [11].

Нами було проведено опитування двадцяти підприємців у період жовтня 2021 по січень 2022 р.р.щодо проведення редевелопментних змін в місті Умань. Вісімнадцять зазначили про бюрократичні перешкоди в частині землевідведення, надання кредитів, відсутність бюджетних вкладень щодо повноцінних редевелопментних змін.

В світовій практиці існує багато випадків стимулювання редевелопменту територіальними громадами. Наприклад, у Нью-Джерсі (США) місцеві органи самоврядування разом з Агентством із захисту навколишнього середовища пропонують девелоперам покриття 75% вартості розчищення промислових територій за рахунок бюджету. У штаті Огайо (США) інвесторам дозволяють виплачувати податки із розрахунку вартості старої будівлі та споруд протягом 15 років після редевелопменту. Міссурі (США) пропонує до 100% кредитного фінансування на очищення земельної ділянки та підготовку до нового будівництва.

У Лондоні в рамках підвищення інвестиційної привабливості реорганізації промислових територій для зарубіжних та британських інвесторів встановлюються спеціальні зони ділової активності з пільговим оподаткуванням. Термін існування такої зони-десять років з можливою пролонгацією. Пільговий податковий режим включає повне звільнення від податку на витрати на будівництво нових промислових підприємств на території зони, покриття за рахунок міського бюджету витрат на організацію нових виробничих територій, їх рекламу та забезпечення транспортною та комунікаційною інфраструктурою, фінансова допомога від держави вигляді безоплатних позичок та великих позик тощо.

Цікавим є вітчизняний досвід. Зараз в Україні існує тенденція створювати індустріальні парки. На території колишнього Київського мотоциклетного заводу з 2017 р. функціонує перший в Україні інноваційний парк, який спеціалізується на продукуванні інформаційних технологій «Unit City», що об'єднує відомі ІТ-компанії, інноваційні стартапи, креативні компанії та освітні майданчики. Високотехнологічні виробництва тут представлені компанією «ЮТАС», що спеціалізується на розробці, серійному виробництві та сервісному обслуговуванні сучасної медичної техніки. У Смілі сформують індустріальний парк на площах радіоприладного заводу. У Києві в межах Центрального промислового району побудовано житлові комплекси «Бульвар фонтанів», «Французький квартал» та «Престиж Хол». Вони функціонують за принципом «gated community», коли вільний доступ на територію житлового комплексу мають лише його мешканці. Подібна ситуація спостерігається і в інших житлових комплексах, побудованих на найцінніших ділянках, які знаходяться в центрі міста чи межують з ним [6, с. 36].

Висновки

Визначено змістову характеристику ключового поняття дослідження: редевелопмент - це виконання робіт, в результаті яких відбувається зміна функціональних або технічних параметрів роботи промислового підприємства, або не використовуваної території, для яких характерні адаптивні та деструктивні зміни через реабілітацію міського простору (реконструкцію, реставрацію, ревіталізацію) Зазначено, що постіндустріальна трансформація господарства міста Умані все ще не досягла належних масштабів. Подальший редевелопмент має відбуватися в руслі функційної трансформації виробничих територій міста. Визначальним при цьому повинно бути збереження та розширення реального сектора економіки та видів діяльності, що його забезпечують організовані на постіндустріальних засадах, які б у перспективі виконували інноваційно-виробничі функції, що оптимально поєднувалися б з рекреаційно-оздоровчою, освітньою, культурно- мистецькою та екістичною функціями. Перед містом фактично стоїть завдання проведення нового функційного зонування території, визначальним кроком у реалізації якого мають стати комплексна інвентаризація виробничих територій і нерухомості міста та розроблення перспективної програми їх функційної трансформації на засадах постіндустріалізму урахуванням світових практик.

Визначено що адаптивні трансформації виробничих територій пов'язані з повною або частковою зміною їх функцій згідно з кон'юнктурним ринком. В Умані ця кон'юнктура визначається попитом на житло, офісні приміщення, торговельно-розважальні заклади в центральній частині та на окраїні - складські приміщення, торгівля сільськогосподарською технікою, оптова торгівля товарами продовольчої групи, будматеріалами та ін.

Деструктивні трансформації виробничих територій притаманні окраїнним територіям міста. Браундфілди поширені на територіях колишніх м'ясокомбінату, плодоконсервного заводу, промбази. В цих умовах під час прийняття господарських рішень треба врахувати сукупність доступних ресурсів на базі міста, найбільш цінними з яких є будівлі та земля.

Подальші дослідження порушеної проблеми мають стосуватися ревіталізації промислових об'єктів, в руслі функційної трансформації виробничих територій міста, які б у перспективі виконували інноваційно- виробничі функції, що оптимально поєднувалися б з рекреаційно-оздоровчою, освітньою, культурно-мистецькою функціями. Проте залишаються ще недостатньо висвітленими аспекти ефективного включення української промисловості у процес неоіндустріалізації, який є провідним світовим трендом.

Формування багатофункціональних комплексів на основі перепрофілювання зупинених промислових підприємств в ракурсі піднятих містобудівних проблем стають досить актуальними вимагають подальшого поглибленого суспільно-географічного дослідження.

Література

1. Макарчук І. М., Колодич Ю. М., Шевчук К. В. Редевелопмент промислових територій як спосіб створення нових засобів туристичної зацікавленості. Економічний вісник університету. 2021. Вип. 50. С. 7-12.

2. Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін: монографія. /за ред. К.Мезенцева, Я. Олійника, Н.Мезенцевої. Київ: Фенікс. 440 с.

3. Мозговий А. А. Конфлікти міського розвитку в Україні. Український географічний журнал. 2016. №3, С. 39-44. DOI: 10.15407/ugz2016.03.039.

4. Офіційний сайт Головного управління статистики Черкаської області. URL: http://ch.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 26.04.2022).

5. Пандас А. В., Крижановський С. О. Редевелопмент як перспективний механізм розвитку промислової зони. Економіка та держава. 2018. № 12. С. 64-67.

6. Підгрушний, Г.П., Бикова, М.Д. Виробничі території Києва: сучасний стан і напрямки трансформації. Український географічний журнал. 2019. №1. С. 33-42. DOI: 10.15407/ugz2019.01.033.

7. Промисловий комплекс міста. URL: http://uman-rada.gov.ua/index.php/ekonomika/ ekonomichnyi-visnyk/item/3886-promyslovyi-kompleks-mista (дата звернення: 25.04. 2022)

8. Braslavska О., Herasymenko О. The integrated economic-geographical analysis of the Greater poland voivodeship (Poland) and the Cherkasy region (Ukraine). Часопис соціально- економічної географії, 2019. Вип. 26. С. 24-34. DOI: 10.26565/2076-1333-2019-26-03

9. Wang. Report on the Revitalization of Industrial Buildings. Summer 2014. URL: https://civic-exchange.org/wp-content/uploads/2014/10/201408INTERN_RevitalizingIndustrialBldg.pdf. (дата звернення: 27.04.2022).

10. Peiser R.B. Professional Real Estate Development. Washington: Urban Land Institute, 2019. 400 c.

11. Zhiheng Yang, Shaoxing Li, Dongqi Sun, Chenxi Li and Jiahui Wu. Intensive Evaluation and High-Quality Redevelopment of Enterprise Land Use: A Case Study in China. Land. 2022, 11, 432. 2-17. DOI: 10.3390/land11030432 (дата звернення: 27.04.2022).

Refference

1. Makarchuk, І. M., Kolodich, Ju. M., Shevchuk, K. V. (2021). Redevelopment promislovih teritonj jak sposft stvorennja novih zasodv turistichno'i zadkavlenosti [Redevelopment of industrial territories as a way to create new means of tourist interest]. E^nom^ni] vUnik umversitetu - Economic Bulletin of the University, 50, 7-12 [in Ukrainian].

2. Mezencev, K., Olijnik, Ja., Mezenceva, N. Urbamstichna Ukrama: v epwentn prostorovih zmm [Urban Ukraine: at the epicenter of spatial change]. Ki'iv: Femks [in Ukrainian].

3. Mozgovij, A. A. (2016). Konfhkti md'kogo rozvitku v Ukraim [Conflicts of urban development in Ukraine]. Ukrams'kij geografichnij zhurnal - Ukrainian Geographical Journal, 3, 39-44 [in Ukrainian].

4. Oficynij sajt Golovnogo upravlmnja statistiki Cherkas'ko'i oblasti [Official site of the Main Department of Statistics of Cherkasy region].ch.ukrstat.gov.ua Retrieved from http://ch.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

5. Pandas, A. V., Krizhanovs'kij, S. O. (2018). Redevelopment jak perspektivnij mehanizm rozvitku promislovo'i zoni [Redevelopment as a promising mechanism for the development of the industrial zone]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 12, 64-67 [in Ukrainian].

6. P^rush^, G.P., Bikova, M.D. (2019). Vi^torncM teritori'i Kkva: suchasnij stan і naprjamki transformacu [Industrial territories of Kyiv: current state and directions of transformation]. Ukrams'kij geografichnij zhurnal - Ukrainian Geographical Journal, 1, -42. DOI: 10.15407/ugz2019.01.033 [in Ukrainian].

7. Promislovij kompleks mkta [Industrial complex of the city].uman-rada.gov.ua Retrieved from http://uman-rada.gov.ua/index.php/ekonomika/ekonomichnyi-visnyk/item/3886-promyslovyi- kompleks-mista [in Ukrainian].

8. Braslavska О., №rasymenko О. The integrated economic-geographical analysis of the Greater poland voivodeship (Poland) and the Cherkasy region (Ukraine). Часопис соціально- економічної географії, 2019. Вип. 26. С. 24-34. DOI: 10.26565/2076-1333-2019-26-03

9. Wang. Report on the Revitalization of Industrial Buildings. Summer 2014. URL: https://civic-exchange.org/wp-content/uploads/2014/10/201408INTERN_RevitalizingIndustrialBldg.pdf. (дата звернення: 27.04.2022).

10. Peiser R.B. Professional Real Estate Development. Washington: Urban Land Institute, 2019. 400 c.

11. Zhiheng Yang, Shaoxing Li, Dongqi Sun, Chenxi Li and Jiahui Wu. Intensive Evaluation and High-Quality Redevelopment of Enterprise Land Use: A Case Study in China. Land. 2022, 11, 432. 2-17. DOI: 10.3390/land11030432 (дата звернення: 27.04.2022).

Размещено на Allbest.ru