Посилення ролі золота як резервного активу центральних банків в умовах невизначеності на світових ринках

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОСИЛЕННЯ РОЛІ ЗОЛОТА ЯК РЕЗЕРВНОГО АКТИВУ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ НА СВІТОВИХ РИНКАХ

Ірина Роговська-Іщук

кандидат економічних наук, асистент кафедри міжнародної економіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Анотація

ринок золото валютний банк

Досліджено світовий ринок золота з метою визначення сучасних особливостей посилення його ролі у формуванні валютних резервів центральних банків. Встановлено, що зростання попиту на даний дорогоцінний метал зумовлено не лише розвитком галузей, де золото використовують як сировину, а і, в більшій мірі, збільшенням золотих запасів окремих країн. Особливо гостро нарощування золотих запасів зазвичай постає у періоди криз різного характеру. Фінансові кризи, поширення пандемії, будь -яка невизначеність геополітичного характеру може призвести до збільшення попиту на золото. Його прийнято розглядати, як надійний актив, нечутливий до інфляції та волатильності на валютних ринках. Значною мірою на зростання попиту, яке супроводжується підвищенням ринкової вартості золота, впливає саме схильність центральних банків до нарощування накопичень жовтого металу.

Зазначено, що на популярність золота, як резервного активу впливають не лише економічні чинники, а й історичні, політичні та психологічні фактори. Виявлено, що більшу схильність до накопичення золота мають центральні банки країн, що розвиваються та транзитивних економік. Саме вони забезпечували зростання попиту на золото у кризові періоди через збільшення резервних запасів центральних банків. Окрім того у економічно складні роки, центральні банки розвинутих країн також демонстрували схильність до золотих накопичень через скорочення пропозиції золота на ринку.

Відмічено, що не зважаючи на відмову від золотого вмісту валют та в умовах вільного курсоутворення на валютному ринку, золото продовжує виконувати функцію надійного активу, попит на який зростає в будь -якій ситуації невизначеності і причинами цьому є комплекс різного роду факторів економічних, історичних та психологічних. Суспільство не готове відмовитись від сприйняття золота, як найбільш надійного активу усіх часів навіть попри цілий ряд недоліків, пов'язаних з інвестиціями в дорогоцінні метали.

Ключові слова. Золото, попит на золото, резервні активи, валютні резерви центральних банків, світова валютна система.

Abstract

Strengthening the role of gold as a reserve asset of central banks in conditions of uncertainty in world markets. Iryna Rohovska-Ishchuk, PhD, Assistant Professor of International Economics, Yuri Fedkovych National University of Chernivtsi

The world gold market has been studied to determine the current features of strengthening its role in the formation of foreign exchange reserves of central banks. It is established that the growth of demand for this precious metal is due not only to the development of industries where gold is used as a raw material, but also, to a greater extent, the increase in gold reserves of some countries. Particularly acute increase in gold reserves usually occurs during periods of crisis of various kinds. Financial crises, the spread of the pandemic, any uncertainty of a geopolitical nature can lead to increased demand for gold. It is considered a reliable asset, insensitive to inflation and volatility in foreign exchange markets. To a large extent, the growth of demand, which is accompanied by an increase in the market value of gold, is influenced by the tendency of central banks to increase the accumulation of yellow metal.

It is noted that the popularity of gold as a reserve asset is influenced not only by economic factors but also by historical, political, and psychological factors. Centr al banks in developing and transition economies have been found to be more prone to gold accumulation. They ensured the growth of demand for gold in times of crisis due to increased reserves of central banks. In addition, in economically difficult years, the central banks of developed countries also showed a tendency to accumulate gold due to reduced supply of gold in the market.

It is noted that despite the abandonment of the gold content of currencies and in the conditions of free exchange rate in the foreign exchange market, gold continues to serve as a reliable asset, the demand for which grows in any situation of uncertainty. Society is not ready to abandon the perception of gold as the most reliable asset of all time, despite a few shortcomings associated with investment in precious metals.

Keywords. Gold, demand for gold, reserve assets, foreign exchange reserves of central banks, the world monetary system.

