Інтелектуальна специфіка людського капіталу підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СПЕЦИФІКА ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Г.П. Пасемко, д-р наук держ. упр., професор

Л.Г. Бага, канд. екон. наук, доцент

Г.Є. Бєсєдіна, канд. екон. наук, доцент

Н.В. Порохняк, асистент

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Анотація

людський капітал трудовий ресурс

Розкрито специфіку розвитку людського капіталу в сучасних умовах господарської діяльності підприємств України. Проаналізовано рівень освіти трудових ресурсів, освітню структуру зайнятого населення та значимість рівня кваліфікації працівників в отриманні результатів діяльності підприємств. Оцінено динаміку зайнятості трудових ресурсів в підприємствах України. Розглянуто специфіку розподілу трудових ресурсів з позиції зайнятих та найманих працівників. Визначено основні проблеми в формуванні освіти для. кваліфікованих трудових ресурсів в економіці України.

Ключові слова: людський капітал, інтелектуальний капітал, освіта, трудові ресурси, інтелектуалізація, зайняте населення, динаміка зайнятості, освітня структура зайнятих .

Аннотация

Интеллектуальная специфика человеческого капитала предприятий Украины. Пасемко Г.П., Бага Л.Г., Беседина Г. Е., Порохняк Н.В.

Раскрыта специфика развития человеческого капитала в современных условиях хозяйственной деятельности предприятий Украины. Проанализирован уровень образования трудовых ресурсов, образовательную структуру занятого населения и значимость уровня квалификации работников в получении результатов деятельности предприятий. Оценены динамику занятости трудовых ресурсов на предприятиях Украины. Рассмотрена специфика распределения трудовых ресурсов с позиции занятых и наемных работников. Определены основные проблемы в формировании образования для квалифицированных трудовых ресурсов в экономике Украины.

Ключевые слова: человеческий капитал, интеллектуальный капитал, образование, трудовые ресурсы, интеллектуализация, занятое население, динамика занятости, структура образования занятых.

Abstract

Intellectual specificity of the human capital of Ukrainian enterprises. Pasemko G.P., Baga L.G., Besеdina G.E., Porokhnyak N.V.

The aim of the study. The purpose of the article is to reveal the specifics of human capital in the context of its impact on intellectual capital and assessment of labor resources of Ukrainian enterprises in terms of their intellectual specificity.

Research methods. The dialectical method of cognition, methods of statistical analysis and logical generalization were used in the study of the specifics of human capital.

Results of work. In the statistics, the specificity of the development of human capital in the modern minds of the state dyyalnosti of Ukrainian enterprises is disclosed. Assessing the specifics of the human capital, like the occupied population in the economy of Ukraine for 2010-2019, it is possible to state that the human capital of the country can reach the hard-earned one, but it is more likely to be more stable than the tenth. Kadri will be drawn not only through the transfer of mortality over the people, but through the visits of the most productive hulks across the cordon. On a national scale, there are such negative changes in the number of efficient views in the country, as well as in political, economic and social conditions. At the end of the period, the number of working people, in proportion to the ear of the pre-juvenile interval, has been speeding up in the whole by 18.2% across the country.

It's very important to look at the form of human capital, like the knowledge, to lay it down, in the first place, as a rule to illuminate specific people, because of the economic competitiveness of the economy of the country. Changes in the level of education of the workers in the national economy, according to our previous reports, will include in the reduction of the level of awareness of the national economy as a whole. In general, across the country, the mainstream of culture in 2019 was 15.6% less than the basic food in 2010, 54% less for the basic food, 13.2% for the non-brand food, and 14 for the professional and technical one. , 2%. Tobto, the intellectual quality of labor resources is generally decreasing across the country, demonstrating a general tendency to decline in the quality of education in the national economy. More and more populations will not be able to reject it as it is possible to get more education, but to find professional health benefits with minimal vitrates, so that they will not be able to pay a salary.

Scope of results. Problems of development of human capital of Ukraine in modern conditions both reduction of its quantity, and decrease in its education remain.

Key words: human capital, intellectual capital, education, labor resources, intelligence, occupy the population, dynamics of occupation, structure of education occupy.

