Питання державної інвестиційно-інноваційної політики розвитку сільськогосподарського виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru

Миколаївський національний аграрний університет

Питання державної інвестиційно-інноваційної політики розвитку сільськогосподарського виробництва

Галкін Василь Васильович, старший викладач

Анотація

Актуальність дослідження питання державної інвестиційно - інноваційної політики розвитку сільськогосподарського виробництва обумовлена необхідністю розгляду питань, пов'язаних із продовольчою безпекою країни, адаптацією до змін клімату та контрольних заходів відносно зберігання результатів виробництва продукції сільського господарства з виділенням проблемних зон. Підґрунтя для належного забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва має визначати держава, якою встановлюються стратегічні напрямки та забезпечується ресурсна підтримка для результативного розвитку виробництва та зберігання продукції сільського господарства. За результатами досліджень з'ясовано, що Фондом розвитку інновацій не визначено жодного стартапу щодо розвитку виробництва та/або зберігання сільськогосподарської продукції із впровадженням інновацій. Крім того, поряд з новоствореними стартапами понад 5 млн гривень отримали компанії, які до участі у Грантовій програмі вже залучили інвестиції. Встановлено, що значні суми державних коштів, які втрачаються внаслідок неефективних управлінських рішень, та як мінімум є наслідком шахрайства з фінансовими ресурсами держави, могли би бути спрямовані у вигляді інвестицій для сільськогосподарського виробництва. В подальшому такі кошти (без їх втрат) можуть бути інвестиційним резервом та ефективно використовуватися в рамках державно-приватного партнерства для розвитку сільськогосподарського виробництва, або як мінімум в умовах військового конфлікту - підтримання досягнутого рівня та відповідно забезпечення продовольчої безпеки України. В перспективі основними чинниками, які мають стимулювати впровадження інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва з урахуванням зміни клімату, будуть: сучасні системи зрошування сільськогосподарських угідь та створення дослідними господарствами стійких до перепадів температури видів сільськогосподарських культур.

Ключові слова: інвестиції, інновації, стартап, державно-приватне

партнерство, сільськогосподарське виробництво.

Halkin Vasyl Vasyliovych, senior lecturer, Mykolayiv National Agrarian University

ISSUES OF STATE INVESTMENT AND INNOVATION POLICY OF AGRICULTURAL PRODUCTION DEVELOPMENT

Abstract

The urgency of the study of the state investment and innovation policy of agricultural production is due to the need to address issues related to food security, adaptation to climate change and control measures to preserve the results of agricultural production with the allocation of problem areas. The basis for the proper provision of investment and innovation development of agricultural production should be determined by the state, which establishes strategic directions and provides resource support for the effective development of production and storage of agricultural products. Research has shown that the Innovation Development Fund has not identified any startups for the development of production and / or storage of agricultural products with the introduction of innovations. In addition, along with newly created startups, more than 5 million hryvnias were received by companies that have already attracted investments to participate in the Grant Program. It is established that significant amounts of public funds lost due to inefficient management decisions, and at least the result of fraud with financial resources of the state, could be directed in the form of investments for agricultural production. In the future, such funds (without their losses) can be an investment reserve and effectively used in public-private partnerships for the development of agricultural production, or at least in a military conflict - maintaining the achieved level and ensuring food security of Ukraine. In the future, the main factors that should stimulate investment in the development of agricultural production in the light of climate change will be: modern systems of irrigation of agricultural land and the creation of research farms resistant to temperature changes of crops.

Key words: investment, innovation, startup, public-private partnership, agricultural production.

Постановка проблеми

Запорукою інвестиційно-інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва має бути державно-приватне партнерство із урахуванням територіальних утворень. У реалізації державної інвестиційно- інноваційної політики розвитку сільськогосподарського виробництва за основу мають братися скоординовані та ефективні дії у відносинах між державою і агробізнесом. Останніми роками мають місце прояви та наслідки зміни клімату, що негативно позначатиметься на обсягах виробництва сільськогосподарської продукції, тому буде потреба у значних інвестиціях для здійснення заходів з адаптації до змін клімату (як приклад: технології зрошування, створення стійких до перепадів температури видів сільськогосподарських культур тощо).

Аналіз останніх досліджень. В цілому дослідження питання державної інвестиційно-інноваційної політики, в тому числі державно-приватного партнерства як запоруці інвестиційно-інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва приділяється особлива увага дослідників із урахуванням питання забезпечення продовольчої безпеки країни. Так, Фролова Г. І. [1] визначає формування та реалізацію спільної інвестиційно- інноваційної стратегії, з одного боку, здійснюються фундаментальні і прикладні дослідження, розробляються нові технології, працює система акумулювання і пошуку інноваційних ідей, а з іншого - відбувається пошук капіталу, відбір інвестиційних проектів, запровадження їх у виробництво. Морарь Д. Р. [2] зазначає, що важливість розвитку державно-приватного партнерства в аграрному секторі пов'язана з його суттєвим значенням для національної економіки, оскільки сталий розвиток аграрного сектора передбачає забезпечення продовольчої безпеки країни, зменшення екологічного навантаження, соціальний захист і благополуччя населення, формування сталого розвитку економіки країни.

