Роль інвестицій в людський капітал у розвитку інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль інвестицій в людський капітал у розвитку інформаційного суспільства

Ільїна Анастасія Олександрівна

кандидат економічних наук, член Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Київський національний торговельно-економічний університет

Анотація

Питання взаємодії інвестицій та інновацій набуває все більшої актуальності за часів реформування української держави з поступовим її переходом з постіндустріального суспільства до інформаційного. Іншими словами, перехідна економіка України шляхом розвитку електронної держави виступає в якості процесу розвитку інноваційної інфраструктури. Основним завданням електронної держави є зміцнення відносин між державою та суспільством, що сприятиме посиленню громадського контролю за органами публічної влади, тоді як останні матимуть можливість виконувати свої повноваження оперативно, ефективно та результативно. Метою інвестицій в людський капітал є удосконалення діяльності органів публічної влади в рамках євроінтеграційних прагнень України. Останні в свою чергу потребують утворення єдиної системи електронної взаємодії між представниками публічного та приватного секторів, що в подальшому зробить їх діяльність прозорою та доступною кожному громадянинові України.

Час, коли в органах публічної влади кур'єри постійно працювали на користь адресатів службових документів, а представники відповідних органів з нетерпінням очікували своєї черги одержання надісланих документів через канцелярію, минув. А оскільки реформування системи державного управління спрямовано на розвиток тих чи інших галузей діяльності, воно передбачає перетворення старої галузевої системи у нову, що потребує вкладення певної суми коштів в інноваційні об'єкти. До них можна віднести будівництво / реконструкцію закладів освіти, науки, культури, охорони здоров'я, соціальної допомоги, туризму, спорту, а також благоустрій територій.

Разом з тим, реалізація корисних для суспільства та вигідних для держави інвестиційних проектів в інновації потребує розвитку системи електронного урядування, яка б забезпечувала проходження всіх етапів інвестиційного процесу на засадах відкритості та прозорості. Тут інформація про зініційований певною установою інвестиційний проект має бути відома кожному громадянинові України, який через сайт того чи іншого органу публічної влади матиме можливість ознайомитись з інформацією про інвестиційний проект, проконсультуватись з питань щодо його реалізації і взяти участь в обговоренні.

Ключові слова: інвестиції, людський капітал, інновації, інформація, інформаційне суспільство, електронне урядування, електронна держава.

Abstract

Ilina Anastasiia Oleksandrivna Candidate of Economic Sciences, Member of the Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, Associate Professor of Public Administration, Kyiv National University of Trade and Economics

THE ROLE OF INVESTMENTS IN HUMAN CAPITAL IN THE DEVELOPMENT OF THE INFORMATION SOCIETY

The issue of the interaction between investments and innovations is becoming increasingly important during the reform of the Ukrainian state with its gradual transition from the post-industrial to the information society. In other words, Ukraine's transition economy through the development of the electronic state acts as a process of the development of the innovation infrastructure. The main task of the electronic state is to strengthen relations between the state and society, which will better public oversight over public authorities, while the latter will be able to exercise their powers promptly, efficiently and effectively. The purpose of the investment in human capital is to improve the activities of public authorities in the framework of Ukraine's European integration aspirations. The latter, in turn, require the formation of a single system of electronic interaction between representatives of the public and private sectors, which in the future will make their activities transparent and accessible to every citizen of Ukraine.

Gone are the days when couriers in public authorities constantly worked for the recipients of official documents, and the representatives of relevant authorities were looking forward to receiving their documents through the office. And since the reform of the public administration system is aimed at the development of certain industries, it involves the transformation of the old industry system into a new one, which requires investing a certain amount of funds in innovative facilities. These include the construction / reconstruction of educational, scientific, cultural, health care, social assistance, tourism, sports, and landscaping facilities.

At the same time, the implementation of useful for society and beneficial for the state investment projects in innovations requires the development of the electronic governance system that would ensure the passage of all stages of the investment process on the basis of openness and transparency. Here, the information about the investment project initiated by a certain institution should be known to every citizen of Ukraine, who will have the opportunity to read the information about the investment project, consult on its implementation and participate in discussion through the relevant website of a public authority.

Keywords: investments, human capital, innovations, information, information society, electronic governance, electronic state.

Постановка проблеми

Людський капітал є важливим фактором впливу на рівень життя населення, оскільки збільшення кількості робочих місць сприяє зміцненню, з одного боку, економічної системи, завдяки чому держава матиме можливість вкладати кошти у важливі для суспільства інноваційні об'єкти, з іншого - здорового суспільства за рахунок одержання населенням необхідних видів послуг високої якості від реалізованих інноваційних об'єктів.

Відповідно, першоджерелом розвитку людського капіталу є освіта, завдяки якій представники суспільства можуть за власним вибором одержати професію в інших галузях діяльності, а саме: охорони здоров'я, культури, соціального захисту, туризму, спорту та ін. [1, С. 346]. Тут освіта слугує фактором розвитку науки і, отже, науково-технологічного прогресу, який дозволяє надавачам необхідних послуг задовольняти як інформаційні, так і фізіологічні потреби населення, що зрештою породжує в одержувачів цих послуг потреби у професійному навчанні та спонукає їх удосконалювати рівень знань та навичок і, отже, вступати до престижних закладів вищої освіти. Це надає громадянам можливості працевлаштовуватись у престижні установи в тій чи іншій галузі з метою здійснення діяльності, яка сприятиме розвитку людського капіталу.

Сьогодні основна проблема надання освітніх послуг полягає в організації самого освітнього процесу з боку як органів публічної влади, які здійснюють управління в сфері освіти, так і працівників закладів освіти. Це стосується в першу чергу розробки положень про систему навчання та процес оцінювання учнів, слухачів та студентів тих чи інших закладів освіти, особливо в умовах пандемії COVID-19, коли зростають потреби у створенні нових і удосконаленні існуючих Інтернет-технологій для проведення викладачами занять дистанційно. Тут особливо слід звернути увагу на посилення вимог застосування викладачами інтерактивних методів навчання (тестування, ситуаційні завдання, рольові ігри, метод малих груп, інтерактивна дошка та ін.) з метою навчити слухачів розуміти сутність теоретичних питань [2, С. 1302-1303]. Такий підхід значно зменшить рівень плагіату в навчальному процесі та в подальшому дозволить обрати вірний шлях до обрання професії й застосовувати набуті теоретичні знання на практичному рівні. А це, в свою чергу, значно поліпшить інвестиційний клімат в галузях людського капіталу країни.

Удосконалення системи освіти в Україні потребує реформування системи державного управління шляхом впровадження новітньої системи електронного урядування як регулюючого інструменту забезпечення прозорого складання та виконання органами публічної влади показників економічного і соціального розвитку на ряду з потребами населення країни у визначений термін. Тут необхідно розглянути питання щодо внесення змін до окремих положень Бюджетного та Податкового кодексів України, Законів України та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють систему державного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування та розвитку людського капіталу висвітлюються такими науковцями як М. Дзямулич, О. Лотиш, О. Самборська, О. Сахненко, І. Смирнова тощо. Разом з тим, проблеми інвестування у людський капітал досліджували такі науковці як В. Лагутін, В. Панченко, О. Продіус, А. Чечель та ін. Однак вплив інновацій людського капіталу за рахунок вкладених коштів у розвиток електронного урядування, що слугуватиме розвитку інформаційного суспільства, залишається мало вивченим та потребує проведення подальшого дослідження.

Мета статті - дослідити особливості інвестування в інновації людського капіталу шляхом впровадження системи електронного урядування в органи публічної влади в умовах реформування системи державного управління.

Виклад основного матеріалу

Останні події новітньої епохи в Україні зумовили активувати громадську позицію населення по відношенню до органів публічної влади, що спонукало державу розробити Стратегію реформування державного управління на період до 2021 року, затверджену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474-р [3], в основі якої лежить поступовий перехід з паперового формату документування інформації стосовно виконання стратегічних планів до електронного.

Постійні конфлікти, які виникали між державою та суспільством, між державним та приватним секторами змусили державу застосовувати заходи щодо підвищення рівня прозорості діяльності суб'єктів управлінських відносин, оскільки закритість процесу прийняття рішень органами публічної влади породили в суспільства значну недовіру до влади. Це в першу чергу стосується прийняття владних рішень щодо реалізації / відхилення тих чи інших інвестиційних проектів, які займають найважливішу позицію у формуванні та розвитку соціальної сфери, що охоплює ряд галузей діяльності в напрямку задоволення потреб населення країни.

Відповідно, розвиток стратегічного мислення в представників органів публічної влади потребує значного внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», які передбачатимуть запровадження до спеціалізованих закладів вищої освіти електронних систем, що дозволили б майбутнім фахівцям за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» навчитися аналізувати інформацію та з урахуванням виявлення негативних факторів впливу спланувати майбутню стратегію розвитку таким чином, щоб запобігти їх впливу на розвиток людського капіталу в подальшій перспективі. Крім того, це послугує розумінню одержувачами освітніх послуг - майбутніми фахівцями за іншими спеціальностями міжгалузевої взаємозалежності.

