Метричні, інноваційні та фіскальні дослідження енергетичних ресурсів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Науково-дослідний заклад «Ресурси»

Метричні, інноваційні та фіскальні дослідження енергетичних ресурсів

А. Бодюк, к.е.н., с.н.с.



Анотація

Проведено метричні дослідження природно-ресурсної бази надрових енергетичних носіїв у світі та на Україні, виділені як перспективні для застосування в енергетиці кам'яне вугілля, вуглеводні, уран, що належні до об'єктів власності народу. Обґрунтуванні перспективи використання родовищ енергетичних корисних копалин, стан і потреби інноваційних перетворень техніко-технологічної бази енергетичних підприємств. Україна має достатньо великий надровий потенціал для формування доходів населення як власника енергетичних ресурсів від їх господарських користувачів. Для їх обчислення і сплати необхідна колективно обґрунтована інженерами об'єктива нормативно- правова база. Пропонується запровадити новацію: надрофіскальний продукт, як спеціальне фіскальне поняття, яким за фіскальною ставкою визначається сума фіскальних зобов'язань користувача енергетичних ресурсів.

Ключові слова: енергетичні носії, потреби, народна власність, надра, ресурси, надрокористування, витрати.



Abstract

Metric, innovative and fiscal research energy resources

A. Bodyuk, C.Ec.Sc., Senior Research Fellow, Supervisor Research institution «Resource»

Metric studies of the natural resource base of subsoil energy carriers in the world and in Ukraine, identified as promising for use in energy coal, hydrocarbons, uranium, which belong to the property of the people. Substantiation of prospects for the use of energy deposits, the state and needs of innovative transformations of the technical and technological base of energy enterprises. Ukraine has a large enough potential for the formation of income as the owner of energy resources from their economic users. To calculate and pay for them, you need a collectively justified regulatory framework by lens engineers. It is proposed to introduce an innovation: sub-fiscal product, as a special fiscal concept, which determines the amount of fiscal obligations of the user of energy resources at the fiscal rate.

Keywords: power transmitters, necessities, folk property, bowels of the earth, resources, надрокористування, charges.



Постановка проблеми

Для кожної країни світу енергетика належить до базових галузей економіки. Від надійного і ефективного функціонування цієї галузі значною мірою залежать темпи зростання показників економічного процвітання країни, підвищення рівня добробуту її народу.

До актуальних енергетичних досліджень державного рівня належить комплекс проблем, який, перш за все, включає як традиційні:

- зниження енергоємності виробництва;

- підвищення енергетичної ефективності виробництва;

- запровадження інноваційних технологій в галузях енергетики;

- зниження цін на енергетичні ресурси;

- інноваційні перетворення матеріально-технологічної бази енергетичних підприємств.

Потреби вирішення традиційних і перспективних проблем визначається надважливою роллю енергетики у розвитку народного господарства, прогресивному перетворенні суспільного виробництва. Окремо логічно виокремити, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення потребує використання енергії.

В Україні «Ключовими причинами високої енергоємності є застарілість обладнання та технологічних процесів, висока частка енергоємних виробництв у ВВП країни, недостатньо розвинені сфери ІТ та послуг, висока частка тіньового сектору економіки, що спотворює показник енергоефективності» [1 c. 156].

За потреб зниження енергоємності продукції промисловості країни, надання здешевлюваних послуг населенню енергетику необхідно постійно удосконалювати інноваційними перетвореннями підприємств її галузей. Тому до актуальних належить проблеми модернізації їх основних засобів. Оскільки «Високий рівень зносу енергосистеми призводить до значних втрат енергії, саме 44 відсотки енергії втрачається при перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача (в той час, як у ЄС середній показник становить 32 відсотки) - з 92 млн. тонн нафтового еквіваленту постачання первинної енергії кінцеве споживання становить 52 млн. тонн нафтового еквіваленту» [1 c. 156].

Проблеми потреб зниження енергоємності продукції промисловості актуальні взагалі у світі.

Найбільшу питому вагу у світовому паливно-енергетичному балансі у процентних оцінках займають такі енергетичні носії, як кам'яне вугілля, нафта, нафтопродукти, природний газ, хоча питома вага їх несуттєво знижується. Зростає виробництво і споживання ядерної енергії.

