Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційно-цифрові процеси та їх атрибути

Размещено на http://allbest.ru

Національна металургійна академія України

Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційно-цифрові процеси та їх атрибути

В.М. Тарасевич, д-р екон. наук, проф.,

завідувач кафедри міжнародної економіки,

політичної економії та управління

Дніпро

Анотація

Пізнавальну діяльність подано як суперечливу єдність дискретизуючої та кретизуючої складових. Охарактеризовано супутню інформаційно-цифрову дискретизуючу діяльність і супутню інформаційно-цифрову кретизуючу діяльність, їх окремі атрибути, а також основні види дискретно-цифрових інформаційних продуктів. Визначено склад знаннєво-інформаційного ланцюга проміжних ланок між реальним об'єктом та його фінально-поверхневим позначенням. Виокремлено чотири роди інформаційно-цифрової економіки.

Ключові слова: дискретизація; кретизація; супутня інформаційно-цифрова дискретизуюча діяльність; супутня інформаційно-цифрова кретизуюча діяльність; дискретно-цифровий матеріалізований похідний інформаційний продукт; знаннєво-інформаційний ланцюг; інформаційно-цифрова економіка.

Вступні зауваження

У попередніх статтях [1; 2] ішлося про витоки, основи і результати власне інформаційної діяльності, супутньої інформаційної діяльності та інформаційної діяльності в широкому сенсі, а також про зміст і кордони інформаційної економіки чотирьох родів.

Таким чином, було закладено передумови для наступного кроку -- визначення головних атрибутів інформаційно-цифрових процесів, у тому числі діяльності, й техніко-економічної «таємниці цифри», що і є метою статті. Зрозуміло, йдеться не про право іменувати діяльність і економіку цифровою на тій простій підставі, що з моменту свого народження вони мають справу з кількостями, числами і цифрами, а про особливу економічну роль цифрового ряду, яка актуалізувалася внаслідок особливих гносеологічних, онтологічних і праксіологічних причин у процесі цілком конкретних видів діяльності.

Дискретизація і кретизація в пізнавальній та інформаційній діяльності

Передусім звернімося до дискретизуючої діяльності, яка в узагальненому вигляді забезпечує дискретність, «квантування» тих чи інших, від початку неперервних характеристик її об'єктів.

Вона не є цілком самостійною і, як правило, виступає однією зі складових провідних видів діяльності, у всякому разі тих з них, які аналізуються в цій статті.

Насправді, вже пізнавальна діяльність у широкому сенсі передбачає відому дискретизацію реального об'єкта Це є правильним і стосовно кретизації. -- виділення в ньому відносно відокремлених станів у різні моменти часу, а також пластів: поверхневого, підповерхневого, сутнісно-рівневого, цільового, інтегрально-синтетичного.

У процесі понятійно-знакової ЧЕПД неперервно-аналоговий ЗПче як чуттєво-емоційний образ поверхневого пласту реального об'єкта дискретизується, тобто розділяється на частини, з яких вибираються лише деякі з цілком певними якісними характеристиками, що служать підставою для його найменування-позначення і отримання дискретних (у порівнянні зі ЗПче) продуктів -- ЗІПче, ЗППче, ІПче Пізнавальна дискретизація може бути охарактеризована в тому числі як операційна складова пізнавальної аналітичної діяльності. Це є правильним для всіх підвидів ЧЕПД і підвидів їх продуктів [1, с. 10, табл. 2]..

Дискретна складова ЕАПД забезпечує дискретизацію передусім образу (ЗПеа) підповерхневого пласту реального об'єкта (через його недоступність безпосередньо для органів почуттів), а потім -- чуттєво-емоційних продуктів (ЗІПче, ЗППче, ІПче) і отримання дискретних емпірико-абстрактних продуктів -- ЗІПеа, ЗППеа, ІПеа Це є правильним для всіх підвидів ЕАПД і підвидів їх продуктів [1, с. 13, табл. 3]..

Правда, з одного боку, для емпірико-абстрактної пізнавальної дискретизації зазначені чуттєво-емоційні продукти вважаються неперервними, а з іншого -- дискретність емпірико-абстрактних продуктів почасти долається за допомогою узагальнюючих і функціональних зв'язків у рамках емпіричних узагальнень і ЕАСх.

Очевидно, визначення узагальнень і зв'язків передбачає попередній вибір і кретизацію відповідних емпірико-абстрактних продуктів Семантично кретизація є антонімом дискретизації. Діяльність, що кретизує як опера-ційна складова пізнавальної синтетичної діяльності, сприяє наданню неперервності її дискретним об'єктам..

ТАПД також передбачає цілком певну дискретизацію відповідних емпірико-абстрактних продуктів як неперервних, проте не тільки їх. З їх допомогою і з урахуванням чуттєво-емоційних продуктів, але, головним чином, завдяки теоретико-абстрактному мисленню і уявним експериментам, дискретизуються сутнісні рівні реального об'єкта, утворюються відповідні, по-перше, «рівневі» теоретико-абстрактні продукти -- ЗПта, ЗІПта, ЗППта, ІПта; по-друге, ЧТСх: «спадні» (від менш глибинного рівня об'єкта до більш глибинного) і «висхідні» (від більш глибинного рівня до менш глибинного, аж до поверхневого) і, по-третє, ФТСх.