Так, людський капітал не існує без інвестицій у соціальну сферу, яка включає в себе галузі науки, охорони здоров'я, культури, соціального захисту, туризму та спорту, фактором взаємозалежності яких є галузь освіти як першоджерело розвитку людського капіталу. Завдяки інвестицій у відповідні галузі люди одержують знання та практичні навички, медичні послуги й послуги соціального захисту. Все це сприятиме підвищенню продуктивності праці робітників установ державного та приватного секторів, що значно впливає на збільшення доходів і, отже, рівня життя населення [4, С. 151].

Звідси слідує, що аналіз інвестицій у людський капітал потребує виміру якості підготовки / перепідготовки фахівців в економічній та соціальній сферах, а також кваліфікованого персоналу під час проходження навчання за програмами підвищення рівня професійної компетентності. Йдеться про формування інтелектуального капіталу, в основі якого лежить розуміння персоналом взаємозалежності між економічним, соціальним та екологічним розвитком, що в цілому формує сталий розвиток, посилення контролю за яким можливе за умов розвитку української держави як електронної [5, С. 66].

Таким чином, розглянемо міжгалузеву взаємодію в соціальній сфері, в основі розвитку якої лежить галузь освіти (рис. 1).

Як видно з рис. 1, освіта є визначальною галуззю, яка формує інші галузі соціальної сфери, взаємозалежність яких пояснюється неможливістю їх розвитку без інвестування у сферу освіти.

Так, не існує без освіти науки, як основи розвитку інформаційного суспільства, де інформація становить основу формування знань в тій чи іншій галузі діяльності, набуття практичних навичок щодо застосування одержаних під час навчання знань на практичному рівні і, отже, формування людських відносин під час електронної взаємодії.

Рис. 1. Освіта як основа формування та розвитку людського капіталу

Примітка: сформовано автором

З одного боку, наука є поглибленим процесом одержання теоретичних знань, в основі яких лежить розуміння взаємозалежності між тими чи іншими явищами / процесами, внаслідок чого людина набуває практичних навичок фільтрування інформації. Іншими словами, це розуміння людиною того, яка інформація є важливою чи неважливою, корисною чи шкідливою для сприйняття адресатами, що врешті-решт стає фактором формування культури, від якої залежить гармонізація розвитку суспільства. З іншого боку, наука є поштовхом до створення нових технологічних можливостей в країні з приводу роботи з інформацією за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Це спонукатиме органів публічної влади укладати договори з фірмами -виробниками програмних забезпечень, впровадження яких дозволить використовувати новітні електронні системи для обробки одержаної інформації, подальшого її використання під час виконання службових повноважень та надання до інших представників державного та приватного секторів. Адже саме перероблена інформація, тобто знання є продуктом відносин між державою та суспільством. Так, за допомогою використання спеціалізованих електронних систем підзвітні установи (центри) з питань надання соціальної допомоги матимуть можливість проводити роз'яснювальну роботу серед більшої частини населення. До цих заходів можна віднести пропаганду здорового способу життя; виділення ряду проблем негативних наслідків від насильства у сім'ї, цькування з боку вчителів та однолітків у закладах освіти, керівництва та колег по роботі; запобігання використання Інтернет-джерел із шкідливою для сприйняття інформацією, застосування якої сприятиме руйнуванню морально-етичних та культурних цінностей як в індивідуума, так і в окремих груп індивідуумів, що зрештою може не лише уповільнити сталий розвиток країни, але й надати зворотного ефекту.

Якщо взяти до уваги галузь культури, яка формує морально-етичні принципи відносин у суспільстві, то тут йдеться також про потреби населення щодо одержання нових знань про культурні звичаї та традиції різних н ародів зарубіжних країн світу. У цьому випадку розвиток галузі культури сприятиме розвитку галузі туризму, завдяки якій людина може подорожувати за кордон за рахунок оформлення віз (у разі потреби) та занесення необхідних документів до бази даних туристичного агентства з метою подальшої обробки інформації про особу та ідентифікації її як туриста під час перетину нею кордону. В такому разі впровадження ІКТ в галузь туризму створює зручні умови для закордонних поїздок, що дозволяє розширювати кругозір значної частини населення країни на основі пізнання культури населення в інших країнах світу. Завдяки цьому людина набуватиме вмінь та навичок обробляти та фільтрувати запозичену інформацію в процесі здійснення інноваційної діяльності на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності. Більш того, туристичні подорожі сприятимуть проведенню різноманітних спортивних заходів під час активного відпочинку (походи в гори, велосипедні екскурсії, запливи та ін.), що значно підвищує рівень працездатності людини та зміцнює її здоров'я.

