Шляхи відновлення національної економіки в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Костьов'ят Ганна Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів і банківської справи, Ужгородський національний університет

Куриліна Оксана Василівна, кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Гавриленко Анна Сергіївна, кандидат економічних наук, старший офіцер відділення підтримки та супроводження програм, Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України

Анотація. В статті розглянуто сучасний стан економіки України в умовах воєнного стану. Визначено ключові напрями та заходи для її відновлення. Визначено, що під економікою в умовах воєнного стану розуміється економіка, метою якої є концентрація та використання власних ресурсів для ефективного реагування на загрози територіальній безпеці. 24 лютого 2022 року Верховною Радою України був введений воєнний стан через пряме повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Українська економіка перейшла у воєнний режим. Доведено, що війна є масштабним структурним шоком для економіки України, одним із наслідків якого стане втрата державним бюджетом значної частини традиційних надходжень у вигляді податків, акцизів та митних платежів. Визначено, що основними завданнями економіки воєнного стану є допомога армії та забезпечення функціонування тилу. Зокрема, Міністерство економіки України надає значну підтримку тим галузям економіки, які забезпечують життєдіяльність громадян та зміцнюють обороноздатність країни. Доведено, що на даний час для України вкрай важливою є міжнародна підтримка, яка допоможе підтримати фінансування дефіциту державного бюджету та поповнення золотовалютних резервів, це дасть можливість зберігати макроекономічну стабільність. Розглянуто історичний досвід країн, які зробили «економічне диво», зокрема, Німеччини та Південної Кореї. Доведено, що відновлення національної економіки повинно відбуватися на основі розробки спеціальних програм з реконструкції господарської діяльності держави, спрямування всіх зусиль на відновлення сфери промисловості та сільського господарства. Доведено, що формування економічної політики в умовах воєнного стану потребує постійного коригування системи управління економікою для підтримки або поліпшення її стану шляхом контролю економічної ситуації, необхідної для прийняття невідкладних управлінських рішень в умовах непередбачених змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Обґрунтовано основні шляхи та заходи відновлення економіки в умовах воєнного стану.

Kostovyat Hanna Ihorivna, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Finance and Banking, Uzhhorod National University

Kurylina Oksana Vasylivna, PhD in Economics, Associate Professor, Senior research fellow, Ivan Chernyakhovsky National University of Defence

Havrylenko Anna Serhiivna, PhD in Economics, Senior Officer of the Department Program and support, Military Scientific Department of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine

WAYS OF RECOVERY OF THE NATIONAL ECONOMY IN THE CONDITIONS OF MARTIME

Abstract. The current state of Ukraine's economy under martial law is considered in the article. The key directions and measures for its restoration have been identified. It is determined that the economy in martial law means the economy, the purpose of which is the concentration and use of own resources to effectively respond to threats to territorial security. On February 24, 2022, martial law was imposed by the Verkhovna Rada of Ukraine due to Russia's direct full-scale invasion of Ukraine. The Ukrainian economy has entered a military regime. It has been proven that the war is a large-scale structural shock for Ukraine's economy, one of the consequences of which will be the loss of the state budget of a significant part of traditional revenues in the form of taxes, excises and customs duties. It is determined that the main tasks of the wartime economy are to help the army and ensure the functioning of the rear. In particular, the Ministry of Economy of Ukraine provides significant support to those sectors of the economy that ensure the livelihood of citizens and strengthen the country's defense capabilities. It has been proved that international support is currently extremely important for Ukraine, which will help support the financing of the state budget deficit and replenishment of gold and foreign exchange reserves, which will allow maintaining macroeconomic stability. The historical experience of countries that have made an "economic miracle", in particular, Germany and South Korea, is considered. It is proved that the recovery of the national economy should take place on the basis of the development of special programs for the reconstruction of economic activity of the state, directing all efforts to restore the sphere of industry and agriculture. It is proved that the formation of economic policy in martial law requires constant adjustment of the economic management system to maintain or improve its condition by controlling the economic situation needed to make urgent management decisions in unforeseen changes in the internal and external environment. The main ways and measures of economic recovery in martial law are substantiated.

Key words: recovery, economy, martial law, state budget.

