Експортний потенціал нішевих культур у формуванні сталого розвитку підприємств і регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,

ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НІШЕВИХ КУЛЬТУР У ФОРМУВАННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ І РЕГІОНІВ

А.В. Кучер, д-р екон наук, старш.

дослідник, чл.-кор. АЕНУ

Л.Ю. Кучер, канд. екон. наук, ст. наук. співр.

Ю.В. Пащенко, канд. екон. наук, доцент



Анотація

аграрний експортний потенціал нішевий

У статті презентовано основні результати дослідження експортного потенціалу й ефективності нішевих культур у контексті формування сталого розвитку аграрних підприємств і регіонів України. Наведено результати системного бібліометричного аналізу наукових публікацій щодо нішевих культур у світі з використанням бази Web of Science Core Collection. Визначено сучасний стан і тенденції експорту окремих нішевих культур з України. Проаналізовано структуру виробничої собівартості виробленої нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах України, а також витрати підприємств на виробництво одиниці нішевої продукції. Визначено стан і динаміку рівня рентабельності виробництва нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах України та в розрізі регіонів. Констатовано наявність істотної варіації досліджуваних показників економічної ефективності виробництва та реалізації нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах у динаміці та в просторі (у розрізі регіонів), що вказує на можливі резерви підвищення цієї ефективності для забезпечення сталого розвитку підприємств і регіонів. Ключові слова: нішеві культури, бібліометричний аналіз, експорт, витрати, собівартість, рентабельність.



Аннотация

А.В. Кучер, Л. Ю. Кучер, Ю. В. Пащенко.

Экспортный потенциал нишевых культур в формировании устойчивого развития предприятий и регионов.

В статье представлены основные результаты исследования экспортного потенциала и эффективности производства и сбыта нишевых культур в контексте формирования устойчивого развития аграрных предприятий и регионов Украины. Приведены результаты системного библиометрического анализа научных публикаций по нишевых культурах в мире с использованием базы Web of Science Core Collection. Определено современное состояние и тенденции экспорта отдельных нишевых культур из Украины. Проанализирована структура производственной себестоимости произведенной нишевой продукции растениеводства в аграрных предприятиях Украины, а также затраты предприятий на производство единицы нишевой продукции. Определено состояние и динамику уровня рентабельности производства нишевой продукции растениеводства в аграрных предприятиях Украины и в разрезе регионов. Констатировано наличие существенной вариации исследуемых показателей экономической эффективности производства и реализации нишевой продукции растениеводства в аграрных предприятиях в динамике и в пространстве (в разрезе регионов), что указывает на возможные резервы повышения этой эффективности для обеспечения устойчивого развития предприятий и Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаева. Серія „Економічні науки”. № 2., Т. 2.2021 регионов.

Ключевые слова: нишевые культуры, библиометрический анализ, экспорт, затраты, себестоимость, рентабельность.



Annotation

V. Kucher, L. Yu. Kucher, Yu. V. Pashchenko.

Export potential of niche crops in the formation of sustainable development of enterprises and regions.

The article presents the main results of the study of the export potential and efficiency of production of niche crops in the context of the formation of sustainable development of agricultural enterprises and regions of Ukraine. The results of a systematic bibliometric analysis of scientific publications on niche crops in the world using the Web of Science Core Collection database are presented. It was found that in 2004-2020, the Web of Science Core Collection indexed 15 published documents that contained the phrase «niche crops» in the title, abstract and/or keywords, with the number of publications fluctuating over the years. It is stated that niche crops are a relatively new object of research, since the first publication in the Web of Science Core Collection appeared in 2004, and of high scientific interest, judging by the number and dynamics of documents in this database, has not yet been identified. In the world, niche crops are studied mainly from the standpoint of agricultural sciences and crop sciences (86.7% in total), much less often from the standpoint of economic sciences (6.6%), all this indicates an insufficient level of attention to the issue of economics of production and export of niche crops. The current state and trends in the export of certain niche crops from Ukraine are determined. The volume of exports in value terms of the overwhelming majority of the studied crops fluctuated significantly from year to year, especially for rye, flax, potatoes and millet, for which the coefficient of variation exceeded 50%. The export volumes of sorghum, fruits and vegetables were relatively stable, for which the coefficient of variation did not exceed 20%. The structure of the production expenses of niche crop production in agricultural enterprises of Ukraine, as well as the costs of enterprises for the production of a unit of niche products are analyzed. The state and dynamics of the level of profitability of the production of niche crop production in agricultural enterprises of Ukraine and in the context of regions are determined. The presence of a significant variation in the studied indicators of the economic efficiency of production and sale of niche crop production in agricultural enterprises in dynamics and in space (in the context of regions) was stated, which indicates possible reserves for increasing this efficiency to ensure sustainable development of enterprises and regions.

Key words: niche crops, bibliometric analysis, export, expenses, cost, profitability.



