Методика розрахунку та стан показників продовольчої безпеки в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Методика розрахунку та стан показників продовольчої безпеки в Україні

Г.П. Пасемко, д-р наук з держ. упр., професор

Л.Г. Бага, канд. екон. наук, доцент

Ю.В. Пащенко, канд. екон. наук, доцент

С.В. Шевченко, канд. екон. наук, доцент

Г.П. Пасемко, Л.Г.Бага, Ю.В. Пащенко, С.В. Шевченко.

Методика расчета и состояние показателей продовольственной безопасности в Украине.

Раскрыта сущность категорий: продовольственная безопасность, индикаторы продовольственной безопасности и критерии продовольственной безопасности. Осуществлено количественную оценку и анализ уровня продовольственной безопасности Украины с помощью системы индикаторов и их предельных (пороговых) значений: калорийность среднесуточного рациона населения Украины, уровень потребления основных продуктов питания, динамика производства и потребления зерновых культур, структура совокупных расходов домохозяйств, динамика самообеспечения продовольствием, продовольственная независимость по основным продуктам питания.

Ключевые слова: продовольственная безопасность, индикаторы продовольственной безопасности, критерии продовольственной безопасности, суточная энергетическая ценность рациона, достаточность запасов зерна, экономическая доступность продуктов питания, емкость внутреннего рынка, продовольственная независимость.

G.P. Pasemko, L.G. Baga, Yu.V. Paschenko, S.V.

Shevchenko. Methodology of calculation and status of food security indicators in Ukraine.

The essence of the categories is revealed: food security, food security indicators and food security criteria. Quantitative assessment and analysis of food security level in Ukraine by means of the system of indicators and their boundary (threshold) values is carried out: caloric content of the average daily diet of the population of Ukraine, level of consumption of basic foodstuff, dynamics of production and consumption of crops, structure of total expenditures of households, dynamics of food self-sufficiency, food independence for basic foodstuff.

The aim of the article is to analyze the dynamics of food security indicators in Ukraine on the basis of the main indicators and their thresholds.

Methodology. The following research methods were used in writing the article: logical-semantic - to deepen the conceptual framework for identifying the main components of food security; comparative analysis - to investigate the indicators of food security in different countries; statistical analysis - to analyze the dynamics of indicators and their thresholds; abstract-logical - to generalize theoretical positions and form conclusions and propositions.

Results of work. The dynamics of food security indicators in Ukraine during the period of independence have both positive and negative trends. A positive development is the increase in the consumption of meat, milk, fish and fruit and berry products by our compatriots and the satisfaction of the needs of the population, usually through domestic production. The main negative aspects of food security are: unbalanced food supply; declining volumes of own production of some products; consumption of many products is lower than rational norms, and the quality of food is deteriorating; economic inaccessibility of food due to the generally low income level of the population; high disparities in the living standards of the population by social groups; increasing imports for all food groups, which undermines the development of domestic production.

Key words: food security, food security indicators, food security criteria, daily energy value of the diet , grain stock sufficiency, economic affordability of food, capacity of domestic market, food sovereignty.

Розкрито сутність категорій: продовольча безпека, індикатори продовольчої безпеки і критерії продовольчої безпеки. Здійснено кількісну оцінку і аналіз рівня продовольчої безпеки України за допомогою системи індикаторів та їх граничних (порогових) значень: калорійність середньодобового раціону населення України, рівень споживання основних продуктів харчування, динаміка виробництва і споживання зернових культур, структура сукупних витрат домогосподарств, динаміка самозабезпечення продовольством, продовольча незалежність за основними продуктами харчування.

Ключові слова: продовольча безпека, індикатори продовольчої безпеки, критерії продовольчої безпеки, добова енергетична цінність раціону, достатність запасів зерна, економічна доступність продуктів харчування, ємність внутрішнього ринку, продовольча незалежність.

Постановка проблеми. Першою в системі стратегічних цілей державної аграрної політики України, визначених у ст. 2 Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», названо гарантування продовольчої безпеки держави [1].

Продовольча безпека - захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності [2]. продовольчий безпека самозабезпечення

За прогнозами ООН, чисельність людства до 2050 р. зросте до 10,9 млрд осіб, тоді як продуктивність рослинницької продукції - тільки на 15% [3]. Отже питання продовольчої безпеки з кожним роком набуває все більшої актуальності як у світовому масштабі в цілому, так і для нашої країни окремо. Тому доцільно більш детально проаналізувати динаміку показників продовольчої безпеки в Україні та методику їх визначення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зважаючи на безумовну важливість проблеми продовольчої безпеки, її дослідженням та розв'язанням займаються такі вчені як П. Саблук [4], В. Власов, В. Саблук, М. Лисак [5], Т. Лозинська [6], В. Гуменний, П. Музика [7], О. Скидан,

І.Литвинчук [8] та багато інших. Однак динамічність розвитку суспільства вимагає постійного моніторингу і аналізу даної проблеми.

Формулювання цілей статті. Метою статті є аналіз динаміки показників продовольчої безпеки в Україні на основі основних індикаторів та їхніх граничних значень.

Виклад основного матеріалу досліджень

В Україні оцінка рівня продовольчої безпеки здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 року «Деякі питання продовольчої безпеки» [9] за сімома основними індикаторами згрупованими в таблиці 1.

Індикатори продовольчої безпеки - кількісна та якісна характеристика стану, динаміки і перспектив фізичної та економічної доступності харчових продуктів для всіх соціальних і демографічних груп населення, рівня та структури їх споживання, якості та безпеки продовольства, стійкості та ступеню незалежності внутрішнього продовольчого ринку, рівня розвитку аграрного сектора та пов'язаних з ним галузей економіки, а також ефективності використання аграрного природно-ресурсного потенціалу.

Критерії продовольчої безпеки - граничне (порогове) значення індикатора, що є межею, поза якою продовольча ситуація у країні (регіоні) вважається небезпечною [10].

Індикатори та критерії продовольчої безпеки

Систематизовано авторами за [9]

Ігнорування такими межами може спричинити руйнівні тенденції розвитку економічної, соціальної й екологічної сфери, що негативно позначиться на рівні життя населення. За граничні значення зазвичай приймають значення економічно розвинутих країн, найкращі значення за сукупністю регіонів, рекомендації міжнародних організацій, експертів.

Важливість продовольчої безпеки зумовлюється першочерговою потребою у харчуванні, яке забезпечує підтримку всіх життєво важливих процесів у людському організмі. Адже неповноцінне харчування призводить до погіршення здоров'я людей, зниження середньої тривалості життя, виникнення багатьох хвороб. Тому й не дивно, що продовольча безпека найповніше знаходить свій вираз через показники споживання.

Калорійність середньодобового раціону населення України, ккал

(у розрахунку на одну особу)*

Розраховано авторами за [11]

За даними Держкомстату України середньодобова поживність раціону людини у 2019 р. становила 2691 ккал, що на 191 ккал, або 7,6 %, перевищує граничний критерій (табл. 2). Однак на продукти тваринного походження в раціоні середньостатистичного українця припадало лише 29,7 %, що на 25 % менше за граничний рівень. У порівнянні із показником 1990 року калорійність раціону скоротилася на 25 % за рахунок зменшення споживання продуктів і рослинного і тваринного походження. При цьому їх масова частка у раціоні майже не змінилася.

За даними продовольчої організації об'єднаних націй ФАО/ВООЗ, середньодобова калорійність раціону у країнах ЄС варіюється в межах 3400-3500 ккал, в США - 3900 ккал, а частка продуктів тваринного походження у раціоні цих країн, як і в Україні, у середньому складає 29-30 % [11].

Але підсумовування всіх продуктів харчування за калорійністю вимагає певних застережень. Методичні розбіжності виникають уже під час визначення калорійності харчових продуктів. Наприклад, у кілограмі картопляних бульб міститься 890 ккал, але частина цієї ваги йде у відходи, у зв'язку з чим з'являються різні знижувальні оцінки. У результаті в розрахунках Держкомстату України енергетична цінність 1 кг картоплі береться на рівні 590, а FAOSTAT - 670 ккал. Розбіжності другої черги виникають через наявність різних методик оцінювання продовольчого споживання. Головний недолік визначення сумарного кількісного показника харчування за допомогою калорійності полягає в тому, що енергетична цінність продовольчих продуктів може слугувати їх головною якісною характеристикою лише в тих країнах, де існує необхідність боротися з голодом і недоїданням. Для розвинутих країн важливими є дієтичні, смакові, навіть естетичні оцінки продуктів харчування, а тому ринкова ціна якнайкраще характеризує споживчу корисність товару [6].

