Культурна політика в Україні в умовах економічної та соціальної нестабільності

Размещено на http://www.allbest.ru/

На ціональний інститут стратегічних до сліджень

Культурна політика в Україні в умовах економічної та соціальної нестабільності

Валевський Олексій Леонідович, доктор наук з державного управління, провідний науковий співробітник

Анотація

Аналізуються завдання у формуванні культурної політики, що актуальні для умов економічної та соціальної нестабільності українського суспільства. Зокрема, доводиться необхідність посилення нормативно-пра вового забезпечення з метою створення системи державного протекціонізму розвитку української культури та мистецтва.

Актуальним завданням є розроблення нової редакції Закону України “Про культуру”, в якій необхідно розробити правовий механізм реалізації культурної політики в умовах децентралізації управління. В оновленому базовому законі необхідно закріпити введення культурної субвенції з дер жавного бюджету на підтримку закладів культури з метою гарантування культурних прав громадян. Доводиться необхідність оптимізації бюджетної підтримки культурної галузі з боку органів місцевого самоврядування через визначення нормативів частки бюджетів місцевих громад, що спрямовува- тимуться на підтримку культурної діяльності та утримання об'єктів куль турної спадщини.

Розглядається комплекс проблем пов'язаних з розвитком державно-при ватного партнерства як механізму культурної політики. Доводиться необ хідність створення нормативно-правової бази державно-приватного парт нерства, зокрема меценатської діяльності, з метою залучення додаткових фінансових ресурсів для реалізації культурних проектів. Обґрунтовується, що розвиток культурних та креативних індустрій має стати одним із прі оритетів культурної політики. З метою формування засад державної полі тики в цій галузі на часі підготовка державної цільової програми розвитку культурних і креативних індустрій. Мета такої програми полягає у визнанні пріоритетності розвитку цієї галузі як одного із напрямів економічної та ін новаційної політики, спрямованої на створення креативних товарів і послуг для внутрішнього та зовнішнього ринків.

Ключові слова: культурна політика, законодавче забезпечення куль турної політики, децентралізація культурної політики, державно-приватне партнерство в культурній політиці, культурні архетипи.

Аннотация

Валевский Алексей Леонидович, доктор наук по государственному управ лению, ведущий научный сотрудник, На циональный институт стратегических исследований

КУЛЬТУРНАЯ ПОЛИТИКА В УКРАИНЕ В УСЛОВИЯХ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ И СОЦИАЛЬНОЙ НЕСТАБИЛЬНОСТИ

Анализируются задачи формирования культурной полити ки, являющиеся актуальными для условий экономической и социальной нестабильности украинского общества. Доказывается необходимость уси ления нормативно-правового обеспечения культурной политики с целью создания системы государственного протекционизма развития украинской культуры и искусства. Актуальной задачей является разработка новой ре дакции Закона Украины “О культуре”, в которой необходимо обозначить механизм реализации культурной политики в условиях децентрализации управления. В обновленном базовом законе также необходимо закрепить введение культурной субвенции из государственного бюджета на поддерж ку учреждений культуры с целью обеспечения культурных прав граждан. Необходимо провести оптимизацию бюджетной поддержки культурной сферы со стороны органов местного самоуправления через определение нормативов доли бюджетов местных общин, направляемые на поддержку культурной деятельности. В статье рассматривается комплекс проблем, свя занных с развитием государственно-частного партнерства как механизма культурной политики. Доказывается необходимость создания правовой ба зы государственно-частного партнерства, в частности меценатской деятель ности, с целью привлечения дополнительных финансовых ресурсов для ре ализации культурных проектов. Обосновывается, что развитие культурных и креативных индустрий должно стать одним из приоритетов культурной политики. С целью формирования основ государственной политики в этой сфере актуальна подготовка государственной целевой программы развития культурных и креативных индустрий. Цель такой программы состоит в при знании приоритетности развития этой отрасли, как одного из направлений экономической и инновационной политики, направленной на создание кре ативных товаров и услуг для внутреннего и внешнего рынков.

Ключевые слова: культурная политика, законодательное обеспечение культурной политики, децентрализация культурной политики, государст венно-частное партнерство в культурной политике, культурные архетипы.

