Штучний інтелект – технологічна основа цифрової трансформації економіки

Анотація

На сучасному етапі економічного розвитку кінцевою метою стратегій будь-яких транснаціональних компаній на світовому ринку є зростання ефективності бізнесу, що багато в чому забезпечується розробкою й упровадженням сучасних технологій. Штучний інтелект для суб'єктів міжнародних економічних відносин являє собою набір інструментальних засобів, що забезпечують цифрову трансформацію бізнесу. Розвиток штучного інтелекту здатний не тільки видозмінити бізнес, а й модифікувати формат конкуренції країни на світовому ринку. Під впливом розвитку систем штучного інтелекту відбувається інтенсивна диверсифікація об'єктів міжнародної торгівлі товарами та послугами, що веде до принципового, кардинального оновлення виробничих стратегій провідних компаній кожної країни.

Усе це в умовах глобалізації спричинює необхідність приділяти велику увагу інтелектуалізації української економіки, що передбачає, зокрема, активізацію використання мережі Інтернет, інформаційно - комунікаційних технологій, технологій Інтернету речей. Цифрові технології істотно впливають на розвиток традиційних галузей економіки і стають невід'ємною складовою сучасних управлінських систем у державному секторі, промисловому виробництві, медицині, підприємництві, створюючи нові бізнес - моделі. Це актуалізує дослідження теоретичних і прикладних аспектів цифровізації економіки на основі аналізу можливостей застосування штучного інтелекту в різних сферах розвитку цифрової економіки.

Для дослідження розвитку цифрової трансформації економіки використано системний підхід, на підставі якого проаналізовані можливості цифровізації окремих її секторів. Економічні й управлінські відносини, що опосередковують процеси цифрової трансформації, дозволили виявити та систематизувати передумови цифровізації з урахуванням тенденції до підвищення конкурентоспроможності країни. Обґрунтовано провідну роль штучного інтелекту в цифровій трансформації економіки, висвітлено різні аспекти реалізації цього процесу. Досліджено тенденції розвитку процесу інтелектуалізації секторів економіки: промислового, підприємницького, державного управління. Розглянуто основні драйвери цифрової трансформації, які сприятимуть сталому розвитку кожного із зазначених секторів, а їх синергія підвищить конкурентоспроможність національної економіки на світових ринках.

Окреслено основні напрями розвитку цифровізації національної економіки. Розглянуто проекти цифрової трансформації України. Визначено важливість розбудови інфраструктурних цифрових платформ, основу яких складатиме штучний інтелект. Запропоновано для розгляду два сценарії розвитку цифрової економіки України.

Ключові слова: цифрова економіка, промислове виробництво, державне управління, підприємництво, тренди цифровізації, штучний інтелект.

Abstract

O.L. Yershova,

PhD in Economics, Associate Professor,

Head of the Department of Economics and Mathematical Disciplines and Information Technology,

National Academy of Statistics, Accounting and Audit,

L.I. Bazhan,

PhD in Economics, Senior Researcher,

Head of the Department of Economic and Social Systems, International Research and Training Center for Information Technologies and Systems under NAS and MES of Ukraine,

Artificial Intelligence as the Technological Basis of the Digital Transformation of Economy

At the present stage of economic development, the ultimate goal of the strategies of any multinational company in the global market is to increase business efficiency, which is largely ensured by the development and implementation of modern technologies. Artificial intelligence for the subjects of international economic relations is a set of tools that provide digital transformation of business. The development of artificial intelligence can not only change the business, but also modify the format of the country's competition in the world market. Under the influence of the development of artificial intelligence systems, there is an intensive diversification of objects of international trade in goods and services, which leads to a fundamental, radical renewal of production strategies of leading companies in each country.

All this in the context of globalization makes it necessary to pay much attention to the intellectualization of the Ukrainian economy. In particular, this process involves the intensification of the use of the Internet, information and communication technologies, Internet of Things. Digital technologies have a significant impact on the development of traditional sectors of the economy and become an integral part of modern management systems in the public sector, industrial production, medicine, entrepreneurship, creating new business models. It actualizes research of theoretical and applied aspects of economy digitalization on the basis of the analysis possibilities of artificial intelligence application in various spheres of digital economy development.

To research the development of economy digital transformation, a systematic approach was used, on the basis of which the possibilities of digitalization of individual sectors of the economy were analyzed. Economic and managerial relations, which mediate the processes of digital transformation, have identified and systematized the prerequisites for digitalization, taking into account the trend of increasing the country's competitiveness. The leading role of artificial intelligence in the digital transformation of the economy is substantiated. Various aspects related to the issues of digital transformation of the economy are highlighted. Trends in the development of intellectualization process of economic sectors - industrial, business, public administration - are studied. The main drivers of digital transformation are considered, which will contribute to the sustainable development of each sector of the economy, and their synergy will increase the competitiveness of the national economy in world markets.

The main directions of development of digitalization of the economy of Ukraine are outlined. Projects of digital transformation of Ukraine are considered. The importance of digital infrastructure platforms based on artificial intelligence has been identified. Two scenarios for the development of Ukraine's digital economy are proposed for consideration.

Key words: digital economy, industrial production, public administration, entrepreneurship, digitalization trends, artificial intelligence.

Основна частина

Постановка проблеми. Перехід від індустріальної і постіндустріальної економіки до цифрової базується на мережевому використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Цифрові технології, що істотно впливають на розвиток традиційних галузей економіки, стали складовою частиною сучасних управлінських систем у державному секторі, промисловому виробництві, медицині, підприємництві, створюючи нові бізнес-моделі.

Формування цифрової економіки відбувається на трьох рівнях, які тісно взаємодіють і впливають на життя суспільства та громадян у цілому, а саме:

1) галузі економіки й ринки, що є традиційною сферою діяльності, де здійснюється безпосередня взаємодія постачальників та споживачів товарів, робіт і послуг;

2) платформи й технології, у рамках яких формуються компетенції для розвитку ринків і галузей економіки;

3) середовище, яке створює умови для розвитку платформ і технологій, ефективної взаємодії суб'єктів ринків та галузей економіки й охоплює нормативне регулювання, інформаційну інфраструктуру і кадри.

Штучний інтелект є основою цифрової трансформації економіки та рушійною силою важливих розробок у сфері технологій і бізнесу. Різновиди штучного інтелекту застосовуються в різних секторах економіки, де можливе виявлення закономірностей у великих обсягах даних і необхідне моделювання складних, взаємозалежних систем для поліпшення прийняття рішень.

Ступінь розробленості теми. Цифрова економіка досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними авторами з різних позицій: формування основ цифрової економіки, цифрової інфраструктури, інституційних питань цифровізації тощо. Проблематика виявлення основних драйверів цифровізації економіки та їх значення для суспільного розвитку розкривається в наукових працях зарубіжних учених Б. Ван Арка [1], Д. Енгельбарта [2], Дж. Ліклайдера [3], Н. Негропонте [4], Г. Паркера [5] та ін. Серед вітчизняних науковців досліджуваній проблематиці приділяли увагу О. Вишневський, В. Ляшенко [6], В. Геєць [7], І. Карчева [8], Н. Краус [9], Л. Федулова [10], К. Шваб [11] та ін.

Разом з тим зауважимо, що багатогранність, багатоаспектність та дискусійність окремих питань щодо цифровізації зумовлює необхідність подальших досліджень впливу штучного інтелекту на розвиток цифрової економіки. Метою статті є дослідження теоретичних і прикладних аспектів цифровізації економіки на основі аналізу можливостей застосування штучного інтелекту у різних напрямах розвитку цифрової економіки.

Виклад основного матеріалу. Сутність цифрової економіки. Багато зарубіжних і вітчизняних дослідників ототожнюють цифрову економіку з такими категоріями, як інформаційна економіка, економіка знань, інтернет-економіка, мережева економіка, електронна економіка, нова економіка. Проте визначення всіх цих категорій відбивають окремі процеси, узагальнені у понятті «цифрова економіка», яка не тільки охоплює ознаки всіх перерахованих економік, а й має ряд відмінностей, що характеризують її сутність, а саме:

- зосередження економічної діяльності на платформах цифрової економіки, що є цифровим середовищем, яке забезпечує потреби споживачів і виробників, а також реалізує можливості прямої взаємодії між ними;

- персоніфіковані сервісні моделі, що дають можливість виробляти товари та надавати послуги відповідно до вимог кожного конкретного клієнта;

- безпосередня взаємодія виробників і споживачів, що скорочує кількість посередників між ними;

- поширення економіки спільного користування матеріальними та інформаційними ресурсами на основі фінансових розрахунків.

Основну роль при цьому відіграють ІКТ, які забезпечують мережевоцентричну взаємодію на всіх рівнях управління. Тому цифрову економіку можна розглядати як економічну діяльність із застосуванням цифрових та інформаційних технологій на базі розвитку телекомунікаційної інфраструктури.

Цифровізація економіки забезпечує фундаментальні перетворення в усіх сферах діяльності людини. Технології, використовувані у процесі трансформації, є двигуном розвитку нових галузей і сприяють вирішенню проблем суспільства. Використання технологій цифрової економіки стає передумовою виникнення розумного суспільства, основою якого є нові цінності, орієнтовані на потреби людини. Під впливом цифровізації також змінюються ринок праці, сфери охорони здоров'я й освіти, соціальне суспільство. Нові бізнес-моделі є клієнтоорієнтованими, тобто їх структура обґрунтовується потребами клієнта.

Основним джерелом створення вартості в умовах цифрової економіки є високошвидкісна обробка великих даних унаслідок того, що транзакції відбуваються в режимі реального часу і переважно одночасно. Технології аналізу великих даних і штучний інтелект допомагають знайти нові джерела створення цінностей на основі моніторингу відкритих платформ даних про споживчий попит на матеріали, продукцію, послуги

Умови життя людини під впливом цифрових сервісів і сучасного підходу до розвитку розумних просторів змінюються на комфортніші: розумні міста, розумні будинки, розумні підприємства, цехи, робочі місця. А технології цифрової економіки стають невід'ємною частиною повсякденного життя людини.

Фундаментом цифрової економіки є розвинена й ефективно функціонуюча інфраструктура, основу якої складають інформаційно-комунікаційні та цифрові технології [12; 13]. Для оцінки розвитку цифрової економіки та суспільства використовуються ключові компоненти інфраструктури цифрової економіки (пристрої, програмне забезпечення, телекомунікації тощо), електронний бізнес (цифрові процеси в організаціях), електронна комерція (продаж товарів онлайн) та людський капітал. З цією метою застосовується міжнародний індекс цифрової економіки та суспільства DESI (Digital

Economy and Society Index), аналіз якого є складовою вивчення цифрових показників Європи. Індекс DESI країни дає уявлення про стан її цифровізації [14]. Він являє собою зведений індекс, який узагальнює відповідні показники ефективності цифрових технологій у Європі та відстежує еволюцію держав-членів ЄС у сфері цифрової конкурентоспроможності. До субіндексів DESI належать:

1) підключення (зв'язок) - відображає рівень розвитку інфраструктури фіксованого і бездротового широкосмугового доступу;

2) людський капітал і цифрові навички - дозволяє оцінити частку населення, яке володіє навичками, необхідними для користування наданими мережею Інтернет сервісами;

3) використання Інтернету - оцінює онлайн-активності, такі як споживання онлайн-контенту, відеодзвінки, а також онлайн-купівля і банківські операції;

4) інтеграція бізнес-технологій - визначає рівень цифровізації бізнесу, включаючи використання е-комерції;

5) цифрові державні послуги - оцінює обсяг державних послуг, що надаються в електронній формі.