За показником вартості одиниці енергетичної цінності можна поділити основні продукти харчування на дві групи - набір відносно дешевих харчових енергоносіїв (хлібопродукти, картопля, цукор, олія) і набір відносно дорогих енергетичних продуктів (риба, м'ясо, молоко, яйця, овочі та фрукти).

Наступним індикатором, який також пов'язаний зі споживанням є забезпечення раціону людини основними видами продуктів. Оцінка достатності споживання окремого продукту передбачає визначення показників норм споживання окремих видів продовольства та раціональних норм споживання, які на сьогодні встановлені наказом МОЗ від 03.09.2017 № 1073. В табл. 3 наведені дані щодо рекомендованої норми споживання окремих груп продуктів та фактичне їх споживання.

Споживання продуктів харчування в Україні, кг

(на душу населення на рік)*

Розраховано та систематизовано авторами за [11]

Аналіз споживання основних життєво необхідних продуктів харчування в свідчить, що рівень споживання молока в 2019 р. становив лише 52,8 %, м'яса - 67,0 %, риби - 62,5 %, плодів та ягід - 65,2 % від рекомендованої норми споживання. Споживання яєць, хлібопродуктів, картоплі, овочів та олії коливається в межах норми. Як бачимо, споживання відносно дорогих енергетичних продуктів (риба, м'ясо, молоко, фрукти) знизилося до критичної межі, що може свідчити про низьку купівельну спроможність населення.

Третім індикатором продовольчої безпеки є достатність запасів зерна у державних ресурсах. Формування внутрішніх резервів продовольства, підтримання безпечного рівня перехідних запасів продовольства, що залишаються з року в рік на зберіганні в державі, є необхідною умовою гарантування продовольчої безпеки. Адже створення продовольчої безпеки країни має передбачити також забезпечення постійної готовності держави до попередження та ліквідації порушень системи забезпечення продуктами харчування населення як у цілому, так і окремих регіонів. Такі порушення можуть виникати внаслідок стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій. Саме для цього потрібно створювати та постійно поновлювати стратегічні продовольчі запаси, удосконалювати систему їх розподілу й використання.

Динаміка виробництва і споживання зернових культур,

млн тонн*

Розраховано та систематизовано авторами за [11]

Виробництво зернових та зернобобових культур в нашій країні постійно збільшується, і за період з 1995 р. зросло в 2,3 рази. Фонд споживання навпаки, скоротився майже на 40 % внаслідок зменшення споживання хліба та хлібопродуктів (скорочення чисельності населення) та обсягів використання на корм (скорочення поголів'я тварин). Таке співвідношення аналізованих показників свідчить про стійкість продовольчої безпеки країни. При цьому, для забезпечення продовольчої

безпеки щорічно узгоджуються максимальні обсяги експорту зернових культур.

Ще одним, не менш важливим індикатором продовольчої безпеки є економічна доступність продуктів харчування. Середньомісячні сукупні витрати домогосподарств у 2019 р. становили 9001,45 грн, з них витрати на продукти харчування - 4465,45 грн [12]. Індикатор економічної доступності продуктів харчування становив 49,8 %, тобто населення нашої країни «проїдає» половину свого сімейного бюджету. Ради справедливості потрібно відмітити скорочення витрат на харчування (табл. 5). У 2019 р. порівняно з 2000 р. цей показник скоротився на 17,4 в.п.

У структурі споживчих продовольчих витрат основне місце як і в попередні роки посідають витрати на: м'ясо і м'ясопродукти - 23,9 %, хліб і хлібопродукти - 16,3 та молоко і молочні продукти - 11,1 % [12].

Структура сукупних витрат домогосподарств, %

^Розраховано та систематизовано авторами за [13]

Якщо порівняти цей показник з іншими країнами світу, то у Великобританії кошик харчування становить близько 11 % сімейного

бюджету, Німеччині - 12,4, Франції - 14,7, Італії - 16,2 %, а у деяких розвинутих країнах (Швеція, Нідерланди) цей показник ще нижчий [14].

Для вимірювання диференціації вартості харчування за соціальними групами (індикатор № 5) державна статистика здійснює групування обстежуваних домогосподарств, виділяючи децильні або квінтильні групи і обчислює відповідні коефіцієнти, тобто відношення середніх показників за групами, куди включаються 10 (20)% домогосподарств з найбільшими доходами (витратами), до аналогічних показників за групами 10 (20) % домогосподарств із найменшими доходами (витратами).

Чим далі ці відношення від одиниці, тим більшим є соціальне розшарування. У 2019 р. витрати на харчування 20 % домогосподарств із найбільшими доходами (вищий квінтіль) становили 5 967 грн у місяць, а 20 % домогосподарств з найменшими доходами (нижчий квінтіль) - 3 377 грн. Диференціація вартості харчування за соціальними групами порівняно з попереднім роком,збільшилась, а коефіцієнт диференціації склав 1,8 % [14].

Динаміка самозабезпечення продовольством, %*

Розраховано авторами за [11]

Наступний індикатор - ємність внутрішнього продовольчого ринку. Він формується під впливом таких макроекономічних чинників, як стан розвитку аграрного сектору, платоспроможність населення, раціональність зовнішньоекономічної діяльності. Цей індикатор характеризує обсяг фактично спожитих продовольчих товарів. Важливою складовою продовольчої безпеки країни є задоволення споживчих потреб населення продовольчою продукцією вітчизняного походження (самозабезпечення). Позитивним є той факт, що в останні роки потреби населення нашої країни задовольнялися, у переважній більшості, за рахунок продукції вітчизняного виробництва (табл. 6). Але при цьому необхідно відмітити скорочення обсягів власного виробництва таких видів продовольства як молоко та молокопродукти, картопля, риба та рибопродукти і плоди, ягоди і виноград.

Продовольча незалежність за продуктами харчування

у 2019 р., тис. тонн*

Розраховано авторами за [11]

Що стосується останнього індикатору - продовольчої незалежності, то він характеризується таким рівнем розвитку економіки, коли продовольча безпека держави не залежить від зовнішніх продовольчих поставок. Для запобігання ситуації залежності держава може нарощувати свій економічний потенціал і підвищувати ефективність агропромислового виробництва.

У 2019 р., як і у попередні роки, 30 % відсотковий граничний критерій перевищено по трьох групах продовольства: риба і рибопродукти (79,6 %), плоди, ягоди, виноград (42,6 %) та олія рослинна (49,6 %) (табл. 7). Варто зазначити, що імпортувалася, в основному, продукція, яка в нашій країні не виробляється (делікатесні види риби, тропічні фрукти, оливкова олія тощо).

Висновки

Динаміка індикаторів стану продовольчої безпеки України за період незалежності має як позитивні, так і негативні тенденції. Позитивним є: збільшення у раціоні наших співвітчизників м'яса, молока, риби та плодово-ягідної продукції; задоволення потреб населення, як правило, за рахунок продукції вітчизняного виробництва. При цьому зростання обсягів виробництва зернових і олійних культур дозволило сформувати значний експортний потенціал. Поряд з цим, основними негативними моментами продовольчої безпеки є: незбалансованість харчування; скорочення обсягів власного виробництва окремих продуктів; споживання багатьох продуктів знаходиться нижче раціональних норм, а якість харчування погіршується; економічна недоступність продовольства через загальний низький рівень доходів населення; висока диференціація рівня життя населення за соціальними групами; зростання імпорту майже по всіх продовольчих групах, що стримує розвиток вітчизняного виробництва.

Для зміцнення продовольчої безпеки країни необхідно забезпечити зростання агровиробництва, що сприятиме фізичній доступності продуктів харчування; підвищувати життєвий рівень громадян, приймати необхідні заходи соціального захисту що забезпечить економічну можливість придбання продовольства усіма соціальними групами населення, споживання продуктів високої якості в кількості, достатній для раціонального харчування.

Бібліографічний список

Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 18.10.2005 р. № 2982-IV. URL: https://zakon.rada.sov.Ua/laws/show/2982-15#Text

Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 04.12.2020. № 1877-IV. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1877-15#Text

Данкевич В. Українські чорноземи, продовольча безпека і

неефективність. Економічна правда. URL:

https: //www.epravda.com.ua/columns/2020/08/10/663845/

Саблук П. Г. Глобалізація і продовольство: монографія. Київ: ННУ ІАЕ, 2008. 146 с.

Власов В.І., Саблук В.П., Лисак М.А. Методичні підходи до оцінки продовольчої безпеки країни. Економіка АПК. 2009. № 8. С. 43-45.

Лозинська Т.М. Національний продовольчий ринок в умовах глобалізації: монографія. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. 272 с.

Гуменний В.Д., Музика П.М. Стан продовольчої безпеки населення України на початку тисячоліття. Наук. вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2014. Т. 16. № 1(1). С. 134-150

Скидан О.В., Литвинчук І.Л., Николюк О.М., Пивовар П.В. Іванюк

О.В., Гринишин В.Є. Формування і реалізація державної політики продовольчої безпеки України. Економіка АПК. 2020. № 7. С. 20-32

Деякі питання продовольчої безпеки: постанова Кабінету Міністрів України від 5.12. 2007 р. № 1379. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1379-2007-%EF

Про продовольчу безпеку України: проект Закону України від 28.04.2011 № 8370-1. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF6GI01A.

Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України: статистичний збірник за 2019 р. Державна служба статистики України; під заг. кер. О.М. Прокопенка. К., 2020. 61 с.

Витрати і ресурси домогосподарств України у IV кварталі 2019 року (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). URL: http://www.ukrstat.gov.ua

Структура сукупних витрат домогосподарств. URL:

http: //www.ukrstat.gov.ua

Продовольча безпека: Інформаційно-аналітичний портал АПК України. URL: http s: //agro. me .gov. ua/ua/inve storam/monitoring-stanu-apk/prodovolcha-bezpeka

References

Pro osnovni zasady derzhavnoi ahrarnoi polityky na period do 2015 roku:Zakonu Ukrainy vid 18.10.2005 r. № 2982-IV. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2982-15#T ext

Pro derzhavnu pidtrymku silskoho hospodarstva Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 04.12.2020. № 1877-IV. URL: https: //zakon.rada. gov.ua/laws/show/1877-15#Text

Dankevych V. Ukrainski chornozemy, prodovolcha bezpeka i

neefektyvnist. Ekonomichna pravda. URL:

https://www.epravda.com.ua/columns/2020/08/10/663845/

Sabluk P. H. Hlobalizatsiia i prodovolstvo: monohrafiia. Kyiv: NNU IAE, 2008. 146 s.

Vlasov V.I., Sabluk V.P., Lysak M.A. Metodychni pidkhody do otsinky prodovolchoi bezpeky krainy. Ekonomika APK. 2009. № 8. S. 43-45.

Lozynska T.M. Natsionalnyi prodovolchyi rynok v umovakh hlobalizatsii: monohrafiia. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», 2007. 272 s.

Humennyi V.D., Muzyka P.M. Stan prodovolchoi bezpeky naselennia Ukrainy na pochatku tysiacholittia. Nauk. visnyk LNU veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho. 2014. T. 16. № 1(1). S. 134-150

Skydan O.V., Lytvynchuk I.L., Nykoliuk O.M., Pyvovar P.V. Ivaniuk O.V., Hrynyshyn V.Ie. Formuvannia i realizatsiia derzhavnoi polityky prodovolchoi bezpeky Ukrainy. Ekonomika APK. 2020. № 7. S. 20-32

Deiaki pytannia prodovolchoi bezpeky: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5.12. 2007 r. № 1379. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main. cgi?nreg=1379-2007-%EF

Pro prodovolchu bezpeku Ukrainy: proekt zakonu Ukrainy vid 28.04.2011 № 8370-1. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF6GI01A.

Balansy ta spozhyvannia osnovnykh produktiv kharchuvannia naselenniam Ukrainy: statystychnyi zbirnyk za 2019 r. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy; pid zah. ker. O.M. Prokopenka. K., 2020. 61 s.

Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy u IV kvartali 2019 roku (za danymy vybirkovoho obstezhennia umov zhyttia domohospodarstv Ukrainy). URL: http://www.ukrstat.gov.ua

Struktura sukupnykh vytrat domohospodarstv. URL: http: //www.ukrstat.gov.ua

Prodovolcha bezpeka: Informatsiino-analitychnyi portal APK

Ukrainy. URL: https://agro.me.gov.ua/ua/investoram/monitoring-stanu-

apk/prodovolcha-bezpeka

Размещено на Allbest.ru