Публічне управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Публічне управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей

Дербеньова Яна Валеріївна, кандидат економічних наук

Артеменко Антоніна Іванівна, старший викладач

Маляревський Віктор Миколайович, аспірант

Царук Володимир Васильович, старший викладач

Юрченко Крістіна Михайлівна, аспірантка

Метою статті є аналіз напрямів публічного управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні та визначення регіональних особливостей організації зовнішньоекономічної діяльності.

Методологія дослідження передбачала використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, конкретизація, класифікація) і спеціальних (системно-структурні дослідження, економічний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів полягає у встановленні необхідності публічного управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті регіональних особливостей як вагомого аспекту зовнішньоекономічної політики регіону.

Висновки. У статті з'ясовано, що доцільно розглядати публічне управління як організаційний і регулятивний вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її впорядкування, збереження чи перетворення, базуючись на владній силі, яка не обмежує дієвий суспільний контроль. Встановлено, що зовнішньоекономічні зв'язки будь-якої країни повинні регулювати й держава, і громадськість. Визначено, що окремі регіони мають певні особливості розвитку та спеціалізації, а отже, володіють різним експортним потенціалом, а від його реалізації залежить стан зовнішньоекономічної діяльності регіону. Вказано, що основні цілі регіональної зовнішньоекономічної діяльності такі: підтримка та розвиток наявних форм і напрямів зовнішньоекономічної політики; просування нових форм зовнішньоекономічної діяльності; формування та вдосконалення зовнішньоекономічної інфраструктури; залучення як національних, так й іноземних інвестицій; розвиток експортного потенціалу регіонів; підвищення конкурентоспроможності регіонів як необхідної передумови їх міжнародної інтеграції.

Ключові слова: експорт, імпорт, публічне управління, зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічна політика, регіон.

Дербенева Яна Валерьевна

Артеменко Антонина Ивановна

Маляревский Виктор Николаевич

Царук Владимир Васильевич

Юрченко Кристина Михайловна

Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана

Публичное управление внешнеэкономической деятельностью с учетом региональных особенностей

Цель статьи - анализ направлений публичного управления внешнеэкономической деятельностью в Украине и определение региональных особенностей организации внешнеэкономической деятельности.

Методология исследования предполагала использование общенаучных методов (анализ, синтез, конкретизация, классификация) и специальных (системноструктурные исследования, экономический анализ).

Научная новизна полученных результатов заключается в установлении необходимости публичного управления внешнеэкономической деятельностью в контексте региональных особенностей как значимого аспекта внешнеэкономической политики региона.

Выводы. Определено, что отдельные регионы имеют определенные особенности развития и специализации, а значит, владеют разным экспортным потенциалом, а от реализации зависит состояние внешнеэкономической деятельности региона. Рассмотрены основные цели региональной внешнеэкономической деятельности: поддержание и развитие существующих форм и направлений внешнеэкономической политики; продвижение новых форм внешнеэкономической деятельности; формирование и усовершенствование внешнеэкономической инфраструктуры; привлечение как национальных, так и иностранных инвестиций; развитие экспортного потенциала регионов; повышение конкурентоспособности регионов как необходимой предпосылки их международной интеграции.

Ключевые слова: экспорт, импорт, публичное управление, внешнеэкономическая деятельность, внешнеэкономическая политика, регион.

Yana Derbenova

Antonina Artemenko

Senior Lecturer,

Victor Malyarevsky

VolodymyrTsaruk

Kristina Yurchenko

Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman

Public department of foreign and economic activity taking into account regional features

The aim of the article is to analyze the directions of public management of foreign economic activity in Ukraine and to determine the regional features of the organization of foreign economic activity.

The research methodology included the use of general scientific methods (analysis, synthesis, specification, classification) and special (system-structural research, economic analysis). The scientific novelty of the obtained results is to establish the need for public management of foreign economic activity in the context of regional features as an important aspect of foreign economic policy of the region.