Abstracts

CULTURAL POLICY IN UKRAINE IN CONDITIONS OF ECONOMIC AND SOCIAL INSTABILITY

Valevskyi Oleksii Leonidovich,

Doctor of Science in Public Administration, Senior Researcher, National Institute for Strategic Stugies

The article analyzes the tasks in the formation of cultural policy, relevant for the conditions of economic and social instability of the Ukrainian society. In particular, the author proves the need to strengthen the regulatory framework for the creation of a system of state protectionism for the development of Ukrainian culture and art.

An urgent task is to develop a new edition of the Law of Ukraine “On Culture”, in which it is necessary to develop a legal mechanism for the implementation of cultural policy in the context of decentralized management. In the updated basic law, it is necessary to consolidate the introduction of cultural subventions from the state budget to support cultural institutions in order to ensure the cultural rights of citizens. There is a need to optimize budgetary support for the cultural sphere from local governments through the determination of the norms for the share of local communities' budgets, will be aimed at supporting cultural activities and the maintenance of cultural heritage sites.

A complex of problems related to the development of public-private partner ship as a mechanism of cultural policy is considered. The article proves the need to create a regulatory framework for public-private partnership, in particular philan thropic activities, in order to attract additional financial resources for the imple mentation of cultural projects. It is substantiated that the development of cultural and creative industries should become one of the priorities of cultural policy. In order to form the foundations of state policy in this area, it is relevant to prepare a state target program for the development of cultural and creative industries. The purpose of such a program is to recognize the priority of the development of this industry as one of the areas of economic and innovation policy aimed at creating creative goods and services for the domestic and foreign markets.

Keywords: cultural policy, legislative support of cultural policy, decentrali zation of cultural policy, public-private partnership in cultural policy, cultural archetypes.

Постановка проблеми

Актуаль ність статті полягає у необхідності визначення задач реалізації культур ної політики в умовах економічної та соціальної нестабільності україн ського суспільства. Існує потреба у посиленні механізмів, спрямованих на створення системи державного протекціонізму розвитку культури та мистецтва. Це необхідно задля зміцнення консолідуючої функції культури в умовах нестабільності, яка пов'язується з визнанням різ номанітності суспільних практик та ідеологічних орієнтацій, об'єднаних загальноприйнятими цілями розвит ку та цінностями, на яких базується суспільне життя.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Останнім часом з'яви лася низка ґрунтовних публікацій, в яких аналізуються окремі проблеми розвитку культури в умовах еконо мічної нестабільності. Зокрема, мож на відзначити дослідження впливу COVID-19 на креативні та культурні індустрії [1], розвитку бібліотечної справи в умовах реалізації політики децентралізації управління [2], роз витку регіональної інфраструктури закладів культури та туристичної привабливості територій [3]. Осо бливо слід відмітити аналітичну до повідь Інституту економічних дослі джень та політичних консультацій, що була присвячена аналізу еконо мічних аспектів розвитку креатив- них індустрій в Україні [4]. Водно час, очевидно, бракує досліджень, у яких аналізувалися б проблеми ін- ституційного розвитку та розвитку нормативно-законодавчої бази сфе ри культури.

Мета статті полягає в обґрун туванні механізмів підвищення ефективності культурної політики в умовах економічної та соціальної нестабільності. Зокрема, ставиться за мету визначення шляхів посилен ня нормативно-правового та інсти- туційного забезпечення культурної політики з метою створення системи державного протекціонізму розвитку культури та мистецтва.

Виклад основного матеріалу

Завдання нормативно-правового за безпечення культурної політики. Загальна мета посилення норматив но-правового забезпечення поля гає у створенні системи державного протекціонізму розвитку української культури та мистецтва.

Передусім, слід вказати на необ хідність конституційного забезпе чення засад культурної політики. Незважаючи на важливість культури для розвитку суспільства, у Консти туції України жодна окрема стаття їй повністю не присвячена. В Основ ному Законі культура згадується в ст. 11, 12, 24, 36, 54, 66. Однак визна чення, що містяться в Основному Законі, є багато в чому неповними. Аналогічна ситуація спостерігаєть ся щодо державної культурної полі тики. У відповідних розділах Кон ституції України, де визначаються функції центральних органів влади, питанням культурної політики не надається пріоритетного значення. Власне, відсутнє поняття “культур на політика”. Натомість використо вується поняття “загальнодержавні програми національно-культурного розвитку” (ст. 85), “загальнодержав на програма культурного розвитку” (ст. 116, п. 4), “регіональні програми культурного розвитку” (ст. 119, п. 3).

