Оцінка втрат України від воєнного вторгнення РФ: макроекономічний вимір

Значні території південних регіонів, що спеціалізуються на виробництві зернових, знаходяться в епіцентрі активних воєнних дій, де вийти в поле неможливо фізично. Проте у відносно спокійних регіонах (Полтавській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та ін. областях) для роботи великих агрохолдингів виникають проблеми через розрив логістичних ланцюжків - наприклад, їх склади засобів захисту, насіння, добрив можуть бути розташовані під Києвом, або в інших місцях, куди неможливо дістатися через бої або зруйновану інфраструктуру. Обговорюється можливість закупівлі засобів захисту, насіння та добрив у Польщі, але це все одно не вирішує питання логістики ресурсів усередині країни. Закриття українських портів на Чорному та Азовському морях загрожує українському агарному імпорту, морський шлях наразі є закритим, а це, своєю чергою, збільшує навантаження на логістику будь - яких поставок суходолом Пальне, харчі, порти: три "больові точки" економіки. BBC news. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-60680634.

За воєнного часу логістика і торгівля мають пристосовуватися не лише до зриву в усіх ланцюжках поставок, браку пального, а й враховувати комендантські години.

На основі офіційної статистичної інформації, врахування ймовірностей подій, потенційних ризиків та невизначеностей, експертних припущень та емпіричних даних були проведені розрахунки можливого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції (обумовленого воєнними діями на значних територіях України) у вартісних оцінках, у фізичному вираженні з особливою увагою до окремих стратегічно важливих з точки зору продовольчої безпеки сільськогосподарських культур та у розрізі окремих секторів аграрного виробництва: сільськогосподарських підприємств (юридичних осіб) та господарств населення.

Основні результати:

1. Скорочення виробництва у вартісних оцінках - регіональний зріз. Частка ІО регіонів України, на території яких активно ведуться воєнні дії, у загальному випуску сільськогосподарського виробництва становить 40,9%, у т.ч. у рослинництві - 43,3%, у тваринництві - 30,3% (табл. 6). За попередніми даними, у 2021 р. загальний випуск сільськогосподарської продукції (у постійних цінах 2016 р.) становив 700,1 млрд грн Продукція сільського господарства у постійних цінах 2016 року за 2021 рік / Держстат. Київ, 2022. С. 6.. Неможливість фізично провести посівну у зазначених у табл. 6 регіонах призведе до скорочення валового випуску сільськогосподарської продукції у вартісних оцінках на 286,6 млрд грн і становитиме 413,5 млрд грн.

Таблиця 6. Частка регіонів, де активно відбуваються воєнні дії, у виробництві сільськогосподарської продукції

	Область України	Частка регіону у виробництві с/г продукції, %	У т.ч.	Посівні площі озимих під урожай 2022 р., тис. га
			рослинництво	тваринництво
	Україна	100	100	100	9093,1
1	Донецька	3,0	2,9	3,2	436,0
2	Житомирська	4,2	4,3	3,8	188,2
3	Запорізька	3,9	4,4	1,9	858,0
4	Київська	5,7	5,2	7,7	255,6
5	Луганська	1,8	2	0,7	339,6
6	Миколаївська	4,0	4,5	1,8	748,2
7	Сумська	4,1	4,4	2,7	207,6
8	Харківська	5,2	5,6	3,6	609,9
9	Херсонська	4,3	4,8	2,2	668,2
10	Чернігівська	4,7	5,2	2,7	216,5
Разом по визначених регіонах	40,9	43,3	30,3	4527,8

Джерело: Економічні рахунки сільського господарства. Продукція сільського господарства у постійних цінах 2016 року за 2021 рік / Держстат. 2021. С. 7.

За оптимістичним сценарієм деякі з постраждалих областей можуть провести посівну частково: це західні та південні райони Житомирщини, частина Запорізької, Київської та Миколаївської областей, точково може включитися Чернігівщина та Сумщина. Це покращить прогноз посівної компанії на 5-6% і потенційно вартість виробленої у 2022 р. сільськогосподарської продукції може бути оцінена на рівні 455- 460 млрд грн (за постійними цінами 2016 р.).

2. Скорочення виробництва за окремими видами сільськогосподарських культур. Зважаючи на спеціалізацію визначених регіонів, скорочення обсягів виробництва у рослинництві буде нерівномірним за окремими культурами. Виробництво зернових і зернобобових культур скоротиться на 44,6% і становитиме 46,8 млн т на відміну від 84,6 млн т у 2021 р. (рис. 3).



Обсяг виробництва сільськогосподарських культур за окремими видами

Рис. 3. Прогнозні оцінки обсягів виробництва сільськогосподарських культур

Джерело: Обсяг виробництва, урожайність та зібрана площа сільськогосподарських культур за їх видами у 2021р. / Держстат. Київ, 2022. 53 с.

Найбільші втрати обсягів виробництва пшениці (-49,3%) та соняшника (-51,1%) призведуть до зменшення виробництва зазначених культур до 16,6 млн т та 8,0 млн т відповідно. Виробництво овочів скоротиться на 46,2% і становитиме 5,3 млн т, картоплі - на 35,7% і становитиме 13,7 млн т. Виробництво плодових і ягідних культур зменшиться на 23,4% і становитиме 1,6 млн т.

Такі втрати очікуються виключно через скорочення посівних площ за рахунок регіонів, де проводяться активні бойові дії. Додатковими факторами зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції можуть стати: обмежена можливість купівлі мінеральних добрив (значна їх частина закуповувалася у Росії та Білорусі), засобів захисту рослин та значне подорожчання пально-мастильних матеріалів.

У 2021 р. під озимі зернові культури на зерно та зелений корм було засіяно 9,1 млн га сільськогосподарських угідь Посівні площі культур озимих під урожай 2022 року по регіонах. Експрес-випуск,

2022. URL:http://www.ukrstat.gov.ua/. Майже половина площ знаходиться на тимчасово окупованих територіях та/або територіях, де ведуться активні бойові дії. Відповідно обсяги озимини та зеленого корму скоротяться на 49,8%. Значне скорочення кормів негативно впливатиме на галузь тваринництва і в інших, більш «спокійних» регіонах та призведе до ще більшого падіння обсягів виробництва тваринницької продукції.

У 2021 р. сільськогосподарськими культурами в Україні було засіяно 28387,5 тис. га угідь Враховуються господарства усіх категорій.. З них зерновими і зернобобовими культурами - 15943,9 тис. га, технічними - 9106,6 тис. га, решта - іншими культурами (табл. 7). Питома вага озимих культур у структурі зернових і зернобобових культур становила понад 50%, зокрема, озимої пшениці - 43,3% (ярої пшениці - 1,2%), озимого ячменю - 7,1%, озимого жита - 1,1%. У групі технічних культур частка озимого ріпаку у структурі посівів становила 10,7%.

Таблиця 7. Посівні площі сільськогосподарських культур у господарствах усіх категорій у 2021 р., тис. га

Сільськогосподарські культури	тис. га
Культури зернові та зернобобові	15943,9
пшениця озима	6907,5
пшениця яра	192,1
кукурудза на зерно	5474,8
ячмінь озимий	1137,5
ячмінь ярий	1337
жито озиме	174,2
жито яре	1,1
Інші зернові та зернобобові	719,7
Культури технічні	9106,6
Соняшник	6509,7
Ріпак озимий	975,9
кольза (ріпак ярий)	33,6
Соя	1280,3
Буряк цукровий фабричний	226,6
Інші технічні	80,5
Інші культури	3337
Усього	28387,5

Джерело: Посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами у 2021 році / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/sg/ppsgk/ppsgk2021.xlsx

У 2022 р. посівні площі озимих зернових культур порівняно із 2021 р. дещо зменшилися, зокрема, пшеницею засіяно 6538,4 тис. га, житом - 108,5, ячменем - 969,0 тис. га. Посіви ріпаку озимого зросли до 1413,5 тис. га.

За даними рис. 4, у 2022 р. можливе значне скорочення виробництва сільськогосподарських культур, що пов'язано із високим ризиком ведення польових робіт на територіях, які межують із країною-агресором і де ведуться активні бойові дії. Відповідно, це може призвести до скорочення виробництва ряду важливих з точки зору продовольчого забезпечення сільськогосподарських культур. Доступ до земельних ресурсів обмежений у дев'яти областях, де площа ріллі становить 14,2 млн га, або майже половину від загальнодержавного рівня (32,5 млн га). Ведення сільськогосподарської діяльності на великій частині цих територій нині видається небезпечним для життя людини.



Рис. 4. Площа ріллі у регіональному розрізі, 2022 р.

Джерело: Сільське господарство України за 2018 рік. Статистичний збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2019. 235 с. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/09/Zb_sg_2018%20.pdf

3. Озима пшениця та кукурудза.

Пшениця та кукурудза є стратегічно важливими сільськогосподарськими культурами з точки зору внутрішньої та глобальної продовольчої безпеки. За оцінками провідних аналітиків зернового ринку, пшениця та кукурудза є визначальними товарами продовольчого забезпечення, оскільки вони постачають 27% сукупних спожитих калорій, або, іншими словами, 27% всієї їжі на Землі Андрій Ярмак: Глобальна продовольча безпека, зруйнована російським вторгненням в Україну, може ще вбитисотні мільйонів людей у всьому світі. 22 березня 2022. URL: https://east-fruit.com/en/news/global-food-security- destroyed-by- russian-invasion-in-ukraine-could-kill-hundreds-of-millions- globally/?fbclid=IwAR2L_ikBxUfMQqKsIAnGf9R7EytsKP_8a5o8ut0lRQ5hxzAOwtEo5 LHwQrY.

На сьогодні в Україні половина засіяної площі озимої пшениці (3324,5 тис. га) під урожай 2022 р. перебуває у зоні високого ризику, а вагома частина цієї площі взагалі залишається без можливості належного подальшого обробітку (рис. 5. У 2021 р. вагому частину посівних площ під цю культуру було зосереджено у всіх регіонах, де ведуться воєнні дії (50,1%). Якщо врахувати той факт, що яра пшениця у структурі посівів займає незначну частку, виникає проблема щодо компенсації втраченого в перспективі врожаю за рахунок її посіву у віддалених регіонах, адже пшениця відіграє ключову роль у питанні формування внутрішньої та глобальної продовольчої безпеки.

Рис. 5. Посівна площа озимої пшениці під урожай 2022 року, тис. га Джерело: Посівні площі культур озимих під урожай 2022 року / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/sg/ppko/ppokpu_22_reg.xls

Іншою стратегічно важливою з точки зору продовольчої безпеки в Україні та у світі сільськогосподарською культурою є кукурудза. Площі під вирощування кукурудзи на зерно впродовж останніх п'яти років в Україні становили близько 5200 тис. га (рис. 6). Основна частина посівних площ зосереджена у центральних і північних областях. Це означає, що, порівняно із пшеницею, імовірні втрати валових зборів тут будуть дещо меншими. У чотирьох областях із високим ризиком для сільськогосподарської діяльності внаслідок бойових дій (Чернігівській, Сумській, Харківській і Миколаївській) сукупна площа посівів кукурудзи становить 1522,7 тис. га, або 30% від загальної площі виробництва цієї культури.



Рис. 6. Посівна площа кукурудзи на зерно, тис. га

Джерело: Посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами у 20172021 рр. / Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

У табл. 8 представлено прогнозні оцінки щодо можливого валового збору пшениці та кукурудзи у 2022 р. в умовах ведення воєнних дій Для прогнозної оцінки валового збору у 2022 р. було враховано динаміку зазначених культур у п'ятирічному періоді (2017-2021 рр). Для областей, де ведуться воєнні дії, було застосовано відповідний коефіцієнт збору культур, визначений експертним шляхом, зокрема: у Донецькій - 0,1; Житомирській - 0,8; Запорізькій - 0,2; Київській - 0,8; Луганська - 0,1, Миколаївська - 0,7, Сумська - 0,1, Харківська - 0,5, Херсонська - 0,1, Чернігівська - 0,4. та за умов мирного часу. Загалом втрати у валовому зборі пшениці та кукурудзи можуть становити близько 8610,6 тис. т (31,5%) і 7574,7 тис. т (22,8%) відповідно. У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Сумській, Херсонській та Чернігівській областях спад у виробництві сільськогосподарських культур буде спостерігатися найбільше.



Таблиця 8. Прогнозна оцінка валового збору пшениці і кукурудзи у 2022 р., тис. га

Регіон / Область	Сільськогосподарські культури, тис. т
	Мирний час	Воєнні дії
	Пшениця	Кукурудза	Пшениця	Кукурудза
АР Крим	-	-	-	-
Вінницька	1686,1	3279,4	1686,1	3279,4
Волинська	708,9	320,6	708,9	320,6
Днiпpопетpовська	1935,1	1233,3	1935,1	1233,3
Донецька	1290,4	204,8	129	20,5
Житомиpська	664,1	1646,1	531,3	1316,9
Закарпатська	87,0	258,0	87	258
Запорізька	2184,2	177,5	436,8	35,5
Івано-Франківська	281,7	377,1	281,7	377,1
Київська	895,9	2419,4	716,7	1935,5
Кіровоградська	1288,7	1921,7	1288,7	1921,7
Луганська	959,3	205,0	95,9	20,5
Львівська	807,9	460,4	807,9	460,4
Миколаївська	1510,5	475,4	1057,4	332,8
Одеська	2071,5	607,9	2071,5	607,9
Полтавська	1066,0	4025,8	1066	4025,8
Рівненська	494,4	607,0	494,4	607
Сумська	941,1	3090,8	94,1	309,1
Тернопільська	1099,6	1132,0	1099,6	1132
Харківська	2374,7	1353,8	1187,4	676,9
Херсонська	1696,5	378,5	169,7	37,9
Хмельницька	1286,6	2200,5	1286,6	2200,5
Черкаська	970,7	2677,0	970,7	2677
Чернівецька	183,3	361,8	183,3	361,8
Чернігівська	853,7	3878,3	341,5	1551,3
Україна	27337,8	33291,9	18727,3	25699,4

Джерело: Сільське господарство України за 2018 рік. Статистичний збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2017-2020 рр.



Сільськогосподарські роботи можуть серйозно ускладнитися через дефіцит і зростання вартості виробничих ресурсів (пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, насіння), а також ризики і небезпеки для життя людини. Тому варто переглянути структуру посівних площ і зосередитись на вирощуванні сільськогосподарських культур продовольчої групи, адже саме ці культури становлять основу внутрішньої продовольчої безпеки країни.

4. Оцінка втрат у розрізі окремих секторів: сільськогосподарських підприємств (юридичних осіб) та господарств населення.

Воєнні дії по-різному вплинуть на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. В різних категоріях виробників сільськогосподарської продукції частка ринкової продукції значно відрізняється, різною є інтеграція в ресурсні та збутові ринки. Якщо забезпечення виробничих процесів у підприємств на всіх етапах значною мірою залежить від доступу до матеріально-технічних ресурсів та каналів збуту, то господарства населення значною мірою орієнтовані на самозабезпечення і більшою мірою покладаються на власні сили. Тому спад виробництва у господарствах населення на сільських територіях, з яких воно не було повністю переміщене внаслідок воєнних дій, буде не таким відчутним, як у підприємств, проте обсяги виробництва порівняно з попередніми періодами будуть меншими внаслідок відпливу частини населення Розрахунки виробничих втрат та обсягів виробництва продукції господарствами населення потребують уточнення з урахуванням того, що з районів, які опинилися під повним чи частковим контролем збройних сил РФ, була переміщена значна частина населення. та інших чинників, крім того, зросте частка продукції, що споживатиметься в самих господарствах.

Розрахунки обсягів можливого виробництва сільськогосподарської продукції у розрізі окремих секторів - сільськогосподарських підприємств і господарств населення - базуються на оцінці рівня можливих втрат унаслідок виключення продуктивних сил окремих регіонів, де відбуваються воєнні дії (рис. 7).

Оцінки можливих втрат будуть уточнюватися шляхом урахування додаткових факторів, які надалі можуть вплинути на рівні урожайності та обсяги виробництва, - можливостей виконання необхідних агротехнологічних операцій, обробітку посівів, внесення добрив, вивезення зібраної продукції тощо. Значні невизначеності із впливом цих факторів зумовлюють широкі прогнозні інтервали можливих виробничих втрат та обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Рис. 7. Оціночний рівень виробничих втрат у сільському господарстві за категоріями виробників

Джерело: побудовано на основі онлайн карти DeepState воєнних дій. URL: https://www.google.com/maps/d/u/0/embed?mid=1ROxxPyw0nPAa5HDAABCBU- IDECabGw3- &ehbc=2E312F&ll=42.88714286986153%2C30.627107912500023&z=4

Сумарні очікувані у 2022 р. виробничі втрати у десяти регіонах, що найбільше постраждали від воєнних дій, становитимуть від 17,5 до 20,7 млн т зернових і зернобобових, від 380 до 540 тис. т цукрових буряків, від 3,8 до 4,5 млн т насіння соняшника, від 2 до 2,7 млн т картоплі, від 2,1 до 2,6 млн т овочевої та від 116 до 150 тис. т плодово-ягідної продукції (табл. 9 та 10).

Таблиця 9. Вірогідні діапазони втрат виробництва сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами, тис. т

С.-г. культури Регіони	Зернові та зернобобові	Буряк цукровий	Соняшник	Картопля	Овочеві	Плодові та ягідні
Донецька	1240-1390		390-435		9,4-10,5	3,7-4,1
Житомирська	320-540	63-105	46-77	6,6-11	1,3-2,2	0,4-0,6
Запорізька	1680-1900		465-530	0,15-0,17	15,5-17,5	4,7-5,3
Київська	400-660	120-200	68-113	4,6-7,7	8,0-13,4	2,6-4,4
Луганська	960-1070		480-540		0,17-0,19
Миколаївська	400-560		130-180	0,8-1,1	98-138	0,7-1
Сумська	3840-4290		730-816	4,8-5,4	1,7-1,9	0,8-0,9
Харківська	1660-2020	64-78	560-680	0,2-0,3	12,4-15,2	2,4-3
Херсонська	1550-1730		29-32	19,8-22	490-550	16-18
Чернігівська	2870-3390	107-126	380-450	60-71	2,0-2,4

Джерело: розраховано на основі даних Державної служби статистики України в частині виробництва продукції сільського господарства (Статистичний щорічник України за 2020 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.Ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/11/Y earbook_2020.pdf) та онлайн- карти DeepState воєнних дій

Таблиця 10. Вірогідні діапазони втрат виробництва сільськогосподарської продукції господарствами населення, тис. т

С.-г. культури Регіони	Зернові та зернобобові	Буряк цукровий	Соняшник	Картопля	Овочеві	Плодовіта ягідні
Донецька	400-450	8,3-9,4	85-96		173-196	6,2-7,1
Житомирська	19-56	1,1-3,3	1,9-5,6	86-260	20-60	2,1-6,2
Запорізька	470-550		134-155	115-133	152-175	24-28
Київська	17-51	0,8-2,4	0,2-0,7	76-228	26-77	2,9-8,7
Луганська	186-211		83-94		111-126
Миколаївська	115-191		27-46	31-51	27-45	3,4-5,6
Сумська	230-261	7,1-8,1	15,7-17,8	670-760	152-173	11,9-13,4
Харківська	410-530	4,4-5,6	41-52	250-320	193-248	15,3-19,6
Херсонська	680-770		147-166	192-218	555-629	19,5-22,1
Чернігівська	75-92	2,9-3,5	0,45-0,55	520-635	97-119

Джерело: розраховано на основі даних Державної служби статистики України в частині виробництва продукції сільського господарства (Статистичний щорічник України за 2020 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/11/Y earbook_2020.pdf) та онлайн- карти DeepState воєнних дій

Оціночні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції підприємствами та господарствами населення наведені в табл. 11 і 12.

Таблиця 11. Очікувані обсяги виробництва сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами (діапазони), тис. т

С.-г. культури Регіони	Зернові та зернобобові	Буряк цукровий	Соняшник	Картопля	Овочеві	Плодові та ягідні
Донецька	70-220		20-70		0,6-1,7	0,2-0,6
Житомирська	1610-1830	310-360	230-260	33-37	6,5-7,3	1,8-2,0
Запорізька	340-560		90-160	0,03-0,05	3,1-5,2	0,9-1,6
Київська	1990-2250	600-680	340-380	23-26	40-46	13-15
Луганська	60-170		30-85		0,01-0,03
Миколаївська	1040-1200		330-380	2-2,3	260-300	1,9-2,2
Сумська	230-680		40-130	0,3-0,9	0,1-0,3	0,05-0,14
Харківська	1700-2000	64-78	560-680	0,23-0,28	12,4-15,2	2,4-3
Херсонська	90-270		1,7-5,1	1,1-3,5	30-85	0,9-2,8
Чернігівська	1830-2350	70-90	240-310	40-50	1,3-1,7

Джерело: розраховано на основі даних Державної служби статистики України в частині виробництва продукції сільського господарства (Статистичний щорічник України за 2020 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ 021/zb/11/Yearbook_2020.pdf) та онлайн-карти DeepState воєнних дій



Таблиця 12. Очікувані обсяги виробництва сільськогосподарської продукції господарствами населення (діапазони), тис. т

С.-г. культури Регіони	Зернові та зернобобові	Буряк цукровий	Соняшник	Картопля	Овочеві	Плодові та ягідні
Донецька	80-130	1,7-2,8	17-28		35-58	1,2-2,1
Житомирська	320-360	19-21	32-36	1470-1640	335-375	35-39
Запорізька	180-260		52-72	44-62	58-82	9-13
Київська	290-320	13-15	3,8-4,3	1290-1440	440-490	50-55
Луганська	37-62		17-28		22-37
Миколаївська	570-650		137-155	153-173	136-154	17-19
Сумська	46-77	1,4-2,4	3,1-5,2	130-220	30-50	2,4-4
Харківська	650-760	6,9-8,1	64-75	390-460	300-360	24-28
Херсонська	135-225		29-49	38-64	110-185	3,9-6,5
Чернігівська	76-92	2,9-3,5	0,45-0,55	520-635	97-119

Джерело: розраховано на основі даних Державної служби статистики України в частині виробництва продукції сільського господарства (Статистичний щорічник України за 2020 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/11/Yearbook_2020.pdf) та онлайн-карти DeepState воєнних дій

Виконані розрахунки базувалися на припущенні, що структура виробництва продукції рослинництва істотно не зміниться. Проте, очевидно, що в умовах, які склалися, повинна відбутися переорієнтація на продовольчі культури за рахунок зменшення посівних площ під технічними культурами.

Проблеми в ресурсному забезпеченні та їх подолання в сучасних умовах

Забезпечення пальним.

Україна на три чверті залежна від імпорту нафтопродуктів. За даними консалтингової групи «А-95», на Росію та Білорусь припадало близько 40% постачань бензину, 67% - дизельного пального та 51% - зрідженої нафти.

Дефіцит на українському ринку призвів до значного зростання вартості пального. За даними представників одного з аграрних підприємств, з початку війни ціна на дизель для них зросла на 35-65% Нагодувати країну в умовах війни. Як українські аграрії готуються до нового сезону. Економічна правда. 15.03.2022. URL:

https://www.epravda.com.ua/publications/2022/03/15/684052/ . Для забезпечення фермерських господарств уряд пропонує скасувати акциз на пальне та знизити ставку ПДВ з 20 до 7%, що дозволить істотно зменшити ціну на пальне, водночас проблему його наявності може вирішити лише масштабне налагодження постачань з інших країн. Дозволено використання бензину та дизельного пального екологічних класів Євро 3 і Євро 4 та спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів.

Мінеральні добрива та насіння.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, який представляє в Україні крупний аграрний бізнес, наразі агрокорпорації забезпечені насінням на 70%, добривами - на 80%. Натомість, за нашими оцінками, особливо гостро ця проблема стоїть перед дрібними виробниками, оскільки порівняно з великими підприємствами вони мають значно менший запас міцності. З метою забезпечення аграріїв відповідними ресурсами уряд заборонив експорт мінеральних добрив та скасував додаткові процедури із сертифікації насіння. воєнне вторгнення економіка виробництво

Робоча сила.

Великі та середні виробники сільськогосподарської продукції, які використовують найману робочу силу, відчувають істотний брак робочої сили. Значна частка працівників бере участь у бойових діях, а у низці регіонів вони побоюються виходити в поля. Задля вирішення цієї проблеми запроваджена урядова програма бронювання військовозобов'язаних, в рамках якої певні категорії спеціалістів виведені з-під мобілізації .

Фінансування.

За експертними оцінками вісім із десяти виробників корпоративного сектора сьогодні потребують встановлення пільгових кредитних умов або відтермінування кредитних виплат Логістика воєнного стану: що буде із поставками пального та добрив. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/logistika-voennogo-stanu-so-bude-iz-postavkami- palnogo-ta-dobriv. Ще складніша ситуація для малих фермерів, які обробляють до 100 га земельних угідь (їхня питома вага у загальній кількості фермерських господарств становить понад 70%) та сімейних селянсько-фермерських господарств, які практично не мають реального доступу до безпечних позикових коштів.

Мінагрополітики оцінює загальну потребу в коштах для проведення весняних польових робіт у 100 млрд грн. Щоб частково вирішити проблему, Кабмін ухвалив постанову щодо фінансової підтримки фермерів із земельним банком до 10 тис. га та обігом не більше 20 млн євро на рік Нагодувати країну в умовах війни. URL:

https://www.epravda.com.ua/publications/2022/03/15/684052/. Максимальна сума позики, на яку поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн. Цим фермерам на період воєнного стану відсоткову ставку за залученими кредитами компенсують. Термін дії кредиту становить шість місяців. Встановлений максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами - до 80%.

На тлі погіршення загальної соціально-економічної ситуації через воєнні дії та зниження рівня добробуту всього населення України, окремої (додаткової) уваги потребують сільські жителі десяти охоплених війною регіонів. На 01.01.2021 р. чисельність сільського населення цих областей становила 4,1 млн осіб (1,5 млн домогосподарств). Зважаючи, що селяни харчуються переважно вирощеною власноруч сільськогосподарською продукцією та сукупні ресурси домогосподарств на 25% залежать від сільського господарства та землі Витрати і ресурси домогосподарств України у 2020 році. Стат. зб., Київ, 2021. С. 232., неможливість проводити весняно-польові роботи загрожуватиме внутрішній сімейній продовольчій безпеці третини сільського населення України. Для 1,5 млн сільських домогосподарств визначених областей недоотримані доходи становитимуть 4,4 млрд грн щомісяця (за фактичними цінами 2020 р.).

Виробнича інфраструктура.

Інформація про фізичні та фінансові втрати транспортної інфраструктури України під час війни наразі частково доступна у відкритих джерелах. Найбільш повно така інформація представлена в аналізі KSE Institute - аналітичному центрі при Київській школі економіки, який спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки безпосередньо займається збором інформації про об'єкти, що були зруйновані та продовжують руйнуватися під час війни, в тому числі й про транспортну інфраструктуру в межах проєкту «Росія заплатить», а також волонтерами з партнерських організацій, зокрема з Центру економічної стратегії та «Рго/огго.Продажі».

Зокрема, за наявною інформацію, станом на 17.03.2022 р. пошкоджено та/або повністю зруйновано 12 аеропортів, понад 15 тис. км автомобільних доріг, 5 тис. км залізничних шляхів, 350 мостів та мостових переходів тощо.

Ці розрахунки побудовані на аналізі декількох тисяч публічних повідомлень від громадян, уряду та місцевих органів влади щодо втрат і пошкоджень по всій країні.

Наведені оцінки не є вичерпними, оскільки інформація про численні пошкодження та руйнування може бути відсутня через неможливість громадян, місцевих та державних органів влади оперативно фіксувати завдані пошкодження у розрізі кожного міста та населеного пункту (табл. 13).

Таблиця 13. Втрати економіки України від фізичного пошкодження транспортної інфраструктури (у разі повної руйнації об'єктів) з початку воєнних дій

Об'єкти інфраструктури	Обсяг	Загальні втрати, млн дол. США
Дороги, км	15000	16923
Мости, од.	350	12145
Аеропорти, од.	15	10500
Залізничні колії, км	5000	7500
Залізничні станції, од.	47	5592
Атомні електростанції, од.	2	2416
Військові аеродроми, од.	10	390
Літак Ан-225 «Мрія», од.	1	300
Тепло та гідроелектростанції, од.	7	101
Разом		55867

Джерело: Інфраструктура України під час воєнних дій зазнала пошкоджень на $55,8 млрд - KSE. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/815021.html

Поточний стан окремих галузей виробничої інфраструктури

Залізничний транспорт.

За період війни українська залізниця зазнала значних втрат, насамперед залізнична інфраструктура, що є критичною для функціонування країни, та рухомий склад.

Станом на 24.03.2022 р.:

• зруйновано залізничні переходи між Україною та Російською Федерацією, а також припинено диспетчерський зв'язок з Російською Федерацією Укрзалізниця припинила будь-які відносини з РЖД. URL: https://railexpoua.com/novyny/ukrzaliznytsia-prypynyla-bud-iaki-vidnosyny-z-rzhd/;

• зруйновано залізничну інфраструктуру між Україною та Білоруссю Між Україною та білоруссю більше немає залізничного сполучення. URL: https://railexpoua.com/novyny/mizh-ukrainoiu-ta-bilorussi-bilshe-nemaie-zaliznychnoho- spoluchennia-kamyshin/; Хроніка "рейкової війни" на білоруській залізниці. URL: https://railexpoua.com/novyny/khroniky-reikovoi-viiny-na-biloruskii-zaliznytsi/; Білоруські партизани пошкодили інфраструктуру БЧ у напрямку ст. Молодечно.

URL: https://railexpoua.com/novyny/biloruski-partyzany-poshkodyly-infrastrukturu-bch-v- napriamku-st-molodechno/;

• відсутнє залізничне сполучення з Києвом за деякими напрямками, зокрема, у напрямку Ірпеня Окупанти підірвали колію поблизу Ірпеня, евакуювати жителів будуть автобусами. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-irpin-pidryv-kolii/31737420.html;

• зруйновано або пошкоджено вагонні депо, інфраструктуру залізничних станцій (колії, контактну мережу, рухомий склад тощо) Ворог обстріляв інфраструктуру станції Запоріжжя-2. Укрзалізниця обіцяє відновити її в найкоротші терміни. URL: https://railexpoua.com/novyny/voroh- obstriliav-infrastrukturu-stantsii-zaporizhzhia-2-ukrzaliznytsia-obitsiaie-vidnovyty-ii-v- naikorotshi-terminy/;

• призупинено рух низки приміських поїздів;

• спостерігається перевантаженість окремих західних прикордонних залізничних переходів та станцій (Ізов/Грубешів).

Залізничний транспорт значною мірою зосереджений на: 1) евакуації населення із регіонів ведення активних бойових дій, у т.ч. із важкодоступних міст у межах роботи гуманітарних коридорів (за місяць війни АТ «Укрзалізниця» здійснила 230 евакуаційних рейсів з Луганщини та Донеччини Укрзалізниця здійснила 230 евакуаційних рейсів з Луганщини та Донеччини / Укрзалізниця. URL: https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/579554/); 2) доставці гуманітарних вантажів до України та по регіонах країни; 3) релокалізації виробництв зі східних областей України у західні.

Водний транспорт.

Станом на 23.03.2022 р. Міністерство інфраструктури України. URL: https://www.facebook.com/MinInfra.UA; П'ять українських портів обробляють вантажі без виходу в море - МІУ. Порти України. URL : https://ports.ua/pyat- ukra%d1%97nskih-portiv-obroblyayut-vantazhi-bez-vihodu-v-more-miu/; П'ять українських портів обробляють вантажі без виходу в море - МІУ. Порти України. URL : https://ports.ua/pyat-ukra%d1%97nskih-portiv-obroblyayut-vantazhi-bez-vihodu-v- more-miu/:

Через російську воєнну агресію ситуація по галузі водного транспорту така:

Морські порти:

• Маріуполь, Бердянськ, Скадовськ, Херсон тимчасово не працюють. Вхід/вихід суден тимчасово неможливий;

• Миколаїв, Ольвія, Південний, Одеса, Чорноморськ частково здійснюють обробку наявного у причалів флоту та відвантаження залізницею та автотранспортом. Вхід/вихід суден тимчасово неможливий;

• Білгород-Дністровський не працює через відсутність в порту флоту та вантажів. Вхід/вихід суден тимчасово неможливий;

• прийом і відправка вантажів в Україні здійснюються портами лише на Дунаї - в Рені, Ізмаїлі та Усть-Дунайську; також з цих портів можливий вихід у рейс моряків - громадян України у складі екіпажів суден;

• вночі 22 березня 2022 р. російські війська завдали удару по Миколаївському морському порту, внаслідок цього портова інфраструктура зазнала значних пошкоджень Ворог завдав удару по Миколаївському порту, значні пошкодження - АМПУ.

Порти України. URL: https://ports.ua/vorog-zavdav-udaru-po-mikola%d1%97vskomu- portu-znachni-poshkodzhennya-ampu/;

• 14 березня 2022 р. з морського порту Бердянськ збройними силами країни-агресора викрадено буксир «Корець» Росіяни викрали буксир з Бердянського порту. Порти України. URL: https://ports.ua/rosiyani-vikrali-buksir-z-berdyanskogo-portu/;

• 15 березня 2022 р. з морського порту Бердянськ збройними силами країни-агресора викрадено п'ять морських торгових суден-балкерів з зерном. 23 березня 2022 р. Запорізька обласна прокуратура взялася за процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо викрадення торгових суден із Бердянського порту Росіяни перемістили балкери з окупованого Бердянська до Керченської потоки.

Порти України. URL: https://ports.ua/balkeri-z-zernom-iz-berdyanskogo-portu- pryamuyut-do-jogo-pokupcziv-kompaniya-agent/; Прокуратура відкрила провадження через імовірне викрадення торгових суден з Бердянського порту. Порти України. URL: https://ports.ua/prokuratura-vidkrila-provadzhennya-cherez-imovirne-vikradennya- torgovih-suden-z-berdyanskogo-portu/.

Річкова інфраструктура.

Шлюзова інфраструктура Дніпра на південь від міста Київ перебуває в робочому стані, окрім Каховського шлюзу, який захоплений Росією.

Автомобільний транспорт.

Станом на 25.03.2022 р.

Від початку бойових дій 24.02.2022 р. в Україні найбільш вразливою галуззю транспортної інфраструктури є дорожня, оскільки, як правило, саме автомобільними дорогами здійснюється пересування військової техніки, що значно руйнує дорожнє полотно на всій протяжності свого руху, та її знищення, що призводить до точкового руйнування дорожнього полотна. Наразі рух автомобільного транспорту припинено по всьому кордону між Україною та Росією і Республікою Білорусь.

Російсько-окупаційними військами зруйновано автомобільний міст через Десну біля м. Чернігів, яким евакуювали людей і постачали гуманітарну допомогу, таким чином місто було відрізане від Києва Чернігів відрізано від Києва: окупанти зруйнували міст через Десну, яким евакуювали людей і постачали гуманітарку. URL: https://ukrainenews.fakty.ua/398731- chernigov-otrezan-ot-kieva-okkupanty-razrushili-most-cherez-desnu-po-kotoromu- evakuirovali-lyudej-i-postavlyali-gumanitarku.

На північно-західному напрямку Києва підірвали три мости, щоб зупинити прохід військ ворога. Зокрема, підірвали міст на Новоірпінській трасі, міст у Гостомелі по Варшавській трасі, та міст у Демидові через р. Ірпінь Під Києвом підірвали мости, щоб зупинити ворога. URL: https://portal.lviv.ua/news/2022/02/25/pid-kyievom-pidirvaly-mosty-shchob-zupynyty- voroha.

На трасі М-06 Київ-Чоп підірвано автомобільний міст на шляху між Києвом та Житомиром поблизу села Стоянка. Міст забезпечував рух між Києвом і Житомиром На трасі М-06 підірвали міст, який з'єднує Київ і Житомир. URL:

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3413563-na-trasi-m06-pidirvali-mist-akij-zednue- kiiv-i-zitomir. html.

За Вишгородом (Київською ГЕС) підірвано міст через обвідний канал Дніпра. Рух транспорту на цій ділянці дороги перекрито Під Києвом неподалік Вишгорода підірвали міст. URL: https://news.obozrevatel.com/ukr/kiyany/proisshestviya/pid-kievom-nepodalik-vishgoroda- pidirvali-mist-video. htm.

Багато транспортних організацій запропонували свої автобуси та вантажівки для перевезення біженців та товарів першої необхідності. Щоб полегшити цю підтримку, сім країн ЄС вздовж основних транспортних маршрутів в Україну звільнили гуманітарний транспорт від плати за проїзд та правил професійного часу водіння та відпочинку.

У грудні 2021 р. оператори автомобільного транспорту попередили, що нестача водіїв, обмеження через пандемію, підвищений попит і зростання цін на пальне викликають збої в ланцюжку постачання. Невизначені ціни на пальне та постачання, ймовірно, призведуть до подальшого збільшення ставок автомобільних перевезень, які і до вторгнення вже перебували на рекордно високому рівні Russia's war on Ukraine: Implications for EU transport / European Parliament. URL: https://epthinktank.eu/2022/03/14/russias-war-on-ukraine-implications-for-eu-transport/.

Австрія, Данія, Франція, Литва, Латвія, Словаччина, Польща, Німеччина, Угорщина, Молдова та Словенія дозволили перевезення вантажів гуманітарної допомоги без додаткових транспортних дозволів. Послаблення умов стосується також і транзитних перевезень Словенія дозволила перевезення вантажів гуманітарної допомоги без дозволів. URL: https://trans.info/ru/viyna-v-ukrayini-ekonomika-biznes-logistika-dopomoga-279148.

Наразі РФ намагається оминути санкції ЄС, використовуючи вантажні автомобільні перевезення через країни ЄС та Білорусь, оскільки автомобільні перевезення здійснюються без збоїв. У зв'язку з цим Польща та Литва мають намір обмежити транзит вантажних автомобілів, що прямують до Росії та Білорусі Польща та Литва шукають можливість обмежити рух вантажівок у Росію та

Білорусь. URL: https://trans.info/ru/viyna-v-ukrayini-ekonomika-biznes-logistika- dopomoga-279148. Міністерство інфраструктури України очікує відмову видавати дозволи на міжнародні автомобільні вантажні перевезення для перевізників Росії та її союзників Мининфраструктуры ждет, когда ЕС откажет в выдаче разрешений на международные автомобильные перевозки перевозчикам из России и ее союзников. URL: https ://ua. interfax. com.ua/news/general/812627.html.

Руху автомобільного транспорту дорогами України перешкоджала велика кількість блок-постів, тому їх кількість було зменшено до 1,5 тис. У майбутньому їх має залишитись близько 800 Кількість блокпостів на дорогах зменшили до 1,5 тисячі / МВС. URL::

https://biz.censor.net/n3325535; URL:

https://biz.censor.net/news/3325535/kilkist_blokpostiv_na_dorogah_zmenshyly_do_15_tys yachi_mvs.

На територіях проведення бойових дій рух транспорту зупинено. Діють лише евакуаційні коридори.

Крім руйнації транспортної інфраструктури, існує небезпека руху через мінування територій, в т.ч. об'єктів транспортної інфраструктури (рис. 8).

Рис. 8. Потенційно небезпечні території України, які можуть містити вибухонебезпечні предмети (ВНП) як наслідок широкомасштабної агресії з боку Росії, і де існує нагальна потреба в гуманітарному розмінуванні цих територій

Джерело: Асоціація саперів України / Генеральний штаб ЗСУ. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=279154311064321&set=pcb.279154367730982

Нафтопереробка.

За інформацією прес-служби НАК «Нафтогаз-України» у Харківській області 26 лютого 2022 р. через ризик воєнних дій зупинено Шебелінський НПЗ «Укргазвидобування». Персонал евакуйовано. Роботу об'єктів планується відновити після стабілізації ситуації.

Ринок автомобільного пального.

Україна критично залежить від імпортного автомобільного палива.

Основними постачальниками дизеля та автогазу в Україну були Росія та Білорусь. Бензин наша країна в РФ не купує, майже 50% цього ресурсу надходить із Білорусі.

З початком повномасштабного наступу РФ на Україну імпорт автомобільного пального з Білорусі та Російської Федерації припинено, що призвело до його дефіциту та зростання цін.

Ситуація на АЗС. З початку війни 24 лютого 2022 р. автозаправки України поставили у пріоритет постачання палива Збройним силам та ДСНС, і лише потім - компаніям та приватним клієнтам. Багато автомобілістів могли купити лише 10 або 20 л пального.

На працюючих заправках мережі ОККО з 28 лютого 2022 р. дизель відпускали без обмежень, а бензин із обмеженнями.

Заправки WOG з першого дня війни запровадили обмеження на заправку приватного транспорту - 20 л. Таке ж обмеження стоїть і на інших АЗС по всій Україні.

Таким чином, через зупинку Шебелінського НПЗ України недоотримала нефтопродукти власного виробництва. Це негативно впливає на стан її економіки, адже Україна критично залежить від імпорту нафтопродуктів, .

Альтернативні джерела постачання імпортного автомобільного палива значно дорожчі, а також потрібно більше часу для налагодження постачання. Все це разом стало основними факторами, що вплинули на дефіцит та підвищення ціни на пальне.

Фонди відновлення майна та зруйнованої інфраструктури.

Наразі в Україні запрацювали чотири фонди відновлення економіки після війни, кошти з них використовуватимуть залежно від спеціалізації: на бізнес, інфраструктуру тощо.

Кошти збиратимуть за такими напрямами, як:

• відбудова знищеної інфраструктури (Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури);

• трансформація економіки (Фонд відновлення та трансформації економіки);

• відновлення роботи малого та середнього бізнесу (Фонд підтримки малого та середнього бізнесу);

• обслуговування міжнародних фінансових зобов'язань України (Фонд обслуговування та погашення державного боргу) В Україні запрацювали чотири фонди відновлення: що це і як допомогти.

Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/03/12/683904/.

Крім того, ЄС зобов'язується підтримати український уряд у відновленні України після війни. З цією метою Європейська Рада прийняла рішення створити Трастовий фонд солідарності з Україною ЄС підтримає відновлення України після війни: вирішено створити Трастовий фонд. URL: https://censor.net/ua/news/3328437/yes_pidtrymaye_vidnovlennya_ukrayiny_pislya_viyiny

_vyrisheno_stvoryty_trastovyyi_fond.

Торгівля

Оцінки впливу воєнного вторгнення РФ в Україну (за матеріалами UNCTAD, OECD та USDA)

UNCTAD (Конференція ООН з торгівлі та розвитку).

17 березня 2022 р. UNCTAD опублікувала звіт щодо оперативних оцінок впливу війни в Україні на світову торгівлю і розвиток The impact on trade and development of the war in Ukraine - UNCTAD rapid assessment (UNCTaD/OSG/INF/2022/1). 16 Mar. 2022. URL: https://unctad.org/webflyer/impact- trade-and-development-war-ukraine Ukraine war's impact on trade and development. 16 Mar. 2022.. Наразі звіт закритий, проте його резюме розміщено на сайті UNCTAD' .

Оперативна оцінка UNCTAD впливу війни в Україні на торгівлю та розвиток наголошує на швидкому погіршенні перспектив світової економіки, що підтверджується зростанням цін на продукти харчування, пальне та добрива.

Звіт також вказує на підвищену фінансову нестабільність, скорочення інвестицій у сфері сталого розвитку, складну переконфігурацію глобального ланцюга поставок і зростання торгових витрат.

Найбільший вплив війна чинить на світові ринки продовольства і палива.

Україна та Росія є глобальними гравцями на агропродовольчих ринках, на них припадає 53% світової торгівлі соняшниковою олією та насінням і 27% пшеницею. Згідно з підрахунками UNCTAD, у середньому понад 5% імпортного кошика найбідніших країн світу складається з продуктів, ціни на які через війну, ймовірно, зростуть. Для багатших країн ця частка становить менше 1%.

Також прогнозується підвищення тарифів на фрахт. Чинниками стануть обмежувальні заходи щодо повітряного простору, невизначеність підрядників та занепокоєння щодо безпеки наземних торгових шляхів, що проходять через Росію та Україну. Ці дві країни є ключовим географічним компонентом Євразійського сухопутного мосту.

Відзначено, що У 2021 р. UNCTAD змоделювала вплив підвищення вантажних тарифів під час пандемії і отримала результат щодо підвищення світових споживчих цін на 1,5%.

OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку).

22 березня 2022 р. OECD опублікувала свій внутрішній звіт щодо економічних і соціальних впливів війни в Україніhttps://unctad.org/news/ukraine-wars-impact-trade-and-development

⁷⁷ OECD Economic Outlook, Interim Report March 2022: Economic and Social Impacts and Policy Implications of the War in Ukraine / OECD. 2022. Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/4181d61b-en.

Основні висновки цього звіту щодо економічних наслідків воєнного вторгнення РФ до України такі.

• Хоча Росія та Україна відносно невеликі економіки за обсягом виробництва, вони є великими виробниками та експортерами ключових продуктів харчуван...