Conclusions. The article clarifies that it is expedient to consider public administration as an organizing and regulating influence of the state on the social life of people in order to organize, preserve or transform it, based on the power that limits effective social control. It is established that the foreign economic relations of any country should be regulated by the state and regulated by the public. It is determined that some regions have certain features of development and specialization, and therefore have different export potential, and the state of foreign economic activity of the region depends on its implementation. The main goals of regional foreign economic activity are: support and development of existing forms and directions of foreign economic policy; development of new forms of foreign economic activity; formation and development of foreign economic infrastructure; attracting both national and foreign investments; development of export potential of regions; increasing the competitiveness of regions as a necessary prerequisite for their international integration.

Keywords: export, imports, public administration, foreign economic activity, foreign economic policy, region.

Вступ

Постановка проблеми. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств у сучасних економічних умовах країни, регулювання фінансових потоків на міжнародному рівні, розширення обсягу та географія експортних поставок товарів і послуг стають усе більш важливими під час зростаючої економічної взаємозалежності країн. Незважаючи на зміни в політичній ситуації, зовнішньоекономічна діяльність відіграє суттєву роль в економіці країни. Вона є пріоритетним напрямом політики держави, оскільки створює основу для розвитку вигідної торгівлі, залучення іноземних інвестицій у країну, розширення та налагодження дружніх зв'язків із потенційними закордонними партнерами. Також зовнішньоекономічна діяльність - одне з головних джерел доходів державного бюджету, а значить, найважливіший чинник вирішення ключових економічних і соціальних завдань. На сьогодні є чимало підприємств у різних регіонах України, що активно беруть участь у зовнішній торгівлі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пошуку шляхів розвитку регіональних зовнішньоекономічних зв'язків та аналізу експортного потенціалу регіонів присвятили свої праці такі вчені, як: Г. Дроздова, Ю. Козак, Н. Притула, О. Єрмакова, В. Крупін [3], Г. Козлова, Е. Прушківська, Ю. Шишова [1], В. Лисюк, І. Циналєвська, В. Третяк [4], С. Тимофеєнко [5], Т. Мельник, О. Пирог, А. Зацепило, Н. Павленчик, О. Процевят, Р. Скриньковський, Л. Гарасим [7] та ін. Разом з тим, варто висвітлити аспекти публічного управління зовнішньоекономічною діяльністю та визначити складники зовнішньоекономічного потенціалу регіонів.

Виклад основного матеріалу

Сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України потребує вирішення таких невідкладних завдань, як: розвиток експортного потенціалу країни, підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світовому ринку, залучення іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, гарантування економічної безпеки України. Для цього необхідно розпочати трансформацію зовнішньоекономічної діяльності з регіонального рівня і визначити специфічні чинники, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність кожного регіону.

Доцільно розглядати публічне управління як організаційний і регулятивний вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її впорядкування, збереження чи перетворення, що базується на владній силі, яка обмежує дієвий суспільний контроль. Тобто публічне управління - це, насамперед, управління людьми.

Суб'єктом та одночасно об'єктом публічного управління є громадянське суспільство, недержавні організації (різні самоврядні структури (громадські організації, об'єднання) і їхні органи), органи державної влади.

Зовнішньоекономічна активність регіонів на сьогодні постає як певний чинник, що сприяє підвищенню добробуту населення, покращенню якості його життя, а також соціально-економічному розвитку території і підвищенню її конкурентоспроможності. Однак однією з ключових проблем у дослідженні зовнішньоекономічної діяльності держави залишається її проекція на регіони, що мають різний економічний потенціал розвитку.