Постановка проблеми

Люди є основою виробництва, будучи його головним, але й найбільш складним для оцінки фактором. Саме ступінь продуктивності людських ресурсів визначає ефективність економічної діяльності в суспільстві. Людський капітал є важливою складовою інтелектуального капіталу підприємств, так як формує його специфічні елементи: продуктивність паці, професіоналізм, унікальні знання, особистий розвиток. Чим вищий і складніший рівень розвитку суспільного виробництва, тим тісніше зливаються в єдиний ресурс людський і інтелектуальний капітал. В умовах розвитку еволюції світової економіки саме якість людського капіталу, її інтелектуальна складова, стає основним ресурсом формування глобальної конкурентоздатності підприємства. Тому дослідження процесів інтелектуалізації людського капіталу як ніколи важливо для сучасної теорії та практики економічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Людський капітал вперше, як категорія, було розкрито в дослідженнях Марка Блауґа, котрий у 60-их р. ХХ ст. ввів економічну думку дане поняття та здійснив опрацювання його методологічних позицій, що стало поворотним фактором формування категорії інтелектуального капіталу [1]. Також фундаментальні дослідження категорії «людський капітал», виконані в 70 - х роках Ґеррі С. Беккером стали основою до розвитку концепції інтелектуального капіталу. Дослідження вченого виробничих процесів здійснювалось з точки зору орієнтації на інвестицій в людину, котрі розглядались як фактор впливу на майбутній грошовий та матеріальний дохід підприємства в результаті зростання продуктивності праці його людських засобів. Науковець наголошував, що корисність такого інвестування на мікрорівні проявляє себе в випадку інвестування підприємством в підвищення кваліфікації, вкладає кошти в формування на оновлення відповідно до змін часу знань, умінь і навиків, котрі будуть використані в процесі роботи фірми [2]. В подальшому розвиток теорії людського капіталу пов'язаний з дослідженнями Теодора, Джейкоба А. Мінцера та багатьох інших. Дана теорія економічної думки розглядає систему формування людського капіталу як, з одного боку, способу особистого розвитку кожної людини, а з іншої, фактору росту ефективності підприємств, де використовуються її особливі навики[3,4]. Згідно з теорією Л. Едвінссона, до складу інтелектуального капіталу включається два основні елементи: людський капітал та структурний. Людський капітал вчений розглядає як особистості компетенції працівників, котрі є основним втіленням інтелектуального капіталу, головним фактором інновацій. Структурний капітал, з точки зору вченого - це напрацьовані інформаційні цінності, котрі забезпечують формування середовища для ефективного використання людського капіталу[5].

В сучасному науковому світі розвиток теорії людського капіталу саме й визначив новий вектор формування теоретичної концептуалізації інтелектуального капіталу, розділивши капітал підприємства на реальний та інтелектуальний. Однак, динамічні зміни світової економіки вимагають розширення дослідження специфіки розвитку людського капіталу, що й стало для нас стимулом до проведення даного наукового дослідження.

Формулювання цілей статті

Метою статті є розкриття специфіки людського капіталу в контексті його впливу на інтелектуальний капітал та оцінка трудових ресурсів підприємств України з точки зору їх інтелектуальної специфіки.

Методи дослідження

При проведенні дослідження специфіки людського капіталу використано діалектичний метод пізнання, методи статистичного аналізу та логічного узагальнення.

Виклад основного матеріалу досліджень

Однією з найбільш признаних реалізації ефективного використання людського капіталу є модель Р. Бекера, в якій людський капітал науковець трактує як членів команди підприємства і його партнерів[2]. Оцінюючи специфіку людського капіталу, як зайнятого населення в економіці України за 2010- 2019рр, за даними Держкомстату[6],можна констатувати, що людський капітал країни досить потужний, але спостерігається його стабільне скорочення за досліджуване десятиріччя. Аналізуючи динаміку трудових ресурсів, можемо зробити висновки, що кількість працівників в національній економіці має тенденцію до скорочення, але вона носить не лінійний характер. В усередненому вигляді ланцюгові індекси за десятиріччя складають відповідно 0,98 та 0,97, тобто щорічно, в середньому, втрачається 2 % зайнятих в цілому по економіці. По відношенню до базового 2010 р., на кінець періоду втрачено в країні 16% людського капіталу. Кадри втрачаються не лише через перевищення смертності над народжуваністю, а й через виїзд найбільш продуктивних громадян за кордон. В загальнонаціональному масштабі такі негативні зміни в кількості працюючих віддзеркалюють погіршення ситуації в країні, її політичного, економічного та соціального рівня. На кінець періоду кількість працюючих, в порівнянні з початком досліджуваного інтервалу, скоротилась в цілому по країні на 18,2%.