Постановка проблеми

За останні кілька десятиліть за поширення застосування в спеціальній літературі терміна «нішеві культури» для групи зернових і бобових культур, які відіграють менш вагому роль у харчовому ланцюзі людини порівняно з пшеницею, ячменем, кукурудзою, у світі та його регіонах відбулися істотні зміни в обсягах виробництва окремих нішевих культур, що зумовлено змінами збиральних площ і підвищення врожайності [1]. Аналіз історії запровадження в рослинництво нішевих культур у світі, його регіонах і країнах-лідерах свідчить, що посилення інтересу виробників до вирощування нуту, гороху та сорго пов'язане зі змінами потреб регіональних і світового ринків, а також змінами клімату, що стає все більш посушливим [1]. Подоланню сировинного спрямування агроекспорту сприятиме перехід до інклюзивної стратегії розвитку експортного потенціалу, за якої в експортоорієнтованій діяльності будуть задіяні не лише великі агрохолдинги, а й малі та середні аграрні підприємства, для яких основним механізмом виходу на зовнішні ринки є кооперація з великими компаніями у сфері виробництва й реалізації нішевих товарів [2]. Нішеві культури є важливим напрямом нарощування експортного потенціалу аграрної галузі країни, за ефективного використання якого реально забезпечити диверсифікацію вітчизняного агроекспорту й істотно збільшити експортні надходження валюти та знизити залежність від кон'юнктури світового агропродовольчого ринку й ризики цінової волатильності [3]. Погоджуючись із тим, що для держави нішеві культури є одним із стратегічних напрямів диверсифікації агроекспорту й підвищення дохідності аграрної галузі [3], слід додати, що вони за певних умов можуть сприяти підвищенню сталості розвитку аграрних підприємств і регіонів шляхом пом'якшення та/або часткового вирішення екологічних і соціальних проблем на селі. Ефективно формувати й реалізовувати експортний потенціал нішевих культур можливо за умови ефективної організації їх виробництва та реалізації, що вказує на необхідність дослідження сучасного стану й тенденцій економічної ефективності нішевого агробізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед зарубіжних досліджень, присвячених розвитку виробництва нішевих культур у різних країнах світу, можна виділити наукові статті M. Alam, M. Mohiuddin [4], A. Ash, T. Gleeson, M. Hall та ін. [5], M. Beruto [6], L. Duppong, K. Delate, M. Liebman та ін. [7], R. Roussin, J. Wilson, G. Utzig [8], у яких розглядаються переважно агрономічні аспекти нішевого виробництва та проблеми й можливості впровадження інноваційних елементів технологій.

Окремо слід відзначити дисертацію P. Sharma, яку присвячено безпосередньо економіці нішевих культур та оцінці диверсифікації на рівні фермерських господарств в індійському регіоні Джамму [9]. Економіку виробництва нішевих культур, а саме рису басматі (basmati rice), горіха пекан (pecan nut) та шафрану (saffron) автор досліджував із використанням методу аналізу оболонки даних (DEA). Установлено відсутність технічної неефективності та наявність неефективності витрат у виробництві басмати. Вік (+), освіта (+) і нефермерський дохід (-) істотно впливали на неефективність витрат. При виробництві шафрану відсутня технічна й економічна неефективність. Вік (-) і нефермерський дохід (+) істотно впливали на неефективність витрат. У випадку з горіхом пекан також відсутня технічна та економічна неефективність. Серед основних соціально-економічних факторів вік (+), володіння землею (+), нефермерський дохід (-) і місце розташування (-) справляли істотний вплив на диверсифікацію фермерських господарств, що вирощували нішеві культури. Основним обмеженням у виробництві басмати та шафрану було коливання цін, тоді як у випадку з горіхом пекана - загибель дерев була головним обмеженням. Автор визначив необхідність упровадження технічних інновацій у виробництво нішевих культур [9].

Серед українських учених, які досліджують питання виробництва й експорту нішевих культур, слід зазначити таких, як: С. Володін [10; 11], Н. Карасьова [2], Ю. Кернасюк [12], І. Коваленко [13], Л. Удова, К. Прокопенко [3], А. Кучер [14-18], Л. Кучер [19-23], П. Скрипчук, В.Пічура, В. Рибак та ін. [24; 30], І. Черевко [25-27], О. Ульянченко [28], O Kyryliuk та ін. [29], O. Varchenko та ін. [31].

Українська академічна аграрна наука також останнім часом приділяє певну увагу питанням виробництва нішевих культур. Так, 4 березня 2021 р. відбулося засідання Бюро відділення аграрної економіки і продовольства НААН, на якому заслухано інформацію директора Інституту інноваційної біоекономіки, чл.-кор. НААН С. А. Володіна «Стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант-технологій» та відмічено актуальність запропонованої ринкової системи стимулювання виробництва комерційно-привабливої та соціально-значущої продукції із застосуванням фастплант-технологій швидкого відтворення селекційно-технологічних ресурсів для вирощування нішевих культур за державним замовленням і ринковими потребами. Інститут інноваційної біоекономіки НААН запропонував концепцію та запатентував технології швидкого освоєння виробництва нішевих культур на основі гнучкої ринково орієнтованої системи селекції, вирощування, переробки та реалізації продукції в замкнутому науково-виробничому комплексі. Зазначені напрацювання є основою для розроблення та реалізації програми виробництва нішевих культур в Україні на 2021-2025 рр. [32]. Після цього 24 березня 2021 р. відбулося засідання Бюро Президії НААН на тему: «Стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант-технологій», за підсумками якого зазначено, що «розроблено кластерну модель щодо реалізації виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант- технологій на базі та за участю наукових установ НААН» [33]. Для імплементації моделі з метою стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на основі фастплант-технологій запропоновано підготувати пропозиції щодо оновлення нормативної бази та програмно-цільових положень наукового забезпечення виробництва нішевих культур на платформі інноваційної біоекономіки; сформувати портфель ринково орієнтованих фастплант-технологій швидкого виробництва нішевих культур на основі наукових розробок установ НААН, які мають інноваційний потенціал і ринковий попит; розробити й запровадити стартапи інноваційних кластерів для освоєння й виробництва нішевої продукції на базі й за участю установ НААН на засадах державно - приватного партнерства; підготувати пропозиції Міністерству аграрної політики і продовольства щодо запровадження механізму стимулювання виробництва нішевих культур в Україні на період до 2030 р. на науково- інноваційній базі НААН [33]. Отже, для науково-економічного забезпечення виробництва нішевих культур необхідно проводити моніторинг ефективності цього сегменту агробізнесу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Мета статті - презентувати основні результати дослідження експортного потенціалу й ефективності виробництва нішевих культур у контексті формування сталого розвитку аграрних підприємств і регіонів України.