Залознова Ю. С., Бутенко Н. В., Петрова І. П. [3] обґрунтовують, що у даний час використання публічно-приватного партнерства для модернізації економіки відбувається не дуже активно. Істотним обмеженням реалізації публічно-приватного партнерства є недостатня відпрацьованість методичних рекомендацій з організації проектів публічно-приватного партнерства. Розробка рекомендацій щодо застосування окремих аспектів публічно -приватного партнерства стимулюватиме більш активне використання публічно-приватного партнерства у практичній діяльності. Бечко П. К., Бондаренко Н. В., Власюк С. А., Кобилянський М. О. [4] вважають, що для досягнення поставлених цілей в інвестиційно-інноваційній стратегії слід мобілізувати фінансові ресурси на пріоритетних напрямах розвитку галузі, що за сучасних реалій надто складно. За сучасних умов інвестиційні ресурси спрямовуються в ті регіони і види діяльності, де є можливість отримати максимальний прибуток.

Круглов В. В., Терещенко Д. А. [5] за результатами досліджень прийшли до висновку, що у аграрному секторі моделі державно -приватного партнерства можливо визначити як довгострокові комплексні взаємовигідні договірні відносини суб'єктів державного та приватного секторів, на основі децентралізації владних повноважень, що передбачає передачу державою відповідних функцій, прав та відповідальності приватному партнеру для реалізації державних, приватних та суспільних інтересів, спрямованих на досягнення сталого розвитку сільського господарства, у процесі будівництва й експлуатації інфраструктурних об'єктів.

Мета досліджень. Теоретико-методологічною основою є дослідження проблемних питань відносно організації державної інвестиційно -інноваційної політики розвитку сільськогосподарського виробництва та формування висновків за результатами дослідження.

Результати досліджень. Інноваційний розвиток сільського господарства України у стратегічній перспективі неможливий без відповідного інвестиційного забезпечення. Джерелами фінансування інноваційного розвитку мають бути, як власні, залучені кошти підприємств, так і державні. Належний розмір фінансових ресурсів є запорукою оновлення та вдосконалення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, підвищення ефективності процесу виробництва, забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору країни. Реальна наявність зазначених економічних передумов підвищення інвестиційної привабливості є достатньою основою для обґрунтованого залучення інвестицій в аграрну сферу України. Проблема підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств України може бути вирішена лише після поєднання зусиль держави, підприємств та організацій на різних етапах процесу інвестування. Лише комплексний підхід до вирішення проблем інвестиційно-інноваційного розвитку може зробити Україну світовим лідером із виробництва сільськогосподарської продукції [6].

Варто відзначити, що інвестування аграрних формувань відбувається через зовнішні та внутрішні джерела. Під зовнішніми джерелами розуміють банківські кредити, бюджетне фінансування, кошти кредитних установ та організацій, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інших інституційних інвесторів, інвестиційний лізинг, внески зарубіжних інвесторів до статутного фонду, продаж цінних паперів, емісія акцій компаній. До внутрішніх джерел належать: інвестиції власників підприємства, нерозподілений прибуток, статутний і резервний капітал, амортизаційні відрахування, страхові суми відшкодування збитків, орендна плата тощо. Зауважимо, що основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у сільському господарстві залишаються власні кошти підприємств. Але, на жаль, у сучасних умовах господарювання вони суттєво обмежені [7].

Капіталовкладення у землю є головним елементом господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, а залучення зовнішніх інвестицій у землю призведе в подальшому до збільшення показників виробництва сільськогосподарської продукції, поліпшення родючості ґрунтів та підвищення конкурентоспроможності підприємств сільського господарства на національному та іноземних ринках [8].

До основних країн-інвесторів належать Кіпр, Нідерланди, Велика Британія, Віргінські Острови (Брит.), Німеччина і Швейцарія, але обсягу інвестицій недостатньо для здійснення ефективного сільськогосподарського виробництва та достатнього рівня ресурсного потенціалу [7, 9].

Сільське господарство займає провідне місце у вітчизняній економіці. Незважаючи на кризу в країні, сільське господарство активно розвивається та потребує вкладення інвестицій. Однак, незважаючи на підвищення показників галузі сільського господарства, у багатьох аграрних формуваннях усе ще прослідковується руйнування виробничого потенціалу, зниження технічної оснащеності сільськогосподарського виробництва, погіршення соціального становища сільського населення. Все це вимагає вкладення інвестицій у розвиток вітчизняних аграрних формувань. За останні роки спостерігається обмеженість надходжень іноземних інвестицій у галузь вітчизняного сільського господарства. Це пов'язано з нестабільною політичною ситуацією в країні, високим рівнем корупції, слабо розвиненою економікою та військовими діями. Всі наведені чинники лякають інвесторів та відбивають у них бажання вкладати свої кошти.