Використання двох останніх субіндексів дає уявлення про стан цифрової трансформації економіки. Кожен із перелічених субіндексів характеризується певним складом індикаторів. Структура DESI, джерела збирання даних і загальні методичні рекомендації щодо розрахунку індексу викладені на сайті Єврокомісії у матеріалі Full list of indicators, exact definitions and sources [15], що є складовою частиною методологічної розробки щодо визначення індексу цифрової економіки та суспільства за 2018 рік [16].

Нові бізнес-моделі цифрової економіки. Цифрова трансформація - це процес якісної перебудови способу ведення бізнесу чи зміни бізнес-моделі з метою отримання суттєвої оптимізації ресурсів або конкурентної переваги завдяки впровадженню нових технологій, у тому числі алгоритмів з використанням штучного інтелекту і машинного навчання [17]. Це передбачає не тільки установку сучасного обладнання або програмного забезпечення, а й фундаментальні зміни в підходах до управління, у корпоративній культурі та зовнішніх комунікаціях. Цифрова економіка, створюючи нові бізнес-моделі, задає напрями трансформації традиційних секторів економіки, що відбувається за двома напрямами: оптимізація та цифровізація існуючих бізнес-процесів і створення нових бізнес-моделей.

Основними факторами і ключовими ознаками цифровізації економіки, які суттєво впливають на умови і способи ведення бізнесу, є такі [14]:

* мобільність та підключення до Інтернету - характеризує імплементованість бізнесу й населення в кіберпростір завдяки розвитку мобільних технологій і поширення Інтернету. У результаті формуються нові форми ведення бізнесу, знижуються транзакційні витрати ведення бізнесу і змінюються форми взаємодії з клієнтами;

• датифікація (переведення будь-яких відомостей у формат даних) - свідчить про експоненційне зростання обсягів інформації, яку використовує людство. Дані перетворюються в ключовий фактор економіки та прибуткостворюючий актив цифрового бізнесу, що супроводжується зміною класичних бізнес-моделей і формуванням нових інструментів одержання прибутку;

• повсюдна комп'ютеризація - процес, який передбачає: упровадження комп'ютерів в усі сфери життєдіяльності людини; розробку нових технологій матеріального виробництва; використання інформації як безпосередньої продуктивної сили; підвищення рівня освіченості та інформованості суспільства; формування гуманітарної спрямованості у використанні комп'ютерних технологій; створення комп'ютерних мереж, що забезпечують, зокрема, ефективність прийнятих управлінських рішень;

• розвиток цифрових технологій і штучного інтелекту - спрощує процес обробки великої кількості інформації, створюючи умови для підвищення ефективності фірми, автоматизації операційних процесів і скорочення витрат;

• істотне прискорення економічних процесів - обґрунтовує необхідність відходу від традиційних форм менеджменту, які не дозволяють приймати оперативні управлінські рішення;

• екосистемність - сприяє формуванню середовища, в якому реалізуються комплексні умови для розвитку інноваційних процесів і цифрових технологій, їх активне поширення та взаємопроникнення;

• мережевість - забезпечує поширення технологій, унаслідок чого виникає мережевий ефект, коли поведінка одного економічного агента впливає на цінність розробки продукту або послуги, яку використовують інші агенти.

Технології аналізу великих даних і штучний інтелект дають можливість знаходити нові джерела створення цінностей на основі вивчення цифрових портретів клієнтів та їх економічної поведінки. Актуальним трендом є розвиток платформ відкритих даних, які забезпечують проведення предиктивної аналітики у відносинах із клієнтами та стимулюють виникнення і поширення нових бізнес-моделей в економіці.

Головним параметром конкурентоспроможності бізнес-моделей цифрової економіки є скорочення часу виведення нового продукту на ринок. Це стає можливим завдяки створенню цифрового простору, де відбувається інтегроване сприйняття продукту на основі використання клієнтом усіх каналів зв'язку, а також синхронізація даних та інформації в усіх цифрових і фізичних каналах взаємодії для задоволення потреб клієнтів у будь-який час і в будь-якому місці. Сучасні підходи до розробки нових бізнес-моделей і технологічного виробництва на базі передових виробничих технологій дозволяють скоротити час виходу продукту на ринок та використовувати ітераційний підхід до оновлень і поліпшень, адаптуючись під нові потреби клієнтів та ринку. У табл. 1 показані відмінності підходів до розробки класичної та цифрової бізнес-моделей.

Перехід до нових категорій бізнес-моделей здійснюється внаслідок поширення технологій Інтернету речей (Internet of Things, IoT), великих даних, штучного інтелекту і машинного навчання, інших цифрових технологій, що привели до розвитку таких напрямів:

- цифрові платформи, які забезпечують пряму взаємодію продавців, постачальників і покупців, мінімізують транзакційні витрати й розширюють можливості споживання товарів та послуг;

- сервісні моделі, що сприяють персоналіза - ції товарів і послуг, дозволяючи клієнту споживати потрібний продукт у необхідних йому обсягах для досягнення бажаного результату;

- краудсорсингові моделі, що базуються на залученні зовнішніх ресурсів (грошових коштів, людей, ідей тощо) для реалізації бізнес-процесів;

- бізнес-моделі, в основі ціноутворення яких лежить досягнення результатів і ефекту для клієнта;

- бізнес-моделі, засновані на монетизації персональних даних клієнтів.

Нові цифрові технології розширюють можливості бізнесу щодо оптимізації багатьох процесів і підвищення якості прийняття рішень. Використання цифрових бізнес-моделей не тільки уможливлює збільшення доходу фірми, а й визначає її стійкість у сучасному світі.

Для інтегральної оцінки рівня поширення цифрових технологій у підприємницькому секторі розроблений індекс цифровізації бізнесу BDI (Business Digitalization Index), який характеризує швидкість адаптації до цифрової трансформації, рівень використання широкосмугового Інтернету, хмарних сервісів, RFID-технологій, ERP-систем, залученість до електронної торгівлі організацій підприємницького сектора. Цей індекс інтегрує п'ять субіндексів:

1) канали передачі та зберігання інформації - використання хмарних технологій, корпоративної пошти, месенджерів, систем автоматизації тощо;

Таблиця 1. Характеристики класичної та цифрової бізнес-моделей

Таблиця 2. Місце в рейтингу інноваційних економік

* НР - для вказаного року місце не розраховувалося

За версією Huawei Technologies Co. Ltd., яка є однією з найбільших світових компаній у сфері те - лекомунікацій, Україна у 2020 р. серед 79-ти країн світу займала 52-ге місце з глобальним індексом мережевої взаємодії 43 [19; 20].

Для подолання цифрового розриву та закладання основ цифрової економіки України увага в Концепції приділяється так званим твердим цифровим інфраструктурам, які повинні стати базою цифровізації.

У документі «Україна 2030Е - країна з розвинутою цифровою економікою», розробленому Українським інститутом майбутнього, обґрунтовані основні напрями розвитку цифрових технологій та проблеми, що перешкоджають розвитку в Україні цифрових трендів та трансформації української економіки в цифрову. Серед перешкод виділено такі: низький рівень покриття території країни цифровими інфраструктурами; незрілий ринок інвестиційного капіталу; невідповідність національних, регіональних, галузевих стратегій та програм розвитку цифровим можливостям; дефіцит висококваліфікованих кадрів для повноцінного розвитку цифрової економіки тощо [21]. Розглядаються два сценарії можливого переходу України до цифрової економіки: інерційний (еволюційний) та цільовий (форсований). За першим сценарієм національна економіка залишиться неефективною, Україна буде програвати конкуренцію на міжнародних ринках і перебуватиме у групі країн, які наздоганяють. За цільовим сценарієм Україна може перейти до цифрової економіки за 3-5 років. Для цього необхідно реалізувати проєкти побудови «твердої» інфраструктури, створити «м'які» інфраструктури, ініціювати та реалізувати проєкти цифрової трансформації.

Формування цифрової економіки - це також питання національної безпеки і незалежності України, конкурентоздатності вітчизняних компаній, позиції країни на світовій арені на довгострокову перспективу.

Для успішного розвитку цифрової економіки в Україні потрібна досконала система стандартизації, що передбачає гармонізацію національних стандартів з міжнародними та сприятиме подоланню цифрового розриву. Пріоритетною стратегією щодо цифровізації України має стати робота з внутрішнім ринком, а ключовими ініціативами - формування у споживачів (бізнес, держава, виробництво, громадяни) мотивацій і потреб у цифрових технологіях. Водночас слід зазначити, що для подолання наявного великого розриву в рейтинговій оцінці розвитку інноваційних цифрових технологій необхідні значні інвестиції.

Проведене дослідження у сфері розвитку цифрової економіки показало, що проблематика штучного інтелекту в економіці є багатогранною та необмежено проявляється в різних засобах виробництва, виробничих і соціальних відносинах.

Сучасні дослідження становлення цифрової економіки на перше місце ставлять питання застосування інтелектуальних ресурсів та інтелектуального капіталу, що викликано необхідністю обробки зростаючих обсягів інформації. Основна увага приділяється інтелектуальному аналізу даних, аналітиці великих даних, інформаційному пошуку та аналізу текстів, інтелектуальному аналізу просторових даних, обробці й аналізу зображень і сигналів, комп'ютерному зору, інтелектуальному аналізу даних у завданнях інформаційної безпеки.

Розвиток процесу інтелектуалізації економіки України як важливого фактора економічного зростання стримують наявні проблеми. Основна з них - низький рівень інвестиційного забезпечення, що уповільнює цифровізацію всіх сфер функціонування економіки та знижує рівень використання людського капіталу внаслідок відтоку перспективних кадрів.

Напрями подальших досліджень. Проведене дослідження в галузі штучного інтелекту як технологічної основи цифрової економіки свідчить, що в Україні потрібно зосередити увагу на вирішені таких завдань:

- підтримка наукових досліджень з метою забезпечення випереджального розвитку штучного інтелекту;

- підвищення доступності апаратного забезпечення, необхідного для вирішення завдань у сфері штучного інтелекту;

- розробка і розвиток програмного забезпечення, в якому використовуються технології штучного інтелекту.

Упровадження нових цифрових технологій на базі штучного інтелекту дає можливість підвищити якість життя громадян, створює інтелектуальні промислові платформи, забезпечує зростання продуктивності праці, підтримку прийняття управлінських рішень з меншою суб'єктивністю, усуненням нераціональної надмірності, прискоренням обміну інформацією та збільшенням її обсягів. Від вирішення цих стратегічних завдань залежить конкурентоспроможність економіки України.

Подальші наукові дослідження будуть здійснюватись у напрямах інтелектуалізації процесів моделювання стійкого розвитку соціально-економічних систем. Авторами планується дослідження можливостей застосування Data Mining - глибинного аналізу наявних даних для пошуку нових корисних фактів і знань.

Подані наукові результати отримано в рамках НДР «Дослідження деяких аспектів функціонування соціально-економічних систем в цифровій економіці», реєстраційний номер 0118U006677, 01.01.2019-31.12.2022 рр. (Національна академія статистики, обліку та аудиту) та фундаментальної цільової теми «Розроблення методів та засобів інтелектуального моделювання складних процесів у системах цифрової економіки», реєстраційний номер 0117U002112, 01.01.2017-31.12.2021 рр. (Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, НАН України та МОН України).

