ІТ-галузь України в умовах війни: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ІТ-галузь України в умовах війни: проблеми та перспективи

Капустян Володимир Омелянович, Кравчук Валерій Васильович

Капустян Володимир Омелянович доктор фізико-математичних наук, науковий керівник кафедри економічної кібернетики, Національний технічний університет України, "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", проспект Перемоги, 37, м. Київ. Кравчук Валерій Васильович аспірант кафедри економічної кібернетики, Національний технічний університет України, "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", проспект Перемоги, 37, м. Київ

Анотація. Військова агресія Росії проти України триває вже більше 3-х місяців, підриваючи українську економіку і руйнуючи життя людей. Україна чинить запеклий опір, використовуючи для цього усі наявні ресурсі. За цей час на воєнні рейки довелось встати не лише оборонній промисловості, а й усім секторам економіки, зокрема ІТ. У порівнянні з іншими галузями ІТ-індустрія зазнала чи не найменших втрат і продовжує ефективно працювати, залишаючись однією з небагатьох галузей, які здатні фінансово підтримати економіку під час війни. Не зважаючи на більш ніж 40% падіння економіки, ІТ- галузь продовжує захищати державу, виконуючи експортні контракти, платячи податки та заробітну плату, наповнювати бюджет валютою, борючись з ворогом у кіберпросторі, надаючи соціальну підтримку населенню тощо. Українці вірять в свою перемогу і сподіваються, що Україна стане активним гравцем на світовій арені, тому вже зараз необхідно формувати бачення розвитку ключових сфер національної економіки, однією з яких повинна стати ІТ-сфера.

В даній роботі досліджено стан ІТ-галузі економіки України до початку війни та довоєнні прогнози щодо її зростання. Проаналізовано, яким чином галузь змогла вистояти у перші найскладніші часи вторгнення та адаптуватись до роботи у воєнний час. Приведено приклади участі держави у збереженні критично важливої інфраструктури. Описано ситуацію, яка склалася на ринку праці в ІТ після трьох місяців війни. Виявлено значне скорочення кількості вакансій та різке збільшення кількості претендентів на ці вакансії. Представлено, яким чином світова спільнота допомагає українським ІТ-фахівцям у наданні роботи за кордоном. Висвітлено складну ситуацію, яка склалась на валютному ринку країни внаслідок введення обмежень на валютні операції. Запропоновано прийняти рішення на рівні держави про часткове зняття обмеження на перетинання українського кордону ключовим фахівцями. Наголошено на необхідності якнайшвидшої відмови від російських ІТ- продуктів та переходу на альтернативні програмні рішення. Досліджено поточний стан справ у ІТ-галузі. Виявлено чинники, які здатні допомогти галузі повноцінно відновити свою роботу. Описано основні ризики для галузі. Досліджено перспективи відновлення галузі у повоєнний період.

Ключові слова: ІТ-галузь, інформаційні технології, війна, ризики, перспективи розвитку.

Kapustyan Volodymyr Omelyanovych Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Scientific adviser of the Department of Economic Cybernetics, National Technical University of Ukraine“Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Peremohy Ave., 37, Kyiv. Kravchuk Valerii Vasilyevich Postgraduate student of the Department of Economic Cybernetics, National Technical University of Ukraine“Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Peremohy Ave., 37, Kyiv. IT INDUSTRY OF UKRAINE UNDER WAR CONDITIONS: PROBLEMS AND PROSPECTS

Abstract. Russia's military aggression against Ukraine has been going on for more than three months, undermining the Ukrainian economy and destroying people's lives. Ukraine is fiercely resisting, using all available resources. During this time, not only the defense industry, but all sectors of the economy, including IT, had to stand on the military rails. Compared to other industries, the IT industry has suffered almost the least losses and continues to operate effectively, remaining one of the few industries that can financially support the economy during the war. Despite more than 40% of the economic downturn, the IT industry continues to protect the state by fulfilling export contracts, paying taxes and wages, filling the budget with currency, fighting the enemy in cyberspace, providing social support to the population and more. Ukrainians believe in their victory and hope that Ukraine will become an active player on the world stage, so it is already necessary to form a vision of the development of key areas of the national economy, one of which should be the IT sector.