У подальшій роботі над змінами до Конституції України доцільно позба витися “залишкового” ставлення до культури. Конституція України має містити окрему статтю, присвячену саме культурі та її значенню для роз витку українського суспільства. Ця стаття повинна визначити, зокрема, засади державної культурної політи ки та гарантування культурних прав громадян, що сприятиме піднесенню ролі культури у суспільному житті та більш прискіпливій увазі органів влади всіх рівнів до проблем куль турного розвитку.

Актуальним завданням у розвит ку правової бази є розробка та схва лення нової редакції Закону України “Про культуру”, у якій, зокрема, не обхідно:

розробити правовий механізм формування та реалізації культурної політики від етапу її планування до впровадження та оцінювання ефек тивності; культурний економічний протекціонізм

визначити специфіку реалізації культурної політики в умовах де централізації управління, окреслити сфери компетенції місцевих, регіо нальних і центральних органів влади у сфері культурної політики з огля ду на нові форми територіального устрою. Особливої уваги потребує законодавче затвердження засад ре алізації культурної політики у ново- створених ОТГ;

закріпити введення культурної субвенції із державного бюджету на підтримку закладів культури з ме тою гарантування культурних прав громадян (така форма державної підтримки доцільна для реалізації довгострокових культурних проєк- тів);

оптимізувати бюджетну підтрим ку культурної галузі з боку органів місцевого самоврядування через визначення нормативів частки бю джетів місцевих громад, що спрямо вуватимуться на підтримку культур ної діяльності та утримання об'єктів культурної спадщини;

* визначити специфіку культур ної політики на територіях, постраж- далих унаслідок військових дій на Сході України.

Децентралізація регіонального управління в цілому мала позитивні наслідки в частині збільшення фі нансових можливостей громад. Вод ночас доводиться визнати, що міс цеві громади, отримавши додаткові фінансові ресурси, здебільшого не забезпечили відповідного поліпшен ня функціонування інфраструктури культурних закладів. Її належне фі нансування багато в чому залежить від суб'єктивного розуміння місцеви ми керівниками значущості закладів культури для розвитку громад. Слід також вказати на хвороби росту, ко ли у керівництва нових ОТГ подеку ди відсутнє чітке бачення механізмів управління культурою на місцевому рівні.

З метою вирішення зазначених проблем і задля запровадження но вого механізму фінансування куль турних послуг, які надаються дер жавними і комунальними закладами 19 серпня 2020 р. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про затвердження Концепції рефор ми фінансування системи забезпе чення населення культурними по слугами, розроблену Міністерством культури та інформаційної політики України [5]. Запропонована модель реформи передбачає, зокрема нові механізми фінансування культурних послуг, які надаються державними і комунальними закладами куль тури, створення умов для розвитку соціокультурної інфраструктури на регіональному та місцевому рів нях, впровадження у фінансування проектного підходу, розвиток дер жавно-приватного партнерства для реалізації інвестиційних проектів у сфері культури тощо. Тож, на по рядку денному завдання реалізації запропонованих новацій у практику культурної діяльності.

Серйозною проблемою залишаєть ся надзвичайно низький рівень заро бітної плати працівників культу ри, як наслідок -- низька соціальна престижність їхньої праці. Традицій но оплата працівників культури є од нією з найменших серед інших про фесій. Отже, нагальною залишається проблема ліквідації такого перекосу і встановлення заробітної плати пра цівникам культури, принаймні, на рівні освітян. Для цього мають бути переглянуті посадові оклади та за проваджені нові нормативі оплати і надбавки.

На порядку денному залишаються проблеми, що пов'язані із підтримкою культурної галузі та креативних ін дустрій під час поширення корона- вірусної хвороби (COVID-19), які в умовах карантину зазнали найбільш втрат. В цьому плані важливим кро ком у підтримці культури стало підписання Президентом України Указу “Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культур ної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму” [6]. Цим Ука зом запланована реалізація широко го комплексу заходів, спрямованих на посилення розвитку культурного потенціалу. За експертними підра хунками на здійснення програм, що вказуються в Указі, потрібно поряд ку 55 млрд грн протягом 4 років.