Зовнішньоекономічні зв'язки будь-якої країни мають регулювати й держава, і громадськість. У централізованій економіці зовнішньоекономічна діяльність перебуває під особливо жорстким контролем державних органів, адже існує державна монополія зовнішньої торгівлі, порушення якої розглядають як карний злочин. Але й у країнах з ринковою економікою державне регулювання зовнішньоекономічних зв'язків досить відчутне. Зовнішньоекономічна функція держави є продовженням її внутрішньогосподарської функції, але реалізується в дещо відмінній формі, у зв'язку із чим методи реалізації державою цієї функції специфічні. Основною метою впливу країни на зовнішньоекономічну діяльність є забезпечення її економічних і політичних інтересів. Водночас держава схильна брати на себе здійснення низки зовнішньоекономічних операцій, що приносять прибутки і потребують її участі. Держава тим або іншим чином регулює, стимулює або обмежує практично всі сфери міжнародних економічних зв'язків.

Матеріальною основою зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний комплекс країни або регіону.

Світові глобалізаційні процеси обумовлюють розмивання національних кордонів у сфері використання ресурсів і продукції. Певні регіони країн мають сьогодні додаткові конкурентні переваги в залученні ресурсів на більш вигідних умовах, тому що в них склалися кращі умови праці й інвестиційний клімат, чому сприяли не лише центральні органи влади, а й ефективна регіональна політика зовнішньоекономічної діяльності та активна позиція громадськості, а отже, публічне управління.

Як підкреслює Е. Прушківська [1], в Україні існує певна регіональна розбалансованість в економічному розвитку: регіони нерівномірно беруть участь у зовнішньоекономічних зв'язках, що відбивається як в обсягах, так і в структурі їх економічного розвитку. Зовнішньоекономічна орієнтація розвитку наявна в індустріальних регіонах, оскільки вони володіють значимим у сучасних умовах експортним потенціалом, посідають вигідне географічне положення, мають інфраструктуру, що забезпечує їх функціонування, і відносно диверсифіковану виробничу структуру. Зовнішньоекономічні зв'язки здійснюють здебільшого через великі міста. У цих містах функціонують, як правило, більшість усіх розміщених у регіоні підприємств з іноземними інвестиціями, сконцентровані зовнішньоторговельні функції, залучені в регіоні іноземні кредити, обслуговуючі та супутні види діяльності, але значна частина периферійних територій знаходиться поза процесами інтернаціоналізації економіки [1, с. 98].

Тому основу державної регіональної політики України [2] становить принципове усвідомлення, що підвищення рівня конкурентоспроможності всіх регіонів не можливе без створення таких умов, які б дали їм змогу реалізувати внутрішній потенціал, зробити свій внесок у національну економіку й ефективно використати власні конкурентні переваги на зовнішньому ринку. А таку політику не можна реалізувати без повноцінного публічного управління.

Згідно з В. Є. Крупіним, на регіональному рівні зовнішньоекономічну діяльність здійснюють за такими напрямами:

- експорт;

- імпорт;

- іноземні інвестиції;

- власні інвестиції;

- забезпечення економічної безпеки;

- фінансово-економічні заходи задля стимулювання експорту, розвитку експортного потенціалу й виробництв для заміщення імпорту;

- удосконалення правової бази та системи інформаційного, дипломатичного й організаційного забезпечення;

- розвиток інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності тощо [3, с. 27].

Основні цілі регіональної зовнішньоекономічної діяльності такі: підтримка та розвиток наявних форм і напрямів зовнішньоекономічної політики; просування нових форм зовнішньоекономічної діяльності; формування та вдосконалення зовнішньоекономічної інфраструктури; залучення як національних, так й іноземних інвестицій; розвиток експортного потенціалу регіонів; підвищення конкурентоспроможності регіонів як необхідної передумови їх міжнародної інтеграції.

Зовнішньоекономічна політика регіону, формуючись під впливом зовнішньоекономічної політики держави й державної регіональної політики, являє собою сукупність заходів та інструментів, що здійснюють вплив на суб'єктів мікрорівня та в межах своєї компетенції регулюють зовнішньоекономічну діяльність. Разом із тим, зовнішньоторговельна й інвестиційна складові зовнішньоекономічної політики держави визначають вектори регіональних зовнішньоторговельної та інвестиційної політик, тоді як митна й валютні її складові безпосередньо впливають на макрорівень, визначаючи умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності на території держави загалом [4, с. 273].

Ядро системи зовнішньоекономічної діяльності в регіоні становлять вітчизняні й іноземні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що діють на його території. Від того наскільки будуть конкурентоспроможними вітчизняні суб'єкти ЗЕД (підприємства) і їхня продукція, залежить розвиток регіону й рівень життя населення в ньому. Але не менш важливим є питання, яким зовнішньоекономічним потенціалом володіє той чи інший регіон і як контролюють таку діяльність. Як правило, найкращий контроль - суспільний.

Зовнішньоекономічний потенціал регіону характеризується сукупністю складових, які забезпечують можливість виходу підприємств регіону на зовнішні ринки.

Експортний потенціал країни сумарно складається з потенціалів регіонів. Проте окремі регіони мають певні особливості розвитку та спеціалізації, а отже, різний потенціал. Від того як реалізується експортний потенціал, буде залежати і стан зовнішньоекономічної діяльності регіону [5, с. 78].

На думку вчених М. Сейфуллаєвої і В. Капіцина [6], основою експортного потенціалу регіону є його ресурсно-сировинна база й стан економіки, що забезпечують йому науково-технологічний, промисловий, соціальний і культурний розвиток, який дає змогу досягти стійких темпів зростання експортного виробництва та високого рівня життя населення з урахуванням наявних і прогнозованих ринкових умов [6, с. 6].

Науковці Н. Павленчик, О. Процевят, Р. Скриньковський і Л. Га- расим, досліджуючи складові формування експортного потенціалу, виділяють визначальні ресурси формування експортного потенціалу регіону: кадрові, виробничі, фінансово-інвестиційні, інноваційні, маркетингові, інформаційні, організаційно-управлінські; а також можливості як елемент формування експортного потенціалу промисловості регіону [7].

Загалом публічне управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей є багаторівневим, що зображено на малюнку 1.

Публічне управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей має три основні елементи. Роль ресурсної складової у формуванні зовнішньоекономічного потенціалу регіону складно переоцінити. Дослідники здебільшого асоціюють потенціал саме з ресурсними можливостями регіону, до яких належать:

- основні ресурси (їх склад визначають з кожного регіону окремо);

- розвинені ресурси (загальна інфраструктура регіону, науковий потенціал, рівень освіти населення);

- спеціальні ресурси (інфраструктура забезпечення зовнішньоекономічної діяльності регіону, наявність спеціальних економічних зон, фахівці відповідного профілю знань, особисте технологічне обличчя регіону тощо).

Технологічна складова належить до тих елементів зовнішньоекономічного потенціалу, що визначають його ефективність і конкурентоспроможність і яка зазнає постійних змін під впливом науково- технічного прогресу. Технологічний моніторинг у регіоні повинен стати засобом активізації інноваційних процесів і підвищення технологічного рівня регіону.

Структурна складова зовнішньоекономічного потенціалу регіону створює можливості для задоволення різноманітних потреб споживачів в експортній продукції, яку виробляють у регіоні. Структура виробництва регіону значною мірою впливає на загальний рівень ефективності зовнішньоекономічного потенціалу. Оскільки окремі види діяльності мають істотні розбіжності за рівнем ефективності, їхні структурні пропорції стають фактором зростання (чи зменшення) загальної ефективності зовнішньоекономічного потенціалу регіону.

Рис. 1. Публічне управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням регіональних особливостей

Джерело: розробка авторів на основі [4-6].

публічне управління зовнішньоекономічний регіональний

Висновки

Отже, формування ефективної зовнішньоекономічної діяльності зумовлене регіональними особливостями, які має враховувати держава у своїй діяльності. У нових зовнішніх і внутрішніх умовах практичні аспекти реалізації державної регіональної політики повинні бути зіставленні із зовнішньоекономічною політикою держави та публічним управлінням суспільства, що стане запорукою розвитку ефективної зовнішньоекономічної політики регіонів; дієва зовнішньоекономічна діяльність регіону можлива за умови визначення кожним регіоном своєї місії, яка допоможе збалансувати внутрішні потреби регіону, його роль у державі й за її межами (стратегія розвитку регіону), а також стимулювання зовнішньоекономічного потенціалу регіону, який складається з ресурсної, структурної і технологічної складових.

Список використаних джерел

1. Прушківська Е. В., Шишова Ю. В. Тенденції зовнішньоекономічної діяльності Запорізького регіону в контексті євроінтеграції. Економічний вісник. 2017. №1. С. 97-107.

2. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова Кабінету Міністрів України в редакції від 12.01.2018 №385-2014-п, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-2014- %D0 %BF (дата звернення: 14.11.2021).

3. Крупін В. Є. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем: монографія / НАН України, Ін-т регіональних досліджень; наук. ред. С. О. Іщук. Львів, 2009. 218 с.

4. Третяк В. В. Розвиток регіональних зовнішньоекономічних зв'язків: питання теорії та практики: монографія. Донецьк: ІЕПД НАН України, Юго- Восток, Лтд, 2005. 331 с.

5. Тимофеєнко С. А. Визначення зовнішньоекономічного потенціалу регіонів України (на прикладі Одеської області). Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2014. №1(64). С. 77-84.

6. Сейфуллаева М. Э., Капицын В. М. Экспортный потенциал российских регионов в условиях глобализации мировой экономики. Маркетинг. 2001. №1. С. 5-10.

7. Дослідження складових формування експортного потенціалу промисловості на макро- та мезорівнях / Н. Ф. Павленчик, О. С. Процевят, Р. М. Скринь- ковський, Л. С. Гарасим. Бізнес Інформ. 2017. №11. С. 252-257.

References

1. Prushkivs'ka E. V., Shy'shova Yu. V. (2017) Trends in foreign economic activity of the Zaporizhzhia region in the context of Eurointegration. Ekonomichny'jvisny'k, no. 1. pp. 97-107 (in Ukrainian).

2. Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi strategiyi regional'nogo rozvy'tku na period do 2020 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny'. (2018) [On Approval of the State Strategy for Regional Development for the period upto 2020. The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. Dated 12 January,

2018, no. 385-2014-p, withamendments. Available at: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/385-2014-%D0 %BF (accessed 14 November 2021) (in Ukrainian).

3. Krupin V. Ye. (2009) Derzhavne rehuliuvannia zovnishnoekonomichnoi diialnosti terytorialno-vyrobnychykh system: monohrafiia [State regulation of foreign economic activity of territorial production systems] / InIschuk S. O. (ed.), NAN Ukrayini, In-t regional'ny'xdoslidzhen'. Lviv, 218 р. (in Ukrainian).

4. Tretyak V. V. (2005) Rozvytok rehionalnykh zovnishnoekonomichnykh zviazkiv: pytannia teorii ta praktyky: monohrafiia [Development of regional foreign economic relations: issues of theory and practice]. IEPD NAN Ukrayiny', TOV «Yugo-Vostok, Ltd». Donetsk, 331 р. (in Ukrainian).

5. Tymofeienko S. A. (2014) Vyznachennia zovnishnoekonomichnoho potentsialu rehioniv Ukrainy (na prykladi Odeskoi oblasti). Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu DPS Ukrainy (ekonomika, pravo), no. 1(64), pp. 77-84 (in Ukrainian).

6. Sejfullaeva M. Je., Kapicyn V. M. (2001) Export potential of Russian regions in the context of globalization of the world economy. Marketing, no. 1. pp. 5-10 (in Russian).

7. Doslidzhennia skladovykh formuvannia eksportnoho potentsialu promyslovosti na makro- ta mezorivniakh (2017) / N. F. Pavlenchyk, O. S. Protseviat, R. M. Skrynkovskyi, L. S. Harasym. Biznes Inform, no. 11, pp. 252-257 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru