Поведінкові аспекти портфельного інвестування домогосподарств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поведінкові аспекти портфельного інвестування домогосподарств України

Кондрат Ірина Юріївна, кандидат економічних наук, доцент; Блага Олена Володимирівна студентка, Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність дослідження інвестиційної поведінки домогосподарств, які виступають значними інвесторами й можуть забезпечити великі обсяги фінансових ресурсів на довгостроковий період. Відзначено необхідність проведення широкої кампанії щодо залучення населення до портфельного інвестування, оскільки протягом тривалого часу основну увагу було приділено прямим інвестиціям (особливо іноземним) порівняно з вітчизняними портфельними. Враховуючи положення теорії поведінкових фінансів, виявлено детермінанти інвестиційної поведінки вітчизняних домогосподарств: сума доходу, рівень заощаджень, політичне та економічне становище країни, наявність кризи. Проаналізовано динаміку доходів, витрат, заощаджень населення протягом 2006-2021 рр.

Встановлено, що найбільша частка (близько 50%) в структурі витрат населення припадає на продукти харчування. Цей факт суттєво обмежує величину заощаджень. Неспоживчі витрати займають близько 3,5%. Для інвестування домогосподарства традиційно обирають знайомі фінансові інструменти: левову частку становить купівля нерухомості, поступово зростає частка цінних паперів, валюти, депозитних вкладів. Встановлено, що під час криз відбуваються зміни інвестиційної поведінки, яка стає безризиковою. Збільшуються інвестиції в ліквідні активи. Відзначено, що під час фінансової кризи 2008-2009 рр., а також кризи 2014 р., спричиненої анексією Криму й війною на сході України, відбулося зниження інвестиційної активності громадян. Проте обмеження економічної активності в державі, спричинене розгортанням пандемії коронавірусу, не позначилося негативно на обсягах інвестування домогосподарств і попиті на високоліквідні, але низькодохідні активи.

Ключові слова: інвестиційна поведінка домогосподарств, фінансові інвестиції, фінансові інструменти, дохідність, ризик, криза.

Abstract

Behavioral aspects of portfolio investment of households of Ukraine

Kondrat Iryna Yuriivna PhD in Economics, Associate Professor; Blaha Olena Volodymyrivna Student Lviv Polytechnic National University

The article substantiates the need for the research of the investment behavior of the households which are significant investors and can provide large amounts of financial resources for the long term. It is noted the necessity of a broad campaign of involving the population into portfolio investments, as for a long time the main focus was on direct investments (especially foreign) compared to domestic portfolio investments. Taking into consideration the provisions of the theory of behavioral finance, it is identified the determinants of the investment behavior of the domestic households: the amount of revenue, the level of savings, the political and economic situation of the country and the crisis. Having analyzed the dynamic of the income, the expenses and the savings of the population within 2006-2021, it is set that the largest share (about 50%) in the structure of the population expenses falls on food. This fact significantly limits the amount of the savings.

Non-consuming expenditures are about 3.5%. For investing the households traditionally choose familiar financial instruments: the lion's share is the purchase of real estate, gradually increasing share of securities, foreign currency and deposits. It is established that during crises there are changes in the investment behavior, which becomes risk-free. The investments in liquid assets are increasing. It is noted that during the financial crisis of 2008-2009, as well as the crisis of 2014 caused by the annexation of Crimea and the war in eastern Ukraine, there was a decrease in citizens' investment activity. However, the restriction of economic activity in the state, caused by deployment of the coronavirus pandemic, did not adversely affect the volume of the household's investment and demand for highly-liquid but low-income assets.

Keywords: investment behavior of household, financial investments, financial instruments, revenue, risk, crisis.

домогосподарство фінансовий портфельний інвестування

Постановка проблеми

Домашні господарства є потужними інвесторами у всьому світі та виступають однією зі складових економічної системи країни. Розміщуючи власні заощадження на депозитних рахунках, інвестуючи в цінні папери, нерухомість та інші активи, вони забезпечують насичення ресурсами фінансового ринку, що є передумовою економічного зростання в державі.