У світі за 2017 р. показник загального постачання первинної енергії склав 13,972 тне, (за джерелами МЕА, 2019). З них постачання нафти - 32,0%, вугілля / торфу / сланців - 27,1; природного газу - 22,2; біопалива та відходів - 9,5; гідроенергії - 2,5; інших (поновлювані джерела енергії) - 1,8; ядерної - 4,9% [2].

Окремо відмітимо, що хоча у світі значима увага надається розвитку нетрадиційної енергетики як перш за все дешевшої та екологічно прийнятної, але до перспективних і основних паливно-енергетичних носіїв все ж належать нафта, природний газ, вугілля, а також уран.

Тому різнобічні дослідження надрових енергетичних ресурсів та господарського їх застосування у минулому, тепер і на перспективу, обґрунтування відповідних рекомендувальних заходів належать до надто актуальних.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У відомих нам літературних джерелах з економічної і прикладної теорії застосовуються поняття виробничої діяльності, матеріального та нематеріального виробництва і т.д. Суспільне виробництво структурно відображається у складі з таких елементів (фаз): власне виробництво, розподіл, обмін, споживання. Фази можна виділити і на процесах видобування та переробки паливно-енергетичних ресурсів та по фазах здійснювати їх певні натуральні та вартісні оцінки.

Широкомасштабним дослідженням надроресурсного господарства, зокрема енергоресурсного, присвячені праці багатьох науковців України: Адаменка О.М., Белєвцева Р.Я., Боброва О.Б., Коржнева М.М., Красножона М.Д., Ловінюкова В.І., Малюка Б.І., Михайлова В.А., Міщенко Л.В., Рудька Г.І., Сухіної О.М. та ін. [3-8].

Формуванню і розвитку теорії та методології економічної оцінки узагалі мінерально-сировинних ресурсів присвятили свої дослідження і публікації такі провідні російські вчені, як Ю.П. Ампілов, К.Н. Волкова, А.А. Герт, М.Н. Денисов, А.Л. Дергачов, А.Я. Кац, А.Б. Каждан, Л.Д. Казаченко, Л.П. Кобахідзе, М.М. Лукьянчіков, Д.С. Львів, П.М. Мельников, В.І. Назаров, І.А. Нєженський, С.А. Панков, Н.І. Поздняков, Ю.В. Разовський, С.Н. Регентів, Н.А. Супрунчік та інші. У даній сфері відомі публікації таких зарубіжних вчених, як М. Вагнер (Німеччина), Ф.-В. Вельмер (Німеччина), М. Дальхаймер (Німеччина), Ф. Дюшен (Франція), Дж. Хілл (Великобританія) та інші [3-8].

Але нам не відомі літературні джерела, в яких би досліджувалися інформаційно-вартісні та фіскальні аспекти надро-ресурсного виробництва енергетичних носіїв, які мають до того ж ще й глобальну державно-бюджетну та соціальну значимість, родовища яких ще й належать до об'єктів власності народу.

Метою статті є дослідження природно-ресурної бази вітчизняної енергетики, проведення аналізу практики виконання фіскальних зобов'язань користувачів родовищ енергетичних корисних копалин, розробка рекомендацій по доходах від них народу як власника надр за видобуті корисні копалини.

фіскальний зобов'язання користувач природний енергетичний



Виклад основного матеріалу

За обґрунтованим нами принципом п-мірності енергетичні ресурси логічно досліджувати, залежно від потреби як об'єкти:

- наукових досліджень (історичного походження, хімічний склад, фізичні властивості, природно-ресурсний потенціал та ін.);

- геологорозвідувального виробництва;

- гірництва (видобування, збагачення тощо);

- господарського застосування корисних копалин (промислова переробка, використання продукції і т.д.);

- фіскальної значимості (справляння платежів до державного і місцевих бюджетів);

- народної власності;

- соціальної значимості (побутове застосування ресурсів, доходи населення від зайнятості в енергетичні сфері та ін.);

- товарно-грошового обміну та ін.

В Україні перспективність подальших економічних, в комплексі з іншими, досліджень пошуку, видобування і використання цих корисних копалин визначається за принципом тримірності наступними факторами:

- перш за все надра багаті на корисні копалини;

- як носії відіграють важливу, а то й ключову, роль у розвитку народного господарства держави, оскільки вони або продукти їх переробки практично застосовуються в усіх галузях економіки;

- перспективність їх в економічних показниках обсягів і вартості для внутрішньої торгівлі, експорту.

