Управління проектами розвитку підприємства: теоретико-методологічний аспект

- formation of a portfolio of strategies for the development of socioeconomic systems on a synergistic basis by using a new paradigm of strategic development of socio-economic systems;

Постановка проблеми

Використання методології управління проектами та програмами для упорядкування розвитку є порівняно новим підходом в менеджменті. Проекти і програми саме розвитку компанії, як особлива категорія не бізнес-проектів, обділені такою увагою і застосування проектних методів до них поки не формалізована, хоча саме тут концентруються реальні можливості підвищення ефективності підприємства - зниження витрат, посилення відповідності корпоративної стратегії, упорядкування розвитку, досягнення синергії та ін.

Подібний інноваційний підхід дозволить значно підвищити виробничий потенціал організації і забезпечить значний економічний, соціальний і іміджевий ефект.

В ході здійснення і поширення застосування проектних підходів до розвитку формується і розвивається нова, сучасна корпоративна система управління проектами і програмами розвитку, як відкритого, гнучкого, прозорого, налагодженого під конкретний проект або програму методу.

Розробка нових концептуальних і методологічних підходів до обґрунтування застосування проектного управління для розвитку підприємств багато в чому забезпечує методологічну цілісність, теоретичний розвиток та практичну значимість самої науки управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання, пов'язані з формуванням і розвитком організації, її життєвим циклом, різні підходи до дослідження і моделі організаційного розвитку присвячені в працях Т. Гуренко, Р. Залтмана, Л. Керка, Г. Керолла, Д. Марча, С. Нестеренко, М. Пономарьовою, М. Судомир, С. Судомир, Д. Ушера, М. Еванса, Д. Фрімена і ін. Однак, у більшості робіт не розглядається розвиток, як вид комплексної діяльності, якою можливо управляти на основі сучасних методів менеджменту, зокрема методів проектного менеджменту.

Переважно дослідження, зосереджені на внутрішніх проектах, описується тільки частина діяльності з розвитку, незважаючи на актуальність застосування сучасних методів управління, як правило, не ставляться завдання створення цілісної, методологічно обґрунтованої концепції управління проектами розвитку як перспективної форми інтеграції процесів розвитку компанії, управлінської науки з практикою. Відсутня завершена концепція системного бачення управління проектами розвитку, сутності, змісту і методологічних принципів, що охоплює стадії від попереднього обґрунтування та до оцінки результатів реалізації проекту.

Формулювання цілей статті полягає в обґрунтуванні теоретичних основ, методологічних принципів і змісту проектного управління процесами розвитку компаній до умов конкуренції.

проектний управління конкуренція соціальний економічний

Виклад основного матеріалу дослідження

Важливою проблемою, як в науковому, так і в практичному відношенні є розробка теоретичних і методологічних питань, що забезпечують реалізацію цілісного підходу до вирішення всієї сукупності проблем управління розвитком організації.

Розробка науково обґрунтованої концепції управління розвитком дозволить більш ефективно регулювати застосування інновацій компаніями, істотно впливати на процеси, що відбуваються в них.

Для реалізації можливостей розвитку необхідне виконання всіх рівнів, а саме: управління розвитком повинне передбачати оптимальний розподіл фінансових, трудових та інших ресурсів компанії, повинні бути створені реальні передумови для участі співробітників-компанії в підготовці і реалізації ініціатив. Розвиток носить унікальний характер і відноситься до різних аспектів діяльності компанії. Він орієнтований як на внутрішню так і на зовнішню діяльність компанії.

Для розвитку компанії потрібна радикальна зміна лояльності до нього працівників організації. Сформований нині стереотип розвитку на підприємствах обмежується в основному неформалізованими діями і заходами, захисними заходами здійснюваними ( в так званому робочому порядку, і спрямованими на рішення планових або раптових проблем).

У багатьох компаніях відсутня стратегія розвитку, яка сприятиме зміцненню стану активів компанії, зростання її ділової активності в майбутньому. Впорядкування і регулювання розвитку підвищує конкурентоспроможність компанії; скорочує час досягнення поставлених цілей розвитку, створює «прозорість» управління.

Відсутність управління розвитком призводить до хаотичності у виборі напрямків, та складності реалізації ініціатив з розвитку, і як наслідок до відсутності зростання і можливу загрозу виходу з бізнесу.

Розробка принципово нових концептуальних і методологічних підходів до обґрунтування застосування проектного управління для розвитку підприємств багато в чому забезпечує методологічну цілісність, теоретичний розвиток та практичну значимість самої науки управління.

Отже, побудова ефективної системи управління розвитком підприємств залежить від теоретико-методологічного підходу і впровадження проектних методів в систему управління процесом розвитку. Розвиток буде цінний тільки тоді, коли буде розроблена стратегія розвитку, встановлені вимірні цілі та поставлені чіткі орієнтири її досягнення.

Нами акцент зроблено на синергетичний підхід в розвитку соціально-економічних систем в умовах інституціонально-структурної трансформації економіки України. Розроблено фрагмент проектування потенціалу системи підприємств з врахуванням вимог синергетики та потенційних можливостей його реалізації (рис. 1).

Рис. 1. Фрагмент проектування потенціалу системи підприємств з врахуванням вимог синергетики та потенційних можливостей його реалізації

Примітка. Розробка Судомир С.М. [6]

Формуючи результативну систему відповідальності в організаційних формуваннях вважаємо за доцільне чітко визначити основні етапи розв'язання названої проблеми [1]. Пропонується наступний варіант проектної дії [6]:

- обґрунтування цільової спрямованості відповідальності як локальної системної цілісності та підсистеми в системі управління діяльністю підприємств;

- обґрунтування напрямів розвитку підприємств та типів їх поведінки;

- обґрунтування моделі розвитку організацій (підприємств);

- обґрунтування загальної цільової спрямованості розвитку підприємств;

- обґрунтування функціонально-забезпечуючих стратегій досягнення цілей загальної стратегії;

- обґрунтування центрів відповідальності функціонального забезпечення реалізації як загальної, так і функціонально-забезпечуючих стратегій;

- обґрунтування діапазону відповідальності управлінського персоналу в системі діяльності;

- обґрунтування критеріїв відповідальності в розрізі функцій, цілей, задач, стратегій, програм;

- обґрунтування системи повноважного забезпечення результативності відносин відповідальності.

Названі етапи є передумовою обґрунтування напрямів відповідальності за деталізованими об'єктами та критеріями.

На основі обґрунтованих методологічних підходів щодо розвитку підприємств як соціально-економічних систем розроблена структурно- логічна схема проектування результативної системи управління їх розвитком (рис. 2).

Рис. 2. Основні підходи до проектування результативної системи управління діяльності підприємств

Висновки

На основі обґрунтованих методологічних підходів щодо розвитку підприємств як соціально-економічних систем розроблено структурно-логічну схему проектування результативної системи управління [6-10]. Запропоновану логіку основних підходів до проектування результативної системи управління підприємствами покладено в основу системно-комплексного забезпечення реалізації конкурентних переваг в їх стратегічному розвитку на синергетичних засадах з урахуванням сформованих можливостей внутрішнього та зовнішнього спрямування.

Бібліографічний список

1. Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Гуренко Т.О. Теоретико- методологічні засади результативного управління розвитком підприємств): [монографія]. К.: ЦП «Компринт», 2017. 411 с.

2. Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Нестеренко С.А., Гуренко Т.О., Колос З.В. Організаційно-економічний механізм розвитку підприємств АПК: управлінський аспект: [монографія]. К.: ЦП «Компринт», 2019. 352 с.

3. Єрмаков О.Ю., Судомир М Р. Організаційно-економічний механізм зростання конкурентостійкості сільськогосподарських підприємств: [монографія]. К.: ЦП «Компринт», 2019. 180 с.

4. Судомир М.Р. Організаційний розвиток підприємств: теоретико-методологічні аспекти. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. №4. С. 267269.

5. Судомир С.М. Розвиток соціально-економічних систем конкурентоспроможного спрямування. Економічний часопис-XXI. №9-10 (1)' 2013. C. 57-60.

6. Судомир С.М. Формування системи управління розвитком сільськогосподарських підприємств: теорія, методологія: [монографія]. К.: ЦП «Компринт», 2015. 483 с.

7. Рябуха М.С., Цицоріна А.Є. Конкуренція як категорія ринкових відносин та конкурентоспроможність як предмет наукових досліджень. Вісник ХНАУ. Серія: економіка АПК і природокористування. - Харків: ХНАУ 6(2007): 96-100.

8. Должикова І., Пономарьова М. Заходи забезпеченні конкурентних переваг та зміцнення конкурентоспроможного виробництва. Сучасні напрями та перспективи розвитку агро- та електроінженерії: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль: ФОП Паляниця

В.А., 2018. 240 с. C. 86-88.

9. Пономарьова М.С., Єфремова Н.О., Нагорнюк О.П. Інструменти маркетингу в умовах зростання конкурентних переваг агробізнесу. Вісник ХНАУ. Серія Економічні науки. № 1. 2018. C. 247-256

10. Рябуха М.С. Мотиваційний механізм в структурі економічного механізму підприємницької діяльності // Збірник ХНЕУ «Управління розвитком 8 (2009): 80.

References

1. Hudzyns'kyy O.D., Sudomyr S.M., Hurenko T.O. Teoretyko- metodolohichni zasady rezul'tatyvnoho upravlinnya rozvytkom pidpryyemstv): [monohrafiya]. K.: TSP «Komprynt», 2017. 411 s.

2. Hudzyns'kyy O.D., Sudomyr S.M., Nesterenko S.A., Hurenko T.O., Kolos Z.V. Orhanizatsiyno-ekonomichnyy mekhanizm rozvytku pidpryyemctv APK: upravlins'kyy aspekt: [monohrafiya]. K.: TSP «Komprynt», 2019. 352 s.

3. Yermakov O.YU., Sudomyr M.R. Orhanizatsiyno-ekonomichnyy mekhanizm zrostannya konkurentostiykosti sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv: [monohrafiya]. K.: TSP «Komprynt», 2019. 180 s.

4. Sudomyr M.R. Orhanizatsiynyy rozvytok pidpryyemstv: teoretyko- metodolohichni aspekty. Zbirnyk naukovykh prats' Tavriys'koho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu (ekonomichni nauk y). 2013. №4. S. 267269.

5. Sudomyr S.M. Rozvytok sotsial'no-ekonomichnykh system konkurentospromozhnoho spryamuvannya. Ekonomichnyy chasopys-XXI. №9-10 (1)" 2013. C. 57-60.

6. Sudomyr S.M. Formuvannya systemy upravlinnya rozvytkom sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv: teoriya, metodolohiya: [monohrafiya]. K.: TSP «Komprynt», 2015. 483 s.

7. Ryabukha M.S., Tsytsorina A.YE. Konkurentsiya yak katehoriya rynkovykh vidnosyn ta konkurentospromozhnist' yak predmet naukovykh doslidzhen'. Visnyk KHNAU. Seriya: ekonomika APK i pryrodokorystuvannya. - Kharkiv: KHNAU 6(2007): 96-100.

8. Dolzhykova I., Ponomar'ova M.. Zakhody zabezpechenni konkurentnykh perevah ta zmitsnennya konkurentospromozhnoho vyrobnytstva. Suchasni napryamy ta perspektyvy rozvytku ahro- ta elektroinzheneriyi: materialy Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Ternopil': FOP Palyanytsya V.A., 2018. 240 s. C. 86-88.

9. Ponomar'ova M.S., Yefremova N.O., Nahornyuk O.P. Instrumenty marketynhu v umovakh zrostannya konkurentnykh perevah ahrobiznesu. Visnyk KHNAU. Seriya Ekonomichni nauky. №1. 2018. C. 247-256

10. Ryabukha M.S. Motyvatsiynyy mekhanizm v strukturi ekonomichnoho mekhanizmu pidpryyemnyts'koyi diyal'nosti // Zbirnyk KHNEU «Upravlinnya rozvytkom 8 (2009): 80.

Размещено на allbest.ru