Розвиток транспарентності соціально відповідального бізнесу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

РОЗВИТОК ТРАНСПАРЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Анатолій Бержанір кандидат

соціологічних наук, доцент,

доцент кафедри соціальних

і правових дисциплін

м. Умань

Анотація

транспарентність бізнес соціальний відповідальність

У статті обґрунтовано значущість транспарентності соціальної відповідальності компаній для підвищення їх інвестиційної привабливості і конкурентоспроможності. Проаналізовано особливості процесу становлення прозорості бізнесу в Україні протягом останніх років. Встановлено роль нефінансової звітності як основної форми забезпечення транспарентності бізнесу. Досліджено закономірності і шляхи формування транспарентного бізнесу. Визначено вітчизняні компанії, які займають провідні позиції з розвитку транспарентності. Охарактеризовано напрями подальшого удосконалення та розширення прозорості діяльності підприємницьких структур. Встановлено рівні, на яких створюються умови для транспарентності бізнесу.

Ключові слова: транспарентність бізнесу, соціальна відповідальність бізнесу, нефінансова звітність, індекс прозорості, корпоративна соціальна відповідальність, соціальна сфера.

Abstract

Anatoln Berzhanir Candidate of Sociological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Social and Legal Disciplines, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman, Ukraine,

DEVELOPMENT OF TRANSPARENCY OF SOCIALLY RESPONSIBLE BUSINESS IN UKRAINE

The article substantiates the importance of transparency in the social responsibility of companies to increase their investment attractiveness and competitiveness. The features of the process of establishing business transparency in Ukraine in recent years have been analyzed. The role of non-financial reporting as the main form of ensuring business transparency has been established. The regularities and ways of forming a transparent business have been investigated. Domestic companies that hold leading positions in the development of transparency have been identified. The directions of further improvement and expansion of the transparency of the activities of entrepreneurial structures are characterized. The levels have been established at which the conditions for business transparency are created.

Keywords: business transparency, business social responsibility, non-financial reporting, transparency index, corporate social responsibility, social sphere.

Постановка проблеми

Сучасні умови соціально-економічного розвитку передбачають впровадження принципів соціально відповідального бізнесу. Формування його іміджу відбувається за допомогою інформування громадськості про внесок підприємницьких структур у вирішення різноманітних соціальних проблем. У свою чергу, це сприяє підвищенню довіри суспільства до ділової спільноти, а також впливає на підвищення конкурентоспроможності та інвестиційного потенціалу підприємств.

Відкритість або транспарентність бізнесу є важливою для стейкхолдерів, які зацікавлені у партнерстві з ним, для суспільства і влади. Актуальним тут є зміст відносин між підприємством та його партнерами у сфері комерційної діяльності. Прозорість бізнесу стає вагомим чинником зростання його провідних позицій на ринку.

Транспарентність бізнесу, таким чином, набуває особливої цінності за умов ведення соціально відповідального бізнесу, який може бути здійснений на основі прозорості прийняття управлінських рішень з урахуванням соціальних і екологічних наслідків для громадян та підприємців.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Теоретико-методологічні засади розуміння сутності соціальної відповідальності, її ролі для подальшого суспільного розвитку, аналіз механізмів і напрямів реалізації соціального спрямування підприємницької діяльності обґрунтовали у своїх працях вітчизняні учені: В. Базилевич, Д. Баюра, З. Варналій, К. Ващенко, З. Галушка, Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, О. Грішнова, О. Дудкін, Н. Дучинська, П. Єщенко, Ф. Євдокимов, Я. Жаліло, А. Колот, Е. Лібанова, І. Мазур, Мандибура, С. Мельник, В. Осецький, Б. Пасхавер, Ю. Петрушенко, Пирожков, М. Саприкіна, Н. Супрун, В. Шаповал та інші.

Зарубіжні науковці А. Благов, Г. Боуен, К. Девіс, К. Ерроу, С. Івченко, Інозємцев, А. Керолл, А. Костін, Ф. Котлер, А. Крейн, О. Куценко, Литовченко, М. Ліборакіна, К. Мартін, Ф. Найт, С. Пєрєгудов, А. Спайсер, Є. Уткін, Є. Філіппова, П. Френч, М. Фрідман, С. Шишкін та інші вивчали сутність феномену соціальної відповідальності, її структуру, а також чииники, які впливають на реалізацію соціальних ініціатив підприємців.

Меншою мірою досліджена проблема прозорості соціальної відповідальності бізнесу. Українські вчені Н. Агромакова, В. Воробей, С. Гончарова, Т. Давидюк, В. Євтушенко, І. Журовська, О. Затейщикова, С. Король, Р. Костирко, С. Кузнєцова, І. Курінна, Л. Стецюк присвятили свої наукові праці нефінансовій звітності як головному інструменту впровадження соціальної відповідальності бізнесу.