Постановка проблеми

Золото незвичайний товар або фінансовий актив. Цей дорогоцінний метал; який протягом тривалого часу виконував роль грошей і був загальновизнаним міжнародним засобом платежу, незважаючи на те, що змінилась ситуація на світовому ринку, відбулись зміни у світовій валютній системі, в результаті чого золото припинило виконання, раніше покладених на нього функцій; все одно залишається у фаворі на фінансових ринках та у банківських системах усіх країн світу. Неможливо розглядати золото виключно як дорогоцінний метал, який використовують у різних галузях економіки, у медицині та науці, адже ставлення до нього залишилось особливим. Його активно використовують центральні банки у своїх резервах, воно продовжує сприйматися як «тиха гавань», яка дозволяє пережити потрясіння та наслідки кризи, воно залишаться бажаним самостійним фінансовим інструментом та базовим активом деривативів.

Розглядати цей феномен можна під різним кутом зору: з позиції історії, економіки чи психології. Відданість золоту, переконання в тому, що це найнадійніший метал, що в ньому варто зберігати свої заощадження у складні часи, пропри те, що світ відмовився від прив'язки валюти до жовтого металу - це те питання, на якому варто зосередитись та зробити спробу інтерпретувати поведінку державних інститутів, приватних інвесторів та звичайних громадян усіх країн світу щодо намагання накопичування золота.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Еволюції формування світової валютної системи та трансформації ролі золота, яка відбувалась при цьому приділяє увагу український науковець О. Дзюблюк [1]. Вплив геополітичної напруги на ціну золота, а також роль золота у валютних резервах країн сировинних експортерів досліджує В. Козюк [2, 3]. Серед зарубіжних дослідників варто звернути увагу на праці Дж. Айзенмана [4], Д. Баура та Т. Макдермота [5], які досліджують причини зростання частки золота у валютних резервах країни.

Мета статті: визначити причини та передумови схильності центральних банків до збільшення частки валютних резервів у золоті, знайти історичні, економічні та психологічні чинники популярності золота, як засобу нагромадження.

Виклад основного матеріалу

Кон'юнктура світового ринку золота показала, що за останні 10 років відбуваються постійні зміни на даному ринку. Він змінив свою структуру, а також зазнав функціональних перетворень, що відобразилось на попиті та пропозиції дорогоцінного металу та змінило їх характер. Попит на золото традиційно залежить від рівня розвитку окремих галузей промисловості, від кількості спекулятивних та арбітражних операцій та зрештою від потреби в поповненні золотовалютних державних резервів за рахунок золота, в цілому попит має чітко виражену тенденцію до стійкого зростання в останнє десятиліття.

Одним із вагомих факторів впливу на попит на золото є резерви центральних банків. Роль золота у формуванні валютних резервів центральних банків зазнавала змін і було це зумовлено еволюцією світової валютної системи та не тільки цим фактором. Очевидно, що золотий стандарт та виконання золотом функцій грошей всебічно посилювали роль золота, зокрема у формуванні резервів центральних банків. Проте, відмова від золотого, а згодом і від золотовалютного стандарту та перехід до плаваючих валютних курсів мали б послабити позиції золота у формуванні резервів центральних банків, а згодом перевести його у розряд звичайних дорогоцінних металів, які використовуються у різних галузях економіки. Проте, як показав час, цього не відбулось. І причинами цього є історичні, економічні та навіть психологічні аспекти, адже попри намічену тенденцію щодо скорочення золота у запасах центробанків, яка спостерігалась у періоди стабільності, кризові явища давали зворотній ефект і сприяли накопиченню золота, що впливало на попит та, відповідно, було важливим фактором зростання його ціни на світовому ринку.

За останні десять років ми бачимо фундаментальні зміни у поведінці центральних банків щодо золота і викликані вони перш за все переоцінкою його ролі та значення і актуальності після світової фінансової кризи 2008 року. Центральні банки країн, що розвиваються, збільшили свої офіційні закупівлі золота, в той час як банки розвинутих європейських країн скоротили або припинили продаж жовтого металу. Загалом центральні банки продали 7853тони золота в період з 1987 до 2009 року, а з 2010 до 2016 року вони закупили 3297тон [6].

У таблиці 1. представлено 10 найбільших країн з високим відсотком золота у їх золотовалютних резервах.

Таблиця 1 - Топ-10 країн де золото становить високий відсоток резервів станом на березень 2021 року [9]

Отже, традиційно Сполучені Штати та Стара Європа у золоті зберігають велику частку своїх резервів, особливо після кризи 2008-2009 років. Саме вони забезпечують високий попит на золото з боку центральних банків та демонструють всьому світу своє ставлення до даного активу і визначають його роль на ринку.