Постановка проблеми. Для розвинутих країн світу ключовою проблемою є збільшення економічної й соціальної інтеграції та збереження вже наявного економічного зростання. Проблеми постраждалих від війни країн стоять гостріше, в них немає великого вибору засобів. Перед такими державами стоїть подвійне завдання: створити динамічно розвиваючу економіку та в той самий час збільшувати економічну й соціальну інтеграцію. Без цих двох елементів національне примирення, скоріш за все, буде неможливим. В країнах, що відновлюються після військових конфліктів, зусилля з інтеграції будуть марними в умовах застою в економіці. Без поєднання динамізму та інтеграції шлях до миру буде важкодосяжним, як свідчить досвід Косово, Афганістану, Іраку та багатьох країн Африки. Поствоєнний перехідний період потребує одночасного проведення політики, спрямованої на динамічний розвиток та інтеграцію. Відновлення економіки повинно початися якомога раніше, не тільки тому, що це необхідно для підтримки політичної й соціальної стабільності, але й з огляду на те, що країни-донори не схильні підтримувати реорганізацію економіки до того часу, допоки самі країни не запропонують свої пропозиції в становленні середовища, що призведе до стабільності. Це є основним завданням в умовах поствоєнної політичної та соціальної нестійкості та збитків, нанесених людським ресурсам та інфраструктурі.

Політичні рішення в країнах, що постраждали від війни, унікальні. Більшість держав у воєнний період відчувають нестачу коштів, що робить в більшості випадків непрактичним внутрішнє субсидіювання. Крім того, іноземна допомога, яка надходить стабільно в розвиваючі країни, часто різко зростає в країнах перехідного періоду. Поствоєнна допомога може сягнути великого розміру після закінчення військового конфлікту, як на душу населення, так і відносно розміру економіки держави, яка отримує відповідну допомогу. Однак, як правило, такий вид допомоги починає різко скорочуватися.

Економічні витрати на підтримку миру є лише невеликою частиною тих витрат, які спричиняють гуманітарні програми з надання допомоги, військової інтервенції та миротворчих операцій, якщо в країні розпочнеться військовий конфлікт.

Багатьом країнам-донорам необхідно уникати певних загальних помилок. В більшості випадків реконструкція економіки не відбулась з причини вимоги донорами використовувати своїх фахівців або компанії. Така політика часто призводила до того, що такі програми не підтримувались, вони надавали працевлаштування для іноземних фахівців, виконання завдань, які могли та повинні були виконувати співгромадяни. Шляхом надання субсидій місцевим фірмам на найм некваліфікованих працівників, донори збільшать ефективність та чесність своєї допомоги в реконструкції національної економіки постраждалих країн та попередженні конфліктів.

Джерелом віри в стабільний економічний розвиток, особливо в контексті воєнної економіки стала уява про те, що економічно стабільне та процвітаюче суспільство значно краще застраховано від виникнення конфліктної ситуації [1; 2, с. 7]. Гасло “краще за колишнє” сприймається як гарантія ліквідації конфлікту, відомі науковці стверджують, що нестабільність як результат хронічної бідності та супутній їй нерівності сама підтримує глибокі структурні деформації, які відкривають шлях до насильства - особливо в суспільстві, що знаходиться в стані перманентного циклічного конфлікту [3, с. 44]. В Докладі про світовий розвиток в 2011 році “Конфлікти, безпека та розвиток”, а також в програмному документі Департаменту міжнародного розвитку “Стратегія економічного розвитку: добробут, бідність та вирішення глобальних проблем” [4] стверджується, що стагнація та економічна відсталість на постконфліктному етапі можуть з легкістю призвести до відновлення насильства.

Кризові явища в економіці України, пов'язані з воєнним станом, стали викликом для традиційних механізмів управління економікою. Події, які відбуваються в умовах воєнного стану вимагають зміни підходів до аналізу економічної динаміки та обґрунтування заходів економічної політики з боку як урядових структур, так і експертного товариства. Саме тому, актуальним та важливим питанням сьогодення є тема відновлення вітчизняної економіки, що в майбутньому забезпечить сталий розвиток України та створить підґрунтя для стратегічних переваг в глобалізаційних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемним питанням відновлення економічного потенціалу держави, забезпеченню її стабільного розвитку присвячено праці вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, О. Амоша, Т. Аддісона, В. Гейця, С. Іванова, Г. Кастілло, М. Скиби, А. Чухна та інших. Проте, всі наукові праці відображають питання щодо функціонування вітчизняної економіки в умовах мирного часу, а досліджень процесів, які відбуваються в національній економіці в умовах воєнного стану ще вкрай мало, що й обумовлює актуальність теми та потребує подальшого дослідження.

Мета статті полягає в аналізі розвитку економіки України в умовах воєнного стану та обґрунтуванні напрямів щодо виходу вітчизняної економіки з кризи.

Виклад основного матеріалу. Економіка кожної країни світу переживає різні стадії свого розвитку. Бурхливе економічне зростання може змінюватися періодами відносно невисоких темпів, нарощуванням обмежень економічного зростання та, зрештою, стагнацією та спадом. При цьому здатність протистояти негативним тенденціям економічного розвитку є одним з ключових індикаторів якості економічної політики в державі.

Якщо економічний спад є результатом глобальної кризи, можливості окремої держави за умови її достатньо тісних взаємозв'язків в світовій системі значною мірою зменшуються. В цьому випадку мова йде про можливо більш повне використання стратегічних резервів для мінімізації негативних наслідків кризових явищ і стимулювання економіки в фазі відновлення з метою максимально швидкого подолання основних соціально-економічних наслідків кризи. Важливо враховувати, що реалізація заходів економічної політики в фазі відновлення може дати більш значні результати. Зокрема, прискорене відновлення виробництва може призвести до зміни ситуації на внутрішньому ринку, створити передумови для експортної експансії. Все це дозволить отримати додаткові конкурентні переваги, сформувати умови для стійкого розвитку економіки в довгостроковій перспективі.

Війна - це великі витрати, для цього необхідна потужна економіка. Існує два типи військових конфліктів: між державами та всередині однієї країни. Економіка даних двох типів відрізняється. Зовнішня війна іноді навіть може бути корисною, особливо з точки зору довгострокового розвитку. Історик Чарльз Тіллі відзначав, що Європа зайняла домінуючу позицію в світовій політиці, оскільки країни весь час погрожували та воювали одна з одною, а отже держави повинні були будувати інститути та розвивати свою економічну потужність для того, щоб воювати з сусідами [3, с. 45]. Однак, в цій думці є один момент: корисною є саме загроза війни, яка стимулює економіку. Самі по собі війни підривають економіку та завдають шкоди активам держави. Виключенням може стати «маленька, переможна війна», але на цьому позитивний вплив зовнішніх конфліктів на економіку країни закінчується. У внутрішніх конфліктів виключно негативний ефект - знищення капіталу, людей, розвал державних механізмів.

Для визначення заходів, спрямованих на подолання соціально - економічних наслідків військових конфліктів, крім поняття “відновлення” використовують терміни “реконструкція”, “реабілітація”, “репатріація”, рідше “реінтеграція”, останній зазвичай застосовують щодо окремих категорій постраждалих громадян (біженців, полонених, політичних в'язнів тощо) [5, с. 2].

Поняття “відновлення” є похідним від “відновлювати”, яке в свою чергу означає “надавати попереднього вигляду чому-небудь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому”, а під “реконструкцією” розуміється “відтворення, відновлення первісного вигляду чого-небудь за рештками або описами” [6].

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу та передбачає надання відповідним органам державної влади повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки [7].

Політичні, економічні або інші конфлікти можуть перерости у війну, в чому і полягає зв'язок між причинами і наслідками різних видів конфліктів (табл. 1).

Таблиця 1

Логічний взаємозв'язок між причинами та наслідками військових конфліктів

Джерело: [8, с. 47].

24 лютого 2022 року Верховною радою України було введено воєнний стан через пряме повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Українська економіка перейшла у воєнний режим. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання розробки стратегії розвитку в умовах воєнного стану. Стратегія розуміється як систематизований план взаємопов'язаних дій держави та бізнесу, передбачає визначення основних напрямів розвитку економіки в умовах війни.

На даний час працює приблизно половина економіки. Це стосується, насамперед тих секторів, які забезпечують базові потреби громадян України - опалення, енергопостачання, базові медичні послуги, а також виробництво та продаж товарів повсякденного попиту на тих територіях, де не проходять військові дії. Працюють також ті виробництва, які мають можливість продавати свою продукцію в рамках тих регіонів, де можлива доставка та логістика. Частково працюють навіть орієнтовані на експорт регіони, зокрема, в Кривому Розі продовжується видобуток та відвантаження залізної руди. Тобто, економіка навіть під час воєнного стану намагається повернутися до використання тих можливостей, які є та які дозволяють підприємствам працювати. В даних умовах дещо обмеженим є попит, але через це немає таких наслідків як інфляція та фінансова дестабілізація [9].

В Україні в багатьох секторах економіки підприємства перелаштовуються на військові потреби. Заводи почали виготовляти для армії «їжаки», транспортна галузь працює на евакуацію населення, працює ринкова економіка для підтримки армії та суспільства, сплачуючи податки до державного бюджету.

На даний час в Україні ключовою проблемою є те, що російська агресія в Чорному морі фактично зробила неможливим продовження експорту рекордного урожаю зернових, який Україна отримала в 2021 році. Дані запаси зерна достатньо великі, підписані контракти, і це створює складності.

Значний удар нанесено по металургійній промисловості, зокрема, в Маріуполі та Запоріжжі не працюють великі металургійні підприємства. Також існують певні проблеми з логістикою, оскільки крім фактичного перекриття портів, різко зросло навантаження на західний кордон, на автомобільний та залізничний транспорт, де проходять потоки біженців та, одночасно йдуть товарні потоки з Західної та Східної Європи. Через це під загрозою знаходиться біля двох третин вітчизняного річного товарного експорту. Логістичні проблеми також призвели до того, що розірвались ланцюги постачань для різних виробництв, що спричинило втрату робочих місць та доходів громадян України. Відповідно зменшився внутрішній попит, який у поєднанні зі скороченням експорту призводить до різкого падіння сукупного попиту. Дані скорочення трансформуються у відповідне падіння внутрішнього валового продукту України [9].

Національним банком України було зроблено грамотні кроки для того, щоб підтримати стабільність всіх банків та системи електронних платежів, зокрема було: 1) призупинено звичайні операції; 2) обмежено зняття готівки та обмінний курс; 3) обмежено зовнішні платежі та зафіксовано фактичний курс.

Наступним завданням Національного банку України було успішне зняття певних обмежень для того, щоб національна економіка змогла працювати більш менш стабільно.

Потреби ліквідності в Україні на даний час складаються з чотирьох важливих складових частин: 1) фінансування військового бюджету; 2) функціонування держави; 3) соціальні виплати; 4) обслуговування зовнішнього боргу [10].

В даній ситуації Україна застосовує сценарій заходів воєнної економіки (рис. 1).

Рис. 1. Стабілізаційні заходи воєнної економіки

Джерело: [10].

Економіка воєнного часу повинна виконувати два основних завдання - допомагати армії та забезпечити функціонування тилу.

На даний час для України вкрай важливою є міжнародна допомога. Оскільки під час воєнного стану половина економіки зупиняється, скорочуються бюджетні поступлення. За попередніми оцінками експертів, в березні 2022 року бюджет України недоотримав довоєнних показників, а це біля 3 млрд дол. Допомога може мати різні форми - це може бути надання гарантій для випуску українських зовнішніх облігацій, в цьому випадку це буде працювати так само, як працюють кредити Міжнародного валютного фонду, а також грантова підтримка [11].

В умовах війни економічні ресурси Європи та США можуть вирішальним чином підтримати вітчизняну економіку. Так, на даний час Захід надає підтримку у вигляді фінансування дефіциту державного бюджету та поповнення золотовалютних резервів, що дає можливість зберігати макроекономічну стабільність.

В березні 2022 року Україна отримала 1,4 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду, макрофінансової допомоги від Європейського Союзу - 600 млн євро, від групи Світового банку - 312 млн євро. Таким чином, резерви Національного банку України на даний час вищі, ніж до воєнного стану. Ці кошти витрачаються на продаж валюти банкам з метою забезпечення потреб критичного імпорту. В загальному даної допомоги вистачить для підтримки стабільного функціонування держави [12].

Міністерство економіки України в процесі відновлення економіки значну увагу надаватиме підтримці галузей, які забезпечують життєдіяльність громадян та зміцнюють обороноздатність країни. Мова йде про сільське господарство, виробництво продуктів харчування, роздрібну торгівлю, комунальні та енергетичні послуги [13].

На думку експертів, допомога від держави має йти всьому бізнес- середовищу, але передусім виробникам продуктів, ліків, аптечним мережам, аграрному сектору (особливо в період сівби), галузі легкої промисловості. Також підтримкою українського уряду стали податкові пільги, зокрема, дозволено платити 2% з обороту замість 20% ПДВ; для підприємців першої та другої груп сплата ЄСВ стала добровільною [14]. Також для аграрних підприємств Уряд впровадив додатковий механізм кредитування - розширив програму «5-7-9%», згідно якої підприємство може отримати кредит до 60 млн грн. під 0%.

Американський економіст Джозеф Стігліц відзначив, що у відновленні економіки після кризових явищ, важливу роль відіграє довіра населення до уряду, соціальна солідарність та науковий підхід до вирішення проблем, а також міжнародна співпраця. «Ми завжди спираємось на державу, коли потребуємо захисту, - підкреслив він. - Але, коли роль держави постійно принижується, в надзвичайній ситуації уряд опиняється нездатним діяти» [3, с. 45].

Відновлення економічного зростання повинно включати в себе формування в короткі терміни (до року) обсягу доходів, достатніх для наступного вирішення завдань підвищення темпів та якості зростання, а також проведення структурних та інституційних перетворень.

На даний час необхідно розробити та впровадити нові контури економічної політики, які б враховували повоєнний стан виробників товарів та послуг, ресурси держави та домашніх господарств, зокрема, вкрай необхідною є динамічна модель ефективного використання наявних ресурсів та міжнародної допомоги. За підрахунками експертів, якщо Україна використовуватиме історичний досвід країн, які зробили «економічне диво», то за п'ять років після війни вона випередить економічний рівень 2021 року.

Наприклад, німецьке економічне диво, яке пов'язують з планом Маршалла полягало в розбудові державних інституцій, що дали довгостроковий економічний ефект. Для поствоєнної Німеччини фінансові ресурси були спрямовані на відбудову транспортної інфраструктури. Україні також потрібно зосередити увагу на відбудові інфраструктури, щоб забезпечити житлом усіх громадян, які втратили його під час війни.

Заслуговує на увагу також досвід у відновленні економіки після війни Південної Кореї. Уряд цієї країни спрямував всі зусилля на залучення іноземних інвестицій, збільшення обсягу експорту та індустріалізацію економіки. Держава відігравала значну роль в економічному житті суспільства. Почали впроваджуватися елементи планової економіки - п'ятирічні економічні плани. Уряд Південної Кореї вирішив, що в економічному розвитку ключову роль повинно відігравати централізоване управління; була проведена масштабна націоналізація, вся банківська система перейшла під контроль держави, було проведено низку заходів, щоб покращили положення в аграрному секторі. Головними економічними цілями були:

- посилення ключових галузей промисловості;

- зменшення безробіття;

- розробка ефективної управлінської методики;

- здійснення заходів, спрямованих на збільшення рівня експорту, що означало посилення конкурентоспроможності південнокорейських товарів та підвищення продуктивності праці.

Ключовими галузями промисловості були визнані електроніка, суднобудування та автомобільна промисловість [15, с. 77].

Подолання економічного спаду в умовах воєнного стану можливе тільки в рамках антикризової політики відновлення економічного зростання (табл. 2), що спирається на внутрішні джерела фінансування.

Основне завдання антикризової політики полягає в тому, щоб трансформувати внутрішні джерела фінансування в діючі чинники економічного зростання. При цьому період використання наявних можливостей обмежений, оскільки при збереженні низького рівня економічної активності потенціал зростання буде достатньо швидко витрачений, а ризик довготривалої стагнації зросте.

Таблиця 2

Напрями відновлення економіки в умовах воєнного стану

Джерело: узагальнено автором на основі [16].

В загальному вигляді дієвими заходами для відновлення національної економіки можна визначити наступні:

- створення фонду економічного відновлення із залученням міжнародної фінансової підтримки;

- розширення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом;

- розширення державних програм підтримки бізнесу;

- ефективна реалізація інвестиційних проєктів міжнародних організацій;

- активізація монетарних та фіскальних стимулів інвестиційної активності;

- проведення структурних реформ [17].

Висновки. Формування економічної політики в умовах воєнного стану потребує постійних коректувань системи управління економікою для збереження або покращення її стану на основі здійснення контролю за економічною ситуацією, необхідною для прийняття негайних управлінських рішень при непрогнозованих змінах внутрішнього та зовнішнього середовища. Під економікою в умовах війни розуміється економіка, метою якої є зосередження та використання власних ресурсів для ефективної протидії загрозам безпеки територій. Дія загроз на локальні господарські процеси провокує порушення збалансованого функціонування економіки регіонів, в результаті чого апарат управління регіональної системи втрачає контроль над стадіями відновлення сукупного суспільного продукту. Отже, у зв'язку з чим важливим є захист економічних інтересів території, що передбачає розвиток тих галузей промисловості, які визначають процеси розвитку економіки регіонів.

Швидкість та ефективність поствоєнного відновлення економіки залежить від дій уряду, який здійснює реформи та проводить економічну політику всередині держави, донорів з підтримки таких реформ та надання фінансової допомоги, а також міжнародних організацій таких, як Рада безпеки ООН. Економічний аспект відновлення після війни включає в себе розподіл допомоги постраждалим, відновлення зруйнованої інфраструктури, соціального захисту, стимулювання приватного бізнесу та проведення структурних реформ, які спрямовані на забезпечення макроекономічної стабільності та сталого розвитку.

Література:

1. Democracy and Governance: Sri Lanka Assessment. Washington D.C.: Management Systems International, 2006.

2. Galster Kirk. Poverty and conflict: can economic development prevent conflict? Journal of Interdisciplinary Conflict Science. 2015. Vol. 1. Pp. 7-29.

3. Chandler David and Timothy D. Sisk. The Routledge Handbook of International Statebuilding. Oxon, New York: Routledge, 2013.

4. World Development Report 2011: Conflict, Security, and Development. Washington D.C.: Economy, 2011. 414 p.

5. Fischer M. Recovering from Violent Conflict: Regeneration and (Re')Integration as Elements of Peacebuilding. URL: http://www.berghoffoundation.org/fileadmin/redaktion/ Publications/Handbook/Articles/fischer_handbook.pdf.

6. Словник української мови: в 11 томах. URL: http://sum.in.ua/.

7. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 р. №389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19/card2#Card.

8. Полчанов А. Ю. Стан наукових досліджень з питань постконфліктного відновлення. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 6. С. 46-51.

9. HB Бізнес. Падіння на 35%. Рашкован про те, як українській економіці вистояти під час війни. 2022. URL: https://biz.nv.ua/ukr/economics/shcho-vidbuvayetsya-z- ukrajinskoyu-ekonomikoyu-pid-chas-viyni-interv-yu-nv-50226235.html.

10. Економічна правда. Економіка війни: щит для промисловості. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/30/684911/.

11. Голос Америки. Економіка України під час війни з Росією. 2022. URL: https://www.golosameriki.com/a/6481404.html.

12. Forbes. Економіка звикає до воєнного часу. 2022. URL: https://forbes.ua/.

13. Міністерство економіки України. URL: https://www.me.gov.ua/.

14. Економічна правда. Бізнес в умовах війни: хто зазнав найбільших втрат та як відновлюються підприємства. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/30/ 684911/.

15. Іванов С.В. Економічне відновлення і розвиток країн після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України. Економіка України. 2019. №1(686). С. 75-89.

16. Економічна експертна платформа. URL: https://economics.org.ua/.

17. Економічна правда. Коли закінчиться війна: які кроки необхідні для економічного відновлення України після війни? 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/ columns/2022/03/14/683967/.

Размещено на Allbest.ru