Разом з тим, актуальним є теоретико -методологічне обгрунтування транспарентності соціальної відповідальності бізнесу як цілісного явища, яке має велику наукову і практичну цінність для сталого соціально-економічного розвитку держави.

Метою статті є аналіз та узагальнення особливостей процесу розвитку транспарентності соціально відповідального бізнесу в Україні в умовах ринкової економіки.

Виклад основного матеріалу

Протягом останніх десятиліть бізнес прийшов до розуміння своєї відповідальності за вирішення соціальних проблем, необхідності турботи про персонал, захист навколишнього середовища, розвиток соціальної інфраструктури місцевих громад та інших питань, які є важливими для суспільства. За таких умов соціальна відповідальність поступово стає новою сутністю бізнесу, відповідно до якої підприємці спрямовують свою діяльність не тільки на отримання фінансових результатів, але також і на досягнення суспільного добробуту та забезпечення екологічної стабільності.

Сучасний рівень розвитку соціальної сфери передбачає, що головною умовою щодо поліпшення політики соціальної відповідальності є врахування інтересів суспільства. Прислухаючись до громадської думки та побажань спільноти, бізнес приймає більш раціональні рішення. Знаючи, чого очікують громадяни, організації можуть ефективніше витрачати матеріальні і фінансові активи для інвестування соціальних програм [1].

Очевидно, що реалізація такої діяльності бізнесу передбачає обов'язкову інформаційну прозорість або транспарентність. Стейкхолдери, які отримують вигоди від партнерства з соціально відповідальною компанією мають знати усі перспективні та зреалізовані напрямки її діяльності, які є соціально значущими для суспільного розвитку.

Можна погодитися з думкою В. Ігумнова, який розуміє транспарентність як систему комплексних характеристик, за допомогою яких вона реалізується:

- це якісна характеристика підприємства;

- інтегрований показник відкритості інформації підприємства;

- як нематеріальний актив підприємства;

- якісна характеристика інформації, що міститься у фінансовій звітності; - принцип представлення фінансової звітності [3].

Міжнародим стандартом ВО 26000 «Керівництво з соціальної відповідальності» визначено принцип прозорості, який означає, що організації слід бути прозорою у її рішеннях і діяльності, які впливають на інших. Організація повинна розкривати у зрозумілій, збалансованій і правдивій формі про політику, рішення та діяльність, за які вона несе відповідальність, включаючи їх фактичний і можливий вплив на суспільство і довкілля. Ця інформація має бути легкодоступною і зрозумілою для всіх зацікавлених сторін. Прозорість не має на увазі розкриття службової інформації, а також інформації, що захищена відповідно до законів або може спричинити порушення правових зобов'язань [3].

Основною формою забезпечення транспарентності бізнесу є нефінансова звітність. Як стверджує М. Кругла [4, с. 170], вона підвищує прозорість показників підприємства, бо дозволяє зацікавленим особам отримувати інформацію про проведені соціальні та екологічні заходи в комплексі з інформацією про економічні результати. Це надає можливості для оцінки роботи та ризиків бізнесу, впливу підприємства на суспільство, здійснюваної з боку акціонерів, інвесторів та кредиторів. За вмілого використання нефінансова звітність може стати інструментом стратегічного планування діяльності підприємства, оскільки її показники вибудовують довіру до діяльності підприємства з боку різних груп впливу за найсуттєвішими, суспільно значимими напрямами. Нефінансове звітування свідчить про зрілість підприємства і його готовність до роботи на інших ринках, у тому числі в країнах, де питанням соціальної відповідальності бізнесу відводять більше значення, ніж в Україні.

Отже, перевагами впровадження нефінансового звітування підприємства є:

- реальна можливість оцінки впливу підприємства на суспільство і визначення напрямків розбудови соціально відповідального бізнесу;

- формування довіри до підприємства та іміджу відповідального роботодавця;

- підвищення прозорості показників підприємства та посилення авторитетності підприємства і власників бізнесу;

- ширші можливості міжнародної співпраці, отримання зовнішнього фінансування проектів [4, с. 170].

Науковцями встановлено, що за останні роки процес впровадження політики КСВ українськими компаніями набуває позитивної динаміки. В Україні більшість компаній, незважаючи на їх розмір, не мають визначеної стратегії соціальної відповідальності, перебувають на етапі дотримання законодавства та доброчинних проектів. Лідери українського бізнесу здійснюють активну доброчинну діяльність (стратегічне благодійництво) та використовують інструментарій зв'язків з громадськістю. Майже всі великі компанії проводять проекти підвищення ефективності бізнес-процесів із певними соціальними або екологічними перевагами, однак більшість не робить прив'язки таких бізнес - проектів до власної соціальної відповідальності. З кожним роком зростає кількість компаній, і втілених ними соціальних проектів [5].

