Аналіз стратегічних напрямів економічного розвитку України в умовах військового стану

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут ядерних досліджень НАН України

Університет ринкових відносин

Аналіз стратегічних напрямів економічного розвитку України в умовах військового стану

Т. Обіход, к. ф.-м. н., доцент, с.н.с.

О. Бородіна, к.е.н., доцент

м. Київ, Україна

Анотація

Проведення військових дій на території України призводить до негайних питань щодо сучасного стану і подальших перспектив економічного розвитку країни. Ці питання можна розбити на три блоки: сучасний економічний стан; розвиток найбільш важливих галузей для життєдіяльності країни; стратегії щодо подальшого економічного розвитку.

Реалізація першого блоку пов'язана із забезпеченням транспортним сполученням, товарами першої необхідності, зв'язку та засобів комунікації; своєчасністю та оперативністю сповіщень керівників підприємств з метою ефективного управління та виконання поточних невідкладних завдань; забезпечення найбільш важливими медикаментами населення; використання нових типів ресурсів, патентів, технологій, спеціалістів з вироблення; логістика оборонної системи.

Щодо другого кроку питань то відмічалися наступні кроки щодо зміни в економічній моделі по низці ключових напрямів: продовольча безпека, регуляторна діяльність, кредитування бізнесу і зміни в податкових та митних процедурах. Поміж кроків, які сприяють покращенню ситуації є програма релокації (переведення на безпечніші території) виробництв. Другий крок це нова система оподаткування. Скористатися такими послабленнями може левова частка вітчизняного малого й середнього підприємництва. Третій важливий крок - розширення можливостей пільгового кредитування бізнесу, зокрема, надання цільових кредитів винятково під виробничу діяльність, коли банки мають контролювати цільове використання позичальниками коштів.

Питання стратегії подальшого економічного розвитку пов'язано із розглядом трьох видів моделей сучасної світової економіки: "ліберально-ринковою економікою" (Liberal Market Economy - LME), «скоординованою або організованою ринковою економікою» (Coordinated or organized Market Economy - CME) і планово-ринковою моделлю. Аналіз історії економічного розвитку України показує необхідність враховувати як планово-ринкові моделі (централізоване планування), так і LME (сигнали ринку і пропозиції, цінові сигнали), CME (моніторинг ситуації, боротьба із корупцією) типи моделей.

Ключові слова: стратегії економічного розвитку, сучасний економічний стан, розвиток найбільш важливих галузей для життєдіяльності країни.

Abstract

T. Obikhod, Cd. of Ph.-Mat. Sc., Associate Professor, Senior Researcher, Senior Researcher of the Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine

E. Borodina, Cd.Ec.Sc., Associate Professor, Vice-Rector for Research and Teaching at the University of Market Relations, Kyiv, Ukraine

Conducting hostilities on the territory of Ukraine raises urgent questions about the current state and future prospects for economic development of the country. These issues can be divided into three blocks: the current economic situation; development of the most important industries for the life of the country; strategies for further economic development.

The implementation of the first block is related to the provision of transport connections, essential goods, communications and means of communication; timeliness and efficiency of notifications of managers of enterprises in order to effectively manage and perform current urgent tasks; providing the most important medicines to the population; use of new types of resources, patents, technologies, development specialists; logistics of the defense system.

Regarding the second step of the issues, the following steps were noted regarding changes in the economic model in a number of key areas: food security, regulatory activities, business lending and changes in tax and customs procedures. Among the steps that help to improve the situation is the program of relocation (relocation to safer areas) of production. The second step is a new tax system. The lion's share of domestic small and medium enterprises can take advantage of such reductions. The third important step is to expand the opportunities for preferential business lending, in particular, the provision of targeted loans exclusively for production activities, when banks have to control the targeted use of funds by borrowers.

The issue of further economic development strategy is related to the consideration of three types of models of the modern world economy: "Liberal Market Economy" (LME), "Coordinated or Organized Market Economy" (CME) and planning and market models. Analysis of the history of economic development of Ukraine shows the need to take into account both planning and market models (centralized planning) and LME (market signals and proposals, price signals), CME (monitoring, anti-corruption) types of models.