This paper examines the state of the IT sector of Ukraine's economy before the war and pre-war forecasts for its growth. It is analyzed how the industry was able to withstand the first difficult times of the invasion and adapt to work in wartime. Examples of state participation in the preservation of critical infrastructure are given. Describes the situation in the labor market in IT after three months of war. There was a significant reduction in the number of vacancies and a sharp increase in the number of applicants for these vacancies. It presents how the world community helps Ukrainian IT professionals to provide work abroad. The difficult situation in the foreign exchange market of the country due to the introduction of restrictions on foreign exchange transactions is highlighted. It is proposed to make a decision at the state level on the partial lifting of restrictions on crossing the Ukrainian border by key specialists. The need to abandon Russian IT products as soon as possible and switch to alternative software solutions was stressed. The current state of affairs in the IT industry is studied. Factors that can help the industry to fully resume its work have been identified. The main risks for the industry are described. Prospects for the recovery of the industry in the postwar period are studied..

Keywords: IT industry, information technology, war, risks, development prospects

Постановка проблеми

Широкомасштабна війна, яку розпочала Росія проти України 24 лютого 2022 року, завдала і продовжує завдавати величезних збитків, підриваючи українську промисловість, руйнуючи інфраструктуру та різко зменшуючи кількість населення. За прогнозами Світового банку [1], на тлі цієї війни ВВП України скоротиться приблизно на 45% цього року, а інфляція сягне близько 20%. Вторгнення Росії в Україну завдало збитків не лише нашій країні, а й серйозно порушило світову економіку: глобальне зростання може впасти до 2,1% у 2022 році та 1,5% у 2023 році (для порівняння - 5,7% зростання у 2021 році і початковий прогноз 4,1% на 2022 рік). Американська фінансова корпорація Morgan Stanley прогнозує, що глобальне економічне зростання цього року складе менше половини зростання 2021 року через ризики, пов'язані з російсько-українським конфліктом та сплеском COVID-19 у Китаї, навіть незважаючи на те, що центральні банки посилюють грошово- кредитну політику, щоб контролювати рекордно високу інфляцію [2]. За оцінками Kyiv School of Economics (KSE), станом на початок травня 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України складає понад $94 млрд, а загальні втрати економіки, понесені в ході війни, складають $564-600 млрд [3]. Відповідно до звіту ЄБРР, опублікованого в травні 2022 року, ВВП України зменшиться майже на 30% у поточному році. За оцінками, від 30 до 50 відсотків підприємств повністю припинили свою діяльність, внаслідок чого близько половини всіх працівників втратили роботу та дохід. Приблизно 10 відсотків довоєнного населення залишили Україну, а ще 15 відсотків стали переміщеними особами усередині країни [4].

У цих складних умовах стабільність економіки України є вкрай важливим питанням. Саме ІТ-галузь, як одна з галузей, що найменше постраждала в результаті цієї війни, повинна стати одним з найбільших і найнадійніших джерел наповнення бюджету держави. До початку війни галузь демонструвала стабільне зростання та збільшення обсягів. Цьому сприяла відчутна стабілізація в соціальному і політичному житті країни, лібералізація законодавчої та нормативно-правової бази, постійне збільшення високоякісних ІТ-фахівців, підвищення довіри до України як надійного партнера від іноземних замовників та міжнародних партнерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Темою дослідження особливостей функціонування ІТ-галузі впродовж всього періоду займаються як індивідуальні науковці та експерти, так і великі галузеві, рейтингові та медійні організації. Масштабні дослідження ринку ІТ проводили асоціація “IT Ukraine”, Kharkiv IT Cluster, Kyiv IT Cluster, Офіс ефективного регулювання (BRDO) та ін. Також слід пам'ятати про велику кількість рейтингових організацій, які в своїй роботі часто приділяли увагу дослідженням галузі інформаційних технологій, та її основним фінансово-економічним показникам.

Мета дослідження

Дослідити загальний стан та особливості функціонування ІТ- галузі в умовах війни. Проаналізувати чинники, які здатні вплинути на роботу галузі. Виявити її сильні та слабкі сторони, перспективи та загрози діяльності.

Виклад основного матеріалу

У 2021 році, за оцінками Національного Банку України, економіка України в цілому зросла на 3% завдяки сталому споживчому попиту, збільшенню інвестицій та рекордному врожаю. Очікувалось, що у 2022 році високі ціни на енергоносії", геополітична напруженість разом із наслідками дефіциту окремих виробничих компонентів у світі обмежуватимуть відновлення економіки (+3.4%). Бачилось, що надалі реальний ВВП зростатиме на рівні близько 4% на рік на тлі зростання світової економіки та все ще сприятливих умов торгівлі [5].

Графік 1. Обсяг експорту ІТ, $ млрд

За даними НБУ, експорт ІТ-послуг у 2021 році склав більше $6.9 млрд, збільшивши обсяг на 38% у порівнянні з минулим роком (2020 рік - $5 млрд). Комп'ютерні послуги становили більше ніж 37% усіх експортних послуг України, причому експорт ІТ-послуг зростав швидше за експорт будь-яких інших товарів чи послуг [6]. У кризовому 2020 році галузь зросла на 19% порівняно з 2019, а за останні три роки IT-галузь зросла більш ніж удвічі.

За результатами дослідження ІТ-галузі, яке було проведене у 2021 році асоціацією IT Ukraine [7], виявлено, що порівняно з найближчими країнами-конкурентами Україна має суттєві переваги на ІТ-ринку. Єдиний державний реєстр підприємств і організацій нараховував 18,6 тисяч юридичних осіб із ІТ-КВЕДами на кінець 2021 року. Український ринок праці налічує близько 18 млн. осіб і є одним з найбільшим у порівнянні з країнами-сусідами. В українській ІТ-індустрії задіяно близько 285 тисяч фахівців (у 2020 році - 244 тисячі). Понад 80% з них співпрацюють із компаніями за ФОП-моделлю. Українська ІТ-галузь має величезний потенціал для зростання, зважаючи на те, що кількість IT-фахівців на душу населення є у 2-4 рази меншою, ніж у країнах-сусідах. Станом на 2021 рік кількість студентів ІТ-спеціальностей становить понад 100 тисяч., а у 2022-2025 роках диплом бакалавра з IT-спеціальностей отримають близько 80 тисяч людей. У 2021 році вітчизняна IT-галузь сплатила близько 23,5 мільярда гривень податків до державного бюджету.

Україна займала високі місця у світових рейтингах: 1 місце України у рейтингу Good Country Index за вкладом у науку та технології (2021); 6 місце у Європі за відкритістю даних (Open Data Maturity 2021); 49 місце у світі за інноваціями (Global Inn ovation Index 2021); 0.6 індекс людського капіталу (HCI, за даними World Bank)

Галузь ІТ - одна з небагатьох, яка швидко поновила свою роботу в умовах воєнного стану. Головна причина стійкості галузі - висока мобільність ІТ-спеціалістів та незалежність від виробничих потужностей, які в інших галузях тимчасово недоступні або суттєво постраждали внаслідок воєнних дій. Пандемія Covid-19 призвела до того, що більшість українських ІТ-компаній мали на момент вторгнення заздалегідь створені плани щодо безперервного ведення бізнесу (business continuity plan, bCp), які дозволили забезпечити безпеку спеціалістів, а також безперервність бізнес-процесів клієнтів та самих компаній у форс-мажорних обставинах. Альтернативні канали комунікацій, перенесення критичної інфраструктури, евакуація співробітників та їх сімей не тільки на безпечні території України, а й за кордон, фінансова підтримка, виплата заробітної плати авансом, безкоштовне навчання навикам, необхідним у цей складний час, гнучкий графік роботи, медична допомога, психологічна підтримка та багато інших заходів дали змогу переважній більшості ІТ-компаній зберегти свій персонал.

Вберегти критичну інфраструктуру в умовах війни вдалося й державі. Як пише The Wall Street Journal [8], з початку вторгнення РФ з України вже вивели близько 150 баз даних міністерств та інших державних органів, деякі українські реєстри розмістили на хмарних серверах у Польщі, а уряд домовляється про їхнє зберігання у Франції, Естонії та деяких інших країнах. Так влада сподівається захистити чутливі дані від хакерських та фізичних атак з боку Росії чи інших зловмисників. Прийнятий у лютому 2022 року Закон України «Про хмарні послуги» [9] дозволяє використовувати хмарні сервіси у державних органах, однак тут є обмеження. За коментарями фахівців [10], Закон чітко визначає порядок зберігання інформації, яка має бути захищена на приватних "хмарах". Обробка інформації за межами України взагалі заборонена, особливо інформації, яка представляє державну таємницю, наприклад, таємницю судового слідства, таємницю судової кімнати тощо. її не можна обробляти -- змін у законах України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" немає. За кордоном можна опрацьовувати персональні дані, Нацбанк України тимчасово дозволив переносити в "хмару" дані банків на період дії воєнного стану та ще протягом двох років після його завершення. Однак для інших секторів економіки та державних структур уряд такого дозволу не давав.