Великим золотим запасам США сприяло те, що у другій половині 20-го століття ця країна була не лише найбільшим торговим партнером у світі, але й їхні державні боргові цінні папери відповідали інвестиційним цілям центральних банків: були достатньо ліквідними, безпечними та приносили високі прибутки. Зниження відсоткових ставок сприяло притоку інвестицій у державні облігації США. Це спричинило те, що центральні банки промислово розвинених країн частково продавали свої запаси золота в обмін на фінансові зобов'язання уряду США та інших розвинених країн світу.

Протягом останніх двох десятиліть світова валютна система еволюціонувала від золотовалютного стандарту або системи, орієнтованої на США, з валютами, які прив'язувались до долара США, до багатополярної системи з курсами, що вільно плавають і яка передбачала певний склад іноземних резервних валют, який залежав від регіональних моделей торгівлі. Це призвело до скорочення частки долара США в загальних світових резервах з 71% у 2000 році до 59% у 2021 році [6]. В той же час кількість валют, які зберігаються у резервах, розширилася і охоплювала валюти як менших розвинених країн, так і великих економік, що розвиваються. Оскільки фінансова криза підірвала довіру до встановленого економічного порядку, запаси золота центрального банку зросли на чолі з країнами, що розвиваються.

Олександр Дзюблюк зазначає «незважаючи на втрату грошових функцій, золото продовжує відігравати важливу роль у світовій монетарній системі на сучасному етапі. І хоча запаси золота і не мають безпосереднього зв'язку із реальним грошовим обігом, проте як один із найбільш ліквідних товарів слугують надійним протиінфляційним та політичним страховим фондом. Попри те, що золото як фінансовий актив і тезавраційний товар не є грошима у сучасному розумінні, воно стоїть ближче до грошей, ніж будь-яка інша форма збереження вартості у матеріальному вираженні» [ 1].

Хоча ліквідність є важливою метою інвестування, певні події сприяли послабленню процесу вилучення резервів центрального банку, особливо в періоди кризи. Це, у свою чергу, дозволило тим, хто розпоряджається резервами центрального банку більше маневрено реагувати та інвестувати резерви в іноземній валюті на портфельній основі та на триваліші терміни.

Причини цьому лежать у площині скасування більшості валютних прив'язок на користь достатньо гнучкої валютної системи; зростання рівня резервів в країнах, що розвиваються та створення МВФ і найбільшими центральними банками глобальних резервів ліквідності, таких, як валютний своп і кредитні послуги. А це знімало тиск на резерви в періоди кризи. Загалом, роль валютних резервів змінилася у діючій світовій валютній системі від підтримки валютної прив'язки та управління цільовою ставкою до підтримки впевненості в здатності країни виконати свої зовнішні зобов'язання у будь -який момент часу.

Послаблення вимог щодо ліквідності ускладнило досягнення безпеки та збереження капіталу через інвестуючи виключно в державні облігації традиційних резервних валют, адже за ними пропонувались негативні реальні відсоткові ставки. Вони були застосовані для підтримки економічного відновлення після світової фінансової кризи, проте негативні реальні ставки збереглися протягом більше десяти років і продовжують застосовуватись через пандемію COVID -19. Це, в свою чергу призвело до низької або негативної доходності державних облігацій, а отже, як наслідок, сприяла тенденції до диверсифікації інвестицій центрального банку в такі класи активів, як кредити з фіксованим доходом, облігації на ринках, що розвиваються, і, меншою мірою, акції.

Резерви центрального банку активно інвестуються для досягнення подвійних цілей - керувати країною під час кризи та для збереження національних заощаджень на майбутнє. Деякі центральні банки вдаються до поділу міжнародних резервів на транші ліквідності та інвестицій, щоб наголосити на різних цілях. Не зважаючи на те, чи керують ними цілісно, чи на траншованій основі, переважну частину резервів продовжують інвестувати в надійні активи або антициклічні валюти. Основним критерієм залишається ліквідність та прибутковість у періоди кризи. Для збереження і примноження багатства, центральні банки також використовують антициклічні активи з відносно нижчою ліквідністю, але більшою прибутковістю. І, хоча золото більше не є основою світової валютної системи, воно зберегло свою роль у резервах іноземної валюти як надійний засіб збереження вартості та захисту від інфляції. Тут можна говорити про економічний аспект схильності до нагромаджень у золоті, але не варто відкидати і суто психологічну сторону питання, адже попри об'єктивні фактори, що спонукають до заощаджень та формування резервів у золоті, існують і суб'єктивні фактори, основані на досвіді поколінь і стереотипах.

Останнім часом золото розглядалося як важливий внесок у покращення прибутковості портфеля, скоригованої на ризик, адже воно має негативну кореляцію з доларом США та незначну кореляцію з акціями. Поява нових фінансових інструментів, таких як біржові фонди (ETF), забезпечені золотом, також дозволила управителям резервами центрального банку тактично інвестувати в золото. Швидше за все, тенденція до диверсифікації за різними валютами та інвестиціями, збережеться. Якщо раніше цілей збільшення ліквідності та прибутку в основному досягали шляхом інвестування в державні боргові зобов'язання США, то сьогодні вони швидше будуть досягнуті шляхом диверсифікації резервів. Окремі центральні банки припинили оцінювати результати лише з позиції фінансової віддачі [7].

Центральні банки стали чистими покупцями золота починаючи з 2010 року, чим поклали кінець тривалому періоду чистих продажів золота, що розпочалася з моменту завершення Бреттон-Вудської системи з початку 1970-х років. З 2010 року центральні банки збільшили свої резерви на 5562,4 тони золота, в результаті чого загальні офіційні золоті резерви досягли 35527 тон. Переважна більшість нових закупівель золота була ініційована центральними банками країн, що розвивається [6, 7, 9].

Як уже зазначалось, зміна у ставленні центральних банків до золота була спричинена світовою фінансовою кризою 2008 року. Вона фактично оголила вразливі місця світової фінансової системи, чим викликала занепокоєння щодо того, наскільки глобальний економічний бум базувався на боргах. Фактично боргова криза в Європі та значне зниження кредитного рейтингу США підірвали довіру інвесторів до ринку боргових зобов'язань. Це призвело до нарощення схильності до диверсифікації традиційних резервних активів центральних банків. Крім того, наростання геополітичної напруженості спонукало окремі країни розглянути альтернативи долару США та навіть запровадити політику дедоларизації, з метою зменшення залежності від долара США.

Динаміку придбання та продажу центральними банками золота для поповнення золотовалютних резервів представлено на рисунку 1. Фактично прослідковується чітка тенденція до скорочення золотих запасів у періоди економічного зростання і відновлення інтересу до золота, як активу у періоди посилення кризових явищ у економіці. Так криза 2008 року знов змінила вподобання центральних банків та спонукала накопичувати золото. Аналогічно, і останні події на світовому ринку, пов'язані з епідеміологічними обмеженнями та поширенням коронавірусу також відповідно позначились на золотовалютних резервах і проявились у нарощенні золотих запасів центральними банками світу.

Рис. 1. Чиста купівля та продаж золота Центральним банком з 1971 року [6] 

Країни, що розвиваються продовжують активно купувати золото починаючи з 2010 року, проте профіль покупців у особі центральних банків з часом дещо змінився. Традиційні покупці золота, які регулярно скуповували метал, такі як Росія, Туреччина та Казахстан (рис.2), підтримували високий рівень закупівель протягом багатьох років після кризи, дещо урізноманітнилися та доповнились. Так у 2019 році 18 центральних банків різних країн світу купили понад одну тонну золота, а країни, які протягом багатьох років були відсутні на ринку золота, стали помітними покупцями жовтого металу. Не виключенням стали і центральні банки Європейського Союзу, яких знову можна віднести до чистих покупців через значні закупівлі з боку Польщі та Угорщини у 2018-19 роках.

Також окремі центральні банки почали накопичувати золото з внутрішніх джерел, а не на міжнародному ринку, користуючись можливістю придбати резервний актив за місцеву валюту.

Рис. 2. Окремі регіональні та центральні банки за розмірами чистих закупівель золота з 2008 року, тон [9]

Пандемія COVID-19 додала нові виклики для розпорядників резервів центральних банків. Антикризове управління вийшло на перший план інвестиційних критеріїв при формування резервів центральними банками, зосередивши увагу на фінансовій поведінці золота під час кризових явищ у економіці. Результати «Огляду золотих резервів Центрального банку 2021 року» [7] показали, що центральні банки більшості країн світу нині оцінюють «ефективність золота під час кризи» як головну причину купувати золото, і вперше цей фактор мав вирішальне значення (Рис. 3).

Рис. 3. Центральні банки, які купили або продали більше 1 тони золота в 2021 р. [6]

В першому півріччі 2021 року Таїланд став найбільшим покупцем золота, додавши до своїх запасів 90,2 тон золота. Угорщина збільшити свої золоті запаси до 94,5 тон, що стало історичним максимумом. Хоча в 2020 році, на тлі поширення пандемії, попит на золото з боку центральних банків дещо зменшився, проте вже в 2021 році він знову посилився. Причини цього ми знову вбачаємо у економічних факторах, що проявляються у наростанні кризових явищ, та психологічних особливостях індивідів, що проявляються у вмінні адаптуватись до найскладніших ситуацій.

Приймаючи інвестиційні рішення управителі резервами повинні враховувати складний набір питань, починаючи від фінансових факторів і закінчуючи можливими геополітичними наслідками та глобальними тенденціями. Опитування 2021 року продемонструвало, що в той час як до 2020 року негативні відсоткові ставки залишались найбільш релевантним фактором інвестування, невизначеність після поширення пандемії стала достатньо актуальною. Зміни в глобальній економічній владі та проблеми навколишнього середовища , соціальні та політичні чинники розглядалися як наступні за вагомістю найважливіші фактори.

Функціональні цілі валютних резервів країн впливають на їх інвестиції, а також на розподіл активів. В 2019 році Всесвітня рада з золота провела ретельний аналіз опублікованих інвестиційних рекомендацій 65 центральних банків, 34 з яких були банками країн з перехідною і 31 - банками розвинутих економік (рис. 4.). В результаті дослідження було виявлено, що інвестиційні принципи центральних банків транзитивних економік суттєво вужчі, ніж їхні аналоги в країнах з розвиненою економікою.

Рис. 4. Допустимі інвестиційні активи 65 центральних банків (31 з країн з розвинутою економікою, 34 з країн, що розвиваються) [9]

Інвестиційні інструкції більшості центральних банків дозволяють зберігати резерви в золоті, СПЗ, резервних залишках МВФ, суверенному борзі та депозитах з високим рейтингом та інших активах. Рекомендації центральних банків транзитивних економік можна охарактеризувати, як набагато більш обережні. Особливо це стосується ризикованих активів, зокрема корпоративних боргових зобов'язань та акції. До прикладу лише один центральний банк з зазначеної групи країн володів акціями, і менше третини тримали корпоративні цінні папери, деривативи, інструменти грошового ринку та агентські борги.

Таким чином функціональні цілі резервів країн з транзитивними економіками і достатньо жорсткі інструкції щодо інвестування, роблять їх ще більш чутливими до ризиків, що пов'язані з боргами. Сьогодні вони особливо високі і пов'язані з:

- довгостроковим впливом пандемії на монетарну та фіскальну політику;

- погіршенням бюджетного становища;

- зростанням торговельних суперечок між країнами;

- проведенням протекціоністської політики

- зростання проблем незалежності центрального банку;

- загрозою монетизації суверенного боргу

- зростанням загрози валютних війн між конкурентами.

Все це посилює роль золота, адже воно фактично є єдиним резервним активом, який не несе політичного чи кредитного ризику і не може бути знеціненим емісією чи іншими надзвичайними заходами монетарної політики. Окрім того, структура портфелів центральних банків в країнах з перехідною економікою, як правило часто змінюється і орієнтується на долар США. Від'ємні відсоткові ставки та побоювання зміни перспектив долара США також причиною зростання попиту на золото з боку центральних банків транзитивних економік.

Золото залишається важливим нетиповим фінансовим активом і вагомим компонентом резервів центральних банків більшості країн світу через його привабливі характеристики, що проявляються у безпеці, ліквідності та прибутковості - трьох ключових інвестиційних цілей центральних банків. З позиції безпеки, золото не має кредитного ризику та ризику дефолту. Окрім того, золото доцільно використовувати для захисту вартості інвестиційного портфеля завдяки його негативній кореляції чи відсутності цінового співвідношення з доларом США, а також з сировинними товарами та більшістю фінансових активів. Центральні банки мають змогу використовувати золоті свопи для короткострокових вимог щодо ліквідності. Загалом, золото демонструвало загальну позитивну реальну прибутковість, особливо у періоди економічної кризи.

Аналіз кон'юнктури світового ринку золота показав, що хоча попит на золото формується і промисловим сектором, і ювелірною галуззю, і іншими учасниками, проте роль резервного активу центральних банків залишається вирішальна. У кризові періоди центральні банки достатньо активно та інтенсивно нарощують свої золоті резерви. І особливо це актуально для економік, що розвиваються.

Висновки

Центральні банки, поруч з ювелірними компаніями та промисловими підприємствами, залишаються основними інститутами, які мають суттєвий вплив на світовий ринок золота. Зростання попиту на цей дорогоцінний метал зумовлено в першу чергу схильністю центральних банків окремих країн до розширення золотих запасів у кризові роки та періоди невизначеності.

Відмова від золотого та золотовалютного стандарту змінило роль золота і мало б сприяти послабленню його позицій та остаточний перехід у розряд звичайних активів. Проте історична пам'ять, психологічні аспекти, несприятливі політичні фактори у періоди економічної нестабільності суттєво впливають на ринок золота і повертають його в когорту високонадійних активів, володіння якими є бажаним. Особливо схильними до накопичення у золоті в періоди невизначеності є країни, що розвиваються та транзитивні економіки. Активне придбання їх центральними банками золота суттєво збільшує попит на світовому ринку та впливає на ціну дорогоцінного металу.

Період відносної стабільності, коли було прийнято умови ямайської угоди, дійсно супроводжувався скороченням частки золота у резервах центральних банків більшості країн світу, проте вже перша фінансова криза сприяла формуванню протилежної тенденції, яка посилилась в умовах пандемії. Тому можна стверджувати, що золото продовжує виконувати функцію «тихої гавані» і не втрачає свої популярності, що особливо помітно в періоди невизначеності. Суспільство психологічно не готове відмовитись від золота, як одного з найбільш надійних активів попри всі його недоліки.

Література

1. Дзюблюк О. Еволюція ролі золота у сучасній монетарній системі. Банківська справа.2020. №1. URL: https:// dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/42126

2. Козюк В. Ціна на золото: чи справді геополітична напруга має значення? Світ фінансів 2(67)/2021 URL: https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/43457/1/

3. Козюк В. Роль золота у валютних резервах країн сировинних експортерів. Журнал європейської економіки.Т.20, № 2 (77), Квітень-червень 2021р. URL:http://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/ 1529/1520

4. Aizenman, J., & Inoue, K. (2013). Central banks and gold puzzles. Journal of the Japanese and International Economies, 28, 69-90. URL: https://doi.org/10.3386/ w17894

5. Baur, D. G., & McDermott, T. K. (2010). Is gold a safe haven? International evidence. Journal of Banking & Finance, 34(8), 1886-1898.

6. Gold Statistics and Information. URL: https://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/ gold/index.html#mcs

7. Research: Gold price in a range of currencies since URL: http://www.gold.org.

8. The Economy Forecast Agency (EFA): URL: https://longforecast.com/

9. World Gold Council URL:http://www.gold.org/supply-and-demand/gold-demand-trends

References

1. Dzyublyuk O. (2020) Evolyuciya roli zolota u suchasnij monetarnij sistemi. [The evolution of the role of gold in the modern monetary system]. Bankivska sprava - Bankin, 1. Retrieved from https:// dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/42126 [in Ukranian].

2. Kozyuk V. (2021) Cina na zoloto: chi spravdi geopolitichna napruga maye znachennya? [The price of gold: does geopolitical tension really matter?]. Svitfinansiv - The world of finance, 2(67). Retrieved from: https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/43457/1/ [in Ukranian].

3. Kozyuk V. (2021) Rol zolota u valyutnih rezervah krayin sirovinnih eksporteriv. [The role of gold in the foreign exchange reserves of commodity exporters.]. Zhurnalyevropejskoyi ekonomiki. Journal of European Economy, 20 (2). Retrieved from: http://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/ 1529/1520 [in Ukranian].

4. Aizenman, J., & Inoue, K. (2013). Central banks and gold puzzles. Journal of the Japanese and International Economies, 28, 69-90. Retrieved from: https://doi.org/10.3386/ w17894 [in English]

5. Baur, D. G., & McDermott, T. K. (2010). Is gold a safe haven? International evidence. Journal of 'Banking & Finance, 34(8), 1886-1898. [in English].

6. Site National minerals information center. Gold Statistics and Information. minerals.usgs.gov. Retrieved from: https://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/gold/index.html#mcs [in English].

7. Site World Gold Council. Research: Gold price in a range of currencies since. www.gold.org. Retrieved from: https:// www.gold.org. [in English].

8. Site The Economy Forecast Agency (EFA): longforecast.com Retrieved from:https://longforecast.com/ [in English].

Размещено на Allbest.ru