Теоретичні засади конкурентоспроможності торговельних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Дудченко Андрій Васильович здобувач ступеню доктора

філософії за спеціальністю 051 «Економіка»,

Прокопенко Ілля Русланович здобувач ступеню доктора

філософії за спеціальністю 051 «Економіка»

м. Полтава

Анотація

торгівля конкурентоспроможність економічний конкуренція

Конкурентоспроможність завжди була у фокусі дослідників, оскільки ця категорія є достатньо багатогранною та дискусійною. Дослідження категорії "конкурентоспроможність" та її зв'язку з іншими економічними категоріями має велике значення при реформуванні економіки України у напрямку створення повноцінного конкурентного середовища і розвитку конкурентних відносин. Сутність конкуренції заснована на усуненні конкурентів, що працюють в одній галузі, та ідентифікації і захоплення своїх споживачів шляхом активізації власних конкурентних переваг. У статті визначені основні елементи ефективної конкуренції в торгівлі: компетентні покупці, здатні оцінити товар конкурентів, свобода приватних осіб і підприємств торгівлі, доступ до необхідних засобів виробництва, клімат незалежності та конкурентні стратегії. Визначені основні підходи до поняття конкурентоспроможності, які враховують різні складові поняття. Подано узагальнення теоретичних підходів до поняття конкурентоспроможності та авторське визначення конкурентоспроможності торговельних підприємств, яке акцентує конкурентні переваги не лише на ресурсному та фінансовому потенціалу торговельного підприємства, а на знаннях, вміннях, професійних та особистих компетенціях працівників. Запропоновано досліджувати конкурентоспроможність на оперативному, тактичному і стратегічному рівнях. Виокремлені частинні ознаки конкурентоспроможності: рентабельність виробництва, цінова еластичність попиту та частка ринку. Окреслені характерні риси конкурентоспроможності торговельних підприємств: порівняльний характер і часовий характер чи динамічність. Визначені на підґрунті попередніх досліджень основні та розвинені чинники конкурентоспроможності, які мають певні особливості впливу в торгівлі.

Ключові слова: конкурентоспроможність, торгівля, торговельне підприємство, чинники конкурентоспроможності.

Abstract

Dudchenko Andriy Vasyliovych Candidate of the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 051 "Economics", University of Ukoopspilka "Poltava University of Economics and Trade", Poltava

Prokopenko Illia Ruslanovych Candidate of the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 051 "Economics", University of Ukoopspilka "Poltava University of Economics and Trade", Poltava

THEORETICAL FUNDAMENTALS OF TRADE ENTERPRISES COMPETITIVENESS

Competitiveness has always been the focus of researchers, as this category is quite multifaceted and debatable. The study of the category "competitiveness" and its relationship with other economic categories is of great importance in reforming the economy of Ukraine in the direction of creating a full- fledged competitive environment and the development of competitive relations. The essence of competition is based on the elimination of competitors operating in the same industry, and the identification and capture of their customers by enhancing their own competitive advantages. The article identifies the main elements of effective competition in trade: competent buyers who are able to evaluate the goods of competitors, freedom of individuals and trade, access to the necessary means of production, climate of independence and competitive strategies. The generalization of theoretical approaches to the concept of competitiveness and the author's definition of competitiveness of commercial enterprises, which emphasizes competitive advantages not only on the resource and financial potential of commercial enterprises, but on knowledge, skills, professional and personal competencies of employees. It is proposed to study competitiveness at the operational, tactical and strategic levels. Selected partial signs of competitiveness: profitability of production, price elasticity of demand and market share. It is proposed to study competitiveness at the operational, tactical and strategic levels. Selected partial signs of competitiveness: profitability of production, price elasticity of demand and market share. The characteristic features of the competitiveness of commercial enterprises are outlined: comparative nature and temporal nature or dynamism. Based on previous research, the main and developed factors of competitiveness, which have certain features of influence in trade, have been identified.

Keywords. competitiveness, trade, trade enterprise, factors of competitiveness.