Збільшуючи інтенсивність і розвиваючи обсяги соціальної відповідальності, вітчизняний бізнес, разом з тим, поступово підвищує рівень її транспарентності, що відповідає сучасним вимогам світової практики провідних зарубіжних компаній. Л. Стецюк вказує [6, с. 155], що не зважаючи на відсутність нормативних вимог, в останні роки в Україні спостерігається збільшення кількості підприємств, які готують та оприлюднюються нефінансову звітність (інформацію) про свою діяльність. Зазвичай, це великі компанії, які працюють на міжнародних ринках та хочуть підтримувати свій імідж.

Протягом останніх десятиліть в Україні, разом із впровадженням соціальної відповідальності бізнесу, поступово розширювався рівень його транспарентності. Основними каналами реалізації цього принципу компаніями є:

- в економічній діяльності (показники фінансової діяльності і бухгалтерської звітності, інформація про продуктивність праці, створення нових робочих місць, заробітну плату, фінансові видатки запровадження нових технологій тощо);

- в соціальній діяльності (відомості про дотримання трудового законодавства, умови праці, безпеку виробничих процесів та охорону праці, турботу про здоров'я персоналу, рівень плинності кадрів тощо);

- в екологічній діяльності (мінімізація впливу виробництва на навколишнє середовище, випуск екологічно чистої продукції, фінансові витрати на охорону довкілля тощо).

Центр «Розвиток КСВ», який є координатором із впровадження у нашій країні соціальної відповідальності та Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) провели грунтовну оцінку прозорості корпоративного управління та соціальної відповідальності українських компаній, які здійснювали свою діяльність у 2020 році [7].

Було проаналізовано публічну інформацію за 2020 рік з відкритих джерел 56 компаній відповідно до ESG критеріїв: за соціальними, екологічними та управлінськими чинниками. Базою для оцінки стали компанії, що входять до 50 найбільших платників податків та ті, що добровільно приєдналися до оцінювання.

Середній рівень розкриття інформації компаній України за показниками ESG становить 32%, а компаній з числа ТОП-10 - понад 60%. Найчастіше учасники Індексу ESG прозорості 2020 розкривають загальну інформацію про компанію, інформацію про захист довкілля та відносини з громадою. Найменш висвітлюваними, як і в минулому році, є питання прав людини, впровадження КСВ в ланцюг постачання та лідерство керівництва і компанії [7].

Для розуміння процесів подальшого розвитку транспарентності вітчизняного бізнесу також проведено аналіз загальної інформації про компанію та політику корпоративної соціальної відповідальності:

- 35 компаній розмістили інформацію про місію, візію та цінності компанії на сайтах;

- 19 компаній розмістили на сайтах стратегію компанії;

- 26 компаній розмістили на сайтах КСВ стратегію або КСВ цілі;

- 11 компаній розмістили зобов'язання щодо цілей сталого розвитку;

- 33 компанії розмістили на своїх сайтах кодекси етики [7].

Аналіз транспарентності українських компаній показує тенденцію її поступового зростання (рис. 1). Так, протягом 2012-2020 рр. середній рівень розкриття інформації усіх підприємств, які реалізовують політику соціальної відповідальності збільшився більше, ніж удвічі - з 14,0% у 2012 р. до 32,0% у 2020 р.

Разом з тим, прозорість діяльності Топ-10 вітчизняних компаній за цей же період зросла незначною мірою (2021 р. - 50,9% і 2020 р. - 62,5%). Необхідно також тут відзначити нерівномірність і нестабільність подання інформації про їх соціальну діяльність: наприклад, у 2015 р. цей показник становив 73,3%, а у 2016 р. - лише 56,7%. Це є свідченням відсутності системності і планомірності у впровадженні транспарентності як одного із найважливіших принципів соціальної відповідальності.

Рис. 1 Середній рівень розкриття інформації з КСВ українськими компаніями на власних сайтах, %

Джерело: складено автором за [7; 8]

Протягом останніх років найуспішнішими підприємствами з розвитку транспарентності є: ДТЕК, ПАТ «Миронівський хлібопродукт», НАК «Нафтогаз України», СКМ, ДП «НАЕК «Енергоатом» (табл. 1). У 2019-2020 рр. значно посилили діяльність у цьому напрямку і увійшли до рейтингу АБ «Укргазбанк», ПрАТ «ВФ Україна», АТ «Українська залізниця», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» та інші.

Серед десяти найкращих компаній у 2020 р. (5 - державних і 5 - приватних) Індекс ESG прозорості складає від 62,5 (ПрАТ «ВФ Україна») до 46,0 балів (НАК «Нафтогаз України») (табл. 2).

Таблиця 1

Динаміка лідерства в Індексі прозорості ТОП-10 українських компаній