Необхідність створення ефектив ного механізму державно-приватних форм підтримки культури. З огляду на хронічне бюджетне недофінан- сування культурної галузі держа ва повинна створювати сприятливі правові й організаційні умови для залучення приватного капіталу та різноманітних форм спонсорської допомоги з метою забезпечення роз витку культури, передусім на місце вому рівні.

Проте, наразі така практика не має належної правової бази, тому меценатство в Україні слабко роз вивається. У світовому рейтингу благодійності Україна в 2019 р. посі ла 101-ше місце серед 126 країн [7]. Чинний Закон України “Про благо дійну діяльність та благодійні орга нізації” має рамковий характер і не містить реальних економічних і соці альних стимулів для інвестування у культурну галузь. Як свідчить прак тика, підприємці надають підтримку закладам культури, у тому числі й на місцевому рівні. Водночас є ненор мальною ситуація, коли керівники закладів культури виступають у ро лі “прохачів” із метою забезпечення роботи своїх організацій [8]. Не формально меценатська діяльність функціонує з різним ступенем ре зультативності, тож належна правова бази сприятиме як інституціалізації меценатства, так і підвищенню його ефективності.

Отже, існує нагальна потреба у розробленні закону про меценатство, у якому необхідно визначити специ фіку цієї діяльності, моральні та еко номічні стимули меценатства, пра вові умови для ефективної взаємодії меценатів з органами державної вла ди та місцевого самоврядування. За кон про меценатство, зокрема, має

регулювати створення мережі благо чинних фондів підтримки культури, які б функціонували на централь ному і місцевому рівнях. Такі фон ди могли б на добровільних засадах створювати місцеві підприємці та бізнесові структури.

Про актуальність цього питання свідчить те, що на місцях уже роз почалася робота зі створення регіо нальних фондів підтримки куль тури, навіть за умов відсутності за гальноприйнятої правової бази. Як ілюстрацію можна навести плани зі створення Львівського муніци пального фонду культури, робота над яким триває [9]. Планується, що фонд функціонуватиме за рахунок відшкодування певного відсотка з надходжень до міського бюджету від акцизного збору з продажу алкоголю і тютюнових виробів.

Окремої уваги потребує комп лекс питань, пов'язаних із можли вим передаванням у концесію закла дів культури та об'єктів культурної спадщини. Чинний Закон України “Про концесію” допускає передаван ня у приватне користування об'єктів культури або історичних архітектур них пам'яток. Однак у цьому Законі нічого не зазначено щодо специфіки таких концесійних угод. Чинний За кон не враховує специфіку об'єктів культури (зокрема механізму об'єк тивної оцінки їх вартості), не містить визначення санкцій у разі порушення договору або пошкодження об'єкта. Викликає також питання запропоно ваний у Законі багато в чому непро зорий механізм конкурсного відбору потенційних концесіонерів.

Водночас в ідеалі практика пере давання у приватне користування 36 архітектурних пам'яток, які перебу вають у муніципальній та державній власності, могла б стати потужним фактором їх збереження й належно го використання. Однак наразі така практика не є поширеною і є чима ло невдалих випадків передавання у концесію об'єктів культурної спад щини [10].

Ураховуючи складність завдань формування ефективного механізму державно-приватного партнерства щодо підтримки культури, існує на гальна потреба у створенні комуні кативних майданчиків, де представ ники бізнесових кіл і менеджери культури могли б спільними зусил лями сформувати концепцію різних форм державно-приватних форм під тримки культури.

Порядок денний розвитку куль турних та креативних індустрій. Розвиток галузі культурних та кре ативних індустрій (ККІ) протягом тривалого часу не був пріоритетом державної політики. Проте, навіть у таких умовах, цей сектор, за експерт ними підрахунками, у 2018 році зге- нерував майже 4 % ВВП.

В Україні зміцнюється сировин ний тип економіки, тому поширення різноманітних форм культурної інду стрії може стати однією із альтерна тив розвитку економіки й поштовхом для інноваційного малого і середньо го підприємництва. Стратегічним завданням державної політики є за безпечення сталого розвитку ККІ, як складової економічного розвитку кра їни, формування сприятливого інвес тиційного клімату у сфері культури та створення робочих місць.