Професійні знання, вміння, навики є базовими постулатами в значній кількості сучасних теорій розвитку людського капіталу. Зокрема, в дослідженнях Ірвінга Фішера, специфічна людська майстерність має, з його точки зору, матеріальний зміст, може бути оцінена в грошовому вимірі, в часі, а також може повторного використання в виробничому процесі. Науковцем особливо підкреслюється, що інтелектуальний капітал є частиною людського капіталу, він не існує поза особистістю, тобто, є невіддільним власника, тобто, виступає категорією, доданою до його носія. Ця специфічна властивість і виступає фактором виділення інтелектуального капіталу до окремого типу капіталу. Таким чином, інтелектуальний капітал, як особливу форму використання людського капіталу, він прирівнює до інших форм цінності, що притаманні виробництву [7].

Відповідно, сучасне формування людського капіталу розглядається , як сукупності знань, навичок та виробничого досвіду залежить, в першу чергу, від рівня освіти конкретних людей, визначаючи сучасну економічну конкурентоспроможність економіки країни та її галузей. Зміни в рівні освіти працюючих в національній економіці, за нашими дослідженнями, вказують на погіршення рівня освіченості працівників як в цілому по національній економіці. В цілому по країні працівників з повною вищою освітою в 2019 р. в порівнянні з 2010 р. стало на 15,6 % менше, з базовою вищою- на 54 %, з неповною вищою - на 13,2 %, з професійно-технічною - на 14,2 %. Тобто, інтелектуальна якість трудових ресурсів в цілому по країні знижується, демонструючи загальні тенденції спаду якості освіти в національній економіці. Все більше населення орієнтується не на отримання як можна більш вищого рівня освіти, а на набуття професійних здібностей з мінімальними витратами, що забезпечують гарну заробітною плату.

Десятиріччя, обране нами для дослідження, в плані формуванні інтелектуального потенціалу працівників національної економіки є досить складним.

Оцінюючи усереднену освітню структуру в національній економіці, за розрахунками, приведеними в таблиці, України, що склалась в досліджуване десятиріччя, відмітимо, що в цілому в економіці країни найбільша частка працюючих - 31,5% - має повну вищу освіту. Заме ця група працівників є основним інтелектуальним ресурсом, так як формує інноваційні можливості виробництва, отже, низька їх частка вказує на проблеми в розвитку інтелектуалізації. Частково ресурсом для розвитку інтелектуальної складової можна розглядати і працівників з базовою та неповною вищою освітою, але їх питома вага в цілому по економіці дуже незначна - 1,3% (по базовій) та 18,8 % (по неповній освіті).

Таблиця - Усереднена освітня структура зайнятих в національній економіці України за 2010-2019рр.

Джерело: Опрацьовано автором на основі даних Держкомстату

Показники рівня освіти працівників, освітня структура, визначають саме ступінь можливого ефективного впливу інтелектуальної складової на розвиток підприємництва. Виходячи з оцінки освітнього рівня, в національній економіці рівень професійної освіченості людських ресурсів складає 80,4%, що характеризує економіку як ту, що має досить значну ступінь залучення інтелектуального потенціалу трудових ресурсів.

Характерним для розвитку економіки за останні десять років стало і зниження участі населення в навчанні та професійній підготовці, рівень участі в цілому по країні знизився на 11,96%. Спад участі населення країни в всіх формах навчання та професійній підготовці є негативною тенденцію досліджуваного десятиріччя, котра вказує на соціальні проблеми та зниження рівня життя, зростання проблематики доступності до освіти. Найбільш це виражено для сільської місцевості, адже, працюючи в аграрній галузі, робітники і роботодавці менш зацікавлені в отриманні додаткових знань, вмінь та збільшенні інтелектуальної складової виробничих процесів. Відставання в зайнятості у навчальних процесах для сільської місцевості проявляється стабільно весь досліджуваний період, при цьому має не значну тенденцію до збільшення - на 14,29% за період, що зумовлено як проблемами територіального і фінансового доступу до навчальних центрів, так і низьким рівнем зацікавленості працівників і роботодавців в отриманні нових інтелектуальних можливостей виробництва.