Список використаних джерел

цифровий економіка штучний інтелект

1. Арк Б. ван, О'Махони М., Тиммер М. Отставание Европы от США по росту производительности: тенденции и причины. Экономический журнал ВШЭ. 2009. №9. С. 35-58. URL: https://cyberleninka. ru/article/n/otstavanie-evropy-ot-ssha-po-rostu-proizvoditelnosti-tendentsii-i-prichiny/viewer

2. Engelbart D.C., Watson R.W., Norton J.C. The Augmented Knowledge Workshop. AFIPS Conference Proceedings: National Computer Conference, 4-8 June 1973. Vol. 42, pp. 9-21. URL: https://dougengelbart. org/content/view/133/

3. Licklider J.C.R. Man-Computer Symbiosis. IRE Transactions on Human Factors in Electronics. March 1960. Vol. HFE-1. P. 4-11. URL: http://worrydream.com/refs/Licklider % 20-%20Man-Computer % 20 Symbiosis.pdf

4. Negroponte N. Being Digital. New York: Vintage, 1996. 272 р.

5. Parker G.G., Alstyne M.W. Van., Choudary S.P. Platform Revolution: How Networked Markets Are Transforming the Economy and How to Make Them Work for You. New York: W.W. Norton & Company, 2016. 352 p.

6. Ляшенко В. І., Вишневський О.С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розвитку: монографія / НАН України, Інститут економіки промисловості. Київ, 2018. 252 с. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/monografiyi/2017/Lyashenko_Vishnevsky_2018.pdf

7. Економіка знань та її перспективи для України: наук. доповідь / В.М. Геєць та ін.; Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ, 2005. 168 c.

8. Карчева Г.Т., Огородня Д.В., Опенько В.А. Цифрова економіка та її вплив на розвиток національної та міжнародної економіки. Фінансовий простір. 2017. №3 (27). С. 13-21. URL: https://fp.cibs. ubs.edu.ua/index.php/fp/article/view/523/521

9. Краус Н.М., Голобородько О.П., Краус К.М. Цифрова економіка: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. №1. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/? op=1&z=6047

10. Федулова Л. Цифровізація державного управління. Цифрова економіка: тренди та перспективи: мат. Міжнар. наук.-практ. конф. (25 жовтня 2018 р., м. Тернопіль). Тернопіль: ТНЕУ, 2018. С. 127-130.

11. Шваб К. Четвертая промышленная революция. Москва: Эксмо, 2016. 208 с.

12. Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 р. №167-р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1% 80#Text

13. Пройдаков Э.М. Современное состояние искусственного интеллекта. Науковедческие исследования: сб. науч. трудов. 2018. С. 129-153. DOI: 10.31249/scis/2018.00.09

14. Digital Economy and Society Index 2020. Thematic chapters. URL: https://eufordigital.eu/wp - content/uploads/2020/06/DESI2020Thematicchapters-FullEuropeanAnalysis.pdf

15. Full list of indicators, exact definitions and sources. URL: https://ec.europa.eu/information_ society/newsroom/image/document/2018-20/desi_2018_indicator_list_46C06BA8-DA78-F7E6 - 8F21E0AF9FF33C2E_52296.pdf

16. Digital Economy and Society Index 2018. Questions and Answers. URL: https://ec.europa.eu/ commission/presscorner/detail/en/MEMO_18_3737

17. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. №67-р станом на 17.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1% 80#Text

18. Дорожная карта развития «сквозной» цифровой технологии «Нейротехнологии и искусственный интеллект». Министерство цифрового развития, связи и массовых коммуникаций Российской Федерации. 2019. URL: https://digital.gov.ru/ru/documents/6658/

19. Рейтинг инновационных экономик - 2020: на первое место вышла Германия. Информационная инициатива по продвижению Целей устойчивого развития «TheWorldOnly». URL: https://theworldonly. org/rejting-innovatsionnyh-ekonomik-2020/