Постановка проблеми

Торгівля є важливою сферою функціонування національної економіки, а забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств сприяє підвищенню якості життя населення. У таких умовах дослідження сутності, складових, характерних рис, чинників конкурентоспроможності торговельних підприємств набуває актуальності та значущості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вплив чинників на підвищення конкурентоспроможності працівників досліджували у своїх наукових доробках Д. Богиня, О. Грішнова, А. Колот, Т. Костишина, Е. Лібанова, Л. Лісогор, М. Ніколайчук, В. Нижник, М. Семикіна, О. Смірнов, І. Петрова, О. Цимбал, Л. Шаульська та інші.

Мета статті - дослідження теоретичних підходів до категорії конкурентоспроможності та дослідження чинників конкурентоспроможності торговельних підприємств.

Виклад основного матеріалу

Розвиток наукової думки впродовж періоду існування економічних відносини сприяв накопиченню суттєвого досвіду, що трансформувався у наукові підходи до основних економічних категорій. Дуже часто вони відрізняються за своєю сутністю в залежності від етапу розвитку, країни, економічної системи тощо. На основі критичного аналізу існуючих поглядів щодо базових дефініцій теорії менеджменту підприємств, розглядається конкуренція як ключова детермінанта в забезпечені розвитку підприємства, що передбачає взаємодію його внутрішнього та зовнішнього середовища. Саме конкуренція, як основний драйвер розвитку економіки, стимулює рівень попиту, даючи можливість досягти необхідних результатів та є рушійною силою науково-технічного прогресу, через впровадження інновацій та забезпечує зростання продуктивності праці. Сутність конкуренції заснована на усуненні конкурентів, що працюють в одній галузі, та ідентифікації і захоплення своїх споживачів шляхом активізації власних конкурентних переваг. Традиційно, конкуренція на окремих ринках виражається в чотирьох базових моделях - досконала, олігополістична, монополістична конкуренція чи чиста монополія [1].

У сучасній науці виокремлюють чотири елементи, необхідні для ефективної конкуренції (рис. 1).

Рис. 1 Елементи ефективної конкуренції в торгівлі у сучасних умовах

Враховуючи ці елементи, фактичні умови конкуренції залежать від організації ринку разом з конкурентною поведінкою суперників, і головним чином від конкурентної поведінки того, що постачається.

Разом із вченим В.М. Горбатовим ми виокремлюємо такі підходи до визначення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання:

визначення, в яких конкурентоспроможність підприємства ототожнюють з конкурентоспроможністю продукції;

визначення, в яких конкурентоспроможність підприємства розглядають через конкурентні переваги підприємств;

визначення, в яких конкурентоспроможності підприємства розглядають як здатність вести конкурентну боротьбу;

визначення, в яких конкурентоспроможність підприємства розглядають як потенціал підприємства;

визначення, в яких конкурентоспроможність підприємства ототожнюють з ефективністю виробничо-господарської діяльності; визначення, в яких конкурентоспроможність підприємства розглядають з точок зору різних підходів одночасно (рис. 2).

Рис. 2 Схема основних підходів до визначення поняття «конкурентоспроможності» суб'єктів господарювання [2, с. 284]

Шершньова З.Є., Оборська С.В. визначають конкурентоспроможність підприємства як рівень його компетенції відносно інших підприємств - конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, менеджменту (особливо стратегічного поточного планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

Конкурентоспроможність продукції - ступінь її відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо» [3, с. 59].

Бєлєнький П.Ю. визначає конкурентоспроможність підприємства як здатність забезпечувати високий рівень життя населення і можливість реалізувати наявний у регіоні економічний потенціал (фінансовий, виробничий, трудовий, інноваційний, ресурсно-сировинний тощо) [4], що дає можливість трактувати конкурентоспроможність підприємств, враховуючи людський ресурс.

Важливим у визначенні конкурентоспроможності Тарнавської В.П. є також акцент на трудовому потенціалу працівників, їх компетенцій: здатність у реальному масштабі та у перспективі формувати і використовувати систему знань, умінь і навичок спільного зі споживачем творення принадливого для нього продукту, випереджаючи за часом теперішніх і можливих конкурентів [5].

