Проблеми інновацій в олійно-жировій галузі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми інновацій в олійно-жировій галузі України

Антощук Катферина ст. гр. ПТБ(МС)-21

Луцький національний технічний університет

В статті проведено аналіз існуючого стану справ в олійно -жировій сфері. Проаналізовано рівень інвестиційно-інноваційного розвитку, а також оцінено перспективи галузі

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Глобалізація сучасного ринку та продовольчої продукції є об'єктивною реальністю і значною мірою впливає на тенденції розвитку відповідних вітчизняних галузей. Ринок олійних культур та продуктів їх переробки є чи не найбільш глобалізованим в нашому аграрному секторі. Близько 80% насіння ріпаку та сої та 90% соняшникової олії експортуються. Як наслідок, в останні роки Україна посідає чільне місце в світі за обсягами виробництва та експорту соняшникової олії, охоплюючи значну частку світового ринку. Досвід успішного розвитку галузі переробки олійних культур є показовим і може бути прикладом для реформування та розвитку інших складових українського АПК.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інтенсивний розвиток переробки соняшнику супроводжувався різким зростанням посівів під цією культурою, частка якої в структурі посівних площ значно перевищувала науково-обґрунтовані норми. Поряд з цим, переробка сої, ріпаку та інших олійних культур не набула такого розвитку, як соняшнику. Усе вище зазначене свідчить про необхідність комплексного дослідження досвіду регулювання діяльності підприємств олійно-жирового підкомплексу, вивчення результатів регуляторної діяльності, чинників, принципів та механізму регулювання діяльності підприємств на ринку олійної продукції, а також розробки та запровадження заходів щодо підвищення ефективності їх функціонування. Аграрною наукою накопичено великий досвід з питань регулювання діяльності як суб'єктів агропродовольчих ринків, так і окремих ринків в цілому. Загальновизнаними є результати наукових пошуків таких вітчизняних вчених, як Н.В. Бурєннікової, О.Д. Гудзинського, Г.М. Калетніка, С.М. Кваші, П.А. Лайка, А.Г. Мазура, М.Й. Маліка, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, В.К. Савчука, Л.М. Худолій, В.М. Ціхановської, О.Г. Шпикуляка, О.М. Шпичака та інших. Проблемам розвитку ринку олійних культур та продуктів їх переробки присвячені наукові дослідження відомих економістів, серед яких В.Г. Андрійчук, М.Д. Безуглий, П.І. Гайдуцький, М.В. Калінчик, С.П. Капшук, В.С. Каретнікова, В.Г. Кухта, В.Я. Месель-Веселяк, Т.І. Олійник, І.В. Чехова, А.В. Фаїзов та інші. Однак окремі питання регулювання розвитку підприємств олійно-жирового підкомплексу, а саме формування ефективного механізму регулювання діяльності підприємств, оптимізації обсягів виробництва олійної продукції, розробки системи заходів щодо підвищення експортного потенціалу та стратегічного планування підприємств галузі потребують подальшого вивчення.

Мета дослідження

Метою дослідження є аналіз розвитку олійно - жирового сектора, а також оцінка перспектив галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження

На перший погляд, олійно-жирова галузь є однією з найбільш інноваційно-спрямованих галузей вітчизняної економіки. Інноваційна діяльність підприємств олійно -жирової галузі здійснюється через впровадження комплексного обладнання для забезпечення повного циклу виробництва олії та похідних продуктів;

застосування в технологіях виробництва олій та жирів нових видів каталізаторів; удосконалення технології екстракції олій та виробництва маргарину; використання відходів олійно-жирового виробництва для створення нової продукції; застосування спеціальних технологій для покращення органолептичних і фізикохімічних властивостей.[1].

Частка підприємств галузі, що займались інноваційною діяльністю, у загальній кількості олійно-жирових підприємств становила 17,5 %, що перевищує середній показник в Україні по промисловим підприємствам - 14,6 % [2]. Останнє підтверджується рейтинговим оцінками стану інноваційної діяльності підприємств олійно-жирової галузі, яке показало, що галузь посідає центральні місця у рейтингу як за показником кількості підприємств, що займались інноваційною діяльністю (не вище п'ятого місця з дев'яти можливих), так і за показником обсягу витрат на інновації (не вище другого місця) та за показником обсягу реалізованої інноваційної продукції (не вище третього місця).

Однак, незважаючи на означені позитивні тенденції, відбувається зниження частки обсягу реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції (в останні роки - 0,5 %) і зниження показників впровадження організаційних і маркетингових інновацій. Крім того, зменшилася частка інноваційно-активних підприємств галузі, що впроваджували інноваційні процеси, - з 80 % у 2010 році до 40 % у 2019 році. Частка інноваційно-активних підприємств олійно-жирової галузі, які спрямовували свою діяльність на придбання нових технологій, становила всього 8 - 15 % [2]. Причинами, що перешкоджають інноваційному розвитку галузі, є: недостатність власних фінансових ресурсів підприємств, необхідність здійснення великих витрат на нововведення та тривалий термін їх окупності, недостатня пряма фінансова підтримка з боку держави, відсутність системи захисту комерціалізації інноваційних розробок, слабкий зв'язок підприємств, науково-дослідних інститутів, держави у розробці та реалізації інноваційних проектів; відсутність пільг у податковій та фінансово- кредитній сферах для підприємств, які впроваджують інновації. Однією з головних причин зниження інноваційної активності підприємств олійно - жирової галузі є недостатність інвестиційних ресурсів.

За останні 15 років інвестовано більше 1 млрд дол. США у модернізацію підприємств та будівництво 23 нових заводів, внаслідок чого потужності переробки олійної сировини в Україні збільшилися з 2,5 млн тонн у 1998 році до 14 млн тонн у 2017 або в 5,3 раза. Галузь щороку, починаючи з 2009 року, отримувала інвестицій більше ніж на 200 млн дол., що дозволяло збільшувати виробничі потужності щороку на 800 - 900 тис. тонн. Зокрема, у 2012 році було введено в експлуатацію нові універсальні олійно-екстракційні заводи в Кіровограді та у Запоріжжі, на яких можливо переробляти, крім насіння соняшника, інші олійні культури, зокрема сою та ріпак [3]. Основними проблемами в цій сфері є таке:

По-перше, висока інвестиційна привабливість залишається прерогативою великих підприємств, як правило з участю іноземного капіталу й інвестиції залишаються розкішшю для вітчизняного середнього бізнесу.

По-друге, збільшення інвестицій у нарощення виробничих потужностей не є запорукою їх повної завантаженості (у 2017 році виробничі потужності з переробки олійних культур були завантажені лише на 63,9 % і було перероблено 8,5 млн тонн сировини при максимальному значенні 13,3 млн тонн). олійножирова промисловість інноваційний

По-третє, технічне переоснащення вітчизняних підприємств олійножирової промисловості здійснюється за рахунок імпортованого обладнання, як правило, європейських країн. Це пояснюється відсутністю вітчизняних аналогів, існування яких значно б розширило інноваційно - інвестиційні можливості даної галузі.

По-четверте, значна частина наявних виробничих потужностей є цілком зношеною, хоча і продовжує використовуватись (з 25 автоматизованих наявних олійно-екстракційних ліній, 12 ліній використовуються більше 40 років, що в шість разів перевищує нормативний термін їх використання; 7 ліній експлуатуються від 15 до 30 років із завершеним амортизаційним строком і лише 5 ліній використовуються менше п'яти років [4].

Застосування фізично і морально зношеного обладнання не тільки викривляє реальний стан виробничих потужностей олійно -жирової галузі України, але і призводить до нераціонального використання сировини і значних втрат продукції. Це свідчить про наявну потребу у подальшому нарощенні інвестицій і їх все ж таки нестачу на сучасному періоді.

Висновки

Олійно-жирова галузь України є однією з провідних та мобільних в агропромисловому комплексі країни. Модернізація обладнання, використання сучасних ресурсозберігаючих технологій, широкий асортимент продукції, високий рівень конкурентоспроможності, значна інвестиційна привабливість та експортна орієнтація галузі - риси, які характеризують внесок даної галузі у вітчизняну економіку. Однак сучасний стан розвитку олійно-жирової промисловості характеризується наявністю проблем розвитку, які, у свою чергу, потребують подальших досліджєнь. Ці питання набувають особливої актуальності та наукової цінності у зв'язку із необхідністю їх вирішення з метою посилення усіх позитивних тенденцій і загального потенціалу функціонування олійно-жирової галузі для вітчизняної економіки та нівелювання негативних аспектів, в тому числі і за рахунок формування виваженої системи її державного регулювання.

Перелік джерел посилання

1. Купчак П. М. Харчова промисловість України в умовах активізації інтеграційних та глобалізаційних процесів : монографія / П. М. Купчак ; [за ред. Л. В. Дейнеко]. - К. : Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 2009.

2. Кузьмінська Н. Л. Прогнозування інноваційного розвитку підприємств олійно-жирової промисловості : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами» (за видами економічної діяльності) / Н. Л. Кузьмінська. - К., 2014. - 21 с.

3. Черепанова Н. А. Проблемы и перспективы украинского рынка растительного масла / Н. А. Черепанова // Економічні інновації. - 2012. - Вип. 47. - С. 302 - 312.

4. Сумець О. М. Евентуальні сценарії розвитку АПК України як основа формування концепції логістичної діяльності сільгосппідприємств / О. М. Сумець // Вісник ХНАУ. - 2014. - № 3. - С. 207 - 216.

Науковий керівник - к.е.н., доцент А.В.Дзюбинський

Размещено на Allbest.ru