Негативні наслідки війни гостро відчуваються на ринку праці. Багато українців через війну втратили свою роботу через припинення діяльності компанії, скорочення чи звільненні працівників, переїзд в інші регіони України або за кордон тощо. Тому для багатьох з них стоїть проблема працевлаштування.

За даними порталу з пошуку роботи work.ua (графік 2 та 3) [11], на початку війни кількість ІТ-вакансій суттєво зменшилась, проте згодом ситуація стабілізувалась. І хоча на даний час спостерігається постійне зростання кількості таких вакансій, в цілому їх набагато менше, ніж до початку війни. ІТ- фахівці й надалі залишаються найзатребуванішими спеціалістами на ринку. Пропозицій роботи у сфері "ІТ, комп'ютери, інтернет» близько 11% від усіх відкритих вакансій на початок червня в Україні.

Графік 2. Кількість вакансій і резюме в Україні. IT, комп'ютери, інтернет. За рік. Нових за тиждень

Графік 3. Навантаження на одну вакансію*, од

Графік 4. Кількість вакансій ІТ-спеціалістів

Більше роботи пропонують лише спеціалістам з продажу та закупівлі, обслуговування, а також фахівцям з робочих спеціальностей.

Схожа тенденція спостерігається і за даними, які публікуються DOU (графік 4) [12]. Якщо у січні 2022 року їх було 9 752, то вже у березні цього ж року їх кількість зменшилась до 4 341, і станом на травень становила 5 165 вакансій, або 53% від січневих показників.

Що стосується кількості резюме, то за даними порталу work.ua їх кількість значно впала на початок березня 2022 року, але згодом ця кількість почала зростати і на початок червня 2022 року і перевищила довоєнні показники майже на 22% (9 278 станом на 01.02.2022 проти 11 310 станом на 07.06.2022).

Загалом на початок літа 2022 року спостерігається ситуація, коли кількість ІТ-вакансій є значно меншою за кількість охочих взятись за цю роботу, і це призводить до зменшення очікувань по заробітній платі. За даними кадрового порталу grs.ua актуальна середня зарплата знизилась на 10% у порівнянні з першою половиною лютого 2022 року і станом на квітень цього року у всіх відкритих вакансіях на цьому порталі вона складає 18 700 грн.

«Найменше постраждала від кризи на ринку праці ІТ-галузь. То ж, не зважаючи на те, що зараз компанії різних секторів економіки або вже повернулися до роботи, або починають процес відновлення своєї діяльності, частка пропозицій роботи для ІТ-фахівців значно перевищує пропозиції роботи для представників інших професій. В ІТ-сфері зарплати завжди були високими, не знизилися вони й зараз. В середньому по всім регіонах України айтішникам у квітні пропонують 108 100 грн, в минулому місяці середня заробітна плата в ІТ-сфері складала 86 500 грн.» [13]

Таке різке збільшення кількості шукачів роботи в ІТ в тому числі і тому, що без роботи залишились фахівці, які працювали у інших галузях економіки. В умовах війни компанії стараються зберегти операційні процеси, відмовляючись від впровадження нових проектів і скорочуючи, а подекуди і закриваючи, існуючі. У намаганні вижити у цей складний час компанії оптимізують витрати, скорочуючи зарплату, звільняючи працівників або відмовляючись працювати з ними на невизначений термін.

У пошуках роботи українські ІТ-фахівці звертають свою увагу на інші країни світу. За даними порталу delo.ua [14], 31% іноземних вакансій для українських IT-фахівців, відкритих за період війни Росії проти України, припадають на Польщу, ще 20% - на США, 11% - Туреччину, 9% - Молдову, 7% - Вірменію та Болгарію, 5% - Нідерланди, по 2% - Латвію, Литву, Чехію, Румунію та Кіпр. За кордоном найвищу оплату праці ІТ-спеціалістам пропонують у Польщі - в середньому 152 тис.грн, США - 146 тис.грн, з Кіпру - 141,6 тис.грн, з Молдови - 140 тис.грн.