Протягом тривалого часу державна політика передбачала максимальне сприяння залученню іноземних інвестицій порівняно зі стимулюванням внутрішніх. Зокрема, розроблено Національну стратегію збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну [1], яка покликана експоненціально підвищити привабливість нашої держави для іноземних інвесторів, забезпечити захист їхніх прав тощо. На жаль, недостатньо уваги приділяється поширенню фінансової освіти, заохоченню домогосподарств до заощаджень та розширенню їхньої участі в інвестиційних процесах. Відомо, що інвестори не є раціональними за будь-яких умов. Вони приймають інвестиційні рішення під впливом багатьох факторів, що впливає як на їхній добробут, так і на економіку країни загалом. Тому важливим є визначення детермінант інвестиційної поведінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поведінкові аспекти інвестування привернули увагу багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених. У будь - яких економічних відносинах людина завжди залишається центральною фігурою. Спершу в економічній теорії домінувала теорія про раціональність та прогнозованість дій окремого індивіда. Проте, в дійсності, люди часто поводяться ірраціонально. Серед дослідників причин такої поведінки найбільшу увагу привертають когнітивні психологи Д. Канеман і А. Тверські [2], яких справедливо вважають засновниками поведінкових фінансів. Вони досліджували економічну поведінку людей за умов невизначеності й ризику. У своїй теорії перспектив автори дійшли висновку, що люди несиметрично ставляться до позитивних та негативних подій. Негативні впливають на нас набагато сильніше, а позитивні ми зазвичай сприймаємо, як належне. Виділено два основних принципи поведінкової економіки: люди припускаються систематичних помилок через психологічні “сліпі плями”; вирішальний вплив на ухвалення рішення має контекст, в якому воно ухвалюється. Грунтовний внесок у дослідження економічної поведінки та дослідження психології покупців зробив Р. Талер. Люди ухвалюють нераціональні рішення з кількох причин: через відсутність самоконтролю; керуючись “стадним інстинктом”; відповідаючи на непомітне “підштовхування”, непрямі вказівки, які спонукають до дій чи утримання від них [3]. Мейер та Ур досліджували вплив паління цигарок на інвестиційну поведінку. Вони емпірично довели, що курці мають проблеми із самоконтролем, тому ухвалюють імпульсивні фінансові рішення. Нижчий самоконтроль посилює наявні інвестиційні упередження. Щоб покращити ефективність свого інвестиційного портфеля, цим людям рекомендують користуватися порадами інвестиційних радників [4].

Важливим питанням, що безпосередньо стосується інвестування, є фінансова поведінка та формування заощаджень домашніх господарств. Сьогодні такі дослідження здійснюють на основі поведінкових фінансів, вивчаючи економічні та соціальні мотиви заощаджень. Внесок у розвиток поведінкових фінансів зробили вітчизняні науковці: В. Кривий [5], Н. Пилипенко [6], Т. Повод [7] та інші. Більшість з цих досліджень присвячено проблемі формування заощаджень та їх трансформації у інвестиції на макроекономічному рівні. При цьому питання вибору напрямків вкладення фінансових ресурсів домогосподарств у межах портфельної теорії потребують глибшого дослідження.

Формулювання цілей статті

Метою статті є дослідження рушійних сил, які визначають інвестиційну поведінку домогосподарств України; вивчення динаміки і структури інвестицій домашніх господарств протягом 2014-2021 рр.; аналіз інвестиційної діяльності домогосподарств у кризових умовах та зміна їх поведінки при цьому.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження Д. Канемана показали, що під впливом бажань індивіди часто ухвалюють рішення не на свою користь, тобто необдумані. Стереотипи людської поведінки зумовлені двома чинниками: емоції заважають самоконтролю, який є запорукою раціонального підходу до прийняття рішень; складність усвідомлення проблеми або когнітивний дисонанс. Більшість індивідуальних інвесторів переоцінюють власні можливості та відповідно діють нераціонально; зважаючи на інформацію, яка повністю відповідає їх переконанням, а поза увагою перебуває інформація, яка не відповідає поглядам та вподобанням суб'єкта [7]. Дослідимо чинники, які впливають на ухвалення інвестиційних рішень вітчизняних домогосподарств. Проаналізуємо обсяги доходів, витрат та заощаджень населення протягом 2006-2021 рр. За результатами укладемо табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка доходів, витрат і заощаджень населення України протягом 2006 - 2021 рр. [8].

З даних таблиці 1 бачимо, що номінальний дохід населення зростає протягом усього періоду, значно збільшуються й витрати. Питома вага заощаджень у доходах громадян у 2006 році становить 9,36 %, проте вже у період 2007-2009 рр. спостерігаємо зниження цього показника. Причиною є фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році. З 2010 року відзначимо зростання питомої ваги заощаджень у структурі доходів домашніх господарств. Такий ріст відбувається внаслідок стабілізації економічної ситуації у країні й у світі загалом. Починаючи з 2014 р., заощадження значно скоротилися, відбулося значне зростання витрат населення та зменшення доходів. Адже у 2014 р. відбулася анексія частини території України Росією, бойові дії на сході, втрата значної частки промислового потенціалу, зниження ВВП і добробуту населення. У цей період відбулося значне зростання доходів домогосподарств, проте причиною цього була інфляція та підвищення мінімальної заробітної плати. Починаючи з 2018 р., сума витрат перевищує дохід домогосподарств, що унеможливлює здійснення заощаджень.

Левову частку в структурі доходу домашніх господарств є заробітна плата. Вона виступає індикатором, який визначає здатність інвестувати. Що вищий дохід, то більше заощаджень може накопичити родина. Величина заощаджень населення зумовлюється не лише доходами, але й витратами. Заощадження українців залежать від ряду чинників, що впливають на ощадну активність, одним з яких є очікування домогосподарств щодо динаміки цін ринкових товарів та їх кількості. Якщо припускається ріст цін на певні ресурси або їх дефіцит на ринку, то поточне споживання збільшиться, відповідно заощадження зменшаться. На рис. 1 зображено структуру витрат вітчизняних домогосподарств протягом 2010-2020 рр.

Рис.1. Структура витрат домогосподарств України протягом 2010-2020рр.: [8].

Таблиця 2 Динаміка та структура інвестиційних витрат домогосподарств України протягом 2014-2020 рр.

Джерело: розраховано авторами за даними [8].

Вкладення у будівництво та ремонт житла коливаються в межах 10% протягом усього аналізованого періоду. Винятком став 2020 р., коли частка інвестицій у купівлю нерухомості зменшилася у 2,3 рази, а частка вкладень у ремонт і будівництво збільшилася майже втричі. Приблизно однакова з ремонтом і будівництвом частка інвестицій домогосподарств припадає на купівлю акцій, сертифікатів та депозитні вклади в банках. У кризові періоди показник неістотно зменшується. Порівняно з кризами минулих років під час пандемії коронавірусу відбулося зростання попиту на ліквідні активи й істотне збільшення депозитних вкладів населення (рис. 2) [9, 10]. Частка цих інвестицій становила 22% у 2020 р.

Рис. 2. Динаміка депозитних вкладів домогосподарств протягом 2006-2021 рр.: [11].

Зазначимо, що у період кризи депозитні вклади зменшувалися. Така тенденція спостерігається після кризи 2008 р. У 2009 р. домогосподарства віддають перевагу депозитам у іноземній валюті, що свідчить про нестабільну економічну ситуацію в країні та недовіру до національної валюти. Аналогічно відбувалося в 2014 р., проте з 2017 р. сума вкладів зростає навіть попри пандемію, що свідчить про довіру населення до банківських установ та впевненість у гривні. Отже, під час кризи інвестиційна поведінка домогосподарств є стереотипною: гроші вкладаються у знайомі фінансові інструменти з низьким ризиком, проте низькою дохідністю, нехтуючи можливістю придбати, приміром, акції американських емітентів за низькою ціною.

Війна в Україні, безперечно, вплинула на інвестиційну поведінку домогосподарств. Найпопулярнішим вкладом фізичних осіб, який працює на допомогу ЗСУ та зберігає особистий капітал, є військові ОВДП. З початку війни Міністерство фінансів провело 20 аукціонів із продажу військових облігацій, залучивши до державного бюджету близько 36,6 млрд. грн., 93,8 млн. дол. США та 176,5 млн. євро [11].

Висновок

Портфельні інвестиції домогосподарств України можуть суттєво вплинути на фінансування бюджетного дефіциту під час війни, а в перспективі - на економічне зростання в державі. У результаті аналізу динаміки доходів, витрат і заощаджень населення виявлено, що доходи і витрати поступово зростають протягом усього періоду 2014-2021 рр., проте після анексії Криму й початку війни на сході України скорочуються заощадження. Основними детермінантами, які визначають інвестиційні можливості населення, є заробітна плата як головне джерело доходу, обсяг заощаджень, фінансова обізнаність, загальна ситуація в державі. Зазначимо, що під час криз заощадження українців зменшуються, зростає недовіра до національної валюти, тому знижується інвестиційна активність. Проте під час кризи Covid-19 відбулося зростання обсягів інвестиційних витрат населення в усі види фінансових інструментів, навіть у порівнянні з стабільними періодами в державі; відбулося збільшення попиту на ліквідні активи.