Keywords: economic development strategies, current economic situation, development of the most important industries for the country's life.

Постановка проблеми

Наприкінці лютого 2022 р. Україна опинилась у вкрай важкому економічному стані в зв'язку із військовою операцією РФ. Без збереження дієздатності економіки не буде можливо протидіяти ворогу, що є ключовим елементом, без якого наявність сучасного озброєння буде безглуздим. Перед країною постало важливе питання економічного забезпечення населення найбільш важливими продуктами попиту зокрема і підвищення ефективності праці економічного механізму загалом. Питання шляхів виконання поставленого завдання є темою представленої статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематикою дослідження війни на Сході України, економічного забезпечення під час військових дій в міждисциплінарному вимірі, займалися багато вітчизняних та міжнародних експертів.

Мета статті: представлення базових кроків подолання економічних негараздів в період військових дій на сході України і перспективних напрямків розвитку економіки у майбутньому.

продовольчий регуляторний митний військовий економіка україна

Виклад основного матеріалу

Через війну Росії проти України відбудеться спад економіки у 143 країн світу, заявила очільниця МВФ Крісталіна Георгієва. Насамперед постраждають країни-імпортери харчових продуктів і палива. Для подолання негативних наслідків військових дій на сході України необхідне розуміння:

• сучасного економічного стану;

• найбільш важливих галузей для життєдіяльності країни;

• стратегії подальшого економічного розвитку

Аналіз останніх даних [1] і особисті спостереження авторів призвели до виділення наступних економічних викликів, з якими стикається держава під час військових дій:

- Забезпечення транспортним сполученням та доступ до транспортних комунікацій (автомобільні дороги, мости, залізничний та автомобільний транспорт, пальне);

- Забезпечення товарами першої необхідності (продукти харчування, засоби особистої гігієни);

- Забезпечення зв'язку та засобів комунікації (засобів зв'язку, інтернету, засобів масової);

- Своєчасність та оперативність сповіщень в першу чергу керівників підприємств з метою ефективного управління та виконання поточних невідкладних завдань і убезпечення працівників;

- Забезпечення медичною інфраструктурою та найбільш важливими медикаментами населення;

- При відсутності повного імпортозаміщення зростає роль запасів нових типів ресурсів, патентів, технологій, спеціалістів з вироблення;

- Логістика оборонної системи, яка має враховувати чималу кількість нових сфер, зокрема кіберсферу.

В зверненні прем'єр-міністра Дениса Шмигаля від 18.03.2022 р. про підтримку бізнесу [2] відмічалися наступні кроки щодо зміни в економічній моделі по низці ключових напрямів:

1. Продовольча безпека. Держава буде закуповувати в українських виробників ключові соціальні продукти. Міністерство розвитку громад та територій у щоденному режимі формує перелік міст, куди цю продукцію мають доставити.

2. Регуляторна діяльність. Бізнес переходить на декларативний принцип роботи. «Подавши документи через портал Дія і, не очікуючи рішення державного органу, починаєш працювати».

3. Кредитування бізнесу. «Уряд знімає всі обмеження по програмі «5-7-9». Будь-який український бізнес, якому потрібна підтримка, зможе отримати кредит за пільговими умовами», - обіцяє глава українського уряду.

4. Податкові та митні процедури. Уряд ухвалив рішення про максимальне спрощення всіх митних процедур. Жодних паперових оформлень на митниці. Без сплати ПДВ, мита та митних платежів після прийняття та набрання чинності змін до митного та податкового кодексів.

Поміж кроків, які сприяють покращенню ситуації є програма релокації (переведення на безпечніші території) виробництв. Приміром, 29% компаній членів Американської торгової палати здійснили релокацію всередині України, 19% - за її межі. Загалом за державною програмою релокації з місць бойових дій переміщено 400 підприємств, понад 200 з яких вже активно відновили свою діяльність, повідомила перший віце-прем'єр-міністр економіки України Юлія Свириденко. Заявки ж на переміщення, подали більше тисячі підприємств.