Забезпечення динамічного розвитку сільського господарства неможливе без залучення інвестицій. Завдяки активізації інвестиційної діяльності збільшується обсяг аграрного виробництва, відбувається розвиток галузей і регіонів. Це сприяє підвищенню економічної ефективності сільськогосподарських підприємств, рівня та якості життя населення.

Важливість стимулювання інвестиційної активності зумовлена тим, що ця галузь має міжгалузевий зв'язок із переробним комплексом, у результаті чого інвестиції в їх розвиток створюють найбільший синергетичний ефект, стимулюючи попит на продукцію суміжних галузей і формуючи у них власний інвестиційний потенціал [10].

Використання принципу відкритої архітектури побудови бізнесу дає можливість збільшити його масштаби за рахунок розширення мережі ферм- сателітів, що є свинарськими міні-фермами повного виробничого циклу, які розташовуються в населених пунктах, що входять до складу сільської громади. Реалізація проекту забезпечить передумови для формування нового соціально - економічного укладу та зростання середнього класу в сільській місцевості; створення додаткових робочих місць; підвищення рівня добробуту сільського населення; збільшення обсягу виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування [11, с. 643].

Термін "державно-приватне партнерство" є перекладом англійського терміну "public-private partnership" (PPP), який широко використовується як в зарубіжній, так і вітчизняній теорії та практиці. Проте у різних країнах загальна назва партнерської взаємодії держави і бізнесу має власне визначення. Так, у Великобританії для позначення партнерської взаємодії держави та приватного сектору використовується термін "приватна фінансова ініціатива" (PFI), у США, Канаді й Австралії -- "публічно-приватне партнерство" (P3 або P-P partnership), у Франції -- "контракт про державно-приватне партнерство" або "співтовариство змішаної економіки" (SEM). Щодо країн СНД, то термін "public-private partnership" перекладають як "державно-приватне партнерство" або "публічно-приватне партнерство". Це пов'язано з тим, що значення слова "Public" в більшості зарубіжних країн має більш широке значення ніж "державний". Слово "Public" включає в себе сукупність центральних (муніципальних) органів влади та інших органів/установ (некомерційних організацій, громадських інститутів). У працях науковців з країн СНД найчастіше використовується поняття "державно -приватне партнерство". Проте деякі експерти висувають тезу, що назва "публічно-приватне партнерство" є більш адекватною для відображення змісту партнерської взаємодії держави та бізнесу [12].

На міжнародному рівні поняття партнерської взаємодії держави та приватного сектору не набуло обґрунтованого системного трактування, а існуючі наступні визначення мають рекомендаційний характер.

Зокрема, Секретаріат Об'єднаних Націй трактує, що державно -приватне партнерство визначається як спільне розуміння розподілених цілей та відповідальностей за їх досягнення, продовження державно-приватного діалогу про потреби, які повинні бути задоволенні, формування підтримуючої політики та інституційної основи.

Міжнародний Валютний Фонд: державно-приватне партнерство належить до угод, де приватний сектор постачає інфраструктурні активи та послуги, що традиційно забезпечувались урядом. На додаток до приватної реалізації та фінансування публічних інвестицій, державно-приватне партнерство має дві інші важливі характеристики: 1) акцент на наданні послуг та інвестуванні приватним сектором; 2) суттєвий ризик переходить від уряду до приватного сектору. Державно-приватне партнерство залучається в широке коло соціальних та економічних інфраструктурних проектів.

Європейський інвестиційний банк: державно -приватне партнерство є стандартним терміном для позначення відносин, утворених між приватним сектором та публічними органами, часто з метою залучення ресурсів приватного сектору та / чи досвіду, щоб допомогти в забезпеченні та постачанні активів та послуг державного сектору [13].

Європейська економічна комісія ООН: державно-приватне партнерство - це партнерство, що засновується з метою забезпечення фінансування, планування, створення й експлуатації об'єктів та надання суспільних послуг. Головними особливостями є: а) довгостроковість забезпечення та надання послуг (іноді понад 30 років); б) розподіл ризиків між державним і приватним партнерами; в) різноманітність форм довгострокових контрактів, що укладаються між приватними та державними (муніципальними) структурами.