Результатом постійного зниження рівня освіченості працюючого в національній економіці населення, як в цілому, так і для галузі сільського господарства, стало, на кінець періоду, формування такої освітньої структури, котра більше зорієнтована на технологічне виконання робітниками свої завдань, а не на інновації та інтелектуалізацію економічних процесів. Відображаючи на рис 1. результати вивчення нами стану освітньої структури зайнятого населення в економіці України на 2019 рік, відмітимо, що найбільша частка в цілому по країні все -ж припадає на працівників з повною вищою освітою -32%, друге місце займають працівники з професійно-технічною освітою -26%, середня ланка виробництва. Таке співвідношення є результатом потреби в більшості галузей в наявності спеціально навчених фахівців для виконання специфічних робіт. Кількість працюючих, котрі не мають навіть середньої освіти в цілому по економіці 2% . Але варто відмітити, що таких працівників в цілому по країні найменше, так як діє система обов'язкової освіти населення.

Специфіка даної структури вказує на те, що більшість працівників в не може бути віднесена до носіїв інтелектуального капіталу, так як їх освіта передбачає виконання виробничих функцій без застосування інтелектуальної складової. Однак, потенційно вони всі мають здатність до інтелектуального розвитку та підвищення професіоналізму за перетворенням в інтелектуальний трудовий ресурс підприємств. Проблемою залишається те, що для такого перетворення немає ні особистих стимулів у робітників, ні зацікавленості та достатніх ресурсів у роботодавців, як в цілому по країні, так і в аграрній галузі економіки. 

Висновки

Проблемами розвитку людського капіталу України залишаються в сучасних умовах як скорочення його кількості, так і зниження його освіти. Не зважаючи на номінальне зростання ефективності людського капіталу, в економіці України залишається ще багато проблем з формування ефективного механізму використання людського капіталу, в тому числі з розвитку його інтелектуальної ефективності, котрі можливо вирішити лише об'єднуючи інтереси підприємців і працівників та державної підтримки інтелектуалізації економіки.

Бібліографічний список

1. Блауґ М. Економічна теорія в ретроспективі / Марк Блауґ; [переклав з англ. Іван Дзюб]. - К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. - 670 с..

2. Becker I. G. Human Capital: Theoretical and empirical analysis with special reference to education / I. G. Becker. - [3-r ed.]. - University of Chicago Press, 1993. - 390 p.

3. Schultz T. W. Investmenting in People. The Economics of population Quality / Theodore William Shultz. - Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press, 1980. - 173 p.

4. Mincer J. Human Capital Responses to Technological Change in the Labour Market / Jacob Mincer // Working Paper. - 1989. - № 3207. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://pdf.usaid.gov/pdf_docs/PNABD357.pdf (12.08.2012);

5. Эдвинссон Л. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании / Л. Эдвинссон, М. Мэлоун // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / под ред. В.Л. Иноземцева. - М. : Изд-во "Академия", 1999. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/index.htm1.:

6. Дані Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу https://ukrstat.org/:

7. Fisher I. The Nature of Capital and Income/I. Fisher/.London: Macmillan,1927. - 427p.

References

1. Blaug M. Yekonomichna teoriya v retrospektiv! / Mark Blaug; [pereklav z angl. Ivan Dzyub]. - K .: Vidavnitstvo Solomi! Pavlichko «Osnovi», 2001. - 670 s.

2. Bekker I.G. Chelovecheskiy kapital: teoreticheskiy i empiricheskiy analiz s osobym aktsentom na obrazovaniye / I. G. Bekker. - [3-ye izd.]. - University of Chicago Press, 1993. - 390 s.

3. Shul'ts T. V. Investitsii v lyudey. Ekonomika kachestva naseleniya /Teodor Uil'yam Shul'ts. - Berkli, Los-Andzheles, London: Kaliforniyskiy universitet Press, 1980. - 173 s.

4. Minser Dzh. Reaktsiya chelovecheskogo kapitala na tekhnologicheskiye izmeneniya na rynke truda / Dzheykob Minser // Rabochiy dokument. - 1989. - № 3207. [Yelektronniy resurs]. - Rezhim dostupu: http://pdf.usaid.gov/pdf_docs/PNABD357.pdf (12.08.2012);

5. Edvinsson L. Intellektual'nyy kapital. Opredeleniye istinnoy stoimosti kompanii / L. Edvinsson, M. Meloun // Novaya postindustrial'naya volna na Zapade. Antologiya / pod red. V.L. Inozemtseva. - M. : Izd-vo "Akademiya", 1999. [Elektronnyy resurs]. - Dostupnyy z http://www.iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/index.html .

6. Dani Derzhavnoi sluzhbi statistiki Ukra 1 ni [Yelektronniy resurs]. - Rezhim dostupu https://ukrstat.org/;

7. Fisher I. Priroda kapitala i dokhodov / I. Fisher /. London: Macmillan, 1927. - 427s.

Размещено на Allbest.ru