Доволі складною для ІТ-галузі виявилась ситуація і на валютному ринку. Внесені Правлінням Національного Банку України зміни у роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану [15] ускладнили ситуацію навколо експортно-орієнтованих галузей економіки, зокрема ІТ. Адже більшість українських ІТ-спеціалістів - це фізичні особи-підприємці, які експортують свої послуги. Згідно з рішенням НБУ, отриману іноземну валюту фізичні особи-підприємці повинні продавати тільки за офіційним курсом, який є значно нижчим за ринковий (станом на кінець червня 2022 року ця різниця складає понад 20%), що не дозволяє їм отримувати винагороду в еквіваленті до ринкового курсу. В результаті ІТ-спеціалістам буде значно вигідніше обрати іноземні компанії в противагу українським, зазвичай зі зміною податкового резидентства, що в свою чергу призведе до втрати податків в Україні. Це також може призвести до різкого зменшення валютних надходжень через акумулювання коштів на зарубіжних рахунках та платіжних системах.

Насправді це є проблемним питанням не тільки для ІТ, але й для інших галузей. Експортери добре розуміють, що держава виконує функцію захисту. Тому потрібно якнайшвидше знайти компромісні рішення, які дозволять врятувати стабільність валютних надходжень до бюджету Україну та зменшить ризики втрати українських ІТ-фахівців. Адже ІТ-галузь залишається однією з небагатьох, які ефективно працює в умовах повномасштабної війни.

Незважаючи на те, що ІТ-галузь продовжує працювати і в умовах війни, сподіватись на те, що вона надійно захищена і продовжуватиме зростати сама по собі, не варто. На сьогодні близько 95% ІТ продуктів та послуг експортуються за кордон, тому можна сказати, що галузь майже повністю експортно орієнтована. Іноземних замовників та міжнародних партнері в першу чергу цікавить стабільність роботи українських компаній. Зважаючи на повномасштабну війну, яка проходить на території нашої країни, замовники можуть розпочати пошук інших країн, де ціна може бути вищою, але ситуація прогнозована. Найбільш критичними питаннями є питання захищеності персоналу та інфраструктури компанії, а також доступу до мережі інтернет. Тому важливим елементом покращенні іміджу України як надійного партнера є переговори віч-на-віч. Однак з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років [16]. Хоча із цих обмежень є винятки і існує механізм бронювання спеціалістів для мобілізації (який до того ж не є ефективним: перелік професій, які не можна бронювати - доволі широкий; розгляд заявок займає багато часу; заявки часто повертаються), багато окремих критично важливих фахівців не мають можливості виїхати за кордон (навіть з гарантією повернення в Україну відповідно до чинного законодавства). Тому вирішення цього питання також є вкрай важливим чинником подальшого виживання і розвитку ІТ-галузі. Така ситуація стосується і інших галузей, для яких вкрай важливим фізичні контакти для ведення переговорів, укладання договорів, участі у конференціях, бізнес-форумах тощо. Наразі є велика надія, що це питання буде вирішено у найближчий час.

Ще одним важливим питанням виживання нашої держави є відмова від російських ІТ-продуктів та сервісів. Потрібно якнайшвидше знайти (або розробити) та забезпечити впровадження альтернативних програмних продуктів, які дозволять значно зменшити вразливість не тільки бізнесу, а й інших структур стратегічного значення від загроз, які потенційно можуть походити від таких ІТ-продуктів (зважаючи на країну їх походження). На жаль, таких альтернатив на ринку зараз не багато, адже їх створення та підтримка відповідності регуляторним вимогам є дуже довгим та вартісним процесом. Крім того слід зазначити, що для бізнесу, який працює в умовах війни, перехід на нові управлінські та облікові програми, а особливо якщо для цього необхідно вносити зміни у бізнес-процеси - дуже ризикований, а подекуди й героїчний вчинок. Такі переходи є зазвичай складним процесом, який займає багато часу та вимагає значних коштів, адже персоналу потрібно не стільки навчатись, а перевчатись навикам використання нового програмного продукту. Тому розробники та інтегратори повинні знайти саме ту золоту середину, яка дозволить збалансувати бажання заробити та допомогти компаніям у цей складний час. Додатковою перепоною для швидкої появи альтернативних програмних продуктів є заплутаність українського податкового законодавства та непрозорість алгоритмів розрахунку, тому його спрощення та впорядкування є вагомим чинником для появи у найближчий час програмних продуктів власного виробництва.