Європейський експертний центр: угоди державно-приватного партнерства зазвичай мають такі характеристики: довгостроковий контракт між державним замовником і приватним партнером, який своїм предметом передбачає закупівлю послуг, а не активів; передача певних ризиків у проектах державно - приватного партнерства до приватного сектору, зокрема щодо фінансування проекту; наголос робиться на специфікації результатів проекту з урахуванням його повного життєвого циклу; застосування приватного фінансування як основи для розподілу ризиків; платежі до приватного сектору за надані послуги, що можуть сплачуватися або одержувачами, або державою, або спільно ними обома [14].

Комітет організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з наукової і технологічної політики: ознаки, які характеризують державно - приватне партнерство: сторони партнерства повинні бути представлені як державним, так і приватним сектором економіки; взаємини сторін державноприватного партнерства повинні бути зафіксовані в офіційних документах (договорах, контрактах тощо) і повинні мати партнерський, тобто рівноправний характер; сторони державно-приватного партнерства повинні мати загальні цілі і чітко визначений державний інтерес; сторони державно-приватного партнерства повинні об'єднати свої зусилля для досягнення загальних цілей і розподіляти між собою витрати і ризики, а також брати участь у використанні отриманих результатів [15].

Не може бути механічного запозичення американського, європейського, азіатського чи іншого досвіду. При загальних базових принципах цей досвід досить специфічний і глибоко пов'язаний з культурою, менталітетом, традиціями кожної конкретної країни. Для успішної реалізації в Україні державноприватного партнерства потрібна розробка системних заходів в даній сфері з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та вітчизняних особливостей перебігу економічних процесів, виділених проблемних зон, процесів життєдіяльності та вектора розвитку державно-суспільних інститутів [16].

Доцільно розглянути питання вітчизняних особливостей перебігу економічних процесів та виділених проблемних зон щодо інвестиційно - інноваційного розвитку.

Ключова роль у забезпеченні умов інноваційного розвитку, формуванні національної інноваційної системи належить державі, яка встановлює стратегічні цілі та забезпечує ресурсну підтримку.

Попри те, що за останні кілька років українська стартап -екосистема почала якісно розвиватися завдяки сприятливим передумовам, що підтверджують дані сервісу «Startup Ranking», за якими у 2016 році Україна зі 141 стартапом посідала 33 місце серед 150 країн світу, а вже у 2020 році з 297 стартапами світового масштабу -- 39 місце серед 194 країн, мала місце низка невирішених питань, які не сприяли її розвитку.

Адже основною проблемою, з якою зіштовхувалися молоді підприємці на етапі втілення бізнес-ідеї була відсутність фінансових ресурсів, залучити які досить складно через високий ризик їх неповернення. Бо в Україні інвестиційні компанії готові фінансувати проєкти лише на подальших етапах зростання, коли найбільш ризиковий та складний етап старту вже пройдено; банки не хочуть фінансувати проєкти «з нуля», а для венчурних фондів (англ. Venture fund -- ризикований фонд) цікавими переважно є проекти в сфері високих технологій. Тому вони вважають США (європейські країни) кращим середовищем для розвитку своєї справи, позаяк там існують різноманітні програми підтримки інноваційних стартапів, відповідно і запроваджують свої бізнес-ідеї за кордоном. інвестиційний сільськогосподарський бізнес

Як показує світова практика задля стимулювання підприємництва, розвитку інновацій у країні, мінімізації відтоку «мізків» саме держава має інвестувати у стартапи шляхом «вливання» коштів на найбільш ризикованих етапах (коли перевіряється життєздатність ідеї або коли є лише MVP (мінімально життєздатний продукт) без прибутку).

Задля вирішення таких проблем наприкінці 2018 року на виконання розпорядження Уряду [17] було утворено Фонд розвитку інновацій, ключовим завданням якого є надання на конкурсних засадах безповоротної фінансової підтримки суб'єктам господарювання приватного сектору економіки, які провадять інноваційну діяльність з метою комерціалізації її результатів, або фінансування на конкурсних засадах інноваційних проектів, що демонструють високий потенціал комерційного успіху [18].

Результати державного фінансового аудиту діяльності Фонду розвитку інновацій [19] засвідчили відсутність державної стратегії щодо діяльності такого Фонду.

Фонд розвитку інновацій з 2020 року розпочав грантове фінансування стартапів за різними категоріями (штучний інтелект (AI), доповнена реальність (AR/VR), великі дані (BigData), блокчейн (англ. blockchain, block chain від block -- блок, chain -- ланцюг, тобто ланцюжок блоків), кібербезпека) на ранніх стадіях їх розвитку (проєкти на стадіях pre-seed (фаза розвитку стартапу, при якій відсутня рання версія продукту, а діяльність стартапу спрямована на його розробку з метою виведення на споживчий ринок) отримують грант на суму до 25 тис. дол. США, а на стадіях seed (фаза розвитку стартапу, що має ранню версію продукту та готовий до виходу на споживчий ринок і спрямований на розвиток бізнес-процесів) -- на суму до 50 тис. дол. США), однак досі термін «стартап» та його характеристики законодавчо не визначені, як і не закріплено термін «безповоротна фінансова підтримка суб'єкта господарювання приватного сектору економіки», надання якої передбачено статутом Фонду розвитку інновацій.

Відповідно до результатів державного фінансового аудиту Фонду розвитку інновацій, поряд з новоствореними стартапами понад 5 млн. грн. отримали компанії, які до участі у Грантовій програмі вже залучили інвестиції та функціонували на ринку кілька років поспіль [18].

Слід зауважити, що Фондом розвитку інновацій не визначено жодного стартапу відносно розвитку сільськогосподарського виробництва із впровадженням інноваційної діяльності.

Також варто звернути увагу на недбале відношення до результатів сільськогосподарського виробництва, які в грошовому еквіваленті могли би бути інвестиціями для розвитку сільськогосподарського виробництва, в тому числі на розвиток технології зрошування та створення стійких до перепадів температури видів сільськогосподарських культур.

Так, за результатами перевірок Держрезерву у 2020 році наявності зернових запасів, виявлено такі факти:

Псування зерна і неможливість його подальшого використання навіть для кормів - на суму 35,5 млн гривень. Причина: недбале та неналежне зберігання без дотримання будь-яких регламентів. До прикладу, терміни зберігання зернової продукції складають 2 роки, тоді як маса зерна на держпідприємствах - продукція 2010-2011 років.

Нестача зерна лише на одному з підприємств Держрезерву на суму 27,9 млн гривень.

Також слід наголосити, що ця вартість зерна зазначена в облікових цінах на момент його закладки [20].

Як приклад, Миколаївською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом заволодіння службовими особами ДП «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України майном в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 КК України [21]). У ході розслідування здобуто докази про те, що ці особи діяли у складі організованої злочинної групи, яку створив та очолив виконувач обов'язків заступника генерального директора.

За даними правоохоронців, організатор злочинної групи визначив функції кожного її члена, розробив план діяльності, що мала на меті отримання прибутку від незаконної реалізації зерна. Фігуранти заволоділи зерном пшениці, що перебувало у сховищах підприємства загальною вагою 158 тонн. Цим вони спричинили Державному агентству резерву України матеріальну шкоду у сумі майже 1 млн грн [22].

Задля удосконалення державного регулювання аграрного ринку та зниження цінових коливань було засновано АТ «Аграрний фонд» який є провідним оператором аграрного сектору України, створений державою з метою формування сприятливих умов для розвитку сільського господарства, функціонування ринку сільськогосподарської продукції, підтримки вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника, а також одержання прибутку від провадження господарської діяльності відповідно до законодавства і наповнювати державний бюджет.

Контрольними заходами Акціонерного товариства «Аграрний фонд», які проведені за період з липня 2018 по грудень 2020 рр., встановлено фінансових порушень на суму близько 2,2 млрд грн.

Так, АТ «Аграрний фонд» розмістило понад 2 млрд. грн. обігових коштів на депозитних рахунках банківських установ, які Правління Національного

банку України у 2014-2015 рр. визнало неплатоспроможними, а виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб їх ліквідувала. Через це фінансовий стан АТ «Аграрний фонд» погіршився та як наслідок зменшилась спроможність формувати державний продовольчий резерв, а зазначені кошти воно втратило. Тобто, кошти інвестовано у «шахрайство» [21].

Дослідженням встановлено, що між АТ «Аграрний фонд» укладені договори з суб'єктами господарювання щодо зберігання зернових та олійних культур. За даними бухгалтерського обліку Товариства на деяких складах суб'єктів господарювання обліковувалося понад 27 тис. т зернових та олійних культур на загальну суму майже 170 млн. грн.

З метою документального та фактичного підтвердження наявності зазначених культур Держаудитслужба організувала проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання в яких вони зберігались.

Однак підтвердити наявність зазначених культур саме на цих складах суб'єктів господарювання не вдалося у зв'язку з відсутністю їх за місцем реєстрації та за адресами зазначених у договорах.

Представники охоронних фірм не допустили працівників Держаудитслужби на територію складських приміщень мотивуючи це тим, що такі складські приміщення належать іншим суб'єктам господарювання.

При цьому АТ «Аграрний фонд» про зміну власників складів, переміщення відповідних товарноматеріальних цінностей не повідомлявся.

З огляду на викладене існує ризик втрати сільськогосподарської продукції майже на 170 млн. грн. та, як наслідок, може негативно вплинути на стан продовольчої безпеки держави [23].

Висновок

Підґрунтя для належного забезпечення інвестиційно - інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва має визначати держава, якою встановлюються стратегічні напрямки та забезпечується ресурсна підтримка для результативного розвитку виробництва та зберігання продукції сільського господарства.