Виклад основного матеріалу

На першому етапі проведено системний бібліометричний аналіз наукових публікацій щодо нішевих культур у світі з використанням бази Web of Science Core Collection. Пошук у Web of Science Core Collection за фразою «niche crops» у пошуковому полі «назва документа» показав наявність лише однієї публікації, що стосується проєкту ультра-нішевих культур. Водночас пошук у пошуковому полі «тема» показав наявність 15 робіт. Отже, результати дослідження засвідчили, що загалом за 2004-2020 рр. у Web of Science Core Collection проіндексовано 15 опублікованих документів, що більш ніж удвічі менше порівняно з базою Scopus, де виявлено 39 документів, що містили фразу «niche crops» у назві, анотації та/або ключових словах. Кількість публікацій за роками коливалася при загальній тенденції до зменшення (на відміну від бази Scopus), при цьому найбільше (чотири роботи) опубліковано у 2013 р. (рис. 1). Таким чином, загалом можна констатувати, що нішеві культури є відносно новим об'єктом дослідження, оскільки перша публікація у Web of Science Core Collection з'явилася у 2004 р., причому високого наукового інтересу, судячи з кількості документів та динаміки публікаційної активності в цій базі, поки що не ідентифіковано.

Рис. 1 Рейтинг кількості проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «nichecrops», за роками

Джерело: побудовано на основі бази Web of Science Core Collection

Подальше опрацювання літературних джерел проводили на основі аналізу розподілу робіт за країнами; за назвою видань, де їх опубліковано; за типом документів; за категоріями Web of Science Core Collection та за сферою досліджень. Далі аналізували тему статті, потім, якщо тема відповідала спрямованості нашого дослідження, аналізували анотацію. Якщо анотація відповідала тематичній спрямованості цієї роботи, то аналізували текст статті.

Серед країн світовими лідерами за кількістю публікацій з питання щодо нішевих культур були США (чотири роботи), Італія (три роботи) та Австралія (дві роботи) (рис. 2). Решта країн, зокрема й Україна, мали по одній роботі, що, знову-таки, становить незначну питому вагу в загальній кількості опублікованих робіт за цією тематикою. Більша кількість країн, ніж опубліковано статей, вказує на інтернаціоналізацію досліджень і співпрацю вчених з різних країн під час проведення досліджень щодо виробництва нішевих культур і публікації їхніх результатів.

Рис. 2 Розподіл проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за країнами світу, 2004-2020 рр

Джерело: побудовано на основі бази Web of Science Core Collection



Рис. 3 Розподіл проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за назвою видання, де їх опубліковано, 2004-2020 рр

Джерело: побудовано на основі бази Web of Science Core Collection

Результати аналізу розподілу проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за назвою видання, де їх опубліковано (рис. 3) свідчать про те, що в основному це були журнали агрономічного спрямування, причому тільки в одному журналі опубліковано дві статті, у решті - по одній роботі.

Аналіз за типом документів (рис. 4) свідчить, що близько половини (46,7 %) робіт опубліковано у формі статтей; 26,7 % - конференційні матеріали; 13,3 % - рецензії; 13,3 % - розділи книг. Отже, основною формою публікацій із досліджуваної тематики були статті.



Рис. 4 Розподіл проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за типом документів, 2004-2020 рр.

Джерело: побудовано на основі бази Web of Science Core Collection

Результати аналізу розподілу проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за категоріями цієї бази (рис. 5) свідчать, що найбільше робіт стосувалося таких категорій: рослинництво, агрономія та садівництво.

Рис. 5 Розподіл проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за категоріями цієї бази, 2004-2020 рр.

Джерело: побудовано на основі бази Web of Science Core Collection

Слід зазначити, що окремим публікаціям притаманний міждисциплінарний характер, оскільки вони одночасно стосуються кількох категорій. При цьому в категорії «бізнес» опубліковано лише одну роботу. Результати аналізу документів за сферою досліджень (рис. 6) підтверджують зроблені раніше висновки про те, що нішеві культури досліджують із позиції різних наук. Найбільше документів (дев'ять) опубліковано за профілем сільського господарства, дещо менше - у сфері рослинництва (чотири роботи). У галузі економічних наук, а саме бізнес - економіки опубліковано лише одну роботу - стаття українських учених [34], про яку зазначимо далі. Отже, у світі нішеві культури досліджують переважно з позиції аграрних наук і рослинництва (сукупно 86,7 %), значно рідше - з позиції економічних наук (6,6 %).

Рис. 6 Розподіл проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» за сферою досліджень, 2004-2020 рр.

Джерело: побудовано на основі бази Web of Science Core Collection

Опублікована стаття українських учених стосується організаційно - економічних аспектів підвищення сталості фермерських господарств в Україні. У цьому контексті дослідники обґрунтували доцільність надання державної фінансової підтримки тим фермерським господарствам, які виробляють нішеву продукцію [34].

Цікавою є стаття щодо оцінки потенціалу дрібного (дослівно - «кишенькового», тобто на маленьких земельних ділянках) сільського господарства в гірських регіонах Канади [8]. Учені використали ґрунтові карти, здобуті за результатами обстеження, як основу для визначення (а) потенційної земельної бази, доступної для дрібного сільського господарства, і (б) потенціалу нішевих культур, які можна вирощувати на землях із меншою (гіршою) продуктивністю. Критерії придатності ґрунтів у поєднанні з даними обстеження фермерських господарств використано для кількісної оцінки розподілу недостатньо використовуваних сільгоспугідь у регіоні. Результати показують, що дослідження ґрунтів на основі біофізичних характеристик можуть допомогти гірським регіонам в оцінці їх потенціалу для нішевого сільського господарства [8]. Важливість подібних досліджень полягає в тому, що оцінка придатності ґрунтів для вирощування нішевих культур є основою для визначення інвестиційної привабливості земельних ділянок і розроблення та реалізації інвестиційно - інноваційних проєктів виробництва нішевої продукції. Такі дослідження в Україні проводять учені ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», однак наразі вони стосуються переважно поширених експортно орієнтованих культур. З огляду на попит із боку аграрних товаровиробників, дослідження щодо придатності ґрунтів для вирощування нішевих культур може здійснювати вказаний інститут на замовлення на взаємовигідній основі.