У рамках ЧТСх і ФТСх дискретність теоретико-абстрактних продуктів пом'якшується їх кретизацією, встановленням сутнісних зв'язків між ними, а менш глибинна ЧТСх через її збагачення більш конкретними характеристиками може стати необхідною передумовою досягнення конкретно-загальної, науково осмисленої неперервності вихідного реального об'єкта, яка також принципово важлива для успішної ПрПД.

У процесі ПрПД кретизація переважає над дискретизацією, оскільки без певного пом'якшення (подолання) дискретності прикладних продуктів [1, с. 17, права частина виразів 13--16] навряд чи можливе створення ЗПпц -- цілісного образу майбутнього стану цільового пласту об'єкта, а також понятійно- знакових виразів (продуктів) цього образу -- ЗІПпц, ЗППпц і ІПпц [1, с. 17, ліва частина виразів 13--16].

Звісно, необхідною є і дискретизація теоретико-абстрактних продуктів -- ЗПтафтсх, ЗІПтафтсх, ЗППтафтсх, ІПтафтсх, ЗПтасак, ЗІПтасак, ЗППтасак, ІПтасак, оскільки не всі їх складові підлягають предметно-практичному перетворенню. До того ж прикладні продукти можуть бути доповнені попередньо дискретизованими частинами чуттєво-емоційних і емпірико-абстрактних продуктів.

Значущість і домінування кретизації природним способом зростають у процесі інтегрально-синтетичної пізнавальної діяльності (ІСПД). Справді, з усіх продуктів -- результатів різних видів пізнавальної діяльності -- лише ЗПчец (як єдність ЗПчев, ЗПчеа, ЗПчет, ЗПчен і ЗПчес) є неперервно-аналоговим [1, с. 18, табл. 4].

Решта продуктів є дискретними і в кращому випадку можуть претендувати на відносну неперервність, як, наприклад, чуттєво-емоційні продукти, які є відносно неперервними для ЕАПД, і емпірико-абстрактні продукти -- для ТАПД. Проте для ІСПД усі продукти постають дискретними в тому сенсі, що повинні бути кретизовані й синтезовані в певну інтегральну цілісність. дискретність інформаційний кретизуючий прикладний

Отже, внаслідок іманентності дискретизації провідним видам ПД правомірно розрізняти дискретизацію чуттєво-емоційну, емпірико-абстрактну, теоретико-абстрактну, прикладну й інтегрально-синтетичну ⁵.

Але не менш важливою складовою ПД та її провідних видів є власне інформаційна діяльність (ВІД), а тому викладене вище є справедливим і для її результатів -- різних видів і підвидів первинних інформаційних продуктів [1, с. 19, рис. 3].

По суті, всі вони є дискретними і лише в певних випадках можуть виступати як відносно неперервні. Цю дискретність покликані частково компенсувати кретизуючі зв'язки і між ними, і з їх ноуменами -- що відповідають знаннєво-понятійним і знаннєвим продуктам згідно з принципами повноти, адекватності, жорсткої прив'язки і додатковості.

Іншими словами, ВІД включає дві взаємопов'язані складові: власне інформаційну дискретизуючу діяльність (ВІДД), ¹тобто власне інформаційну дискретизацію, і власне інформаційну кретизуючу діяльність (ВІКД), тобто власне інформаційну кретизацію, котрі практично на рівних, але із змінним домінуванням оперують ІП_: Суворо кажучи, поряд з ВІДД і ВІКД, ВІД включає власне інформаційну аналогову діяль-ність (ВІАД), що оперує аналоговими інформаційними продуктами, і власне інформацій-ну інтегрально-синтетичну діяльність (ВІІСД), яка інтегрує зазначені складові, а також ті складові, результатами яких є цілісні інформаційні продукти -- чуттєво-емоційний, емпірико-абстрактний, теоретико-абстрактний і прикладний [1, с. 19, рис. 3]. Очевидно, ВІАД і ВІІСД заслуговують на спеціальне дослідження..

Оскільки ж ВІД передує супутній інформаційній діяльності (СпІД) і разом з нею входить до складу інформаційної діяльності (ІД), остільки цілком доречно констатувати наявність:

1) у складі СпІД -- супутньої інформаційної дискретизуючої діяльності (СпІДД), або супутньої інформаційної дискретизації, та супутньої інформаційної кретизуючої діяльності (СпІКД), або супутньої інформаційної крети- зації, які мають справу, головним чином, не з первинними, а з похідними інформаційними продуктами (ІПпх);

2) у складі ІД -- інформаційно-дискретизуючої діяльності (ІДД) як єдності ВІДД і СпІДД та інформаційно-кретизуючої діяльності (ІКД) як єдності ВІКД і СпІКД (рис. 1, 2) Подібно до ВІД, СпІД також включає аналогову (СпІАД) та інтегрально-синтетичну (СпІІСД) складові. Це є правильним і стосовно ІД у цілому. Розгляд зазначених скла-дових виходить за рамки даної статті..

Рис. 1. Інформаційна діяльність як єдність власне інформаційної та супутньої інформаційної складових

Джерело: тут, рис. 2, 3 і 4 розроблено автором.

