Інноваційна система України: потенціал імпортозаміщення високотехнологічними товарами

У світі встановлено чотири моделі функціонування НІС: євроатлантична, східноазійська, країн третього світу та перехідна, до якої належить Україна. За якісними та кількісними показниками інноваційної діяльності України спостерігається погіршення динаміки, зокрема скорочення кількості інноваційно-активних підприємств; незначне зростання кількості впроваджених нових технологічних процесів; скорочення виробництва інноваційних видів продукції; зменшення частки реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції; падіння наукомісткості ВВП. Зазначено, що знижений рівень освіти, збереження кадрового потенціалу науки досі не стало державним пріоритетом.

Необхідною умовою технологічного прогресу є перехід від сировинної спеціалізації до експортноорієнтованої економіки з переважанням у торгівлі високотехнологічних товарів і послуг, що виробляються національними інноваційними підприємствами. Експорт високотехнологічної продукції є важливим індикатором розвитку економіки знань конкретної країни чи регіону, високотехнологічної промисловості, фактором розвитку нових знань, їхньої трансформації у нові товари. Розвиток високотехнологічного експорту, а відтак і сектору високих технологій спонукає до вкладення коштів у дослідження та розробки, до посилення рівня інноваційної діяльності та підвищення кваліфікації робочої сили.

Проведено дослідження зовнішньої торгівлі високотехнологіч- ними товарами шляхом гармонізації вітчизняної статистики зовнішньої торгівлі зі стандартами світової класифікації торгівлі високотехнологіч- ними товарами. Розроблено загальну перехідну таблицю шестизначних кодів, що містить розширені статистичні дані зовнішньої торгівлі високотехнологічними товарами. Такий підхід дав змогу встановити невтішні тенденції щодо посилення позицій високотехнологічного імпорту на внутрішньому ринку України.

Розглянуто можливі чотири сценарії розвитку української інноваційної сфери залежно від технологічних укладів: «технологічного застою», що реалізується у разі згортання програми індустріалізації; «технологічної інерції», який можливий як продовження індустріалізації в її нинішньому варіанті, без зміни пріоритетів й посилення інноваційної складової реалізованих інвестиційних проєктів; «нових технологічних ніш», що передбачає необхідність посилення власне технологічних компетенцій шляхом включення в глобальні технологічні ланцюги; «технологічного прориву», що орієнтує на максимально можливу синхронізацію з глобальною технологічною динамікою. Проаналізувавши передумови та слабкі сторони розвитку економіки України, зроблено висновок про найбільшу ймовірність реалізації сценарію «технологічної інерції». Менш імовірною, через потенційні можливості України та потребу формування нових для економіки України технологічних укладів, необхідною є реалізація сценарію «нових технологічних ніш», що передбачає відкриття для інноваційно- відсталих країн «вікон можливостей» з використанням технологій V укладу, що вже пройшли пік прибутковості на ринках країн-лідерів, однак зберігають потенціал для отримання прибутку в масштабах світового ринку.

Інноваційний шлях розвитку економіки є безальтернативним для України, але модернізації економіки та забезпечення довготривалого стійкого розвитку не можна досягти без вдосконалення системи фінансування й стимулювання інноваційних процесів у країні. Тож необхідно проводити послідовну комплексну державну політику щодо переведення України на інноваційний шлях розвитку, формування національної інноваційної екосистеми (сукупності інституцій, відносин, а також різних видів ресурсів, що залучені у процесі створення та застосування наукових знань і технологій), яка сприяла б його реалізації й розвитку інноваційної культури в державі, використовуючи, окрім фінансових, й інші механізми розвитку інноваційної діяльності.

Список використаних джерел

1. Horizon 2020. The New EU Framework Programme for Research and Innovation.

2. Horizon Europe. The next EU research & innovation investment Programme (2021-2027).

3. Писаренко Т.В., Кваша Т.К., Паладченко О.Ф., Рожкова Л.В. та ін. Форсайт в Україні у 2019-2020 рр.: бачення експертів щодо пріоритетних напрямів науки і технологій в Україні для реалізації Цілей сталого розвитку, монографія. Київ: УкрІНТЕІ, 2020. 214 с.

4. Чухно А.А., Юхименко П.І., Леоненко П.М. Інституціонально- інформаційна економіка, підручник. Київ, 2010. 687 с.

5. Сіденко В.Р. Глобальні структурні трансформації та тренди економіки України. Економіка і прогнозування. 2018. № 1.

6. Лагутін Г.В. Практичні аспекти становлення інноваційного провайдингу підприємств реального сектору економіки в контексті теорій технологічного розвитку. Вісник Черкаського університету. Економічні науки. 2015. № 33 (366).

7. Isaksen A., Trippl M.. 2017. Innovation in Space: The Mosaic of Regional Innovation Patterns. Oxford Review of Economic Policy 33 (1), P. 122-140.

8. Kimatu J.N. Evolution of strategic interactions from the triple to quad helix innovation models for sustainable development in the era of globalization. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 2016.

9. Albert Edgar Manyuchi (2018). Conceptualizing and institutions facilitating «use» of innovation indicators in South Africa's science, technology and innovation policymaking. African Journal of Science, Technology, Innovation and Development.

10. Maghe, Virginie, and Michele Cincera. 2016. Implementation of Innovation Policy in a National Innovation System Perspective: A Typology. Accessed April 16, 2017.

11. Касич А.О., Канунікова К.О. Інноваційна активність підприємств України: динаміка, проблеми та шляхи вирішення. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 22. С. 21-24.

12. Дейнеко Л.В. Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки. НАН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ, 2018. 158 с.

13. Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р.

14. Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020», схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5.

15. Пилипенко И.В. Анализ основных зарубежных теорий конкурентоспособности стран и регионов в мировом хозяйстве. Известия Академии Наук. Серия географическая. 2003. № 6. С. 15-25.

16. OECD (1997). National Innovation Systems. OECD Report. Paris, France. Retrieved October 1, 2016.

17. Lundvall В.-А. (2007). National Innovation Systems - Analytical Concept and Development Tool. Industry and Innovation, 1(14), Р. 95-119.

18. Johnson В., Edquist С., Lundvall В.-А. (2003). Economic Development and the National System of Innovation Approach, 24 p. Materials of First Globelics Conference. Rio de Janeiro. Retrieved October 1, 2016.

19. Alvedalen J., R. Boschma. 2017. A Critical Review of Entrepreneurial Ecosystems Research: Towards A Future Research Agenda. European Planning Studies 25 (6). Р. 887-903.

20. Autio, E. 1998. Evaluation of RTD in Regional Systems of Innovation. European Planning Studies. 6 (2). Р. 131-140.

21. Бажал Ю.М. Реалізація моделі «потрійної спіралі» в інноваційній екосистемі України.

22. Державна служба статистики України.

23. Standard International Trade Classification. Rev.4. United Nations, 2006.

24. Чухно А.А., Юхименко П.І., Леоненко П.М. Інституціонально- інформаційна економіка: підручник. Київ, 2010. 687 с.

25. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» від 02.06.2010.

26. Державна цільова економічна програма «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки: затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 р. № 447. Офіційний вісник України 2008. № 36. С. 1201.

27. План заходів з реалізації Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері на 2015-2019 роки: затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 575.

28. Овчиюшков В. Переход к новому технологическому укладу мировой экономики. Экономические стратегии. 2011. № 27. 26-39.

29. Днишее Ф.М, Альжанава Ф.Г. Развитие инноваций и технологий в условиях глобализации: мировой опыт и Казахстан. Алматы: Институт экономики КН МОН РК, 2013. 64 с.

References

1. Horizon 2020. The New EU Framework Programme for Research and Innovation. [in English].

2. Horizon Europe. The next EU research & innovation investment Programme (2021-2027). [in English].

3. Pysarenko T.V., Kvasha T.K., Paladchenko O.F., Rozhkova L.V. (et al.). (2020). Forsajt v Ukrai'ni u 2019-2020 rr.: bachennja ekspertiv shhodo priorytetnyh naprjamiv nauky i tehnologij v Ukrai'ni dlja realizacii' Cilej stalogo rozvytku [Foresight in Ukraine in 2019-2020: the vision of experts on priority areas of science and technology in Ukraine for the implementation of the Sustainable Development Goals]. Kyi'v: UkrINTEI [in Ukrainian].

4. Chuhno A.A., Juhymenko P.I., Leonenko P.M. (2010). Instytucional'no- informacijna ekonomika [Institutional and information economy]. Kyi'v [in Ukrainian].

5. Sidenko V.R. (2018). Global'ni strukturni transformacii' ta trendy ekonomiky Ukrai'ny [Global structural transformations and trends of Ukraine's economy]. Ekonomika iprognozuvannja - Economics and forecasting, 1 [in Ukrainian].

6. Lagutin G.V. (2015). Praktychni aspekty stanovlennja innovacijnogo provajdyngu pidpryjemstv real'nogo sektoru ekonomiky v konteksti teorij tehnologichnogo rozvytku [Practical aspects of formation of innovative providing of the enterprises of real sector of economy in the context of theories of technological development]. Visnyk Cherkas'kogo universytetu. Ekonomichni nauky - Herald of the Cherkasy University. Economic sciences, 33 (366) [in Ukrainian].

7. Isaksen A., Trippl M. (2017). Innovation in Space: The Mosaic of Regional Innovation Patterns. Oxford Review of Economic Policy, 33 (1), 122-140 [in English].

8. Kimatu J.N. (2016). Evolution of strategic interactions from the triple to quad helix innovation models for sustainable development in the era of globalization. Journal of Innovation and Entrepreneurship [in English].

9. Albert Edgar, Manyuchi (2018). Conceptualizing and institutions facilitating `use' of innovation indicators in South Africa's science, technology and innovation policymaking. African Journal of Science, Technology, Innovation and Development [in English].

10. Maghe Virginie, Michele Cincera (2016). Implementation of Innovation Policy in a National Innovation System Perspective: A Typology. Accessed April 16, 2017. [in English].

