Характеристика впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток областей Карпатського регіону

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра маркетингу та логістики

ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»

Відділ проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів

Характеристика впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток областей карпатського регіону

Лихолат С.М., к.е.н., доцент

Васильців Т.Г., д.е.н., професор

Бідак В.Я., к.е.н., с.н.с.

Анотація

У статті на основі аналізу соціально-економічних показників офіційної статистики, даних Державної міграційної служби України, а також експертних оцінок зрізу анкетної вибірки соціологічного опитування, проведеного в областях Карпатського регіону України у фокусі дослідження середовища формування міграційної активності населення, дається аналітична характеристика та оцінка впливу міграційних детермінант на соціально-демографічний розвиток регіону. Визначаються основні тенденції, специфіка та особливості міграційної активності населення, демографічні та соціально- економічні наслідки міграції. Наголошується на ризиках та загрозах високої міграційної активності населення. Обґрунтовується необхідність вироблення нових пріоритетів регулювання міграційних процесів у Карпатському регіоні.

Ключові слова: міграційні процеси, міграційна активність населення, ризикогенність, міграційні ризики, соціально-економічний розвиток, регіон, соціально-економічні наслідки міграції.

Annotation

The article is based on a comparative description of some indicators of economic and social development of the Carpathian region of Ukraine, data from the State Migration Service of Ukraine, as well as expert assessments of a sample of sociological surveys conducted in Lviv, Ivano-Frankivsk, Chernivtsi and Zakarpattia regions. Activity of the population, gives an analytical description and assessment of the impact of migration determinants on the socio-demographic development of the region.

The main trends, specifics and features of migration activity of the population, demographic and socio-economic consequences of migration are identified.

The results of the study showed that the critical negative consequences of the development of migration activity of the population of the Carpathian region of Ukraine at the present stage of development were: asymmetry of development of border areas; growth of professional and qualification imbalances in the domestic labor market, in particular through the reduction of training and, consequently, the supply of skilled workers; loss of the stratum of the most creative people of young working age; further institutionalization of migration networks and systems that promote the implementation of migration intentions of the population, reducing the demand for social services, especially educational, narrowing the opportunities for quality organization of the educational process in conditions of external competition.

The risks and threats of high migration activity of the population are emphasized. The necessity of developing new priorities for regulating migration processes in the Carpathian region is substantiated.

It is proved that in order to prevent, minimize and eliminate risky migration challenges, as well as increase the effectiveness of regional migration policy, it is necessary to implement tools within organizational, economic and institutional mechanisms, the most important of which are: development of regional migration policy programming; improving the organizational system for regulating migration processes; introduction of monitoring and information-analytical support of migration management; intensification of activities related to the preparation and implementation of joint interstate, educational, research and business projects; stimulating economic activity of the population in the Carpathian region of Ukraine; improving the institutional infrastructure for regulating migration processes.

Key words: migration processes, migration activity of the population, risk-taking, migration risks, socio-economic development, region, socio-economic consequences of migration.

Вступ

Аналіз просторово-часових особливостей потенційної та реалізованої міграційної активності населення, особливо в регіональному розрізі, підтверджує ризикогенність існуючої ситуації, яка у випадку не вирішення проблеми може призвести до серйозних викликів сталому розвитку національної і регіональної економік, а також і регіональній безпеці. Чинники втрати трудового та інтелектуального потенціалу, депопуляції сільських територій і малих міст, формування працедефіцитної кон'юнктури та диспропорцій на ринку праці, негативного впливу міграції на інститут родини стають надмірно загрозливими з огляду на її тривалість, обсяги та видозміни (сезонна, циркулярна, ланцюгова, міграція осіб разом із бізнесом та ін.). Перебування мігрантів за кордоном набуває зростаючої тривалості аж до перетворення тимчасової міграції на переселенську. До того ж у суспільстві мусується положення про неможливість гідного заробітку та досягнення належної якості життя у себе в країні, а тільки виключно за кордоном. За таких умов виникає потреба у невідкладних реформах державної міграційної політики, пошуку нових інструментів для її ефективізації з метою усунення визначених проблемних аспектів, мінімізації міграційних ризиків та загроз. Закономірним кроком з боку Уряду мало б стати превентивне створення належних умов для повернення трудових мігрантів до нормального способу життя на Батьківщині, зокрема, підтвердження здобутого досвіду, освіти, отримання роботи відповідно до набутої кваліфікації, вирішення правових, фінансових, побутових, культурологічних, інших проблем життєдіяльності громадян, що неминуче проявляються у період міграційної напруженості, аж до виникнення явища гістерезису у сфері територіальних переміщень населення.