Інвестиційній поведінці домогосподарств притаманні певні шаблони. Тобто вони обирають знайомі фінансові інструменти, як-то депозитні вклади, купівлю нерухомості, облігації внутрішньої державної позики, всупереч економічній вигоді. Всі ці інструменти характеризуються низьким ризиком та надійністю, проте низькою дохідністю. У період війни громадяни намагаються захистити себе та допомагають державі шляхом інвестування у військові ОВДП.

Література

1. Національна стратегія збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну. Розділ 3: План Дій

2. Tversky A., Kahneman D. (1992). Advances in Prospect Theory: cumulative Representation of Uncertainty. Journal of Risk and Uncertainty, 5(4), 297-323.

3. Талер Р. Поведінкова економіка. Як емоції впливають на економічні рішення / Р. Талер // «Наш формат». - 2018. - 464 с.

4. Meyer S., Uhr C. (2022). The Ulysses option: Smoking and delegation in individual investor decisions. Finance Research Letters, ISSN: 1544-6123, Vol: 46.

5. Кривий В.І. Передумови виникнення поведінкової економіки / В.І. Кривий // Науковий вісник Херсонського державного університету. Економічні науки. - Херсон. - 2016. - Вип. 18. - С. 12-16.

6. Пилипенко Н.М. Можливості застосування інструментарію поведінкової економіки при проведенні економічної політики в Україні / Н. М. Пилипенко, В. В. Бєляєва // Економіка та держава. - Київ. - 2019. - № 5. - С. 95-100.

7. Повод Т.М. Поведінкова економіка: сутність та концептуалізація поняття / Т.М. Повод, Н.О. Адвокатова // Таврійський науковий вісник. Серія: економіка. - Херсон. - 2020. - Вип. 2. - С. 213-221.

8. Державна служба статистики. Статистична інформація.

9. Shkvarchuk L., Slav'yuk R. (2019). The Financial Behavior of Households in Ukraine. Journal of Competitiveness, 11(2), 144-159.

10. Маршук Л. Особливості заощаджувальної поведінки домогосподарств України в умовах пандемії. / Л. Маршук, К. Поліщук // Економіка та суспільство, (25). - 2021.

11. Офіційний сайт Національного банку України

References

1. Natsionalna stratekhia zbilshenya pryamykh inosemnykh investytsii v Ukrainu. Rozdil 3: Plan dii [National strategy for increasing foreign direct investment in Ukraine section 3: Action plan]. [in Ukrainian].

2. Tversky A., Kahneman D. (1992). Advances in Prospect Theory: Cumulative Representation of Uncertainty. Journal of Risk and Uncertainty, 5(4), 297-323.

3. Taler R (2018). Povedinkova ekonomika. Yaki emotsii vplyvaut na ekonomichni rishenya. [Behavioral economics. How emotions affect economic decisions]. Nash format. - 464 с. [in Ukrainian].

4. Meyer S., Uhr C. (2022). The Ulysses option: Smoking and delegation in individual investor decisions. Finance Research Letters, ISSN: 1544-6123, Vol: 46.

5. Kryvyy V.I. (2016). Peredumovy vynyknennya povedinkovoyi ekonomiky [The prerequisites for the emergence of behavioral economics]. Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Ekonomichni nauky. Scientific Bulletin of Kherson State University. Economic sciences, 18, 12-16 [in Ukrainian].

6. Pylypenko N., Bieliaieva V. (2019). Mozhlyvosti zastosuvannia instrumentariiu povedinkovoi ekonomiky pry provedenni ekonomichnoi polityky v Ukraini [Possibilities of application of tools of behavioral economy at carrying out of economic policy in Ukraine]. Ekonomika ta derzhav. Economy and state, 5, 95-100. [in Ukrainian].

7. Povod T.M., Advokatova N.O. (2020). Povedinkova ekonomika: sutnist' ta kontseptualizatsiya ponyattya [Behavioral economics: essence and conceptualization of the concept]. Tavriys'kyy naukovyy visnyk. Seriya: ekonomika. Taurian Scientific Bulletin. Series: economics, 2, 213-221 [in Ukrainian].

8. Derzavna sluzba statystyky. Statystychna informatsia. [State statistic service. Statistical information]. [in Ukrainian].

9. Shkvarchuk L., Slav'yuk R. (2019). The Financial Behavior of Households in Ukraine. Journal of Competitiveness, 11(2), 144-159.

10. Marshuk L., Polishchuk K. (2021). Osoblyvosti zaoshchadzuvalnoi povedinky domokhospodarstv Ukrainy v umovakh pandemii. [Features of savings behavior of Ukrainian households in a pandemic]. Economy and society. [in Ukrainian].

11. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy [Official site of the National Bank of Ukraine].

Размещено на Allbest.ru