Рис. 2. Інформаційна діяльність як єдність інформаційно-дискретизуючої та інформаційно-кретизуючої складових

Придивимось уважніше до СпІДД і СпІКД з позицій їх можливих взаємозв'язків з охарактеризованими раніше видами і підвидами СпІД. До основних підвидів виробничої СпІД віднесено діяльності представницьку, матеріалізуючу і обробну. Очевидно, СпІДД і СпІКД включено в представницьку виробничу СпІД у частині надання ІПпх дискретних, неперервно- дискретних і неперервних форм, у тому числі їх (ІПпх) видам: синтаксичним (текстовим, числовим, графічним, аудіальним) і організаційно-семантичним (сигнал, звістка, дані, відомості, повідомлення) [2, с. 7, рис. 1]. Якщо об'єктами представницької СпІД є ідеальні ІПпх Від самого початку так воно і є, оскільки представницька СпІД передує матеріалізую- чій СпІД., то їх формальні дискретизація і/або кретизація Мається на увазі надання форм ІПпх. здійснюються подумки. СпІДД і СпІКД роблять перший крок на шляху актуалізації свого потенціалу.

Подальші кроки пов'язано з матеріалізуючою та обробною виробничою СпІД. На етапі матеріалізуючої СпІД СпІДД і СпІКД отримують безліч гідних для впливу об'єктів -- матеріалізованих ІПМпх різних видів. Водночас виявляється істотна відмінність між дискретизацією ідеальних продуктів (ЗП, ЗІП, ЗПП, ІП) та ІПМпх. Оскільки носієм перших є порівняно однорідні психо-фізіологічні утворення, остільки при найменуванні-позначенні утворених при дискретизації («квантуванні») ідеальних продуктів їх частин («квантів») принципово важливими є лише рівень і ступінь абстрагування. Образно кажучи, спільний знаменник значно полегшує операції з чисельником, забезпечуючи порівнянність його частин. Навпаки, носії різних видів ІПМпх від початку є неоднорідними і різноякісними, а тому і процес «квантування» останніх, і способи позначення отриманих «квантів» кардинально відрізняються. Наприклад, цілком органічні для паперових носіїв букви і/або графічні фігури навряд чи застосовні для електронних носіїв. Спільний знаменник для цих різних частин чисельника знайти не просто, але можливо, якщо наслідувати логіку виробничої СпІД у цілому та її обробної складової зокрема.

Саме в процесі обробної СпІД атрибути СпІДД і СпІКД активуються і стають реально діючими. Ідеться, по-перше, про функціонально-видову зміну (зміну виду) ІПМпх, його перетворення з аналогового в дискретний ІПМпх (ІПМДпх), по-друге, про власне виробництво ІПМДпх, тобто отримання кінцевого ІПМДпх з вихідного (проміжного) ІПМДпх, і, по-третє, про перетворення нового кінцевого ІПМДпх у аналоговий ІПМпх. У принциповому плані будь-який аналоговий ІПМпх будь-якого виду [2, с. 10, рис. 2] може стати атрибутом, передусім предметом СпІДД, і в результаті впливу її актора і знарядь перетворитися в ІПМДпх відповідного виду. Однак проблема полягає у виборі адекватного конкретного підвиду СпІДД, а отже, і відповідного підвиду ІПМДпх, способу дискретизації та позначення отриманих дискретних частин («квантів»). Такий підвид може бути або запозичений з набору підвидів, наданого попереднім розвитком, або створений уперше. Очевидно, з багатьох детермінант такого рішення принципово важливими є: 1) потреби споживачів цього підвиду ІПМДпх, інформаційної та неінформаційної діяльності, до якої він буде залучений в тій чи іншій якості; 2) реальний стан і можливості цього конкретного підвиду обробної СпІДД; 3) сумісність останнього з відповідним конкретним підвидом обробної СпІКД, а також іншими спорідненими і супутніми видами діяльності.

Виробництво і цикл життя дискретно-цифрового матеріалізованого похідного інформаційного продукту

З урахуванням сучасних цифрових реалій не доводиться гадати і фантазувати, бо роль шуканого конкретного підвиду вже виконує обробна супутня інформаційно-цифрова діяльність (СпІЦД) як єдність обробної супутньої інформаційно-цифрової дискретизуючої діяльності (СпІЦДД) та обробної супутньої інформаційно-цифрової кретизуючої діяльності (СпІЦКД).

Складові обробної СпІЦД повторюють такі самі складові обробної СпІД.

Перша з трьох складових передбачає перетворення попередньо відібраного ІПМДпх Як і у випадку з ІПМпх, формально-видове перетворення ІПМДпх передбачає поперед-ній відбір останнього з раніше створених і збережених масивів, наборів, сукупностей, систем подібних продуктів. У термінах інформатики йдеться про оцифрування об'єкта. як предмета в оцифрований, дискретно-цифровий або, як прийнято говорити, цифровий ІПМДпх -- ІПМДЦпх ¹¹ за допомогою спеціальних аналогово- цифрових пристроїв (знарядь), техніки і технологій.

Візьмемо, наприклад, музичні звуки як аудіальний аналоговий ІПМпх. Теоретично можливе його безпосереднє перетворення в ІПМДЦпх, проте практично подібні завдання є дуже складними і вирішуються лише в рідкісних випадках.

Тому, як правило, різні за фізичною природою величини спочатку перетворюються у функціонально відповідні їм електричні сигнали, котрі й передаються в аналогово-цифровий перетворювач (АЦП). У нашому випадку викликані музичними звуками коливання повітря за допомогою, скажімо, мікрофона перетворюються в адекватно змінювану напругу електричного струму.

Таким нескладним способом аудіальний аналоговий ІПМпх трансформується в електронний аналоговий ІПМпх.

Надходячи в АЦП як предмет СпІДД, він підлягає таким основним технологічним операціям:

(1) обмеження смуг електричних частот за допомогою фільтра нижніх частот для пригнічення тих спектральних компонент, частота яких перевищує половину частоти дискретизації;

(2) дискретизація в часі за допомогою пристрою вибірки-зберігання, тобто заміна аналогового, неперервного електронного ІМПпх послідовністю його значень (відліків) у конкретні моменти часу;

(3) «квантування» за рівнем, тобто заміна за допомогою спеціального пристрою величини кожного даного відліку найближчим значенням з набору фіксованих величин -- рівнів «квантування».

Підсумком перших трьох операцій є електронний дискретний ІПМпх -- ІПМДпх;

(4) останній стає предметом СпІЦДД, іманентній їй операції кодування або оцифровки -- позначення за допомогою кодера кожного квантованого відліку («кванта») цілком визначеною цифрою (0 або 1) або їх набором, який відповідає порядковому номеру рівня «квантування» У термінах інформатики можна висловитися коротше: неперервний аналоговий сигнал «рі-жеться» на ділянки з певною частотою дискретизації, у результаті чого утворюється дис-кретний сигнал, який «квантується» з певною розрядністю, а потім кодується, тобто за-мінюється послідовністю кодових символів. Для запису звуку в смузі частот 20--20 000 Гц потрібна частота дискретизації від 44,1 кГц і вище... Для отримання якісного запису досить розрядності 16 біт, проте для розширення динамічного діапазону і підвищення якості звукозапису використовується розрядність 24 або 32 біта ([3]; Оцифровка [Елект-ронний ресурс]. -- Режим доступу : https://spravochnick.ru/informatika/kodirovanie_infor- тасіі/осіб^ка/). Початківцям інформатики пояснюють просто: оцифровка являє собою процес розбивки чого-небудь візуального або аудіовізуального на крихітні елементи і опис цих шматочків величезною кількістю нулів і одиниць..

Мабуть, невід'ємною складовою кодування є певна кретизація отриманого цифрового ряду, тобто деякі операції СпІЦКД. Безпосереднім результатом операції (4) є електронний ІПМДЦпх, тобто музичні звуки в електронно-цифровому вигляді Слід ураховувати, що в сучасних АЦП об'єднано операції дискретизації-«квантування» ((2) і (3)), іманентні СпІДД, і кодування-оцифровки (4), властиві і СпІЦДД, і почасти СпІЦКД. Подібні операції здійснюються і при дискретизації-оцифруванні інших ІПМпх, наприк-лад візуальних, зрозуміло, з урахуванням специфіки останніх..

Зрозуміло, операції (2), (3) і (4) навряд чи були б можливими без розглянутих раніше чуттєво-емоційної, емпірико-абстрактної, теоретико-абстрактної, прикладної та інтегрально-синтетичної дискретизації та кретизації і виступають їх практично-прикладним, техніко-технологічним наслідком і продовженням.

Так, власне електронно-дискретизуюча техніка, або техніка дискретизації, представлена в операціях (2) і (3) електронним способом впливу на аналоговий електронний ІПМпх пристроїв вибірки-зберігання і «квантування», а власне електронно-дискретизуюча технологія, або технологія дискретизації, -- електронним способом дискретизації зазначеного продукту названими пристроями.

Результатом електронного техніко-технологічного процесу дискретизації як синтезу дискретизуючої техніки і технології є ІПМДпх Поняття техніки, технології та техніко-технологічного процесу виробництва докладніше розкрито в [4, с. 175--184]..

Власне електронно-цифрова техніка, або техніка оцифровки, представлена в операції (4) способом електронно-цифрового впливу кодера на ІПМДпх, а власне електронно-цифрова технологія, або технологія оцифровки, -- електронним способом цифровізації кодером ІПМДпх.

Синтез техніки і технології оцифровки, тобто власне електронно-цифровий техніко-технологічний процес, або техніко-технологічний процес оцифровки ІПМДпх, породжує електронний дискретно-цифровий або оцифрований ІПМДпх (ІПМДЦпх).

Останній є нічим іншим, як цифровим позначенням ІПМДпх, тобто певним знаком знака образу реального об'єкта.

Це, зокрема, означає, що описаний раніше знаннєво-інформаційний ланцюг проміжних ланок між реальним об'єктом (його тим чи іншим пластом) та його фінально-поверхневим позначенням подовжується і виглядає вражаюче: «реальний об'єкт -- ЗП -- ЗІП -- ЗПП -- ІП₁ -- ІПпх -- ІПМпх -- ІПМДпх -- ІПМДЦпх». Рух думки в обох напрямках є можливим і необхідним. Зрозуміло, що в принципі не забороняється засумніватися в значущості цього ланцюга на тій зовні очевидній підставі, що сучасне цифрове обладнання (відеокамера, сканер, мобільний телефон тощо) дозволяє отримати цифрове зображення реального об'єкта безпосередньо і практично моментально без жодних проміжних ланок.