Отже індикатори масштабності, тривалості, ризикогенності міграції, які пронизують майже усі сектори економіки підняли актуальність і гостроту міграційної проблематики, зумовили піднесення уваги до неї цілого корпусу експертів, аналітиків, загалом учених-міграціологів. Наукові розвідки в теоретико-прикладному аспекті досліджень міграції населення та проблем, пов'язаних з її менеджментом, невідкладно здійснюються низкою вітчизняних науковців, серед яких, передовсім В. Антонюк, А. Гайдуцький, С. Пирожков, І. Прибиткова, О. Позняк, У. Садова, Л. Семів, О. Малиновська, М. Романюк, О. Грішнова, О. П'ятковська, Л. Безтелесна, А. Колот, І. Бондар, С. Пасєка, М. Семикіна, А. Мокій, М. Біль, О. Риндзак, Р. Теслюк, О. Левицька, О. Мульська та ін.; а також зарубіжними міграціологами, зокрема Д. Беррі, Р. Білсборроу, Д. Блум, Б. Гош, Д. Боргес, К. Кєльдстадлі, Д. Массей, В. Охель, Ф. Хьюго.

Однак, кількість наукових напрацювань, що стосуються висвітлення проблем транскордонної міграції, зокрема причин і тенденцій міграційної активності населення Карпатського регіону України, дослідження впливу міграційних детермінант на соціально-демографічний розвиток окремих прикордонних областей, виявлення міграційних загроз та пошуку механізмів регулювання міграції у досліджуваному регіоні є незначною.

Метою статті є порівняльна характеристика та оцінка впливу міграційних визначників на соціально-демографічний розвиток областей Карпатського регіону (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області) та накреслення пріоритетів регулювання міграційних процесів в означеному регіоні.

Результати дослідження

Сучасна міграційна активність населення Карпатського регіону значною мірою відображає дуалістичні зрізи взаємодії чинників глобального і регіонального характеру, з іншого боку вона підвладна впливу як об'єктивних так і суб'єктивних чинників. Підвищення її інтенсивності та масштабності, по-перше обумовлено зростанням мобільності населення, розвитком транснаціональних корпорацій, цифровізацією суспільства та спрощенням процедур перетину кордонів тощо, тоді як суб'єктивні ознаки проявляються у зниженні рівня якості життя, появі проблем зайнятості, бажанням отримати освіту та реалізувати себе за кордоном [3]. До того ж їх синергетична дія підсилюється наслідками анексієї АР Крим і збройного конфлікту на Донбасі при загостренні загрози гуманітарних ризиків у середньостроковій перспективі [ 1; 2]

Рівень міграційної активності населення областей Карпатського регіону є одним із найвищих у країні, що пов'язано з їх геополітичним розташуванням, а також зі зміною вектора трудової міграційної активності населення у напрямі Європейського Союзу. У прикордонних регіонах масового характеру набув виїзд населення за кордон передовсім з метою працевлаштування. За напрямком міграційних устремлінь місцеве населення регіону у 2016-2019 роках найбільше виїжджало до Угорщини, Польщі та Чехії, а також країн західної Європи - Німеччини, Італії та Іспанії. Результати структурного аналізу підтвердили тісні міграційні зв'язки областей регіону з сусідніми державами, зокрема Закарпатської області з Угорщиною, Львівської та Івано-Франківської областей з Польщею, Чернівецької області з Молдовою.

Фактична чисельність мігрантів з Карпатського регіону України значно перевищує дані офіційної статистики. Згідно інформації окремих європейських країн щороку на їх території українці отримують право на працю та/чи постійне проживання у десятки разів більшій кількості, ніж це показує вітчизняна статистика. Ключовими країнами-реципієнтами робочої сили з регіону є Польща, Італія, Чехія та Росія. Роль міграційної привабливості європейських країн зростає з кожним роком, особливо Польщі, котра активно залучає на внутрішній ринок праці українських заробітчан. Географічне положення регіону та спрощені процедури перетину кордону пояснюють інтенсивність та короткотерміновість (1-3 місяці) робочих поїздок у сусідні країни. Місцеве населення надає перевагу зайнятості на будівництві та сезонним роботам у сільському господарстві. Останнім часом змінюється соціально-демографічна структура міграційних потоків, зокрема збільшується частка осіб молодого віку як у процесах зовнішньої трудової, так і освітньої, міграції. Зростає інтенсивність інтелектуальної міграції, що посилює загрози демографічній, інтелектуальній, соціальній та іншим компонентам безпеки західних територій та держави в цілому.

Спостереження взаємозв'язків та взаємовпливів в частині зовнішньої трудової міграції і соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону виводить вимір основних демографічних наслідків міграційної активності, серед яких: порушення соціально-економічної структури поселенців, зниження абсолютних показників зайнятості; зміна професійної структури населення, зменшення числа кваліфікованих працівників, поява дефіциту унікальних кваліфікованих кадрів; значний виїзд молоді на навчання, еміграція науковців та викладачів; загроза втрати емігрантами національної ідентичності, асиміляційні втрати; посилення стратифікації населення за джерелами засобів існування та ін. Отже міграція населення слугує передовсім суттєвим чинником впливу на офіційну зайнятість населення працездатного віку, наявний дохід, капітальні інвестиції та валову додану вартість [4].

Однак міграція має як негативні, так і позитивні наслідки на соціально-економічний розвиток територій. У першому випадку це звуження трудового потенціалу та спад виробництва і збуту, зокрема у базових видах економічної діяльності; у іншому - скорочення безробіття, збільшення фінансових надходжень, зниження рівня бідності, розвиток підприємництва, підвищення платоспроможного попиту населення, імпорт цінностей, передових практик, соціального та інтелектуального капіталу.

Зіставлення засвідчує, що соціально-економічний розвиток слугує одночасно й причиною, й наслідком міграції, адже критичне нагромадження диференціацій (у порівнянні з іншими регіонами, великим містами та центрами промислового розвитку), відставання областей за ключовими соціальними і макроекономічними характеристиками збільшує мотивацію населення до трудової та в подальшому - стаціонарної міграції. Навпаки, критичне збільшення інтенсивності та обсягів міграції призводить до нарощування низки соціальних проблем, погіршання трудоресурсного потенціалу економічного розвитку територій, спаду обсягів виробництва і збуту продукції у базових видах економічної діяльності та ВРП.

За рівнем економічного розвитку області Карпатського регіону поступаються середньо-державним значенням, що не сприяє міграційній стабільності та, скоріше, слугує чинником, який, в разі альтернативи рішення відносно проживання або здійснення економічної діяльності, мотивує активну частину населення до міграції, зокрема зовнішньої.

Проте, з-поміж областей Карпатського регіону за показниками економічного розвитку чітко простежується регіон - лідер та регіон - аутсайдер. Це, відповідно, Львівська та Чернівецька області, тоді як Закарпатська та Івано-Франківська області мають, в основному, середні (в межах Карпатського регіону) значення з тяжінням першої до нижче середнього рівня економічного розвитку та другої - до вище середнього. Так, за 2009-2018 рр. за показниками ВРП на одну особу та капітальні інвестиції на одну особу Чернівецька та Закарпатська області поступалися середньодержавним значенням у понад 2 рази, а в порівнянні з середніми у Західному регіоні країни - від 20 до 40%. Івано- Франківська та Львівська області мали за цими показниками значення нижчі, ніж в середньому в Україні, але вищі, ніж у Західному регіоні [6; 7].