Висновки

Станом на середину червня 2022 року переважна більшість ІТ- компаній продовжують надавати свої послуги як українським, так і закордонним клієнтам. За даними асоціації IT Ukraine, близько 95% компаній повністю або майже повністю відновили свою роботу, 77% компаній у більшій мірі зберегли своїх замовників і контракти. Від 50 до 80% спеціалістів залучені до виконання проектів клієнтів, 70% працюють у безпечних регіонах України, 16% (переважно жінки) працюють за кордоном, 5% задіяні в урядових проектах та проектах з кіберзахисту.

Не дивлячись на усі негаразди, ІТ-галузь залишається острівцем економічної стабільності України. Попри війну, мобілізацію фахівців, релокацію команд розробників за підсумками першого кварталу 2022 року IT-сектор приніс рекордні $2 млрд. експортних надходжень у квартальному вимірі (роком раніше за аналогічний період виручка складала менше $1,4 млрд.) [17]. У лютому, в останній довоєнний місяць, реалізації продукції на експорт дозволила встановити місячний історичний рекорд за всі роки Незалежності - $839 млн. Попри шок від найгарячішої фази війні у березні - було збережено 96% обсягу експорту IT-послуг порівняно з березнем року.

ІТ-компанії активно підтримують наші Збройні Сили у боротьбі з ворогом. Фінансова підтримка армії, закупівля транспортних засобів, військової амуніції, допомога у підтримці критичної інфраструктури України та інше. Велика кількість ІТ-фахівців, які захищають свою країну зі зброєю в руках, продовжують отримувати заробітну плату у компаніях. Українські ІТ-спеціалісти активно працюють на кіберфронті. Створена у перші ж дні війни ІТ-армія України активно працює над виконанням завдань у ІТ-просторі, координуючи свою роботу у Telegram-спільноті [18]. На середину червня року кількість ІТ-бійців у цій спільноті складає близько 255 тис. осіб.

У цей складний для країни час ІТ-компанії підтримують український бізнес, надаючи безкоштовний доступ до своїх програмних продуктів, виконуючи діагностику систем кіберзахисту та допомагаючи у переході на віддалений формат роботи, міграції даних та систем, консультуючи з питань неперервності бізнесу, кризового управління, заміни ІТ-систем російського походження тощо. Наразі практично всі ІТ-компанії декларують, що припинили будь-яку співпрацю з росією.

Багато ІТ-компаній та спеціалістів долучились до ініціативи Tax Pay Forward щодо сплати податків наперед, причому податки сплачуються у повному обсязі, не зважаючи на ініціативу уряду щодо зменшення податкового навантаження на період дії воєнного стану

Українська ІТ-галузь залишається стабільним джерелом валютних надходжень в економіку країни та допомагає забезпечувати цифрову безпеку держави. ІТ-індустрія одна з небагатьох, що може стати основою тилу та відновлення економіки, знижуючи ризики гуманітарної катастрофи через втрату робочих місць переважною більшістю населення. Щоб підтримати країну у ці складні часи, ІТ-компанії повинні стабільно працювати, платити заробітну плату, сплачувати податки та допомагати державі у боротьбі з ворогом.

Основні чинники, які допоможуть галузі повноцінно відновити свою роботу:

- припиненні військових дій на території України та відновлення економіки;

- розробка програм відновлення економіки, в тому числі інформаційних технологій;

- підтримка міжнародних партнерів;

- забезпечення можливості працювати з проектами та клієнтами з інших країн світу;

- набутий українськими ІТ-спеціалістами міжнародний досвід під час перебування за кордоном;

- активна та дієва підтримка галузі державою.

За два останні роки, коли діяли обмеження у зв'язку з Covid-19, ІТ- компанії навчились працювати у складних умовах. Віддалена робота, віддалене управління, робота з клієнтами онлайн, інфраструктура у хмарах - всі ці чинники дали певний запас міцності. Після завершення війни у українців є шанс побудувати нову чудову країну. Українська ІТ-сфера має величезний потенціал для розвитку та в майбутньому може стати однією з найпотужніших галузей економіки. В Україні немає нафти, але є людський капітал. І він повинен бути збереженим! Фахівці галузі набули відповідного досвіду, мають навички та знання, які і в цей складний час дозволяють їм вкрай ефективно працювати. Держава повинна максимально підтвердити важливість галузі, Після завершення війни потрібно буде розробити стратегію повоєнного відновлення галузі.

Вкрай важливим для країни є підтримка міжнародних партнерів. Сьогодні увесь світ солідарний з Україною, тому багато закордонних замовників прагнуть залучати до співпраці саме українських фахівців, намагаючись таким чином допомогти у відновлення економіки України. Звичайно, співпраця з країною, яка знаходиться в умовах війни, має свої ризики. Більшість українських розробників є чоловіки призовного віку, які можуть підлягати мобілізації та не мають можливості виїхати за кордон. Крім того існує проблема безпеки та загрози життю фахівців, не тільки у регіонах, які знаходяться близько до зони бойових дій, а й у відносно безпечних регіонах через постійні ракетні обстріли всієї території України.

Наразі ситуація в Україні дуже складна, але українці впевнені, що вони подолають всі труднощі і переможуть. У 21-му сторіччі війни виграються не танками та ракетами, а розумом та технологіями. Україну підтримує увесь світ і тісна співпраця з іноземним бізнесом дозволить ІТ-галузі значно пришвидшити відновлення економіки. Адже у нас талановиті люди, а люди вміють робити дива!

Література

1. A World Bank Group Flagship Report “June 2022 Global Economic Prospects” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/37224/9781464818431.pdf (дата звернення: 17.06.2022)

2. Morgan Stanley warns 2022 global economic growth to be less than half of 2021 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.reuters.com/artide/global-economy- morganstanley-idINL3N2X31HS (дата звернення: 17.06.2022)

3. Kiev School of Economics. Новини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zadokumentovanih-zbitkiv-infrastrukturi-skladaye-ponad-94-mlrd/ (дата звернення: 17.06.2022)

4. European Bank of Reconstruction and Development. War to cause Ukraine economy to shrink nearly a third this year - EBRD report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ebrd.com/news/2022/war-to-cause-ukraine-economy-to-shrink-nearly-a-third-this-year-ebrd-report-.html (дата звернення: 17.06.2022)

5. Національний Банк України. Інфляційний звіт. Січень 2022 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2022-Q1.pdf?v=4 (дата звернення: 17.06.2022)

6. Національний Банк України. Статистика зовнішнього сектору [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-extemal#1 (дата звернення: 17.06.2022)

7. Ukraine IT Report 2021 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://reports.itukraine.org.ua (дата звернення: 17.06.2022)

8. Ukraine Has Begun Moving Sensitive Data Outside Its Borders [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.wsj.com/articles/ukraine-has-begun-moving-sensitive-data-outside-its-borders-11655199002 (дата звернення: 19.06.2022)

9. Закон України від 17.02.2022 № 2075-IX «Про хмарні послуги» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2075-20#Text (дата звернення: 17.06.2022)

10. Державні дані переміщують з України за кордон: чим це загрожує звичайним громадянам. - Режим доступу: https://focus.ua/uk/digital/519107-gosudarstvennye-danni-peremishchennya-iz-ukrajini-za-graniku-chem-eto-grozit-obychnym-grazhdanam (дата звернення: 17.06.2022)

11. Кількість вакансій і резюме в Україні. За рік. Нових за тиждень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.work.ua/stat/count/?time=year (дата звернення: 17.06.2022)

12. Тренди jobs.dou.ua [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://jobs.dou.ua/trends/ (дата звернення: 17.06.2022)

13. Які зарплати пропонують під час війни? [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://grc.ua/article/30256 (дата звернення: 17.06.2022)

14. Майже половина українських айтішників згодні виїхати з країни на роботу: найбільше вакансій у Польщі та США [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://delo.ua/uk/telecom/maize-polovina-ukrayinskix-aitisnikiv-gotova-viyixati-z-krayini-na-robotu-naibilse-vakansii-u-polshhi-ta-ssa-395185/ (дата звернення: 17.06.2022)

15. Постанова Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text (дата звернення: 17.06.2022)

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text (дата звернення: 17.06.2022)

17. Національний Банк України. Платіжний баланс України. Січень-березень 2022 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/files/ES/BOP_m.pdf (дата звернення: 17.06.2022)

18. IT ARMY of Ukraine. Телеграм-спільнота [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://t.me/itarmyofukraine2022 (дата звернення: 17.06.2022)

References

виробничий інформаційний галузь

1. A World Bank Group Flagship Report “June 2022 Global Economic Prospects” [A World Bank Group Flagship Report “June 2022 Global Economic Prospects”]. openknowledge.worldbank.org Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/37224/9781464818431.pdf [in English].

2. Morgan Stanley warns 2022 global economic growth to be less than half of 2021 [Morgan Stanley warns 2022 global economic growth to be less than half of 2021]. www.reuters.com Retrieved from https://www.reuters.com/article/global-economy-morganstanley-idINL3N2X31HS [in English].

3. Kiev School of Economic. [Kiev School of Economics]. kse.ua Retrieved from https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zadokumentovanih-zbitkiv-infrastrukturi- skladaye-ponad-94-mlrd/ [in English].

4. European Bank of Reconstruction and Development. War to cause Ukraine economy to shrink nearly a third this year - EBRD report [European Bank of Reconstruction and Development. War to cause Ukraine economy to shrink nearly a third this year - EBRD report]. www.ebrd.com Retrieved from https://www.ebrd.com/news/2022/war-to-cause-ukraine-economy-to-shrink-nearly- a-third-this-year-ebrd-report-.html [in English].

5. Nadonarnij Bank Ukra'ini. Іnfljacіjnij zvh. Smhen' 2022 roku [National Bank of Ukraine. Inflation report. January 2022]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2022-Q1.pdf?v=4 [in Ukrainian].

6. Nadonarnij Bank икгаїпі. Statistika zovmshn'ogo sektoru [National Bank of Ukraine. External sector statistics]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external#1 [in Ukrainian].

7. Ukraine IT Report 2021 [Ukraine IT Report 2021]. reports.itukraine.org.ua Retrieved from https://reports.itukraine.org.ua [in Ukrainian].

8. Ukraine Has Begun Moving Sensitive Data Outside Its Borders [Ukraine Has Begun Moving Sensitive Data Outside Its Borders]. www.wsj.com Retrieved from https://www.wsj.com/articles/ukraine-has-begun-moving-sensitive-data-outside-its-borders-11655199002 [in Ukrainian].

9. Zakon Ukraini «Pro hmarni poslugi» [The Law of Ukraine "On cloud services"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2075-20#Text [in Ukrainian].

10. Derzhavni darn peremishhujut' z Ukraini za kordon: chim ce zagrozh zvichajnim gromadjanam [State data are moved from Ukraine abroad: what it threatens ordinary citizens].focus.ua Retrieved from https://focus.ua/uk/digital/519107-gosudarstvennye-danni-peremishchennya-iz-Ukrajini-za-granikU-chem-eto-grozit-obychnym-grazhdanam [in Ukrainian].

11. Kil'kist' vakansij і rezjume v Ukraini. Za rik. Novih za tizhden' [Number of vacancies and resumes in Ukraine. In a year. New for the week]. www.work.ua Retrieved from https://www.work.ua/stat/count/?time=year [in Ukrainian].

12. Trendi jobs.dou.ua [Trends jobs.dou.ua]. jobs.dou.ua Retrieved from https://jobs.dou.ua/trends/ [in Ukrainian].

13. Jaki zarplati proponujut' pid chas vijni? [What salaries are offered during the war?] . grc.ua Retrieved from https://grc.ua/article/30256 [in Ukrainian].

14. Majzhe polovina ukrains'kih ajtishnikiv zgodni viihati z kraini na robotu: najbil'she vakansij u Pol'shhi ta SShA [Almost half of Ukrainian IT specialists agree to leave the country for work: most vacancies in Poland and the United States]. delo.ua Retrieved from https://delo.ua/uk/telecom/maize-polovina-ukrayinskix-aitisnikiv-gotova-viyixati-z-krayini-na-robotu-naibilse-vakansii-u-polshhi-ta-ssa-395185/ [in Ukrainian].

15. Postanova Pravlinnja Nacional'nogo banku Ukraini «Pro robotu bankivs'koi sistemi v period zaprovadzhennja voєnnogo stanu» [Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine "On the work of the banking system during the imposition of martial law"].(n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text [in Ukrainian].

16. Postanova Kabinetu Ministriv Ukraini vid 27.01.1995 № 57 «Pro zatverdzhennja Pravil peretinannja derzhavnogo kordonu gromadjanami Ukraini» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Rules of crossing the state border by citizens of Ukraine"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

17. Nacional'nij Bank Ukraini. Platizhnij balans Ukraini. Sichen'-berezen' 2022 roku [National Bank of Ukraine. Balance of payments of Ukraine. January-March 2022]. bank.gov.ua Retrieved from https://bank.gov.ua/files/ES/BOP_m.pdf [in Ukrainian].

18. IT ARMY of Ukraine. Telegram-spil'nota [IT ARMY of Ukraine. Telegram community]. t.me Retrieved from https://t.me/itarmyofukraine2022 [in English].

Размещено на Allbest.ru