До чого ж тоді цей ланцюг? На жаль, подібні сумніви не ведуть до істини, а подібне спрощенство грає на руку часто-густо розквітлому цифровому фетишизму.

По-перше, у принциповому плані будь-який ІПМпх будь-якого виду може бути не тільки дискретизований і кретизований (за необхідності), а й оцифрований.

Таким чином, уже в рамках першої складової СпІЦДД може виникнути складна множина дискретно-цифрових продуктів -- ІПМДЦпх (рис. 3).

Будучи позбавленими пізнавально-пояснювального руху по ланках зазначеного знаннєво-інформаційного ланцюга як сходами сходження в глибину від знаків до понять, вони ризикують перетворитися в беззмістовні форми і таким чином продукувати ілюзорну реальність, неадекватні політико-економічні дії на всіх рівнях суспільного виробництва.

І³

а

По-друге, у спробах безпосередньої оцифровки ідеальних продуктів (ЗП, ЗІП, ЗПП, ІП) приховано смертельну небезпеку для людини як виду homo sapiens sapiens, можливість її заміни постлюдиною, кіборгом, нетменом і подібними істотами. Чи підкріплено цю можливість достатньою об'єктивною необхідністю?

По-третє, потрібно мати на увазі від початку закладену в усіченому цифровому ряді (0 і 1) його символьно-знакову роль, саму по собі беззмістовну.

Рис. 3 Види дискретно-цифрових матеріалізованих похідних інформаційних продуктів (ІПМДЦпх). Внутрішні лінії позначають можливі ІПМДЦпх: дискретно-цифровий штучний текстовий сигнал, дискретно-цифрове штучне числове повідомлення, дискретно-цифрове природне аудіальне повідомлення та ін.

Скажімо, якби замість 0 і 1 використовувалися точка і тире, то прогресивне людство мало б справу з точко-тиревими або тире-точковими процесами, технікою, технологією, знаряддями, продуктами, економікою і т. д. Але що змінилося б субстанціонально, сутнісно і змістовно?

Звичайно, сучасна експансія усіченого цифрового ряду виникла не випадково. Її техніко-технологічне підґрунтя стає більш зрозумілим з аналізу другої складової обробної СпІЦД -- власне виробництва нового ІПМДЦпх з ІПМДЦпх, а також дискретно-цифрової ЕОМ як основного знаряддя цього виробництва. Розглянемо цей пункт докладніше. Будь-яка ЕОМ є машиною і тому має будову та якісні характеристики, притаманні машині епохи промислового перевороту. Так, робочий або виконавчий механізм ЕОМ представлений операційним (арифметично-логічним) пристроєм процесора, руховий механізм -- блоком електроживлення, передавальний механізм -- електричною і спеціальною проводкою, а найважливішими складовими контрольно-керуючого пристрою є програмне забезпечення, пристрої введення і виведення, інтерфейс. У не характерному для промислової машини блоці пам'яті ЕОМ зберігаються і програмне забезпечення, і потрібні інформаційні продукти.

Як правило, у множині створених до теперішнього часу ЕОМ прийнято виділяти три основних класи: аналоговий, дискретно-цифровий (цифровий) і гібридний (обчислювальні системи). В аналогової ЕОМ (АЕОМ) обробці піддається аналоговий ІПМпх, представлений особливим сигналом -- подібною величиною напруги постійного струму. АЕОМ є дуже складними техніко- технологічно, оскільки покликані розрізняти порівняно велике число станів сигналу, інтегрувати його, виконувати практично будь-яке його функціональне перетворення з дуже високою швидкістю. У швидкодії та функціональності вони не мають собі рівних, а тому призначені для вирішення складних завдань, у тому числі: 1) тих, що описуються системами диференціальних рівнянь; 2) параметричної оптимізації та оптимального управління; 3) моделювання ядерних реакторів, гідротехнічних споруд, газових мереж, електромагнітних полів і біологічних систем; 4) управління процесами переробки нафти, виплавки сталі і т. п. Однак АЕОМ не можуть ефективно вирішувати складні завдання накопичення, зберігання й обробки великих масивів ІПМДЦпх (даних) [5, с. 4--5].

Ці завдання цілком під силу дискретно-цифровим ЕОМ (ДЦЕОМ). ІПМДЦпх, з яким вони мають справу, притаманна низка відомих переваг перед своїм аналоговим «побратимом», у тому числі: простота і компактність зберігання; порівняно велика перешкодозахищеність; практично нескінченна копійованість; здатність до поелементної обробки (наприклад, так званий фотошоп); висока комплементарність з електронними і магнітними носіями. Ці переваги значною мірою пов'язані з використанням у ДЦЕОМ усіченого цифрового ряду, тобто позиційної двійкової системи числення Позиційною є і десяткова система числення, тобто в ній значення кожної цифри певного числа залежить від позиції (положення) цієї цифри в запису числа. Кожній з позицій присвоюється певна вага. Так, число 371 можна записати так: 3-10² + 7-10¹ + 1-10° = = 300 + 70 + 1 = 371, де цифри мають вагу 10¹. У двійковій системі числення число 371 за-писується інакше: 256 + 0 + 64 + 32 + 16 + 0 + 0 + 2 + 1 = 1-2⁸ + 0-2⁷ + 1-2⁶ + 1-2⁵ + 1-2⁴ + + 0-2³ + 0-2² + 1-2¹ + 1-2⁰ = (101110011)₂ = (371)10, де цифри мають вагу 2¹ [5, с. 6]., яке, зі свого боку, визначається техніко-технологічною доцільністю. Справді, якби у ДЦЕОМ була прийнята характерна для її «предків» -- механічних обчислювальних пристроїв -- десяткова система числення, то виробляти і експлуатувати її було б досить складно, оскільки вона мала б, зокрема, розрізняти в кожному з прийнятих електричних сигналів (електронних ІПМДЦпх) десять станів (за числом цифр у повному цифровому ряді). До того ж досить ефективні пристрої введення електричних сигналів (електронних ІПМДЦпх) у ДЦЕОМ традиційно працюють за принципом 'їх кодування за допомогою двох станів Наприклад, отвір є чи ні (перфострічка і перфокарта), матеріал намагнічений чи роз-магнічений, тумблер увімкнений чи вимкнений (окремі блоки пульта управління ЕОМ), кнопка натиснута чи ні (клавіатура дисплеїв) [5, с. 6].. Ці обставини спонукали творців уже перших ЕОМ наділити їх техніко-технологічними можливостями використання двійкової системи числення [5, с. 5--6], яку нині прийнято називати цифровою. Стратегічну ефективність такого рішення, його відповідність досягнутому рівню і розвитку поділу діяльності, спеціалізації та кооперації виробництва, зростаючим суспільним і економічним потребам в обсязі, якості, швидкості обробки і передачі ІПМпх доведено багаторічним досвідом функціонування і розвитку ДЦЕОМ і відповідних персональних комп'ютерів.

Однак «цифра» не безгрішна, і справа не тільки у відносно високій енергомісткості пов'язаних з нею операцій.

По-перше, будь-який ІПМДЦпх, з якою б високою роздільною здатністю він не був отриманий, менш адекватний позначеному ним реальному об'єкту, ніж аналоговий ІПМпх, оскільки при дискретизації-оцифруванні неминучою є втрата ряду його частин (фрагментів).

Якщо хоча б деякі з останніх змістовно значущі, то ІПМДЦпх може істотно викривити позначений реальний об'єкт.

По-друге, у процесі обробки ІПМДЦпх пристроями ДЦЕОМ можливі різного роду збої, які здатні призвести до виробництва абсурдного кінцевого ІПМДЦпх. Подібні збої можливі й при перетворенні останнього в аналоговий ІПМпх. Маючи на увазі обмеження АЕОМ і ДЦЕОМ, творці гібридних обчислювальних систем (ГОС) намагаються синтезувати їх техніко-технологічні переваги, «прищепити» їм здатність однаково успішно оперувати і аналоговими, і дискретно-цифровими інформаційними продуктами.

Ця проблема потребує спеціальних досліджень. Поки ж констатуємо, що саме в процесі обробної виробничої СпІД актуалізуються СпІДД і СпІКД, а також відповідні їм СпІЦД, СпІЦДД і СпІЦКД.

Отже, стали очевидними, з одного боку, положення останніх у системі інформаційної діяльності, а з іншого, іманентність їм, так само як і СпІДД та СпІКД, виробничого виду, оброблюючого підвиду і трьох складових останнього: 1) функціонально-видової зміни ІПМДпх, 2) власне виробництва кінцевого ІПМДЦпх і 3) перетворення кінцевого ІПМДЦпх в аналоговий або інший вид ІПМпх. Визначенням ДЦЕОМ як основного знаряддя СпІЦДД і СпІЦКД марковано принципову значущість власне виробництва ІПМДЦпх як другої з трьох із зазначених складових.

Тепер доречно звернутися до третьої складової. Залежно від потреб споживача вироблений за допомогою ДЦЕОМ ІПМДЦпх може бути або перетворений в аналоговий ІПМпх чи інший вид (підвид), або в незмінному вигляді переданий за призначенням. Продовжуючи приклад з музичними звуками, відзначимо, що основним засобом (інструментом) перетворення зазначеного ІПМДЦпх в аналоговий аудіальний ІПМпх (ІМПАпх) є цифро- аналоговий перетворювач (ЦАП). Електронний ІПМДЦпх, що надійшов з ДЦЕОМ у ЦАП, піддається таким основним операціям: (1) за допомогою декодера ІПМДЦпх як предмет СпІДД трансформується в дискретний квантований, тобто в ІПМДпх; (2) останній як предмет СпІКД перетворюється в неперервний у часі електронний ІПМпх; (3) в аналоговому фільтрі нижніх частот у цьому ІПМпх пригнічуються побічні спектри і утворюється електронний ІПМАпх. Прерогативою СпІД є перетворення останнього в аудіальний ІПМАпх, тобто у звичні для вуха музичні звуки, за допомогою, скажімо, звичайного мікрофона. Цикл виробництва нового кінцевого музичного ІПМАпх з вихідного музичного ІПМАпх завершений. Одним з його (циклу) прикладів є аранжування музичного твору.

Уважно придивившись до описаних операцій, неважко переконатися, що до власне цифрової техніки доречно віднести представлений в операції (1) спосіб електронно-децифрового впливу декодера на ІПМДЦпх, а до власне цифрової технології -- електронний спосіб децифровки або децифровізації ІПМДЦпх. Синтезом зазначених техніки і технології є техніко-технологічний процес електронної децифровізації ІПМДЦпх, кінцевим результатом якого є ІПМДпх. Власне кретизуюча техніка представлена в операціях (2) і (3) способом електронно-кретизуючого впливу спеціальних пристроїв, у тому числі аналогового фільтра нижніх частот, на ІПМДпх, а власне кретизуюча технологія -- електронним способом кретизації ІПМДпх. Кінцевим результатом техніко-технологічного процесу електронної кретизаціі ІПМДпх є електронний ІПМАпх. У такий спосіб цикл життя ІПМДЦпх завершується.

Контури інформаційно-цифрової економіки

Розгляд трьох основних складових виробничої обробної СпІЦДД і СпІЦКД дозволяє зробити деякі проміжні висновки. По-перше, суперечливі єдність і взаємодія СпІЦДД і СпІЦКД утворюють супутню інформаційно-цифрову діяльність (СпІЦД), яка є невід'ємною складовою і СпІД, і ІД (рис. 4) Конкретизація синергетичного ефекту зазначеної взаємодії вимагає додаткового аналізу.. По-друге, основним змістом СпІЦД є цифровізація ІПМДпх, виробництво нових ІПМДЦпх, різні операції та дії з ними, а також децифровізація деяких з них. Цьому змісту відповідають її цілком певні атрибути -- засоби, обладнання (пристрої), дії та операції, техніка, технологія, техніко-техноло- гічний процес і результат (табл.). Зрозуміло, що головним актором СпІЦД є людина як «першорушій» усіх атрибутів і першоджерело ноуменальних ЗП, ЗІП, ЗПП і ІП₁.

По-третє, основним результатом СпІЦД є безліч ІПМДЦпх різних видів, різних ступенів складності та похідності (вторинні, третинні і т. д.) (див. рис. 3) На рис. 3 представлено лише деякі ІПМДЦпх організаційно-семантичного виду.. Їх видимі самодостатність і незалежність, фіктивність і віртуаль- ність не повинні вводити в оману. Володіючи певними «ступенями свободи», вони залишаються феноменами відповідних ноуменів, і 'їх певний вплив на останні лише підкреслює існування ноуменально-феноменальних при- чинно-наслідкових зв'язків, одним з виразів яких є знаннєво-інформацій- ний ланцюг проміжних ланок між реальним об'єктом (його тим чи іншим пластом) та його фінально-поверхневим інформаційно-цифровим позначенням: «Реальний об'єкт -- ЗП -- ЗІП -- ЗПП -- ІП1 -- ІПпх -- ІПМпх -- ІПМДпх -- ІПДМЦпх».

По-четверте, оскільки СпІЦД є невід'ємною складовою ІД, а отже, й інформаційної економіки (ІЕ), остільки цілком доречно окреслити концептуальні техніко-економічні контури інформаційно-цифрової економіки (ІЦЕ) Інформаційно-цифрову економіку в більшості праць називають «цифровою економі-кою». Однак не можна забувати, що перша є однією із складових інформаційної економі-ки і тільки в такій якості включається в економіку як суспільне виробництво в цілому.. Її ядро, або ІЦЕ I роду, представлене винятково СпІЦД, її атрибутами (див. табл.) і видами Перш за все, ідеться про виробництво, розподіл, обмін і споживання ІПДМЦпр як ре-зультатів СпІЦД., виступає постачальником самій собі та всій економіці як суспільному виробництву різних ІПМДЦпх (див. рис. 3). ІЦЕ II роду включає ІЦЕ I роду і виробництво атрибутів СпІЦД як у рамках ІЕ, так і за її межами. Наприклад, у складі ІЦЕ II роду доцільно враховувати: а) аналоговий ІПМпх (ІПМАпх) як предмет СпІЦД, створений в інформаційно-аналоговому секторі ІЕ За критерієм змісту ІПМпр і знарядь його виробництва цілком допустиме розрізнення трьох секторів ІЕ: 1) інформаційно-цифровий (інформаційно-цифрова економіка -- ІЦЕ), 2) інформаційно-аналоговий (інформаційно-аналогова економіка -- ІАЕ) та 3) інформа-ційно-гібридний (інформаційно-гібридна економіка -- ІГЕ). Очевидно, ІГЕ є особливим результатом взаємодії ІЦЕ та ІАЕ.; б) інформаційно-комунікаційне обладнання і програмне забезпечення як знаряддя СпІЦД, вироблені за її межами.

Найпростіші атрибути виробничої обробної супутньої інформаційно-цифрової діяльності (СпІЦД)

Джерело: розроблено автором.

ІЦЕ II роду разом з інформаційною та неінформаційною економічною діяльністю, атрибутами (перш за все, предметами) якої є ІПМДЦпх, утворює ІЦЕ III роду. Так, у тій частині, у якій ІПМДЦпх використовуються в промисловості, сільському господарстві, будівництві, зв'язку, на транспорті, в охороні здоров'я, освіті, науці, культурі, державному управлінні, допустимо констатувати експансію ІЦЕ в ці сфери, наявність різного роду інформаційно-промислових, інформаційно-аграрних та інших утворень різного ступеня інтегрованості (гібридні, симбіотичні, гетерархічні, синархічні, синтетичні, синергетичні тощо). Нарешті, в ІЦЕ IV роду, поряд з ІЦЕ III роду, представлено складові всіх видів економічної діяльності, у яких використовується хоча б один з атрибутів СпІЦД. Таким атрибутом можуть бути не тільки її результат -- ІПМДЦпх, а й знаряддя, техніка, технології, окремі дії та операції.

Висновки

Зрозуміло, що окреслені концептуальні контури ІЦЕ потребують подальшого осмислення й наповнення конкретним змістом, насамперед, у контексті основних трендів суспільно-економічної еволюції та сучасних коеволюційних і кореволюційних процесів. Сподіваємося звернутися до цієї проблематики в наступній статті.

Список використаної літератури

1. Тарасевич В.М. Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: основи та система первинних інформаційних феноменів // Економіка України. -- 2021. -- № 1. -- С. 3--23 (doi: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.01.003).

2. Тарасевич В.М. Теоретичний вимір інформаційно-цифрової економіки: інформаційна діяльність і система похідних інформаційних феноменів (продуктів) // Економіка України. -- 2021. -- № 3. -- С. 3--18 (doi: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2021.03.003).

3. Радзишевский А. Звук: немного теории [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://websound.ru/articles/theory/sound-theory.htm

4. Гриценко А.А. Институциональная политическая экономия: предмет, методология, содержание. -- Saarbrucken, Германия : LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. -- 516 c.

5. Кириллов В.В. Архитектура базовой ЭВМ. -- СПб. : СПбГУ, 2010. -- 144 с.

References

1. Tarasevych V. Theoretical dimension of information-digital economy: Foundations and system of primary information phenomena. Economy of Ukraine, 2021, No. 1, pp. 3-23 (doi: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.01.003) [in Ukrainian].

2. Tarasevych V. Theoretical dimension of the information-digital economy: Information activity and the system of the derived information phenomena (products). Economy of Ukraine, 2021, No. 3, pp. 3-18 (doi: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.03.003) [in Ukrainian].

3. Radzishevskiy A. Sound: Some theory. Available at: http://websound.ru/articles/theory/ sound-theory.htm [in Russian].

4. Gritsenko A. Institutional Political Economy: Subject, Methodology, Content. Saarbrucken, Germany, LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015 [in Russian].

5. Kirillov V. Architecture of the Basic Computer. Saint Petersburg, SPbU, 2010 [in Russian]. Viktor Tarasevych, Dr. Sci. (Econ.), Professor, Head of the Department of International Economics, Political Economy and Governance National metallurgical academy of Ukraine, Dnipro

Abstract

Theoretical dimension of information-digital economy: information-digital processes and their attributes

Cognitive activity and its types (sensory-emotional, empirical-abstract, theoretical-abstract, applied and integral-synthetic) are presented as a contradictory unity of discretizing and creti- nizing components. The accompanying information-digital discretizing activity and the accompanying information-digital cretizing activity are characterized as components of the accompanying information-digital activity, their separate attributes, and also results are the basic kinds of discrete-digital materialized derivative information products. The main serial-parallel technical, technological and technical-technological processes of processing accompanying information-digital activity are considered: i) transformation of a discrete materialized derivative information product into a discrete-digital materialized derivative information product by digitization in an analog-to-digital converter; ii) own production of discrete-digital materialized derivative information products with the use of discrete-digital electronic computer; iii) conversion of a discrete-digital materialized derivative information product into an analog materialized derivative information product in a digital-to-analog converter. The composition of the knowledge-information chain of intermediate links between the real object and its final- surface designation is determined: «Real object -- knowledge product -- knowledge-information product -- knowledge-concept product -- primary information product -- derivative information product -- materialized derivative information product -- discrete materialized derivative information product -- discrete-digital materialized derivative information product.» Four types of information-digital economy are highlighted. Its core, or information-digital economy of the I kind, is represented exclusively by the accompanying information-digital activity, its types and attributes. Information-digital economy of the II kind includes informationdigital economy of the I kind and production of attributes of accompanying information-digital activity both within the information economy, and outside it. Information-digital economy of the II kind together with information and non-information economic activity, the attributes of which are discrete-digital materialized derivative information products, forms the informationdigital economy of the III kind. Finally, in the information-digital economy of the IV kind, along with the information-digital economy of the III kind, the components of all types of economic activity are presented, in which at least one of the attributes of the accompanying information-digital activity is used.

Keywords: discretization; cretization; related information-digital discretization activities; related information-digital cretizing activity; discrete-digital materialized derivative information product; knowledge-information chain; information-digital economy.

Размещено на Allbest.ru