За результатами досліджень з'ясовано, що Фондом розвитку інновацій не визначено жодного стартапу щодо розвитку виробництва та/або зберігання сільськогосподарської продукції із впровадженням інновацій. Крім того, поряд з новоствореними стартапами понад 5 млн гривень отримали компанії, які до участі у Грантовій програмі вже залучили інвестиції.

Перевіркою Держрезерву виявлено псування та нестачу зерна на загальну суму 63,4 млн гривень. Аграрний фонд втратив 2 млрд гривень через розміщення коштів на депозитних рахунках банківських установ, які Правління Національного банку України визнало неплатоспроможними, а виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб їх ліквідувала. До того ж Аграрний фонд уклав договори щодо зберігання зернових та олійних культур із суб'єктами господарювання, які відсутні за місцем реєстрації та за адресами зазначених у договорах, що може призвести до втрати продукції сільського господарства майже на 170 млн. грн. Таким чином, зменшується спроможність формувати державний продовольчий резерв.

Такі значні суми державних коштів, які втрачаються в наслідок неефективних управлінських рішень, та як мінімум є наслідком шахрайства з фінансовими ресурсами держави, могли би бути спрямовані у вигляді інвестицій для сільськогосподарського виробництва. В подальшому такі кошти (без їх втрат) можуть бути інвестиційним резервом та ефективно використовуватися в рамках державно-приватного партнерства для розвитку сільськогосподарського виробництва, або як мінімум в умовах військового конфлікту - підтримання досягнутого рівня та відповідно забезпечення продовольчої безпеки України.

В перспективі основні чинники, які мають стимулювати впровадження інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва з урахуванням зміни клімату, будуть: сучасні системи зрошування сільськогосподарських угідь та створення дослідними господарствами стійких до перепадів температури видів сільськогосподарських культур.

Об'єктивний розмір державних фінансових ресурсів та їх поточний контроль має бути запорукою результативного оновлення та вдосконалення матеріально технічної бази суб'єктів господарювання приватного сектору економіки для забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва.

Література

Фролова Г. І. Інвестиційно інноваційна стратегія розвитку економіки країни. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2013. № 2 (22). С. 84.

Морарь Д. Р. Напрями розвитку державно-приватного партнерства в аграрному секторі економіки України. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 10. С. 89-95.

Залознова Ю. С., Бутенко Н. В., Петрова І. П. Публічно-приватне партнерство в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку. Економічний вісник Донбасу. 2016. № 2 (44). С. 21-28.

Бечко П. К., Бондаренко Н. В., Власюк С. А., Кобилянський М. О. Інвестиційно- інноваційні пріоритети розвитку регуляторних механізмів підприємницької діяльності аграрного виробництва. Економіка та держава. 2020. № 3. С. 88-93.

Круглов В. В., Терещенко Д. А. Реалізація проєктів державно-приватного партнерства в аграрному секторі. Державне управління та регіональний розвиток. 2021. № 3. С. 675-698.

Гарбар Ж. В., Майбородюк К. С. Інвестиційне забезпечення інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств України. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 12. С. 18-22. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.12.18.

Харченко В. В., Харченко Г. А. Інноваційно-інвестиційне забезпечення формування ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств: монографія. К.: Компринт, 2015. 268 с.

Кириленко І. Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. К.: ННЦІАЕ, 2005. 452 с.

Харченко В. В., Харченко Г. А. Інноваційно-інвестиційне забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств. Ефективна економіка. 2016. № 4.

Харченко Г. А., Миргородская Д. С. Інвестиційна діяльність сучасних сільськогосподарських підприємств: стан, проблеми та напрями поліпшення. Економіка і суспільство. 2018. № 17. С. 663-667.

Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів:

національна доповідь / за ред. акад. НАН України Е. М. Лібанової, акад. НААН України М. А. Хвесика. К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. 776 с. URL:

http://www.nbuv.gov.ua/ sites/default/files/nas_dop_2015.pdf.

Запатріна І., Лебеда Т. Державно-приватне партнерство як фактор економічного зростання та проблеми його розвитку в Україні. Економіст. 2011. №3. С. 52-58.

Шилепницький П. І. Державно-приватне партнерство: теорія і практика:

монографія. Інститут регіональних досліджень НАН України. Чернівці, 2011. 455 с.

Павлюк А. П., Ляпін Д. В. Державно-приватне партнерство як механізм активізації інвестиційної діяльності в Україні. Стратегічні пріоритети. 2012. № 3 (24). С. 38-45.

Нейкова І. С. Державно-приватне партнерство як складова інвестиційного механізму інноваційного розвитку. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2010. № 1 (48). С. 152-160.

Шутаєва О. О., Побірченко. В. В., Гріщенко М. О. Зарубіжний досвід державноприватного партнерства і можливість його адаптації в Україні. Економіка: теорія та практика. 2015. № 1. С. 47-54. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econom_2015_1_9.