Тим часом понад 150 тисяч бізнесів по країні вирішили перейти на нову систему оподаткування - 2% з обороту підприємства, річний оборот яких не перевищує 2 мільярдів гривень, яку запропонувала влада для реального зниження податкового навантаження для збереження виробничого потенціалу й робочих місць. Скористатися такими послабленнями може левова частка вітчизняного малого й середнього підприємництва.

Третій важливий крок - розширення можливостей пільгового кредитування бізнесу, зокрема, надання цільових кредитів винятково під виробничу діяльність, коли банки мають контролювати цільове використання позичальниками коштів.

В цьому аспекті необхідно підкреслити, що інвестиції, акції, фінансові та платіжні системи потребують максимального збереження і сприятливого підприємницького клімату для свого розвитку. “Якщо підвищення податків - не варіант, то фіскальний дефіцит можна покрити лише за рахунок друку грошей (з огляду на нинішні тенденції, так можна покрити приблизно 10-20% від потреб), позик від інших урядів або міжнародних фінансових установ (20-25% від потреби), і внутрішніх запозичень (переважно українські банки)”, - пишуть економіст Юрій Городніченко (Каліфорнійський університет у Берклі) і ексзаступник голови НБУ Олег Чурій [3].

Необхідно налагодити ситуацію з безмитним ввезенням в Україну товарів критичного імпорту. До пільгового переліку необхідно вносити тільки товари, без яких оборонний комплекс і соціальна сфера справді не можуть обійтися. Утім, поступово пільговий список товарів розширюється. Фактично чинний перелік "критичного імпорту" охоплює 89% усіх імпортних товарів у мирний час. До списку мають входити лише справді критичні товари”, - вважають О. Чурій і Ю. Городніченко. Заступник міністра інфраструктури М. Найєм підкреслює, що недоброчесні бізнесмени користуються можливостями спрощеного ввезення в Україну гуманітарної допомоги для власного збагачення. Незважаючи на те, що чимало компаній допомагають ввозити військові, медичні товари і гуманітарну продукцію але є й ті, хто користується преференціями для отримання надприбутків.

Щодо стратегії подальшого економічного розвитку, то тут необхідно використати зразки шляхів подолання глобальної світової економічної кризи, які було успішно реалізовано іншими країнами світу. Серед економістів і політиків обговорювалися різні сценарії зміни існуючих моделей господарювання з метою виведення їх із кризового стану. Розробка сценаріїв виходу національних економік із кризи в умовах глобалізації вражає підходами, що відрізняються серйозними протиріччями. Пошуку відповіді на запитання «Що тепер робити?» присвячено книгу відомого американського економіста, лауреата Нобелівської премії «Вихід із кризи є!» Пола Кругмана [4]. «Сучасний консерватизм, - зазначає П. Кругман, - вірний ідеї, що ключем до процвітання служать вільні ринки та необмежене прагнення прибутку та особистої вигоді, а посилення ролі держави після Великої депресії неспроможне принести нічого, крім шкоди». Автор ставить питання: як вийшло, що консервативна ідеологія, віра в те, що держава не вирішує проблеми, а лише посилює їх, стала домінуючою. Актуальним стає питання пошуку шляхів модернізації економки. Як показує досвід країн, які успішно реалізували модернізаційні стратегії, необхідно налагодити механізм запозичення нових технологій та методів господарювання завдяки формуванню системи індикативного планування на національному і регіональному рівнях як форми узгодження інтересів бізнесу та держави. Вони повинні включати національну інноваційну систему, налаштовану на вирішення завдань запозичення нових технологій та інститутів розвитку, забезпечити синхронізацію різних типів економічної політики для збільшення абсорбційної спроможності країни та спиратися на систему інтерактивного планування, що передбачає взаємодію уряду, бізнесу та цивільного суспільства в процесі формування та реалізації масштабних модернізаційних проектів.