Безумовно, що перспективність визначається перш за все багатством надр території країни на ці види ресурсів. Так, запасів вугілля достатньо на багато десятків років, аналогічно урану. Далі, це природне багатство потрібно розглядати як власність народу України, причому надто значиме, як у кількісних вимірах, так і у вартісних показниках. По них на законодавчі базі визначаються доходи громад і громадян, як й у світі, від надрокористування.

Україна посідає третє місце в Європі (без Росії) по показниках запасів нафти з газоконденсатом і поступається тільки Великобританії та Норвегії.

Однак, на жаль, показники рівнів річного видобутку цих вуглеводнів значно нижчі, ніж у багатьох інших країнах. До причин належать:

- низький дебет видобувних свердловин;

- родовища, вироблені чи знаходяться на завершальній стадії розробки;

- невисокий коефіцієнт вилучення (нафтовіддачі, газовіддачі);

- морально та фізично застарілий фонд експлуатаційних установок;

- великі глибини залягання нафтогазоносних пластів та ін.

Окремо відмітимо, що нафту і газовий конденсат, належних до об'єктів власності народу, необхідно розглядати як потужний потенціал його доходів. До того ж по них, за Податковим кодексом України, самі високі ставки оподаткування.

Крім того, за літературними джерелами, в Україні є значні і резерви збільшення обсягів видобутку нафти і природного газу, з застосуванням належних новацій:

- залучення до розробки нових родовищ, зокрема шляхом застосування нових технологій їх дорозвідки;

- освоєння за новими технологіями родовищ на шельфі Азовського та Чорного морів;

- підвищення обсягів вилучення нафти і газу шляхом направленого буріння у продуктивних горизонтах та із застосуванням методів вимушеного вилучення за допомогою різних реагентів;

- інтенсифікація пошуково-розвідувальних досліджень і робіт на нафту та газ і особливо пошуково-розвідувального глибокого буріння, яке в останнє десятиріччя різко скоротилося.

За даними Держстату України, динаміка показників видобутку горючих корисних копалин за 2016-2020 рр. наведена у табл. 1 [9, с. 155].

Таблиця 1

Динаміка показників видобутку горючих корисних копалин

№ п/п	Види корисних копалин	2016	2017	2018	2019	2020	2020 до 2019	2020 до 2016
1.	Випуск вугілля кам'яного, млн т	31,6	24,2	26,3,	25,5	24,2	94,9	76,6
2.	Видобуток нафти сирої, у тому числі нафти, одержаної з мінералів бітумінозних, тис. т	1622,6	1505,4	1624,0	1719,1	1674,8	97,4	103,2
3.	Видобуток газового конденсату природного, одержаного з родовищ газу природного, тис. т	649,5	664,5	669,3	734,5	754,9	102,8	116,2
4.	Видобуток газу природного скрапленого або в газоподібному стані 3 млрд м	20,0	20,5	20,8	20,5	20,2	98,5	101,0

Як видно з табл. 1, загальну тенденцію до спаду мають показники випуску вугілля кам'яного. Видобуток газового конденсату природного, одержаного з родовищ газу природного, мають постійну тенденцію до зростання. За п'ять років показник зріс більше 16 процентів. Інші два показники зростають, але не щорічно.

За багатства надрових запасів, поряд з нафтою і природним газом, кам'яне вугілля було, є і буде основним енергоносієм для економіки і населення України, гарантом її відносної енергетичної незалежності.

За даними Держстату України, динаміка показників видобутку вугілля кам'яного за 2016-2020 рр. наведена у табл. 2 [9, с. 155].

Таблиця 2

Динаміка показників видобутку вугілля кам'яного за 2016-2020 рр.

№ п/п	Види корисних копалин	2016	2017	2018	2019	2020	2020 до 2019, %	2020 до 2016, %
1.	Випуск вугілля кам'яного, млн т	31,6	24,2	26,3,	25,5	24,2	94,9	76,6
	у тому числі
2.	вугілля кам'яне для коксування з теплотворністю більше 23,865 МДж/кг (5700 ккал/ кг) на беззольній, але на вологій основі	6,5	5,2	4,6	5,8	к/с
3.	вугілля кам'яне енергетичне з теплотворністю більше 23,865 МДж/кг (5700 ккал/ кг) на беззольній, але на вологій основі	23,8	17,8	20,4	18,8	15,6	83,0	65,5
4.	вугілля кам'яне енергетичне теплотворністю більше 23,865 МДж/кг (5700 ккал/ кг) на беззольній, але на вологій основі (крім антрациту)	20,8	к/с	20,4	18,8	15,6	82,9	75,0
	вугілля кам'яне інше	1,3	1,2	1,2	0,9	к/с	-	-

Як видно з табл. 2, динаміка показників видобутку вугілля кам'яного за 2016-2020 рр. має стійку тенденцію до спаду.