Досліджуючи виклики та можливості ланцюжка створення вартості в умовах розвитку зрошуваного сільського господарства на півночі Австралії, вчені встановили, що валовий прибуток для широкомасштабних низьковитратних зернових культур із низькою цінністю був переважно або негативним, або слабо позитивним, головним чином через високі транспортні витрати на усталені ринки на півдні та сході Австралії. Водночас прибутковість була в основному позитивною для садових і спеціалізованих нішевих культур або технічних культур із місцевими переробними підприємствами [5]. Для збереження агробіорізноманіття в Бангладеші вчені пропонують деякі стратегії сталого сільськогосподарського господарства, що включають: землекористування та збереження за допомогою ландшафтної мозаїки, послідовно-просторове зміщення вирощування нішевих культур, зміну або покращення управління одомашненням і збереженням нішевих культур шляхом стимулювання та просування на ринок нішевих продуктів, стійкої торгівлі цими продуктами [4]. Через розширення ринків збуту високоцінних нішевих культур збільшилися можливості виробництва лікарських трав у США, у зв'язку із чим учені досліджували вплив природної мульчі на продуктивність окремих культур, однак істотних статистично значущих розбіжностей між контрольним та досліджуваними варіантами не було встановлено [7]. Інший учений обґрунтовує доцільність упровадження нових декоративних рослин і технологій виробництва на прикладі квітникарства, що є динамічним сектором із широким асортиментом нішевої продукції. Саме виведення на ринок нових нішевих культур сприятиме збільшенню експорту й дозволить витримати глобальну конкуренцію та забезпечить конкурентоспроможність [6]. Отже, виконаний теоретичний аналіз проіндексованих у Web of Science публікацій, які містять у назві, анотації та/або ключових словах термін «niche crops» засвідчив недостатній рівень уваги до питання економіки виробництва та експорту нішевих культур.

Наступний етап дослідження передбачав аналіз сучасного стану та тенденцій експорту й ефективності виробництва нішевих культур в аграрних підприємствах України та її регіонів на прикладі конкретних культур, які вважають перспективними для вирощування й по яких є офіційна статистична інформація для дослідження.

За оцінками вчених НААН, вітчизняний продовольчий ринок відчуває потребу в нішевій продукції, при цьому аграрні виробники не встигають за коливаннями нішевої кон'юнктури. Попит покривають за рахунок імпорту іноземних товарів, нерідко сумнівної якості. Нішеву продукцію розділяють на комерційно привабливу та соціально значущу, виробництво якої в межах соціально необхідних обсягів і цін потребує державної підтримки. Потреби нішевої продукції становлять 15 % від валового виробництва. Загальна площа під нішевими культурами в Україні дорівнює 1,5 млн га, найбільше під горохом - 495 тис. га; жито, овес, гречка - від 100 до 200 тис. га кожна. Площі під бізнесовими культурами першої групи - 260 тис. га, у т. ч. гірчиця - 58 тис. га, сорго - 43 тис. га, квасоля - 40 тис. га, льон олійний - 33 тис. га, нут, сочевиця й інші - 86 тис. га [33]. Нішевий бізнес характеризується високою нестабільністю, що підтверджує аналіз динаміки обсягів виробництва за останні 10 років гречки, проса, вівса, жита озимого, льону олійного, гірчиці олійної, сочевиці та нуту. Слабка стимулювальна й регуляторна політика держави, відсутність цілеспрямованої підтримки (дотації, страхування) нішевого виробництва, особливо соціально значущої продукції, поглиблюють указані коливання. Оперативне реагування на нішеву кон'юнктуру можуть забезпечити малі й середні товаровиробники, проте їм для цього потрібні технології швидкого розгортання виробництва й гарантований збут продукції. Технології може забезпечити аграрна наука, яка має високий інноваційний потенціал, проте низьку спроможність комерціалізації розробок, що повинна компенсувати тісна співпраця наукових установ із суб'єктами ринку. Необхідна інтегрована ринково адаптована кластерна біоекосистема замовлення, освоєння, виробництва та реалізації нішевої продукції на засадах партнерства науки та бізнесу [33].

Усю сукупність чинників, що впливають на експортний потенціал нішевих культур у формуванні сталого розвитку підприємств і регіонів можна об'єднати у дві групи: природні (якість ґрунтів і земель, погодно - кліматичні умови) й антропогенні (рівень менеджменту виробництва й збуту продукції в умовах нестабільної нішевої кон'юнктури). Результатом дії цих чинників є рівень ефективності та конкурентоспроможності, які, своєю чергою, визначають експортний потенціал нішевої продукції.

Установлено, що протягом 2017-2020 рр. (табл. 1) обсяг експорту у вартісному обчисленні переважної більшості аналізованих нішевих культур істотно коливався за роками, особливо це стосується жита, льону, картоплі та проса, за якими коефіцієнт варіації перевищував 50 %. Відносно сталими були обсяги експорту сорго, плодів та овочів, за якими коефіцієнт варіації не перевищував 20 %.

1. Сучасний стан і тенденції експорту окремих нішевих культур з України, тис. дол. США

Культури	2017 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.	2020 р. до 2017 р., %	Коефіцієнт варіації, %
Жито	3911,7	15704,1	3864,9	2566,7	65,6	94,6
Овес	1753,2	1764,0	2357,7	3310,3	188,8	31,9
Гречка	292,9	389,9	481,5	268,1	91,5	27,3
Просо	12680,1	8000,3	15506,7	29568,9	233,2	56,5
Сорго	21623,3	19482,4	19628,6	20880,1	96,6	5,0
Льон	19410,3	5894,9	7338,4	5277,0	27,2	70,4
Хміль	887,2	2710,4	1884,3	2569,6	289,6	41,1
Картопля	3473,4	3873,6	1602,4	867,1	25,0	59,0
Овочі	232627,1	232419,3	183544,1	168147,9	72,3	16,3
Плоди, усього	196398,9	229872,2	261317,4	240222,1	122,3	11,7
у т. ч.: виноград	108,6	95,9	112,7	142,2	130,9	17,1
ягоди	21469,2	11497,8	15076,6	8310,0	38,7	40,1

Джерело: сформовано за даними Державної митної служби України [35]

За абсолютною величиною валютних надходжень в Україну протягом аналізованого періоду провідні позиції займали такі нішеві культури, як овочі та плоди, причому, якщо величина експорту перших у динаміці скорочувалася, то останніх, навпаки збільшувалася. Найменший обсяг валютних надходжень характерний для гречки та винограду. За темпами зростання обсягів експорту з України лідирували хміль (+189,6 %), просо (+133,2 %) та овес (+88,8 %), водночас найбільше скоротився експорт картоплі (-75,0 %), льону (-72,8 %) та ягід (-61,3 %). Загалом можна зазначити, що зростання обсягів експорту аналізованих нішевих культур з України вказує на підвищення світового попиту на них та нарощування вітчизняними товаровиробниками пропозиції, отже, експортний потенціал відповідних культур ефективно реалізується. Водночас скорочення обсягів експорту свідчить про зменшення світового попиту на них та/або зниження вітчизняними товаровиробниками їх обсягів виробництва, зокрема в контексті задоволення внутрішніх потреб.

Результати аналізу структури виробничої собівартості виробленої нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах України (табл. 2) свідчать про переважне домінування прямих матеріальних витрат, частка яких коливалася від 36,9 % (ягоди) до 65,4 % (картопля). Своєю чергою, у структурі прямих матеріальних витрат домінували витрати на насіння та посадковий матеріал, мінеральні добрива. Прямі витрати на оплату праці в структурі витрат коливалися в широкому діапазоні - 3,334,1 %, відносно високими вони були за вирощування трудомістких культур, зокрема хмелю, ягід, винограду, плодів та овочів. Відносно вища питома вага амортизації за виробництва плодів, ягід і винограду можуть свідчити про застосування інноваційних технологій.

Виявлена істотна варіація собівартості виробництва одиниці нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах за регіонами України (табл. 3) вказує на наявність значних резервів оптимізації її рівня та підвищення конкурентоспроможності за рахунок внутрішньогосподарської організації виробництва на інноваційній основі, формування оптимального рівня інтенсивності, особливо це стосується овочевих і плодових культур, де коефіцієнт варіації перевищував 120 %. Найменша варіація собівартості (до 30 %) характерна для жита, вівса та проса, хоча й тут є резерви, особливо для підприємств, що розташовані в сусідніх регіонах із подібними ґрунтово-кліматичними умовами, проте мають істотні відмінності в досягнутому рівні собівартості одиниці нішевої продукції.



2. Структура виробничої собівартості виробленої нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах України, 2019 р.

Культури	Витрати - усього	Прямі матеріальні витрати - усього	У тому числі	Прямі витрати на оплату праці	Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати - усього	У тому числі
			насіння та посадковий матеріал	мінеральні добрива	пальне і мастильні матеріали	решта матеріальних витрат			відрахування на соціальні заходи	амортизація	оплата послуг сторонніх організацій	решта інших прямих та загальновиробничих витрат
Жито	100,0	58,9	12,8	23,7	11,8	10,6	6,6	34,5	1,3	6,8	9,3	17,1
Овес	100,0	56,0	11,5	18,5	14,8	11,2	9,0	35,0	2,0	7,4	4,8	20,8
Гречка	100,0	50,2	11,2	14,8	14,0	10,2	7,7	42,1	1,7	7,2	5,6	27,6
Просо	100,0	54,9	8,8	16,7	15,6	13,8	6,5	38,6	1,3	8,3	6,7	22,3
Культури зернобобові сушені	100,0	55,0	15,6	12,9	11,2	15,3	6,4	38,6	1,7	8,4	8,5	20,0
Насіння льону- довгунцю	100,0	64,7	11,6	35,9	11,4	5,8	3,3	32,0	0,7	4,8	9,5	17,0
Шишки хмелю	100,0	43,3	0,6	6,5	14,8	21,4	34,1	22,6	7,0	3,4	2,8	9,4
Картопля	100,0	65,4	25,2	15,1	7,6	17,5	5,6	29,0	1,2	5,3	6,2	16,3
Культури овочеві відкритого ґрунту	100,0	54,5	16,2	12,2	7,0	19,1	13,3	32,2	3,0	8,7	5,1	15,4
Культури овочеві закритого ґрунту	100,0	52,1	4,4	5,7	2,7	39,3	19,5	28,4	4,3	7,1	2,1	14,9
Виноград	100,0	39,0	0,1	10,7	11,8	16,4	27,3	33,7	5,9	10,2	3,4	14,2
Культури плодові	100,0	37,0	0,9	10,9	6,5	18,7	19,7	43,3	4,3	14,4	10,6	14,0
Культури ягідні	100,0	36,9	1,4	18,0	6,9	10,6	29,6	33,5	6,1	16,7	4,8	5,9

Примітка. В/д - відсутні дані

Джерело: сформовано за даними Держслужби статистики України [36]

Аналіз динаміки рівня рентабельності виробництва нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах України за 20152020 рр. (табл. 4) підтверджує тезу про те, що нішевим культурам притаманна висока нестабільність у прибутковості, оскільки по всіх обраних для дослідження культурах коефіцієнт варіації перевищував 50 %. У 2020 р. найбільш рентабельними були льон (78,0 %), гречка (54,7 %) та ягоди (54,1 %), у той час як виробництво винограду й культур зернобобових сушених виявилося збитковим. Більш рентабельні культури, очевидно, мають вищий потенціал із позицій виробництва та експорту.

3. Витрати аграрних підприємств на виробництво 1 ц нішевої продукції рослинництва за регіонами України, 2019 р., грн

Адміністративно -територіальна одиниця	Жито	Овес	Гречка	Просо	Культури зернобобові сушені	Картопля	Культури овочеві	Культури плодові	Культури ягідні	Виноград
Україна	374,5	361,3	798,7	552,3	599,4	324,1	355,6	454,6	2445,8	550,2
Вінницька	343,1	345,8	502,5	341,1	591,4	821,2	1717,8	450,5	2859,1	в/д
Волинська	345,0	277,1	613,6	611,8	476,3	293,2	354,4	720,5	1364,5	в/д
Дніпропетровська	528,9	377,5	1040,1	610,8	568,6	315,0	687,8	442,1	4267,8	1484,2
Донецька	306,1	412,4	1025,4	489,2	676,8	929,7	515,3	680,6	2374,3	707,9
Житомирська	314,3	328,9	882,2	745,2	713,1	330,3	500,6	в/д	3066,3	в/д
Закарпатська	153,2	862,3	в/д	в/д	3437,6	765,8	803,9	985,9	1626,2	710,4
Запорізька	373,0	436,1	683,9	451,6	431,8	463,2	396,1	947,1	1724,2	1000,6
Ів. -Франківська	360,0	507,4	456,4	в/д	718,7	321,0	760,3	727,0	2335,7	в/д
Київська	339,7	362,9	807,5	357,1	1127,8	356,7	1145,9	873,5	2971,4	в/д
Кіровоградська	318,4	354,4	540,0	456,9	575,3	160,8	483,7	1224,8	3279,4	в/д
Луганська	368,0	464,6	413,4	501,4	636,6	в/д	6 864,3	7012,1	в/д	в/д
Львівська	510,8	451,3	1011,1	439,3	598,1	273,7	1157,0	191,0	2250,6	в/д
Миколаївська	250,3	462,7	1220,4	456,6	565,8	779,4	167,8	739,7	в/д	496,5
Одеська	396,0	572,2	150,3	715,4	730,9	418,7	213,5	554,2	4363,0	531,2
Полтавська	435,7	421,3	1081,4	503,4	583,2	1225,6	928,8	726,4	5422,9	в/д
Рівненська	403,7	372,5	538,8	471,0	555,0	218,5	1653,2	в/д	9966,7	в/д
Сумська	325,3	306,3	745,2	327,1	505,8	420,3	1032,7	524,7	1445,2	в/д
Тернопільська	512,5	376,3	1148,6	1037,8	600,9	155,1	1387,0	647,9	2409,9	в/д
Харківська	602,6	366,4	675,8	506,2	704,6	629,1	2105,2	630,9	2651,8	2600,0
Херсонська	447,2	653,4	816,9	508,6	593,5	409,3	202,3	482,6	2048,6	689,6
Хмельницька	502,4	324,9	618,9	436,7	745,0	588,1	572,6	398,1	1800,5	в/д
Черкаська	514,0	230,9	521,3	405,9	605,4	349,6	712,5	555,4	3411,9	в/д
Чернівецька	в/д	317,4	2216,3	в/д	375,7	в/д	в/д	564,7	в/д	в/д
Чернігівська	372,5	413,0	788,4	460,2	562,4	342,5	1016,9	143,1	3992,2	в/д
Стандартне відхилення	103,1	132,6	406,4	160,6	592,5	273,6	1355,9	1383,1	1892,3	709,8
Коефіцієнт варіації, %	26,3	31,8	50,5	31,1	80,4	57,0	122,9	150,5	60,5	69,1

Примітка. В/д - відсутні дані.

Джерело: сформовано за даними Держслужби статистики України [36]

4. Рівень рентабельності виробництва нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах України, 2015-2020 рр., %

5. Культура	2015 р.	2016 р.	2017 р.	2018 р.	2019 р.	2020 р.	Стандартне відхилення	Коефіцієнт варіації, %
Жито	21,9	24,6	20,2	-2,2	9,9	14,4	9,89	66,8
Овес	21,5	34,4	21,2	10,3	8,8	14,7	9,43	51,0
Гречка	100,0	87,5	32,7	-17,2	6,6	54,7	45,64	103,6
Просо	58,4	30,2	24,5	34,7	20,2	6,1	17,44	60,1
Культури зернобобові сушені	в/д	в/д	22,4	-5,4	-11,5	-0,1	14,79	1095,3
Насіння льону- довгунцю	32,7	10,1	-10,8	18,6	8,6	78,0	30,51	133,4
Шишки хмелю	39,9	100,4	17,7	60,9	9,0	в/д	36,70	80,5
Картопля	24,2	-3,2	10,0	6,8	15,4	11,0	9,09	85,0
Культури овочеві відкритого ґрунту	47,5	19,7	15,6	16,7	7,0	8,3	14,75	77,1
Культури овочеві закритого ґрунту	14,1	7,7	1,7	8,5	-4,9	7,4	6,54	113,7
Виноград	102,4	74,6	51,6	22,6	-7,2	-16,2	46,67	122,9
Культури плодові	52,6	12,0	27,3	3,4	0,2	12,4	19,40	107,9
Культури ягідні	86,2	104,0	85,9	19,5	19,8	54,1	36,25	58,9

Примітка. В/д - відсутні дані

Джерело: сформовано за даними Держслужби статистики України [36]

Аналіз рівня рентабельності виробництва нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах за регіонами України (табл. 5) дав змогу ідентифікувати ще більшу варіацію, ніж у попередньому випадку із собівартістю, що, знову-таки, вказує на наявність істотних резервів підвищення прибутковості виробництва й збуту (у т. ч. експорту) досліджуваних культур, а відповідно й підвищення сталості підприємств і регіонів. Для прикладу, коефіцієнт варіації рівня рентабельності гречки становив майже 1100 %, розмах варіації - 124 в. п., середній рівень рентабельності - 6,6 %, тобто в однакових макроекономічних умовах підприємства одних регіонів були надприбутковими, а інших - збитковими. Однією з головних причин є відмінності в собівартості гречки, яка у Чернівецькій області (2216,3 грн/ц) була в 5,4 раза більшою, ніж у Луганській (413,4 грн/ц). Механізм формування цих відмінностей і використання резервів підвищення прибутковості виробництва гречки обґрунтовано в наших багаторічних дослідженнях [14-19; 28].

6. Рівень рентабельності виробництва нішевої продукції рослинництва в аграрних підприємствах за регіонами України, 2019 р., %

Подобные документы

• Експортний потенціал України та її регіонів

  Внутрішні ресурси України і ступінь її інтеграції в світогосподарську систему. Створення механізму сталого розвитку експорту. Процес регулювання зовнішньої торгівлі. Фактори, які впливають на експорт. Створення кластерів зовнішньоторговельного профілю.
  
  реферат [19,4 K], добавлен 15.07.2009
  

• Конкурентоспроможність регіонів України в умовах глобалізації

  Закономірності, принципи та фактори формування конкурентоспроможності регіонів України. Сучасні тенденції розвитку підприємств в умовах ринкових відносин. Проблеми української регіональної політики та завдання в сфері реалізації євроінтеграційного курсу.
  
  курсовая работа [362,9 K], добавлен 28.01.2014
  

• Модель сталого розвитку та організаційний механізм її впровадження в Україні

  Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
  
  реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010
  

• Концепція сталого розвитку та її реалізація в умовах України

  Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
  
  реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012
  

• Сталий розвиток ВАТ "Павлоградвугілля"

  Сучасний стан проблеми сталого розвитку гірничодобувних підприємств. Особливості даної промисловості України. Природоохоронна діяльність та діагностика рівня забезпечення сталого розвитку ВАТ "Павлоградвугілля". Напрямки удосконалення його механізму.
  
  дипломная работа [246,7 K], добавлен 14.05.2011
  

• Розвиток і вдосконалення напрямів фінансово-економічної діяльності аграрних підприємств на прикладі СТОВ "Колос"

  Формування фінансово-економічного капіталу і дослідження особливостей фінансової діяльності аграрних підприємств. Комплексний аналіз фінансово-економічної діяльності СТОВ "Колос". Цілі і напрями вдосконалення економічної діяльності аграрних підприємств.
  
  дипломная работа [138,3 K], добавлен 28.07.2011
  

• Експортний потенціал та можливості українських малих та середніх підприємств на європейському ринку

  Аналіз експортного потенціалу та можливостей українських малих і середніх підприємств на європейському ринку після вступу в дію угоди про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄС. Підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників.
  
  статья [448,9 K], добавлен 19.09.2017
  

• Сучасний стан металургійних підприємств України: проблеми і перспективи розвитку

  Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
  
  статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017
  

• Управління регіональним розвитком України

  Забезпечення стабільного розвитку України на основі використання економічного потенціалу регіонів. Підвищення зайнятості населення, виробництва промислової та сільськогосподарської продукції. Зменшення викидів шкідливих речовин, охорона довкілля.
  
  курсовая работа [407,8 K], добавлен 05.06.2019
  

• Систематизація факторів забезпечення конкурентоспроможності вагонобудівних підприємств України

  Дослідження класифікації факторів забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств як сукупності факторів впливу на виробничий, ресурсний, експортний, технологічний, кадровий, інформаційний, транспортний, інноваційний, інвестиційний потенціал.
  
  статья [21,5 K], добавлен 05.10.2017
  

• Роль людського фактору в інтелектуалізації потенціалу підприємств

  Формування економічної стратегії розвитку підприємств. Визначення проблем розвитку інтелектуального потенціалу в Україні. Підвищення продуктивності праці. Піднесення професійних навичок з метою поліпшення можливостей працевлаштування і продуктивності.
  
  статья [23,3 K], добавлен 18.08.2017
  

• Інвестиційний потенціал сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області

  Дослідження сутності інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств та аналіз економічних показників їх діяльності в Дніпропетровській області. Визначення сильних та слабких сторін інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
  
  статья [270,3 K], добавлен 07.02.2018
  

• Стан та проблеми сталого розвитку аграрної сфери України

  Україна - одна з найбільших аграрних країн. "Шоковий" шлях дезінтеграції господарського комплексу колишнього СРСР та переходу до ринкової економіки. Післякризове відродження аграрного сектору. Обсяги і темпи зростання сільськогосподарської продукції.
  
  статья [479,3 K], добавлен 30.07.2013
  

• Науково-методичний підхід до оцінки фінансового потенціалу регіонів України

  Характеристика категорії "фінансовий потенціал регіону" на основі імматеріального, ресурсного та системного підходів. Визначення релевантних складових фінансового потенціалу регіонів України з урахуванням функціональної ознак, алгоритм кількісної оцінки.
  
  статья [1,2 M], добавлен 17.05.2014
  

• Напрями розвитку підприємств України на інноваційній основі

  Досліджено основні проблеми інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах. Розглянуто важливу суть інновацій та інноваційних стратегій підприємств. Роз’яснено особливості фінансування інноваційних проектів за рахунок державних бюджетних коштів.
  
  статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017
  

• Показники соціально-економічного розвитку регіонів України

  Аналіз основних показників економічного і соціального розвитку регіонів України, розвиток господарських комплексів. Особливості сучасної програми регіонального розвитку. Класифікація регіональних програм: рівень значущості, територіальна приналежність.
  
  реферат [62,6 K], добавлен 21.05.2012
  

• Чинники ефективного розвитку підприємств плодоовочевого комплексу

  Обґрунтування основних теоретичних підходів до визначення факторів ефективного розвитку підприємства. Характеристика факторів ефективного розвитку підприємств плодоовочевої галузі. Формування середовища стратегічного розвитку підприємств галузі.
  
  статья [182,9 K], добавлен 13.11.2017
  

• Вплив галузевої структури на формування прибутку аграрних підприємств

  Найбільш прибуткові види продукції та аналіз галузевої структури (ГС) сільськогосподарських підприємств Харківської області. Аналіз оптимальної ГС за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Прибутковість виробництва при різному сполученні галузей.
  
  статья [199,3 K], добавлен 05.10.2017
  

• Удосконалення методів фінансування розвитку сервісно-виробничого обслуговування промислових підприємств

  Дослідження особливостей та ефективності забезпечення комунальними послугами та формування механізму фінансування промислових підприємств за рахунок розвитку та підтримки державно-приватного партнерства. Аналіз методів залучення приватних інвестицій.
  
  статья [25,5 K], добавлен 05.10.2017
  

• Удосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств

  Інвестиційна привабливість як економічна категорія. Значення активності інноваційної діяльності для інвестиційної привабливості. Удосконалення методики оцінювання інвестиційної привабливості аграрних підприємств з урахуванням їх фінансового стану.
  
  статья [286,7 K], добавлен 11.12.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам

Адміністративно - територіальна одиниця	О *	О 1) оа О	Гречка	Просо	Культури зернобобові сушені	Насіння льону-довгунцю	Шишки хмелю	Картопля	Культури овочеві відкритого ґрунту	Культури овочеві закритого ґрунту	Виноград	Культури плодові	Культури ягідні
Україна	9,9	8,8	6,6	20,2	-11,5	8,6	9,0	15,4	7,0	-4,9	-7,2	0,2	19,8
Вінницька	-6,8	15,3	22,2	71,7	-25,7	в/д	в/д	8,5	-4,5	-17,5	в/д	3,5	-5,4
Волинська	14,1	15,5	26,8	81,6	6,3	-47,2	в/д	49,3	16,6	10,5	в/д	19,4	27,5
Дніпропетровська	25,8	-7,0	-29,5	27,2	-16,6	в/д	в/д	19,9	15,9	30,2	-47,2	10,0	91,3
Донецька	45,6	19,6	-23,0	36,6	-24,0	0,7	в/д	-37,3	1,0	16,6	18,9	-21,0	-14,2
Житомирська	8,9	9,7	16,6	-7,8	-19,1	-28,6	10,2	59,2	33,5	-14,3	в/д	72,7	59,3
Закарпатська	9,4	-14,0	-11,0	в/д	0,0	в/д	в/д	-9,1	-4,1	-4,8	55,4	18,1	97,1
Запорізька	3,3	2,2	-11,6	33,0	-7,9	в/д	в/д	139,9	2,1	в/д	-59,7	1,5	11,9
Ів. -Франківська	-0,3	2,2	11,6	в/д	-13,0	в/д	в/д	42,9	38,0	-20,5	в/д	68,5	114,6
Київська	14,8	-6,3	-1,8	57,3	1,2	9,1	в/д	12,2	5,1	1,1	в/д	-18,6	13,5
Кіровоградська	16,3	0,8	4,6	17,7	-20,0	0,0	в/д	13,6	-53,4	в/д	в/д	1,5	-51,6
Луганська	43,6	13,3	76,9	7,7	-12,5	-6,1	в/д	в/д	-1,4	-82,1	в/д	-49,1	в/д
Львівська	-5,0	-7,2	12,5	25,9	-24,2	11,1	-0,9	-1,1	25,3	-17,4	в/д	-2,2	-10,2
Миколаївська	14,8	3,2	-15,2	24,2	-16,4	в/д	в/д	-19,8	-5,8	19,0	11,9	-39,9	120,8
Одеська	-8,9	-33,1	-5,8	-7,6	-10,4	в/д	в/д	7,0	4,8	3,7	-11,1	-14,9	-44,6
Полтавська	10,1	-4,7	5,5	35,4	-14,0	в/д	в/д	-58,4	-48,4	5,1	-39,9	-55,8	-42,0
Рівненська	-31,2	-14,5	28,5	-7,9	-22,6	в/д	в/д	42,2	10,8	2,2	в/д	69,0	23,4
Сумська	27,5	26,0	12,6	21,2	-8,0	34,9	в/д	-10,1	69,8	-0,4	в/д	1,6	18,4
Тернопільська	-6,4	13,1	-4,1	27,8	-6,7	в/д	в/д	-10,3	39,8	-32,9	в/д	31,0	14,2
Харківська	-6,1	7,3	-8,5	11,8	-17,9	в/д	в/д	57,1	58,8	-1,9	14,5	-14,6	-1,3
Херсонська	4,0	26,4	-13,4	36,1	-6,1	в/д	в/д	45,5	9,5	-19,3	-12,3	-4,7	54,3