Проблема праценадлишкової кон'юнктури ринку праці при нижчому рівні заробітної плати та доходів громадян слугує одним з суттєвих чинників, які призводять до формування, а в подальшому і реалізації міграційних настроїв населення, особливо сільських територій, менш економічно розвинених районів та районних центрів, де попит на працю в рази менший [6; 7]. карпатський міграційний активність соціальний економічний

Таким чином, аналізовані параметри соціального розвитку в областях Карпатського регіону нижчі за середньодержавні. Найнижчими значеннями показників характеризувалися Чернівецька та Закарпатська області, де чинники та, відповідно, ризики стимулювання міграційних, особливо зовнішніх, процесів вищі. Львівська та Івано-Франківська області мали порівняно вищий рівень соціального розвитку, що робить їх внутрішніми центрами притягування мігрантів.

Міграційні процеси, які відбуваються у Карпатському регіоні, позначилися й на послабленні забезпеченості підприємств базових видів економічної діяльності необхідним трудовим ресурсом, про що свідчить зростання попиту суб'єктів господарювання реального сектора економіки на робочу силу (табл. 1). Зокрема, найбільш відчутне зростання потреби у персоналі за 2011-2018 рр. спостерігалося у сільському господарстві, промисловості, будівництві, на транспорті, у сфері складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності Львівської області. Середньорічні темпи зростання попиту на персонал у цих видах економічної діяльності становили близько 30% та понад 70% на транспорті, у складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності.

Потреба у кваліфікованих кадрах, особливо робітничих професій, стає все більш відчутною у промисловості всіх областей Карпатського регіону, на будівництві у Чернівецькій області (за 20112018 рр. попит на робочу силу зріс на 69,4%), а також на транспорті, у складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності Івано-Франківської (на 60,0%) та Чернівецької (на 74,6 %) областей.

Як проявом, так і частково підтвердженням зростання обсягів трудової міграції населення є зниження рівня безробіття, адже міграція, таким чином, слугує чинником вирівнювання праценадлишкової кон'юнктури ринку праці. Як можемо спостерігати на прикладі Львівської області, саме така ситуація стала характерною для сучасного періоду. Так, рівень безробіття в області за 20092018 рр. знизився на 0,7 в. п. (табл. 2). При цьому, найбільш вираженою стала ця тенденція, починаючи з 2014 р., коли рівень безробіття становив 8,6% та до 2018 р. знизився до 6,9%.

Таблиця 1

Найбільш значущі зміни попиту на робочу силу за видами економічної діяльності реального сектора економіки Карпатського регіону України, 2011-2018 рр., осіб. Показники зайнятості та безробіття у Львівській області у 2009-2018 рр.

Джерело: складено авторами за даними [6; 7].

Таблиця 2

Примітка: міс. - міське населення, сіл. - сільське населення.

Джерело: складено авторами за даними [6; 7].

Відбулося й зростання рівня зайнятості в міських поселеннях регіону на тлі зниження рівня безробіття; при скороченні чисельності зайнятих у сільських поселеннях на близько 20% за 20092018 рр. рівень безробіття зріс лише на 2,8 в.п., що об'єктивно не відповідає дійсності та очевидно є свідченням заміщення зайнятості трудовою міграцією населення.

Більше того, якщо проаналізувати офіційні дані відносно рівня безробіття в структурі міського та сільського населення, то у інших областях Карпатського регіону офіційний рівень безробіття сільського населення за 2009-2018 рр. знизився (на 1,4 в.п. у Закарпатській, на 0,7 в.п. у Івано-Франківській та на 3,7 в.п. у Чернівецькій областях) (табл. 3).

Таким чином, наслідки міграції населення на стан зайнятості та безробіття у Карпатському регіоні України неоднозначні. З одного боку, наявні підстави до висновку, що міграція привела до зниження рівня безробіття, але потенційно можливою залишається й імовірність суттєвої похибки офіційних даних, що може як спотворювати, так і підсилювати зроблені припущення.

Таблиця 3

Рівень безробіття в областях Карпатського регіону України у 2009-2018 рр.

Примітка: міс. - міське населення, сіл. - сільське населення.

Джерело: складено авторами за даними [6; 7].

