Поняття корупції як економіко-правового феномену

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття корупції як економіко-правового феномену

Гура В.В.

аспірант, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,

м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглянуто поняття корупції, морфологічне походження терміну, точки зору науковців на суть цього явища. Мета даного дослідження полягає у детальнішому вивченні підходів до розуміння суті поняття «корупція». У роботі охарактеризовано основні підходи до трактування поняття «корупція», які доповнюють один одного. До них належать підходи: традиційний або нормативно-ціннісний, який визначає корупцію як порушення норм права, моралі та етики; модерністський або класичний, що розглядає корупцію як протиправну дію або продажність посадової особи; економічний або ринково-центристський, за якого корупція постає як тіньовий політико-економічний ринок; ревізіоністський або функціональний, представники якого характеризують корупцію як позитивне явище для транзитивної економіки; політологічний або політичний, що представляє корупцію як окремий інститут в процесі реалізації суспільних відносин щодо використання влади її суб'єктами з метою впливу на політичні процеси; біхевіористичний або соціально-психологічний, котрий вбачає в корупції соціально-психологічний феномен в усіх її проявах; інституційний або державно-управлінський, що характеризує корупцію як особливу форму державно-владних відносин, що передбачає протиправний обмін службових повноважень посадової особи владної структури на особисті преференції. Наведено характерні для кожного підходу визначення «корупції». Вивчено також офіційний або легальний підхід (законодавчий або юридичний) до трактування «корупції», що ґрунтується на вітчизняних та міжнародних юридичних документах. Зазначено, що, зважаючи на усе різноманіття підходів доктринальних та юридичних до трактування поняття «корупція», досить складно сформувати її універсальне визначення, яке б враховувало усі аспекти її прояву: правові, політичні, економічні, морально-етичні тощо. Тому, для уточнення дефініції поняття «корупція» також проаналізовано мету корупційних діянь та їх об 'єкти, охарактеризовано суб 'єктів корупційних взаємовідносин, вивчено форми прояву корупційних правопорушень, розкрито способи реалізації та сфери поширення корупції, а також вивчено функції корупції в суспільних відносинах Охарактеризовано специфічні, ідентифікуючі ознаки корупції, які повинні відображатись у дефініції. За результатами проведеного дослідження наведено авторське трактування поняття «корупція».

Ключові слова: корупція; корупційні діяння; підходи; дефініція; ознаки; суб'єкти; об'єкти; мета; сфери поширення; форми прояву.

Annotation

THE CONCEPT OF CORRUPTION AS AN ECONOMIC AND LEGAL PHENOMENON

Gura Vadim

postgraduate student, “KROK" University, Kyiv, Ukraine

The article considers the concept of corruption, morphological origin of the term, the views of scientists on the essence ofthis phenomenon. The purpose of this study is to examine in more detail the approaches to understanding the essence of the concept of "corruption ". The main approaches to the interpretation of the concept of “corruption ", which complement each other, are described. These include approaches: traditional or normative-valuable, which defines corruption as a violation of the law, morality and ethics; modernist or classic approach, which considers corruption as an illegal act or bribery of the functionary; economic or market-centric, in which corruption appears as a shadow political and economic market; revisionist or functional, whose representatives characterize corruption as a positive phenomenon for the transition economy; politological or political, which represents corruption as a separate institution in process of realization of the public relations in the context of the power usage by its subjects in order to influence on the political processes; behavioral or socio-psychological, which sees corruption as a socio-psychological phenomenon in all its manifestations; institutional or public-administrative, which characterizes corruption as a specialform ofpublic- government relations, which supposes the illegal exchange of official powers of the functionary of the power structure for personal preferences. The characteristics of the definitions of “corruption " for each approach are given. The official or in other words legal approach (legislative or legal) to the interpretation of “corruption" based on national and international legal documents has also been studied. It is noted that, in the light of the variety of doctrinal and legal approaches to the interpretation of the concept of “corruption" it is difficult to form a universal definition that would include all the aspects of its manifestation: legal, political, economic, moral and ethical. Therefore, to clarify the definition of “corruption ” the purpose of corruption and their objects have been analyzed, the subjects of corruption have been characterized, the forms of the corruption manifestation have been studied, ways to implement and spread corruption have been unfolded, and the functions of corruption in public relations have been studied. Specific, identifying features of the corruption that should be reflected in the definition have been defined. On the basis of the undertaken study the author's interpretation of the concept of “corruption ” is given.

Key words: corruption; acts of corruption; approaches; definition; features; subjects; objects; purpose; spheres of distribution; forms of manifestation.

Постановка проблеми

корупція економічний правовий

Корупція, як всеосяжне негативне явище, поглинає усі сфери життя суспільства, перетворюючись на системне явище, та загрожує державності у її конституційно заявлених параметрах.

Вона виникає там, де є державна влада та поблажливе ставлення громадян до корупційних проявів. Корупція здатна знищити економіку любої країни. Вона також виступає своєрідним індикатором здоров'я нації.

Корупція руйнує підвалини державності, забезпечуючи пріоритетність особистих інтересів окремих держслужбовців над суспільними та державними інтересами; стає причиною зниження економічного розвитку країни, породжуючи ділову пасивність та погіршення інвестиційного клімату; знижує довіру громадян та представників бізнесу до держави; збільшує розрив між різними верствами населення, поглиблюючи соціальну нерівність тощо. Як зазначають М. та І. Нинюк «в Україні корупція - один із найважливіших факторів, що загрожує національній безпеці держави, негативно впливаючи на ефективність управління державних органів, підриваючи довіру народу до влади.. .адже... якщо корупційні способи вирішення державних справ стають домінуючими, тоді держава стає приреченою» [1, с. 71]. І ні про який вступ країни до європейського чи світового співтовариства не може бути і мови. Про це заявляв і Джеффрі Пайєтт, екс-посол США в Україні: «корупція в Україні страшніша російських танків» [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню теоретичних аспектів проблеми протидії корупції присвячували свої праці у свій час О. Банчук, І. Бачинська, З. Буркалецька, З. Варналій, А. Волошенко, О. Голота, М. Кінаш, Р. Клітґард, Г. Кохан, А. Левчук, К. Лейєс, Н. Лефф, М. Луценко, Д. Мартинов, А. Михненко, Д. Най, Ю. Несневич, І. Нинюк, М. Нинюк, Н. Обушина, Дж. Пайєтт, Н. Пірен, С. П'ясецька-Устич, В. Ребкало, О. Саєнко, С. Серьогін, В. Соловйов, О. Стогова, В. Трепак, К. Фрідріх, С. Хантінгтон, О. Шостко, Л. Щербина та інші.

Проте, одностайності у з'ясуванні суті поняття «корупція» серед дослідників цього феномену досі немає, тому дане питання потребує детальнішого вивчення.

Формулювання цілей статті. Мета даного дослідження полягає у детальнішому вивченні підходів до розуміння суті поняття «корупція».

Викладення основного матеріалу дослідження

Корупція виступає, свого роду, індикатором здоров'я нації. Факти прояву корупції в Україні беззаперечно вимагають негайної розробки та впровадження заходів для її подолання.

За Індексом сприйняття корупції (СРІ) у 2020 році Україна посіла 117 місце з 180 країн, отримавши 33 бали з 100 можливих. Порівняно з 2019 роком цей показник зріс на 3 бали, а у порівнянні з 2018 роком - лише на 1 бал, що не може свідчити про суттєві результати країни у подоланні корупції [3].

Удосконалення заходів подолання корупції потребує уточнення теоретичного базису зазначеної проблеми.

Першочерговим завданням, при цьому, є окреслення суті ключового поняття - «корупція». Така потреба обумовлена необхідністю, по-перше, чіткої ідентифікації даного явища, виділення його з-поміж інших злочинів; по-друге, розробки системи заходів попередження та покарання за корупційні дії.

Як зазначає О.П. Голота, «корупція» (лат. corruptio) - «підкуп, продажність; псування, розкладання; розтління»; «:корумпованість» (лат. corrumpere) - «розтлівати». Відповідно, термін «корупція» тлумачать як «підкуп, продажність громадських та політичних діячів, посадових осіб»... Корупцію можна розглядати як різновид соціальної корозії, яка роз'їдає і руйнує органи влади, державу і суспільство в цілому. В її основі лежать такі традиції взаємодії в суспільстві, як «послуга за послугу», «do ut des» («даю, щоб ти дав»)» [4, с. 8].

Корупція - це складне різностороннє явище, яке охоплює більшість населення по всьому світу. Вона існує на межі права та економіки, зачіпає політику, соціологію, мораль та етику. Корупція - це порушення законодавства (правий аспект); також це отримання відчуття влади, переваги над іншими людьми (політичний аспект); це злочин, незаконні дії (криміналістика); це збагачення окремих людей (економічна складова); це використання службового положення для збагачення за рахунок інших людей (соціальний аспект); це свого роду приниження, використання «больових точок» осіб, в яких вимагають ті чи інші вигоди (морально-етичний аспект).

Тому науковці розглядають її з різних точок зору, кожен зосереджується на окремих аспектах корупції. Налічується сім основних підходів до трактування поняття «корупція», які не суперечать, а доповнюють один одного: традиційний або нормативно-ціннісний; модерністський або класичний; економічний або ринково- центристський; ревізіоністський або функціональний; політологічний або політичний; біхевіористичний або соціально-психологічний; інституційний або державно-управлінський (табл. 1). Також, доцільно розглядати, так званий, офіційний або легальний підхід (законодавчий або юридичний) до трактування «корупції», що ґрунтується на вітчизняних та міжнародних юридичних документах.

Зважаючи на усе різноманіття підходів доктринальних та юридичних до трактування поняття «корупція», досить складно сформувати її універсальне визначення, яке б враховувало усі аспекти її прояву: правові, політичні, економічні, морально-етичні тощо.

Загалом, не існує «правильних» чи «неправильних» визначень «корупції». При уточненні її дефініції доцільно враховувати ряд положень: це складне багатоаспектне явище; його суть розкривається на підставі аналізу її мети, суб'єктів та об'єктів, способу реалізації, сфери поширення, форм прояву тощо.

Метою корупційних діянь виступає задоволення особистих інтересів за рахунок інтересів держави чи суспільства. Результатом корупційних посягань можуть виступати як грошові кошти чи матеріальні активи, так і нематеріальні вигоди, як от: отримання певних преференцій, моральна сатисфакція, отримання секретної інформації, певних послуг тощо. Вона реалізується через використання службових владних повноважень, певного авторитету чи статусу.

Суб'єкти корупції - це ті особи, що здійснюють корупційне діяння. Суб'єктами корупційних діянь можуть виступати державні службовці, приватні особи, що мають владні повноваження, певний статус, авторитет чи монополію на діяльність, що дає можливість збагачення чи отримання нематеріальних вигод за рахунок держави чи суспільства.

Об'єктом корупційних діянь виступають суспільні відносини, внаслідок яких виникають корупційні правопорушення.

Корупційні правопорушення можуть проявлятись у формі хабара; підкупу грошовими коштами, майном, наданням певних переваг, пільг, послуг нематеріального характеру; здійснення тиску (залякування, погрози рідним та близьким людям тощо); здирництва; незаконного лобізму; непотизму (кумівство, тобто просування по службі на «вигідні» посади родичів та друзів), а також блату; відкатів, розтрати тощо.

Підходи до трактування поняття «корупція»*