Про утворення Фонду розвитку інновацій : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 895-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2018-%D1%80#Text.

Шаргородська О. І. Перші кроки становлення та діяльності найбільшого державного ангельського інвестора. Перші підсумки роботи новоствореного Фонду розвитку інновацій: Всеукраїнський науково-практичний журнал: Фінансовий контроль. 2021. № 10 (189). С. 48-51.

Про результати державного фінансового аудиту діяльності Фонду розвитку інновацій : Державна аудиторська служба України. Аудиторський звіт від 14.04.2021 р. № 000300-20/12. URL: https://dasu.gov.ua/attachments/68183c3e-b601-4621-8f87-b17e824429 81_%D0%90%D1 %83%D0%B4%D0%B8%D1 %82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0 %BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%A4%D0%BE%D0%BD %D0%B4_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1 %96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9.pdf.

Розкрадання запасів, махінації і мільйонні збитки: у Мінекономіки озвучили результати ревізії Держрезерву. AgroPoLit.com. URL: https://agropolit.com/news/18546- rozkradannya-zapasiv-i-milyonni-zbitki-u-minekonomiki-ozvuchili-rezultati-auditi-derjrezervu.

Кримінальний кодекс України: закон України від 05.04.2001 № 2341-III / Верховна рада України. 2001. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text.

Фігуранти справи про розкрадання зерна у Держрезерві діяли у складі злочинної групи - прокуратура. AgroPoLit.com. URL: https://agropolit.com/news/19424-figuranti-spravi- pro-rozkradannya-zerna-u-derjrezervi-diyali-u-skladi-zlochinnogo-grupi--prokuratura.

Цвігун О. О. Чи є акціонерне товариство «Аграрний фонд» гарантом продовольчої безпеки України? Про ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Аграрного фонду за період з 01.07.2018 по 31.12.2020 р.: Всеукраїнський науково- практичний журнал: Фінансовий контроль. 2021. № 10 (189). С. 6-8.

References

Frolova, G. I. (2013). Investy'cijno innovacijna strategiya rozvy'tku ekonomiky' krayiny. Visny'kBerdyans'kogo universy'tetu menedzhmentu i biznesu, 2 (22), 84 [in Ukrainian].

Morar,' D. R. (2021). Napryamy' rozvy'tku derzhavno-pry'vatnogo partnerstva v agrarnomu sektori ekonomiky' Ukrayiny'. Investy'ciyi:prakty'ka ta dosvid, 10, 89-95 [in Ukrainian].

Zaloznova, Yu. S., Butenko, N. V., Petrova, I. P. (2016). Publichno-pry'vatne partnerstvo v Ukrayini: stan, problemy' ta perspekty'vy' rozvy'tku. Ekonomichny'j visny'k Donbasu, 2 (44), 21-28 [in Ukrainian].

Bechko, P. K., Bondarenko, N. V., Vlasyuk, S. A., Koby'lyans'ky'j, M. O. (2020). Investy'cijno-innovacijni priory'tety' rozvy'tku regulyatorny'x mexanizmiv pidpry'yemny'cz'koyi diyal'nosti agrarnogo vy'robny'cztva. Ekonomika ta derzhava, 3, 88-93 [in Ukrainian].

Kruglov, V. V., Tereshhenko, D. A. (2021). Realizaciya proyektiv derzhavno-pry'vatnogo partnerstva v agrarnomu sektori. Derzhavne upravlinnya ta regional'ny'j rozvy'tok, 3, 675-698 [in Ukrainian].

Garbar, Zh. V., Majborodyuk, K. S. (2021). Investy'cijne zabezpechennya innovacijnogo rozvy'tku sil's'kogospodars'ky'x pidpry'yemstv Ukrayiny'. Investy'ciyi: prakty'ka ta dosvid, 12, 18-22. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.12.18 [in Ukrainian].

Xarchenko, V. V., Xarchenko, G. A. (2015). Innovacijno-investy'cijne zabezpechennya formuvannya resursnogo potencialu sil's'kogospodars'ky'x pidpry'yemstv: monografiya. K.: Kompry'nt [in Ukrainian].

Ky'ry'lenko, I. G. (2005). Transformaciya social'no-ekonomichny'x peretvoren' u sil's'komu gospodarstvi Ukrayiny': problemy', perspekty'vy'. K.: NNCIAE [in Ukrainian].

Xarchenko, V. V., Xarchenko, G. A. (2016). Innovacijno-investy'cijne zabezpechennya efekty'vnoyi diyal'nosti sil's'kogospodars'ky'x pidpry'yemstv. Efekty'vnaekonomika, 4 [in Ukrainian].

Xarchenko, G. A., My'rgorodskaya, D. S. (2018). Investy'cijna diyal'nist' suchasny'x sil's'kogospodars'ky'x pidpry'yemstv: stan, problemy' ta napryamy' polipshennya. Ekonomika i suspil'stvo, 17, 663-667 [in Ukrainian].