До відчутних позитивних економічних наслідків зовнішньої трудової міграції відносяться грошові перекази, які надходять з-за кордону та використовуються в середині країни для стимулювання споживчого попиту, а отже, й внутрішнього, особливо місцево, виробництва, а також на інвестиційні цілі. Обсяги грошових переказів як до України, так і її західних областей достатньо значущі. На 1.01.2020 р. за даними Національного банку, на території України було зареєстровано 39 систем переказу коштів та за 2017-2019 рр. фізичними особами з-за кордону щорічно переказувалося близько 2,3-2,4 млрд дол. США або 22% від загальної суми переказів. Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів, адже обсяги коштів, які щорічно отримуються в країні, у близько 6 раз перевищують суму коштів, відправлених за межі країни.

Водночас, регіональний розподіл транскордонних переказів фізичних осіб у іноземній валюті не відповідає інформації регіонального розподілу зовнішніх трудових мігрантів з України. Приміром, за результатами «Загальнонаціонального обстеження з питань трудової міграції за період 2015-2017 рр.» мешканці західної економічної зони становили понад 72% заробітчан з України, але, за даними Національного банку України, на західні області країни у 2018 р. припало лише 26,3% грошових переказів з-за кордону, у тому числі на Карпатський регіон - 17,3%. Наявність лідируючих позицій за цим показником м. Києва (який сам є реципієнтом внутрішніх та зовнішніх мігрантів), Одеської області (як регіону з найбільшим транзитним потенціалом) та Дніпропетровської і Харківської областей (регіони з високим промисловим потенціалом) свідчить про те, що відповідний показник хоча й класифікується як перекази фізичних осіб з-за кордону, проте має явно необґрунтовану структуру та переважно тіньову складову.

Обсяги транскордонних переказів фізичних осіб у іноземній валюті дають уявлення про розподіл лише частини переказів мігрантів, а саме - здійснених через міжнародні системи переказу коштів. Тому спостерігається достатньо суттєва різниця між обсягами грошових переказів за офіційними каналами та показником «грошові перекази в Україну» (офіційні та неформальні канали). Зауважимо також, що Національний Банк України не відображає структури переказів, які надійшли неформальними каналами.

Виходячи з цих та інших обставин, досить важко обґрунтувати економічні та соціальні ефекти переказів трудових мігрантів для розвитку областей Карпатського регіону на тлі національних та регіональних багатогалузевих статистичних показників, як-от ВРП, інвестиції, економічна діяльність підприємств, розвиток промисловості, сільського господарства та інших базових видів економічної діяльності.

Натомість, достатньо інформативним галузевим статистичним показником - характеристикою регіонального розподілу грошових переказів мігрантів може слугувати обсяг прийнятого в експлуатацію житла, що є в значній мірі свідченням джерела спрямування населенням доходів від трудової міграції, передовсім зовнішньої, та засвідчує суттєве домінування за цим показником західних областей, причому за останні 10 з лишком років.

У 2018 р. найбільші обсяги прийнятого в експлуатацію житла припадали на Київську та Вінницьку області, м. Київ. Але до регіонів з найвищими значеннями цього показника відносяться безпосередньо області Карпатського регіону - Львівська (356 тис. м. кв. на 1 тис. осіб), Закарпатська (341 тис. м. кв.), Чернівецька (317 тис. м. кв.) та Івано-Франківська (294 тис. м. кв.).

Зазначене є підтвердженням, з однієї сторони, більших обсягів зовнішньої трудової міграції населення Карпатського регіону України, що забезпечує значні надходження грошових переказів, які інвестуються населенням у придбання житла, та, з іншого боку, позитивного внеску міграції у соціально-економічний розвиток аналізованих територій, зокрема шляхом підтримки галузі житлового будівництва.

Зростання грошових переказів мігрантів безпосередньо позначаються й на підвищенні платоспроможного попиту населення на товари та послуги роздрібної торговельної мережі. Але така ситуація не надто характерна для всіх областей Карпатського регіону, у тому числі через достатньо суттєвий вплив інших чинників, особливо нижчого рівня доходів та витрат населення, економічного розвитку, підприємницької активності населення, формування прошарку середнього класу і т.ін. До прикладу, обсяги роздрібного товарообороту в розрахунку на одиницю населення у Львівській області у 2018 р. були достатньо високими - 17,0 тис. грн. Регіон поступався лише м. Києву (51,8 тис. грн), Київській (28,2 тис. грн), Одеській (22,3 тис. грн), Дніпропетровській (20,6 тис. грн) та Харківській (19,4 тис. грн) областям.