У західній економічній думці розмежовують дві моделі капіталізму. Одну з них називають "ліберально-ринковою економікою" (Liberal Market Economy - LME), а іншу - «скоординованою або організованою ринковою економікою» (Coordinated or organized Market Economy - CME). Відмінність між ними у тому, що у першій (LME) фірми оперують на конкурентних ринках у всіх галузях економічного життя ціновими сигналами, попитом та пропозицією як головними індикаторами. Спостерігається значна доповнюваність інститутів та процесів регулювання. Подібні економічні системи мають високий рівень капіталізації ринку цінних паперів, низьку захисну зайнятість, високі ставки оплати праці та значною нерівність доходів. LME економіка характеризується злиттями та поглинаннями через фондовий ринок, слабкими профспілками та низькою захищеністю праці. Така модель ліберального ринку застосовується в англосаксонських суспільствах - США, Великобританії, Канади, Австралії та Нової Зеландії.

В економіці другого типу (CME) діяльність фірм координується через неринкові зв'язки. Вони включають мережу моніторингу, засновану на обміні частковою інформацією та відносинами співробітництва, а не конкуренцією між компаніями. У такій економіці має місце високий рівень захисту зайнятості, невисока капіталізація ринку цінних паперів, відносно менша кількість робочих годин та відносно низький рівень нерівності доходів. Діяльність компаній координується через вертикальні та горизонтальні асоціації фірм. Модель такого виду застосовується у Німеччині, Данії, Франції, Швеції, Японії та ін. Порівняльний аналіз двох моделей показує їх разючий контраст. Альтернативні планово-ринкові моделі продемонстрували протягом останніх 20 років приголомшливі успіхи. Так, обсяг ВВП за незначені роки в Китаї збільшився у 5,3 рази, В'єтнамі - у 4, Індії - у 3,2. Причини успіхів китайських реформ в різновидах підходів. Як зазначив один із видних економістів країни Шен Хун: «Ці успішні реформи проводилися аж ніяк не відповідно до рекомендацій ортодоксальної економічної теорії».

Аналіз історії економічного розвитку України показує необхідність враховувати:

• планово-ринкові моделі (централізоване планування);

• LME (сигнали ринку і пропозиції, цінові сигнали);

• CME (моніторинг ситуації, боротьба із корупцією) типи моделей.

Висновки

Розвиток ситуації на сході України і актуальні питання щодо вирішення економічних проблем ставлять перед фахівцями питання побудови плану подолання гострих соціально-економічних проблем. В статті наведено три етапи які пов'язані як із поступовим вирішення Україною негайних проблем, що є необхідним для оперативного реагування на виклики воєнного стану, так і з перспективою розвитку її економіки загалом. При цьому необхідно враховувати як історичний розвиток нашої країни, так і сучасні здобутки світової спільноти в умовах подолання глобальної кризи. Жвавість і винахідливість українських виробників, а також їх організованість є вказівкою на необхідність використання ліберально-ринкової економіки. Але наявність жорсткої корупції призводить до необхідності контролю як в аспекті планово- ринкової економіки так і організованої ринкової економіки.

Література

1. Тарасюк Т. Економіка війни: як виглядає сучасний перехід на військові рейки?

2. Шмигаль Д. Про підтримку бізнесу та спрощення умов його роботи - що вже зроблено, що буде зроблено / mind.ua, 18.03.2022

3. Городніченко Ю., Чурій О. Війна на виснаження: що треба робити з економікою уже зараз, щоб не програти / Економічна правда, 19.04.2022

4. Кругман П. Выход из кризиса есть! /Пер. с англ. Ю. Гольдберга - М.: Азбука. Бизнес Азбука - Аттикус. 2013. - 320 с.

References

1. Tarasyuk T. (2021). Ekonomika viyny: yak vyglyadaye suchasnmmy perehid na viyskovi reyki [The economics of war: what does the modern transition to military rails look like?].

2. Schmygal D. (2022). Pro pidtrymku biznesu ta sprochennya umov yogo roboty - cho vje zrobleno, cho bude zrobleno [About supporting business and simplifying its working conditions - what has already been done, what will be done].

3. Gorodnichenko Yu., Churiy О. (2022). Viyna na vysnajennya: sho treba robyty z ekonomikoyu uje zaraz, shob ne prograty [War of attrition: what to do with the economy now to not lose].

4. Krugman P. (2012). End This Depression Now! W. W. Norton & Company, 272 p.

Размещено на allbest.ru