Наслідки повномасштабної воєнної агресії РФ для української промисловості

У Сумській області (Сумах, Охтирці, Тростянці, Білопіллі, Шостці), яка піддавалась обстрілам декілька десятків разів, ворожі ракети були націлені на підприємства машинобудування та хімічної промисловості, харчової та коксохімічної галузей, легкої та іншої промисловості, яким було завдано руйнівних ударів, у результаті яких виробничі підприємства припинили свою діяльність. Ще однією причиною цього стала масштабна міграція населення до інших областей країни. У Сумах підприємства хімічної промисловості були розбиті й пограбовані окупантами, знищено ряд енергетичних об'єктів. У Охтирці практично зруйновано підприємство теплопостачання. Розбомблені промислові об'єкти в Шостці відновленню не підлягають Бодняк О. Окупанти вщент зруйнували промислові підприємства у Шостці на Сумщині. ZAXID.net. 2022. 15 лют..

Розрив логістичних зв'язків у харчовій промисловості, пов'язаний з частковою окупацією Херсонської області і окупацією Херсона, призвів до нестачі продуктів харчування в регіоні. І хоча наразі статус діяльності підприємств у судно- і машинобудуванні, меблевому виробництві, галузі будівельних матеріалів не відомий, можна припустити, що вони призупинили свою роботу або працюють на часткових виробничих потужностях. При цьому ЗМІ свідчать, що в Херсоні працюють заклади харчування і побутового обслуговуванняГерасименко О., Сорока А. «Вот такая странная жизнь в оккупации». Как живет Херсон, занятый российскими военными. BBC News. 2022. 22 бер..

За часи окупації та обстрілів у Чернігівській області й особливо у Чернігові надзвичайно постраждали підприємства ключових секторів місцевої економіки - легкої, представленої, зокрема, потужним кластером виробників митої вовни та пряжі, деревообробної та харчової промисловості, - що призвело до повного зупинення 'їх діяльності. Чернігів зазнав значних руйнувань, однак виробничі потужності деяких підприємств збереглись, утім без повернення мешканців запустити їх на повну потужність найближчим часом не виявляється можливим. Першочерговим заходом має стати відбудова житлової, дорожньо-транспортної та торговельної інфраструктур міста.

Фактично в усіх цих регіонах зосереджено 60% промислових потужностей (за часткою підприємств - 45%) машинобудування, яке є основою національного промислового комплексу і осередком технологічного розвитку держави, там досі відбувається ескалація російської агресії або зберігається її ризик.

Задля нанесення максимальної економічної шкоди ворогом було завдано точкових ударів по промислових і найважливіших інфраструктурних об'єктах практично по всіх регіонах країни. Так, у Житомирській області внаслідок обстрілів постраждали декілька підприємств машинобудівної галузі, будівельної промисловості, але зупинення діяльності відбулося переважно через брак працівників, які виїхали з міста. Житомирщина відчула на собі наслідки війни (близько 40 ракетних і авіаційних атак), безпосередньо прийнявши на себе один з авіаційних ударів на початку березня, у результаті яких постраждало провідне підприємство, яке спеціалізується на виробництві високоякісного утеплювача. Також зазнали руйнувань і північні райони області. У Малині зупинено роботу картонно-паперової фабрики, знищено підприємство «Форест Технолоджі». Водночас місцева влада націлена на максимальне сприяння відновленню роботи промисловості та залученню в область виробничих підприємств з більш постраждалих регіонів.

У Львівській області завдано ударів по промислових об'єктах машинобудівної галузі, залізничній інфраструктурі з метою припинення постачань продукції через Польщу, адже сьогодні цим шляхом рухається переважна частина експортної та імпортної продукції. Знеструмлення і припинення газо-, водо- і електропостачання, нарівні з міграцією, пошкодженнями та окупацією, також є факторами припинення роботи підприємств. Так, станом на 20 березня 2022 р. в області було знеструмлено 1336 населених пунктівБез газопостачання залишаються понад 278 тисяч споживачів - Міненерго. Економічна правда. 2022. 20 бер..

Таблиця 2

Приблизна оцінка втрат ВДВ промисловості найбільш постраждалих регіонів України внаслідок російської агресії (до кінця 2022 р.) у цінах і обсягах 2019 р.

Джерело: розраховано авторами за: Державна служба статистики України за 2019 р.

У свою чергу, Львівщина - це регіон, який приймає релоковані підприємства машинобудівної, металообробної, харчової, хімічної, легкої, меблевої промисловості та деревообробки. Станом на початок квітня 2022 р. заявки на переїзд до цього регіону подали понад 300 підприємств.

У Полтавській області у квітні 2022 р. було атаковано Кременчук, Миргород, Полтаву, що призвело до руйнувань житлових будинків, інфраструктури і господарських об'єктів. Полтава і Кременчук є промисловими центрами області, і потрапляння снарядів у промислові об'єкти на 'їх території можна розцінювати як спланований акт російської воєнної агресії. Уражено інфраструктуру й склади нафтопереробного заводу, який унаслідок суттєвих руйнувань припинив свою діяльність.

На території Одеської області обстрілами також пошкоджено нафтопереробний завод та його склади з паливно-мастильними матеріалами, хоча він простоював з 2010 р.Ільченко Л. Окупанти разбомбили два НПЗ України. Kosatka.Media. 2022. 03 квіт.

Узагальнюючи інформацію по регіонах, де велись або ведуться активні бойові дії чи має місце тимчасова окупація, можна стверджувати, що в східних областях ланцюги доданої вартості в рамках кластерів гірничодобувної промисловості та металургії, по суті, призупинили свою діяльність, крім підприємств, розташованих у відносно безпечних регіонах (Полтавській та Дніпропетровській областях). Зупинення деяких підприємств харчової промисловості, особливо тих, що забезпечують усю Україну, може мати наслідки у вигляді зростання імпортозалежності та перебоїв з продуктами харчування і у фармацевтичній галузі. Припинення діяльності кластерів легкої промисловості, що виготовляють напівфабрикати (наприклад, «Чернігів-вовна»), стримуватиме діяльність підприємств легкої промисловості, що виготовляють готову продукцію.

З огляду на те, що функціонування промислового сектору в областях, де відбуваються активні бойові дії, може бути заблоковане і відновлення промислових об'єктів, ремонт і розконсервація виробничих потужностей не відбудуться там до кінця року, вже сьогодні слід здійснити оцінку можливих втрат валової доданої вартості промислового сектору України у 2022 р. Враховуючи відносну сталість часток регіонального промислового виробництва у валовій доданій вартості промисловості по країні в цілому і ВВП, у цінах і за структурою регіонального промислового виробництва 2019 р., завдані національній економіці збитки визначено в таких обсягах (табл. 2).

Таким чином, орієнтовні втрати від зупинення промислових підприємств у регіонах з активними військовими діями можуть становити близько 10% ВВП (у показниках 2019 р.), а загальні втрати ВВП у 2022 р. сягнути 50%.

Висновки

Унаслідок російської воєнної агресії українська промисловість зазнала колосальних втрат: через авіаудари і артилерійські обстріли пошкоджено матеріально-технічну базу багатьох виробництв; руйнування логістичної інфраструктури унеможливило постачання сировини і реалізацію залишків готової продукції; евакуація частини працездатного населення спричинила кадровий дефіцит. Усе це позначиться у вигляді скорочення обсягів промислового виробництва більш як на половину (60-65%) порівняно з аналогічним періодом 2021 р., а незворотні втрати промислового потенціалу можуть сягнути 30%.

У регіональному вимірі концентрація промислових потужностей машинобудування в північно-східних, східних і південних регіонах створює загрозу 10% скорочення обсягів ВВП тільки за рахунок зупинення виробництв. Затягування ж війни і точкові обстріли промислових та інфра- структурних об'єктів у центральній і західній частинах країни посилюють логістичні й паливно-енергетичні ризики для галузей промисловості.

Без промисловості неможливо забезпечити обороноздатність, цілісність території, суверенітет і економічний розвиток країни. Промисловість формує базис національної безпеки, адже її робота визначає можливість виготовлення сучасних засобів оборони. І навіть в умовах нападу агресора, який значно переважає за потужністю та ресурсами, розвинутий промисловий комплекс спроможний забезпечити потреби країни в засобах захисту (зброї, техніці, устаткуванні, транспорті) й товарах життєзабезпечення населення країни.

Реалії воєнного часу вимагають зміни підходів до державного стратегування соціально-економічного розвитку і забезпечення національної безпеки, зокрема, у сфері прискореного відновлення промислового розвитку, де одне з чільних місць посідає визначення галузевих векторів повоєнного відновлення України.

Повоєнна відбудова потребуватиме значного фінансування, у тому числі міжнародних коштів. Саме тому виокремлення галузевих векторів промислового розвитку України є надзвичайно важливим завданням, вирішення якого дозволить залучити необхідний розмір фінансування з подальшим направленням ресурсів у ті сектори, відновлення яких посилить можливості обороноздатності та забезпечить економічний розвиток країни. Разом з тим на даному етапі для підтримки і подальшої відбудови необхідно вжити дієвих заходів, націлених на відродження, реструктуризацію і модернізацію промисловості шляхом проведення реконструктивних дій з регіональної диверсифікації та розширення середньо- і високотехнологічного виробництва в регіонах з нижчими військовими ризиками, релокації та створення сприятливих умов для залучення іноземних підприємств. Це дозволить прискорити процеси економічного відновлення і зростання в повоєнний час, а також поступово закріпитися таким виробникам на внутрішньому (за рахунок імпортозаміщення, відкриття нових ринкових ніш) і зовнішньому (за рахунок уже створюваних преференційних торговельних умов з країнами- союзницями) ринках.

Таким чином, незважаючи на те, що війна й досі триває, формування стратегічних цілей відбудови і визначення галузевих векторів відновлення вже сьогодні є надзвичайно важливим завданням для України. До галузевих векторів відновлення віднесено трансформацію структури економіки за допомогою реалізації організаційно-економічних чинників інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва на основі новітніх цифрових технологій у таких видах діяльності, як машинобудування та оборонно-промисловий комплекс, металургія, харчова, хімічна, фармацевтична і деревообробна промисловість, а також розвиток нових сфер діяльності - біо- і нанотехнологій. Для ефективного просування за цими векторами мають бути заплановано і реалізовано заходи державної політики із створення раціональної структури нових промислових комплексів регіонів, у тому числі за рахунок їх релокації, відновлення й розгортання нових логістичних схем вантажоперевезень, будівництва виробництв, здатних замістити ланки зруйнованих унаслідок російської агресії виробничо-збутових ланцюгів, а також сформовано цілісну систему стратегічного планування промислового розвитку для повоєнного відновлення.

Размещено на allbest.ru