Натомість, обсяги роздрібного товарообороту в інших областях Карпатського регіону країни були суттєво меншими: у Закарпатській області - 10,8 тис. грн (лише 14 значення серед областей країни), у Івано-Франківській - 9,7 тис. грн (18 значення) та у Чернівецькій області - 8,9 тис. грн (21 значення). Зазначене може бути свідченням наявності тіньового сектора внутрішнього ринку, у більші мірі налаштованості мігрантів на заощадження та здійснення витрат інвестиційного характеру, не зорієнтованості населення на придбанні споживчих товарів (послуг) безпосередньо на внутрішньому ринку областей. Відповідні тенденції, скоріше, призводять до зростання тіньового сектора ринку та посилення імпортозалежності в цих регіонах.

Не спостерігається, на разі, й значущих наслідків міграційних процесів у сфері розвитку малого підприємництва в областях Карпатського регіону України. Це підтверджує ситуація, за якої капітал, сформований у межах трудової міграції, все ще не залучається в процеси інвестування коштів у створення та розвиток власного бізнесу на теренах рідних областей (табл. 4).

Так, за 2010-2018 рр. кількість фізичних осіб - підприємців у розрахунку на 10 тис. осіб у Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях скоротилася. Найбільші обсяги спаду відбулися у Івано-Франківській (18,1%) та Чернівецькій (14,2%) областях. Зменшилася також і загальна кількість підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб у Чернівецькій (на 23,7%) та у Львівській (на 5,0%) областях. При цьому, якщо у Львівській області кількість підприємств на 10 тис. осіб в порівнянні з іншими регіонами країни була достатньо високою, то у решти областей Карпатського регіону ділова активність не висока - у 2018 р. у Чернівецькій області функціонувало лише 45 підприємств на 10 тис. населення (значення цього показника було нижчим лише в Донецькій та Луганській областях, аналогічним - у Рівненській області), 51 од. у Закарпатській області та 60 од. в Івано-Франківській області. Невисокими залишалися й значення чисельності фізичних осіб - підприємців у розрахунку на 10 тис. осіб, зокрема 322 од. в Івано-Франківській, 356 од. у Закарпатській, 381 од. у Львівській та 436 од. у Чернівецькій області. Тоді як середнє значення в Україні у 2018 р. становило 385 од.

Таблиця 4

Показники розвитку підприємницького сектора областей Карпатського регіону України, 2010-2018 рр.

Джерело: складено авторами за даними [7].

Висока неврегульована міграційна активність населення Карпатського регіону спричиняє проблему підвищеної ризикогенності системного характеру [11; 12], коли дія ризиків набуває кумулятивного ефекту, а сам регіон може перетворитись виключно на постачальника інтелектуально-трудових ресурсів однобічно «висмоктувальної» територіально-міграційної системи. Найбільш актуально потребуючими вирішення тут стають ризики асиметричності транскордонного простору, ризики інтелектуалізації міграції, ризики подвійного громадянства, ризики усталеності міграційних зв'язків між певними регіонами, ризики соціальної незахищеності мігрантів, загалом ризики значних соціально-економічних розривів між областями Карпатського регіону та країнами ЄС [5; 11]. У висліді, акумуляція ризиків призводить до появи також і системних загроз, негативних ефектів і наслідків, нівелювання яких стосовно зниження рівня міграційної активності потребує оперативного задіяння відповідних управлінських та фінансових ресурсів.

Висновки

Результати дослідження у підсумку дали змогу визначити, що критичними негативними наслідками розвитку процесів зростання міграційної активності населення Карпатського регіону України на сучасному етапі розвитку стали: асиметрія розвитку прикордонних територій; зростання професійно-кваліфікаційних дисбалансів на внутрішньому ринку праці, зокрема через скорочення підготовки, а, відтак, і пропозиції кваліфікованих робітників; втрата прошарку найбільш креатив- них осіб молодого працездатного віку; подальша інституціоналізація міграційних мереж і систем, що сприяють реалізації міграційних намірів населення; зменшення попиту на соціальні послуги, особливо освітні, звуження через це можливостей якісної організації навчального процесу в умовах зовнішньої конкуренції.

Попри те, що в Україні чинною залишається Концепція державної міграційної політики [9], реалізуються положення Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року [13], прийнято План заходів на 2018-2021 роки щодо реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року [14], все ж положення системи стратегічного планування не поширені належним чином на регіональний рівень. Відсутня Державна програма реалізації міграційної політики з відповідними підпрограмами на регіональному та місцевому рівнях: території з особливим характером міграції (обсяги, рівень, темпи нарощування, критичність наслідків), критичні демографічні, суспільні та соціально-економічні загрози, пріоритетні проблеми.

Задля усунення зазначених проблемних аспектів, а також зниження загроз зростання міграційної активності населення Карпатського регіону слід забезпечити формування та реалізацію більш ефективної державної регіональної міграційної політики. Її метою доречно окреслити передбачення та зменшення негативних наслідків міграції для економіки та суспільства, гарантування ключових компонент економічної безпеки регіону та раціонального використання потенціалу міграції населення.

Конкретніше, ключовими завданнями та одночасно пріоритетами політики слід визначити: облік та аналіз обсягів, рівня і структурно-динамічних характеристик міграції, прогнозування її наслідків; формування стимулів до повернення та реінтеграції, навчання та економічної активності населення на теренах Карпатського регіону; узгодження стратегічних орієнтирів розвитку економіки та ринку праці з міграційними процесами та тенденціями; збереження та ефективне використання людського потенціалу; інституціональний, соціально-економічний та правовий захист мігрантів, мінімізація загроз безпеці.

Список використаних джерел

1. Лібанова Е.М. (ред.), Горбулін В.П., Пирожков С.І. та ін. Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі (національна доповідь). К.: НАН України, 2015. 363 с.

2. Збройний конфлікт на Донбасі: оцінки, пропозиції, сценарії подолання // Сайт «Нова Україна» Інституту стратегічних досліджень. 2014.

3. Формування середовища освітньої міграції населення Карпатського регіону: підхід до оцінювання: методичні рекомендації / Л.К. Семів, У.Я. Садова, В.Я. Бідак; ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України”; [наук. ред. Т.Г. Васильців]. Львів, 2019. 31 с.

4. Оцінювання середовища міграційної активності населення: метод. рек. / [Т.Г. Васильців, О.О. Левицька, О.П. Мульска]; ДУ "Ін-т регіон. дослідж. ім. М.І. Долішнього НАН України". Львів, 2019.

5. Фінансові механізми та інструменти подолання дисбалансів соціально-економічного розвитку України: монографія / ред.: Т.Г. Васильців. Львів: Ліга-Прес, 2016. 596 с.

6. Статистичний збірник «Регіони України» 2019. Частина 1. Державна служба статистики України. 2019.

7. Головне управління статистики у Закарпатській області; Головне управління статистики в Івано-Франківській області; Головне управління статистики у Львівській області; Головне управління статистики у Чернівецькій області.

8. Інформація про обсяги переказів фізичних осіб у іноземній валюті у 2018 році.

9. Про Концепцію державної міграційної політики. Указ Президента України №622/2011 від 30 травня 2011 р.

10. Васильців Т.Г., Лупак Р.Л. Стратегічні пріоритети конвергенції соціальної безпеки України та ЄС. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 5(133). С. 14-19.

11. Бідак В.Я. Методологічні засади ідентифікації міграційних ризиків у фокусі конфліктної ситуації в Україні / В.Я. Бідак // Регіональна економіка. - 2018. - №3. - С. 54-61.

12. Бідак В.Я. Моніторинг наслідків вимушеної міграції в контексті підвищеної ризикогенності суспільства. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 3(131). С. 88-94.

13. Про схвалення Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України №482-р від 12 липня 2017 р.

14. Про затвердження Плану заходів на 2018-2021 роки щодо реалізації Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України №602-р від 29 серпня 2018 р.

Размещено на allbest.ru