Social'no-ekonomichny'j potencial stalogo rozvy'tku Ukrayiny' ta yiyi regioniv: nacional'na dopovid' / za red. akad. NAN Ukrayiny' E. M. Libanovoyi, akad. NAAN Ukrayiny' M.A. Xvesy'ka. K.: dU IEPSR NAN Ukrayiny. uRl: http://www.nbuv.gov.ua/sites/default/files/nas_dop_2015.pdf [in Ukrainian].

Zapatrina, I., Lebeda, T. (2011). Derzhavno-pry'vatne partnerstvo yak faktor ekonomichnogo zrostannya ta problemy' jogo rozvy'tku v Ukrayini. Ekonomist, 3, 52-58 [in Ukrainian].

Shy'lepny'cz'ky'j, P. I. (2011). Derzhavno-pry'vatne partnerstvo: teoriya i prakty'ka: monografiya. Insty'tut regional'ny'x doslidzhen' NAN Ukrayiny'. Chernivci [in Ukrainian].

Pavlyuk, A. P., Lyapin, D. V. (2012). Derzhavno-pry'vatne partnerstvo yak mexanizm akty'vizaciyi investy'cijnoyi diyal'nosti v Ukrayini. Strategichni priory'tety, 3 (24), 38-45 [in Ukrainian].

Nejkova, I. S. (2010). Derzhavno-pry'vatne partnerstvo yak skladova investy'cijnogo mexanizmu innovacijnogo rozvy'tku. Naukovy'j visny'k Nacional'nogo universy'tetu DPS Ukrayiny' (ekonomika, pravo), 1 (48), 152-160 [in Ukrainian].

Shutayeva, O. O., Pobirchenko, V. V., Grishhenko, M. O. (2015). Zarubizhny'j dosvid derzhavno-pry'vatnogo partnerstva i mozhly'vist' jogo adaptaciyi v Ukrayini. Ekonomika: teoriya ta prakty'ka, 1, 47-54. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econom_2015_1_9 [in Ukrainian].

Pro utvorennya Fondu rozvy'tku innovacij : Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny' vid 7 ly'stopada 2018 r. № 895-r. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2018- %D1%80#Text [in Ukrainian].

Shargorods'ka, O. I. (2021). Pershi kroky' stanovlennya ta diyal'nosti najbil'shogo derzhavnogo angel's'kogo investora. Pershi pidsumky' roboty' novostvorenogo Fondu rozvy'tku innovacij: Vseukrayins'ky'j naukovo-prakty'chny'j zhurnal: Finansovy'j kontrol, 10 (189), 48-51 [in Ukrainian].

Pro rezul'taty' derzhavnogo finansovogo audy'tu diyal'nosti Fondu rozvy'tku innovacij:

Derzhavna audy'tors'ka sluzhba Ukrayiny'. Audy'tors'ky'j zvit vid 14.04.2021 r. # 000300-20/12. URL: https://dasu.gov.ua/attachments/68183c3e-b601-4621-8f87-b17e82442981_% D0%

90%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1 %80%D1%81 %D1%8C%D0%BA%D0% B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%A4%D0%BE%D0%BD%D0%B4_% D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%BD %D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9.pdf [in Ukrainian].

Rozkradannya zapasiv, maxinaciyi i mil'jonni zby'tky': u Minekonomiky' ozvuchy'ly' rezul'taty' reviziyi Derzhrezervu. AgroPoLit.com. URL: https://agropolit.com/news/18546-rozkradannya- zapasiv-i-milyonni-zbitki-u-minekonomiki-ozvuchili-rezultati-auditi-derj rezervu [in Ukrainian].

Kry'minal'ny'j kodeks Ukrayiny': zakon Ukrayiny' vid 05.04.2001 # 2341-Ш / Verxovna rada Ukrayiny'. 2001. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].

Figuranty' spravy' pro rozkradannya zerna u Derzhrezervi diyaly' u skladi zlochy'nnoyi grupy' - prokuratura. AgroPoLit.com. URL: https://agropolit.com/news/19424-figuranti-spravi-pro- rozkradannya-zerna-u-derjrezervi-diyali-u-skladi-zlochinnogo-grupi--prokuratura [in Ukrainian].

Czvigun, O. O. (2021). Chy' ye akcionerne tovary'stvo «Agrarny'j fond» garantom prodovol'choyi bezpeky' Ukrayiny'? Pro reviziyu okremy'x py'tan' finansovo-gospodars'koyi diyal'nosti Agrarnogo fondu za period z 01.07.2018 po 31.12.2020 r.: Vseukrayins'ky'j naukovo- prakty'chny'j zhurnal: Finansovy'j kontrok, 10 (189), 6-8 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru