Аналіз стратегії сталого розвитку міста Кременчука

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет економіки і управління

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Аналіз стратегії сталого розвитку міста Кременчука

Почтовюк А.Б.

доктор економічних наук, професор

Бондаренко А.О., студентка

У статті розкрито значення стратегії сталого розвитку. Описано основні етапи співпраці України з Європейським Союзом щодо формування та впровадження стратегії сталого розвитку. Визначено сутність і складники стратегії сталого розвитку, а також необхідність упровадження стратегічного планування на міському рівні. Розглянуто основні етапи формування стратегії сталого розвитку міста, а також стратегію сталого розвитку міста Кременчука. Проаналізовано основні стратегічні напрями розвитку міста, сформовано систему показників оцінки ефективності стратегії та дано оцінку ефективності роботи муніципальних органів влади за основними напрямами розвитку Кременчука на початкових етапах реалізації Стратегії. За результатами дослідження сформовано рекомендації для поліпшення ефективності реалізації основних стратегічних напрямів розвитку Кременчука.

Ключові слова: стратегія сталого розвитку, стратегічне планування, місто, підприємництво, екологія, соціальна сфера.

АНАЛИЗ СТРАТЕГИИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ГОРОДА КРЕМЕНЧУГА

В статье раскрыто значение стратегии устойчивого развития. Описаны основные этапы сотрудничества Украины с Европейским Союзом по формированию и внедрению стратегии устойчивого развития. Определены сущность и составляющие стратегии устойчивого развития, а также необходимость внедрения стратегического планирования на городском уровне. Рассмотрены основные этапы формирования стратегии устойчивого развития города, а также стратегия устойчивого развития города Кременчуга. Проанализированы основные стратегические направления развития города, сформирована система показателей оценки эффективности стратегии и дана оценка эффективности работы муниципальных органов власти по основным направлениям развития Кременчуга на начальных этапах реализации Стратегии. По результатам исследования сформированы рекомендации по улучшению эффективности реализации основных стратегических направлений развития Кременчуга.

Ключевые слова: стратегия устойчивого развития, стратегическое планирование, город, предпринимательство, экология, социальная сфера.

Pochtoviuk Andrii, Bondarenko Anastasiia

Mykhailo Ostrohradskyi Kremenchuk National University

ANALYSIS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT STRATEGY OF KREMENCHUK CITY

Today, the formation of a sustainable development strategy is ofgreat importance. Modern Ukraine faces many challenges that must be overcome before Ukraine joins the EU. That is why the creation and implementation of a strategy that combines economic and social development and does not harm the environment is of such great importance. Today, the presence of a sustainable development strategy is not only desirable, but also vital for every country that wants to maintain its competitiveness on the world stage. In the conditions of decentralization and regionalization, the issue of the strategic development of individual territorial units is of particular relevance, the relevance of the article is determined. The article reveals the importance ofsustainable development strategies. The main stages of cooperation between Ukraine and the European Union regarding the formation and implementation of a sustainable development strategy are described. The essence and components of sustainable development strategies, as well as the need for the implementation of strategic planning at the city level are determined. The main stages of the formation of a strategy for sustainable development of the city are considered. The strategy ofsustainable development of the city of Kremenchug is considered. The main strategic directions ofthe development of the city are analyzed, a system of indicators is formed to assess the effectiveness of the strategy. In particular, the dynamics assesses changes in the effectiveness of work on developing an export-oriented business, creating a favorable investment climate, improving energy efficiency and environmental safety of the city, as well as creating a creative living and humanitarian space for human development. Data on indicators before and after the implementation ofthe sustainable development strategy were compared. The effectiveness of the work of municipal authorities in the main strategic areas of sustainable development of Kremenchug at the initial stages of the implementation of the Strategy is evaluated. Recommendations are being formedfor a more effective implementation of the main strategic directions of the development of Kremenchug.

Key words: sustainable development strategy, strategic planning, city, business, ecology, social sphere.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний світ стоїть перед значними викликами, причиною яких стало споживче і нераціональне ставлення до природних ресурсів. Серед цих викликів - глобальне потепління, проблема викидів парникових газів, забруднення водних ресурсів, світова економічна криза, а також багато соціальних проблем, високий рівень бідності та безробіття. Саме тому таку актуальність має формування стратегії сталого розвитку. Саме перехід на таку стратегію, яка об'єднує у собі економічний і соціальний розвиток і при цьому не завдає шкоди навколишньому середовищу і сприяє її відновленню, є пріоритетом усього світу. Сьогодні існування стратегії сталого розвитку не просто бажане, а життєво необхідне кожній країні, щоб зберігати свою конкурентоспроможність на світовій арені.

Лідерами у формуванні та впровадженні стратегії сталого розвитку є країни Європейського Союзу. Саме тому запровадження такого стратегічного розвитку, який не шкодитиме навколишньому середовищу та сприятиме гармонійному зростанню соціуму, є чи не найбільш пріоритетним напрямом роботи, враховуючи наміри України щодо інтеграції у Європейський Союз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання впровадження концепції сталого розвитку у життя сьогодні є дуже актуальним і приваблює увагу багатьох учених. Основні положення сталого розвитку України опрацьовувалися науковцями й у рамках започаткованої кафедрою економіки та регіональної економічної політики Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України постійно діючої Міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення» [1, с. 3]. Також методичні підходи до формування стратегії сталого розвитку промислового міста досліджував В.В. Буряк [2]. М.А. Ємець та І.І. Романенко дослідили принципи формування комплексних індикаторів сталого розвитку на базі приватних показників соціо-еколого-економічного стану території [3]. Водночас недостатньо розглянутим є питання оцінки ефективності стратегії сталого розвитку для промислового міста.

Формулювання цілей статті. Метою статті є оцінка ефективності стратегії сталого розвитку промислового міста на прикладі Кременчука.

Виклад основного матеріалу

У січні 2015 р. п'ятий Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020», який передбачав проведення 62 реформ. Також у тому ж році на Всесвітньому саміті з питань сталого розвитку, що відбувся наприкінці вересня, було сформовано магістральні напрями розвитку для всіх країн світової спільноти без винятку. Обидва документи мали велике значення, оскільки окреслили новий етап співробітництва України та світового співтовариства у галузі економічної діяльності та вирішення широкого комплексу соціальних, економічних та екологічних проблем, що вже давно стоять перед нашою країною.

Зокрема, Указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» відзначив завершення певного етапу у відносинах України з Європейським Союзом, що тривав з 1998 по 2014 р., та ознаменував початок нового. На зміну Угоді про партнерство та співробітництво між європейськими співтовариствами та Україною, що почала діяти ще у 1998 р., прийшла Угода про асоціацію [4]. Такий розвиток відносин між Україною та країнами ЄС, звісно, був би неможливим, якби Україна не приймала активних дій щодо впровадження концепції сталого розвитку на національних теренах. Упродовж більш як 15 років Україна відшукувала свій шлях розвитку в умовах суспільних трансформацій і економічної кризи.

Одночасно відбувалася підготовка певної низки законів і державних програм, що були покликані на законодавчому та практичному рівні визначити пріоритети розвитку України та її регіонів. Ці програми мали акцент на економічне зростання і соціальне піднесення з одночасним припиненням руйнування довкілля, збалансованим використанням природних ресурсів і збереженням природи.

Сьогодні на світовому ринку Україна має роль сировинного постачальника. Основу товарів, що йдуть на експорт, становлять матеріаломісткі, екологічно шкідливі чи низькотехнологічні продукти. При цьому у структурі імпорту значну частку становлять енергоносії. Усе це робить Україну значною мірою залежною від інших країн.

Водночас саме ресурси розвитку територій та рівень сучасності їх використання є чинниками, що мають найбільший позитивний або негативний вплив на запровадження концепції сталого розвитку. Кожному поселенню властивий різний рівень сучасності їх використання, а це, своєю чергою, значно впливає на перспективність розвитку того чи іншого міста, села чи будь-якого іншого поселення. Можливості раціоналізації використання територіального потенціалу промислових регіонів полягають, насамперед, у винесенні малоефективних у територіально-функціональному відношенні підприємств і об'єктів (АТС, складів і баз, комунальних об'єктів) до спеціалізованих зон, що розміщуються у таких районах міст, які мають малу соціальну та економічну цінність територій.

Загалом стратегія сталого розвитку являє собою процес економічних та соціальних змін, за яких експлуатація природних ресурсів, спрямування інвестицій, орієнтація науково-технічного розвитку, а також розвиток особистості та інституціональні зміни є узгодженими одне з одним і підкріплюють нинішній та майбутній потенціал задоволення людських потреб та прагнень [5]. Здебільшого йдеться про забезпечення та поліпшення якості життя людей. Саме тому важливим складником сталого розвитку є соціальна сфера, тобто зменшення соціальних дисбалансів та нерівності у суспільстві, однак не можна виключати й інші два складника: екологічний, тобто зменшення негативного впливу людського фактору на природу та екосистему планети, та економічний, який також називають «справедлива частка», тобто справедливий економічний результат, що є нагородою за певну діяльність.

Перетин соціальної та екологічної сфер людської діяльності призводить до зносного розвитку, що характеризується зниженням негативного впливу на довкілля. Перетин соціальної та економічної - до справедливого розвитку, за якого кожен член економічних відносин отримує справедливу винагороду за свою роботу. Перетин економічної та екологічної сфер призводить до життєздатного розвитку, який характеризується розвитком економіки за умови збереження довкілля. Однак лише перетин усіх трьох сфер відповідає концепції сталого розвитку та веде до усебічного та не шкідливого розвитку людства. Сучасний стан України як країни з розвиненою, але застарілою індустріальною інфраструктурою і низькою соціально-економічною ефективністю характеризується загостренням екологічної ситуації на тлі слабкої соціальної захищеності. У зв'язку із цим актуальним є питання про достовірну оцінку рівня соціо-еколого-економічного стану (СЕЕС) територіальних утворень і прийняття відповідних методів ефективного управління цим станом [3, с. 76]. Саме тому багато міст України вже мають власні стратегії сталого розвитку, що векторно співпадають зі стратегією сталого розвитку України, однак орієнтовані на вирішення локальних проблем.

Так, наприклад, у 2018 р. на замовлення Бурштинської міської ради (м. Бурштин, Івано-Франківська область) Академією публічно-приватного партнерства була розроблена стратегія сталого розвитку міста до 2030 р. [6]. Також у 2018 р. експертами проєкту ПРООН, або Програми розвитку ООН, було опубліковано регіональну доповідь «Цілі сталого розвитку: Дніпро - 2030» [7]. Однак ще у 2017 р. спеціалістами структурних підрозділів виконкому міськради, громадськістю, депутатами Кременчуцької міської ради спільно з проектом міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки уряду Канади, було сформовано та прийнято до виконання Стратегію розвитку міста Кременчука на період до 2028 р. [8].

Будь-яка стратегія незалежно від застосованого методу або моделі містить у собі три великі блоки, що є характерними для будь-якого циклу, який передбачає ітерації, тобто повторення старої моделі на якісно новому рівні: аналіз, планування та впровадження. Таким чином, розроблення стратегії сталого розвитку міста повинно починатися власне зі стратегічного аналізу середовища, складання профілю громади міста та проведення соціологічних досліджень. Наступним етапом є планування, що містить у собі місію, бачення, сценарії та напрями розвитку громади. Зокрема, з метою визначення сильних та слабких сторін міста проводиться SWOT-аналіз, на основі якого розробляється план стратегії, формуються конкретні цілі та завдання, а також проєкти та заходи, що дають змогу досягти поставлених цілей. Наступним етапом є впровадження, яке передбачає громадське обговорення та сприйняття планів громадою, розроблення цільових програм та заходів, моніторинг та оцінку досягнутих результатів, а також перегляд та коригування стратегії, після чого розробляється нова стратегія або коригується стара з урахуванням знайдених недоліків.

Стратегія Кременчука передбачає розвиток міста за чотирма стратегічними напрямами, спрямованими на розвиток та поліпшення усіх сфер людського життя [8]:

1. Розвиток експортоорієнтованого бізнесу.

2. Маркетинг територій та залучення інвестицій.

3. Підвищення енергоефективності та екологіч- ності міста.

4. Створення креативного життєвого та гуманітарного простору розвитку людини.

Усі ці напрями розташовані на перетинах економічного, соціального та екологічного складників розвитку суспільства, а отже, цілком відповідають концепції стратегії сталого розвитку. Кожен із названих напрямів передбачає досягнення певних стратегічних цілей та вирішення поставлених проблем.

Зокрема, розвиток експортоорієнтованого бізнесу включає у себе три стратегічні цілі. Першою стратегічною ціллю є створення ефективної інфраструктури підтримки бізнесу та просування експорту. Досягнення цієї стратегічної цілі передбачається за рахунок вирішення таких оперативних цілей, як створення інституцій підтримки бізнесу та надання якісних послуг, створення експортоорієнтованих кластерів, а також за рахунок налагодження ефективного співробітництва Спілки експортерів малих і середніх підприємств. Другою зі стратегічних цілей цього напряму є здійснення інформаційної та ресурсної підтримки розвитку бізнесу. Для досягнення цієї мети заплановано створити та оприлюднити бази даних (реєстрів) нерухомості для підтримки розвитку бізнесу, забезпечити малі та середні підприємства необхідними кадровими ресурсами, а також сформувати позитивний імідж підприємницької справи. Третьою стратегічною ціллю є розвиток туризму, який передбачає розроблення нових туристичних маршрутів, проведення видовищних заходів відпочинку та дозвілля, а також формування відповідної інфраструктури, яка б дала змогу реалізувати такі заходи, а також забезпечувати комфортні умови перебування гостей міста. У табл. 1 наведено ключові показники, за якими можна оцінити ефективність стратегії розвитку міста за напрямом «Розвиток експортоорієнтованого бізнесу». Для оцінки візьмемо дані за 2016-2018 рр., тобто рік до затвердження Стратегії, рік затвердження та рік після затвердження, що дасть змогу оцінити ефективність діяльності міської влади у рамках виконання Стратегії сталого розвитку Кременчука.

Як бачимо з табл. 1, обсяг реалізованої промислової продукції дещо зменшився у 2017 р., однак після запровадження Стратегії спостерігається значне піднесення і перевищення результатів 2016 р. Водночас значно знизився роздрібний товарооборот підприємств, і хоча у 2018 р. цей показник дещо зріс, результати все одно залишаються нижчими, ніж були до впровадження Стратегії.

Експорт послуг, своєю чергою, зберігає тенденцію до зростання. Таким чином, результати за першою стратегічною ціллю є задовільними. Дещо знизилася кількість малих та середніх підприємств у розрахунку на 10 тис мешканців, водночас потреба підприємств у заміщенні вільних робочих місць продовжує зростати, незважаючи на збільшення обсягу коштів, що були використані у рамках Програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. Загалом ці показники вказують на підвищення рівня безробіття та незадовільні результати роботи влади за другою стратегічною ціллю. Туристичний збір за фактичними показниками щороку зростає, однак виконання річного плану туристичного збору зменшується, хоча все ще перевищує заплановані показники. Тобто результати діяльності за третьою стратегічною ціллю також можна вважати задовільними. Загалом результати роботи влади щодо виконання цілей Стратегії сталого розвитку міста Кременчука за першим напрямом поки що є задовільними, однак потребують поліпшення.

стратегія сталий розвиток місто

Таблиця 1