Хоча Україна входить у першу п'ятірку країн світу (після Китаю, США, Індії та Росії) за обсягами підтверджених запасів вугілля, має потужний природний потенціал для задоволення внутрішніх потреб і розвитку експорту цього енергоносія. Однак у вугільній галузі є ряд проблем, після розв'язанні яких розвиток галузі був би досить перспективним. До них належать такі:

- складні гірничотехнічні умови більшості шахт, які потрібно освоювати;

- застаріле обладнання шахтного фонду, тому потребується його інноваційне оновлення;

- власності на шахти і видобуте кам'яне вугілля;

- експорту видобутого кам'яного вугілля;

- зайнятості на шахтах місцевого населення та ін.

На Донбасі 99 шахт експлуатуються з довоєнних часів, 80 % шахт працюють без реконструкції більш 20 років.

За останні 10 років зі скороченням асигнувань і дотацій з боку держави суттєво погіршилась загальна ситуація у вугільній галузі. Не виконуються плани будівництва нових шахт. А з них можна видобувати поклади у сприятливіших гірничотехнічних умовах, з високою продуктивністю й т.д. Безумовно потрібні інноваційні перетворення шахтного господарства.

Окремо відмітимо, що Держстат України у статистичному збірнику Промисловість України у 2016-2020 роках не приводить навіть показників інноваційної діяльності в енергетичній галузі.

Поряд з іншими рішеннями, проблему забезпечення потреб в енергетичних ресурсах в Україні перспективно вирішувати розвитком атомної енергетики, оскільки розвіданих запасів урану достатньо на багато десятиліть.

Якщо організувати власне виробництво інноваційних тепловиділяючих елементів (ТВЕЛів), тоді країна стане незалежною від зовнішніх факторів у виробництві як мінімум половини річного обсягу електроенергії, що виробляється в АЕС.

Окремо відмітимо, що коефіцієнт корисної дії АЕС вищий, ніж теплових електростанцій. Високою є і рентабельність роботи АЕС. Такі показники, безумовно, засвідчують перспективу розвитку атомної енергетики в Україні. До того ж її частка у виробництві електроенергії, в порівнянні з іншими джерелами енергії, постійно зростає [10].

Окремо також відмітимо, що енергетичний сектор в Україні знаходиться у державній власності, тому, безумовно, вирішення проблем з енергетичними носіями, інноваційних перетворень потребує цільового бюджетного фінансування їх видобування, переробки, зберігання і т.д. А об'єктивне визначення видів джерел і обсягів їх фінансування потребує і вартісних оцінок затрат і господарських результатів цих процесів, а тому й обґрунтованого формування вартісної інформації, на фактичній і законодавчій базі.

Взагалі, формуванням вартісної інформації супроводжується будь-яке виробництво паливно-енергетичних носіїв і процесів з ними. Тому, на наш погляд, об'єктивно не може бути проблем й у визначеннях базових показників для нарахування фіскальних платежів суб'єктів господарювання цього виробництва, виконанням фіскальних зобов'язань.

На нашу думку, з врахуванням специфіки господарської діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу для нього як наукову проблему необхідно створити й відмінну, стимулюючу систему фіскальних зобов'язань.

За проблему також необхідно визнати створення нового механізму формування фіскальних ресурсів взагалі від надрокористувачів, ресурсно-переробних підприємств, перерахування від них коштів до державної скарбниці та розподілу цих коштів за державним і народними потребами.

Таким чином, галузі енергетики потребують комплексу суттєвих різнорідних технологічних інновацій, інформаційних вдосконалень та розробки фінансово-економічних оцінок по всьому наскрізному шляху руху енергоносіїв: від пошуку родовищ корисних копалин до передачі кінцевому споживачу створеної з них енергії, як пріоритетних галузей матеріального виробництва, як джерела задоволення потреб народу у життєвих ресурсах (постачання енергії для домашнього споживання, виробнича зайнятість, сімейні доходи і т.д.), потреб держави і місцевих органів самоврядування у фіскальних ресурсах та в інших.

У зарубіжних країнах з нафтогазовидобувною промисловістю і вдосконаленою адаптованою нормативно-правовою базою підприємства з видобутку вуглеводнів, як відомо, платять державі високу суму прибутку. Окремо підкреслимо, що певну частину цих коштів держава спрямовує на виплату спеціальних дивідендів кожному громадянину.

Так, у Норвегії довгостроковою метою державної політики є перетворення країни в державу-рантьє з метою забезпечення майбутнім поколінням можливості користуватися перевагами, що зумовлені нинішнім природно- нафтовим багатством країни. У цій країні було всього 2,7% придатних для сільськогосподарського обробітку землі. А ВВП досягає 40 тис. доларів на душу населення. Нафта оголошена надбанням народу країни. Кожному громадянину на особистий рахунок здійснюються чималі відрахування від отриманого прибутку нафтових компаній; кожній дитині при народженні відкривається рахунок у банку і т.д. [8].

Таким чином, законно і фактично реалізується право народу на доходи від власності на нафтові ресурси. Кожному громадянину здійснюються грошові відрахування, тому відкриваються і рахунки новонародженим.

Зауважимо, що у Норвегії проживає 5,4 млн чол., на Україні у 8 разів більше. Тому здійснювати відрахування від чинних рентних платежів за користування надрами (навіть для видобування усіх корисних копалин) немає сенсу (надто малими будуть навіть річні суми на кожного громадянина).

Відкривати спеціально рахунки тільки новонародженим в Україні нелогічно й антиконституційно.

Відповідно до мети статті щодо обґрунтування фіскальних зобов'язань користувачів родовищами енергетичних корисних копалин, розробки рекомендацій по доходах від них народу як власника надр, виокремимо перспективні завдання: дослідити природно-енергетичну базу народної власності, практику виконання фіскальних зобов'язань, обґрунтувати механізм визначення вартості доходів населення від господарського надрокористування, надати пропозиції щодо обліку обчислень вартості його показників.

Інформаційні операції з оцінки вартості надрової речовини здійснюються на всіх процесах названого нами надроресурсного виробництва (НРВ). Воно поетапно включає види господарської діяльності:

- надро-розвідувальне виробництво, що, за нашим тлумаченням, є більш широким в розумінні поняття, ніж геологічне вивчення надр, геологорозвідувальні роботи (ГРР);

- підготовку родовищ до експлуатації;

- видобування корисних копалин;

- реалізацію видобутої продукції;

- переробку корисних копалин;

- збут продукції переробки;

- операції з відходами та ін.

Крім того, НРВ включає ще й оцінювання господарського використання підземного простору, дослідження експлуатованих родовищ, проведення екологічних заходів та ін. На кожному з етапів визначаються фіскальні платежі, зокрема із заробітної плати найманих працівників.

Окремо зауважимо, що у паливно-енергетичній галузі наявні великі платники податків. Від них надходження до бюджету оцінюються найбільш вагомими показниками, зокрема податку на прибуток підприємств.

Залежно від надрокористування необхідно і визначати види фіскальних зобов'язань суб'єктів господарювання.

Надрові ресурси належать народу. Тому платежі за їх господарське використання потрібно частиною переховувати кожному громадянину країни.

Пропонується запровадити новацію: надрофіскальний продукт, як спеціальне поняття, потребує сучасного законодавчого визначення з позицій, що він фактично має ознаки ресурсних (для нарахувань) показників. По надрофіскальному продукту за ставкою фіскальної плати визначається сума фіскальних нарахувань за користування енергоносіями до державної скарбниці.

У Податковому кодексі України ставка фіскальної плати виражена у відсотках, тобто від вартості видобутих корисних копалин:

- нафта і конденсат, що залягають на глибині до 5000 м, 39%;

- нафта і конденсат, що залягають на глибині більше 5000 м, 17%;

- аналогічно газ природний, 20 і 14 %.

Безумовно, що. на перший погляд, ці ставки високуваті. Потрібні їх обґрунтування з врахуванням фактора власності на енергоносії.



Висновки

Кодексом України про надра визначено, що надрові ресурси належать до об'єктів власності Українського народу. Але ця норма поки-що декларативна. Тому потребуються наукові дослідження, а по них нормативно- правове регулювання практичної реалізації даного права по об'єктах і процесах надро-ресурсного виробництва.

Надро-ресурсне виробництво енергетичних носіїв, як широке поняття, слід розуміти в сукупності автогенезного (стихійного) чи організованого утворення (наприклад, збагачення) надрових ресурсів, організованого їх геологічного вивчення, вилучення з надр і доведення до користувача (покупця, промислового переробного підприємства). Фіскальна вартість продуктів цього виробництва логічно визначати по фіскальних оцінниках: надрофіскальному продукту (як ресурсний показник) і фіскальних нормативах.

Для користувачів надрових енергетичних ресурсів, гірничих і енергетичних підприємств, інженерам необхідно створити нову, адаптовану систему фіскальних зобов'язань.



Література

1. Національна економічна стратегія на період до 2030 року, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. №179. Світове споживання енергії.

2. Енергетичні ресурси геологічного середовища України (стан і перспективи): у 2-х т. / за ред. Г.І. Рудька. Чернівці: Букрек, 2014. Т. 2. 520 с.

3. Наукове супроводження геологічних об'єктів з метою оптимізації використання ресурсів надр (моніторинг надрокористування) / за ред. Г.І. Рудька. Київ - Чернівці: Букрек, 2015. 592 с.

4. Малюк Б.І., Бобров О.Б., Красножон М.Д. Надрокористування у країнах Європи і Америки: Довідкове видання. К.: Географіка, 2003. 197 с..

5. Рудько Г.І., Курило М.М., Родованов С.В. Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин. К.: АДЕФ-Україна, 2011. 384 с.

6. Рудько Г.І., Плотніков О.В., Курило М.М., Радованов С.В. Економічна геологія залізистих кварцитів.К.: Вид-во «Академпрес», 2010. 272 с.

7. Сухіна О.М., Бодюк А.В. Державне управління, економіка і добробут народу в Норвегії / Фінансова, торговельна, науково-технічна, зовнішньоекономічна та міжнародна діяльність, 2016. №1. С. 65 - 70.

8. Промисловість України у 2016-2020 роках. Статистичний збірник. Держстат України. К, 2021. 296 с.

9. Паливно-енергетична сировина.



References

1. Postanovoju Kabrnetu Міпізігіу Ukrami “Nadonal'na екопошісйпа strategija na period do 2030 roku” I Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine Natioпal Ecoпoшic Strategy for the period up to 2030]. [in Ukrainian].

2. Rud'ko, G.І. (2014). Energetichni resursi geologichnogo seredovishha Ukrami (stan і perspektivi) [Energy resources of the geological environment of Ukraine (state and prospects)]. (vol. 1-2). Chernlyd : Bukrek [іп Ukrainian].

3. Rud'ko, G.І. (2015). Naukove suprovodzhennja geologichnih ob'ektiv z metoju optimizaci'i vikoristannja resursiv nadr (monitoring nadrokoristuvannja) [Scientific support of geological objects in order to optimize the use of subsoil resources (monitoring of subsoil use)]. Ki'iv - Cherniyd: Bukrek [Ukrainian].

4. Maljuk, В.І., Bobrov, O.B., Krasпozhoп, M.D. (2003). Nadrokoristuvannja u kramah Cvropi i Ameriki [Subsoil use in Europe and America]. K.: Geografika [іп Ukrainian].

5. Rud'ko, G.E, Kurilo, M.M., Rodovaпov, S.V. (2011). Geologo-ekonomichna ocinka rodovishh korisnih kopalin [Geological and economic assessment of mineral deposits]. K.: ADEF- Ukrarna [іп Ukrainian].

6. Rud'ko, G.І., Plotrnkov, O.V., Kurilo, M.M., Radovaпov, S.V. (2010). Ekonomichna geologija zalizistih kvarcitiv [Economic geology of ferruginous quartzites]. K.: Vid-vo «Akadempres» [іп Ukrainian].

7. Suhrna, O.M., Bodjuk, A.V. (2016). Derzhavne upravhnnja, ekoпoшіka і dobrobut пaгodu v Norvegn [Public adшiпistratioп, ecoпoшy aпd welfare of the people іп Norway]. Finansova, torgovel'na, naukovo-tehnichna, zovnishn'oekonomichna ta mizhnarodna dijal'nist' - Financial, trade, scientific and technical, foreign economic and international activities, 1, 65-70 [іп Ukгaiпian].

8. Proшislovіst' Ukrami u 2016 - 2020 rokah [Industry of Ukrarne іп 2016-2020]. Statistichпij zbrinik - Statistical collection. K.: Derzhstat Ukrami [іп Ukrainian].

Размещено на allbest.ru

...