Основи розвитку трудових ресурсів та їх компетенцій в умовах цифрової трансформації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ КОМПЕТЕНЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Н.В. Попрозман, д. е. н., професор

кафедри економічної кібернетики,

А.О. Коробська, к. е. н.

м. Київ

Анотація

У статті акцентується увага на етапах еволюції соціально-трудових відносин в умовах цифрової трансформації економіки які корелюються з її основними етапами, процесами, напрямами та включають декілька основних процесів, що співзалежні між собою, з визначенням її змісту у вузькому та широкому розумінні. Внаслідок швидких темпів зміни інформаційних та цифрових технологій відбувається розподіл працівників за ступенем оволодіння даними технологіями, що призводить до підвищення ризиків невідповідності високоякісних відповідних освітньо-кваліфікаційних та фахових знань, вмінь та навичок працівників умовам та потребам ринку праці. У ході дослідження були використані методи системного аналізу для оцінки існуючих тенденцій розвитку трудових ресурсів, графічний для відображення та візуалізації процесів дослідження, табличний для представлення фактичної та розрахункової, прогнозної інформації про процеси дослідження та їх моделювання, яке проводилося методом аналізу ієрархій, зважаючи на численні показники досліджуваної тематики якісного характеру. Проаналізовано рівень розвитку трудових ресурсів та прогнозовано умови їх розвитку в умовах цифрової трансформації економіки.

Практичне значення досліджень полягає у тому, що розкрито питання проблеми послаблення подальшого розвитку окремих складових ринку праці через що відбувається помітний дисбаланс між попитом і пропозицією, скорочуються масштаби зайнятості, і навпаки, зростає технологічне безробіття. Соціально-економічні проблеми, які можуть виникнути в процесі розвитку цифрової трансформації економіки в основному, пов'язані з посиленням так званої соціальної поляризації, процес досить глибокого розмежування суспільства або посилення відмінності в положенні соціальних груп таким чином, що утворюються два соціальні полюси.

Ключові слова: цифрова економіка, трудові ресурси, компетенції, розвиток, продуктивність праці, добробут, соціальна поляризація, управління. цифровий економіка трудовий ресурс

Annotation

FUNDAMENTALS OF THE DEVELOPMENT OF LABOR RESOURCES AND THEIR COMPETENCES IN THE CONDITIONS OF THE DIGITAL TRANSFORMATION OF THE ECONOMY

N. Poprozman, Doctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Information and Distance Technologies, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

A. Korobska, PhD in Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

The article focuses attention on the stages of the evolution of social and labor relations in the conditions of digital transformation of the economy, which correlates with its main stages, processes, directions and includes several main interdependent processes, with the definition of its content in a narrow and broad sense. As a result of the rapid pace of changes in information and digital technologies, the distribution of employees is taking place according to the degree of mastery of these technologies, which leads to an increase in the risks of inconsistency of high-quality relevant educational qualifications and professional knowledge, abilities and skills of employees with the conditions and needs of the labor market. In the course of the study, the methods of system analysis were used to analyze the existing trends in the development of labor resources, graphic to display and visualize the research processes, tabular to present actual and estimated, predictive information about the research processes and their modeling, which was carried out by the method of analyzing hierarchies, taking into account numerous indicators researched topics of a qualitative nature. The level of development of labor resources was analyzed and the conditions of their development in the conditions of digital transformation of the economy were predicted.

The practical significance of the research lies in the fact that the issue of weakening the further development of certain components of the labor market has been revealed, due to which there is a noticeable imbalance between supply and demand, the scale of employment is reduced, and conversely, technological unemployment is increasing. Socio-economic problems that may arise in the process of the development of the digital transformation of the economy are mainly related to the strengthening of the so-called social polarization, the process of a rather deep division of society or the strengthening of differences in the position of social groups in such a way that two social poles are formed.

An analysis of the composition of the economically active population of Ukraine was carried out and the level of its reduction was determined. It is noted that the transition to the digital economy has a significant impact on the system of social and labor relations, the labor market and directly on the labor process itself. It is substantiated that due to the rapid pace of changes in information and digital technologies, there is a distribution of employees according to the degree of mastery of these technologies, which leads to an increase in the risks of inconsistency of high-quality relevant educational and professional knowledge, abilities and skills of employees with the conditions and needs of the labor market.

Key words: digital economy, labor resources, competencies, development, labor productivity, well-being, social polarization, management.

Постановка проблеми

Працівники, а в цілому, в економічній науковій літературі для означення продуктивних сил на підприємстві використовують термін «трудові ресурси», проте, з використанням міжнародних статистичних та облікових стандартів широко використовують термін «економічно активне населення», яке здатне запропонувати свої компетентності для виробництва товарів та послуг, а значить забезпечити функціонування безперебійного, прибуткового виробництва протягом визначеного періоду. Слід зазначити, що на рівні окремо взятого підприємства використовують терміни персонал, трудовий колектив, кадри. В умовах цифрової трансформації економіки на перший план висуваються вимоги до працівників, їх компетентностей, а тому широко вживають поняття людський та соціальний капітал. Отже, розвиток трудових ресурсів та еволюції соціально-трудових відносин в умовах цифрової трансформації економіки корелюється з її основними етапами, процесами, напрямами та включає декілька основних процесів, що співзалежні між собою, з визначенням її змісту у вузькому та широкому розумінні. Під вузьким розумінням цифрової трансформації розуміється створення на різних рівнях економічного розвитку спеціальних платформ та операторів, що забезпечують інформаційний обмін та транзакції між певною кількістю користувачів на основі перетворення інформаційно-комунікаційних технологій в технології більш широкого використання, та вирізняється активним застосуванням і реалізацією цифрових технологій зберігання, обробки, а також передачі інформації в усі галузі та сфери людської діяльності. Широке розуміння цифрової трансформації ототожнюють зі зміною природного походження виробничих та економічних відносин, а також одночасно зі зміною виробничих сил та факторів виробництва через використання проривних технологій, роботизації, кіберфізичних систем та структур.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Роль трудових ресурсів у досягненні ефективного соціально-економічного розвитку останнім часом є ключовим питанням зважаючи на виникнення загроз, що зумовлені зростанням темпів цифрової трансформації економіки. Питання розвитку трудових ресурсів в умовах цифровізації постійно привертає увагу дослідників, науковців, урядовців в аспектах збереження робочої сили, людського потенціалу та створенні пропозиції на ринку праці.

Вплив цифрових трансформацій на економіку та сферу праці висвітлено у дослідженні О. Хандій та співавтора [9], у якому розкрито питання причинно-наслідкових зв'язків між цифровою трансформацією економіки та можливими проблемами та наслідками, що можуть мати місце в соціально-трудових відносинах під час здійснення даного процесу. Зазначено, що неодмінною складовою розвитку трудових ресурсів в умовах сьогодення є необхідність розробки та реалізації методології оцінювання впливу цифровізації на сферу праці.

У науковій праці А. Міньковської [4] зазначено, що аграрний ринок праці - це «наслідок послідовного процесу поглинання кваліфікованою працею некваліфікованої з різким вираженням диспропорцій між кількісною і якісною характеристикою на ціну робочої сили». Дослідниця наголошує, що дотримання даного підходу є невід'ємною умовою формування та розвитку трудового потенціалу, зокрема у сільському господарстві, а його реалізація буде мати позитивний вплив на зростання ефективності виробництва.

Відомий економіст сучасності, автор широко цитованих монографій Ручір Шарма [10] наполягає на наступному: «Я дивлюся на автоматизацію робочих місць з оптимізмом, тому що вірю: закони, які управляють економічним світом, схожі з тими, які управляють світом фізичним, де нічого не втрачається і не набувається, а усе трансформується. Як відзначила консалтингова компанія McKinsey, за останні двадцять п'ять років біля третини нових робочих місць, створених у США, відносилися до категорії, якої за двадцять років до цього не було або майже не було. За подальшої трансформації робочих місць люди, ймовірно, замінять місця, що віддані роботам і штучному інтелекту, новими, які ми поки що навіть не можемо собі уявити».

Формулювання цілей статті

Метою статті є теоретико - методичне обґрунтування необхідності розвитку трудових ресурсів, їх компетенцій в умовах сьогодення та цифрової трансформації економіки.

Методологія дослідження

В ході дослідження використовувались наступні методи:

1. використана методологія кількісного аналізу процесів та характеристик розвитку досліджуваних процесів методом аналізу ієрархій (МАІ);

2. метод експертних оцінок для аналізу процесів, їх характеристик, розвиток яких повністю або частково не піддається математичні формалізації;

3. аналогію, ізоморфне та гомоморфне представлення досліджуваної проблематики з метою достовірного моделювання їх розвитку;

4. системний аналіз, враховуючи принципову складність дослідження, який ґрунтуючись на відомих властивостях складних систем дозволяє виявити нові конкретні властивості та взаємозв'язки об'єкту дослідження;

5. методи візуалізації даних, тобто метод дерево рішень розвитку трудових сил при представленні концептуальної моделі прогнозування, табличний, графічний при представленої фактичної та прогнозної інформації отриманої у ході проведення дослідження.

Виклад основного матеріалу

Трудові ресурси - це населення в особі громадян, які можуть вести активну трудову діяльність і за своїми віковими, фізичними, освітніми даними та професійними навичками відповідає певній сфері діяльності.

Трудові ресурси поділяють на:

1) економічно активне населення - певна кількість осіб, зайнятих та безробітних, що можуть вести активну трудову діяльність, забезпечуючи таким чином ринкову пропозицію живої сили для виробництва товарної продукції, а також сфери відповідних послуг;

2) економічно неактивне населення - це та частина населення, що через певні обставини не здатна створити ринкову пропозицію робочої сили на ринку праці. Таким чином, від відсотку економічно активного населення залежить ефективність функціонування економіки країни в цілому.

Для того, щоб неупереджено оцінити рівень конкурентоспроможності країни, доречно розглянути питання сучасного стану трудових ресурсів у комплексі.

В першу чергу, необхідно проаналізувати зміни у структурі економічно активного населення України у віці 15-70 років, що показано на рис. 1.

Рис. 1 Динаміка економічно активного населення України у віці 15-70 років

Джерело: розроблено авторами із використанням [2]

Дослідженнями встановлено, що чисельність робочої сили в Україні на 2021 рік зменшилась на 3503 тисячі осіб порівняно з 2013 роком. Дану ситуацію можна пояснити, не лише несприятливими тенденціями економіки, а і низькими показниками народжуваності населення.

Досить важливим є аналіз трудових ресурсів за віковими категоріями, а для нашої держави ці показники, на жаль, не є позитивними, оскільки тривалість життя громадян України є однією з найнижчих у порівнянні з країнами Європи. Суттєво впливає на цей показник невеликий рівень заробітної плати, медичного забезпечення, або взагалі його недоступність для окремих прошарків суспільства або осіб, а також шкідливі умови праці. Усі ці фактори стримують або перешкоджають такому процесу як відтворення робочої сили [3].

Віковий склад економічно активного населення України наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Економічно активне населення за віковим складом (у % до населення відповідного віку)