11. Kasych A.O., Kanunikova K.O. (2016). Innovacijna aktyvnist' pidpryjemstv Ukrai'ny: dynamika, problemy ta shljahy vyrishennja [Innovative activity of Ukrainian enterprises: dynamics, problems and solutions]. Investycii':praktyka ta dosvid- Investments: practice and experience, 22, 21-24 [in Ukrainian].

12. Dejneko L.V. (2018). Rozvytok promyslovosti dlja zabezpechennja zrostannja ta onovlennja ukrai'ns'koi' ekonomiky [Development of industry to ensure the growth and renewal of the Ukrainian economy]. Kyi'v. NAN Ukrai'ny, DU «Instytut ekonomiky ta prognozuvannja NAN Ukrai'ny» [in Ukrainian].

13. Strategija rozvytku sfery innovacijnoi' dijal'nosti na period do 2030 roku, shvalena rozporjadzhennjam Kabinetu Ministriv Ukrai'ny vid 10 lypnja 2019 r. № 526-r. [Strategy for the development of innovation area in the period up to 2030, approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 10, 2019 № 526-r.].

14. Strategija stalogo rozvytku «Ukrai'na - 2020», shvalena Ukazom Prezydenta Ukrai'ny vid 12 sichnja 2015 r. № 5 [Sustainable Development Strategy «Ukraine - 2020», approved by the Decree of the President of Ukraine of January 12, 2015 № 5]. [in Ukrainian].

15. Pilipenko, I. V. (2003). Analiz osnovnyh zarubezhnyh teorij konkurentosposobnosti stran i regionov v mirovom hozjajstve [Analysis of the main overseas theories of the competitiveness of countries and regions in the world economy]. Izvestija Akademii Nauk. Serija geograficheskaja - Bulletin of the Academy of Sciences. Geographic series, 6, 15-25 [in Russian].

16. OECD (1997). National Innovation Systems. OECD Report. Paris, France. Retrieved October 1, 2016. [in English].

17. Lundvall В.-А. (2007). National Innovation Systems - Analytical Concept and Development Tool. Industry and Innovation, 1 (14), 95-119 [in English].

18. Johnson В., Edquist С., Lundvall В.-А. (2003). Economic Development and the National System of Innovation Approach, 24 p. Materials of First Globelics Conference. Rio de Janeiro. Retrieved October 1, 2016. [in English].

19. Alvedalen J., Boschma R. (2017). A Critical Review of Entrepreneurial Ecosystems Research: Towards A Future Research Agenda. European Planning Studies, 25 (6), 887-903 [in English].

20. Autio E. (1998). Evaluation of RTD in Regional Systems of Innovation. European Planning Studies, 6 (2), 131-140 [in English].

21. Bazhal Ju. M. (n.d.). Realizacija modeli «potrijnoi' spirali» v innovacijnij ekosystemi Ukrai'ny [Implementation of the «triple spiral» model in the innovation ecosystem of Ukraine]. [in Ukrainian].

22. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrai'ny [State Statistics Service of Ukraine]. [in Ukrainian].

23. Standard International Trade Classification. Rev. 4. United Nations, 2006. [in English].

24. Chuhno A.A., Juhymenko P.I., Leonenko P.M. (2010). Instytucional'no- informacijna ekonomika [Institutional and information economy]. Kyi'v [in Ukrainian].

25. Programa ekonomichnyh reform na 2010-2014 roky «Zamozhne suspil'stvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektyvna derzhava» vid 02.06.2010 [The program of economic reforms for 2010-2014 «Wealthy society, competitive economy, efficient state» from 02.06.2010]. [in Ukrainian].

26. Derzhavna cil'ova ekonomichna programa «Stvorennja v Ukrai'ni innovacijnoi' infrastruktury» na 2009-2013 roky: zatverdzheno Postanovoju Kabinetu Ministriv Ukrai'ny vid 14 travnja 2008 r. № 447 [State Targeted Economic Program "Creation of Innovative Infrastructure in Ukraine" for 2009-2013: approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of May 14, 2008 № 447]. Oficijnyj visnyk Ukrai'ny - Official herald of Ukraine (2008), 36 [in Ukrainian].

27. Plan zahodiv z realizacii' Koncepcii' reformuvannja derzhavnoi' polityky v innovacijnij sferi na 2015-2019 roky: zatverdzheno rozporjadzhennjam Kabinetu Ministriv Ukrai'ny vid 4 chervnja 2015. № 575 [Action plan for the implementation of the Concept of reforming public policy in the innovation sphere for 2015-2019: approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of June 4, 2015. № 575] [in Ukrainian].

28. Ovchijushkov V. (2011). Perehod k novomu tehnologicheskomu ukladu mirovoj jekonomiki [Transition to a new technological structure of the world economy]. Jekonomicheskie strategii - Economic strategies, 27, 26-39 [in Russian].

29. Dnishee F.M., Al'zhanava F.G. (2013). Razvitie innovacij i tehnologij v uslovijah globalizacii: mirovoj opyt i Kazahstan. Almaty: Institut jekonomiki KN MON RK [Development of innovations and technologies in the context of globalization: world experience and Kazakhstan. Almaty: Institute of Economics SC MES RK] [in Russian].

Размещено на Allbest.ru