Говорячи про галузь соціального захисту населення, то тут соціально - роз'яснювальні роботи сприяють розвитку галузі охорони здоров'я, в основі якої мають лежати: недопущення виникнення в представників населення соціально - небезпечних захворювань внаслідок недодержання ними здорового способу життя та використання шкідливої інформації через мережу Інтернет або шляхом закупівлі відповідних аудіо- та відеоматеріалів в об'єктах торгівлі; зниження рівня стресових обставин під час перебування в закладах освіти та/або виконання службових повноважень на робочих місцях, що сприятиме зниженню рівня серцево-судинних та онкологічних захворювань, нервових та психічних розладів, запобігає порушенню сну, а також виникненню депресій; попередження про спадкові та професійні захворювання та ін. Все це зумовить державу проводити реформи в галузі охорони здоров'я, діяльність якої в переважній більшості випадків буде спрямована не на усунення вже отриманих негативних наслідків, а на їх запобігання в подальшій перспективі. Сюди можна віднести удосконалення електронних систем, зокрема eHealth, з метою ведення в закладах охорони здоров'я обліку тих чи інших захворювань задля застосування різноманітних заходів щодо виявлення факторів їх виникнення та подальшого їх запобігання. Поряд із цим має місце й вкладання коштів у створення оздоровчих центрів, де проводяться заходи лікувальної фізичної культури, масажні процедури і т. п., в тому числі з використанням ІКТ. Все це стане першим кроком до формування здорового та працездатного суспільства, представники якого стануть ставитися до свого здоров'я з відповідальністю, яка полягає у правильному харчуванні, регулярному занятті фізичними вправами та додержанні режиму дня, що також дисциплінує людину як такого працівника, що усвідомлює свою відповідальною перед державою та суспільством.

Як бачимо, розвиток людського капіталу відіграє величезну роль у формуванні електронної держави як, перш за все, демократичної форми відносин, що сприятиме розвитку інформаційного суспільства на засадах створення здорової нації країни. Однак людський капітал потребує інноваційних підходів до формування, що полягає у збільшенні обсягу інвестування в інноваційні об'єкти соціальної сфери за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також національних та іноземних підприємств, установ та організацій державної та приватної форм власності. Сюди відносяться витрати у: будівництво / реконструкцію закладів освіти, науки, культури, туризму, соціальної допомоги, охорони здоров'я, спорту, а також надання освітніх, інформаційних, медичних, спортивних, туристичних та інших соціальних послуг, включаючи профілактику захворювань, дієтичне харчування та поліпшення життєвих умов [6, С. 190-191]. Разом з тим, регулюючи процес інвестування в інноваційні об'єкти соціальної сфери, органам публічної влади необхідно опрацьовувати механізм управління людським капіталом, який повинен відповідати меті інвестиційного проекту, забезпечувати проведення оцінки ефективності інвестиційного проекту та рівня професійної компетентності суб'єктів інвестування, включаючи кількісні та якісні показники оцінювання, формувати прогнозні показники з урахуванням можливих змін у процесі прийняття управлінських рішень під впливом економічних і соціальних факторів (валютний курс, темп інфляції, рівень безробіття та ін.); визначати вигоду для інвестора, реципієнта інвестицій, галузі інвестування, суспільства та держави [7, С. 52].

Крім того, органи публічної влади повинні враховувати основні причини виникнення проблем та негативних тенденцій розвитку інноваційної діяльності, що в свою чергу негативно відображається на формуванні людського капіталу. До них відноситься: низький рівень державної підтримки інноваційних установ; слабка дієвість нормативно-правової бази з питань розвитку інноваційної інфраструктури; надмірна складність процедури проведення реєстрації, ліцензування, сертифікації об'єктів інвестування, а також системи контролю і дозвільної практики на використання новостворених інноваційних об'єктів; відсутність стратегічного мислення керівної ланки управління в процесі розробки інвестиційних пропозицій щодо вкладення коштів в інноваційні об'єкти, що також характеризується низьким рівнем ефективності реалізації державної інноваційної політики. Вирішення цих проблем потребує налагодження контактів між органами публічної влади, закладами освіти, установами -інвесторами та реципієнтами інвестицій [8, С. 65].

Враховуючи зазначене, в Україні не вистачає продуманої стратегії з відбору інвестиційних пропозицій щодо вкладення коштів в інноваційні об'єкти. Іншими словами, під час відбору не враховується мета інвестиційного проекту, яка націлює на проведення оцінювання рівня вигоди для держави та суспільства задля співвідношення між визначеними показниками. Таке співвідношення і дозволяє зробити вимір того, наскільки відповідний проект є інноваційним, що дозволяє об'єктивно проводити відбір інвестиційних пропозицій [9]. В такому разі стратегічне планування інвестицій повинно включати в себе попереднє оцінювання рівня інноваційної спрямованості інвестиційних проектів за якісними та кількісними показниками (табл. 1).

Таблиця 1