Визначимо заходи, які необхідно вжити для досягнення вказаної мети.

Перш за все, необхідно доклас ти зусиль з метою нейтралізації негативних наслідків, спричине них карантинними обмеженнями. Застосування обмежувальних за ходів, спрямованих на запобігання поширенню хвороби COVID-19, значно погіршило умови діяльності у сфері креативних індустрій. Бу ли припинені форми діяльності, що передбачали безпосередні контакти з аудиторією (концерти, вистави, постановки, фестивалі, ярмарки). Як наслідок, суб'єкти ККІ зазнали значних фінансових втрат, зросла за боргованість по виплатам заробітної плати, оплати комунальних послуг тощо.

У реалізації програмно-цільово го напряму розвитку культурних та креативних індустрій доречно об'єд нати зусилля експертного середови ща і менеджерів культури з метою визначення стратегічних засад роз витку ККІ, позаяк до теперішнього часу розвиток цієї галузі відбувався здебільшого завдяки активності ен тузіастів. У цьому плані актуальним є проведення парламентських слу хань на тему “Формування держав ної політики у сфері інноваційного розвитку української культури”. За підсумками проведення парламен терських слухань мають бути розро блені рекомендації для підготовки державної цільової програми розвит ку культурних і креативних інду стрій. Мета такої програми полягає у визнанні пріоритетності розвитку ККІ, як одного із напрямів економіч ної та інноваційної політики, форму ванні протекціоністської державної культурної політики, спрямованої на підтримку ККІ та створенні умов привабливості вітчизняної продукції культурних та креативних індустрій перед імпортною.

Підготовка та впровадження на ціональної програми розвитку ККІ сприятиме встановленню продук тивного державно-приватного парт нерства, яке наразі проходить перші крокі становлення. Необхідно визна чити принципи державної політики в галузі культурних та креативних індустрій, зокрема сфер компетен ції центральних і місцевих органів влади і самоврядування для забезпе чення злагодженої роботи. Програма також має сприятиме усвідомленню управлінським істеблішментом суті ККІ, які містять як елементи куль турної творчості, що створюють не матеріальні цінності, так і підприєм ницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

В Експортній стратегії України зазначається, що ККІ належать до секторів, що перебувають на етапі формування та потребують комплек сної інституційної підтримки, спря мованої на їх розвиток з метою до сягнення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках [11]. На підставі аналізу виконання Експортної стра тегії експерти визначають такі ак туальні проблеми, розв'язання яких сприятиме подальшому розвитку ККІ [12] :

По-перше, актуальність організа ції й консолідації учасників ККІ, що передбачає створення різноманітних професійних мереж та інформацій них платформ для налагодження ко мунікації та вироблення спільної по зиції у відносинах з органами влади. Це сприятиме подоланню нинішньої дезорганізованості галузі й встанов ленню співпраці між учасниками ККІ.

По-друге, необхідність системати зації пропозиції креативних товарів і послуг з метою підвищення їх конку рентоспроможності та залучення ін вестицій. Реалізація цієї мети, зокре ма, передбачає створення належних зв'язків між підприємствами у галузі ККІ з навчальними закладами, які повинні готувати фахівців з ураху ванням потреб ринку. На думку учас ників ККІ, залишається актуальною необхідність оптимізації податкової системи з метою створення ефектив них стимулів креативного підприєм ництва.

По-третє, усіляке сприяння екс портній орієнтації вітчизняних ККІ з метою розширення їх можливостей у просуванні товарів і послуг на зов нішні ринки. Цього можливо досяг ти, зокрема, шляхом: запроваджен ня страхування експортних ризиків креативної продукції через Експорт но-кредитне агентство; реалізації ін формаційної політики з популяриза ції українських креативних товарів і послуг.

У Державній стратегії регіональ ного розвитку на 2021-2027 рр. вка зується комплекс заходів, спрямо ваних на посилення розвитку галузі креативних індустрій. Лейтмотив заходів державної підтримки про ектів розвитку креативної економі ки полягає у сприянні переходу від сировинно-експортної до виробни чо-інноваційної економіки. Зокре ма, у Стратегії наголошується на необхідності забезпечення стимулю вання підтримки підприємництва у креативних індустріях та поширення практики утворення центрів розвит- 38 ку ККІ в містах різного масштабу. Вказується також на необхідності сприяння створенню осередків роз витку креативної економіки (хабів, платформ, агенцій, мереж тощо) на місцевому та регіональному рівні, створення умов для посилення залу- ченості креативних індустрій до під вищення доданої вартості продукції інших галузей та секторів економіки [13].

Ужиття зазначених заходів спри ятиме зміцненню потенціалу укра їнських креативних індустрій і фор муванню конкурентного сектору економіки, який здатний створювати нові робочі місця.

Висновки і перспективи подаль ших досліджень

Загальна мета посилення нор мативно-правового забезпечення культурної політики полягає у ство ренні системи державного протекціо нізму розвитку української культури та мистецтва. В реалізації цієї мети передусім слід вказати на необхід ність конституційного забезпечення засад культурної політики. Консти туція України має містити окрему статтю, присвячену саме культурі, її значенню для розвитку суспільства та гарантуванню культурних прав громадян. Актуальним завданням є розробка та схвалення нової редак ції Закону України “Про культуру”, у якій, зокрема, необхідно розроби ти правовий механізм формування та реалізації культурної політики в умовах соціальної нестабільності.

Серйозною проблемою залиша ється надзвичайно низький рівень заробітної плати працівників куль тури, як наслідок -- низька соціаль на престижність їхньої праці. Опла та працівників культури є однією з найменших серед інших професій. Необхідно ліквідувати такий перекіс і встановити заробітну плату пра цівникам культури, принаймні, на рівні освітян. Для цього мають бути переглянуті посадові оклади та за проваджені нові нормативі оплати і надбавки.

Актуальнім завданням є розроб ка ефективних механізмів держав но-приватного партнерства підтрим ки культури. Для цього необхідно розробити окремий закон про меце натство, у якому потрібно визначити специфіку цієї діяльності, мораль ні та економічні стимули меценат ства, правові умови для ефективної взаємодії меценатів з органами дер жавної влади та місцевого самовря дування.

Розвиток культурних та креа- тивних індустрій має стати одним із пріоритетів гуманітарної політики. З метою формування засад державної політики в цій галузі на часі підго товка державної цільової програми розвитку культурних і креативних індустрій. Мета такої програми по лягає у визнанні пріоритетності роз витку ККІ, як одного із напрямів еко номічної та інноваційної політики, спрямованої на підтримку цієї галузі та просування креативних товарів і послуг на внутрішній та зовнішній ринки.

Список використаних джерел

1. Результати опитування про вплив COVID-19 на креативні та куль турні індустрії в Україні. Агент ство економічного розвитку PPV Knowledge Networks

2. Реформування системи публічних бібліотек України в контексті де централізації НГО “Європейський діалог”

3. Богдан О. Деякі аспекти культурних практик і культурної інфраструк тури України: результати Всеукра їнського опитування (за даними Київського міжнародного інституту соціології). Одеса: ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населен ня”, 2019. 75 с. Сприяння розвитку культури в Україні: до слідження зв'язків культурно-мис тецької сфери та туристичної привабливості територій.

4. Економічна привабливість україн ської культури. Аналітична допо відь Інститут економічних дослі джень та політичних консультацій, 2019.

5. “Реформа фінансування системи за безпечення населення культурними послугами (презентація)”. Мініс терство культури та інформаційної політики України, 19 серпня 2020 р.

6. Про заходи щодо підтримки сфе ри культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму: Указ Прези дента України від 18 серпня 2020 р. № 329/2020 CAF World Giving Index October 2019.

7. Пирогова Д. Децентралізація та ре форма культурних послуг: аналі тичний звіт за результатами соціо логічного дослідження покращення якості та доступу до культурних послуг у громадах. Київ: ГО “Това риство дослідників України”, 2020.

8. Хомчин Ю. Культура здатна при носити гроші. Культура і регіони: інформаційний дайджест Мініс терства культури та інформаційної політики України. Вересень 2020.

9. Управління місцевою культурною спадщиною в Україні: огляд державної політики, джерел та моделей фінансування : Біла кни га / упоряд. Л. Кривецька. Львів : Лабораторія міського простору, 2019.

10. Про схвалення Експортної стратегії України (“дорожньої карти” страте гічного розвитку торгівлі) на 2017 2021 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1017.

11. Експортна стратегія для сектору креативних індустрій (досліджен ня), 2019 / Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

12. Про затвердження Державної стра тегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки: Постанова Кабіне ту Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695.

References

1. Rezultaty opytuvannya pro vplyv COVID-19 na kreatyvni ta kulturni industriyi v Ukrayini [ The results of a survey on the impact of COVID-19 on the creative and cultural industries in Ukraine]. (2020). Lviv.

2. Krat M. (2016). Reformuvannya sys- temy publichnykh bibliotek Ukrayiny v konteksti detsentralizatsiyi [Re forming the system of public libraries in Ukraine in the context of decentral ization].

3. Bohdan O. (2019). Deyaki aspekty kulturnykh praktyk i kulturnoyi in- frastruktury Ukrayiny: rezultaty Vseu- krayinskoho opytuvannya (za danymy Kyyivskoho mizhnarodnoho instytutu sotsiolohiyi) [Some aspects of cultural practices and cultural infrastructure of Ukraine: results of the All-Ukrainian survey (according to the Kyiv Interna tional Institute of Sociology)]. Odesa: VHO “Asotsiatsiya spryyannya sa- moorhanizatsiyi naselennya”.

4. Burakovskyi I., et al. (2019). Eko- nomichna pryvablyvist ukrayinskoyi kultury. Analitychna dopovid. In- stytut ekonomichnykh doslidzhen ta politychnykh konsultatsiy [Economic attractiveness of Ukrainian culture. Analytical report NGO Institute for Economic Research and Policy Consulting].

5. Reforma finansuvannya systemy za- bezpechennya naselennya kulturnymy posluhamy [Reform of financing the system of providing the population with cultural services]. (n.d.). mkip.

6. Ukaz Prezydenta Ukrayiny “Pro zak- hody shchodo pidtrymky sfery kultu- ry, okhorony kulturnoyi spadshchyny, rozvytku kreatyvnykh industriy ta turyzmu” : vid 18 serpnya 2020, № 329/2020 [Decree of the President of Ukraine “On measures to support the sphere of culture, protection of cul tural heritage, development of creative industries and tourism” from August 18, 2020].

7. CAF World Giving Index October. (2019). Charities Aid Foundation.

8. Pyrohova D. (2020). Detsentralizat- siya ta reforma kulturnykh posluh: analitychnyy zvit za rezultatamy sot- siolohichnoho doslidzhennya pokrash- chennya yakosti ta dostupu do kulturnykh posluh u hromadakh [De centralization and reform of cultural services: an analytical report on the re sults of a sociological study of improv ing the quality and access to cultural services in communities]. Kyiv: HO “Tovarystvo doslidnykiv Ukrayiny”.

9. Bodniak O. (2020). Kultura zdat- na prynosyty hroshi. Rozmova z kerivnytseiu Instytutu Stratehii Kultury [Culture is able to bring money. An interview with the head of the institute of cultural strat egy].

10. Kryvetska L. (2019). Upravlinnya mistsevoyu kulturnoyu spadshchynoyu v Ukrayini: ohlyad derzhavnoyi poli- tyky, dzherel ta modeley finansuvan- nya: Bila knyha [Management of local cultural heritage in Ukraine: a review of state policy, sources and models of financing: White Book]. Lviv: HO Laboratoriya miskoho prostoru.

11. Rozporyadzhennya Kabinetu Min- istriv Ukrayiny “Pro skhvalennya Eksportnoyi stratehiyi Ukrayiny (“dorozhnoyi karty” stratehichnoho rozvytku torhivli) na 2017-2021 roky”: vid 27.12.2017, № 1017 [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the Export Strategy of Ukraine (“road map” of strategic trade development) for 2017-2021” from December 27 2017, № 1017]

12. Eksportna stratehiya dlya sektoru kreatyvnykh industriy (doslidzhen- nya) [Export strategy for the creative industries sector (research)]. (2019).

13. Postanova Kabinet Ministriv Ukray- iny “Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi stratehiyi rehionalnoho rozvytku na 2021-2027 roky : vid 5 serpnya 2020, № 695 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the State Strategy for Regional De velopment for 2021-2027” from Au gust 5 2020, № 695].

Размещено на Allbest.ru