На підґрунті вищевизначеного, можна трактувати конкурентоспроможність торговельних підприємств, як здатність випереджувати конкурентів на основі частки на ринку, прибутковості діяльності, якості продукції та послуг, трудового та особистісного потенціалу працівників.

Рєутов В.Є. виділяє три рівні дослідження конкурентоспроможності: оперативний, тактичний і стратегічний. Він вважає, що на оперативному рівні у якості показника конкурентоздатності слід розглядати інтегральну оцінку конкурентоспроможності продукції як деяку середню зважену величину (середню геометричну, середню арифметичну тощо) із показників ефективності окремих видів продукції, що виробляються на підприємстві. На тактичному рівні конкурентоспроможність підприємства забезпечується його загальногосподарським станом і характеризується комплексним показником цього стану. На стратегічному рівні конкурентоздатність підприємства характеризується інвестиційною привабливістю, критерієм якої є зростання вартості бізнесу [6, с. 65-66].

Отже, можна говорити, принаймні, про три частинні ознаки конкурентоздатності підприємства (рис. 3).

Рис. 3 Структура поняття конкурентоспроможності підприємства [7]

Причому вказані ознаки треба розглядати й використовувати не ізольовано, а комплексно, в системі. В протилежному випадку, кожна окрема з них може надати викривлене уявлення про рівень економічного поняття, що досліджується.

Характерними рисами конкурентоспроможності торговельного підприємства слід визначити:

- порівняльний характер (конкурентоспроможність можливо оцінити шляхом порівняння найбільш суттєвих показників діяльності конкретного об'єкта з іншим);

- часовий характер (динамічність).

Чинники, які визначають конкурентоспроможність торговельного підприємства на споживчому ринку:

1) якість задоволення споживчого попиту;

2) ресурсний потенціал;

3) ефективність функціонування господарської системи (узагальнюючі показники ефективності ^ рентабельність капіталу, рентабельність обороту, тривалість операційного та фінансового циклів, фінансова стійкість, платоспроможність та ліквідність).

М. Портер усі чинники конкурентоспроможності підприємства пропонує поділити на декілька типів: основні і розвинені. Основні чинники - це природні ресурси, кліматичні умови, географічне положення країни, некваліфікована і напівкваліфікована робоча сила, дебетний капітал. Розвинені чинники - сучасна інфраструктура обміну інформацією, висококваліфіковані кадри (фахівці з вищою освітою, фахівці в області ЕОМ і ПК) і дослідницькі відділи університетів, що займаються складними, високотехнологічними дисциплінами [8].

Основні чинники існують об'єктивно або для їх створення потрібні незначні державні і приватні інвестиції. Створювана ними конкурентна перевага нестійка, а прибуток від використання - низький. Особливе значення вони мають для добувних галузей, галузей, пов'язаних з сільським і лісовим господарством, а також галузей, які застосовують в основному стандартизовану технологію і малокваліфіковану робочу силу. Набагато більше значення для конкурентоспроможності мають розвинені чинники. Для їх розвитку необхідні значні, часто тривалі за часом вкладення капіталу і людських ресурсів. Крім того, необхідною умовою самого створення розвинених чинників є використання висококваліфікованих кадрів і сучасних технологій. Особливістю розвинених чинників є те, що, як правило, їх важко придбати на світовому ринку. В той же час вони є неодмінною умовою інноваційної діяльності підприємства. Конкурентоспроможність підприємств багатьох країн світу безпосередньо пов'язані зі значною науковою базою і наявністю висококваліфікованих фахівців. Розвинені чинники часто будують на базі основних чинників, тобто основні чинники, не будучи надійним джерелом конкурентної переваги, в той же час можуть бути досить якісними, щоб дозволити на їх базі створити споріднені розвинені чинники.

На підприємствах торгівлі розвинені чинники можна характеризувати наявністю програмного забезпечення в обліку товарів, логістики, бухгалтерській звітності. В умовах цифрової економіки та сучасних викликів, спричинених пандемією Covid-19, все більшими конкурентними перевагами стають фахівці торгівлі, які мають знання і вміння ефективних продажів в Інтернет-магазинах.

Іншим принципом класифікації чинників є ступінь їх спеціалізації. Відповідно до цього всі чинники діляться на спільні і спеціалізовані. Спільні чинники, до яких Портер М. відносить систему автомобільних доріг, дебетний капітал, персонал з вищою освітою, можуть бути використані в широкому спектрі галузей. Спеціалізовані чинники - це вузькоспеціалізований персонал, специфічна інфраструктура, бази даних в певних сферах знання, а також інші чинники, які застосовуються в одній або в обмеженій кількості галузей.

Висновки

Отже, забезпечення конкурентоспроможності підприємств вимагає дослідження її сутності, змісту та чинників впливу, тому запропоноване нами трактування конкурентоспроможності торговельних підприємств, як здатності випереджувати конкурентів на основі частки на ринку, прибутковості діяльності, якості продукції та послуг, трудового та особистісного потенціалу працівників сприяє розвитку наукової думки в сфері менеджменту. Розглянуті підходи, характеристики, риси, чинники конкурентоспроможності дозволяють продовжувати пошук резервів та напрямів підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Література

1. Вовчок С.В. Теоретичні засади конкурентного розвитку підприємств. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка і менеджмент». 2014. №12. С.123-130

2. Горбатов В. М. Конкурентоспособность и циклы развития интегрированных структур бизнеса: монография. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2006. 592 с.

3. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління: навч. посібник. К.: КНЕУ, 1999. 384 с.

4. Бєлєнький П.Ю. Організаційно-економічний механізм посилення конкурентоспроможності регіону (методологічні рекомендації). Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. 39 с.

5. Тарнавська Н. П. Управління конкурентоспроможністю підприємств: теорія, методологія, практика. Тернопіль: Економічна думка, 2008. 570 с.

6. Реутов В. Є. Конкурентоздатність підприємства: критерії, показники і методики оцінювання. Економіка та держава. 2006. № 5. С. 65-67.

7. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка рівня та напрями підвищення: [монографія / за заг. ред. О. Г. Янкового]. Одеса: Атлант, 2013. 470 с.

References

1. Vovchok S.V. (2014).Teoretychni zasady konkurentnoho rozvytku pidpryiemstv. [Theoretical principles of competitive development of enterprises]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Ekonomika i menedzhment». 12, 123-130 [in Ukrainian].

2. Horbatov V. M. (2006). Konkurentosposobnost' y tsykly razvytiia intehrirovannykh struktur biznesa: monohrafiia. [Competitiveness and development cycles of integrated business structures: a monograph]. Kharkov: ID «YNZhЭK». [in russian].

3. Shershnova Z. Ye., & Oborska S. V. (1999). Stratehichne upravlinnia: navch. posibnyk. [Strategic management: textbook] K.: KNEU [in Ukrainian].

4. Bielienkyi P.Iu. (2006). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm posylennia konkurentospromozhnosti rehionu (metodolohichni rekomendatsii). [Organizational and economic mechanism for strengthening the competitiveness of the region (methodological recommendations)]. Lviv: Instytut rehionalnykh doslidzhen NAN Ukrainy [in Ukrainian].

5. Tarnavska N. P. (2008). Upravlinnia konkurentospromozhnistiu pidpryiemstv: teoriia, metodolohiia, praktyka. [Enterprise competitiveness management: theory, methodology, practice]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].

6. Reutov V. Ye. (2006). Konkurentozdatnist pidpryiemstva: kryterii, pokaznyky i metodyky otsiniuvannia. [Competitiveness of the enterprise: criteria, indicators and methods of evaluation]. Ekonomika ta derzhava. 5, 65-67 [in Ukrainian].

7. Yankovyj O.H. (2013). Konkurentospromozhnist pidpryiemstva: otsinka rivnia ta napriamy pidvyshchennia: monohrafiia. [Competitiveness of the enterprise: assessment of the level and directions of increase: monograph]. Odesa: Atlant [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru